Реферати українською » История техники » Корабельні автоматизовані системи управління


Реферат Корабельні автоматизовані системи управління

Предыдущая страница | Страница 2 из 2
розпочато в 1950-1952гг. і велися за напрямами створення автоматизації управління діями авіації, системи забезпечення навігації і посадки літальних апаратів. У працях брали активну Д.Г.Регинский, Е.Т.Липатов, М.Г.Барабаш та інші.

Проблема автоматизації управління корабельної авіацією ВМФ загострилася під час створення ТАВКР, збройних багатоцільовими літаками корабельного базування - Як-38, Су-27К. Вирішення проблеми ускладнювалося поруч особливостей бойового використання корабельної авіації, до основною з яких ставляться: дуже багато одночасно керованих літальних апаратів повітря; обмежені можливості корабля з розміщення пунктів управління авіацією; рухливість корабля; одночасне використання корабельних РЛС керувати авіацією та інші засобами.

До рішення питань стосовно автоматизації управління корабельної авіацією було залучено: Московський НДІ приладовій автоматики, Московський авіаційний інститут, НДІ авіаційних систем, ряд конструкторських бюро. Спочатку реалізація цих досліджень відбито у вигляді запровадження у БИУС окремих завдань наведення винищувальну авіацію з надводних кораблів.

У зв'язку з будівництвом ТАВКР науковими колективами ВМФ ( 14-ї НДІ МО, 24-й ЦНДІ і філія 30-го НДІ МО) було розроблено концепцію створення корабельних АСУ авіацією ВМФ. Вже для четвертого корабля цього проекту розробили: автоматизований комплекс бойового управління “Тур”, комплекс наведення винищувальної авіацією “Газон” і радіотехнічна система ближньої навігації і посадки літальних апаратів “Резистор”.

Автоматизований комплекс бойового управління літальними апаратами розробляло НВО “Марс” (головний конструктор В.Д.Бадаев). Комплекс забезпечував: управління з ТАВКР штурмової авіацією, корабельними вертольотами і літаками спеціального призначення, і навіть постановку завдань пункту наведення винищувальну авіацію.

Розробником комплексу наведення було НВО “Протон” - головний конструктор Ю.Ф.Алексеев. Комплекс забезпечував наведення з корабля на повітряні мети як корабельної, і берегової винищувальну авіацію.

Розробку радіотехнічної системи ближньої навігації посадки виконав НДІ вимірювальної техніки під керуванням головного конструктора А.М.Брегина. Система забезпечувала управління польотами у ближчій зони і управління посадкою корабельних літальних апаратів.

У з розробки й науковому супроводі систем брали участь провідні вчені ВМФ: В.М.Ростиславский, Г.И.Максимов, Ю.И.Артемьев, В.А.Пегушин, Ю.А.Сараджим та інші.

Високі тактико-технічні вимоги, які пред'являються БИУС, може бути задоволені за умови створення ефективних засобів цифрового обчислювальної техніки, здатних функціонувати у корабельних умовах. Так проблему мінімізації їх терезів і габаритів за умови дотримання вимог щодо обчислювальної потужності і забезпечення роботи БИУС в мультизадачном режимі у реальному масштабі часу.

Рішення проблеми пов'язані з створенням базових засобів і систем ЦВТ. До 1970г. розробили перший базовий корабельний цифровий обчислювальний комплекс (ЦПК) “Азов”, який став ядром корабельних БИУС другого покоління. Наприкінці 1975 р. розроблено і впроваджено в серійне виробництво корабельний ряд базових уніфікованих ЦПК третього покоління - “Арфа”, “Атака”, “Карат”.

Подальший розвиток принципу базовости отримала розробці корабельних коштів ЦВТ четвертого покоління та створення базових типових обчислювальних систем. У цьому базовость обумовлена гнучкістю обчислювальної системи, коли, змінюючи номенклатуру програмних і технічних засобів, можна отримати роботу систему з якісно новими характеристиками. Цей принцип дає можливість адаптації структури обчислювальної системи до набору функціональних завдань, що актуально при обгрунтуванні вимог до перспективним засобам ЦВТ.

Значний внесок у розв'язання проблеми створення базових коштів ЦВТ для автоматизованих системам управління підводних човнів і надводних кораблів внесли провідні фахівці і науковці НИУ в промисловості й ВМФ, якими було розроблено та реалізовано програму спеціальних електронних модулів (ПРОСЭМ): В.А.Букатов, А.А.Мошков, И.И.Тынянкин, О.В.Щербаков, И.С.Новиков, В.С.Данилов, В.В.Каштанкин, В.Д.Склюев та інші.

Викладені вище спільні зусилля учених ВМФ, Академії наук і промисловості дозволили обгрунтувати шляхи вирішення складної науково-технічної проблеми автоматизації управління силами і коштами ВМФ, відповідно до якими порівняно стислі терміни було створено принципово нові зразки військову техніку - корабельні БИУС. Їх освоєння широке використання дозволили істотно підвищити бойові можливості ВМФ.

Список літератури

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту http://www.navy.ru/

Предыдущая страница | Страница 2 из 2

Схожі реферати:

Навігація