Реферати українською » Иностранный язык » Особливості перекладу епонімів на прікладі медичних Текстів


Реферат Особливості перекладу епонімів на прікладі медичних Текстів

Страница 1 из 3 | Следующая страница

>Зміст

>Вступ

1.Проблемиміжмовноїкомунікації у сфері науки

1.1Міжмовнакомунікація йпроблемиперекладу

1.2Лексичніособливостіанглійськихнауково-технічнихтекстів

2.Особливостіперекладуепонімів

2.1Поняттяепоніму й йогоособливості

2.2Особливостіперекладувласнихназв

2.3 Проблемадослідженняепоніма-терміна внауково-технічних текстах

3.Особливостіперекладуепонімів наприкладімедичнихтекстів

>Висновок

Списоквикористаноїлітератури


>Вступ

Дана роботаприсвяченадослідженню йособливостямперекладуепонімів наприкладімедичнихтекстів.

>Дослідження вобластінауковогоперекладу —важливе йактуальне заподіяння,направлене надосягнення адекватнихперекладів, щосприяєвирішеннюбагатьохприкладнихзавдань йприскореннюобмінуінформацією вобластіновітніхдосягнень наукисередфахівців йвченихрізнихкраїн.

>Об'єктомдослідженняданої роботиєнауковітекстимедичної тематики, щопредставляютьінтерес впланівиявленнялексико-стилістичнихособливостейперекладунауково-технічнихтекстів.

Предметдослідження -епонімитекстівнауковоїмедичної тематики йпроявїїособливостей напрактиціперекладу якзасобиміжкультурноїкомунікації у сфері науки.

>Актуальність роботиобумовленапідвищеннямзначущостіперекладунауковоїлітератури як способуобміну й поширенняінформації всвітовійнауковійспільноті

Метадослідження –виділенняепоніма-терміна, йогодослідження з текстів у межахзавдань, щовиконуються якзасобикомунікації у сфері науки, йвивченнявпливуданихособливостей на практикуперекладутекстівмедичної тематики.

Метадослідженнявизначиланаступні заподіяння:

·Уточнитизагальніпараметринаукового тексту якзасобиміжкультурноїкомунікації у сфері науки.

·Виділитиособливостінаукового стилюанглійськоїмовиДослідитиепоніми яктерміни наприкладіанглійськихнауковихтекстів.

·Виділитиосновнітруднощіперекладуепонімів наприкладімедичнихнауковихтекстів.

·Матеріаломдослідженняпослугувалианглійськітекстимедичної тематикиіноземнихкомпаній British Medicineанглійською мовою.Терміни буливиділені задопомогою су-цільноївибірки із тексту.

>Теоретичною базоюдослідженняє:

·теорія тексту (Арнольд І. У.,Разінкіна М. М,СтраховаB.C,Рябцева М.К.,Влахов З.,Паршин А.,Комісаров В.М., ТолстойС.С., Рубцова Авт.,Брандес М.П.,Воробйова М.,Володіна М. Н.).

·теоріяперекладу (>БархударовЛ.С.,БорісоваЛ.І.,Бреус Є.В.,Каде Про.,Комісаров В.М.,ЛатишевЛ.К.,Пумп’янський О.Л.,Цитерман М., СтепанянЛ.Л.Аполова М.А.)

Методикадослідження: роботавиконанакомплексноюметодикою наосновіпорівняногоспівставлення йсемантичногоаналізу тексту.


1.Проблемиміжмовноїкомунікації у сфері науки 1.1Міжмовнакомунікація йпроблемиперекладу

Наука — одна ізфункціональних сфер, котрамаєособливезначення всоціальнійкомунікації, й одна ізосновних сфер, дереалізуєтьсядомінуючеположенняанглійськоїмови в світі.Процеси глобалізацію,демократизаціїсуспільного життя,відвертість йдоступністьостанніхдосягненьсвітової наукидозволяютьвеличезнійкількості людейотримувати йобмінюватисяінформацією.Важливаособливістьміжкультурноїкомунікації у сфері наукипояснюєтьсядомінуючим каналомкомунікації.Якщо вбільшості сферспілкуваннябудь-якакомунікаціяздійснюється в основному поусних каналах, то тут длянауковоїсферисамеписьмовий каналєнайважливішим, таким чином,науковалітератураєнайбільшзначущим способомпередачіінформації внауковомуспівтоваристві.

>Науковітекстистворюються ізметоюформуванняпевноїсистемивіддзеркаленнядійсності –опису предмета,явища,системи знань,доказуіснуваннячого-небудь:об'єкту (>об'єктів), зв'язкуміжоб'єктами чивідсутності цого зв'язку тощо.

>Науковий текстзагалом й вціломуєописом результатунауковогодослідження ізвластивимийомуособливостями.Уснанауковакомунікація представленанаступними жанрами:доповідь,лекція,дискусія.Письмова форма представлена жанрамимонографії,підручника, з статтею,рецензії,анотації,реферату, тез.Залежно від стилю,формиспілкуванняжанрирозрізняються із тематики йструктурнихособливостей,переважання тихий чиіншихтипівмови, порядку їхніпроходження.

>Стратегіяповедінкиучасниківкомунікації у сфері наукиреалізується задопомогоюконкретнихмовнихвчинків, щоєвибираннямоптимальнихзасобів йспособівкомунікації.Данийпідбірстосується не лишевибору стилю, але й йвибору жанру,композиційноїформи тексту.

>Стратегіясоціальноїпрестижностіможереалізовуватися нарізнихрівняхнаукового тексту:зокрема,використання авторомкліше йтермінологізованихсловосполучень йдемонстраціяздібності до їхньоговаріювання йдиференційованоговикористання,побудовасинтаксичнихперіодів ізчіткоюпаралельноюструктурою,використанняяскравихдефініцій.

>Особливоїувагивимагає характерповідомлення, таінформація, зазарадиякоїздійснюєтьсякомунікація. Вочевидь, восновінауковоїсфериспілкуваннязнаходитьсяотримання новогознання про світло. Одним ізосновнихрезультатів такого родудіяльностієстворенняпевного тексту, щоуявляєоб'єктивнодійснуінформацію прооб'єкти світу.Високийступіньсоціальноїорієнтаціїданого видудіяльності приводити дообов'язковостіїїсоціальноїрегламентації, котрарозповсюджується не так насоціальні тастатусніролікомунікантів, на стильспілкування, але й й нанаміри тихий,хто говорити й характер того, щоповідомляється [>31,c. 128].

Тієї,хто говоритизавждипереслідуєдекількацілей:передатиінформацію прооб'єкт X,переконати адресата вістинностіцієїінформації,виявити своєї ролі вотриманніцієїінформації. При цьомуверифікація йапробаціяінформативноїспроможностімовнихактів йтекстівтакожєжорсткорегламентованоюпроцедурою. Усеціломувизначаєунікальністькомунікативнихпроцесів внауковій сфері.

>Чинниками, щосприяютьміжкультурнійкомунікації у сфері науки,єнаступні:здійсненняобмінунауковоюінформацією покорпоративних каналахпрофесійнихспівтовариств,обмеження потокуінформації шляхом йогокласифікації йдиференціації зарізними темами й проблемамидисциплінарних областейзнання,вибіроднієїмови (>частішевсьогоанглійської) дляспілкування.Чинниками, щоперешкоджаютьміжкультурнійкомунікації у сфері науки,єтакі, як:відсутністьоднієїмовиспілкування,можливістьзберігання йпередачіінформації нарізнихмовах, й, якнаслідок, проблемаперекладу чиретрансляціїінформації наіншіймові. Отже, можназробитивисновок про ті, щонайважливішими причинами, щоускладнюютькомунікативніпроцеси внауковій сфері,єпроблемилінгвістичні,мовні ймовленнєві.

>Проблемивідмінностей в культурахнейтралізуються вданомувипадку,оскількикорпоративненауковесередовищескладалосявпродовждекількохсотень років якінтернаціональне, що йзнайшловіддзеркалення вмові науки. Убагатьох культурах врезультатівикористання національноїмови внауковій сферісклавсяособливийфункціональний стиль,призначений дляексплікаціїнауковоїінформації.

Убагатьохмовахсклалисянаціональнітерміносистеми, щовідображають систему знань ізданоїдисципліни.

У годинутеоріяперекладу яксамостійнанауковадисципліна, а разом із нею йперекладацька практика, багато вчомутрансформуються вширшу,глобальнішудисципліну –теоріюміжкультурноїкомунікації.Переклад якособливий видмовноїдіяльностіє одним ізосновних йзагальноприйнятихзасобівміжкультурноїкомунікації,оскількидуже частосамеперекладачстаєпосередником вобмінінауковоюінформацією.

>Однією ізнайважливіших реальностейперекладуєситуаціявідносності результатупроцесуперекладу,вирішенняпроблемиеквівалентностістосовно шкірного конкретного тексту.Існуєдекількапоглядів на цю проблему.

Так,концепціяформальноївідповідності [>25,c.11]формулюється таким чином:передається все, щопіддається вербальноговиразу.Неперекладніелементи, щоважкоперекладаються,трансформуються,опускаються лише тихелементитексту-джерела, котрівзагалінеможливопередати.Авториконцепціїнормативно-змістовноївідповідностістверджують, щоперекладач виненслідуватидвомвимогам:передавати усіістотніелементизміступочаткового тексту йдотримуватинормимови, котраперекладається. У цьомувипадкуеквівалентністьтрактується якрівноважне ставленняповнотипередачіінформації й норммовиперекладу.

>Авториконцепції адекватного (>повноцінного)перекладувважають переклад йточнийпереказ тексту абсолютнорізними видамидіяльності.Вонивважають, що приперекладіслідпрагнути довичерпноїпередачісмисловогозмісту тексту,причомудобиватися того,щоб процестрансляціїінформаціївідбувавсятими ж (>рівноцінними)засобами, що й втекстіоригіналу[12,c.56].

>Стосовно практикиперекладунауковихтекстівпоняттяеквівалентностієактуальним йцілкомзрозумілим йспирається,швидше на, наконцепціюЛ.К.Латишева,якийрозглядає всвоїйроботіспецифікуперекладутекстіврізнихстилів.Складноюпроблемою,пов'язаною із перекладомнауковихтекстів,є проблемапередачіпочатковогозмісту задопомогоюіншоїтерміносистеми. Мивважаємо, щотерміносистемамовиперекладуєпринциповонеповторною, як йлексична система вцілому. Цепов'язано ізнаступними причинами:

-терміносистемаєчастиноюлексичноїсистеми національноїмови,отже, вона втій чиіншіймірівідображає йогонаціонально-культурнуспецифіку;

-терміносистемавідображаєнаочно-понятійну область знань вконкретнійдисциплінарнійобласті, котратакожможевідрізнятися врізних культурах;

-терміносистемазавждидинамічна, вонпостійнозмінюється як всистемнихвідносинахміжодиницями, то йвідносно планузмістуокремоїтермінологічноїодиниці.

>Вказанічинники частопризводять доти, щотермінирозглядаються котрітакі, що немаютьеквіваленту чичастковоеквівалентніодиниці.

>Поняттябезеквівалентності налексичномурівнірозглянуте йописане,її причинамиє:

1)відсутність предмета чиявища вжитті народу;

2)відсутністьтотожногопоняття;

3)відмінністьлексико-стилістичних характеристик.

>Стосовнотермінології,частіше назустрічаються Першідві заподій, особливовідсутністьтотожногопоняття.

як приклад можна привестиспробизіставленняросійської йанглійськоїмедичноїтермінології, котрівиявилипринциповенеспівпадіннялексичнихзначеньфункціонально-тотожних йнерідко схожих позвуковійоболонцітермінівВеликобританії й США.Такі жпринциповівідмінності миможемовиявити практично вбудь-якійгуманітарнійнауці, щозаймаєтьсядослідженням йописомсуспільства,реалій його життя, івнаслідок цогоєнерозривнопов'язаною ізнаціонально-культурноюспецифікоюцихреалій.

А тім годиноюбільшістьтермінологічниходиницьстворена набазіінтернаціональної лексики іінтернаціональних морфем, й черезцедуже частоможевиникатиілюзіятермінологічноїтотожності,якої на самом деле немає, чиспробавідтворитисемантичну структурутерміну наосновізначенняскладових його морфем.Подібніситуації частопризводять до неточностей чинавітьсерйознихпомилок приперекладі.

Зсказаноговитікаєнеобхідністьпорівняльнихдослідженьтерміносистем як впланісемантичногоопису їхнізначень, то й впланівивченняспособівномінації,продуктивних втій чиіншій системах знань, атакожнеобхідність розробкиприйомівперекладубезеквівалентнихтермінів.

Уперекладацькійпрактиці частовикористовуєтьсятранслітерація йтранскрипція дляперекладубезлічітермінологічниходиниць.

>Цейприйомперекладу можнарозглядати якприйнятний заумовипроходження далі ніжроз'яснювальний переклад,тобтодефініціюванняданогопоняття.

При цьомуслідзгадати про ті, що данийспосіб, із одного боці,призводить доінтернаціоналізаціїтермінологічних систем, ізіншого боці,наслідком цого прийомуможез'явитисянеобґрунтованезапозичення, якупризводить дозрушень втерміносистеми вцілому.

Отже,необхіднарозробкаконкретнихперекладацьких процедур впередачітермінологічниходиницьіншоїмови.


1.2Лексичніособливостіанглійськихнауково-технічнихтекстів

>Науковий стильє одним ізфункціональнихстилів, щохарактеризуєтьсяповідомленнямновоїінформації встрогій,логічноорганізованій йоб'єктивнійформі.

>Даний стильвизначається, впершучергу, як така організаціямовногоматеріалу, Яка служити,перш на,послідовному йсистематичномувикладунауковихпитань;точнійпередачірезультатівспостереження,експерименту йаналізу;розкриттюзагальнихзакономірностей, Управліннямжиттямприроди йсуспільства;доказуправильності (чипомилковості)тієї чиіншоїтеорії,концепції й томуподібне [>33,c.81].

>Вказівка тих, що науковий стиль,перш на,характеризується тім, щовідображаєментальну діяльністьлюдини, й усі йогожанрислужатьєдинійметінауковогоопису предметадослідження, представленій убагатьох роботів [>35,c.347] йін.

Сферасуспільноїдіяльності, вякійфункціонує науковий стиль, —це наука.

>Метоюфункціонуваннянаукового стилює передачанауковоїінформації.Науковий стильналежить докнижковихстилів,оскільки вбільшостівипадків науковий стильреалізується уписьмовійформі. Зрозвиткомзасобівмасовоїкомунікації, ззбільшеннямролі науки всуспільстві йзростаннямрізного родунауковихконтактів (>з'їзди,конференції,симпозіуми)збільшується роль йусноїформинауковоїмови [>22,c.253.].

>Письмовийрізновид тексту уявлень такими жанрами, якнауковімонографії,наукові з статтею,дисертаційні роботи,різніжанриучбової йнауково-технічноїлітератури,виступи внаукових диспутах,науковідоповіді,лекції,науково-популярніповідомлення йжанринауково-популярноїлітератури.

>Даніжанрирозрізняються в основномукомпозиційноюпобудовоютекстів.Підсистема жмовнихзасобів, щовиявляється з текстіввказанихжанрів,достатньоодноманітна.

>Науковітексти вбільшостісвоїхжанровихрізновидівхарактеризуютьсяконсервативністю увідборімовнихзасобіввиразу.Цяобставинапідкреслюєтьсядослідникамимовинаукового стилю [>11,c.208].

>Відповідно до основного заподіянняфункціонального стилю,тобтопередаваннянауковоїінформації,визначаються йогоуніверсальніосновніриси. Упершучергу,авторивідзначаютьуніверсалізацію, що зростанні, йуніфікаціюпроявівнаукового стилю врізнихлінгвосоціумах [>3,c.302].

>Розвитокприродничо-наукової думи, щосупроводжуєтьсяпроцесомдиференціації окремих областей науки,призводить добільшоїуніфікаціїмови.Цяособливістьнаукового стилюпризводить довиробленняштампів йшаблонів.

>Перевага, котравіддається шаблоном увибираннімовнихзасобів, йнаявністьспеціальноїтермінології, на думку М.М.Разінкіної, —цедвіосновнімежі, котрівиділяються припершихспробаханалізумовинауковоїлітератури [>13,c.176].

Весь комплексмовнихзасобів, котрівикористовуються з текстів, напрямів тих,щобтекстивідповідалиосновнимцільовимвимогам.

Донаукового стилюпред'являютьсянаступніуніверсальнівимоги:інформативність,логічність йчіткістьвикладу. У М. Н.Кожина,наприклад,називаєточність,абстрактність,логічність йоб'єктивність —цеекстралінгвістичніознакинаукового стилю, котріорганізовують до системи усімовнізасоби, щоформують данийфункціональний стиль [>21,c.325].

>Виділенняосновнихособливостей чиосновнихфункціональних рис стилюпов'язане ізекстралінгвістичними причинами.

>Їхнаявністьвизначаєвідповідністьфункціональномузавданнюданого стилю. Томуосновніфункціональніриси стилюуніверсальні, смердотівластиві усіммовам, щовиділяють данийфункціональний стиль.

>Така межанауковоїлітератури, яклогічністьвикладу, впершучергу,пов'язана ізособливостями синтаксисунаукового стилю.

>Типовіприйомиорганізаціївислову внауковійлітературіформуються у зв'язку ізвиразомаргументаціїнаукової думи, сувориммотивуваннямпроходженняїїланок [12,c.104.]. Усинтаксичномуладівиявляєтьсяаргументованістьвикладунаукового стилю.

>Ретельнийвідбір лексикисприяєчіткості,ясностівикладу.Використовуються тихлексичніодиниці, задопомогою яких, можна однозначнопередатинеобхіднунауковуінформацію.Варіативність лексики з текстівдосить обмежена.

Длянаукового стилюхарактернепрагнення до стандарту.Інформативнимитекстиможуть бути лише при правильномупідборілексичнихзасобів. Велику рольствореннінауковихтекстівграютьзагальнонаукові слова, як,наприклад: процес,аналіз, параметр, аспект й томуподібне

Длянауковихтекстівхарактерні не лишепевнілексичніодиниці, але й й їхніпевнасполучуваність.

З тексту до текступереходятьтиповісловосполучення, котрістворюютьклішованістьмовнихзасобів,полегшуютьсприйняттянауковоїінформації,сприяютьоднозначностіїїуявлення [>10,c.208].

Отже,відповідно доосновнихвимог (>логічність,точність,об'єктивність), щопред'являються стилю, науковий стиль вмовах, щоспівставляються,проявляєуніверсальністильовіриси, але йвибір лексики,фонетичногооформленнямови,морфологічних форм,сполучуваностіслів,синтаксичноїструктуриспецифічний длякожноїмови.

Лексиканаукового стилюхарактеризуєтьсявживаннямзагальнокнижкового, нейтрального йтермінологічногопластів;переважаннямабстрактнихіменників надконкретними;вживаннямбагатозначнихслів в одному чи двохзначеннях;збільшеннямчасткиінтернаціоналізмів втермінології;відносноюоднорідністю,замкнутістюлексичного складу;маловживаністюслів ізрозмовним йрозмовно-просторічнимзабарвленням.

Уобластіморфологіїнаукового стилютакожвиявляються йогозагальніекстралінгвістичніознаки —точність,абстрактність,узагальненість.

 


2.Особливостіперекладуепонімів 2.1Поняттяепоніму й йогоособливості

>ЕПОНІМ (>Eponymos) -грец. «назв поімені; що давшиім'я;епонім»,тобто божество чивидатна людина, на честьякоїотримавсвоєім'яякий-небудьгеографічнийоб'єкт з «на, при» + (>еол. варіант) «>ім'я»).

Титул,якийпривласнювавсяпереможцеві ізбігу напершійстадії под годинуантичнихігор.Під годинупершоїісторичноїОлімпіади йогоотримавКоребу ізЕліди.

>Щеприкладиепонімів:Пелей, сінЕака,іпонім міськіПелія чиОрхомен,іпонімоднойменногоміста), народ чичасовийпроміжок (>наприклад,рік).

Унауціепонім —назваявища (>наприклад,хвороби),поняття,структури чи методу поіменілюдини, щовпершевиявила чи описала їхнього (>Квінке, законВакернагеля, символКронекера й т. п.).

>Такожепонімаминазиваютьбудь-яківласніімена,такі, що сталиіменамипрозивними. Ухронологіїепонімамиіменуютьсяпосадові особини,іменами якіназивавсярік [>3,c.302].

>Наприклад, вАфінах бувособлива посаду «>архонта-епоніма», так щоофіційнедатування звучало: «урік, коли архонтом був такий-то».Аналогічнийспосібдатуваннявикористовувався вбагатьохстародавніх державах.

>Епонімиможуть бутибіблійнимитермінами, щопозначають:

а)царів таіншихправителів, за годиноюправління яківелосячисленняхронології вдавнину (>напр.,3Цар ;Нєєм ;Лк );

б)родоначальниківплемені чи народу, від якіпоходятьїхнінайменування.

У народних легендахепоніми-пращуризазвичайнаділяютьсяфантастичними атрибутами, котрівластивіміфологічним персонажам.

УБібліїціриси уЕпонімів-праотціввідсутні.Вонизображеніцілкомреалістично. УрядівипадківЕпонімибіблійнієперсоніфікацієюетнічних груп [>12,c.104].

>Наприклад, вБитіє 10нащадкиНою,ймовірно,означають не окремихосіб, ацілінароди. ДоЕпонімів-пращурів належатибільшістьстарозавітнихпатріархів, які радикальна критикадовгий годинурозглядала лише якзбірніобрази.

>Протепредставники «школиБалтімора» ііншихновітніхнапрямів вбібліїстиці, грунтуючись наданихархеології,дійшливисновку, що «>епонімічність»патріархів невиключає їхніісторичноїреальності якконкретнихосіб.

як ми ужезгадувалиепонім –назвахвороби,структури чи методу поіменілюдини, щовпершевиявила чи описала їхні.

>Епоніми широкопоширені вмедицині,протеостаннім годиною всечастішевиникаєнеобхідність вїхнійзаміні на болееописовітерміни.

Такепонімиострівців Лангерганса,Сильвієва водопроводу йхвороби Хасімото вмедичнійлітературі,найімовірніше, будутьназванівідповіднопанкреатичнимиострівцями, водогономмозку йаутоіммуннимтиреоїдитом [>13,c.176].

>Нижчеперераховані слова – усієепонімами:

Август

>Альмавіва — плащ, назв наім'яграфиАльмавіви, персонажа «>ОдруженняФігаро».

Альфонс

>Баккара

Балаклава

Баян

Батіст

>Бедекер

>Берданка

>Бефстроганов

>Болівар —модний в 1830-хрокахширокополийкапелюх, назв поімені СимонаБолівара (1783—1830),визволителяЛатинської Америки.

>Бодоні

Бойкот

>Браунінг

>Брегет

>Бурбон

Вальтер

Ватман —білийщільний папір,створений в 1770-хрокаханглійськимпаперовим фабрикантом Дж.Ватманом.

>Вінчестер

>Галіфе — вид штанів,названих на честьфранцузького генерала Р.Галіфе (1830—1909).

>Гільйотина

>Гобелен

>Дербі

>Джакузі

>Дизель

>Дрезина

>Доберман

>Донжуан

>Донкіхот

>Дьюар

>Жаккард

>Імельман

>Кардан

>Кардіган —в'язаний жакет нагудзиках, безкоміра йлацканів; назв на честьбританського генерала Джеймса ТомасаБрюднелла (лордаКардігана).

Картер

Кларк

Кольта

Кондом

Коньяк

>Кульман —креслярськийінструмент, назв поіменівинахідника, КарлаКульмана

>Ловелас

>Макінтош —прогумований плащ чичоловічелітнє пальто.Названо попрізвищушотландськогохіміка ЧарльзаМакінтоша

>Мансарда

Мартен

>Маузер

Мерседес

>Монпансьє

>Наган

>Нарцис

Наполеон —первиннетрикутнетістечко (увигляді знаменитогокапелюхаімператора Наполеона I), щоотримало своюназву в 1912, под годину широкогосвяткування100-літтявигнанняфранцузів ізРосії.

>Ніколь

>Олів’є — салат,винайденийкулінаромЛюсьеномОлів’є, щотримав вМоскві на початку 60-х років XIXстоліття ресторанпаризькоїкухні «>Ермітаж».

>Панталони

>Пульман

>Реглан — видверхньогоодягу,винайдений для лордаРеглану, щовтратив руку вбитві при Ватерлоо.

>Секвойя — дерево,назване на честьіндіанського вождяСеквойї.

>Силует

>Стетсон

>Страз

>Сукре

>Сендвіч

Френч — вид курток військового крою,названих поіменібританського фельдмаршала ДжонаДентонаФренча.

>Хуліган

>Цепелін

>Цицеро

>Шрапнель

>Епоніми -Одиницівимірювання:

ампер ангстрем

бекерельбілий

бодват

вебер вольт

>галилеогаус

генрі герц

>гильберт грей

>дальтондарсі

>дебай джоуль

зіверт кайзер

>кельвін кулон

>кКюри ламберт

>максвел маху

мах непер

ньютона ом

паскаль пуаз

резерфорд рентген

>релейсавар

>сименсстокс

теслиторр

>фарад фарадей

>фермифранклін

>ейнштейнерстед

>янський

>Існуєнавітьбренд-епонім якявищеміжкультурноїкомунікації.

Упроцесіодноманітності світу, що зростанні,представникибагатьохкраїнздійснюють все понадконтактів у сфері життя.Одній із таких сфер, де активновідбуваєтьсяміжкультурнакомунікація,є світломоди. Заостаннідесятиліття нашадійсність й, якнаслідок, вмовупочалипроникатиявища йпоняття,звичні й добрознайомі дляіноземців, але й мало чизовсімнезрозумілі нам [>26,c.300].

До таких зрозуміти,відомих над світімоди,відноситься «бренд».

Бренд –достатньоємкепоняття, воно тавключає не лишеторгову марку, щоскладається ізназви,графічногозображення (логотипу) йзвуковихсимволівкомпанії чи товару. Бренд –цеякесьвраженняспоживачів про товар,ярлик,який в думкахнаклеюється товару.

>Джерелами дляствореннябрендівможуть бути:

1) словаактуальної лексикиконкретноїмови;

2)власнііменазасновниківбізнесу чимодельєрів,тобтоепоніми;

3)створені по одній слова (>зокремаабревіатури чи слова,запозичені ізіноземнихмов).

Узахіднійкультурііснуєтрадиціяставити товарусвоєвласнеім'я (>епонім),тобтоназиватибізнесіменемтворця.

>Середбрендів-епонімівбудинківмоди, можнаназватиіменавідомихіталійських йфранцузькихмодельєрів,це:

>Giorgio Armani

>Benetton Group

>Canali

>Roberto Cavalli

>Cerruti 1881 (>NinoCerruti)

DieselS.p.A.,

>Dolce & Gabbana

Fendi

>Salvatore Ferragamo

>Gianfranco Ferre

>SorelleFontana

>Krizia

>Moschino

>NinaRicci

Prada

>Trussardi

Valentino (ValentinoGaravani)

>Gianni Versace

>MaxMara

Gucci

>KarlLagerfeld

>Бренди-епонімибагатьохбудинківмоди частомістятьціннукраїнознавчуінформацію.

Злінгвістичної точкизору приутвореннібрендів-епоніміввикористовуютьсярізністилістичніприйоми,найчастішефонетичні,такі якалітерація йасонанс,наприклад,MaxMara чиNinaRicci, але йтакож можназустріти йвикористання прийомугрислів, щобазується наефектібагатозначності,наприклад FendiCasa, деіталійське слово «>сasa»позначає «>будинок», атакожєчастиноюпрізвищаAdeleCasagrande,творцябізнесу Fendi [>2,c.134].

Таким чином,епонім, впершучергу,євласноюназвою.Також –цеможе бути науковийтермін,географічнаназва,біблейськаназва чи, якзазначалосьраніше, бренд в світімоди. Усіцеепоніми, котріслугуютьважливим йсучаснимджерелом знань про культурукраїнмови, яківивчаються, йєважливимзасобомміжмовноїкомунікації.

2.2Особливостіперекладувласнихназв

>Характеризуючивласніназви (даліВН) якоб'єктперекладу,говорятьзазвичай, що смердоті, як правило,перекладу непідлягають.Підциммається наувазі, що длярозумінняВНдостатньовказівки тих, що маємо —ім'я чиназва (ацюфункціювиконує вписьмовомутекстізаголовна літера).Звідсивитікає, щозбереження (чипередачі ізмінімальнимизмінами)звуковоїоболонкиіменвласнихбуваєдостатньо длярозуміння й текступерекладу [>4,c.384].

>Всякетрактуванняпринципівпередачііменвласних вперекладіспирається наяку-небудьконцепціюсемантичноїструктуриВН. КонцепціюнеперекладноїВНбазується натійточцізору, щоВНпозбавленілінгвістичногозначення.

Уобґрунтуванні цогопишуть, що, як виненпоказуватианаліз тексту, щовключаєВН, «>всяке слово — невласнаназвавимагає словесногоопису,усередині чиміжмовногоперекладу, тоді як проставказівка тих, що слово, щозустрілося,євласноюназвою (>антропонимом,топонімом),тобтовказівка накатегоріальне,видовезначення словаєдостатньою».

>Залишається лишепереконатися, чи дійсно для правильногорозуміння тексту, а означати, й для правильногоперекладу,достатньолишевказівки тих, щоВН —цеВН.

>Звичайно, убагатьохвипадках справайдесаме так, особливо занаявності в самомутекстіекспліцитнихвказівок тих, що заоб'єкт назвданиміменем. Алі було б бневиправданимпоширюватицю думку на усівипадкивживанняВН втексті.

>Особливопоказовими в цьомувідношенніє, на нашпогляд, тихмовніповідомлення, в яківідсутніекспліцитні характеристикиоб'єкту, що носитиданеВН [>7,c.135].

>Розглянемодекількаприкладів,узятих ізоригінальноїлітературианглійською мовою, котрісупроводжуватимемодослівним перекладом.

1.ConanDoylewas аfavouriteauthor and inBakerStreet hisbeloveddetectivewasconstantly andcloselyattendedby hismedicalBoswell.

Конан-Дойль бувпопулярнимписьменником, але вБейкер-стріт йогоулюбленийслідчий бувоточенийневідступноюувагою свогомедичногоБосвелла.

2.Presidents ofothernetworkscouldtakechances.Theydidn'tworkfor аmaniaclikeGregoryAustin, whofanciedhimself аcombination ofBernardBaruch and DavidMerrick.

>Президентиіншихтелекомпаній могли йризикувати —адже смердоті не так наманіяків назразокГрегоріОстіна,якийуявляв собіпоєднанням БернардаБаруха йДевідаМерріка.

3.Dianawasholdingeveryone'sattentionwith аfunny storyabouthertwinsons (...) «Ican'tlieabouttheirages.Andnaturally the Beatlesaretheiridols.Theyalsohavelonghair.Oh,mydear,theyareabsolutelyCarnabyStreet.

>Діанарозважалаприсутніхвеселимирозповідями просвоїхблизнят... «Неможуприховувати їхньоговіку. І,звичайно,Бітлз —це їхньогокумири.Вонитакі ждовговолосі. Та що там,мої хлопчики —це простоКарнабі-стріт».

>Можначекати, що длябагатьохчитачівцитовані рядкивиявляться неповністюзрозумілими.РозумінняцихуривківускладнюютьВН,хоча далеко ще не все із них.

титануВН, котрі, на нашпогляд,є вданомувипадкукаменемспотикання, вприведенихуривкахвиділені.Крім них, вкожнійцитатіє ііншіімена таназви (Конан-Дойль,Бейкер-стріт,ГрегоріОстін,Діана,Бітле), але й смердоті ізрізних причин, неєскладними длярозуміння [20,c.69-90].

Коли ж довиділенихімен, то смердотівимагаютьроз'яснень, без якісенс текступерекладувиявитьсянедоступнимчитачеві. Колизустрілася вприкладі 1прізвищеБосвеллналежитьзахопленомубіографові (1740 — 1795)Самюеля Джонсона,англійськогописьменника, вченого XVIII в., автора фундаментальногословникаанглійськоїмови.Під «>Босвеллом-медиком»мається наувазі доктор Вотсон, відіменіякого Конан-Дойль писавши книжки прослідчогоШерлокеХолмсе.

Б.Барух (1870 — 1965) —відомийамериканськийфінансист й політичнийдіяч, Д.Меррік (р. 1912 р.) —відомийамериканський продюсер театру йкіно.

>Порівнянням ізцими людьми авторхочепоказати, що персонаж, проякогойде мова,приписуєсобі якнеабиякіділові, то йтворчіякості.Нарешті, втретьомуприкладі матір,характеризуючизовнішнійвиглядсвоїхсинів,згадує проКарнабі-стріт —вулицю вЛондоні,відомусвоїми магазинами модногоодягу длямолоді [>21,c.325].

якбачимо, для правильногорозуміння йперекладу тексту вцитованихуривках далеко ще недостатньо знаті, щодане слово —ВН, ааналізсмисловоїструктуривимагаєдодатковоїінформації.

>Щобпродемонструвати, котрінеточності (адеколи йпомилки)трапляються вперекладах,наведемоще дваприклади ізангло-американськоїлітератури.

4. Thedriverwassort of аwiseguy. Ican'tturnaroundhere,Mac.Thishere's аone-way.

Аліводійпопавсяхитрий. «Неможу, Мак, тут руходносторонній».

>Ім'я Мак, яку мизустрічаємо вперекладі (>загалом – правильному),декільканасторожує читача:адже героя роману, доякогозвертається шофертаксі,звуть ХолденКолфілд.

Контекст непроливаєсвітла. Доти ж уіншомумісці романуХолденаназиваютьще й Джеком. Тім годиною Мак й Джек —цепоширені вАмерицісленговізвернення донезнайомогочоловіка.

5. Imarvelat thefelicity oftheirstyle;butwith alltheircopiousness (>theirvocabularysuggests thattheyfingeredRoget'sThesaurus intheircradles)theysaynothing tome.

Ядивуюсядосконалості їхні стилю; але й усі їхнісловеснібагатства (>відразу видно, що вдитинстві смердотізаглядали в «>Скарбницю»Роджета)нічого неговорять Мені.

Тут ми маємосправу уже ізявноюперекладацькоюпомилкою:відразу видно, що навідміну відпоетів, про якііронічновідгукується З. Моєму,перекладачканіколи незазирала в «>Тезаурус»Пиці — один ізпопулярнихсловниківсинонімів йблизьких посенсуслів, щоналежитьанглійськомувченомуПітеруПиці (1779—1869).Цейсловникпервидається й донашого години [>9,c.114].

Мидозволимособітвердження, щосаме ставлення доВН як до слова, що невимагаєперекладу, йпризвело впопередньомуприкладі донеясності, аостанньомувипадку допомилки.

Таким чином,виключення ззагального правила, про якуйшла мовавище, очевидно,вимагаютьуважногоаналізу.

>Необхідноспробувативідповісти на запитання:

1) чи дійснопорожнясемантична структураВН;

2) котріформальні йзмістовніознакиВН й в яківипадкахпідлягаютьпередачі;

3)якими способамиздійснюється передачазмістовнихелементівВН приперекладі.

>Цимпитанням йприсвяченівикладені даліспостереження.

УбільшостівипадківВН, щовперше вводитися до тексту,пояснюється в цьому жтексті: воно танайчастішесупроводжується характеристикамиоб'єкту —носіяімені [>2,c.134].

>ІнодіВН вводитися в контекст безпояснень, але й проносіяімені миотримуємонеобхіднівідомості ізописуваноїситуації чи ізподальшоговикладу, вякомуім'я, що було б для читачаспочаткуумовнимярликом,поступово, так бімовити,обростаєплоттю йкров'ю.

Ос-кільки одна й та жВН,скажімо,особистеім'я чипрізвище,моженалежатирізним людям, тоВН,узята поза контекстом й позамовноюситуацією,можездаватися словом,позбавлениміндивідуалізуючогозначення.

>Проте фактомзалишається ті, що урядівипадківВНвводяться до тексту без чи якіпрямих чинепрямихпояснень. Цепояснюється тім, що смердотіволодіютьнезалежними від контексту,чіткиміндивідуалізуючимзначенням.

>Наприклад:

6. «Nomorethan two",Soniasaid. «>Rememberyou're in thetropics.» «>When itcomes tomydrinking",Murphysaid, «thetropicsbeginjustbelowLabradorformywife.» - «He понад двох, — нагадалаСопе. — Не забудь, щоти втропіках».

«як лише язбираюсявипити,моїйдружиніздається, щотропікипочинаються від самогоЛабрадору», — сказавшиМерфі.

Не викликає сумнівів, щоякщо читач незнає, дезнаходиться Лабрадор,сенсфрази якщо дляньоговтрачений. Томунаявність уданогоВНінформації, щовідображає,щонайменше,географічнеположенняоб'єкту, немаєвикликатисумнівів [>5,c.263].

Незалежне від контекстуіндивідуалізуючезначення,якщо воно тає,робитьВН словом ізповноюсмисловоюструктурою. Ацевідкриваєможливістьвикористання слова впереноснійсмисловійфункції.Наприклад:

7.In theyearsfromAppomaitox to the end of thenineteenthcentury the Americanpeoplesettledhalftheircontinentaldomain,laiddown аvastrailroadsystem, andgrewmighty in the world ontheirgreatresources ofcoal,metals,oil andland. (R.Hofstadter)

За рокта відAnnoMaiTOKca докінця XIXсторіччяамериканці заселили половинусвоїхконтинентальнихволодінь, заклалирозгалуженумережузалізниць, а їхньогокраїнанарощувала своюпотужність,спираючись навеличезніресурсивугілля,металу,нафти й земель [>6,c.240].

>ВНАппоматтоксвідома,мабуть,майжекожномуамериканцеві: у 1865 р. вмістечку подцієюназвою (штатВірджинія)капітулювалаарміяКонфедераціїпівденнихштатів, щоознаменувалозакінченнягромадянськоївійни.

>Наприклад:

8.Hisfather (...)foughtfromManassas toAppomatox.

>Йогоотецьпройшов ззброєю до рук відМанассаса доАппоматтокса.

>Ця фразаозначає: «>пройшов всюгромадянськувійну» (убитві приМанассасе (1861 р.),відбулося першезначнезіткненняармійпівнічних йпівденнихштатів).

>Можнавідзначити, що вцитованихуривкахтопонімипозначають нетериторіальні, атимчасовівіхи,тобтогеографічнаназва переноситися напов'язану із нимподію [>15,c.33-47].

>Імена людей, щокористуютьсяпопулярністю, широкозастосовуються ізметоюобразної характеристики:

9. «>So stopcrying inyourbeeraboutbeingjust аpossession.Fromnow onyou'llbeFlorenceNightingale,SigmundFreud and the bestfriendheeverhad.»- «Отжеприпинитеплакати про ті, що ві длячоловіка простозвичайнаріч.Відтепер ві будете длянього ФлоренсНайтінгейл,Зігмундом Фрейдом йнайкращиміншому».

>Згадкаімен Ф.Найтінгейл (1820—1910),видатноїанглійськоїмедсестри, йавстрійця 3. Фрейда (1856—1939),засновникапсихоаналізу,рівнозначно тутзакликають бутидбайливоюмедсестрою йуважним психологом (за сюжетикою книжкицейзакликзвернений додружинираптововажкохвороїлюдини).

>Наприклад:

10.OnChristmasEveshe andMaggave а party.Hollyaskedme tocomeearly andhelptrim thetree (...)Itwouldhave taken аRockefeller todecorate itfor itsoaked upbaubles andtinsellikemeltingsnow. – Усвятвечір смердоті ізМег покликали гостей.Холлі попросила мене прийтираніше йдопомогтиприкрашатиялинку...Щобцюялинкуприкрасити,потрібно бутиРокфеллером, боіграшок й серпантину нанеї було б ненапасатися: вона всепоглинала яктанучийсніг.

Авторхочепідкреслити тутрозміриялинки,оскількидовелося бвитратити багато грошей,щобкупитидостатню длянеїкількістьіграшок;Рокфеллери —одне ізбагатющихсімейств Америки.

як мибачимо, вприведенихприкладахВНвідносяться дооб'єктів, щокористуютьсяширокоюпопулярністю.Тому-то йвідпадаєнеобхідність вконкретизаціїімені контекстом, якцебуває віншихвипадках.

>Вказанугрупу, котра, на нашпогляд,займаєособливемісце всистеміВН (щообов'язковоповинневраховуватися прилексичному йперекладацькомуаналізі тексту),називатимемоодиничнимиВН.ІншіВН,такі, щовимагаютьконкретизації вконтексті ймовнійситуації,назвемомножиннимиантропонимами [>14,c.240].

>ОдиничніВНволодіютьсмисловоюструктурою,тобто в їхнізначеннізакладені не лишезагальнокатегоріальніознаки,властиві усімВН (>віднесеність доти чиіншого родуоб'єктів), але й йнабірдиференціальнихознак, щохарактеризують данийоб'єкт.

>Їхсигнифікату не можнаприписувати всю сумувідомостей проіндивідуальнийоб'єкт. «>Теорія, згідноякоївласнііменамають більше, ніжпрозивні, чи їхнізначеннянескінченне, справедливалише до тоговипадку,якщоім'я якмовнукатегоріюпідмінити нашимивідомостями про назвоб'єкт».

>Протеякасьчастинавідомостей про широковідомийоб'єкт, щоєзагальнимнадбанням, неможе бутивідкинута.

>Словниковідефініції, впринципі, недаютьможливихпереноснихзначень, але йможуть бутивикористані яквідправнакрапка дляінтерпретаціїостанніх,наприклад:

11. «>Andsinceyouareinterested inlocalbirds,wemustfindyou аLukulukoko towork on.Ithasbloodredfeathers,utters аloudhoarsecry andissaid tobewarningtravellers andtribes ofdisasters tocome —soominous (...)Butwhat'ssoamusingaboutthisoneis thatitsfeathersderive alltheircolourfrom аlooselyfixedcopperpigmentwhichdissolvesimmediately in theweakestsolution ofammonia,leavingCassandraprophesyingaway in thenude» - «>Якщо уже віцікавитесямісцевимиптахами,треба нам якщознайти вам «>лукулукоко». Унеїкриваво-червонепір'я, й вонвидаєгучний хрипучий крик,якийпопереджаєподорожніх ймісцеві племена пронаступаючінещастя —дуже ужезловісні... Аліважливо ті, що своїмзабарвленням птахзобов'язанийслабкозакріпленомумідномупігменту,якиймиттєворозчиняється вслабкомурозчиніаміаку, через щоця Кассандравимушенапророкувати, вдеякомуроді, голяка». (Пророк Кассандра, полегенді,провіщавнещастя.)

12.Sheisputting onweightshesaysbecausesheeatscompulsivelybecauseour happyhomehasbeenbroken up.Freud,Freud, in theicecreamparlor – А ваги воннабирає аби то бовимушена багатоїсти,оскількирозбито

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація