Реферати українською » История » Політика и Наслідки Радянської влади Щодо українського селянства в Період колектівізації


Реферат Політика и Наслідки Радянської влади Щодо українського селянства в Період колектівізації


>Політика йнаслідкирадянської владищодоукраїнського селянства в >періодколективізації

>колективізація голодоморрозкуркуленнясільськийгосподарство


>Колективізація —створення великихколективнихгосподарств наосновіселянськихдворів.Передбачалося, що результатомколективізації станіріствиробництвасільськогосподарськоїпродукції на 150%.Колективізація малаохопитимайже усіселянськігосподарства,відтак,ліквідувавши ">шкідливийбуржуазнийвплив"приватноївласності.

>Фактично,метою було бперетвореннявсієїробочоїсили села, атакожміста, наробітниківдержавнихпідприємств. Цевстановлювалоповнийекономічний контроль держави надгромадянами,значнорозширювалоїїполітичнепанування надсамостійним до цогоселянством.Буловідомо, щореалізація планузустрінепевнийопір, особливо із боці селян, які маліпозбавитиземлі,протепартійнекерівництвоприймало його якналежне.

>Найрадикальнішеколективізаціявідбувалася усільськіймісцевості, де вонанагадувалавійну режимупроти селянства.Історикиназиваютьколективізаціюоднією із причин Голодомору 1932—1933 років в Україні.

>Більшовики доводили, що рано чипізноколективнесільськегосподарствомаєзамінитидрібніселянськігосподарства. Однак,переконати селянпогодитися із такимпоглядом якщо непросто ідовго, особливо после тихий вчинок, що їхнього заНЕПуотрималиселяни.Реакція селян настворення у 1920-тірокахколгоспів тарадгоспів бувмалообнадійливою — перед тим вступилолише 3% всіхсільськогосподарськихробітників СРСР. Тому,опрацьовуючипершийп'ятирічний план, большевикирозраховували, що вкращомуразі смердотізможутьколективізувати 20%селянськихдворів (для Українице заподіяннявиражалося за 30 я%).Зосередившиувагу наіндустріалізації,радянськекерівництво, вочевидь,вирішило небрати у собівеличезнийтягар,пов'язаний здокоріннимперетвореннямсільськогогосподарства.

>Радянськекерівництво, взявши курс - намодернізаціюпромисловогопотенціалу країни,одразузіткнулося ізтрьома проблемами:кошти,сировина йробочі руки длярозвиткуіндустрії.Одержати всеце можна було б від селянства, щостановилобільшість населення.Протебажанихнаслідківдосягтиодразу невдалося.Звичнікомандніметоди векономіціспрацьовували зле, й тому провестиплановеперекачуваннякоштів із аграрного сектора економіки впромисловість шляхомвстановленнязаниженихцін насільгосппродукціюправлячі кола незмогли.Пропонованідержавніціни частостановилилише 1/8ринкових, а й за таких умівселяни простовідмовлялисяпродаватисвій товар.Вихід зцієїситуаціїЛенінпобачив укооперації, Яка бувзвичною,традиційноюформоюселянської співпрацюще іздореволюційнихчасів, доти ж давалазмогуорганічнопоєднатиприватні тадержавніінтереси. Сутьпроблемиполягалалише до того,яким способом утрадиційну формукоопераціївкластиновийсоціалістичнийзміст.

Гасло су-цільноїколективізаціїофіційнопроголосивлистопадовий (1929 р.) Пленум ВКП(б). Напленумі було бокремозаслуханодоповідь генерального секретаря ЦККП(б)У З. У.Косіора "Просільськегосподарство України й про роботу населі". Упостанові надоповідьвідзначалося, що Українамаєрозвинутуматеріально-технічну базу дляперетворень усільськомугосподарстві. ЦККП(б)Упропонувалосяпосилититемпиколективізації.

Напленумі под годинуобговорення центрального запитання протемпи йкінцевітерміни су-цільноїколективізації невиявилосяєдності думок. У. М. Молотов й Л. М. Кагановичнаполягали на тому,щобзавершитиїїприблизно зарік. З. У.Косіор йдеякііншіпредставникипартійно-державногокерівництвареспублікипідтрималипозицію, якоїрозділяв, якїм було бвідомо,генеральнийсекретар. НаркомземлеробстваУСРР Про. Р.Шліхтер й головаУкрколгоспцентру І. Про. Гавриловвисловлювалися свої,щобзавершитиколективізаціюнаприкінціп'ятирічки,тобто нераніше 1933 р. Пленумвирішивутворитикомісію подкерівництвом наркомаземлеробства СРСР Я. А. Яковлєва длярозв'язанняпитань,пов'язаних зсуцільноюколективізацією.Рекомендаціїкомісії було бпокладено основоюпостанови ЦК ВКП(б) від 5 января 1930 р. "Про темпколективізації й заходьдопомоги державиколгоспномубудівництву". Українавідносилася догрупирайонів, деколективізаціюпланувалосязакінчитивосени 1931 чинавесні 1932 р.

>Сталінназивавколективізацію ">революцієюзверху".Вінмаврацію.Селяни-власники невиявлялинавітьнайменшоїготовностівідмовлятися одвласності іробилице лише подзагрозоюнеминучоїліквідаціїсвоїхгосподарств.Темпиколективізаціїспускалисязверху увиглядіконтрольних цифр. 24 лютого 1930 р. З. У.Косіорпідписавінструктивний лист ЦККП(б)У домісцевихпарторганізацій ізгаслом: ">Стептребацілкомколективізувати протягом годинивесняноїпосівноїкампанії, а всю Україну — доосені 1930 року!". Отже,встановленіпостановою ЦК ВКП(б)термінискорочувалися нарік —півтора.Районнівластіподекудивиявлялиготовність дощебільшогоскороченнятермінів.

>Судячи ізусього,суцільнаколективізація був задумана яккомунікація, ізутвореннямгосподарств максимальногорівняусуспільнення.Офіційно, вопублікованих документах,йшлося проартільну форму, але й врізнихінструкціях,якими смердотісупроводжувалися,артіль малавиглядкомуни.Починаючи із лютого 1930 р., коли було бопублікованоновийПримірний статутсільгоспартілі "якперехідної докомуниформиколгоспу" (>саме такставилося запитання впостанові ЦК ВКП(б) від 5 января), умасовому порядку сталиусуспільнюватисякорови,дрібна худорба йптиця.Така практиказустрілашаленийопірселянських мас. Політичнаситуаціярізкозагострилася.Сталінвизнав задоцільневідступити,публічно назвавшинеповагу доприсадибної ділянки ">перегином" йпоклав відповідальність заперегини намісцевівласті. 14березня 1930 р. було бопублікованопостанову ЦК ВКП (б) "Проборотьбу ізвикривленнямипартійноїлінії вколгоспномурусі".Місцевимпартійниморганізаціямпропонувалосявідмовитися одадміністративноготиску на селян ізметоюутворенняколгоспів йзосередитися нагосподарському таорганізаційномузміцненніколективнихгосподарств.

За вчинкуколгоспниковіщодоприсадибної ділянки було б взято реванш уколгоспів. Поставкидержавіпроголошувалисяпершоюзаповіддю дляколгоспу яксоціалістичного підприємства.Розподіл за трудоднямивідбувався згідно із ">залишковим принципом".Ціни напродукцію, котрапродаваласяколгоспамидержаві, булизнижені, анезабаромвнаслідокінфляції смердотівзагалі сталисимволічними.Розміридержавних поставокзаздалегідь невизначалися.

Ос-кількивільнуторгівлю,починаючи із 1930 р.,фактичнозаборонили (умістах йробітничихселищахпостачаннявідбувалося закартками, апромтовари для села було б передано у фондотоваренийзаготівель),здавалосяділкомприродним, що всятоварнапродукціяколгоспів виннанадходити урозпорядження держави.Проте завідсутностіринкусамепоняття ">товарнапродукція" сталоневизначеним.

>Дотримуючись принципу ">кращепереобкласти, ніжнедообкласти", планздачіпродовольстваколгоспамвстановлювалитакий, що после йоговиконання длярозподілу по трудодняхмайженічого нелишалося,тожколгоспникизмушені були,щобпроіснувати,розраховувати в основному на своїприсадибні ділянки.Хоч бі котрі заходьщодоорганізаційно-господарськогозміцненняколгоспіврозроблялися, затакоїситуації смердоті булизайвими.Відсутністьматеріальноїзацікавленості врозвиткугромадськогогосподарствазмушувалаколгоспниківвдаватися доімітації роботи, а чи непрацюватипо-справжньому.Підірвані самимпроцесомколективізації,продуктивнісилисільськогогосподарствадеградувалидедалі понадвнаслідок тихийненормальнихвідносин, щосклалисяміж Державою йколгоспами.

>Рішення XVз'їзду ВКП(б) (1927)передбачалиповільний,поступовий,добровільний процескооперації.Проте практикадиктувалашвидкітемпи тажорсткіметоди.Принципова змінуорієнтирівпочалася послепоїздкиСталіна доСибіру йзастосуваннянадзвичайнихзаходів под годинузаготівліхліба в лютому 1928 р. ">Уральсько-сибірський" методзаготівельбазувався напринципі ">самообкладання", задопомогоюякого селофактичнорозколювалось замайновоюознакою. Іхоча послецихподійСталінтвердив: ">Розмови про ті, що минібитоскасовуємонеп,запроваджуємопродрозверстку,розкуркулення й т. п.,єконтрреволюційнимбазіканням," —саме із цого рубежунаростаєтрансформаціякооперації вколективізацію,швидкойде процесзгортаннякооперації.

>Сталін й йогооточення із годиноюдедалі понадпереконувались у бопотребиіндустріалізаціїпростіше йгарантованіше можназадовольнити,спираючись не так на 25—30 млн.індивідуальнихселянськихгосподарств, але в 200—300 тис.колгоспів. Томувизріла думка прокардинальнузміну векторазалежності: не державамусилазалежати відзначноїкількостінеконтрольованихіндивідуальнихселянськихгосподарств, асконцентровані увеликіспільнігосподарстваселяни мусілиперебувати взалежності віддержавних структур. Доти ж усталінських планахколективізація —це не лишезручнийзасіб забезпеченнязростаючого населення міст таарміїпродовольством, апромисловості —сировиною йробочою силою.Крім цого, вона маласуттєвосприятизміцненнюсоціальноїбазидиктатурипролетаріату: із одного боці,колективізаціястимулювала процеспролетаризації селянства, ізіншого — разом ізіндустріалізацієювідкривала шлях доліквідаціїбагатоукладності векономіці.

>Восени 1928 р. в Україні було бколективізованолише 4%селянськогоземлекористування —це бувслабка опора дляздійсненняграндіознихсталінськихпланів.Переходом до політики су-цільноїколективізації 1929 р.покладено вушкокардинальнимзмінам усільськомугосподарстві.Селянпочали насильнозаганяти доколгоспів.Основнупротидіюцей процесвикликав із боцізаможних селян, котріотрималиназву ">куркулі". Томузакономірно, щоколективізаціясупроводжувалася ">політикоюліквідаціїкуркульства як класу".Першахвилярозкуркуленняпрокотиласяреспублікою іздругоїполовини января до початкуберезня 1930 р.Вонаохопила 309районів, деналічувалося 2524 тис.селянськихгосподарств.Станом на 10березня подрозкуркуленняпотрапило 61887господарств,тобто 2,5%.

>Селянство лагодилоопірсталінськійполітиці: населілише із января дочервня 1930 р. в Українізареєстровано 1500терористичнихактівпротипредставниківрадянської влади. УХерсонському,Кам'янець-Подільському,Вінницькому,Чернігівському,Одеському,Дніпропетровському округахвідбулисязбройнівиступи селян. Задеякимипідрахунками, 1930 р. в Українікількістьучасниківселянськихповстаньперевищила 40 тис.

>Збагнувши, щоситуаціяможе статінекерованою,Сталін 2березня 1930 р. у ">Правді"опублікувавстаттю ">Запаморочення відуспіхів", уякій у ">перегинах"процесуколективізаціїзвинувативмісцеву уладові.Вимушенепереміщенняакцентів уселянськомупитанніодразупризвело досерйознихнаслідків —почавсямасовийвихід селян зколгоспів. За стоднів послепублікації з статтею ізколгоспів Українивийшло 1594 тис.господарств.Реакцієюофіційних владитакийперебігподій ставши курс - напоглибленнярозколу села та змінуметодівпримусу.Тих,хто виходив ізколгоспів йповертався доіндивідуальногогосподарювання,чекалипідвищеніподатки,їмвідводилисягіршіземлі, неповерталися худорба й реманент, аколгоспникам державагарантувалапільги такредити.Восени 1930 р. уколгоспахзалишилося меншетретиниселянськихдворів. Характерно, щовиходилипереважносередняцькігосподарства, й вколгоспахзалишалися лишенезаможники.

>ПротевідступСталінатривав недовго — уже увересні 1930 р. ЦК ВКП(б)розіслав пореспубліках директивного аркуша "Проколективізацію". В частности, Україна,відповідно до директив, малаподвоїтирівеньусуспільнення йпротягом 1931 р. в основномузакінчитисуцільнуколективізаціювирішальнихсільськогосподарськихрайонів.Щерішучішими методами й темпами прийшов процесрозкуркулення.Протягом 1930 р. із України було бдепортованомайже 75 тис.селянських батьківщин, а ізкінця року і дочервня 1931 р. — 23,5 тис., за рокта су-цільноїколективізації було бекспропрійовано понад 200 тис.селянськихгосподарств.

>Трагедіяколективізаціївимірюваласямільйонамилюдськихдоль.Депортація ">куркулів" із Українинабулавеличезнихмасштабів. Коли їхнічекало?

Укнизі Р.Конквеста ">Жниваскорботи"єзгадка протакийдоситьтиповий факт.ПроминувшиНадєждинськ (>Сибір), колона ">куркулів"протягомчотирьохднівішла маршеммайже 70 км. домісця свого новогоперебування.Ставши на пень, одиндепеушник закричавши: ">Маєте свою Україну вісь тут", — й показавшидовкола.Йпопередив: ">Тих,хтоспробуєвтектизвідси,постріляємо".

На шкода, некращою був частка тихий українських селян, щозалишилися жити вреспубліці. Угрудні 1932 р. було б введено ">внутрішній паспорт", що не даваломожливості бездозволумісцевої владипереїхати доміста не лише ">куркулям", але й ібідним селянам. Церішенняофіційної владиприв'язувало селянина доземлі,знову йогозакріпачувало. Характерно, щосаме за годину ВКП(б) ународіпочалирозшифровувати як "друге кріпосне право більшовиків", аБухарінназивавексплуатацію селянства в СРСР ">воєнно-феодальною".

>Такіобставинизмушувалиодноосібникавступати доколгоспу. У 1932 р.колгоспиоб'єднувалимайже 70%селянськихгосподарств, 80%посівнихплощреспубліки.Останнюкрапку вепопеїколективізації було б поставленосумнозвісному 1937p., коли в УСРРналічувалося 27,3 тис.колгоспів, котріоб'єднували 96,1%селянськихдворів йобробляли 99,7%посівнихплощ.

Запривабливим, напершийпогляд, фасадомколгоспного ладу на початку 30-х роківвизрівалатрагедія —спустошливий голод, жертвамиякого сталимільйони.

Явважаю, щоколективізаціяздійснюваласянадзвичайножорстокими методами, невраховуючивласногобажання того чиіншого селянинавступати уколгоспи.

>Меніздаеться щопостанова пророзкуркулення травніподвійне дно, як засуті ">куркулі" булинайпрацьовитішимипредставниками селянства.Навіщо їхнього було бзнищувати? Не чудово щобідне населенняпідтрималоідею ">розкуркулення", так і немаючинормальних умів доіснування, зсвоеїліні чинеспроможності доброзаробляти тарозширювати своєгосподарство, воно та було бохоче ">розділити почесному"куркульськемайно.Меніздаеться, що ">бидло" простозаздрило тімуспішним йпрацьовитим селянам, котрізмоглинажитисобідобрийстаток. Тому ізлегкістю ">проковтнуло"більшовицькіпризиви ">розкулькулити"своїхбагатихсусідів.Можливоце був простопомста ззаздрості.Більшовики ">зіграли надушевнійноті"бідного населеннящобдобитисявласнихцілей.

>Наслідкиколективізації

>Форсованітемпи йпереважноадміністративніметодиїїздійсненняпризвели докатастрофічнихнаслідків —дезорганізації йдеградації аграрного сектора на початку 30-х років. Заперіод 1929—1932pp. в Україніпоголів'явеликоїрогатоїхудобискоротилося на 41,8%, коней — на 33,3%, свиней — на 62,3%,овець — на 74%.Річнийваловийзбірзернових культур в СРСР 1933 й 1934pp.становив 680 млн. ц. (>найнижчіпоказники после голодного 1921p.).

У 1933 р.Сталін,намагаючисьуникнутиекономічноїкатастрофи,відмовився відприскоренихтемпівіндустріалізації й відбезрозмірноїпродрозверстки. За таких умівколгоспипоступовопочаливиходити ізкризи.Від України вдержавнізасікинадійшло 1933 р. 317 млн.пудівхліба, 1935 р. — 462 млн., а 1937 р. — 496 млн.пудів. У 1935 р. вмістах було бскасовановведену 1928 р.карткову систему.

>Наприкінці 30-х роківсільськегосподарство Українивийшло нарівеньпродуктивності,якийіснував до початку су-цільноїколективізації.Ситуаціяпокращувалася, але йпроблеми в аграрномусекторі булищедоситьсерйозними: 1913 р. однієї жителя України було бвирощено 684 кг. зерна, 1927 р. — 615 кг., а 1940 р. — 639 кг. Про щосвідчатьціцифри?По-перше, зацимпоказникомнавіть на початку 40-х роківреспубліка недосягладореволюційногорівня.По-друге,зберігалосявідставання відзахіднихкраїн. Заданими 1934—1938pp., однієї жителявироблялося вАвстралії — 702 кг., США — 719 кг., вАргентині — 1233 кг., уКанаді — 1298 кг. зерна.По-третє,виробництво збіжжя уреспубліці у20—30-хрокахвідставало відраціональноїнорми — 1000 кг. нарік налюдину.

Отже, усталінськіймоделіпобудовисоціалізмудомінуючоюланкою бувфорсованаіндустріалізація. Роль аграрного сектораполягала в ">обслуговуванні"процесуіндустріалізації й взбереженні в странестабільноїситуації ізпродовольством.Тобтосільськегосподарство малодатипотрібнукількістьхліба дляекспорту, длязростаючихпромисловихцентрів йармії, атакож забезпечитипромисловістьнеобхідноюкількістюробочих рук йтехнічноюсировиною.Головнимнаслідкомколективізації ставшиздійсненийіндустріальнийстрибок, заякий заплаченодорогоюціною: жертваминасильницькогорозкуркулення й голодомору,втратою селянамивідчуттяхазяїна,тривалимидеградацією тадезорганізацією аграрного сектора.

У СРСР правду прожахливий голод 1932 - 1933рокiв, щомавмiсце вУкраїнi, багаторокiвприховували.Чому? А бо голод був не через нестачупродуктiв. Врожай 1932 року був ненижчий,нiж упопереднi рокта,отже,нiби неiснувало причин для голоду. ОднакСталiнпрагнувприскоритиiндустрiалiзацiю-будуватизаводiвбiльше ішвидше. Нацепотрiбнi буликошти.Отож івирiшено було бзбiльшити продажів зерна за кордон,узяти його забудь-якуцiну вукраїнського селянства.ОдночасноСталiн тім самимрозраховувавпритиснути селянУкраїни,якiопиралисяколективiзацiїсильнiше,нiж,наприклад,росiйськi. Аоскiлькиселянистановилизначнучастину населення України, то голодомор ,спрямованийпроти них,фактичноозначав голодоморукраїнського народу.

>Починаючи із 1 листопаду 1932 року до 1 лютого 1933 рокудержавнакомiсiя начолi ізМолотовимдодатково "заготовила" вУкраїнi104.6млн.пудiв зерна.Загальнакiлькiстьхлiба,вилученого Державою із врожаю 1932 року,становила260.7млн.Пудiв. Отже, Молотов несправився ізвиконаннямхлiбозаготiвельного плану, хочвивiз ізреспублiкимайжевсiнаявнiзапаси. На початку 1933 року практичновсюди вУкраїнiхлiбнихзапасiв незалишалося, атреба було бщедожити до новоговрожаю. Ахлiбозаготiвлi практичновiдривалиостаннiй шматокхлiба вголодуючих.

Отже, врiк, коли врожай бувнепоганий, ізМосквиприйшлорозпорядженнязбiльшитиздачухлiбадержавi. Зколгоспiввивозилося все зерно,навiтьпосiвне. Забирали нелишеколгоспне, інші ж, щознаходили в хатах люди.Одночасно за кордонпродавалося зернабiльше,нiж уминулi рокта, але вцiкоштикупувалиустаткування дляпромисловихновобудов. Умiстах було б введенокартки напродукти,зокрема нахлiб, украмницяхнiчоговiльно не продавалося.

>Вжевзимку 1933 рокуселянипочалигинутивiд голоду.Рятуючись, смердотівтiкали вмiста, але й і там частовмирали просто навулицях.Намагаючисьзберегтидiтей,селянизалишали їхньогобiлялiкарень, на вокзалах.Щобприпинитивтечу селян,навколосiл, на дорогах домiствиставлялисявiйськовi зажени.

>Селяни, немаючи чогоїсти, пеклихлiбiзвисiвок,здомiшками труй, варили юшку ізбур’яну,їли Союз-Віктану. У селахзникликонi,вiвцi таiнша худорба. Доходилонавiть долюдоїдства.Трошкилегше було б тім,хтопрацював уколгоспi: їмiнодi варилипоганеньку юшку, пеклисякий-такийхлiб, але й того і невистачало.

Українського селаперетворилося напустку.Вiд голоду та страху передголодноюсмертю людидичавiли,забувалисядобрiзвичаї, їхнього заступалажорстокiсть.

УпродиктованiйМолотовимпостановiРаднаркомуУСРР "Про заходь допосиленняхлiбозаготiвель"вiд 20 листопаду 1932 рокумiстився пункт прозастосування ">натуральнихштрафiв".Йшлося проштрафуванням’ясом тихийколгоспiв,якi ">заборгували" похлiбозаготiвлi, але й не маліхлiба,щоброзрахуватися із Державою.Штрафи малістягатися як зарахунокусуспiльненоїхудоби, так іхудобиколгоспникiв.Санкцiю ними вкожномуокремомувипадку винен бувдаватиоблвиконком. Пункт про ">натуральнiштрафи"властiпоширили навсiпродовольчiзапаси селян.

Уусiхмiсцевостях України,крiмприкордоннних,поширилисяподвiрнiобшуки ізконфiскацiєю,крiмхлiба,будь-якихзапасiвїжi-сухарiв,картоплi,бурякiв, сала,солiнь,фруктової сушіння тощо,заготовлених селянами до новоговрожаю.Конфiскацiяподавалася як кара за ">куркульський саботаж"хлібозаготiвель.Фактичноце бувдiя,свiдомоспрямована наповiльнефiзичневинищенняселянських батьківщин.Пiдвиглядомхлiбозаготiвлi навеличезнiйтериторiї України було брозгорнутонебаченийтерор голодом,щобнавчити тихий,хтовиживе, ">уму-розуму",тобтосумлiннiйпрацi на державу вгромадськомугосподарствiколгоспiв.

Ті, щовiдбувалося вУкраїнi у 1933роцi незнайшлобудь-якоговiдображення в документахофiцiйнихустанов. Причинаполягає до того, щоСталiн доручившиставитися до голодомору як донеiснуючогоявища.Навiть устенографiчнихзвiтахпленумiв ЦККП(б)У і протоколахполiтбюро ЦККП(б)У цогоперiоду слово "голод" незгадується.

Непiдлягаєсумнiву, що дозагибелiмiльйонiв селянпризвелохолоднокровнерiшенняСталiнавилучити в українських селянвсiїстивнiприпаси, апотiмоповитиголодуючихзавiсоюмовчання,заборонитибудь-якудопомогуїм із боцімiжнародної чирадянськоїгромадскостi.Щобперешкодитисамочиннимвтечамвеличезноїмасиголодуючих замежiреспублiки, наїї кордонах булирозмiщенiзагороджувальнi заженивнутрiшнiхвiйськ.Смертнiстьвiд голодупочалася уже впершиймiсяцьдiяльностiмолотовськоїкомiсiї . 3березня 1933 року вон сталамасовою.Майжевсюдиоргани ДПУреєструваливипадкилюдоїдства ітрупоїдства.ПротеСталiн вцiтрагiчнiмiсяцiнебаченого вiсторiї голодоморуспромiгсявизнатипублiчнотiльки ">харчовiтруднощi врядiколгоспiв". Упромовi наорганiзованомупартапаратом Всесоюзномуз’їздiколгоспникiв-ударникiв 19 лютого 1933 рокувiнцинiчнозаспокiйливо заявивши: "Уусякомуразiпорiвняно ізтимитруднощами,що їхнього пережилиробiтники 10-15рокiв тому,вашiтруднощi,товаришiколгоспники,здаютьсядитячоюiграшкою".

>Аналiзданихдемографiчної статистики 30-хрокiвсвiдчить про ті, щопрямiвтрати населення Українивiд голоду 1932 рокустановлятьблизько 150тисяччоловiк, авiд голоду 1933року-вiд 3 до 3.5 млн.чоловiк.Повнiдемографiчнiвтрати,включаючикатастрофiчнезниженнянароджуваностiпiдвпливомголоду,сягають за 1932 - 1933 рокта понад 5 млн.чоловiк.

>Експропрiацiяукраїнського селянства як класузустрiламасовийопiр.Придушуючицейопiр, держававживаларепресивнi заходь аж донайбiльшпотворних-уформi геноциду.Лише передвiйноювдалосяподолати,викликаненасильницькоюколективiзацiєюпадiнняпродуктивних силсiльськогогосподарства. Явважаю, щоколективізація бувпотрібна СРСР. Так як пристановлені нового режиму ,наруїнахпопереднього,вимагалонадзвичайноїдисципліни населення тачіткихдійкерівництва. Азібравши всесільське населення уєдину структуру привело до легкогостановленнябільшовицькоїполіти умаси й легкогокерівництвацих мас. Так як, посуті всесільське населенняцілкомзалежало відрішеннякерівництва тихий самихколгоспів, неважко було бвстановити тихнормиздачі зерна, котріпотрібні булидержаві. ПриумовахНЕПу чиринковоїекономіки такогоздійснити було б бнеможливо.Тож як для держави –колективізаціяцевірнерішення проблемхлібозаготівлі. Язасуджую тихметоди котрівикористовуваларадянська влада под годинуколективізації, йвважаю їхнінадзвичайножорстокими. Посуті, большевикивстановилиокупаційний режим на територї України.Під годинуГетьманату,німецьківійська вели сходжуполітику, але й інакшиммасовимрозмахом.Цікаво ті, що большевикизахоплювали уладові на Україні под гаслами котрісуворозасуджували тихий жнімців. Акількадесятків років сам ж велитаку самуполітику але йще болеежорстокими методами. Не чудово щоколективізацію непідтримувалосільське населення.


Схожі реферати:

Нові надходження

Замовлення реферату

Реклама

Навігація