Реферати українською » История » Вінницький державний педагогічний університет у 1912-1944 роках


Реферат Вінницький державний педагогічний університет у 1912-1944 роках

Страница 1 из 3 | Следующая страница

 

>Курсова робота

З курсу: Історія України

На тему:Вінницькийдержавнийпедагогічнийуніверситет

у 1912-1944роках


>Київ 2011


>Зміст

>Вступ

1.Відкриттяінституту.Становлення заставі у 1912-1920 рр.

2. >Інститут у 20-х – 30-х рр.

>Висновки

Списоквикористаноїлітератури йджерел


 

>Вступ

Історія alma mater для шкірного студентастановитьнеабиякийінтерес. Тім понад, колитвоємунавчальному заставі вже сотня років!Поважнийвікстимулюєдослідитиосновнівіхирозвиткудужепомітного умістінавчального заставі,звернутиувагу намалоз’ясованіаспекти тими. Цеє тім понадактуальним взв’язку ізперманентнимпроцесом реформвищоїосвіти України.Вивченняісторії одного ізпровіднихпедагогічнихзакладів країни,аналіздосягнень йпомилок нашихпопередниківможе статіосновою длязбалансованих йрозумнихзмін.

>Об’єктомдослідженняцієї роботиєісторіярозвитку тастановленняВінницького державногопедагогічногоуніверситету ім. М.Коцюбинського із 1912 по 1941.

Предметомдослідженняє процесстановлення контингентустудентстварізнихетапівнавчального заставі:учительськогоінституту,інституту народноїосвіти,інститутусоціальноговиховання,педагогічногоінституту;навчальнапраця йгромадська діяльність,матеріально-побутовіумови життя Першогопоколіннявінницькогостудентства.

>Метою роботиєдослідженнямалоз’ясованихаспектів тими:соціального,національного складу Першого наборустудентів уВінниці.Цікавиммав бі бутианаліз «>вступноїкампанії» 1912 року.Особливуувагузаслуговуєрозглядщоденногопобутового життя,дозвіллястудентськоїмолоді початку ХХ ст.,впливПершоїсвітовоївійни йВизвольнихзмагань частку окремихвипускників йвикладачів.Крім цоговищеназваного,завждиактуальнимє запитаннявзаємовідносинвикладачів тастудентства. На думку автора,подібнийпідхідєпізнавальним йкорисним: упедагогіці, як ані вякійіншій сферіважливодотримуватисьтрадицій,вивчати їхнього,можливопоновлюватикращі із них.

>Завданнямвказаної роботиєопрацюваннянаявноїлітератури,з’ясування окремихмаловідомихфактівісторіїнавчального заставі,введення вобігмаловідомихфактів йджерел.

>Хронологічні рамкидослідженняохоплюютьперіод від 1912 року й до початкуДругоїсвітовоївійни,розглядаєтьсялишеісторіязакладівосвіти, котрівиникли наосновівінницькогоучительськогоінституту.

Уроботіконкретизовано процесстворенняматеріальноїбази заставі,звернутоувагу нанаціональний йсоціальний склад Першого набору,впершепроаналізовано процесвступу доінституту. Авторзапропонував дорозгляду рядмаловідомихдокументів пропобутовіумови життя,рівеньматеріального забезпеченнястудентів йвикладачівпоч. ХХ ст., діяльністьблагодійних товариств.Цікавимитакожєдокументи провпливподійПершоїсвітовоївійни часткунавчального заставі,студентів йвикладачів.

Названа темамаєпевнуісторіювивчення. Хоча доювілейних дат було бвипущенокількаузагальнюючихробіт (>авторськийколектив: А.М.Подолинний,Б.В. Хоменко, А. До.Лисий)[1], смердотіносять характерознайомлювальноїлітератури йдаютьчитачевіуявлення прозагальну картинуісторії заставі. У роботів Гандзюка У.,Єсюніна З.,Вітюка Про.,Вороліса М., Стаднік Про.висвітлюютьсяпевні запитанняісторіїВДПУ узагальномуконтексті культурного,освітнього, духовногорозвиткуПоділля на початку ХХ ст. УпублікаціяхКомарніцького Про.,Шунди М.доситьглибокодослідженіпевніетапистановленнянавчального заставі удореволюційнийперіод,проаналізованотрансформаціюнавчального заставі у 20-х – 30-х рр. У роботівпрослідковується часткастудентів тавикладачів, котрізробилизначнийвнесок до науки, культуру.

>Аналізнаявнихпублікаційвиявив рядмалоз’ясованихпитань,зокремадосить малоувагиприділеносоціальному танаціональному складустудентства,рівню його знань тапідготовки,матеріального забезпечення та умівпроживання.Малодослідженимиєтакож запитаннявзаємовідносинстудентів тавикладачів, атакож частка тихийвихованців тавикладачів, що брали доля вПершійсвітовійвійніРобота ізархівними документамиВінницького державногоархіву дозволилазаповнитидеякіпрогалини.Водночаснеобхіднозазначити, що документальна базаєдоситьнеоднорідною йдещонезбалансованою.Період 1912-1925 рр. уявленьархівнимиматеріаламидоситьповно, апроміжок години із 1925 по 1930 рр. практично невідображений.


1. >Відкриттяінституту.Становлення заставі у 1912-1920 рр.

>Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. наше містобурхливорозвивалось.Залізничнесполучення ізОдесою,Києвом,Москвою, Санкт-Петербургом, понаддвадцятипідприємстврізнихгалузей – всецеперетворилоВінницю взначнийадміністративний таділовий центрПоділля,призвело дозростаннячисельності населення.

>Виникланеобхідність узбільшеннікількостінавчальнихзакладіврізного типу.Починаючи із 70-х рр. ХІХ ст. вмісті було бстворенокількапочатковихшкіл ізтрирічнимтерміномнавчання, котрі даваливипускникамзакінченупочатковуосвіту. З 1908 року уВінниціщорічновідкривалось пооднійдвокомплектнійшколі (дваучителі на 100учнів). На 1915 р. умісті було б 11 училищ (>однокласні йдвокласні). Упершихнавчалися три рокта, за іншими –чотири.Природно,виникла потреба у забезпеченнюцихнавчальнихзакладівпедагогічними кадрами.

УдореволюційнійРосії бувдоволірізноманітна системапідготовкиучительськихкадрів.Основним типомнавчальнихзакладів дляпідготовки учителівпочаткової школи булиучительськісемінарії.Вчителівпочатковихкласівготувалитакожпедагогічнікласижіночихгімназій,жіночихєпархіальних училищ,жіночийпедагогічнийінститут уПетербурзі. Придеякихвищихпочаткових училищах йпрогімназіяхстворювались2-хрічніпедагогічнікурси. Дляцерковно-парафіяльнихшкілучителівготувалицерковно-учительські школи, атакождвокласніучительські школи (дляшкілграмоти)

А відучителів дляміських йповітових училищготувалиучительськіінститути із 3-хрічнимтерміномнавчання.

Історія Першого вРосійськійімперіїучительськогоінституту при головномупедагогічномуінституті уПетербурзісягає 1817 року. Довгий годинуучительськіінститути булизакритимизакладами дляпідготовки учителівміських училищ.Такі училища давалиможливістьзакінчити 1-2річніпедагогічнікурси йвступити доучительськихінститутів.

>Післяреволюції 1905-1907 рр.учительськіінститути сталивідкритиминавчальнимизакладами для чоловіків всіхстанів. На 1917 р. уРосійськійімперіїнараховувалось 58учительськихінститутів.

>Закладподібного типу буввідкритий уВінниці у 1912році.Важливозазначити, щорішення провідкриття не було бспонтанним –йомупередувалоактивнеобговорення всередовищіосвіченихгородян.Самепредставникикультурноїелітимістанеодноразовоініціювалирозглядданого запитання назасіданняхДумищепочинаючи із 1907р.[2]

>Місцева влада вособіміського голови М. В.Оводова та дворянина графаД.Ф.Гейденапішлиназустрічпрогресивнимпрагненням у сферіосвіти й культури:інститутові було ббезкоштовно переданодвоповерховеприміщення, щознаходилося наОлександрівськомупроспекті (>нині проспектКоцюбинського). Хочаприміщення, як йсадиба вцілому, було бдосить невеликим, але йповністюпридатним для комфортногонавчаннявихованців.Збереглисядокументи, де детально описанаматеріальна база:опалення було бмісцевим (>забезпечувалосьголландськими печами).Деннеосвітленнявідповідалонормі – ставленняплощіскла доплощіпідлогискладало более, ніж 1:5.Вечірнєосвітлення було бдоситьслабким,адже наперших порахзабезпечувалосягасовими лампами (>електричнеосвітлення якщо проведеносюдилише ужовтні 1913 р.).Вентиляційна система бувзмішаною;забезпечуваласязвичнимикватирками йфрамугами, атакожвитяжними трубами придимоходах.[3]

З місцевого бюджету нарахунокінституту було бперераховано суму на чотиритисячірублів.Вона стала тімнеобхідниммінімумом,своєріднимпершимпоштовхом,який давшиможливістьрозпочати роботу йобладнатихоча бодненавчальнеприміщення.[4]

Довідкриттяінститутготував директорчоловічоїгімназії П. Про.Адріанов.Вінперебував напосадівиконуючогообов’язків довересня 1912 р.Крім того, указом попечителянавчального округу було бвизначенотрьохвикладачів.

>Відразу послепоявипостанови провідкриттярозпочалисявступнііспити.Всього було б подано 70прохань довступу, але ймедичнийоглядпройшли 62учасники іспитів. 1вступник бувнедопущений доскладанняіспитів похворобі. Отже, доекзаменів приступила 61 особа.Абітурієнти булидоситьрізноманітноюмасою й завіком, й по статус, й зарівнем знань тапопередньоїпідготовки.Тожхто смердоті – люди, щовибрали для собі шляхпедагога,тоді у далекому уже 1912році?[5]

Убільшостісвоїйвступники булимолодими людьмивіком від 17 до 21 року. Таких було бблизькополовини – 32чол. Друга половина – людивіком від 22 до 29 років – 29чол.Соціальне становищеабітурієнтів не було бдужестрокатим.Більшістьстановилиселяни – 42чол., козаки – 12чол., було бтакож 4міщанина та один дворянин.Тогочаснідокументи недають намповногоуявлення пронаціональний складвступників.Більшістьстановили 52росіянина (>слідзрозуміти -українці) та 2 молдаванина.Найбільшевступників було б ізПодільської,Київської,Волинської,Полтавської,Бессарабськоїгубернії – 48чол.Булитакожпоодинокіпредставники ізбагатьохгубернійІмперії:Варшавської,Курської,Мінської,Могилевської,Новгородської,Харківської,Херсонської.Доситьнеоднорідною бувтакожпопередняпідготовкавступників.Дехтозакінчивміські училища (8),учительськісемінарії (6),двокласніцерковно-парафіяльні школи (4),церковно-учительські школи (3), одинотримавдомашнюосвіту. Чималовступників послеотриманняпочатковоїосвітизакінчувалипедагогічнікурси (15) чиотримувализваннявчителя заекзаменами (24). Тому багатоабітурієнтів уже маліпедагогічнийдосвід, асаме: 23 буливчителями у школахміністерських йземських, а 18 –вчителями уцерковно-парафіяльнихшколах[6].

>Тож послеподачі всіх необходимихдокументів тапрохань довступурозпочалисявступнііспити.Вонискладалися із двохетапів:письмового таусного.Спочаткупроходивписьмовийетап, щовключав 3 предмета: арифметику,геометрію,російськумову. Наіспиті із арифметики тагеометріївступникиповинні булипоказати своїзнання,вирішившизадачівідповідного типу таскладності.Іспит ізросійськоїмови, на свійчергу,такожскладався із двохчастин:творузагального плану тадиктанту.

>Судячи ізоцінок записьмовийетап,письмовііспити булидоситьважкими йсправдівимагаливисокогорівня знань предмета.Отриманіоцінки за результатамицихіспитівпроілюстровані унаведенійнижчетаблиці[7].

>Таблиця 1.1

>Оцінка знаньвступників написьмовомуетапі

>Слабкі >Незадовільні >Задовільні >Добрі >Відмінні
Арифметика 1 18 24 12 6
>Геометрія - 18 26 8 9
>Твір із ріс.мови 1 16 24 8 2
>Диктант із ріс.мови 2 26 16 5 2

якбачимо,лише 30%вступниківзумілиотриматиоцінки «Добре» та «>Відмінно» заіспити із арифметики тагеометрії.Післяперших двохіспитівзалишився лише 51вступник.Десятеровідмовилися відподальших іспитів.Твір ізоцінкою «Добре» та «>Відмінно» написали лише 20%абітурієнтів (10 із 51);інші жобмежилисяоцінками «>Задовільно», «>Незадовільно», «>Слабко». Ненабагатокращими булирезультати за диктант.Високіоцінкиотримали лише 7вступників.

Доусногоетапу приступило 46учасників іспитів. Наданомуетапімайбутністудентиповинні були пройти заснуспівбесіду із 8предметів.Результатиданогоетапу миможемопобачити унаведенійтаблиці[8].

>Таблиця 1.2

>Оцінка знаньвступників наусномуетапі

>Слабкі >Незадовільні >Задовільні >Добрі >Відмінні
Закон Божий - - 14 23 9
Арифметика - 5 15 20 6
Ріс. мова - 6 13 21 2
>Геометрія - 3 2 21 2
Історія - 2 18 6 -
>Географія - - 18 7 1
>Природознавство - - 17 7 -
>Фізика - - 17 7 -

Зуснимиіспитамиучасники впоралисязначнокраще, ніж ізписьмовими. Убільшостівипадківприймальнакомісіяоцінювалазнанняабітурієнтів якзадовільні,добрі тавідмінні.Майже не було бнезадовільнихоцінок, а такаоцінка як «>Слабко» був йзовсімвідсутня наданомуетапі.Важливозновузазначитидоситьрізкезменшеннякількостівступників.Якщо Закон Божийскладали усі 46учасників, то, нагеометрії їхнього було б уже 28, але востанньомуіспиті лише 24.

>Післязакінченняіспитівкомісіяприйняларішеннязарахувати 25слухачів до І класуінституту. Зжовтнямісяця вінститутірозгортаєтьсяактивнийнавчальний процес:викладачіформують своїнавчальніплани,узгоджують методикувикладання, аслухачі, на свійчергу,відвідують Першізаняття,виконуютьдомашні роботи,читаютьвідповіднулітературу,вдосконалюючи тапоглиблюючи своїзнання.

Уцей ж година заінститутістворюєтьсятовариство, яку заспецифікоюсвоєїдіяльності немаєаналогів у наш годину, але й тоді воно тавідігравалонадзвичайну роль ужиттібагатьохстудентів, особливо тихий, котрі не маліможливостівласнимикоштами, чикоштамибатьків забезпечитисобіможливістьнавчатися вінституті.Йдеться про «Товариствадопомоги студентамВінницькогоучительськогоінституту».Основноюметоюіснування товариства було б забезпечення плати занавчання тім,хто цогопотребував,видача необходимихпозик, доставка й забезпеченняодягом,харчуванням. Товаристватакождопомагало упошуках таоплатіжитла длястудентіворганізовуваломедичнудопомого уразіпотреби.Ця організація буввідповідним чином оформлена, маласвоєкерівництво, статут,певний бюджет. Студент,якийпотребувавматеріальноїпідтримкиподававвідповіднепрохання тадокументи нарозглядзасідання Товариство, якувизначалозаконністьданогопрохання,тобто, чисправдідопомогаєнеобхідною йприймалавідповіднерішення.Звичайно,цядопомога не бувбезкорисною й бувсвоєріднимдовгостроковим кредитом. Позакінченнюінститутувипускник винен бувповернути колисявикористану суму у такому порядку:якщовін,посівшипевну посаду,отримував оплату, щоперевищувала 1000рублів, товінзобов’язувавсявносити по 10% відотриманої плати аж доповногопогашеннязаборгованості.Якщо оплатаскладала 500-1000рублів – 5%, 300-500рублів – 3%[9].

Наперших двох курсахстудентививчалицерковнослов’янську таросійськумови,теорію таісторіюсловесності, алгебру, арифметику,геометрію,тригонометрію,історію,географію,фізику,природознавство,гігієну, Закон Божий,каліграфію,креслення,малювання,гімнастику.Викладання вінститутіздійснювалося надоситьвисокомурівні.Освіченістьвикладачів невикликаласумнівів,аджесеред них буливипускникивідомихкласичнихуніверситетів:Київського ім. СвятогоВолодимира (>викладачросійськоїмови І. А. Кривошея, щозакінчивісторико-філологічний факультет,відділенняфілології),Харківськогоуніверситету (>викладачгеографіїГришков),викладач математикиЄрмольєвзакінчивфізико-математичний факультетКиївськогоуніверситету.Викладачприродознавства тафізики Поляков,крімучительськоїсемінарії,учительськогоінститутузакінчивще і Київськийполітехнічнийінститут.Освіченість таглибокізнаннявикладачів упоєднанні іздосвідом роботи у сферіосвіти укінцевомурезультаті давалигарний результат – студентамцікаво було бвідвідуватизаняття, й їхньогоособистийосвітнійрівеньтакожзростав. Усвоїйроботівикладачікрімуснихопитуваньстудентів,хоча бдвічі в півріччяпрактикувалиписьмовеопитування дляперевіркирозумінняматеріалу,вдосконаленнярівняволодіння мовою тауміньлогічно йчіткоформулювати думку уписьмовомувигляді[10].Важливопідкреслити, що йрівеньматеріального забезпеченнявикладачів бувдоситьдостойним. Здокументівфінансовоїзвітності можназробитивисновок, щожалуваннянараховувалась комплексно йскладалась ізвласнежалування (в директора воно та було б 1200рублів, увикладачів – 650),компенсації нахарчування (директора – 800рублів,викладачів – 550), тавідсотка наприбуток (директора – 400рублів,викладачів – 240) [11]

Напершомуетапііснуванняінститутуоб’єктивні заподій, асаме –відсутністьналежногофінансування заставі, не далиможливостіорганізувати 100%ефективнийнавчальний процес. як уже було б сказановище –перших 4тисячрублів,виділенихміськоювладоюзаледвевистачило дляобладнанняоднієїкласноїкімнати. Іякщо ізпідручниками тапосібникамиособливих проблем я невиникало –студенти малівласніпідручники йнавчальніпосібники, аобов’язковіпідручники,рекомендованівикладачамидававїмінститут, то ізнаочнимиматеріалами –таблицями, схемами,приладами справа бувнабагатогіршою.Згідно із наказом генерального попечителяКиївськогоучбового округу директорЗапольськийвидавсвій наказ поінститу йзобов’язав шкірноговикладача податі рапорт ізприблизноюсумою, що бувнеобхідною для «>обладнання нових тапереобладнанняіснуючихкабінетів»[12]

>Загальнакількість необходимихкоштівсклала 16250-19350рублів.

>Требавіддатиналежнеучням тавикладачамінституту, котрі ізвласноїініціативи увільний від роботи танавчання годинувиготовлялинаочніприлади.Наприклад,такіприлади длявикладання математики,виготовлені подкерівництвомвикладачаЄрмольєванавіть сталиекспонатамиВсеросійськоївиставки уКиєві в 1913р.[13]

Натретьомукурсібільшаувага ужезверталася нафаховупідготовкумайбутніхучителів.Вивчалася дидактика,психологія,загальна методикавикладання,тобтосаме тихпредмети, без якісправжнійучитель-професіоналніколи невідбудеться.Здобуттюпрактичнихнавичок роботиприділяласьнадзвичайно великаувага й практично весьтретійрікнавчанняприсвячувавсясаме цьому.Студенти проходили практику у базовомуучилищіпротягомдекількохмісяців.Спочатку смердоті простовідвідувализаняття,спостерігали завикладаннямпредметів,відзначаючи для собіпевніособливості чисвоєріднімоменти,знайомилися ізучнями тазвикали перед тим. Попроходженнюпевного години смердоті даваливласні уроки. Нацих уроках смердотіпоказували своюспроможністьпрацювати ізучнівськоюаудиторією,умітиїїзацікавити та доступно йзрозумілопояснитиматеріал.Контрольні урокиоцінювалисяпризначенимвикладачем,якийспостерігав зароботою студента,аналізуючислабкі тасильністорони йоговикладання,вказував напомилки.Оцінка запроведення урокуобов’язковододавалась довипускногоатестату[14].Післязакінченняінститутувипускникиотримувалиатестатвизначеногозразка таоцінкою із шкірного предмета.Навколотакоїсистемиоцінки знаньрозгортаєтьсясвоєріднадискусія.Наприклад, усічні 1917 р.викладачка математикиФедосьєваподаєдоповідну, уякійзазначаєдеякіслабкісторонитогочаснихатестатів йвважає, щопершочерговоповинніоцінюватися незнаннявипускника, арівень йогопедагогічноїмайстерності,умінняпередатизнанняучням,по-справжньомузацікавити їхнього. Пособіоцінка «добро» ватестаті неозначає, щовипускник якщодобримучителем[15].

>Напевно, придослідженніісторіїбудь-якогонавчального заставі початку ХХ ст.важливо необмежуватися лишеособливостяминавчально-виховногопроцесу.Надзвичайноважливимєвсебічнедослідженнясоціального життятогочасногостудентства.Прості йбуденні, напершийпогляд,речі:житло,харчування,дозвілля -розгляд такихпитаньможедатиповну картину життяучбового заставі.Викладацький складВінницькогоучительськогоінституту, а особливостудентські наставники,такожприділялицимпитаннямнеабиякуувагу, про щосвідчатьдані такзваних «>опитовихлистів», дестудентивказувалимісце свогопроживання,описуваличим смердотіхарчуються й на котрікоштиживуть.Неоднозначневраженнясправляє напершийпогляднадмірнадеталізаціяцихопитовихлистів,аджевказувалося нелишемісцепроживання, а іматеріали ізякого було бзбудованожитло,наявність чивідсутністьбруківки таліхтарів навулиці,кубометриповітря таплоща однієюлюдину.Навітьякістькімнат, в які мешкалистудентиоцінювалась затрьома параметрами:кімната могла бутитеплою чихолодною,сухою чивологою,веселою чипохмурою.Керівництвоінститутуцікавилотакожрівень забезпеченняхарчування,кількість парвзуття таодягу,кількістьвідвідуваннялазні намісяць й багатоіншого[16].

>Отож, усі 25вихованців на 1 января 1913 р. мешкали в партії 11кімнатах 9приватних квартир.Більшістьцих квартир перебувала унизиннійчастиніміста й якнаслідок булидоситьвогкими.Цей фактнарівні ізпоганимрівнемхарчуваннянеодноразововідзначавсялікарями якосновною причиноювисокогорівнязахворюваностістудентів напростудніхвороби.Самікімнати заплощею однієюлюдину були від 4 до 8 м2.[17]

>Харчувалисястуденти, як уже було б сказановище,досить зле.Сніданок бувдоситьскромним, а й у 7студентів йоговзагалі не було б. Зобідом справ булитрохикращими – його малі усістуденти, а й у 4віннавітьскладався ізтрьохстрав. Половинастудентів невечерялавзагалі,інші –періодично, але й 9студентів все-таки моглисобі Дозволитищоденну вечерю. Зодягом тавзуттямтежситуація бувдоволіскрутною,адже 18вихованцівнавіть не малізмінноговзуття[18].

>Доситьпоказовим буврівеньматеріального забезпеченнястудентів.Тільки 1 студентотримувавстипендію в $ 20рублів,інші 24отримували по 13 р. 18 до. шкірногомісяця.Деякістудентиотримувалипевнігрошовінадходження відрідних,дехтомавпозики, але й 9студентів не малініякихсторонніхдоходівузагалі.Фінансоваскрутазмушуваладеякихвихованцівзароблятисобі напрожиттяпроведеннямприватних зайняти, але й таких було бдоситьнебагато. З одним з таких «заробітчан» одного разуставсятакийвипадок.ВихованецьМежинський, назвавшихворим, неприйшов назаняття, анатомістьпровадивприватні уроки. Це,звичайно, непройшлоповзприскіпливуперевіркукласного наставника І. А.Кривошеї,який незабаривсяповідомити про даний факт увідповідномурапортідиректору[19].

>Загальномісячнівитрати – оплатаквартири,освітлення,харчування,засобигігієни, забезпечення учбовимприладям,лікуванням,продовольством булидоситьзначними. : 6студентіввитрачали замісяць більше, ніж 21 карбованець, до21р. – 13, до18р. – 4, до15р. - 2.Цікавимиєстатистичнідані, про ті, стількистудентивитрачали назадоволенняякихосьособистих,естетичних чикультурних потреб, чи як йдеться удокументі – «назадоволення». 5студентіввитрачали понад 1 рубля вмісяць, 8вкладались у суму один карбованець, 9витрачали до 1 рубля, а 3 студента, на шкода, було неможливособі Дозволитинавіть такихвитрат й невитрачали аніодноїкопійки[20].

>Першасвітовавійна, щозмінилазагальнийхідісторії Ро-сійськоїімперії необійшластороною йпровінційнуВінницю. Наше містоперебувалодосить недалеко відлінії фронту. Ценакладалопевнийвідбиток наповсякденняВінниці, діяльністьустанов таорганізацій. Зпочаткомвійни населення країниодразурізкорозділилося намобілізованих доармії тацивільних. ЗВінниці на фронтвиступиличастини ХІІармійського корпусу й було бмобілізовано довійська более як 1300запасних таратників. Узв’язку ізпочаткомвійниміський бюджет було бскорочено на 58 760крб.[21] Цезокремапозначилось й нафінансуванніосвіти.

>БезпосередньоВінницькийучительськийінститут под годинувійни непостраждав. Усвоємурапорті доУправління директорЗапольськийвказує, що за 1914 – 1915 рр. «>інститут нападу ворога незазнав,нормальнийхіднавчальних зайнятипорушений не був,власність заставі не бувзнищена чипошкоджена,студенти вматеріальноїдопомогипоки що непотребували»[22].Відразу после початкувійни було б бачено наказ,якийзаборонявприймати доінститутунімецьких таавстро-угорськихпідданих.Іншим наказомзаохочувалосяприйняття внавчальний закладдітейосіб, що несуть службу вдіючихчастинах,звільнених ізармії безрозрізненнявіросповідання йнаціональності. Доінститутупредставникиперерахованихкатегорійприймалися позаконкурсом[23].

>ПриміщеннябагатьохорганізаційВінниці,зокремаприміщенняучительськогоінститутунеодноразововикористовувалося длярозміщенняфронтовихшпиталів талазаретів.Звичайно,такі заходьзаважалипроведенню зайняти й вносилипевнунестабільність у роботу заставі,адже, як було бвказановище,приміщення було б невеликим й длярозміщеннянавітьневеликоїкількостіпораненихпрацівникиінституту мусілизвільнятинавчальніприміщення віднавчальнихмеблів. Наутримання такихшпиталів чирозподільчихпунктів дляпризовниківвитрачалисяпевнікошти.Наприклад, улипні 1915 р. директорподає нарозглядміськоїуправи рапорт, девказує, щоперебування вінститутіпризовниківвикликалопевнівитрати,зокремавін проситивідшкодувативартістьтрьохрозбитихвікон,оплатитислужбовцямнічнечергування таприбираннякімнат тавартістьелектрики.Також приінституті булиорганізованіспеціальний пункт длянавчаннядітей-біженців, щомасовопочинаютьз’являтися врегіоні послевідступуросійськоїармії в 1915 р. із територїГаличини[24].

>Післявизначеннязагального станусправ вінституті под годинувійнинеобхіднозупинитися наролістудентства тавикладацького складу вційвійні,адже усі смердоті,незалежно від того, брали смердоті доля ввійнібезпосередньо, чи простодопомагалипораненим табіженцямнамагалися внести своюпосильну лепту взагальнусправу. Дляучнів тастудентів Ро-сійськоїімперії,сповненихмолодечого запалу та авантюризму,війна сталанагодоювиявитигероїзм,показавши при цьому свої найкращіособистіякості,здобути славу,громадськевизнання. Тому чималовихованцівВінницькогоінститутузголосилисядобровольцями ввійськові училища та послепроходженнякороткоїпідготовкинаправлялися вдіючібойовічастини.Зі складустудентства до військових училищвиїхало 10чол. позакінченню курсу в 1915 р., 9чол. послезавчасногозакінчення курсу всічні 1916 р., 9чол. позакінченню курсу втравні 1916 р. 49вихованців було бтакож покликане навійськову службу.Крімстудентів убойовихдіях брали доля йдеяківикладачі.Особливуувагухотілося бзвернути навикладачагімнастикиінституту М. Ю.Румерскірха,якийще всерпні 1914 р.зголосився добровольцем уармію й бувприйнятийрядовим 8гусарськогоЛубенського полку.Бувпоранений, послеодужаннязновуповернувся у стрій,нагороджениймедаллю «Застаранність» й уявлень дозванняунтер-офіцера[25].

>Випускникиінститутутакожгероїчновоювали.Документирозповідають нам про одного із них –Метельського ФеофанаІвановича,який послезакінчення військового училища бувпризначений командиромоднієї з рот 418піхотногоАлександрівського полку.Провів разом зсвоїмибійцямицілу зиму набойових позиції. Завідмінну службунагороджений орденомСвятої Анні 4ступеня,отримавзванняпідпоручика.Бувважкопоранений йевакуйований до одного з військовихгоспіталів. На шкода,подальша його частканевідома[26].

>Вартотакож особливовідзначитивнесокстудентів, щопродовжувалинавчання,залишившись уприфронтовомумісті.Вонинамагалисяякимось чиномдопомогтипораненим, котрі надходили влазарети із фронту.Ці люди, котрі Бачили та пережилистрахіттявійнипотребувалипростоїлюдськоїуваги тапідтримки.Вихованці заставівідвідували їхні,допомагалиписатилистидодому, читали книжки тапресу,супроводжували упрогулянкахмістом,влаштовувалимузичніномери та постановки.Вонитакож бралиактивну доля взборікоштівпораненим,організаціїсанітарнихпоїздів подегідоюЧервоногоХреста та товаристваКиїв-Сербія-Чорногорія.Водночас смердоті сам активнозбиралипожертви,влаштовуючиблагодійні заходь. Один із такихзаходів, асамелітературно-вокальнийвечір, проваджень іздозволу Генерального попечителяКиївськогоучбового округу, давшиможливістьзібрати 274рублі.Викладачітакож бралиактивну доля взборікоштів.Наприклад,викладач П. У.Гришковпровівлекцію на задану тему: «>Германізм йвідродженняслов’янства»Збір ізцієїлекціїсклав суму у 168рублів. За раз в развійнивихованцями тавикладачами бувзібраназагальна сумапожертв на 1155 р. 22коп[27].Ця сумаєдоситьвражаючою,якщоспівставитиїї ізрівнемдоходівтогочасногостудентства, яку й вмирний годину багато вчомусобівідмовляло.Своєрідноюпідтримкою дляпоранених (особливо легкопоранених чи тихий, котрі стали шляхвидужання) бувдозвілкерівництваінститутобійматипевні «>служительські» посади.Ці люди моглипрацювати приінституті яккур’єри,економи,швейцари,двірники,розсильні.Вониотримували плату, щоскладала всередньому 200рублів нарік. Незабувалистуденти йсвоїхвикладачів, щовоювали, й, як правило, наРіздво смердоті,зібравшипевнікошти, купилиодяг,тютюн,цукерки,печиво,їжу,іншірізноманітнісмаколики тавідправилисвятковіпосилки 8викладачамінституту безпосередньо влініюфронту[28].

>Більш радикальнонавчальний процесзмінився в 1917роцізізміноюполітичної влади в Україні,утвореннямЦентральної Заради та ГенеральногоСекретаріату. Учервні1917р.Генеральнимсекретаріатом було бухваленопрограмурозвиткусередньої школи, атакожпідготовкипедагогічнихкадрів. Хочаполітичнаситуація в стране бувдоситьнапруженою, за годину було б проведено дваВсеукраїнськихучительськихз'їзди, котрірозробилишляхиподальшогорозвиткуосвіти таорганізаціїпідготовкиукраїнськоговчительства.[29]

Уперіод 1917-1918 рр. намісцяхвпроваджується реформа,центральнемісце вякійзаймалаукраїнізаціянавчальнихзакладів. Узв’язку ізцим до директораЗапольського приходитизначнакількістьзапитів із центру ізвимогою податі вканцеляріюКомісаріатуКиївськоїучбової округивідомості про числовикладачів, щоможутьпроводитилекції російськоюмовою[30]. УрапортіЗапольськогозазначається, щоніхто ізвикладачів надтакий короткий годинупереробитисвійнавчальний план навикладання російською.Серйозноюпроблемою бувтакожвідсутністьпідручників тапосібників ізбагатьохпредметів російською мовою, атакожвідсутністькурсів українськоїмови, на яківикладачі тастуденти могли бздобутинеобхіднізнання танавички[31].Згодом вінституті були введенокурси українськоїмови,літератури,історії. На 1917-18навчальнийрік уінституті вжедіяло ізвідділення:словесно-історичне,фізико-математичне,природничо-географічне.Значнозбільшуєтьсякількістьпредметів. В частности в 1918 р. вінститутівикладають 15дисциплін.Крімросійськоїмови,природознавства, математики,фізики,загальноїгеографії,богослов’я,педагогіки,співіввводятьсяновіпредмети:українська мова,українськалітература,філософія,історія культури таісторія України,географія України,законознавство.Українознавчідисципліни булиновими йвимагалиузгодженняособливостейвикладання й методики.Саме ізцієюметою 14 листопаду 1918 р. було бвирішеноскликатинараду вміськійчоловічійгімназії.Попризначнізрушення у сферіосвіти,намаганнястворити стандарт національноїосвіти недосяглиуспіху черезскладнуполітичнуситуаціювсередині країни,кровопролитнепротистоянняміжбільшовиками табілогвардійцями,росіянами всіхполітичнихорієнтацій таучасникамиукраїнськогонаціонально-визвольного руху.Негативнийвплив на стансправ восвіті справилапевназаангажованість української влади танадмірнаідеологізація новогополітичного режиму. Усвоїйполітиціукраїнізаціїнавчальнихзакладів влада вультимативнійформівимагалавиконанняпевнихприписів,зокрема усім директорамнавчальнихзакладів було бсуворозабороненопровадитилистування ізКомісаріатомКиївськоїШкільної округиросійською мовою й ізвикористаннямцарськихгербів таемблем на пакетах із документами.Порушникам цогоприписупогрожувалиповнимприпиненнямбудь-якихзносин ізцентром[32].Такожкерівництво заставі,приймаючи новогопрацівника на службу всвій заклад,обов’язково винне було бвимагати ізньогописьмовуобітницю навірністьУкраїнськійДержаві. Безцієїобітницізаборонялосяприймали на

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація