Реферати українською » История » Первісні суспільства Сучасності: саамі


Реферат Первісні суспільства Сучасності: саамі

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>Міністерствоосвіти й науки України

>Ніжинськийдержавнийуніверситетімені М. У. Гоголя

 

 

 

 

 

 

 

 

>Реферат на задану тему:

>Первіснісуспільствасучасності:саамі

2010


>Саами (>лопарі) - невеликий народПівночіЄвропичисельністюблизько 31 тис. Чоловік.ОсновнамасасаамівнаселяєПівнічНорвегії,Швеції йФінляндії (понад 29 тис.осіб).Частинасаамівживе вРосії, наКольськомупівострові (1,9 тис.осіб).

>СамоназваКольськийсаамів -саамі, саамі, сортаменту,скандинавських -самелатс,Самеко. Своюназву ">лопарі" народотримав,мабуть, відсусідів -фінів йскандинавів, від які йогосприйняли йросіяни.ВпершеназваЛаппі (>Lappia) мизустрічаємо уСаксонаГраматика (>кінець XII ст.), Наросійськихджерелахтермінлоп'з'являється ізкінця XIV ст.Однідослідники (Т. І.Ітконен)виробляють слова ">лопь", ">лопарі" відфінськогоlape,lappea - сторона,інші (>Є.Ітконен)пов'язують йогозішведськимlapp -місце.

Уостанні рокта як влітературі, то й впобутілопарів стали частоназивати по їхнісамоназві -саамів.

>Саамська мованалежить дофінно-угорськоїмовної сім'ї, але йзаймає внійособливемісце.Лінгвістивиявляють вній субстрат,висхідний, наїхню думку, доСамодійськімови.

>Сучаснасаамська моварозпадається на цілий ряддіалектів,відмінностіміжякимидоситьзначні.Дослідникиподіляють всіхсаамів умовномувідношенні надвігілки:західну йсхідну. Доостанньої належатипоряд іздеякимигрупамисаамівФінляндії (>Інарі йсколтамі) й сааміКольськогопівострова, котріговорять натрьохдіалектах:більшість - наіоканьгскому йкильдінському,меншачастина - нанотозерскому.СаамиРосіїзнаютьтакож йросійську.

Усаамів можнавиділитичотириосновнихгосподарсько-культурнихтипи. До Першоговідноситьсянайбільшчисленна групагірськихсаамів, щоживутьпереважно вШвеції, вневеликомучислі - вНорвегії таФінляндії.Вонизаймаютьсяголовним чиномгірськимоленярством йведутькочове життя. Друга група -осіліприморські чиберегові саамі, до якіналежитьбільшістьсаамівНорвегії.Їхосновнезаняття -морськерибальство:влітку йвосени -промиселсьомги, анавесні -прибережнийвиловтріски.Третя групасаамів - такзванілісові.Вонинаселяють в основномулісовіобластіШвеції йФінляндії йзаймаютьсяпереважнополюванням на дикогопівнічного оленя тахутровихзвірів, атакожлісовимоленярством.Спосіб життя їхньогонапівкочовий.

>СаамиКольськогопівостроваявляють собою абсолютносамостійнуетнографічнугрупу.Їхнєгосподарствовизначаєтьсяпоєднаннямоленярство,рибальства таполювання йнапівкочового способу життяхоча востаннідесятиліття смердотіведуть болееосілийспосіб життя.

>Давняісторіялопарів в даний годинувивченащенедостатньо.Археологічнірозкопки, щопроводилися на територїКольськогопівострова,головним чином на йогопівнічномуузбережжі йпочасти впівденних районах,призвели довідкриттяцілого ряду стоянок, щохарактеризують діяльністьлюдини вцихмісцях врізніперіоди йогоісторії.

НакрайньомупівнічномузаходіКольськогопівострова, напівостровіРибальському, Б. Ф.Земляковим й П. М.Третьяковим у 1935 р.відкритасвоєрідна культураарктичногопалеоліту,поширенатакож на територїПівнічноїНорвегії (культураКомса). СтоянкиКольськогоарктичногопалеоліту,розташовані застародавнімибереговимлініях,датуютьсяприблизноVII-Vтисячоліттями до зв. е..

ДослідженьКольськогонеолітузаймалися Р. Д.Ріхтер, З. Ф.Єгоров, А. У.Шмідт, Р. І.Горецький. Уостанні роктазначна робота в цьому напрямі проведена М. М.Гуріним.

