Реферати українською » Иностранный язык » Сутність и Поняття фрейму "жіночність"


Реферат Сутність и Поняття фрейму "жіночність"

Страница 1 из 6 | Следующая страница

>Зміст

>Вступ

>Розділ 1.Виділеннякогнітивнихкомпонентів фрейму «>жіночність»

1.1Поняття “жiночнiсть” улінгвістиці

1.2Фреймовийпідхід вдослідженнях семантики

1.3Виділенняоблігаторних й необлігаторнихкомпонентів

>Розділ 2. Ядро йпериферія фрейму “жiночiнсть”

2.1 Природафрейму, йогокатегоризація йтипифреймів

2.2Ядерніномінації йкомпоненти фрейму “жiночнiсть”

2.3Периферійніномінації йкомпоненти фрейму “жiночiсть”

2.4Емоционально-оценочниє йконцептуальніномінації

>Розділ 3.Семантичніособливостірепрезентації фрейму

3.1 Методфреймової семантики

3.2Семантичнийаналізлексичниходиниць, щоскладаютьдалекупериферіюфрейму “>жіночність”

3.3Семантичнийаналізлексичниходиниць, щоскладаютьближнюпериферіюфрейму “>жіночність”

>Висновки

Списоквикористанихджерел


>Вступ

Усучаснихдослідженнях полінгвістиці, як,втім, й віншихгалузях знань,спостерігаєтьсяпоступовепросування допоєднання в одномуфокусівласненаукових,філософських йрелігійнихуявлень про світло йлюдину.Показовоювіхоюзмінипарадигмигуманітарногознанняєстрімкийрозвитоккогнітології йїїсамостійноговідгалуження —когнітивноїлінгвістики.

>Ключовіпозиціїкогнітивноїлінгвістикипов'язані зспільноютеорієюінформації йїїобробкоюлюдиною.Вонаоперуєособливими засвоєюприродоюодиницями, котрієпровідникаминайрізноманітнішоїінформації йповністю чичастковоматеріалізуються вмові. Длянайменуванняциходиницьзакріпивсятермін концепт.

сучаснийнапрямоклінгвістичнихдослідженьрозглядаємовну діяльність як один ізмодусівкогниції, щостановить вершину айсберга, уосновіякого лежатикогнітивніздібності, що нечистемовними [1,c.306].

Один з центральнихпостулатівкогнитивізму - постулат про визнання приматукогнітивного [>2.с.21] -визначаєрозгляд концепту в напрямі відментальнихфеноменів доспособівїхньоївербалізації, відодиницьконцептуальноїсистеми автора - доїхньогомовноговтілення.

Убільшостіробіт, щозачіпаютькогнітивний аспект,центральноюкатегорієюдослідженняєіндивідуально-авторський концепт. Вісьчомуактуальнимиє заподіянняствореннятипологіїконцептівавторськоїсвідомості,виявлення формїхнього ментальногоуявлення,розглядуїхньогоспіввідношення із типамиментальнихрепрезентацій, із одного боці, й ізбільшимиодиницями -когнітивними структурами - ізіншого.

У основунашогодослідженняпокладенагіпотеза продворівневубудовуіндивідуальноїконцептосфери: напершомурівні намивиділяютьсяіндивідуальноавторськіконцепти якодиниціпоетичноїсвідомості автора, на іншому -когнітивніструктури, щоявляють собою процес й результатвзаємодійміж концептами.

>Поняттяхудожнього концептуперебуває встадіїосмислення.

У з статтеюЛ.В.Міллерцей феноменвизначається як «>складнементальнеутворення, щоналежить не лишеіндивідуальнійсвідомості, але й і ...психоментальній сферіпевногоетнокультурногоспівтовариства», як «>універсальнийхудожнійдосвід,зафіксований укультурнійпам'яті іздатнийвиступати як фермент йбудівельнийматеріал приформуванні новиххудожніхзмістів» [3,c.41-42].

УроботіО.Е.Беспалової подхудожнім концептомпропонуєтьсярозуміти «>одиницюсвідомостіпоета чиписьменника, щоотримує своюрепрезентацію вхудожньомутворі чисукупностітворів йвиражаєіндивідуально-авторськеосмисленнясутностіпредметів чиявищ» [4,c.6].

Таким чином, прирізнихпідходаххудожній концептможезайматинежорсткеположення нашкалі «>універсальне/індивідуально-авторське».

>Вважаємопродуктивнимрозглядати концептнасамперед якодиницюіндивідуальноїсвідомості,авторськоїконцептосфери,вербалізовану вєдиномутексті творчостиписьменника (що невиключаєможливостіеволюції концептуальногозмісту від одногоперіоду творчости доіншого).

>Формиуявленняшарів концептуможуть бутирізними.Предметний йпонятійний шарирепрезентуються черезфрейми-структури, щорозуміють,слідом заВ.В.Червоних [5,c.167], якносіїтипової,логічновпорядкованоїінформації;образний кулю адекватноописується задопомогоюметафоричнихінваріантів,нарешті,асоціативний йсимволічний шари концептувимагають для свогорозкриттяпольовоїмоделі.

Уданій з статтею мизупинимосядокладніше напитанні проспіввідношення зрозуміти концепту, із одного боці,фрейму і поля яккогнітивних структур, ізіншого боці, апотімпроілюструємоотримані намитеоретичнірезультати наприкладі концепту «>жіночність»

Не якщоперебільшеннямсказати, що концепт й фреймєцентральнимикатегоріямикогнітивноїлінгвістики.

Унизціробітспостерігаєтьсяперетинанняоб'ємівцих зрозуміти. Так, на думкуА.П.Бабушкіна,середіншихтипівментальних структур вартовиділятиконцепти-фрейми, щопредставляють собоюсукупність,збережених упам'ятітиповихасоціацій [7,c.19].

О.П.Бабушкінрозглядає фрейм як тип концепту (>порядзі схемами,інсайтами,сценаріями, концептами, котрілогічноконструюються ірозумовими картинками), що, на нашпогляд, нецілкомкоректно. Праворуч до того, щотипологія,запропонована автором,зводитьсяфактично дорізнихтипівментальнихрепрезентацій:образних,пропозиціональних,змішаних (>гештальтам).

У цьомувипадку фрейм,зрозумілий як свого роду «кадр»,побаченийвнутрішнімзором, винен бутиспіввіднесений ізаналоговимирепрезентаціями івиступати в одномуряді із «>розумовими картинками» як «>мислимий уцілісності йогоскладовихчастинбагатокомпонентний концепт» [8,c.73].

>Данедослідженнязнаходиться настикуактуальних насьогоднішній деньлінгвістичнихпідходів:когнітивного й гендерного.

>Виникненнягендерноїлінгвістики, щовивчаєпрояв гендерногочинника водиницяхмови,з'явилося результатомусвідомлення того факту, щовідмінностіміж статей, щонастількизначнопроявляють собі урізних структурахсуспільного життя вельмисвоєріднореалізуються й впроцесімовноїкомунікації.Якщо напершихетапах свогоіснуваннягендерналінгвістиказосереджувала проблем гендерупереважно васпектіаналізуживоїмовипредставниківрізноїстаті то тепер у сферіїїінтересівзнаходятьсянайрізноманітніші запитання, щозачіпаютьзв'язокмовизі всіма видамилюдськоїдіяльності.

>Згідноновимконцепціямосновнафункціямовиполягає надпередачіінформації йздійсненнівідзиву донезалежної відньогореальності, стільки ворієнтації особини вїївласнійкогнітивнійобласті,тобто моварозглядається як системаорієнтуючоїповедінки, де прагматичнафункціяграєвирішальну роль.

>Названіфактиговорять проактуальність тимидослідження, котра багато вчомувизначаєтьсяякіснимзсувомпарадигмилінгвістики у бікментальної семантики.Крім того,сучаснійнауцівластивийантропоцентрізм.Значущістьіндивідуальнихпараметрівсуб'єкта, що говорити, у зв'язку ізцимістотнозростає. Статилюдини - одна ізважливих характеристик особини, що багато вчомувизначаєїїсоціальну,культурну йкогнітивнуорієнтацію в світі, у томучислі задопомогоюмови.

>Останнім годиноюособливоїзначущостінабуваєвивченнясуті ймовноїрепрезентації концепту “>жіночність”. У цьомувідношенні особливосприятливим дляаналізустереотипів, щоіснують всуспільстві,пов'язаних ізданими концептами,виявляєтьсяхудожній текстоскільки за йогодопомогоюздійснюєтьсявідображеннякартини світузі всіма ритуалами,традиціями,тобтовсієїструктури знань,придбанихлюдством впроцесі свогоіснування.Крім того, текстможевпливати на модель світу всвідомостіреципієнта,змінюватиїї. Текст при цьомузнаходить «соціальну силу» [94, із. 105-114].

>Виходячи ізвикладеного,метоюдослідженняєопис концепту «>жіночність» задопомогоюаналізумовниходиницьрізнихрівнів ізурахуваннямособливостей їхніфункціонування вхудожньомутексті.

>Відповідно допоставленої мети вроботівирішуютьсянаступні заподіяння:

1.Виділитикогнітивнікомпоненти фрейму “жіночність”,визначитипоняття “жіночність” улінгвістиці.

2.Виділитиоблігаторні й необлігаторнікомпоненти.

3.Виділити ядро йпериферію фрейму “жіночність”.

4.Розглянутиядерніномінації йкомпоненти фрейму “жіночність” йпериферійніномінації йкомпоненти фрейму “>жіночність”, атакож йогоемоционально-оціночні йконцептуальніномінації.

5.Виділитисемантичніособливостірепрезентації фрейму методомфреймової семантики.

6. Провестисемантичнийаналізлексичниходиниць, щоскладаютьпериферію фрейму “>жіночність”.

>Об'єктомдослідженняє процесконцептуалізації зрозуміти “>жіночність” усучаснійанглійськіймові.

>Людська мова, будучигнучкимзасобомвіддзеркалення світу,ряснієзасобами дляпередачііснуючихгендернихстереотипів йвербалізаціїконцептівфемінінності.

>Основоюдослідженняєположеннякогнітивноїлінгвістики промовну картину світу [34,c.22-28], концепт [21,c.12-34], стереотип [44,c.2-7], атакожтеорія просоціальну йкультурнуобумовленість гендеру [3,c.8-23]основніположеннятеоріїсоціального статусу [18,c.6],теоріязначення слова [8,c.45-50],теоріяфункціональної семантикиоцінки [66,c.192].

>Матеріалос длядослідження булитекстихудожніхтворівбританських йамериканськихавторів XXстоліття (У розділі ст Вулф,Д.Г. Лоренса,У.С.Моема, А. Мердок, Д.Стіл,Ф.С.Фіцджеральда йін.) щомістять понад 2000контекстів,мовнурепрезентаціюконцептів «>жіночність» йпов'язаних із нимистереотипів.

Мета й заподіяннязумовиливживаннярізнихвзаємодоповнюючихметодів й методик: комплексна методикалінгвістичногодослідження, й,зокрема, методикаопису культурного концепту, щовключаєаналізсловарнихдефініцій, метод компонентногоаналізуметодиконтрастівного й контекстуальногоаналізу, методінтерпретаціїхудожнього тексту.

>Наукова новизнапроведеногодослідженняполягає внаступному:

-впершетакийопис фрейму задопомогою комплексногоаналізумовниходиниць;

-отриманіновідані, щорозкриваютьспецифіку фрейму “>жіночність” усучаснійанглійськіймові;

-семантичніособливостірепрезентації фрейму “>жіночність


>Розділ 1.Виділеннякогнітивнихкомпонентів фрейму «>жіночність»

 

1.1Поняття “жiночнiсть” улінгвістиці

Концепт й фреймєцентральнимикатегоріямикогнітивноїлінгвістики. Урядіробітспостерігаєтьсяперетинобсягівцих зрозуміти. Так, на думкуА.П.Бабушкина,середіншихтипівментальних структурслідвиділятиконцепти-фрейми щоєсукупністютиповихасоціацій, щозберігаються впам'яті [7,c.19]. О.П. Бабушкінрозглядає фрейм як тип концепту (>поряд з схемами,інсайтамі,сценаріями,логічносконструйованіми концептами йрозумовими картинками), що, на нашпогляд, нецілкомкоректно.

>Річ у ботипологія,запропонована автором,зводитьсяфактично дорізнихтипівментальнихрепрезентацій:образним,змішаним (>гештальтам). У цьомувипадку фрейм, щосприймається як свого роду «кадр»,побаченийвнутрішнімзором,має бутиспіввіднесений ізаналоговимирепрезентаціями йвиступати у низці з «>розумовими картинками» як «>мислимий, уцілості йогоскладнихчастинбагатокомпонентного концепту» [8,c.73].

>Поняттяфрейму,спочаткупов'язане зпроблемоюрозуміння ірозпізнаванняситуації,потім було брозширено і сталозастосовуватися довивченняособливостейорганізаціїмовноїсистеми вцілому.

Усередині 70-х роківЧ.Філмором яклінгвістичнаконцепціязапропонованафреймова семантика, щорозглядається автором якпрограмадосліджень, щодаєспосібохарактеризуватипринципистворення новихслів йречень,додавання новихзначеньслів, атакожзбіркизначеньелементів уціле [>19,с.82].

>Досліджуючифрейми якзасобиорганізаціїдосвіду іформування семантикирозуміння,Ч.Філморбачив вони (щодоситьважливо длянашогодослідження)інструментиопису іпоясненнямовногоматеріалу,стверджуючи, щоміжмовнимиодиницями і фреймамиєзв'язок [>19,c.88].

Наснайбільшецікавитьостаннєположення, якудаєтеоріїфреймівконцептуальнеобґрунтування, щодозволяєпростежитиреалізаціюпевногофрейму наязиковомурівні.

>Саметакеуявленняфрейму, на нашпогляд,лежить восновіаналізу семантикимовниходиниць,привертає додослідженнякогнітивних структур, щозабезпечуютьїхнєрозуміння.

>Розглядаючикогнітивнусутністьмовноїодиниці,Н.Ф.Алефіренковиділяєїїосновнувизначальну - «>когнітивну структуру», концепт як «>універсальнийпакувальний формат для знань,об’єктивованихмовниходиниць» [>20,с.279].

Уцей годинуведетьсядосить багатодискусій з приводу того, чивважати концепт й фреймодиницями одного чирізнихрівнівузагальнення,повними чичастковимитермінологічнимисинонімами, чирозглядати фрейм як тип концепту чинавпаки.

>Відсутністьзагальноприйнятихвизначеньпояснюєтьсяскладністюданихоб'єктівкогнитивно-лінгвістичногоаналізу,їхньоюбагаторівневоюструктурою,змістякоївиявляється черезмовнізасобирепрезентації.

>Крім того, як справедливовідзначаєО.Н.Прохорова, й данийвиявленийзміст якщоноситисуб'єктивний характер, бовін прямозалежить від умівформуваннязмістівслів укожноїконкретноїлюдини [20,с.49].

>Погоджуючись з тім, щоміж концептом йфреймоміснуєдоситьміцнийзв'язок,обумовлений,по-перше, тім, щообидвапоняттявідносяться дорівнярепрезентаціїбази знань усвідомостілюдини,по-друге,спільністюїхньоїонтології якментальнихутворень, ми,проте, непроводимоаналогіїміж ними.

На нашпогляд,між концептом йфреймоміснуєпевне ідоситьзначимерозходження: концептможе бути іструктурною, йгештальтною (>цілісною), ймінімальною (>неподільною)одиницеюрепрезентаціїбази знань узначенніодиницьмовногорівня.

>Фрейм -завждиструктурований й посуті неможе бутинеподільним. То всемантицімовниходиниць,репрезентуючих тієї чиінший фрейм,значення окремихкомпонентівзводяться вєдину,комплекснуситуацію,їїоб'ємнеуявлення.

Знанняцієїситуаціїдозволяєцілісносприйматизначенняконкретноїязиковоїодиниці.

>Крім того, нампредставляєтьсясправедливимрозглядфрейму якмоделіповсякденногознання проосновніконцепти.

>Репрезентуючи тієї чиінший концепт,мовнаодиницяактивує івідповіднийкогнітивний контекст, щонесеінформацію і прозміст, й про структурудосліджуваного концепту.

На нашпогляд, тип фрейму якментальноїрепрезентаціївизначається якіндивідуальнимиособливостямимовної особини, то йспецифікоюкодованогопредставлення.Наприклад, фрейм «>жіночність» носити характергештальта,оскількидозволяєсистематизуватилогічністосунки .

Укогнітивнійінтерпретаціїпоняття фрейму,заслуговує наувагущеоднетрактування, згідноякого фреймрозглядується не як тип концепту, а як форма йогоментальноївистави,тобто концептуальна структура,одиниця ментальногопростору [>10,c.124].

Таким чином фреймрозуміється як один зспособівментальноїрепрезентації концепту: череззвернення доконцептуальноїобласті, вякійцей концептінтерпретується.

Мивважаємо, щокоректнішетрактувати фрейм не як концепт, а яккогнітивну структуру болеевисокогорівня, типвзаємодіїміж концептами, якспосіб (форму)організації ментальногопростору.

>Питання проспіввідношення фрейму й поля (>лексичного,семантичного,понятійного)тіснопов'язане ізпроблемоюспіввідношенняфреймової семантики йтеорії поля була влінгвістиці й неодноразовозустрічалося взарубіжнихдослідженнях.

Так,Ч.Філлморвизначаєпринциповувідмінністьміждвомацимиконцепціями до того, що «>теорія полявідрізняється від семантикифреймівсвоєюприхильністю додослідження груп лексем зазаради них самих йінтерпретацієюлексико-семантичних областей яквласнемовнихфеноменів.

>Семантикафрейміврозглядаєбезлічінтерпретаціїфреймів якальтернативних «>способівбачення промов».Загалом,відмінностівизначаються тім, деконцентруєтьсяпошукструктури – умовнійсистемі чиназовнінеї» [11,c.61].

>Міжсемантичним полем йфреймом можнавизначити, на нашпогляд, йіншівідмінності:

• фрейм –жорсткіша структура, щовідображаєтиповізв'язки втиповихситуаціях; полі – структурам'якша,ассоциатівно-конкретна,інколи –індивідуальна;

•>інтегруючимпочатком уфреймі служити ситуативнаблизькість, вполі –ассоциатівно-семантична;

•>структурна організація фреймупередбачаєнаявністьвузлів (>слотів), поля –ядра, центру йпериферії,кордониміжякими вельминечіткі йрухливі;

•>лексичнарепрезентація фреймущонайближчевідповідаєтематичнійгрупі;ментальна модельсемантичного поляпризводить донеобхідностівведеннятерміну «>концептуальне полі».

>Польовідослідженнянабули широкогопоширення всемантиціхудожньоїмови, десемантичні (уіншійтермінології –ассоціатівно-образні,смислові) полятрактуються якзасібвіддзеркаленняспецифікиавторськогостілю, якзасібвиходу намовну йконцептуальну картину світуписьменника.

>Поняття фрейму було бвведене М.Мінським в йогороботі “>Фрейми дляпредставлення знань” дляпозначення одного зспособівпредставленнястереотипноїситуації (>похід до магазину,вечірка,візит). На думкуМінського, людинасприймає ті, щовідбувається втермінахранішевживанихструктур-фреймів. Зкожнимфреймомпов'язанаінформаціярізнихвидів: щовідноситься довикористанняданого фрейму;застережлива про ті, щоможестатися далі;приписуюча, щослідзробити,якщоціочікування непідтвердяться. [8. з. 289].

Уконцепціяхрізнихдослідниківпоняття, щоназванеМ.Мінським “фрейм”,моженазиватисяінакше: “>скрипт”, “сцена”, “>сценарій”,псевдотекст” “план”, “схема”, “основа” й так далі.Наприклад, А.Вежбіцкавикористовуєтермін “>культурно-обумовленийсценарій” (>culturalscript)підкреслюючи таким чиномвпливсоціокультурнихчинників насприйняттяінформації, щопоступає доінтерпретатора.Носіїмови, що належати допевної культури, присприйняттіінформаціїзазвичайкеруютьсяякоюсьпідсвідомоюнормою.Подібнінормиміняються від культури до культури. Усвоїйроботі А.Вежбіцкапорівнюєзахідну йсхіднукультурнітрадиції й їхнівплив насприйняттяподій йоб'єктівносіямипредставленихтрадицій [1. з. 63].

Отже, укожноїлюдиниєвизначена “база знань”,якість йоб'ємякоїзалежать відособових характеристикіндивіда, атакожуніверсальний (йпотенційно необмежений)набіркогнітивнихстратегійопераціїзнанням.

>Поняттястратегії доцихпір неотрималозагальноприйнятоговизначення йтрактуєтьсяпо-різномурізнимидослідниками.

>Частиналінгвістів (>В.Шмідт, Х.Харніш,Й.Ребайн)розуміють подстратегієюякийсь планоптимальноїреалізаціїінтенції автора, щовизначаєвнутрішню йзовнішню структуру тексту [11. з. 20-22].ЯкнайповнішепоняттястратегіїрозробленеТ.А. ванДейком й У.Кинчем. У широкомусенсі подстратегією смердотірозуміютьякусьспільнуінструкцію длякожноїконкретноїситуації-інтерпретації.

>Використовувані прирозумінні текстустратегії вбільшостівипадків неєзаздалегідьзапрограмованими.Слідзазначити їхнігнучкість, залежність відкогнітивних структурданогоіндивіда (>знання, установки,плани,наміри). Задопомогоюстратегій проводитисяшвидке й ефективногопрогнозуваннянайбільшвірогідногозначеннямовнихподій. [3. з. 164].

>Розглянемонаступний приклад:

“>Here’sSirPitt,ma’am!” -сried outRebecca.

“>Mydear, Ican’tseehim. Iwon’tseehim.SayI’mtooill toreceiveanyone.

>Mywomannaturereallywon’tbearmybrotheratthismoment,” -said MissCrawley.

“>She’stooill toseeyou,sir” -Rebeccasaid,trippingdown toSirPitt [14.c.182].

Уданомудискурсікожнуновупропозиціюмістить референт,тотожний боміститься впопереднійпропозіції,цепредставлене внаступнихланцюжках:референт1 (>учасник дискурсу,спочаткупозначенийSirPitt);

>SirPitt -him -him -anyone -mybrother -sir -SirPitt;

референт 2 (учасник,першоначальнопозначенийMa’am)

>ma’am - I - I - I - MissCrawley –she-womannature.

>Витягуючи ізнашого “сховища знань” фреймжіночності, мибачимо, щовживання фрейму “womannature”єостаннім йваговим аргументом,робиться акцентсаме наслабкеположенняжінки,їївтому, на даний момент “жіночність”.

Таким чином, миможемосприймати даний текст якзв'язний.

Отже, мирозглянулипоняття “фрейм” й фрейм “>жіночності” із точкизорукогнітивноїлінгвістики.

1.2  >Фреймовийпідхід вдослідженнях семантики

>Провіднимнапрямкомсьогоднішньоїкогнітивноїлінгвістикиєкогнітивна семантика, дляякоїхарактернепрагнення так чиінакшеспіввіднестимовніформи із їхньогоментальнимирепрезентаціями,встановитиспособипредставленняінформації влюдськійсвідомості йописативзаємозалежності, щоіснуютьміж ними й мовою [2, з. 12].

Бозначначастинаробіт ізкогнітивноїлінгвістикиприсвяченазмістовним аспектаммовних форм.

як й Є.Кибрік, мивважаємо, що дообласті семантики (у широкомусенсі)відноситься всяінформація, якоїмає тієїхто говорити, прирозгорненнівислову й якоїнеобхідновідновитиадресатові дляправильноїінтерпретації цоговислову» [3,c.36].

Дляповного йуспішнішогодослідження семантикимовниходиницьнеобхіднонадатиенциклопедичнуінформацію, тому одним ізключовихпостулатівкогнітивноїлінгвістики О.Н.Баранів йД.О.Добровольськийназивають теза пронерелєвантністьзіставленнялінгвістичного йекстралінгвістічеськогознання [>4,c.56].

>Перспективним методомкогнітивногодослідження, щодозволяєописати семантикумовниходиниць,об'єднуючимовну йнемовнуінформацію,є методфреймової семантики. За йогодопомогою можнаспробуватипредставитикогнітивну структуру – фрейм, щолежить восновізначеннявизначеноїгрупи лексем.

Системаасоціативно-семантичного контекстногоаналізутекстіврозроблена наосновіглобальноїмультилінгвістичноїлексико-семантичноїонтологічноїбази знаньUkrRusWordNet, щопідтримуєлексикони української,російської іанглійськоїмов.

>Функції іпроцедурисемантичногоаналізуреалізовані набазисігіпермережіданоїонтології.Процесасоціативно-семантичногоаналізу всистемі можнаумовнопозділити втричіетапи:

-перехід відслів йсловосполученьречень довідповіднихсемантичнихзначень –концептівонтології;

-збіркасемантичнихфреймівречень тексту;

-об'єднаннясемантичних структурречень тексту вєдинусемантичнумережу тексту.

Напершомуетапі системавизначає всемантичніймережіонтологічноїбази знань концепт, щовідповідаєкоректномузначенню слова числовосполучення втексті.

Це заподіяннявирішуєтьсяпошуком тогозначення слова ізмножиніможливих альтернативконцептів, щосемантичноєнайбільшблизьким дозначеньслів-сусідів із локальногооточенняданого слова.

Рівеньблизькостізнаходитьсяпошукомнайкоротшого шляхуміж концептами вмережіонтології [>12,с.2].

Таким чином,обчислюєтьсявідстань вонтологіїміжпередбачуванимзначенням слова іконцептами-значеннямислівнайближчогооточення. Усистеміреалізованаалгоритмічна модель контекстногоаналізу.

Іншийетап –побудовасемантичногофрейму поточногореченнявхідного тексту.Вінполягає взаповненніслотівфреймовоїструктуриречення.

>Вибір типуслота длязаповненнязначенням концепту словазалежить відсинтаксичноїпозиції цого слова вграматичнійструктуріречення.Заповненняслотіввиконується шляхоманалізу дереварозборуречення ісинтаксичнихпозиційслів йсловосполучень для шкірного концепту ізвикористаннямсемантико-синтаксичнихтаблицьмодально-рольовихвідмінків,подібних довідмінківФілмора [>33,с.123].

>Третя фазазначеннєвогоаналізу –об'єднанняізольованихсемантичнихфреймівречень узв'язнусемантичнумережу тексту.Об'єднання двох структури однумережувиконується за принципомоб'єднаннясемантичнототожних вершин,тобтоякщо в структурахG1 йG2євершини, котріпосилаються однієюсемантичний концепт,цівершинипоєднуються до однієї.

Навиходісистемигенеруєтьсясемантичнамережавхідного тексту, щомістить у вершинахконцепти тексту,пов'язані дугамисемантичнихвідносин.Подальшазначеннєваобробкаотриманоїсемантичноїмережі текстудозволяєвирішувати широкийкласзавданькомп'ютерноїлінгвістики.

>Бувзапропонований методмоделюваннясемантичного контексту іобчисленнясемантичноїконтекстноїблизькостізначеньслів ізвикористаннямонтологічноїбази знань.

>Онтологіяєосновоюсемантичногоаналізу, тімсемантичним полем, у рамкахякого можнаобчислюватизначеннєвублизькістьсемантичнихінтерпретацій лексем текстущодонайближчогооточення,тобто контексту.

Це йєвідправноюточкою длямоделювання такогоключовогоявища, якязиковий контекствзагалі, й контекстногоаналізуЕЯтекстівзокрема.

>Онтологіяєієрархічноюсемантичноюмережею,вершиниякоїмістятьконцепти (>значеннєвіодиниці), а дуги –цесемантичнівідносиниміж концептами.

>Семантика (>зміст) концептуописується йогозначеннєвимивідносинами ізіншими концептамимережі.Реляційнапозиція концепту вонтологічніймережіописує йогосемантичнезначення,властивості,відносини ізіншими концептами і усіінші характеристики, котріможливопередатиприродною мовою.Онтологічнітехнологіївикористовуютьлінгвістичнімоделіуявлення знань пронавколишній світло йпредметнігалузі дляефективногозапису іобробкиінформаціїЕЯтипу[42.с.18].

Слова ісловосполученнямовизберігаються влексиконісистеми. Кожна лексема всистеміпосилається набезлічзначень, котріїйвідповідають уданіймові.

Слово,ужите поза контекстом,може матірбудь-якезначення ізбезлічіконцептів, котріпрописанійому вонтологічнійбазі знань.Якщо слововживається вконтекстіпевногоречення, то йогозначенняповиннеузгоджуватисязізначеннямислів, котрі стоятипоруч.

>Семантичнізначенняслівреченняповинністворюватизначеннєвуєдність уструктурісемантичногофреймуречення. Томузначенняконцептівслів, котрі стоятипоруч уреченні,повинні бутисемантичноякнайближче один до одного.

Навхід блоку контекстногоаналізуподаєтьсяпослідовністьслівw1w2 …wn...Кожному словупослідовностівідповідаєбезлічзначень-концептів ізонтологічноїмережі – {>s1i}{s2i} … {>sni}...

Зкожноїбезлічі впроцесі контекстногоаналізунеобхідновибрати за однимзначенню таким чином,щоб смердотіперебували на максимальноблизькійвідстані один від одного.Тобто,щоб сумавідстаней від шкірного концепту до всіхінших бувмінімальною [>56,с. 70].

>Семантичнавідстаньміждвома концептамиможе бутипроінтерпретована якдовжинанайкоротшого шляхуміжвідповідними вершинами вграфіонтологічноїмережі.

>Окремогорозглядузаслуговує алгоритмпошукунайкоротшого шляху вонтологічномуграфіміжвузламиконцептівслів. Чи можна будуватишляхи, не ізогляду натипизв'язків-відносинміжвузлами іуважаючи їхньогооднотипними?

>Якщо ані, то котріпослідовностітипівзв'язків-відносин у шляху можнавважатикоректними, а котрі ані?Залежно відвідповіді наці запитання можназапропонувати двапідходи довизначеннясемантичноївідстані:

>Простийпошук шляху.Тодівирішуєтьсякласичне заподіянняпошукунайкоротшого шляху вграфі.Типизв'язків-відносин невраховуються.Вважається що усі дуги одного типу.Ще однимваріантом цогопідходуєчисловеранжируваннязв'язків-відносин, де дугамрізного типупривласнюютьсярізніваговікоефіцієнти, але й сам алгоритмпошукунайкоротшого шляхузалишається беззмін.

>Евристичнийпошук. Припобудовінайкоротшого шляхудозволяються лишедеякіпослідовностітипівзв'язків-відносин (>Наприклад, уланцюжку шляху дозволенапослідовністьтипівзв'язківгіпернімія-голонімія-гіпонімія, й не дозволенапослідовністьгіпернімія-антонімія-гіпонімія).Такіпослідовностіпропонуєтьсяназиватиевристикамишляхів. Процедурапошукунайкоротшихшляхівуправляється автоматомевристик, що якфільтрвідбирає лише тихзв'язки-відносини, котрівідповідаютьзакладенимевристикам.

Колінайкоротший шляхзнайдений, йогодовжинаприймається яксемантичнувідстаньміжданоюпароюконцептів.

Колі навхід блоку контекстногосемантичногоаналізунадходить паріслівW1 йW2,потрібно ізбезлічейїхніхсемантичнихзначеньS1 йS2вибративідповіднопарізначеньконцептів,який якщовідповідатимінімальнасемантичнавідстань,тобтомінімальнадовжинанайкоротшого шляху вмережіонтології.

>Якщопобудуватинайкоротший шлях вонтологіїміж лексемамиW1 йW2,він пройдо черездану паруконцептів,розташованихближчевсього один до одного.Якщо навхіднадходитьпослідовність з n лексем, то тут длякожної із нихпотрібновиконати (>n-1)операціюпошукунайкоротшого шляху долексем-сусідів заданим контекстом.

>Тобто прирішенні заподіяння контекстногоаналізувхідноїпослідовностідовжиною в n лексемнеобхідновиконатиn(n-1)/2операційпошуку.

>Пошукнайкоротшого шляхуміж вершинами вграфієалгоритмічнодужескладноюоперацією, тому данаоцінкає,мабуть,украйнеприйнятною.

>Немаєнеобхідності будуватинайкоротшішляхи вонтологічніймережіміж всіма лексемамивхідногоречення.Здійснюватиконтекстнуприв'язку вонтології ізвизначеннямзначеньконцептів лексемпотрібно,якщоцілексемипов'язанісинтаксичнимивідносинами в структурах дереварозборуречення.

Увипадкуіснування правила, щопов'язуєдеяку парусліввхідноїпослідовності вєдинусинтаксичнугрупу,данілексемипов'язуютьсяпобудовоюнайкоротшого шляхуміж нимионтологічніймережі.

>Середбезлічейзначеньданих лексемвибираються тихвершини-концепти, через котрізнайдененайкоротший шлях вонтології.

Таким чином,відпадаєнеобхідністьпобудовинадлишковихланцюжківнайкоротшихшляхівміж всіма словамиречення.Перевіряються лише тих парі лексем, котрімаютьзв'язок усинтаксичнійструктуріречення.

>Результати роботисинтаксичногоаналізувраховуютьсяасоціативно-семантичнимконтекстниманалізом дляоптимізаціїпроцесупобудовиасоціативнихзв'язків контекстуміж словами ісловосполученнямиречення вієрархічніймережіонтологічноїбази знань.Синтаксична структуравхідногореченняє фундаментом й каркасом дляетапусемантичногоаналізу.

Алісинтаксичнийаналіз, як правило, не взмозівизначити нарівніграматикиоднозначнусинтаксичну структурувхідногоречення.Завждиіснуєкількаваріантівдереввиводувхідноїпослідовностіречення, але й лише одинєнайбільш адекватним ізпоглядусемантичноїінтерпретаціїсинтаксичного дерева [>69,с.7].

>Використовуючиописанутехніку контекстногосемантичногопов'язуванняконцептів-значень вонтологічніймережі, можнаефективновирішуватипроблемисинтаксичноїструктурноїнеоднозначностіЕЯречень.

Для цого в алгоритмипобудовидереввиводуречення вмісцяхутворенняальтернативнихзв'язокпотрібно із наборуваріантіввибиратизв'язок, щопоєднує до однієїсинтаксичнугрупунайбільшблизькі зазмістомконцепту-значення.

Для цогопотрібно для шкірногосинтаксичного зв'язкуобчислюватинайкоротшувідстань вонтологіїміжконцептами-значеннямислів,поєднуванихданимзв'язком.Значеннядовжинизнайденого шляхуприймається за вагипобудованого зв'язку.Найбільшлегкізв'язкиє понадпріоритетними нанаступномуетапіпобудови дерева.

Таким чином,контекстнийсемантичнийаналізкеруєпроцесомсинтаксичногоаналізу, асинтаксичнийаналізгенеруєвхідну структуру длясемантичногоаналізу.

Миодержуємо модельлінгвістичногопроцесора, уякомупроцесирізногорівняаналізує не скількипослідовними, стількивзаємодіючими впаралельно-послідовномурежимі,причомууправлінняналежить понадвисокорівневомупроцесу -семантичномуаналізу.

>Лексичніодиниці, щорепрезентують концепт,відображаютьзміни, котрівідбуваються упевнійлінгвокультурі таєвіддзеркаленнямвідмінностей, котрівідрізняють однулінгвокультуру відіншої. З. Р.Воркачов усемантичнійструктурі концептувиділяє два виряджайсемантичнихознак:по-перше,семантичніознаки,спільні для всіх йогомовнихорганізацій, котріутворюють йогопонятійну чипрототипічну основу, та,по-друге,семантичніознаки,спільніпринаймні длячастини йогореалізацій, котрівідзначенілінгвокультурною,етносемантичноюспецифікою тапов’язані ізментальністюносіївмови чи ізменталітетом національноїмовноїособистості [>13,c.53].

>Аналізлексичноїструктури концептуполягає увиділенні його ядра (>словниковогозначеннятої чиіншоїлексеми) тапериферії, якої заВ.А.Масловою,визначаємо яксуб’єктивнийдосвід,різніпрагматичніскладовілексеми,конотації іасоціації [51, з. 45].Лексична структура концептурозглядається укогнітивнихдослідженнях якпольова структура. При цьомусучаснідослідникивдаються до такихтермінів яклексико-семантична група [>13,c.9],абстрактнесемантичне полі [>14,c.4],концептуальне полі [>23,c.2],семантико-тематичне полі [>8,c.5] тощо.Польовийпідхід додослідження лексики широковикористовуєтьсяструктурноюлінгвістикою.Основноювідмінністюкогнітивногопідходу довивченнялексичнихполівєзв’язокзначення словазіструктуроюзнання, щолежить в йогооснові, у тому годину якструктурналінгвістиказаймаєтьсядослідженням груп лексем зазаради них самих [30, з. 30].

>Вивченнялексичноїструктури концепту якпольовоїструктурипередбачаєвиділенняядерних тапериферійнихелементів. Ядро концептувизначається як йогобазовий кулю тасукупністькогнітивнихшарів такогнітивнихсегментів усукупностікогнітивнихознак, що їхніутворюють.Периферію концептускладає йогоінтерпретаційне полі –сукупністьслабкосконструйованихпредикацій, котрівідображаютьінтерпретацію окремихконцептуальнихознак та їхнісполучень увиглядітверджень, установоксвідомості, щовипливають уданійкультурі ззмісту концепту.

М. У.Нікітінназиває ядро концепту йогоінтенсіоналом,якийвписує концепт углобальнукогнітивну структурузнання.Периферійне полі концептуутворюється йогоімплікаціоналом –сукупністюознак, ізрізнимступенемймовірностіпов’язаних із ядром.Імплікаціоналвписує концепт углобальну структурузнання уїї горизонтальному (>лінійному)вимірі – як ланкузагальноїсистемизв’язків тавзаємодіїсутностей [68, з. 54].

>Однією із методик концептуальногоаналізуєвивчення концепту черезлексико-граматичне полілексеми, що йогорепрезентує [>5,c.10]. При цьому подлексико-граматичним полемрозуміють „>об’єднання лексем, їхнього словоформ йдериватів,певним чиномупорядкованих” [>5,c.11].Абстрактний характер концептузумовлюєнеобхідністьвключення до числа йогомовнихрепрезентантів лексемрізного ступеняабстракції. якзазначає І. А.Стернін,жоден концепт неможе бути уявлень якжорстка структура,тотожназначенню слова [75, з. 58].

>Базовіномінанти, чи, завизначенням І.Стерніна,ключовіслова-репрезентанти [75, з. 61] концепту „>жіночність”єспільними длявікторіанської культури й длясучасного дискурсу.Проте, якзазначає І.Манкевич,відтінкизначень, що несутьпрагматичнуінформацію,формуються удіахронічнійвертикалі дискурсу.тобто вісторичномуконтексті [>52,c.180].Лексичніодиниціматеріальнофіксують численнікультурнітрансформації, щовідбувається на тому чиіншомуетапірозвиткуетносу.

>Встановленнясемантичногообсягу лексем, щовербалізує концепт,полягає увиявленнідиференційних таконтекстуальнихсемантичнихознак, котрістворюють утекстірізніконотативнісмисловівідтінкизначення.Крім того, якзазначає І.Манкевич,номінаціїжіночого родуреалізуютьцілу низкуасоціативнихсмислів, котрі неможуть бутикваліфіковані якконотації,оскільки смердоті незалучені доструктуризначенняномінації, анабуваються вдискурсі [52, з. 182]. Дляаналізуданих,отриманих под годину компонентногоаналізу, З. А.Жаботинськапропонуєконцепціюбазовихфреймів.Дослідницявиділяєпредметний,акціональний,посесивний,таксономічний такомпаративнийтипифреймів. Урезультатіінтеграціїбазовихфрейміввиникаєміжфреймовасітка, котравідображає структурулексичногозначення [34, з. 84 ].Дослідницярозглядаєбазовіфрейми як свого роду „>будівельні блоки” дляментальноїрепрезентаціїтої чиіншоїобластілюдськогодосвіду [34, з. 88].

З. А.Жаботинськавважає, щобазовіфреймиможуть бутивикористані вякостіуніверсальногоінструментарію дляструктуризаціїінформації, щостоїть як заокремоюлексичноюодиницею, то й залексичним полем [34, з. 91 ].

>Визначеннясемантичногообсягу концептуального полявідбувається наосновісловниковихдефініцій,протеподібнийпідхідвиявляєтьсянедостатнім длявивченняконцептів, щомаютьскладнусемантичну структуру,характеризуютьсяуніверсальною таводночас культурнообумовленоюприродою,розмаїттямавторськихінтерпретацій тощо. До числа такихконцептівналежить концепт „>Жіночність”,якийрозглядається уданійроботі яктакий, щоєширшим та болееабстрактним за концепт „>Жінка”.Виявлення корпусуномінантів концепту „>Жіночність”ускладнюється тім, що його не можнаобмежитилишефемінізмами (щовизначаються як „>лексичні тафразеологічнінайменування, котріпоєднанізначенням „особажіночоїстаті” [>5,с.416]. Уякостіномінацій концепту „>Жіночність” у нашійроботірозглядаються яклексичніодиниці, щоєномінантамижінок, то йлексеми, котріздійснюютьреференцію достанів,якостей тадій,тою чиіншоюміроюпов’язаних ізпоняттям „>жіночність”.

>Враховуючисказаневище, концепт „>Жіночність”подаємо увиглядіфреймовоїструктури,ядернимиелементамиякоїєабстрактнііменникизізначенням „>жіночність” чи „>жіноцтво”.Периферійнимиелементами концептувважаємоіменники-номінації особинижіночоїстаті, атакожприкметникизізначенням „>жіночий”,жіночний”, „>притаманнийжінці”.

>Лексичніодиниці, щорепрезентують концепт,відображаютьзміни, котрівідбуваються упевнійлінгвокультурі таєвіддзеркаленнямвідмінностей, котрівідрізняють однулінгвокультуру відіншої. З. Р.Воркачов усемантичнійструктурі концептувиділяє два виряджайсемантичнихознак:по-перше,семантичніознаки,спільні для всіх йогомовнихорганізацій, котріутворюють йогопонятійну чипрототипічну основу, та,по-друге,семантичніознаки,спільніпринаймні длячастини йогореалізацій, котрівідзначенілінгвокультурною,етносемантичноюспецифікою тапов’язані ізментальністюносіївмови чи ізменталітетом національноїмовноїособистості [>22,c.83].

>Аналізлексичноїструктури концептуполягає увиділенні його ядра (>словниковогозначеннятої чиіншоїлексеми) тапериферії, якої заВ.А.Масловою,визначаємо яксуб’єктивнийдосвід,різніпрагматичніскладовілексеми,конотації іасоціації [53, з. 245].Лексична структура концептурозглядається укогнітивнихдослідженнях якпольова структура. При цьомусучаснідослідникивдаються до такихтермінів яклексико-семантична група [>13,c.9],абстрактнесемантичне полі [>14,c.4],концептуальне полі [>23,c.2],семантико-тематичне полі [>8,c.5] тощо.Польовийпідхід додослідження лексики широковикористовуєтьсяструктурноюлінгвістикою.Основноювідмінністюкогнітивногопідходу довивченнялексичнихполівєзв’язокзначення словазіструктуроюзнання, щолежить в йогооснові, у

Страница 1 из 6 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація