Реферати українською » История » Роль Чернігівської громади у вівченні Історії та культури краю


Реферат Роль Чернігівської громади у вівченні Історії та культури краю

>Міністерствоосвіти й науки України

>Ніжинський триманьуніверситетімені

М. В. Гоголя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

>Реферат

На тему:

Роль чернігівськоїгромади увивченніісторії та культури краю

>Ніжин2011р.


Для України запитання культуризавжди маловагомезначення. УРосiйськiйімперіїзаперечувалосяіснування українськоїмови –їїназивалиселянськоюговіркою,українськаісторія –це бувчастинаісторії Ро-сійськоїімперії. У тієї годинукращiпредставники українськоїнаціїсвоєюпрацею уцарині культури тамистецтва доводилипротилежне. Для України уїїборотьбі занезалежність,окрiмантиукраїнськоїполiтики уряду,перепоною було бзрусифiковане населення, якувисувалополiтичнiвимоги уруслiзагальноросiйського демократичного руху івтрачалосвоєнаціональнепiдґрунтя, та неусвiдомленнябiльшiстю населеннясвоєїнацiональноїокремiшностi.Політичніреалiї перешкоджалиможливостiукраїнськiйiнтелiгенцiїзосередитисявиключно проблемдемократiї тасоцiальноїсправедливостi.Тодi смердотівиходили взагальноiмперськийпростiр івтрачализв’язок ізнацiональнимиреалiями.Виникненнянацiонально-культурного руху було бзумовленепрагненнямнацiонально-свiдомоїiнтелiгенцiївiдродитиукраїнськунацiю,показатисамобутнiсть таоригiнальнiсть культури,їївласнуiсторiю.

>Поняттянацiонально-культурний рухтрактується якдiяльнiсть національносвiдомих людей (усвоїйбiльшостiпредставниківiнтелiгенцiї)задлязбереження ірозвитку народнихтрадицiй,збагаченнярiдноїмови,лiтератури імистецтва,розвиткунацiональноїосвiти. [1]

>Проявом національно - культурного руху сталапоява громад, до які належалистуденти,викладачівузів,учителі,письменники,урядовці,ліберальнонастроєніпоміщики таіншіпредставникиінтелігенції.Перша "Громада"виникла вКиєві в 1859 р. Донеї входилипереважностудентиКиївськогоуніверситету (У. Антонович М. Драгоманов, П.Чубинський, До. Михальчук, П.Житецький, Т.Рильський таін.),всього в 1861 -1862 рр.близько 200чол.

УПетербурзі членигромадигрупувалисянавколоредакції журналу "Основа" (М. Костомаров У.Білозерський, П.Куліш,братиЛазаревські таін.).Наприкінці 50-х - на початку 60-х роківгромадивиникли вХаркові,Полтаві,Чернігові,Одесі таіншихмістах.

>Вони булиорганізаційноаморфними, не малі аніпрограм, аністатутів, анічіткоїструктури, аніпевногоорганізаційновизначеногокерівництва. Засвоїмисуспільно-політичнимипоглядамипереважнабільшістьчленів громад належала до так званоголіберальногонапряму, але йсеред них були і демократичнонастроєні люди, котріпрагнули дорадикальнихперетворень.

Журнал "Основа" -перший Українськийсуспільно-політичний йлітературно-мистецький журнал,якийвидавався в 1861- 1862 рр. уПетербурзі.Його редактором був У.Білозерський,активну доля в йоговиданні брали М. Костомаров П.Куліш, Про.Кістяківський таін.Навколо "Основи"згрупуваласязначначастинаписьменників,літературознавців,істориків,етнографів,мовознавців,фольклористів України.Основнесвоє заподіяння смердотівбачали увисвітленнінаціонально-культурного руху. Ужурналіпублікувалися російською й,частково,російськоюмоваминаукові роботи іджерела ізісторії іісторіографії України,етнографічніматеріали,художні твори (>вірші,повісті,оповідання таін.) тарецензії ними, з статтею ізамітки ізпитаньосвіти йшкільного життя,сільськогогосподарства, про становище селян й станпоміщицькогогосподарства,розвитокпромисловості іторгівлі тощо.Громадівцямдоводилосяспростовуватинатяки, аби смердотіпідбурюють селян наповстання.Члени ">Громад",зокрема Антонович, доводили, щопрагнутьпотурбуватися проосвіту народу й тодіусі запитання можна якщовирішити беззброї, задопомогою науки. Широковисловленіпрограмніположення громад,їхніпрагнення доведеннякультурно-освітньої роботисеред народу,сподівання напроведенняперетворень усуспільствілишемирним шляхом, шляхом реформ, що їхнімав даліздійснюватицарський уряд,відображено взаявікиївськихгромадівців подназвою ">Відзив із Києва",опублікованій в "Сучасною літописі" -додатку до журналу "Російський вісник".Підцимвідзивомстояв 21підпис (В.Антонович,П.Чубинський, П.Житецький, Т.Рильський таін.).

>Авторипередусім заявляли, що Єдиний їхніобов'язок ">вжитивсілякихзусиль ізметоюдатинародовіможливістьосвітитися",виховувати вньомурелігійність,віру з закону.Вони категоричновідмежовувалися відреволюціонерів,ідеалізували реформу 1861 р., прославляли ">високогуманніміркування" уряду. [2]

>Чернігівнаприкінці ХІХстоліття був невеликимпровінційнемістом, про тівін незалишивсяостороньгромадськихпроцесів, котрівирували уКиєві,Полтаві тощо. Уцей годину умістізібралася плеядаінтелігенції, котрапрагнула дії —відродження української культури. Томувиникнення уЧернігові ">Громади" було бявищемзакономірним,очікуваним. Для цого лише бувпотрібна людина, Яка бзумілаорганізуватирозрізненіпрагнення йсилитодішньоїінтелігенції водне - боротися завиокремлення української культури усамостійнеявище,незалежне відросійської.

>ПіслязакінченняКиївськогоуніверситету (>1893р.)повернувся доЧернігова членКиївськоїстудентськоїгромадиАркадійВасильовичВерзилов,якийособисто бувзнайомий із членами ">СтароїКиївськоїгромади" - Про.Кониським, Про.Пчілкою, М.Лисенком та М.Старицьким.Післяобрання його секретарем чернігівськоїміськоїДуми, А.Верзиловнамовляє великогоприхильника української культури, адвоката І. Л. Шрага,створити уЧерніговіукраїнську ">Громаду".Останній запросивши нанарадуО.Тищинського -письменника, другаГлібова Л., та У.Андрієвського - активногогромадськогодіяча,організаторареволюційногопідпільногогуртка ">Прогрес".

Наційнараді було бсхваленостворення чернігівської ">Громад". У тому ж 1893році до ">Громади"приєднавсяВ.І.Самійленко,якийприбув уЧернігів йобійняв посаду секретаряредакції "Чернігівського земського збірника". У 1894 р. письменникБ.Д.Грінченко здобувши посаду уЧернігівськомугубернськомуземстві йтакож ставшиїї членом.Незабаром доЧерніговаприїхавО.О. Русов йпоповнивгромадівський осередок. До складу ">Громади" із января 1894 р. дочервня 1902 ркрімназванихчленів, входили уже: С.В.Василівський (директорселянського банку),О.Л.Глібов (директорземськоїдрукарні), М.М.Грінченко,Г.О. Коваленка (письменник,діловод уміськійдумі), М.М.Коцюбинський,В.У.Коцюбинська,С.Ф. Русова І. М. Руденко (>очолювавсирітськийбудинок уЧернігові), В.П. Степаненко,Є.К. Тимченко (>рахівникстатистичного відділенняЧернігівськогогубернського земства),В.І. Харченко (членміськоїдуми), М. Ф.Чернявський (письменник, статистикстатистичного відділенняЧернігівськогогубернського земства) О.П.Шелухін (консерватор музею ім. В.В.Тарновського),Ф.С.Шкуркіна (>учителькадівочогосирітського дому). Товариства було борганізацієюнелегальною, через ті людей донеїприймалиобережно.Обирали тихий,хтоміг бутикорисним длягромадськоїдіяльності. Так, М.Загірнязгадує, що одноготовариша,якогорекомендували Про.Кониський та У. Антонович, необрали до ">Громади" за йогобалакучість та засхваленняфізичнихкар у школах.Метою товариства бувборотьбапроти державного,соціально-політичного, культурногогніту,відстоювання йтворення української культури. У його лавахоб'єднується багатовидатнихталановитих людей, щоспрямували своїзусилля насправунаціональноговідродженняукраїнського народу, культури таполітичногосамовизначення.Спочатку діяльністьчленів товариства бувобмеженоюрізнимидискусіями таманіфестами із приводудіяльності ">Громади",боїї склад засвоїмипоглядами бувдужерізноманітним.

>Протезгодомдiячi «>Громади» взяли у собічимало обовязків:виданнякнижок для народу, поширеннякнижок погубернії,проведеннялекцій нарізні тими, організаціягуртківсамоосвіти татеатральнихвиступів тощо [3].

«Громада»зібралавелику йціннубібліотеку, щоскладалася ізнайкращихтворів українських,російських тазарубіжнихписьменників,якоюкористувалисямолодіжнігуртки та усібажаючі. Громадаподбала й про ті,щобдомогтися відЧернігівськогогубернськогоземськогозібранняприйняти дар В.В.Тарновського - «Музей українськоїстаровини».Ця справа,покликаназберегтиісторичний скарб,зібранийкількомапоколіннями родиниТарновських,викликалачималийсупротив.Перебуваючи уКиєві,

М.Коцюбинськийдовідався, щоКиївська «Громада»відмовиласьприйнятиколекцію ВасиляВасильовичаТарновського й,приїхавши уЧернігів,вінсповістив проце Б.Грінченка та І. Шрага.Тоді було бвирішеноповернутиколекцію наЧернігівщину йгромадівцізвернулися ізпроханням до губернаторавиділитиприміщення для музею. Губернаторпогодився. Алі довелося вестинаполегливуборотьбу,бозначнійчастинігласнихЗемськоїуправицяідея був не дуже довподоби.Незважаючи натруднощі,своєюнаполегливоюроботою Б.Грінченко, М.Коцюбинський та І. Шрагдомоглися того, щосправу було бвиграно. Б.Грінченко понадзаймавсяроботою практичного плану, а І. Шраг -юридичнимоформленням.ЗавдякиГоловігубернськоїземськоїуправиФ.М.Уманцю та Б.Грінченку дар В.В.Тарновського бувперевезений доЧернігова й описівподружжямГрінченків [1].

>Поступово «Громада»українізувала й взяла подсвійнагляд «>Земськийзбірник чернігівськоїгубернії», деголовував У.Самійленко йдосить частодрукував творичленів цого товариства.Також «Громада»відігралавелику роль й увиданні газети «Чернігівський листок», котра ставила своїмзавданнямнадатиможливістьмісцевим жителям матірсвійдрукований органгромадського життя ідіяльності,здійснитивсебічне інеупередженедослідженняукраїнського краю йукраїнського народу таусвідомлення його потреб.Ці заподіяння булиспівзвучними ззавданнями, котрі поставили собі загромадівці,усіма силаминамагаючисьвтілити їхнього у життя.

>Учасникигромадського рухуособливуувагуприділялиминуломуукраїнського народу,зокрема,збиранню фольклору,адже смердотідоречновважали, що Український народ, незможепросуватися даліісторичноюареною,допоки неусвідомитьсвоєїокремішності,своєїунікальностісередіншихнародів.

>Національно-свідома інтелі-генціяпрагнулавідродитиукраїнськунацію,показатисамобутність таоригінальністьїї культури,їївласнуісторію.

>Цяідея далапоштовх длязбирання на територї чернігівської таіншихгубернійфольклорних,етнографічнихматеріалів та їхньогопублікації (А. У.Верзилов, Б. Д.Грінченко, Р. Про. Коваленка) в «Земському збірнику Чернігівської губернії».

>Упродовж 1895-1899 рр. Б.Грінченкоредагував «>Етнографические матеріали» -збірник ізетнографії України, два млойякогоприсвяченіказкам, загадок,приказкам,повір'ям тощо, атретій томуцілкомприсвяченийпісням (>обрядовим,ліричним,сімейно-побутовим,сатиричним). Узбиранніматеріалів,окрім Б. Д.Грінченка, брали долю О. Т.Андрієвська, Про. Т.Андрієвська, У. Т.Андрієвський, М. М.Грінченко, Р. А. Коваленка, М. М.Коцюбинський, Про. Про. Русов, А. А.Тищинський таінші [2, 8-9].Цінноюєвидана ним ж 1901 р. «Література українського фольклору 1777-1900 років».Своїспостереження занароднимпобутом йзвичаями письменниквиклав учисельнихстаттях,замітках,використовувавзібраніматеріали принаписанніповістей,оповідань [2].

>Активнимзбирачемтворчої спадщиниукраїнського народу бувМаріяГрінченко.Зібрана неюфольклористичнаспадщинащенедостатньодосліджена. Томуособливийінтересстановлятьперший йдругий млой «>Етнографических матеріалів, зібраних у Чернігівської та частину сусідніх із нею губерніях», девміщеноматеріали,записаніМарієюМиколаївною уЧернігівськомукраї, атакожїїпраця «Проодруження наВкраїні вдавнішічаси».Продовженнямфольклористичної роботи ставшизбірник «З вуст народу».Її роботацікава тім, щозвичаїукраїнського народуописані узіставленнізізвичаямиіншихнародів,даєтьсяоцінказмінам, котрісталися подвпливомтрадиційсусідів.Наприклад,письменницяописуєвипадок із XVI ст., коли Чоловікзнущався надсвоєюдружиною: бившиїї,замикав ульох,відібрав унеїмаєтність.Вінповодився із нею так, що вонаскаржиласянавітьпольськомукоролеві, але й жцей Чоловікприїхав зМосковщини іодружився в Україні.Отож йзбиткувався наджінкою,звикнувши доіншого ладу усімейномужитті. У Україніжінки незалежали від чоловіків то вРосії.Вони буливільнівирішуватибудь-які справ,самостійновиступали всуді.МаріяМиколаївназгадуєзвичаї, котрітеперзовсімзникли.Наприклад,такий: колизлочинця,засудженого дострати, наводили до помосту,щобвиконатиприсуд, тодівчина моглавизволити його, привселюдновисловившибажанняодружитися із ним.

До нашихчасівзбереглося чимало народнихпереказів,пов'язаних зцимзвичаєм.Загалом,оцінюючи діяльністьгромадівців уЧернігові й свою,зокрема,письменницязазначала: «Неяскраве було б ті життя, неголосна іпраця,ніякихподвигів,нічогоблискучого,яскравого, вседрібне,буденне. Алі ж йтаке, яку було б воно та,робилосвоєділо; воно та було бтимикраплинками, щопробиваютькамінь,тимицеглинками, щопридавалися доспільногобудуваннянашогокращогоприйдешнього».

>Неабиякимзнавцемукраїнського фольклору,музики тастаровини був Олександр Русов.Перебуваючи наЧернігівщині,вінздійсниветнографічнірозвідки вЧернігівському,Ніжинському таБорзнянськомуповітах.Зібраніматеріали булиоприлюднені урядізаміток й статей. Про. Русовуналежитьпідготовказбірника народних пісень «>Живіструни» (>Чернігів, 1897).Також ним було б написанорозвідку проВересая («ОстапВересай і виконувані їм сумніви й пісні» 1874 р.), проторбаністів 1892 р., колядки 1907 р. таінші.

>Його дружинаСофія Русова,відомий педагог,вважала, щодитина виннавиховуватися нанаціональномуґрунті,тобто впрограмунавчанняповиннівходитинародні пісня,казки,легенди: «Рідна мова,рідна поєзія, пісня, орнамент - вісь тихпевніпедагогічнізасоби, що нимидитячих садахнайкращевиховалась біселянськадитина,непомітноширився бїїсвітогляд йзакладалося бпризвичаєння до роботилегкої таприємної,дитячі сади,маючиділо іздуженіжнимматеріалом,принесутьвеликукористь лише тоді, коли смердоті позмозі будутьтриматисянаціональгоґрунту..., тодідитячий сад заставі всвоїхвихованцяхпевне зерноосвіченоїлюдини, що не ровісвоїхзв'язків ізрідним народом, авиростаєсвідомимсиномсвоєїнації». ТомуподружжяРусовихприділяловеликуувагувивченнютрадиційукраїнського на роду,збираннюфольклористичнихматеріалів. [2]

>Піклуючись прокультурне життя уЧернігові, прознайомствоукраїнського народу ізвласноюкультурою,традиціямигромадівціорганізовувалитеатральнівиступи заучастю М.Кропивницького, П.Саксаганського, М.Садовського, І. Карпенка-Карого, М.Заньковецької;концертніпрограми М.Лисенка, цикллекцій Д.Яворницького, І.Тешенка.Окрім цого, ними було борганізованоаматорськийтеатральнийколектив подназвою «Товариствакохаючихріднумову», щодіяв у 1862-1863 рр. Уньому брали доля як члени «>Громади», то й тих,хтоїмспівчував (С.Д.Ніс, О.В. Маркович,Г.І. Паливода,П.Г.Борсук,І.П. Вовк,П.Ф.Глібова, О.М. Шрамченко,М.О.Загорська таін.).

Урепертуарі театру булип'єсиІ.П.Котляревського «Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник»,картини із народного життя,хорові твори,читання. якповідомляла газета «Чернігівський листок»,виставиаматорського театрукористувалисясередглядачів великоюпопулярністю.Щодо «>живих картин» із життя народу в одному ізїїномерівзазначалося: «>Характерніриси українськоїмузики,українськогоживопису йпоезіївиявилися тутбільш-меншповно.Різноманітні звуки української пісня,найчудовішісцени з народного життя, імогутнівіршінашого КобзаряШевченкаприверталипочерговоувагуслухачів,діючи нимимагічною силоюрідного слова,рідноїприроди йрідноїмелодії. У хорах йживих картинахпоєдналисянайпоетичнішімотивиукраїнського життя».

>Члени «>Громади»намагалисяконтролюватиякомога понадзакладів,пов'язаних зосвітою, ізпоширенням знань, українськоїмови, культури. Так,громадівці були й вархівнійкомісії (М.Коцюбинський, У.Коцюбинська, І. Шраг, Ф.Шкуркіна), членамиправлінняГромадськоїбібліотеки (М.Коцюбинський, У.Коцюбинська, І. Шраг, Р. Коваленка, Л. Шрамченко),засновниками йкерівниками чернігівської «Просвіти» (М.Коцюбинський, У.Коцюбинська, І. Шраг), членамикомісії понароднійосвіті (М.Коцюбинський, Б.Грінченко, І. Шраг).

У 1906 р. под тискомгромадськостіцарський урядзмушений був Дозволити повсійРосіїлегальніосвітні товариства «Просвіта».МеханічноЧернігівська «Громада»припиниласвоєіснування, аїї члениперейшли доновоствореного товариства йпродовжилиборотьбу заукраїнську культуру легально.Можливість легальноздійснюватикультурно-просвітницьку діяльністьвідкрилановіперспективинаціонально-культурногорозвитку.

А.Верзилов такохарактеризувавзначення «>Громади» длянаціонально-культурного життя: «>Щобширитипевні ідеї,їм разом із тім доводило ся віяв лятиукраїнське життя,маніфестувати його, підгримувати ітворитиукраїнську культуру, аце можна ітреба хоч йпотай, та так,щоб воно та сталоявним йзакріпилося вжиттю,бо культура - то ж щосьстале,живе,побутове, що неможе бутисхованим. Томугромади,діючитаємно, представляли іманіфестувалиукраїнське сус-пільство,підтримували й творилиукраїнську культуру,об'єднуючивидатніших йталановитіших людей із українськоїінтелігенції,направляючи їхнізусилля насправунаціональноговідродженняукраїнського народу, культурного іполітичногосамовизначення.Чернігівська Громадасередінших громад, гадаю,займала неостаннємісце» [4].

>Завдякизусиллямгромадівцівщодозбирання,систематизації тапублікаціїфольклорнихматеріалів йетнографічнихрозвідок було бзбереженоцілий пласт народної творчости, душуукраїнського народу, котракриється у народнихпіснях, легендах,переказах.

>Учасники чернігівської «>Громади»доклаличималозусиль,щоб не лишезібрати ізберегтинадбанняукраїнського народу, донести його дозагалу, але й й довести, що Український народмає своюісторію, своюнеповторну культуру,традиції.

громадачернігівкультурний


Списоквикористаноїлітератури

1.ІваненкоО.Фольклористична діяльність чернігівської «>Громади» внаціональному відродження України удругійполовині XIX ст.Українознавчий альманах № 2. – До., 2010

2. Шаповал М. ЖінкамиЧернігівької «>Громади» -Чернігів., 2009

>3.Самойленко Р.Громадсько-культурне життя вЧернігові укінці XIX -поч. XX ст. -Ніжин:ТОВ «>Наука-сервіс», 1999

4.Грінченко М.,Верзилов А.Чернігівська Українська Громада 1880 - 90 рр. //Чернігів йПівнічнеЛівобережжя:Огляди,розвідки,матеріали /Під ред. М.Грушевського. - До., 1928


Схожі реферати:

Навігація