>Неолітичніпам'яткиКольськогопівостровадатуються III-IIтисячоліттями до зв.е..Давнє населення, щозалишило їхнього, було б,ймовірно,напів бродячимирибалками тамисливцями наморського й сухопутногозвіра. Упівнічних,прибережних районахпівостровавиявленозалишкипоселень яклітніх,сезонних,розташованих наберезі моря, то йосінньо-зимових,розрахованих на болеетривалеперебування людей йвіддалених від моря навідстані 3 чи 4 км. Умісцяхцихостанніхпоселеннізнайденізалишкижителнапівземлянкового типу. На думку М. М.Гуріна, населення стоянок було б предкамисучаснихсаамів.

>Давня культураКольськогопівостровавиявляєсхожість ізнеолітичнимипам'ятникамиКарелії,головним чиномпівнічно-східногоузбережжяОнезького озера.Дослідникивважають, щозаселенняКольськогопівостровастародавніми людьмивідбувалося із територїКарелії й,цілкомймовірно, ізїїпівнічно-східнійчастині. ШирокезаселенняКольськогопівостровапочалося, на думкуархеологів, неранішекінця IIтисячоліття до зв. е.

>Вперше пролопаряКольськогопівострова подім'ямфінівзгадуєскандинавськиймандрівникОттар,якийпобував на берегахБілого моря в IX ст.

Уросійськихджерелахназвулоп', як вжеговорилося,з'являється лише ізкінця XIV ст., До цогозустрічаютьсяназвитре,тр',тобтоТерська сторона. З XV ст.починаютьз'являтисявідомості пролопаря в грамотах, актах,новгородськихЗаписних книгах таіншихписьмових документах.

У далекомуминулому йще в XVI-XVII ст. предкиКольськийсаамівзаймализначнобільшутериторію,населяючиземлі СучасноїКарелії. Процесвідчатьтопоніміка, атакожновгородськіЗаписні книжки. Зпросуваннямкарелів напівнічлопарі булипоступововитіснені ізцих земель. Аліще всередині XVIII ст., як можнасудити зазбереженими від тогоперіодурукописнимкартками, вПівнічнійКареліїіснувало двалопарскихцвинтаря -Орьезерский, нар.Чумче, назахід відКовдозера, йПяозерский, напівденно-східному краюРугозеро.

>ІснуванняПяозерскогоцвинтаря вкінці XVIII ст.відзначав й М.Озерецковскій, де, за йогоповідомленням, мешкало 78 душлопарівчоловічоїстаті.

>Документи болеепізнього годинивідзначаютьКольськийсааміврозселення уже лише вмежахКольськогопівострова. Укінці XIX - початку XX ст. саамі населялимайже весьКольськийпівострів, завиняткомчастиниТерського берега - відКандалакші до р.Пяліци, депереважалоросійське населення.

>Родовий складКольськийлопарівневідомий. У одному іздокументівпершоїполовини XVII ст.євказівка, що вцвинтарях центральних,східних йпівнічно-східнихрайонівКольськогопівострова (>Вороненському,Ловозерскому,Семиостровскому,Іоканьгскому йПонойскому)живе так кликанаТерськалопь.Всііншілопарі, щонаселяютьрайони назахід віднеї,відносяться докончанскоїлопі. На думку У. У.Чарнолуського, до терськихлопаріввідносяться не усі ізвищеназваних ускладітерскойлопі, анайбільшсхідні із них:іоканьгскі,кам'янські,понойскі йсосновські, щовідрізняютьсязагальнимиособливостями культури.Ловозерська ж,семиостровскі йвороненскілопарістановлятьособливу, такзванусерединнугрупу,відмінну відтерскої.ЛопарізахіднихрайонівКольськогопівострова (>кончанскіалопь, затермінологією XVII ст.),Складаютьтретюгрупу, котра, як вмовному, то йчастково в культурномувідношенні непредставляєєдиногоцілого.

>Першепроникненняновгородців на бережиБілого моря й наКольськийпівострівналежить до XII ст.Першазгадка просплатуданининаселеннямТерського берегановгородцямвідноситься до 1216 Укінці XIII й на початку XIV ст.новгородціповністюосвоїлиКольськуЛапландію.

>Надалі, із XV ст., Зпадінням НовгородаЛапландіяпочинаєтяжіти доМосковського Великогокнязівства, апотім входити у складутворився Ро-сійської держави. З цого годинипочинаєтьсяхристиянізаціялопарского населення.Від 1526єлітописназвістка прохрещення ">дикоїлопі"Кандалагской губи, де був поставленацеркваРіздваІванаПредтечі. Велику роль упоширенніхристиянствасередлопарівзігравПеченгськиймонастир,заснований в 1550 р.Трифоном,прозванимПеченгським. У 1556 р. двалопарскихцвинтаря,Печенгський йМотовский, ізусімаугіддями ужезначилися заПеченгськиммонастирем, внаданійграмоті царяІвана Грозного, алопаріцихцвинтарів входили до числамонастирських селян.Крім цогоченціПеченгськогомонастиряпоступовоосвоювалиприлегліпромисловіугіддя,Печенгськиймонастирпроіснував до 1764 р.

>ПоширенняхристиянствасередКольськихлопарівпов'язанотакож іздіяльністюСоловецькогомонастиря. НаМурманськомуберезімонастирмавугіддя накильдінськомуцвинтарі,Теріберськійгубі йіншихмісцях.

До цого години,тобто додругоїполовини XVI ст.,Відноситься вухохристиянізаціїтерськихлопарів.

Насходіпівострова, яквиявляється із грамот царяІвана Грозного від 1575 й 1581 рр.., Угирлі р.Поноя бувпобудованацерква Петра й Павла. У XVII ст. околицяхрозселеннятерськихлопарівз'являютьсяугіддяАнтонієві-Сийскогомонастиря (нар.Еконгі).Хрещеного йВоскресенськогомонастирів (нарічкахЕконге йПоной).

>Релігійна ймісіонерська діяльністьмонастирівдуже скоропоступиласямісцемторгової.Монастирі сталиважливимиторговельними тагосподарськими центрами вкраї. Разом ізпоморськимикупцямимонастирі булиголовнимиспоживачамипродукціїмісцевихпромислів (>оленярського,хутрового,рибальського таморського) йексплуататорами місцевого населення.

Усуспільномужиттісаамівдовгий годину йще на початку XXстоліттязберігалися пережиткипервіснообщинного ладу. Усісаамське населенняКольськогопівостроваскладалося із низькі товариств (>Ловозерського,Семиостровського,Іоканьгського таін), що представляли,мабуть,якісьтериторіальніоб'єднання.Кожнесаамське сус-пільство малосвоєпоселення -цвинтар.Більшість товариств мало двіцвинтаря:літній й зимовищ.

>Цвинтарі були, повсійвірогідності,екзогамні.Статистичнихданих ми не маємо, боцимпитаннямніхто незаймався, але й, запереказами,ще в Першідесятиліття XX ст.шлюбиволілиукладатиміж жителямирізнихцвинтарів.

Усаамів впережиточнихформізберігавсязвичайзагальногорозподілувидобутку, атакожзвичайвзаємодопомоги.Всіпромисловіугіддя ймисливські територї, яксвідчатьматеріаликінця XIX - початку XX ст.,Булирозділеніміж цвинтарями із правомспадковоговолодіння.

У тієї ж годину усаамів на початку XX ст.спостерігалося вякійсьмірімайноверозшарування йсоціальнанерівність.Найманої роботи як такого всаамськомусуспільстві не було б.

>Саами були широковтягнуті до системитоварно-грошовихвідносин. Про. Я.Єфименкоописуєкабальну залежністьсаамів відКольської йпоморськихкупців, котрі «>захопили в свої рукипостачаннялопарів предметамипродовольства, атакожзнаряддямирибноїловлі,сіллю, порохом й усімнеобхідним. Най-більшийвнесокдержавнихподатків й повинностей ізлопарских товариствторговціприйняли у собі. Урезультатілопаріперетворилися нанеоплатнихборжниківКольський йпоморськихторговців.» Останні замізернуорендну платукористувалисякращимимісцямирибного лову, забезціньскуповувалипродукціюрибного йхутровогопромислу.

Укінці XIX - початку XX ст.територіярозселеннялопарів вадміністративномувідношенніподілялася надвіволості:Понойску (із Управлінням уселіПоноє) йКольсько-Лопарску (із Управлінням у м.Колі).Волості включали у собілопарськіселища-погости.

УПонойску волость входилилопарі, що населялипівнічно-східнімежіКольськогопівострова,цвинтарі:Сосновський,Каменських,Іоканьгський,Лумбовский йКуроптевский.

>Всііншілопарі, що населялиземлі назахід від них,ставилися доКольсько-Лопарскоїволості, Яка включала у собінаступніцвинтарі:Екостровський,Бабенський,Мотовський,Пазрецький,Печенгський,Ловоозерський,Вороненський,Семиостровський,Сонгельський.

>ВстановленняРадянської влади наКольськомупівостровівідбулося в лютому 1920 р. У 1927-1928 рр..сільрадиМурманського округу,розташовані вмежахпроживаннялопарів, булиперетворені втубільнісаамські заради, которие действовали наоснові ">Тимчасовогоположення проуправліннятубільних народностей й племенпівнічнихоколицьРРФСР",затвердженого ВЦВК й РНК РРФСР у 1926 р. Усередині 1930-х років наосновної територїрозселенняКольськийлопарів було бвиділено дванаціональнихрайони -Саамский йЛовоозерский, населення якіскладалосякрімлопарів ізкомі,ненців йросіян.

У годину великачастинасаамської населенняживе вЛовоозерськомурайоні (у 1964 р.він бувоб'єднаний ізсаамським).

>Кольські саамі вкінціXIX-початку XX ст. жили неізольовано, адоситьтісноспілкувалися ізіншими народами.Перш наце булиросіяни,спілкування ізякиминалічує ужеблизько восьмистоліть.

>Крімросіян узонірозселеннялопарів у ХІХ - початку XX ст. жиликарели йфіни (>головним чином напівденно-заходіпівострова), атакожкомі йненці (>переважно всхідних районах).Комі йненціпереселилися разомзісвоїмиоленячими чередами наКольськийпівострів вкінці 80-х років XIX ст. ізІжемсько -Печорського краю, де передцимпройшлисильніепізоотії, щовикликалимасовевимиранняоленів.

Унаступнідесятиліття XX ст.національний складМурманськоїобластістаєще болеезмішаним. Однак саамі не лише нерозчиняються всередовищііншого населення, але йдоситьстійкозберігаютьріднумову й своюетнічнусамосвідомість.

>Саами - народвкрайсамобутньої культури.Йогорідкіснесвоєрідність,важкопіддаєтьсяпоясненню,зробилоцей народ свого родуетнографічноїзагадкою й іздавніхпірпривертало до собіувагудослідників.

>Перебуваючи ізнайдавнішихчасів уторговельних,культурних й військовихзв'язках ізросіянами та скандинавами, саамі ранопознайомилися ізєвропейськоюцивілізацією й разом ізприйняттямхристиянствазасвоювалирисисоціальнихустановленьсусідів,втрачаючисамобутнісуспільнівідносини.

Усаамів немає словарід. Дляпозначення свого роду чиріднівзагалікористуютьсяросійськимтерміном,який увимовісаамівзвучить "рот", ">роот", "руст", ">родовий", ">ротникам" чи ">досельний".Мабуть, при детальномупозначеннірізнихступенівкровної йвластивогоспорідненості узведеномутермініпозначенняродовихвідносин не було бнеобхідності.

Уісторичнійлітературі чидержавних актахродовихіменсаамів незустрічається. як правило, усі саамі, котріпотрапляли вмежіписаноїісторії,виявляютьсяхрещеними іодержують прихрещенніросійськіімена. Однак усаамськомуфольклорізустрічаютьсядохристиянські,можливо,родовінайменування.

>Родовімайнові знаки -тамгимаютьособливіпозначення, як ">вороняче око", ">пташинийдзьоб" й т.д.Можливо, щоназватамогєпохідним відпозначення роду.

Проіснування усааміввидатнихбогатирів, митакождізнаємося ізсаамського фольклору.Зазвичайцекращімисливці,надзвичайносильніфізично й котрідосконаловолодіютьприйомамичаклунства, якЛейн,Ловоозерськібрати -богатирі,старий Макар. Приодруженні дружинупереважнонамагалисянавіть ублизький до нас година заіншомуселищі, що,мабуть,відповідалораніше йіншого роду. Уразіневдалогозаміжжя дружинаповертається врід батька,забираючи із собоюоленів, котріїй належали.

Укожномуселищі, званомусійт, було бродовебожество-Сейдіу. ЗматеріалівЗаписової книжки йрізнихдоговірних грамотсаамів XVI-XVIIстоліть видно, що справсійтавирішувалисязагальнимизборами із главсімейств.

Одним здоказівколишнього родового улаштую всаамівєтамги -родові знаки. Донедавнього годиникожен голова сім'їмавсвоє такзване "тавро",тобто знак,якимвінзасвідчував своїповноваження йнакладав наналежнейомумайно. Широкепоширення тамга унеписьменнихнародів й їхнідавнина, до тогочислі усаамів,загальновідомі.Зовнішніформицихзнаківрізноманітні йможуть бутиуподібненібагатьохпредметів.

>Безсумнівно, щопервісноюосновоютамог було бвідтворенняреальнихпредметів йявищ. Упроцесірозвиткузображенняспрощувалися,набуваючиумовний стиль.

>Спочатку знакиставилися на предметахродовоївласності. Умірурозпадупологів наокремі сім'їпочинаєдробитися тамга, але йзберігаючитривалий годинуродову основу.Практично таврозмінювалося вмірудроблення сім'ї.Виділяючисина, батькодававйомусвоє тавро,додаючизазвичай, але йіноді йвідбираючи,яку-небудь деталь. Тавро батька, як йбудинок,успадковувавмолодший сін.

>Колективневиробництвонайбільшпомітнознайшловираження умисливськийпромиселсаамів.Сюдивідноситьсяраніше охарактеризованаполювання на дикихоленів задопомогоюзагонів (>ангаси) йпереслідуванні по насту,полювання наведмедя, лося, бобра й вовк.Представляючишкуривисокогоміновогозначення,бобри до свого залишковоговинищення (>перша половина XIXстоліття)продовжувализалишатися предметомколективногополювання ймісцябобровоїполювання булизаповідником, де моглиполюватилишеспільно чи ізумовоюподілуміж всімчоловічимнаселеннямсійта. Доостаннього годиниоблави на головного ворога стад - вовк -влаштовувалисяколективно усімселищем.Колективно ж поосенізбирали стада йрозбивалипотім на шматки ізметоюзручностізимовоїпасіння.Продуктимисливськогопромислувважалисяспільноювласністю йрозподілялисярівномірноміжусіма жителямисійта.

Улопарівє ііншіцікаві правила, щостосуються лову іполювання:якщо одинмисливець поранити дикого оленя чияку-небудьіншувеликудичину, аіншийвб'є, то смердотіділятьздобичпорівну.Булотакожприйнято, щоприйшов после того, яктварина було б убито,мав декларація прочасткувидобутку,хоча сам він не бравшиучасті вполюванні.

>Письменники XVI, XVII йнавіть XIXстолітьповідомляютьчималовідомостей про сильнорозвиненому всаамівпочуттівзаємодопомоги,простоті йгостинності.Воно ізрозуміло:капіталістичнівідносинипочинаютьроз'їдатисаамська громаду особливо сильно іздругоїполовини XIXстоліття; до цого ж пережиткипервіснообщиннихвідносинтрималися накровно-родинноїоснові;навколишнісаамівзбирачіданини, чиновники йнавіть священики було неможливонадати такоговирішальноговпливу взнищенніпервіснообщиннихпережитків , якоточеннякапіталізму,просочується усерединугромади йсприялорозвиткувнутрішньокласовоїнерівності.

Усвоїхетнографічнихнотатках просаамів А.Кастрен таквизначаєїхній характер: "За характером усілопарісхожі один із одним. Характер вони схожий наструмок, водиякоготечуть тихо йповільно, так що рух їхніледьвловиме.Зустрінеструмоквеликуперешкоду,вінвідхилився в бік, але й подкінець все-такидосягаєсвоєї мети.Такий й характерлопарів:спокійний,мирний,ухильну; світло йогоулюблене слово, про світлоперший унього запитання, світло длянього йпрощальне слово, світло длянього все .

>Єпереказ, що вЛапландії усі клопоти зсвоїйзовнішності оголено,бідно, але йвсерединітаїться багато золота. Навряд чиєскарбукраще того мирногоспокою,якимволодіютьлопарі ".

Уісторіїсаамівзовсім незустрічаєтьсявказівок тих, що вониколи-небудьіснували, якособливасуспільнакатегорія,військовіорганізатори чивоїни. Але вони не було б рабства, не було бфеодальнихвідносин йнавітьсумнівно,щобродові їхньогоорганізаціїдосягали союзу племен.Своєрідніумовипівночі йнизькийрівеньпродуктивних сил,виключалирозвитоксімейноїгромади (>великої родини),хоча громадатериторіальнапроіснувала аж до 1917 року.

Уадміністративномувідношенні, послесекуляризації церковногомайна, усі саамівважалисядержавними селянами йпідпорядковувалися чиновнику поселянськихсправахКольськогоповіту. Умежахволостікожневелике селищестановилотовариство ізвиборнимстаростою.Проте усінайважливіші справ, котрізачіпаютьінтереси селища,вирішувалися сходом (>Суйми). Уостанні передреволюцією 1917 року рокта доучасті увирішеннімирськихсправ,нарівні ізчоловіками,допускалися йжінки-домогосподарки,якщо не було б чоловіків.Найбільшимвпливом на сходахкористувалися,зізрозумілих причин,заможні жителі селищ. Запорушеннязвичаїв сходпримовляв винного до штрафу,відпрацюванні,рідше - допрочуханкирізками.Найбільшважкимпокаранням, котріпрактикувалися встаровину завбивство,підпал чивеликукрадіжкумайна, слова людейпохилоговіку, було бпротягування черезополонку подльодом;відстань, через якупротягуваликараного подльодом,визначалося взалежності відтяжкостізлочину. Неменшважкимпокаранням длянезлагідних людей,забіякуватих чинечистих вигідна, було бвигнання їхнього ізрідного селища.Згадується пропокарання завикрадення ізкомориоленячогом'яса вкількості двох туш, котра бувзастосована в 1913році до саамі вЛовоозерскомуселищі: до йогочолаприв'язалиоленячіроги, нашиюнаділидзвоник ймотузку й заїїкінець водили поселищу, якзлодія,насміхаючись з нього.Зазвичай привикритті особини, котравчинилакрадіжкуоленів,ранішеобмежувалися штрафом йвідшкодуваннямвартості.

>Оригінальним ушлюбісаамів удругійполовині ХІХстоліття було б:церемоніальнийвикуп занаречену,весільнібенкети йвідведеннянареченої всім'юнареченого.Поряд ізцимспостерігалися пережитки болееранніхшлюбнихвідносин, яквідхіднареченого вдімнареченої йвідпрацюваннянареченим за дружину вбудинку тестя протягом року. Приодноманітною йтрадиційного життясаамів моментодруження був одним з самихзначних й тому донього готують як батьки, то й хлопці йдівчатазадовго до моментушлюбу.Нареченийшукаєнаречену, Яка був бгарна, здорова, добросправлялася ізрукоділлям йбагата.Віднареченогопотрібні тих жякості, що й віднареченої,щобвін був йкрасивий йздоровий йбагатий йвмів пащіоленів,ловитирибу,полювати,робити сани,шитизбрую й т.д.Головнебагатствонареченого йнареченоїполягала вналежнихїм оленях йодязі.

Принародженнідитини,якщоцепервісток - хлопчик,йомударуєтьсявельшалт,тобто олень напервістка. Колі удитинипроріжеться зуб, то,незалежно відстаті,родич,щопершимвиявив зуб,даруєдитині на зубоколенячу самку,звану ">паньальт".Приплід відцихоленівпозначаєтьсяособливоюпозначкою,йде ізсинами под годинурозподілу, іздівчиною - привиходіїїзаміж.Звичайцей бувпоширений усаамівРосіїповсюдно, то вскандинавських.Сутністьзвичаюзбереглася й досьогодні.

>Більшістьшлюбіввлаштовувалося врезультатівзаємноїсимпатії молодять.

Немирович-Данченкоповідомляє, щосватиназиваютьнареченогомисливцем, батьканареченої -старимведмедем,старим оленем,якогопросятьвіддати молодого оленя чиведмедицю.Після весіллянареченуодягають, вонабрикається йб'ється,стрибає йбігає ізкутка в куток.Її, як дикого оленя,прив'язують достовпа йчоловікизамахуються нанеїрушницями.Підходитьнаречений йподаєїйхліб, вонапочинаєпеститися донього.Взагаліповторюєтьсяцеремоніяупокорення дикого оленя. як лишенареченастаєручню,їїхапають,закутують ухустку зхутра,кидають у сани,прив'язуютьмотузками,щоб вона не утекла. Самнареченийсідає вінші сани й версту чидвіці саниїдутьпоруч,причому оленяведуть ">богатирі".Від'їхавши відцвинтаря,райдастрімголовкидається вперед;стрільба ізрушниць, крики,погрози звучати уповітрі,знаменуючивтеча й гонитву, везучінареченої, щоіснував колися навсійпівночі. Таким чиномскаженовлітаєпоїзд урідне селище,постріличастішають, ">богатирі",роблячивигляд, що смердотіпоранені,виють,нареченийзновувистачаєнаречену закомір, якзаконнуздобич. Алі як лишемолоді переступилипорігсвоєїтупі - все разомзмінюється.Нареченийвідважуєнареченійнизькийуклін."Богатирі"кланяютьсяїй йпестятьїї, а матір й батькооголошуютьїїповноїгосподинеюбудинку йпередаютьїйкермо владисвоєї сім'ї.Вісімднівнареченазалишаєтьсязакритахустками тахутром.Кожен,хтобажаєподивитися нанеї, передплачуватицегроші.Церковнийшлюбвважався ужедругорядним обрядом.Йогоздійснюють через 2-3,іноді 5-6місяців, колиприїдесвященик ".

>Чим-небудьвидатнівесільніподіївикликаютьбезлічрозмов, й про нихнавітьскладають пісня.

Увесільномуобрядісаамів особливовиділяєтьсяпрагненнязамаскуватисправжнійзмістподій йкогосьобдурити.Наречений й йогоблизькіназиваютьсямисливцями чикупцями,наречена -качечкою,ведмедицею а, батьконареченої -ведмедем,добриммолодцем, оленем.

>Громадсько-правовий стансаамськоїжінки було бвідносносприятливим.Перш на не було бісторичнихпередумов доприниженнюжінки.Саами було невідомонаступальнихвійн, незбагачувалися зарахунокпереможених й не малірабів йрабинь. Зіншого боці,жінкимайженарівні ізчоловіками брали доля внайважливішихгалузяхгосподарськоїдіяльності, доти ж не далиособливогопереваги векономічномузначеннічоловіки.

>Табуація віддотикужінки допобутових промов упісляпологовий йменструальнийперіод,мабуть,знаходиться у зв'язку ізпоняттямгігієни йкрові, але й ажніяк неможе бутививедена із правового станужінок.Сучасники, котрівідвідалисаамів врізніісторичніперіоди,одноголосновідзначаютьласкаві ідружнівідносиниміжподружжям. У всіхнайважливішихнаміри йсправахсаамрадиться іздружиною звнерідко, як Менідоводилосяспостерігати,ділить ізчийсутожіночапраця. Повідношенню досвоїх дружин саамі -зразковічоловіки, але й заті багатомандрівники у дружинзнаходятьякостізворотні,пояснюючи їхнірелігійних чигостиннимгетеризм й томуподібними пережитками.

>Незважаючи набідність,історичносупутнюрозвиткусаамської сім'ї,діти внійзавждибажанеявище йкористуються великоюлюбов'ю із боцібатьків. У зв'язку ізцим дружина,народжувала великакількістьдітей, могларозраховувати й на понадрозташуваннячоловіка, хоч йвідсутністьдітей невикликалорозірванняшлюбів.Нерідкобездітнасім'я (>пірас чипіар) брала навихованнядітей, щозалишилися безбатьків.Турбота проновонародженогопочиналася ізвиготовленняхудожньоприкрашеної колиски.Підставою для колиски служилоневеликекорито від 40 до 50 див удовжину й до 10 у ширину.Коритообтягуваласязамшею йприкрашалосярізнимивишивками ізбісеру йстеклярусу.Поряд ізбісером йкольоровими сукнами до колиски вякостіоберегівпідвішувалисяметалевікільця йлосинізуби.

>Їжеюдитині служило молокоматері й соска, щовиготовляється ізоленячого сала йцукру, ізягід,бубликів чичорногохліба,посипаногоцукром. Черезвідсутністьтваринного молока,дітейгодувалигрудьми до 3 йнавіть до запланованих 4 років.Одночаснодітямдавалися найкращі шматкизвичайноїїжідорослих,мозок ізножнихкісток оленя,рибніпотрухи й т.п.

Увідношенніфізичнонеповноцінноючастини населення, як-то:непрацездатнідіти, людипохилоговіку тахворі, сааміпроявляютьвеликудбайливість таувага.Дородовийзвичайвбивства йдобровільної смерти людейпохилоговіку незберігсянавіть вякостівіддаленихспогадів. Однак, пережитки зрозуміти, заякимихвороби й смертьприписувалисявселенню влюдинудемонів чизлоїволіворожихчаклунів,зберігалисятривалий годину,супроводжуючись годиноюнеймовірноабсурднимиприйомамипротидії.Низькийкультурнийрівеньсаамів вминулому,майжеповнавідсутністьлікарськоїдопомоги й санітарноїосвітизумовилитакий стан, приякому внародніймедицинісаамівпроцвітали небільше-меншраціональніспособилікуванняхворобемпіричним шляхом, амагія йчаклунство.

>Загальнопоширенимпоняттям про заподійхвороб було б:псування задопомогою обмові чипристрітуворожихчаклунів;виразу "нехороший око", "скрививши око", ">очі на лобпішли" впобуті йфольклорісаамівсимпатичнихзв'язуються ізпроявомнебезпечної дляворогівсили.Досить було бнавітьнезначного приводу,щобчаклун чичаклунка ">розсердилися" та наслали налюдинуворожі чари.Більшістьхвороб немають образу,тобтоможутьвважатисяаморфними,виключаючилихоманку, якоїуявляли вобразіоголеноїкістлявоюжінки.

>Саамиховалипомерлихтакож, як й усіхристияни,хоча, як уже сказано,місця длякладовищвибирали "за водою",переважно на островах.Труна ізпокійникомвиносили не черездвері, а ще черезвікно,виламуючи для цого раму. Запохованнінавколо могильногопагорбасокироюобводять рису, якоїтією жсокироюперетинаютькількаразів ізтієюметою,щоб "небіжчик неміг перейти між йшкодити людям".

>Чим далі віднашого години, тім понаддохристиянськихпережитківзустрічається у засобахпоховань: це у 1877роціДергачовпише: ">Померлихховають безтрун, удеякихмісцях водязі, аінших -зовсімголих.Слідиязичницькогомарновірства видно припохованніпоблизу тихий місць, де приносили богам своїмжертви.Першнебіжчиків просто клали на грішну землю йобкладаликамінням. У годинузаривають у землю,насипаютьзверху курган йкладуть саниполозами вгору, а под нимитрохиїжі йначиння. Умогилидеякихкладутьзнаряддяминулоїдіяльності:сокири, кресало, весло,вудочки тощо, але й всецеробитьсятаємно. Дляпроводжаючихнебіжчикароблятьбенкет, тацейзвичайрідкісний; великачастина цого неробить. Наїздових оленяхпокійногоніхто помиляюсяїздити ".

Заданими М.Харузіна таіншихавторів, усаамів вдавнинуспостерігалося тритипи могил:

1)покійниківховали вприроднихпоглибленняхскель чизавалювали вкам'янихосипи;

2) дополовинизаривали труп в землю,зверхузавалюваликамінням;

3)рилинеглибокімогили,обкладали їхнікамінням,зверхутакожвикладализвід ізкаменів.

У голову й в ногипокійника клаливеликікамені.Є рядзгадок про ті, щораніше, при смерти одного ізчленів сім'ї,інші залишалижитло.

Будучизмушенізначнучастину рокупроводити вколі сім'ї - на озерахвлітку, насамоті наполюванні чи привипасанніоленів, саамілюблятьвикористовувативільний годину дляспілкування один із одним.

>Найбільшпоширеноюформоюспілкування був йєїзда вгості,іноді за 100-200кілометрів, дородичів й добрознайомих.

Призустрічіцілувалися,торкаючись один одного носами,виспівуючивзаємнохвалебні пісня.

>Середвідомих у світіособистостей, котрімаютьсаамськепоходження, вартовідзначити ЛарсаЛевіЛєстаднуса, зачинателяпуританського руху вСкандинавії, йцілу плеядусучаснихнорвезьких,фінських йшведськихмузичнихвиконавців ймитців —музикантів,художників,театральних йкіно-режисерів,акторів тощо, в т. год. йнорвезькогокінорежисераНільсаҐопа,номінанта напремію Оскар у 2008році. Доречі,кар'єрупочинавНільсҐоп унайвідомішомунаціональномусаамськомутеатрі,першому (із 1981 року) йтривалий годинуєдиному всвоємуроді, —BeaivvSmi Theater.

>Середсаамівє йсучасні політики —перший президентНорвезькогосаамського парламенту йперший головаПостійного форуму ізпитанькоріннихнародів при ООНОлєГенрікМаґґа тапершийсаамі-міністр унорвезькомуурядіХельґа Педерсен щообіймає посадуміністрарибальства йприбережнихпитань.

>Саамськекоріння поматеринськійлініїмаєвідомаголлівудська акторка РенеЗельвегер.

>СпівачкаMariBoineвідомасвоїмимузичнимитворами

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація