Реферати українською » Иностранный язык » Тенденції розвітку та Функціонування словотвору в сучасній німецькій публіцістіці


Реферат Тенденції розвітку та Функціонування словотвору в сучасній німецькій публіцістіці

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>Міністерствоосвіти та науки України

>Житомирськийдержавнийуніверситет ім. І. Франка

Кафедранімецькоїмови талітератури

>Тенденціїрозвитку тафункціонуваннясловотвору всучаснійнімецькійпубліцистиці

>Курсова робота

студенткиІV курсу 41групи

>ННІіноземноїфілології

>ПМСО. Мова талітература (німецька )

>денноїформинавчання

БондарчукАліниІванівни

>Науковийкерівник:

Прищепа ВалентинаПанасівна

Житомир 2010


>Зміст

>Вступ

1.Словотвір унімецькіймові.Шляхизбагаченнянімецькоголексичного складу

1.1Загальна проблематикасловотвору та йогоосновніспособи

1.2Види тамоделісловотворунімецькоїмови

1.3Запозичення як один зосновнихвидівсловотвору

>Висновки дорозділу

2.Дослідженнясловотвору внімецькійпубліцистиці насучасномуетапі

2.1Публіцистичніжанри таїхнімовніособливості

2.2Мовніособливостінімецькомовноїмолодіжноїпреси.Словотвір умолодіжнійпубліцистиці

2.3Функціонуваннязрощень тазсувів усучаснійнімецькійпубліцистиці

>Висновки дорозділу

>Загальнийвисновок

>Додатки

Списоквикористаноїлітератури

 


>Вступ

>Численнакількістьнауковців талінгвістівзаймаласявивченнямшляхівутворення новихслів,шляхівзбагаченнясловникового складумови.Детальниманалізом ізцихпитаньзаймалисятакідослідники: М.Д. Степанова,важливу рольмають роботи Є.Каденова, У.Хенцена, В.В. Виноградова,А.І.Смирницької,О.С,Ахманової таін.

Одним зважливихзасобівпоповненнялексичного запасумовиєскладанняслів,запозичення,афіксація,префіксація таін.

>Актуальністьданої роботиполягає увстановленнітенденційрозвитку тафункціонуваннясучасногословотвору унімецькійпубліцистиці, а й унімецькіймолодіжнійпресі.

>Об'єктомдослідженняєсловотвір унімецькійпубліцистиці, якактивнийзасібпоповненнялексичного складунімецькоїмови.

Предметомдослідженняєвстановленнярізнихспособівсловотвору, їхнього характеристик,способівтворення.

Метадослідженняполягає урозкриттіспособівсловотвору,тенденції йогорозвитку тафункціонування усучаснійнімецькіймові тавизначеннянайбільшплідного способупоповненнялексичного складумови.

Метадослідженняпередбачаєвирішення такихзавдань:

-визначитипоняття ">словотвір";

-проаналізуватишляхипоповненнялексичного складумови;

-проаналізуватимолодіжнупресу тавизначити,якийспосібсловотворупереважає;

-проаналізуватизразкинімецькоїпубліцистики щодонайпоширенішого способусловотвору.

>Матеріаломдослідженняслугуєнімецькомовнапреса.

>Наукова новизнадослідженняполягає урозкриттісловотвірногопотенціалунімецькоїмови, асаменімецькомовноїмолодіжноїпреси.

>Практичне заподіянняпроведеногодослідженняполягає уможливостівикористанняотриманихрезультатів та з висновками унормативних курсахлексикології,граматикинімецькоїмови,лінгвокраїнознавстві.

Структура роботи.Курсова роботаскладаєтьсязівступу,основноїчастини, з висновками до шкірногорозділу,загальних з висновками, спискувикористанихджерел.Роботаміститьсторінки.


1.Словотвір унімецькіймові.Шляхизбагаченнянімецькоголексичного складу

1.1Загальна проблематикасловотвору та йогоосновніспособи

Стансуспільствавпливає намову. Усоціально-економічномуплані мовапристосовується дозмін умів вжиттісуспільства, йогоідеалів, установок,цінностей. Мовачутливореагує насоціально-економічніпроцеси.Впливцихфакторів намовумаєопосередкований характер .

>Появанової лексики вмові -наслідокекономічного, правового,політичного,фінансового тасоціальногорозвитку на новомурівні вумовах новихміжнароднихвідносин.

>Людське сус-пільстворозвиваєтьсябезперервно, разом із нимрозвиваєтьсятакож мова таїїсловниковий склад.Потребимови у нових словах таназвах можназадовольнитирізними способами. І для цого немаєвідразунеобхідності устворенні нового слова.Вжеіснуюче словоможезмінювати чирозширюватисвоєзначення, напр.derStrom (flieendesWasserundflieendesElekrozitt ).

1)потрібніновіназвиможуть бутиімпортовані ізчужоїмови:

напр.Lexikum,Aphoteke,Atom (ausdemGriechischen );

>Dame,Portrt, Mode (ausdemFranzsischen );

>Antene, Bank,Konto,Hause (ausdemItalienischen );

>Jeans,T-Schirt,Darty (ausdemEnglischen );

>Kaffe,Samt,Zucker (ausdemArabischen );

>Sputnik,Perestrojka (ausdemRussischen ).

2)лексичний складмовиможезбагачуватисятакож задопомогоюзапозичень.

Складмовиможепоповнюватися звнутрішніхрезервів,тобтоможливішляхицезапозичення ізусної тарозмовноїмови, напр:Kiste,Mhle (frdas Auto ),Rhre (Fernsehapparat ).

3)такожвідродження старихсліврозглядається якспосібпоповненнямови, напр.frherder,dasVirus –jetztderHacker.

>Фразиологізаціятакожсприяєпоповненнюлексичного складумови. Іцейспосібназиваєтьсяфразеологічнадеривація.Вонаполягає до того,щобнадати ужеіснуючимфразеологізмамнове життя,створитиновийваріантфразеологізму, напр. inderTintesitzen –imDrecksitzen;j-ndurchdenKakaoziehen –j-ndurchdenKoksholen;j-mfllteinSteinvomHerzen –j-mfllteinSteinbruchvomHerzen.

4)рідні чизапозиченімовніелементиможутьутворюватитакожнові слова, напр.Wortlehre –Wort+Lehre.

>Ці усіспособипоповнення складумовиназиваються способамисловотвору, але й,звичайно,целишедеяківаріанти, более детальноце запитаннярозглядається далі уходідослідження.

1.2Види тамоделісловотворунімецькоїмови

>Поповнення лексики -історичнонеминучий процес,необхідний у тому,щоб накожномуетапі свогорозвитку мовавідповідалапотребамсуспільства вспадкуванні, узакріпленнірезультатівзнаннядійсності,розвитку ізбагачення культури народу, у томучислівнаслідокекономічних,політичних,культурних тамовнихконтактів ізіншими народами.

Лексика -єдина областьмовнихявищ, де самзміст культури (>даного колективу вдануепоху)відображається более чименшпосередньо. Вісь тому тутскорішевсього (>навіть умежахмови одного і тогопокоління)можевиявитись результатсоціально-економічноїмутацїї.

Кожна мовамає своюунікальнубудову,має своїособливості,недоліки тапереваги. Так йнімецька мовавідрізняєтьсясеред всіхмовсвоєюсвоєрідністю. Так,наприклад, ані вякіймові ми незустрінемотакукількістькомпозитів,тобтоскладнихслів.Ці словаутворюютьсянадзвичайношвидко та,іноді,мимовільно.Такі слова якGebrauchtwagenausstellung,Oberflchenformation,Hagelschdenoptik,єважкими дляговоріння, але й втей ж годину, смердотінадзвичайночіткороблятьнімецькумову ">економною". Томуцейспосібсловотвору,якийназиваєтьсясловоскладання,є одним знайпопулярнішихспособівсловотворунімецькоїмови.

Так як йкожна мова,німецька мовавідрізняється від всіхіншихмов лише длянеївластивоюсистемоюсловотвору. Усистемісловотворурозрізняютьзасобисловотвору тавидисловотвору.

>Підзасобамисловотвору мирозуміємомовнізасоби, іздопомогою які будутьутворюватисянові слова.Сюди належати:

1.словотвірніморфеми чидериваційніафікси (Arbeit-er,be-leben,Ge-lauf-e,un-aus-weich-lich );

2.сполучувальніелементи (Auflehrungsarbeit,Sonnenschein );

3. змінузвуків, аблаут (binden,Bund );

4.умлаут ( Land –Gelnde,fallen –Fllen );

5.переломлення (Berg –Gebirge ).

>Застосуваннязасобівсловотворуодночасно ізутворенням новихслівслугують видамсловотвору:сполучення двохкоренівслів з чи безсполучувальногоелемента –звідси миотримуємосполучення двох новихслів –додавання дооснови словасловотвірнихафіксівпродукуєстворення нових лексем ( напр.Arbeitnehmer,Ursprache ).

Виглядсловотвору –зразок, чи типструктури, заякимбудуєтьсянове слово, чи заяким можна йогостворити.

>Утворення новихслівдосягаєтьсявизначенимисловотворчими моделями.

>Словотворча модель – под неюрозуміютьузагальненесхематичнезображеннямовленнєвоїструктури.

М. Д. Степановарозділила усімоделі на 8основних моделей. Це:

1. моделькореневихслів -кореневі слова нерозкладаються наморфеми йневмотивовані.Німецькікореневі слова, як правило,мають один - двасклади (>Tisch,klug,Abend), але йє йтрискладові (>Ameise);запозиченікореневі словаможутьвключати понад двохскладів. Напериферіїкореневихслівзнаходятьсязвуконаслідувальні слова (>paff,piep,miau) йабревіатури.

2. модельбезафіксного (>імпліцитного)словотвору -взаємоперехідчастинмови,функціонуванняоднієї йтієї жоснови вумовахрізноїдистрибуції (>grnenvi,grn a,Grn n).Словотворчийафіксвідсутній, яксловотворчийзасіброзглядаєтьсянаявністьвнутрішньоїфлексії (>binden - Band,krank-krnken).

3.префіксальна модель -зв'язковасловотворча морфемапередуєпродуктивнійоснові (>entlaufen,missgelaunt,Unruhe).Префікснадає словупевноїкатегоріальноїознаки (>наприклад,префіксbe-надаєдієсловамbesetzen,bestickenзначеннятранзитивності).

4.суфіксальна модель -зв'язнасловотворча морфемаперебуває послепродуктивноїоснови (>Schnheit,nchtlich).Суфікспідводитьвідповіднулексичнуодиницю под болееширокусемантичнукатегорію (>наприклад,суфіксіменниківжіночогороду-ungмаєзначення діїпроцесу, окремихдій,актів (>Abdankung,Beaufsichtigung);явищ (>Lsung);технічнихпристроїв (>Abdichtung);неживихпредметів,інодізбірності (>Besegelung,Kleidung)).

5. модельпрефіксально-суфіксальногословотвору -лексичніодиниці,продуктивніоснови якіодночаснопоєднуються як ізпрефіксом, то й ізсуфіксом (>Gefrage,befragt).

6. модель основ ізнапівпрефіксами – багатонапівпрефіксівсемантичновідповідаютьприйменникам (>ab-,an-,mit-,vor-,zu-).Більшістьнапівпрефіксівєвідокремлюваними, але йє івиключення (>ber-,um-);напівпрефіксиздатнігрупуватися всемантичнікатегорії (>посилення -hoch-,allzu-,blitz-;негативність -teufels-,sau-).

7. модель основ ізнапівсуфіксами -відрізняються відсуфіксівобмеженістювисловлюваних нимисемантичнихкатегорій (>наявність, великакількість -->voll,-reich;напрямок -->weg,-seits;здатність,цінність -fertig,-fhig).

8.словоскладання -буваєозначальним йнеозначальним.Підпершимрозумієтьсяпоєднання двохкомпонентів (>Freiheitsliebe,Braunkohle),другий типвключає ">імперативніімена" (>Vergimeinnicht),сурядніскладання (>Freundfeind) йдеякііншівидиз'єднань.

>Найважливішівидисловотвору

1.словоскладання (Zusammensetzung )

2.деривація (Derivation )

3.зрощення (Zusammenbildung )

4.конверсія (Konversion )

5.словоскорочення чиабревіація (Wortkrzung,Abreviation )

>Словоскладання

>Словоскладання –цетакий видсловотвору, де словозавдякиз'єднанню двохкоренів чи основутворюєнове слово, зсполучувальнимелементом чи безнього, напр.Muttersprache,Tageslicht,Landesregierung.

>Словоскладання внімецькіймовіподіляється зарізнимикритеріями:

1. запоходженням таструктурою –Deutschlehrer – (структурно-генетичнакласифікація) ;

2. засемантичними йсинтаксичнимивідносинамиміж компонентамикомпозитів –dieLangweile,derTaugennichts – (семантично-синтаксичнакласифікація );

3. заналежністюскладеного слова довідповідноїчастинимови –kinderlieb,abhehmen,spazierengehen – (морфологічнакласифікація ).

>Деривація

>Дериваціяпредставляє собоютакий видсловотвору, де докореневоїморфеми чи дооснови словаприєднуєтьсясловотворчийафікс.Поділяються насуфіксацію (Freund+schaft =Freundschaft ) тапрефіксацію (Ur+Mensch =Urmensch ).

У. Фляйшеррозрізняє 2видидеривації –експліцитну таімпліцитну.

>Експліцитнадеривація –морфемнаконструкція ізякої зневідокремлюванихскладових лишепершийкоріньможеіснувативільно. перший констітуєнтпозначаєтьсятакож як базисдеривації:sand+ig =sandig;Les+er =Leser;Schn+heit =Schnheit.

>Імпліцитнадеривація – типсловотвору, приякомунове словоутворюєтьсязавдякизмініналежності допевноїчастинимови. Цеполягає упереході віншучастинумови, напр. (binden – Band,Bund;greifen –Griff;treiben –Trieb ).

>Зрощення

>Зрощення –цетакий видсловотвору, приякомуодночасновідбуваєтьсясловоскладання тадеривація. У такий спосібутворюютьсяіменники таприкметники, напр. (frh+aufstehen =dasFrhaufsteher;breite+Schulter =breitschultrig ).

>Конверсія

>Найпростіша формасловотворуцеперехід слова віншучастинумови. При цьомуновоутворене словоотримуєякостіновоїчастинимови.Конверсія внімецькіймові продуктивна,теоретичноперехідможевідбуватися укожнучастинумови, але йнайбільшчастими переходамиє:

1.субстантивація (lernen –dasLernen,grn –dasGrn )

2.ад'єктивізація (Schade,Laut )

3.вербалізація (das Land –landen,derFilm –filmen ).

>Абревіація

>Абревіаціяцедужепопулярний тапродуктивний видсловотвору.Скорочені словаполегшують роботу, особливо у сферітехніки та науки.Розрізняютьтакітипиабревіації:

1.скорочення –найстаріший видабревіації, щопредставляє собоюпозначки дляшвидкого листи –chr.,km.,usw.,bzw.,Dr.;

2.короткі (скорочені ) слова – закількістюсегментівподіляютькороткі слова втричівеликігрупи:

-моносегментальні ( при цьому лишепершачастинаповнозначного словаперетворюється воднеціле слово (Info,Labor,Foto,Zoo );

-частковоскорочені слова – у такий спосібскорочуєтьсялишепершачастина слова, другазалишаєтьсянезмінною (U-Bahn,O-Bus,S-Bahn );

-полісегментальніскорочені слова – смердотіпредставляютьгрупускорочень, котріподіляються налітерні таскладовіскорочення.Літерніскороченняцескорочення зперших літерповнозначнихслів (dieBRD,die UNO,dieNATO),складові жскорочення –це Першідекілька літерповнозначнихслів (dieKripo,dieStasi,dasMoped ).

1.3Запозичення як один зосновнихвидівсловотвору

Нацей годину усучаснійнімецькіймовіспостерігаєтьсяпідйомпроцесузапозичення іактивізаціяанглійської лексики у сферіекономіки узв’язку ізвисокимрозвиткомамериканськогобізнесу.

>Запозичення - одинiзшляхівзбагачення лексикикожноїмови.Hoві,ще незафіксованісловниками слова здобулишироке поширення подвпливомпевнихсоціально-економічнихвідносин.

>Численніанглійськізапозичення внімецькіймовізаймаютьпровіднемicцe.Ці словавідносяться доважливихсемантичних груп, котріозначаютьфундаментальніпоняття векономіці:

-банківська справа:dasBanking,dieGross-rate,dasFloating,derStock;

-біржова справа:dieScalpingoperations,dieStock -Exchange;

- маркетинг:dasMarketing-Research;

- менеджмент:dieSupervision,derTallyman;

- реклама:diePublicity,derSandwichman,derSlogan;

-оподаткування:dasRoyairy,dieSurtax;

-фінансування:dasDeficit-spending,dasFactoring.

>Деякізапозиченнярозширилисвоєзначення ізмінилистилістичнезабарвлення.Прикладомможе бути словоSandwich унімецькіймові воно тамаєп'ятьзначень:

>l.doppelte,mitKse,Schinkeno.a.belegteWeibbrotschnitte;

>2.(sterr.)belegtesBrot,Brtchen;

>3.Kurzformvon –Sandwichmontage;

>4.BelagdesTischtennisschlgersauseinerSchichtSchaumgummio.. u-einerSchichtGummimitNoppen;

>5.aufBrust u.RckenzutragendesdoppeltesPlakat.

Новаспеціальна лексика широко представленасубстантивнимикомпозитами,абревіатурами. Цесвідчить пропродуктивністьсинтаксичного,морфологічно-синтаксичногоспособівтвореннядосліджуваноїсфери.

1. якперший чидругий компонент новихслів читермінологічнихсловосполучень частовиступаютьіменникиder Manager,der Investment:

-derBrand-Manager,derFonds-Manager,derProduktmanager;

-derInvestmenttrast,dasInvestmenthaus,dasInvestmentpapier.

2.Запозиченняприкметниківзустрічаєтьсярідше:

>big,clever,instant,inzentiv,reflatinr,small,smart,soft,transferabel,unfair.

>Необхідновиділитискладніприкметники, у які одинiзкомпонентівєдокоріннонімецьким:

>teamfhig,trastartig.

3.Високопродуктивнимивиявляютьсясловоскладення іскладноскорочені слова:

>derIG-Metall-Chef,dasUS-Business,dasUS-Investmenthaus,dasScanti-Drogeriemarkt,dasDiscountmarkt,dertoom-Baumarkt.

4. Слово Computer,словосполученняPersonal Computer чиабревіатура PCє одним ізкомпонентівскладнихслів:

>derComputerausdrck,computergesteuert,dasPC-Geschft.

5.Середпредставленої лексики можназустрітискладнікомбінації; котрімають якосновне словонімецькогопоходження:

>dasClearing-Verfahren,derCharterflug,derSpotmarkt;

6. як компонент новихтермінологічниходиниць частовикористовуютьтежсловотворчізасоби як:

а) числа: 1-, 2-und5-Cent-Mnzen, 10 -, 20 -und 50 -Cent-Mnzen, l-und 2-Euro-Mnzen;

б)абревіатури:

CDIAbk.frCenterfor theDevelopment ofIndustry (ZentrumfrindustrielleEntwicklung);

PRAbk.frdie PublicRelations (>BemhungeneinesUnternehmens).

>Picтбуквенихабревіатурпов’язано ізпроцесомраціоналізаціїмови.

>Групазапозиченьотрималаморфемнепереоформлення наrрунтіадаптації:

>engl. tofix, tofloat, tolease, to manage, topool, topush, tosoft, totransfer, totrand,

>нім.fixen,floaten,leasen,managen,poolen,pushen,soften,transferieren,trandieren.

8.Необхідновідзначитизапозичення, котрімаютьлатинськікорені.Багатозапозичень проникли внімецькумову черезфранцузький чиамериканськийнаціональнийваріантанглійськоїмови :

>dasCash ,das Management,derCharter ,derMerchandiser.

9.Hoвiпоняттявходять умову неізольовано, амікросистемах, условотворчихгніздах, котрівідображаютьшироке колоявищ,оточуючихданепоняття ісупроводжують його:

>dieCharter,derDiscounter,der Transfer,dasLeasing.

Рядзапозиченьмає формугерундія, смердотіозначаютьабстрактніпоняття,якості, процес,властивості, предмет іотримують артикльсереднього роду:

>dasBanking,dasFloating,dasHandling,dasMailing.

>Необхідновідзначити слова, щоскладаються із двох,трьох,чотирьохслів, іпишуться смердоті черездефіс:

>dasField -Reseach,dasNon – food,dasField –work.

>Деякізапозиченняпишуться удвічі, три окремих слова:

>cashbeforedelivery,cash andcarry, on theroad.

>Розширеннясемантичноїструктурислівпороджуєцілу низкуновоутворенихскладнихслів, як,наприклад, словоMarkt:

>derMarkt,dieVermarkung.

>Численнийпотікзапозичень неслідрозцінювати якнегативнеявище всучаснійнімецькіймовіперш на бо смердотісвідчать провідкритістьлексичноїсистеми, про їхньогожиттєздатність. Мова наподальшихетапахеволюціїмаєнадлишокелементів,запозиченихлексичниходиниць, котрізмоглиадаптуватися всистемі,включитися в системні ставлення вмові,збагатитисучаснунімецькумову.

>Іноземне словомаєдеякуперевагу -цеточність.Іноземне слово,запозичене длявизначеннябудь-якого однієї конкретної предмета чипоняття,означає його, незбуджуючипобічнихуявлень іасоціацій. Частозапозиченняслівотримує болееточне іпевнезначення, ніж умові, ізякоїзапозичене.Цяякістьзапозичення давно і продуктивновикористовується втермінології.

>Запозичення лексикиамериканськогобізнесуміцно утвердилось іє самоюяскравоюрисоюрозвитку Сучасноїнімецькоїмови.


>Висновки дорозділу

>Словотвір –ценевід'ємнаскладовакожноїмови. Мова –це, на свійчергу, нестатичне, адинамічнеявище; вонпостійноперебуває урусі,змінюється,удосконалюється.Деякі словапереходять урозрядархаїзмів,історизмів,застарілихслів. Аліз'являєтьсядуже багато нових, котріпозначають чи ужеіснуючеявище, предмет, чи жвикористовуються дляназвизовсім нових.

>Розвитокмови,поповненняїїсловникового складувідбувається насучасномуетапідужешвидко. Цепов'язано зшаленоюшвидкістюрозвиткупромисловості,техніки, ззагальноюкомп'ютеризацією. Тому до нашого лексиконупотребує всенові слова,назви, котрі бнайточніше могли бназвати предмет тадатийомучітке таконкретнепояснення.Появанової лексики вмові -наслідокекономічного, правового,політичного,фінансового тасоціальногорозвитку на новомурівні вумовах новихміжнароднихвідносин.Поповнення лексики -історичнонеминучий процес,необхідний у тому,щоб накожномуетапі свогорозвитку мовавідповідалапотребамсуспільства вспадкуванні, узакріпленнірезультатівзнаннядійсності,розвитку ізбагачення культури народу, у томучислівнаслідокекономічних,політичних,культурних тамовнихконтактів ізіншими народами.

>Словотвірсаме йслугує дляутворення новихслів,причомувикористовуєдуже багатозасобів –словоскладання,конверсію,деривацію,абревіацію, таін., щодопомагаютьзбагачуватилексичний складмови тазнаходитиновішляхи дляїїпоповнення.


2.Дослідженнясловотвору внімецькійпубліцистиці насучасномуетапі

2.1Публіцистичніжанри таїхнімовніособливості

>Публіцистичний стиль –цефункціональнийрізновидмови,якийобслуговуєшироку сферусуспільнихвідносин:суспільно-політичних,культурних,спортивних таінших.Найбільшвиразнопубліцистичний стиль уявлень у газетах тасуспільно-політичних журналах, тому йоготакожназиваютьгазетно- чижурнально-публіцистичним (крім того,він уявлень на радіо тателебаченні, у документальномукіно).

>Публіцистичний стильмаєдвіосновніфункції –інформативну тафункціювпливу та длявираженнярізнобічної тавсеохоплюючоїінформації. У газетівідображаєтьсявнутрішнє життя країни таїїжиття за кордоном, у полізорупотрапляютьбудь-якіфакти, але й заумови, що смердотімаютьсуспільнийінтерес.Інформативнафункціяневід'ємна відфункціївпливу.Вжевідбір тарозміщенняінформаційногоматеріалу із точкизору йогосоціальноїзначущості (>найбільшважливіподіївисвітлюються напершійполосі газети),здійснюютьпевнийвплив насуспільнусвідомість читача.Функціявпливупубліцистичного стилюпов'язана ізідеологічноюнаправленістюпубліцистики.Факти, котріповідомляються,також йкоментуються, аце означати, що смердотіотримуютьтлумачення таоцінку, до тогочислі йсуспільно-політичну.

>Особливістюпубліцистики, котравідрізняєїї відіншихстилівє ті, що вонавідображає життя прямо табезпосередньо.

>Публіцистичний жанр –це несукупністьодиниць, аспосіб їхніорганізації втексті ,якийохоплюєсмислову ,композиційну тамовністорони тексту,цефункціально-структурний типвтілення тими.

>Жанрами впресіназиваютьформиорганізаціїматеріалу,відображенняфактів,подій,висвітленняявищ.Жанри впресісклалисяпротягомдовгої практики таволодіють,крімзагальнихознак,деякиминаціонально-традиційнимиособливостями. . Навряд чиєнеобхідністьрозділятигазетні йжурнальніжанри, бо смердоті багато вчомуспівпадають,якщо матір наувазі ненаукові, амасовісуспільно ->політичнівидання. Упорівнянні із ними газетіпереважаютьжанрихронікального типу (>Nachrichten,Berichte),власнегазетніжанри увузькомусенсі (>journalistischeTexteimengerenSinn) й такзванінапівхудожніжанри -великі заобсягом з статтею, оглянь й т.п.

>Жанрами впресіприйнятоназиватиформиорганізаціїматеріалу,відображенняфактів,подій,явищосвітлення .Жанрипересікалисяпротягомдовгої практики ймають,крімзагальних рис,деякінаціонально-традиційніособливості.Будь-якийгазетний чижурнальнийтвір (>стаття,репортаж,кореспонденція й т.д.)являє собою завершень зазмістом йформоюцілісний текст.

Унімецькомовнійпресіфахівцівиділяють не менше десятижанрів:передовиця,хроніка,кореспонденція,стаття,коментар, репортаж,фейлетон, інтерв'ю,рецензія,глосс.

>Кожен ззазначенихмовнихжанрів -цеунікальнасмислова (>комунікативна) модель тексту,це й прагматична модельдиференціаціїфункціїпереконання, атакож конструктивна модель тексту, щовизначаєзагальнусинтаксичну схему йогооформлення.

>Відзначається, що газетаоб'єднує з статтею, щорозрізняються як зажанровими, то й застильовимиознаками. Однакзагальна системаекстралінгвістичнихфакторів, щовизначаютьспецифікумовиЗМІ, атакожлінгвістичнідослідження,дозволяє говорити проіснуванняєдиногофункціонального стилю газета.

>Підфункціональним стилемрозумієтьсяфункціональна система, системавнутрішніх,прихованихвідносин йзв'язківявищ, вякійвиявляютьсяфункціїпризначення тавпливу словесноготвору. Уційсистемізазначеніфункціїмовноготвору нереалізуються.

>Дослідженнямовнихзасобів газетисвідчить прочіткірозмежуванняінформаційних йпередових статей.

>Перші за характеромвикористаннямовнихзасобівнаближаються донауково-ділового стилю,володіючирисамифактологічності,документальності впередачіінформації.Інформаційнийматеріалскладають з статтею, в якіприсутністьавторського "я"зведено домінімуму,тобтонерідконавіть невказуєтьсяпрізвищетворця.Грунтуючись накласифікацію Є. У.Розен,сюди можнавіднеститакігазетніжанри, яккореспонденція,репортаж,інтерв'ю,рецензія,стаття,хроніка.Такітипитекстіввизначаютьсязавданнями граничностислої,об'єктивної,достовірної,точної йвідповідної доофіційногоетикетупередачіфактологічної,перш на,подієвоїінформації.Офіційно-інформаційна мовавідрізняєтьсявідсутністюемоційності,суб'єктивності,образності

>Другімаютьвідкритооцінний,яскравопубліцистичний характер йспрямовані наагітаційнийвплив, запевними параметрамизближуючись ізхудожньоюпрозою. Таких типахжанрів,сюди мивідносимопередовицю,коментар,фейлетон,глоси.Факторисуб'єктивноїоцінкимаютьвирішальнийвплив навикористаннямовнихзасобів, щореалізуютькомунікативні заподіянняпереконання,директивності, критичногоосмисленняподій, щовідбуваються,тобто вмовізаломлюєтьсясуб'єктивнепрагнення колективуавторіввпливати наполітичні,світоглядніпозиції "широкого" читача.Мовнізасобинабувають тутяскравовираженийекспресивний характер, що особливопозначається насинтаксисі,якийспрямований наформуваннямовирозчленованої, ізрізко й яснопозначеними акцентами.

>Функціональнаспрямованість служити тутсприятливим чинником длярозкриттямовно-стилістичнихресурсівстворенняекспресивності:використання контрастногопоєднанняелементівкнижкової йрозмовноїмови, метафор таін.засобівстворенняобразностімови, атакожвеликоїрізноманітностіприйомівекспресивного синтаксису:інверсії,антитези,паралелізму,повторів,еліпсів таін. Уінформаційнихстаттяхелементисуб'єктивноїоцінки нероблятьвирішальноговпливу навикористаннямовнихзасобів.Одиницімовиприймаються тутзазвичай усвоєму прямомузначенні читача,тобтомаютьлише одинрівеньрозуміння -семантичний, в тієї годину як упередовихстаттях до цогозмістовогорівнярозуміннядодаєтьсярівеньдодатковихзначень.

Наперший план привиборімовнихзасобів угазетнійінформаціївиступаютьфакторизнаходження оптимального способупередачіінформації,стимулювання донеїінтересу читача. як й віншихгазетних жанрах, вінформаційнихматеріалахвиникаєнеобхідністьвигідним чиномпредставитиповідомлення внайкоротшийтермін й поможливості встисломувигляді. Таким чином, у газетііснуютьдвіякіснорізнихфункціональнихєдності:текстипередових статей,орієнтовані насоціальнийвплив йтекстиінформаційнихповідомлень,спрямовані передатиінтелектуальноїоднозначноїінформації.Цяособливістьсвідчить не скільки прорізностильнихмови газети, стільки про йогоекстралінгвістично ">запрограмоване"підгрунтяфункціональності,спрямованої, вкінцевомурахунку, надосягненняфункціональногоєдиногоефектувпливу.Своєріднимджереломстворенняекспресії служитипротиставленняекспресивномаркованоїмовипередових статей натлінейтральноїінтелектуальноїмовиінформаційнихповідомлень.

2.2Особливостісловотворунімецькомовноїмолодіжноїпубліцистики

>Сучаснамолодіжнапреса,безумовно,маємовно-стилістичнуспецифіку, щовідрізняєїї відхудожньої чинауковоїлітератури, відуснихвисловлювань вповсякденномужитті.Цясвоєрідність -наслідоктривалоговідборумовно-виразнихзасобів,найбільшвідповідних томусоціальномузавданню, якувиконуєпреса якпевний видмасовоїінформації.

>Істотноюстилеформуючоюуніверсальноювластивістюпресиєпрагнення достислості, доекономіїжурнально-газетноїплощі, якусупроводжуєтьсясвоєрідниммовнимпроцесом.

>Універсальноюрисоюнімецькомовноїмолодіжноїпресиєтакожекспресивний акцент,тобтопошук нових,свіжихзасобіввираження -слів,образів,стилістичнихприйомів. Разом із тім, як вжезазначалося, мовапресиряснієвеличезним числомстандартнихвиразів,стереообразів,кліше. "Нове" в газетідужешвидкостає усімвідомим йперетворюється настаре йпобите.

>Аналізуючинімецькомовнумолодіжнупресу, не можна непомітити очевидногозниженнямовного стандарту, щосупроводжуєтьсяактивнимвторгненнямелементіврозмовноїмови, напр.geil,Tussi,Beziehungskiste,outen, Banker,absahnen.

>Появавеликоїкількостіекспресивнихслів йвиразівпов'язано ізпрагненняммолодіяскравіше,емоційнішевисловитисвоєставлення до предмета,явища. Наперший план привиборімовнихзасобів угазетнійінформаціївиступаютьфакторизнаходження оптимального способупередачіінформації,стимулювання донеїінтересу читача.Виникаєнеобхідністьвигідним чиномпредставитиповідомлення. І одним ззасобівстворенняекспресивностієстійкісловеснікомплекси, напр.:

inBauschundBogen –цілком, усі разом, оптом;

>klippundklar – коротко та ясно;

>frjmdn.durchsFeuergehen –піти закогось ввогонь й в воду;

>mitMannundMaus –піти на дно;

>zwischenTrundAngel –поспіхом, востаннюхвилину, перед самимвиходом;

>ihnstichtderHafer –вінбіситься із жиру;

>Frchtetragen – матірхорошірезультати.

Зараз у усімовидужевпевнено,швидко танаполегливопросочуютьсяангліцизми. Це слова, котрізапозичені ізанглійськоїмови й смердоті,потрібносказати,набуваютьвеликоїпопулярності. Неєвиключенням йнімецькамова.Основна причина цого –розвитокпромисловості,інфраструктури,техніки, тазагальнакомп'ютеризація.Напр.low-fat,Burn-Out,Chat, e-mail, Transfer, PC таін.

>Щодоспособівсловотворунімецькомовноїмолодіжноїпресиважливощесказати, що у товстих часописах, газетах мизустрічаємомайже усіспособи. Так миможемоспостерігати йсловоскладання –Frauengestalt,Landesfrst,Stubenhocker,Sinnfrage; то йдеривацію –vielschichtig,harmlos,dieSchwangerschaft,absaugen,lesbar; йзрощення –karrieretauglich,handvoll,frhaufstehen;конверсію –salzen,trommeln,dasLesen,dasGte,dasRot,dasGestern, MunchnerBier,dasIch,dasOder;словоскорочення чиабревіацію –usw.,dasSchoko,dasCello,Lisa,E-Mail,Kita,Mofa.

>Останнійспосібсловотворує одним знайвживаніших унімецькійпубліцистиці. Це можнапояснити якекономіюгазетноїплощі, як болееоригінальнийспосібвисловитися.Іноді недужевдалийспосібнаписання, чи недужезручнийзмушуєавторівспрощувати слова, смердоті всечастішенадаютьперевагукороткійформі, напр.Blukoko –Blumenkohlekopf,dieUNO-Organisation – United StatesOrganizations.Абревіатури -особливіодиницімови, котріможутьтакожназиватипредмети, щоєосновноюлексичноюфункцією слова, напр.derAlki –derAlkoholiker,dieH-Milch –diehaltbareMilch,dieSchupo –dieSchutzpolizei.

>Звичайно, унімецькіпубліцистицієщедекільканайпоширенішихспособівсловотвору, задопомогою які словаутворювалися,утворюються та будутьз'являтисяще всенові.

Наданомуетапідослідженняслідпроаналізуватистаттю звідомогомолодіжного журналуELLE, де можнапрослідкувати, котрісамеспособисловотворунайчастішезустрічаються таке родувиданнях. Істатистичнідані,виявлені уданомудослідженнідопоможуть нампроаналізувати частотувживання того чиіншого способу.

Отже, дляаналізу миберемостаттю подназвою ">Langeweile -aufregender,als mandenkt" (>див.додатки).

>Прочитавшиїї, було б взято слова, котріутворилисяпевним способомсловотвору. Цетакі слова, як:dieLangeweile,derUnterhaltungsknstler,derGemtszustand,unterschtzten,hochinteressant,dieGefhlslage,vielschichtig,ausdrcken,trge,innerlich,langweilig,derSchler,dieUnterrichtszeit,anden,vertreiben,derDmmerschlaf,dieJugendliche,vergehen,dieHilfskonstruktion,dieZeiteinheit,umrechnen,ereignisarm,dementsprechend,umgekehrt,dieLebensphasen,gesundheitsschdlich,Burn-Out,beruflich,dauerhaft,Unterforderung,dasHerz-Kreislaufsystem,derWissenschaftler,dieLangzeit-Untersuchung,derTodesfall,dieDichterkrankheit,derAbgrund,dieSinnfrage,dieKreuz-undQuerverbindung,dasJugendinstitut,ergeben,derStubenhocker,sinnvoll.

Отже, здосліджуваних 43слів послеаналізу можназробитивисновок. Зпроаналізованих лексемвиявлено слова,утворені способом:

1.словоскладання – 18слів; (>Unterhaltungsknstler,Gemtszustand,Gefhlslage,Unterrichtszeit ,Dmmerschlaf,Hilfskonstruktion,Zeiteinheit,Lebensphasen,Herz-Kreislaufsystem,Langzeit-Untersuchung ua);

2.деривації – 17; (>unterschtzten,ausdrcken,innerlich,Schler,anden,vertreiben,Jugendliche, ua);

3.конверсії – 3; (trge,umgekehrt,langweilig );

>4.зрощення – 4; (vielschichtig,ereignisarm,dementsprechend,gesundheitsschdlich );

>5.абревіації – невиявлено.

Уходідослідженнятакож булипоміченізапозичені слова –англіцизми ( напр.burn – out ).

>Найбільшпоширеним способомсловотворусаме ввищепроаналізованій з статтеюєсловоскладання тадеривація.Єдеякі слова, котрівикликаютьдеякісумнівищодо їхніпоходження,тобто словоможе бутиутворене як одним, то йіншим способом.Наприклад, словоdieLangweileможе бути засемантичними йсинтаксичнимивідносинамиміж компонентамикомпозитіввіднесене дословоскладання та доконверсії, якпохідне слово віддієсловаlangweilen (субстантивація ).

2.3Функціонуваннязрощень тазсувів усучаснійнімецькійпубліцистиці

>Згіднопідрахунківтакііменники, котріутворені способомзрощення,складають понад 4%складнихслів.Зрощення –цеособливий видсловотвору,якийхарактеризується ">зростанням"групислів на основусуфіксальногословотвору.

Прозсуви якособливівипадкисловосладання миговоримо у томувипадку, колисинтаксична група –зізбереженням порядкуслів таможливихсловозмінних морфем – ">зсувається" до слова чи компонента складного слова.

>Отож, уходівибіркидослідникиспиралися назафіксовані у словникутакісловосполучення йотрималиодиниці ,основою дляутворення якіслугували:

1.чисті (>синтаксичні)словосполучення ( напр.Gesetzgebung,Beschlufassung);

2.прийменниковісполучення (Auerachtlassung );

3. зопущеннямприйменника (Schaustellung );

4. слова типу ">Liebhaber" (>Nunacker,Schwarzseher );

5. безприйменника (LandstreicherTrsteher );

6.інфінітиви,субстантивовані разом зсупровідними словами (>AugenzumachenBallspielen ).

>Щодоутвореннязсувів, тоіменномусловотворіфункціонуютьтакіспособи:

1.новоутворення зфразеологічнихсполучень (Hoheslied );

2.синтаксичнісполучення, у якіостанній член невизначаєчастинумовиусьоговиразу (Augenmerk,Nimmersatt,Fingerzeig ).

>Дослідженняпроводилося наосновітекстівхудожнього,наукового,публіцистичногостилів. Уходівибірки було ботриманомоделізрощення йзсувів та моделей із ними.Буловиявлено, щонайчастішетакімоделівживаються ухудожньому тапубліцистичному стилях.

Колистосується окремих моделей, торезультатидослідженнявиявляють, що ">зрощення" ( напр.Tagelhner )значночастішетрапляються ухудожньомутексті, азсувивиявили частотувживання упубліцистичномутексті (Handvoll,Schluckauf ).

>Окрім того можнапомітитидекілька моделей, у якізрощення чизсувисполучаються ізіншимиодиницями.Серед таких моделейтрапляютьсядвокомпонентні (іменник +зрощення ), то йбагаточленніконструкції (зрощення + (>прийменник +іменник)).

>Необхіднозауважити, що,однактакіконструкції неєшироковживаними.Також послепроведеннящедеякихдосліджень було бвиявлено, що:

1.зрощення тазсувиможутьслугуватиодиницями дляутворення новихконструкцій;

2.ціконструкціїнайбільшвживані вхудожньому тапубліцистичномустилі.


>Висновки дорозділу

Отже,публіцистикамаєдвіосновніфункції –інформативну тафункціювпливу та длявираженнярізнобічної тавсеохоплюючоїінформації. У газетівідображаєтьсявнутрішнє життя країни таїї життя за кордоном, у полізорупотрапляютьбудь-якіфакти, але й заумови, що смердотімаютьсуспільнийінтерес. Длявираженняінформації,емоцій,подійжурналістинамагаютьсявикористовуватидужеточні,сучасні,виразні слова.

>Особливоцепомітно умолодіжнійпресі.Сучаснамолодіжнапреса,безумовно,маємовно-стилістичнуспецифіку, щовідрізняєїї відхудожньої чинауковоїлітератури, відуснихвисловлювань вповсякденномужитті.Цясвоєрідність -наслідоктривалоговідборумовно-виразнихзасобів,найбільшвідповідних томусоціальномузавданню, якувиконуєпреса якпевний видмасовоїінформації.Універсальноюрисоюнімецькомовноїмолодіжноїпресиєтакожекспресивний акцент,тобтопошук нових,свіжихзасобіввираження -слів,образів,стилістичнихприйомів.

>Особливоїувагизаслуговуютьтакожзрощення тазсуви унімецькійпубліцистиці.Згіднопідрахунківтакііменникискладають понад 4%складнихслів.Зрощення –цеособливий видсловотвору,якийхарактеризується ">зростанням"групислів на основусуфіксальногословотвору. Прозсуви якособливівипадкисловоскладання миговоримо у томувипадку, колисинтаксична група –зізбереженням порядкуслів таможливихсловозмінних морфем – ">зсувається" до слова чи компонента складного слова.


>Загальнийвисновок

>Безумовно, стансуспільствавпливає намову. Усоціально-економічномуплані мовапристосовується дозмін умів вжиттісуспільства, йогоідеалів, установок,цінностей. Мовачутливореагує насоціально-економічніпроцеси. Мовапостійноперебуває удинаміці таутворюютьсянові слова тапоняття.Такеявищеназиваєтьсясловотвором.

>Словотвір –розділмовознавчої науки, щовивчає структуруслів таспособи їхнітворення.Є багатоспособівсловотвору, танайпоширенішимиє унімецькіймові –запозичення,зрощення,зсув,абревіація,словоскладання,деривація,конверсія таін. Уданій роботупроводилосядослідження наосновімолодіжноїнімецькомовноїпреси й воно тачітко показалотенденціїрозвитку тафункціонуваннясловотвору усучаснійпубліцистиці.

>Появавеликоїкількостіекспресивнихслів йвиразівпов'язано ізпрагненняммолодіяскравіше,емоційнішевисловитисвоєставлення до предмета,явища. Наперший план привиборімовнихзасобів угазетнійінформаціївиступаютьфакторизнаходження оптимального способупередачіінформації,стимулювання донеїінтересу читача.

Упресівикористовується великакількістьангліцизмів –слів,запозичених ізанглійськоїмови, щопояснюєтьсянестачеюнімецькихслів длячіткоїназви, конкретногопозначення слова.Такожнадзвичайнопопулярнимєсловоскладання таабревіація. Цеявищедослідникамипояснюється якекономіягазетноїплощі,економіямісця, але йце незмінюєсенсуслів, анавпаки,додаєсвіжості таекспресивності.

>Загалом можнасказати, щонімецькомовнапресавикористовуєусіможливіспособисловотвору, незабуваючи прословотворчімоделі таутворюючивеликукількість новихслів, щозбагачуютьїїлексичний склад.


>Додаток

>Стаття з журналуELLE

>Langeweile -aufregender,als mandenkt...

>LangeweileistderUnterhaltungsknstlerunterunserenGefhlen - manmusssienurlassen!SiebenFaktenbereinenunterschtzten(недооценивать)Gemtszustand.(душевное стан)

>WusstenSieschon...

...>warumdieLangeweilehochinteressantist?

WeildieseGefhlslageunterForschernalsuertvielschichtiggiltundsichaufunterschiedlichste Weiseausdrckenkann:Menschen,diesichlangweilen,werdenaggressivoderzappelig,manchmalaberauchtrgeoderfhlensichinnerlichleer.ImVergleichdazusindFreudeoderrgerziemlichlangweiligeEmotionen.

>Eindeutig inderSchule.LautverschiedenenStudiensindSchler ineinem biszweiDrittelnderUnterrichtszeitziemlichangedet – наводити нудьгу.SievertreibensichihreZeitvorzugsweise,indemsieanihreHobbiesdenkenoder ineine ArtDmmerschlaffallen,letzteresflltJugendlichenbesondersleicht.

...>warumdieZeitviellangsamervergeht,wennunslangweiligist?

>UnserGehirnverfgtberkeineinnereUhr.DeshalbgreifteszueinerHilfskonstruktion: Alles,waspassiert,wird inZeiteinheitenumgerechnet.EreignisarmePhasenverstreichendementsprechendviellangsamer –fnfMinutenWartenknnensichanfhlenwieeinehalbeStunde.Wennrichtigwaslos,habenwirhingegendenEindruck:DieZeitvergehtwieimFluge.NachtrglichgesehenverhltsichdasGanzeumgekehrt:LangweiligeLebensphasenscheinenunsvielschnellervergangenalsZeiten, indenensichvielereignethat.

..>dassLangeweilesogesundheitsschdlichseinkannwieStress?

>Burn-OutlautetdiederzeithufiggestellteDiagnosebeiMenschen,dieberuflichundprivatchronischimStresssind.Genausogesundheitsschdlich,sagenPsychologen,seiaberdas ">Bore out".WerimJobundimLebendauerhaftgelangweiltundunterfordertist,kanngenausoanHerz-Kreislaufsystem,Depressionenerkranken,wiedie GenerationStress.

...>dass mansichsogarzuTodelangweilenkann?

>JedenfallsdeutetdieseStudiedaraufhin:BritischeWissenschaftlerbefragtenimRahmeneinerLangzeit-Untersuchungbereits inden80er-Jahren 7500Beamtezwischen 35und 55Jahren,obihrLebenstarkvonLangeweilegekennzeichnetsei.Nach 25Jahrenfragtensienochmalnach: DawarenvielederInterviewtenbereitsgestorben.Unterdenjenigen,diesichdamalschronischgelangweilthatten,kamenfast 40ProzentmehrTodesfllevor.

..>warumauchgroeDenkersichoftlangweilen?

DerPhilosoph MartinHeideggernenntLangeweile ">dieAbgrndedesDaseins",dennsiewirftSinnfragenauf.BlaisePascal,SrenKierkegaard,GeorgBchnerund ArthurSchopenhauerhattenoftmitLangeweilezukmpfen –undwurdenwohlnuraufdiese WeisezuwirklichgroenDenkern.DennnurwerdieLeerezulsstunddenGedankenerlaubt,allerleiKreuz-undQuerverbindungenzubilden,kommtaufwirklichneueIdeen.

...>dass manLangeweilenichtvertreibenkann?

>EineStudiedesDeutschenJugendinstituts inMnchenergab:Egal,wievielKinder inihrerFreizeitunternehmen –AktivesindebensohufiggelangweiltwieStubenhocker.DenneinesinnvolleGestaltungihrerZeitknnenKinderundErwachsenenurlernen,wennsieessicherlaubenauchmalZeitzuverschwenden.


Списоквикористаноїлітератури

1.ЗиндерЛ.Р., Строєва Т. У. Сучасний німецьку мову.- М.: Вид. літ. на ін. з., 1957.

2. Зуєв А. М., Молчанова І. Д. та інших. Словник словотвірними елементів німецької мови.- М.: Рус. з., 1989.- 536 з.

3. ІвлєваГ.Г.Семантические особливості слів німецькій мові.- М.: Вищу школу, 1978. -103 з.

4. КубряковаЕ.С. Що такесловообразование.-М.: Наука, 1965.-78с.

5.Маккензен Л. М15 Німецьку. Універсальнийсправочник/Пер. з німецької Є. Захарова.— М.: Акваріум, ТОВ "ВидавництвоАСТ-ЛТД", 1998.—592 з.

6. Носков З. А. Німецьку для вступників у вузи.Мн., 2002.

7. Ольшанський І.Г., Гусєва А.Є.-Лексикология: Сучасний німецьку мову

8.Розен Є. У. На порозі ХХІ сторіччя: Нові слова словосполучення німецькій мові / Євгена ВолодимирівнаРозен. — М.: Менеджер, 2000. — 200 з.

9.Солодилова І.А.Лексикология німецької мови: Навчальний посібник для студентів III курсу. - Оренбург:ГОУ ОДУ, 2004. -114с.

10. Степанова М. Д.Лексикология сучасного німецької мови /

11. Степанова М. Д. , І. І . Чернишова. — М.: Наука, 1963. — 310 з.

12. Степанова М.Д.Словообразование німецькій мові.- М., 1979.- 264 з.

13.Dreyer,Schmitt.:Совершенствуем знання німецької мови. До.: Методика, 1998.-366с.(2-е видання)

14.Henzen W. DeutscheWortbildung.-Leipzig, 1957.-

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація