Реферати українською » История » Олівер Кромвель - полководець та Політичний діяч


Реферат Олівер Кромвель - полководець та Політичний діяч

Страница 1 из 3 | Следующая страница

>МІНІСТЕРСТВОНАУКИ,ОСВІТИ,МОЛОДІ та СПОРТУ УКРАЇНИКІРОВОГРАДСЬКИЙДЕРЖАВНИЙПЕДАГОГІЧНИЙУНІВЕРСИТЕТІМЕНІВОЛОДИМИРАВИННИЧЕНКА

 

Кафедравсесвітньоїісторії

>Курсова робота

на задану тему: «>Олівер Кромвель –полководець й політичнийдіяч»


>Виконала: студентка 31групиЦурканЯ.Р.

>Науковийкерівник : ДаценкоЛ.М.

>Кіровоград 2011


План

>кромвель революціяполководець

>Вступ

1.Історіографіяпроблеми таджерельна база

2. Політична тавійськова діяльністьОлівера Кромвеля вАнглійськійбуржуазнійреволюції

>Висновки

Списоквикористаноїлітератури


>Вступ

 

>Олівер Кромвель (25 апреля 1599,Гантінгдон - 3вересня 1658, Лондон),англійськийдержавнийдіяч йполководець, вождьАнглійськоїреволюції,керівникіндепендентів, в 1653-1658 лорд-протекторАнглії.

У 1640роціОлівер Кромвель бувобраний до Довгий парламент. Один ізголовнихорганізаторівпарламентськоїармії, щоотрималаперемоги надкоролівськоюармією под годинугромадянськихвоєн (1642-1646, 1648)громадянськихвійнах.Спираючись наармію,вигнав із парламентупресвітеріан (1648),сприявстрати короля йпроголошенняреспубліки (1649), влада вякій бувзосереджена до рукприхильників Кромвеля. З 1650лорд-генерал (>головнокомандуючий всімазбройними силами). Кромвель придушивширухилевеллерів йдігерів,визвольнірухи вІрландії йШотландії. У 1653встановив режимодноосібноївійськовоїдиктатури - протекторат.

>Актуальність роботиобумовлена тім, що, ізоднієїсторони,постатьОлівера Кромвеля якполководця таполітичногодіячадосліджена недоситьповно. Цепояснюєтьсянеясністю тасуперечливістючисленнихісторичнихвідомостей про його особу. Іншим аспектомактуальностівивченняобраної нами тимиполягає внадзвичайніцікавостідослідженняісторичноїпостатіОлівера Кромвеля,оскільки, будучиполітиком й полководцемсвітового масштабу,вінзуміврозпізнатитенденціїрозвиткуанглійськогосуспільства таспрямувати їхні в конструктивне руслорозвитку таформуваннятакоїмоделідемократії, Яка йнинііснує вВеликобританії таякоюзахоплюєтьсярешта світу.Фактично,генійОлівера Кромвеляполягав у бовінпередбачиврозвитокдемократії уАнглії йзаклавїїміцний фундамент.

>Об'єктом >даногодослідженняєісторичнапостатьОлівера Кромвеля якполководця таполітичногодіяча.

Предметомдослідженняєполітична йвійськова діяльністьОлівера Кромвеля.

>Метою >даної роботиєрозгляд тааналізісторичноїпостатіОлівера Кромвеля якполководця таполітичногодіяча.

У рамкахдосягненняпоставленої мети нами булипоставлені длявирішеннянаступні заподіяння:

1.розглянутиісторіографію таджерельну базупроблеми;

2.розглянутиполітичну діяльністьОлівера Кромвеля,зокрема посаді лорда-протектора;

3.розглянутивійськову діяльністьОлівера Кромвеля якголовнокомандувача військових сил;

4.проаналізувати таузагальнитиотримані вході роботидані.

>Хронологічнімежіданогодослідженняохоплюють 1642 – 1659 рр., щопов’язано із фактомвступуОлівера Кромвеля угромадянськувійну набоцііндепендентів,виявленням його військовихталантів й, особливо, йогопіднесення послебитви приМарстон-Муре 1644 р., та фактом його смерти 3вересня 1658.

>Історіографія. КнижкаБарга М. А. «Кромвель та її час»розповідає нам про ті, котрі заподійзумовилианглійськубуржуазнуреволюцію, інші ж, що того годинуАнгліяпотребувала «>народження»сильної духом,гостроїрозумом йфанатичноїзавзяттямлюдини, котра бочолилареволюцію йнадалаїйспрямованості.Такоюлюдиною ставшиОлівер Кромвель,якийнародився у 1599році, йзавдякисвоємувихованню,пронизаномупуританськимиідеями, ставши начоліреволюції.Баргрозповідає якпоступовосільський сквайрпереростає у політика, а й учудовогополководця. Цеісторія життялюдини, Яказавдяки своїмздібностямспромоглася статі начолі держави.Особливоціннимиєчастина друга татретя, котрібезпосередньо вжерозповідають нам проподії вАнглії від моментународженняОлівера Кромвеля до його смерти,хочамолодість протекторамаєще багатобілихплям йпокритачисленними легендами, але й усе ж таки такицяпрацядопомагає нампролитисвітло намолоділіта Кромвеля.Цямонографіяміститьцікавовикладений таструктурованийматеріал,який легкосприймається,вінможе бутивикористаний якпрацівникамиосвіти, то й студентами.

 >Двохтомнапраця «Англійська буржуазна революція XVII в.» заредакцієюКоминськогоЕ.А.дає намдетальнуінформацію прореволюціюїїпередумови, вушко,розпал тазакінчення. Не маловажливимєлюдський чинник,наголошуютьавтори,завдякиякому й бувздійснена революція. В частности мидізнаємось провизначнихдіячівреволюції :Олівера Кромвеля, Томаса Ферфакса таін.Цяпрацяміститьцікавівідомості проОлівера Кромвеля,насамперед як політика,описуються йоговдалідипломатичнікроки та політика, якоївінпровадивзагалом.

УкнизіТ.Карлайла «>Листи йпромовиОлівера Кромвеля» (1845 – 1846 рр.) авторвпершестворивблискучуапологію Кромвелю,який ставши под перомісторика,обдарованого доти жлітературним талантом, «>тріумфатором»,головнимобличчям «великогоанглійського пуританства»,засновникомморської йколоніальноїмогутностіАнглії.Звеличивши «>героїчнийпуританськийвік»,Карлайл тім самимреабілітував в очахпанівного класуреволюційне минулеАнглії.

>Джерельна базаданої тими представленапереважно свідченнямисучасників Про. Кромвеля про його діяльність та доля вбуржуазнійреволюції, атакожокремимиофіційними документами.Всіджерелаєдоступними длявивчення ймістяться вхрестоматіях ізНовоїісторіїкраїнЄвропи та Америки. (Хрестоматія з історії Нового часу країн Європи і сподівалися Америки: У 2 кн.Кн.1.Внутриполитическое розвиток /сост. Д.В. Кузнєцов. – Благовєщенськ: Вид-воБГПУ, 2010. – Ч. 1: XVII-XVIII ст. – 432 з.; Збірникдокументаов з історії нової доби Буржуазної революції 17-18 століття.;Практикум знову історії (1640-1870) / ред..Юровский Є.).

В частности, взаписах «Здебатів наПутнійськійконференції» 1647 р.О.Кромвель, як один зучасниківдебатів,чіткоокреслюєсвоєставленнящододеякихпитань «>Народноїзгоди» –це,зокрема, запитаннямайновогоцензу, якосновивиборчих (йполітичних) прав, запитання про принципрозподілу голосівміж графствами, запитання проосновиорганізаціїверховної владиАнглії тощо. Документ «Форма правління державою Англії, Шотландії та Ірландії і володіннями, їм які належать («Знаряддя управління»), 16 грудня 1653 р.» бувспробоюдосягтирівноваги силміж Кромвелем,Державною радою йпарламентом.Це був новаконституція.Такожціла низькадокументівдопомагає намзрозуміти суть політики Кромвеля, заподій йоговчинків йдій. Церізноманітніакти,інструкції,положення таін.

>Методидослідження.Під годинудослідженняданої тими було бвикористанотакіосновніметоди:історичні –хронологічний,порівняльно-історичний,загальнонаукові –логічний,діалектичний.

>Практичназначимість роботиполягає у бо вонможе бутивикористана внавчальномупроцесі під час уроків ізісторії Нового години у 8класізагальноосвітньої школи та припідготовці досемінарських тагурткових зайняти.


1.Історіографіяпроблеми таджерельна база

 Зкінця XVII-XVIII ст. вісторіографіївиокремилисьдвітрадиційніконцепції, що проливалисвітло наподії XVII ст вАнглії.Ціконцепції ізтими чиіншимимодифікаціямипрослідковуються й донашого години.Обидві смердоті, словаЕ.А.Космінського,намагались понадзатемнити ніжрозкритисмислАнглійськоїреволюції.

 >Консервативна(торійська)концепція, щонамагаласьзахистити йвозвеличити режимСтюартів,розглядалареволюцію як «великий заколот».Цієюназвоюконсервативніісторикинамагалисяпідкреслитинеочікуваністьреволюційноговибуху, йогонеприродність внормальнійтечіїанглійськоїісторії.Революціяпрзвела дороковихрезультатів – «>сокрушению монархії і страти благословенного божої милістю короля».Автори цогонапрямузображали в «нищівному вигляді винуватців заколоту» -лідерівопозиції й особливоОлівера Кромвеля. У такомукристалізованомувигляді консервативнаконцепціяпостає маємо у роботисучасникареволюціїрояліста графаКларендона «Справжнє історичне розповідь про заколоті ігражданських війнах в Англії»,видане в 1702-1704 рр. после його смерти.

 Друга зтрадиційнихконцепцій –ліберальна (>вігська), котратакож негативновідноситься дореволюції. як йавтори Першого напрямі,ліберальнідослідникивважаютьїїнехарактерною дляанглійськоїісторії.Відмінністьконцепційполягає до того , щоліберальнадозволяєсобіставити подсумнівнепогрішність «>благочестивих монархів».Історики-лібералиставлять запитання провідповідність політикиСтюартівконституції йтрадиціям країни,намагаються посвоємузрозуміти заподій йпояснити сутьреволюції.

 >ПроголошенаДж.Локком вкін. XVII ст..вігська трактуваннярельєфно представленій упрацяхкрупнихісториків ХІХ ст..Г.Галлам в «Конституційної історії Англії» (1827) ізосудомвідноситься до абсолютизмуСтюартів,признаєзаконністьповстання парламентупроти Карла І.Одначе відоправдовуєвиступлише в 1640-1641роках.Прийнявши «Великуремострацію» в 1641році, парламент, на думкуісторика,добивсяконституційнихгарантій, й на цьому винен був бізупинитись.Події, щорозвивалися даліГалламзасуджує.

 Уісторіографіїрозвивалисьтакожнапрями щопоєднувалидвіконцепції, такою бувпрацяфілософа йісторикаД.Юма,який написавши у 50-70-хрокахХVІІІ ст. десятьтомів «ІсторіюАнглії». Юмнамагається усвоїйроботіосмислити заподійгромадянськоївійни. Будучифілософом –раціоналістом,вінвбачав їхнього врелігійномудурмані, щооволоділаворогувавшими сторонами.Проблемипуританізмуприваблювалитакож йТ.Карлайла,одначе впротилежномуЮмовірозумінні.Т.Карлайл бувприхильником «культугероїв»,опублікував в 1845-1846роках «Листи й промови Олівера Кромвеля». Уцій таіншихсвоїхпрацяхКарлайлвперше вісторіографіїстворивблискучуапологію Кромвелю,якийпостає маємо «>тріумфатором»,головноюособою «великогоанглійського пуританства»,засновникомморської йколоніальноївеличіАнглії.

 >Своєвираженняконцепція «>пуританськоїреволюції»знайшла впрацяхС.Гардинера -знаноголіберальногоісторика,якийприсвятивдослідженнюАнглійськоїреволюціїблизько 20томів – «>Перші дваСтюарти йпуританська революція», «Історіявеликоїгромадянськоївійни», «Історіяреспубліки й протекторату» таіншіопубліковані в 1876-1901роках.Маючи на Мені, наоснові великогофактичногоматеріалу,відновитиоб’єктивну картинуборотьби, Гардінер вдійсностістворивідеалістичну модель. Детальновідображена картинадійвідображаєлишеісторіюрелігійнихсуперечностей. Уінтерпретаціїісторика некласовіінтереси, ависокіідейно-релігійніпринципискладали основуцихподій.Слідом заКарлайлом Гардінер звеличивши пуритан й Кромвеля якнаціонального героя йосвітивціподії вприємлимому дляанглійськоїбуржуазіїдусі.

 У30-40-ві роктапочалаоформлятисьмарксистськаісторіографія .Вона включала роботидослідників-марксистівА.Мортона («>НароднаісторіяАнглії»),М.Доба(«Стадії врозвиткукапіталізма»). Длярозкриття народного характеруреволюції немоловажливу рольвідіграютьдослідженняпрогресивнихісториків Р.Брейлсфорда «>Левелери йАнглійська революція» (>1961р.),Б.Меннінга «>Англійський народ йАнглійська революція 1640-1649 років» (>1976р.) ,історика-марксистаА.Мортона «світрентерів» (1970 р.).

 >ВідомийдослідникаграрноїісторіїАнгліїХVІ –ХVІІ ст.Савін написавшипрацю ізісторіїреволюції , що буввидана посмертно в 1924році («>Лекції поісторіїанглійськоїреволюції»). «>Лекції»висвітлюютьпереважнорелігійно-політичнуісторіюреволюції,однакСавінвисуваєважливі запитання , постановка якісвідчить проглибокупроникністьісторика в тему.Незадоволений станомїї розробки взарубіжнійісторіографії,Савінголовними завданнямидослідникабачитьвивченнясоціально-економічногорозвитку,положення йролі народних мас вреволюції. Щоправда самомуСавінуреалізуватицізадачі вдалося.

 >Революцію якглибокийсоціальний переворот гарно був подано насторінках роботи «>Англійськабуржуазна революціяХVІІстоліття» в двох томах подредакцієюЕ.А.Космінського йЯ.А.Левицького (1954 р.).Роботавченихдоситьдокладновисвітлюєдужеважливімоменти, як від, страту Карла І –настрої народу,їїпротивників таприхильників; дії тавчинки самогоочільникареволюції Кромвеля та йогосподвижників.Вслід по нихз’являється книгаМ.А.Барга «Кромвель та її час», вякій миможемопрослідкувати заподійреволюції йзрозуміти, що того годинуАнгліяпотребувала –сильної духом,гостроїрозумом, йпалкоїзавзяттямлюдини, Яка б стала начоліневдоволених – нею й ставшимайбутнійЛорд-протекторОлівер Кромвель.Вінзмігзгуртуватинавколо собівідданихйому людей,завдяки своїмвійськовим талантам йогопідтримувалаармія,завдяки мудруємокрокам якполітика-стратега Кромвельзаключавсоюзи наміждержавномурівні, йвзагалівін бувлюдиною свого години, що «>зумілапристосуватися до умів,знайтиорієнтири й бутизавжди на плаву».

 У роботиМорлея «Нове життєпис Олівера Кромвеля», Яка буввидана у 1900році, упростій йдоступнійформірозкриваютьсядеякі «>біліплями» збіографіїПротектора. Авторпоказує намцювизначнупостать нелише як політика, але й і яквдалогополководця,якийзавдякисвоїйвійськовіймайстерностіздобуває авторитет вармії. Автор наводитиприкладиблискучих битв под дротомКромвеля,девінотримавперемогу.

 >Щододжерельноїбази тими, то вонадоситьрізноманітна йвключає у собіакти,петиції,речі таін.документи тогоперіоду.Серед них можнаназвати «Постанова палати громад про оголошення себе верховна влада англійського держави, 4 січня 1649 р.»,даноюпостановоювизначалося, що народєджереломзаконної влади, інші ж, щообщиниАнглії щозасідають впарламенті будучиобраними йпредставляючи народєнайвищоювладою в стране, ті що ухвалено громадамиАнглії, щозасідають впарламентімає силу закону для всіхгромадяннавітьвсуперечволіперів та короля. «Вирок найвищою судовою палати над королем, 27 січня 1649 р.»це документяким Карла І Стюартаприрікли навідсічення голови – «він винен у державну зраду, убивствах, грабежі, пожежі, насильствах,опустошениях, у шкоді і нещастях нації, скоєних, зроблених і заподіяних в названу війну.

За ці зради, і злочину справжній суд вирішив, що він, згаданий Карл Стюарт, як тиран, зрадник, убивця як і ворог добрих людей цієї нації, може бути відданий смерті через відсікання голови від тіла.».Окремослідвиділити «Наказ страти Карла I, 29 січня 1649 р.» вякомупостановляється про ті, що суд ізрозгляду справ Карла І Стюарта, короляАнглії,якийзвинувачений йосуджений вдержавнійзраді, а й уіншихзлочинах уминулусуботувинісвирок.Даним актомпредписуєтьсяпревестивирок вдію «на відкритої вулиці передУайтхоллом завтра, 30 січня, між 10 годинами ранку і п'яти годинами пополудні тієї самої дня».

 Документоміншого типує «Акт стосовно скасування королівського звання, 17 березня 1649 р.», « Акт стосовно скасування палати лордів, 19 березня 1649 р.», «Акт про оголошення Англії вільним державою, 19 травня 1649 р.»це документ вякомуобявляється йпостановляєтьсянинііснуючим парламентом й йоговладоюобявляється щоАнглія якщореспублікою, без короля йпалатилордів.Важливимдипломатичнимкроком було бвидання «Акт про збільшення торгового флоту і заохочення мореплавання англійської нації (>Навигационний акт), 9 жовтня 1651 р.» за межі недозволялосяввозититовари ізАзії, Африки й Америки судам, котрі не належаличесним йзаконодотримуючимгромадянамАнглії.

 Документом «Форма правління державою Англії, Шотландії та Ірландії і володіннями, їм які належать («Знаряддя управління»), 16 грудня 1653 р.»оголошувався протекторат вАнглії «… верховна законодавча влада вільного держави Англії, Шотландії та Ірландії і володінь, їм що належать, зосереджується і ніби одна особа і народі, представленій у парламенті; титул згаданого вище особи називається «лорд-протектор вільного держави Англії, Шотландії та Ірландії…».Цей документ ставшиновоюконституцієюАнглії , що бувспробоюдосягтирівноваги силміж Кромвелем,Державною радою й парламентом.Відповідно доконституції в странезасновувавсяпостійнодіючийвиборнийоднопалатний парламент, щообираєтьсякожні три рокта людьми, що малі не менше 200фунтівстерлінгіврічного прибутку.Вперше праводелегуваннясвоїхпредставників до парламентуотрималитакож йвиборціІрландії йШотландії. Парламентоголошувавсяносіємверховноїзаконодавчої влади в стране.Законодавча влада належалаЛорду-протекторуспільно ізнароднимипредставниками, авиконавча -Лорду-протекторуспільно ізДержавноюРадою. ВладуЛорда-протектора сильнообмежувалаДержавна Рада. Законституцією посадуЛорда-протектора бувдовічною.Розпустивши парламент, Кромвельпротягоммайже двох років неробив жаднихспробпоставити свою уладові наконституційніоснови.Більш того,вінфактичноввів в странеполіцейський режим.Була введена цензура.Країна буврозділена на 11військово-адміністративнихокругів начолі із генерал-майорами,наділенимивсієюповнотоюполіцейської влади.Головніобов'язокигенерал-майоріввизначалися в «Інструкція лорда-протекторагенерал-майорам, 22 серпня 1655 р.».

 >Всіджерелаєдоступними длявивчення ймістяться вхрестоматіях ізНовоїісторіїкраїнЄвропи та Америки. (Хрестоматія з історії Нового часу країн Європи - й Америки: У 2 кн.Кн.1.Внутриполитическое розвиток /сост. Д.В. Кузнєцов. – Благовєщенськ: Вид-воБГПУ, 2010. – Ч. 1: XVII-XVIII ст. – 432 з.; Збірникдокументаов з історії нової доби Буржуазної революції 17-18 століття.;Практикум знову історії (1640-1870) / ред..Юровский Є.)

 

2. Політична тавійськова діяльністьОлівера Кромвеля вАнглійськійбуржуазнійреволюції

 >Олівер Кромвельприйняв титул «>Лорда-протекторавільної державиАнглії,Шотландії таІрландії» 16грудня 1653 року.Згодом багатополітичнихдіячів, котріотримали уладові врезультатідемократичнихреволюцій,перетворювалися надиктаторів.Багатохто із них,беручи у собідиктаторськіповноваження,наділялице в доброопрацьованідемократичніформи.Мабуть,першим вісторіїлюдствадемократичнимконституційним диктатором ставшисаме Кромвель. [1.1,378]

 У деньпроголошення Кромвеля лордом-протектором бувприйнята й новаконституціяВільної державиАнглії,Шотландії таІрландії, такзване «>Знаряддяуправління».Цей документ, написань подкерівництвом Кромвелягрупоювищихофіцерівармії начолі із ДжономЛамбертом, дотеперішнього годинизалишається прикладомдемократичноїконституції. Хоча «>Знаряддяуправління» й носити насобіслідипоспішнихобговорень,компромісних поправок. Хоча вньомучималонавмисних йненавмиснихпротиріч й неясностей, але й усе ж такице актчудовий за силоюполітичної думи.

 НоваконституціяАнглії бувспробоюдосягтирівноваги силміж Кромвелем,Державною радою й парламентом.Відповідно доконституції в странезасновувавсяпостійнодіючийвиборнийоднопалатний парламент, щообираєтьсякожні три рокта людьми, що малі не менше 200фунтівстерлінгіврічного прибутку.Вперше праводелегуваннясвоїхпредставників до парламентуотрималитакож йвиборціІрландії йШотландії. До парламенту могли бутиобранілише людибогобоязливі й доброгоповедінки. Довиборів недопускалися католики йучасникиірландськогозаколоту.Прихильники короля под годинугромадянськоївійнипозбавлялисяучасті учотирьохнайближчих виборах. [2.1,35]

 Парламентоголошувавсяносіємверховноїзаконодавчої влади в стране.Він винен бувскликатисякожні три рокта й неміг бутирозпущенийраніше, ніж через 5місяців после йогозасідань.Йогоєдина палатаскладалася із 400членів,причомудвітретини місцьвіддавалася графствам, тоді яктретинамістах й великимпоселенням прямого «>парламентського»підпорядкування. Такздійснена буввимога проперерозподілвиборчихокругів ізметоюпосиленняпредставництва «>середніхверств» населення. [2.1,36]

 >Законодавча влада належала >Лорду-протекторуспільно ізнароднимипредставниками, авиконавча -Лорду-протекторуспільно ізДержавноюРадою.ПовноваженняЛорда-протектора буливеличезні, й вчомусьнавіть більше, ніж у стариханглійськихмонархів.Йому належало правопомилуваннязлочинців, правопосвячувати влицарі йінші права, котріраніше були прерогативами короля.ВідіменіЛорда-протектораписалися усідержавніакти.Він бувголовнокомандуючимармії й флотуАнглії,Шотландії таІрландії йвідавзборомподатків,вінконтролювавполіцію йправосуддя,керувавзовнішньоюполітикою, зазгодоюДержавної зарадиоголошуваввійну йукладав світ.Надалі доскликаннячергового парламентувінмав право від свогоіменівидаватиордонанси, що малі силу законів.Лорду-протекторунадавалися назатвердження усіпарламентськібіллі.Його право вето, було б свого родуфіктивним, так якакти парламенту моглиотримати силу закону й беззгоди протектора, щоправда,лише до тоговипадку,якщоЛорд-протектор ненаклав ними ветопротягом 20днів із моменту їхніприйняття. [2.1,36]

 ВладуЛорда-протектора сильнообмежувала >Державна Рада, щоскладається, законституцією із 15членів (7офіцерів й 8цивільнихосіб),поіменнозазначених у самому «>Знаряддяуправління».Лорд-протектормігпризначитище 6членівДержради,збільшивши його склад до 21людини.

Однак подалізаміщеннявивільнюванихвакансій винне було бвідбуватися заскладноюдемократичноюпроцедурою: парламентобирає накожнемісце 6кандидатів,Державна Рада із нихвибирає2-х й протекторробитьостаточнийвибір. [1.4,68]

 Законституцією посадуЛорда-протектора бувдовічною.НовийЛорд-протекторобиравсяДержавноюРадою.Міжнародна політикареспубліки й усііноземнізносиниповинні буливестися лише зазгодоюДержради.Згода заради бувпотрібна так саме дляскликаннянадзвичайнихзасідань парламенту. [2.3,88]

 Правозаконодавства впитанняхоподаткування танадзвичайнихзборів належало парламенту, але йдержавнівитрати наармію й флот булизаздалегідьфіксованіконституцією, й парламент - неміг їхніскоротити, то йзменшитичисельністьзбройних сил.Згідно із «>Знаряддя», парламент винен був забезпечитидоходи,достатні дляутриманнятридцятитисячнийармії.

 >Лорд-протектормав праворозпускати парламент, але й парламент винен бувобов'язковообиратисякожні 3 рокта. Не булизабуті в «>Знаряддяуправління» й запитаннясвободисовісті.Пуританізмвизнававсядержавнимвіросповіданням, але йнікого донього не можнапримусити.Віросповідання, щорозходяться іздержавними, але йвизнають Христа,користувалисязаступництвомреспубліки ворганізації церков таіншихможливостей длявідправлення культу.Англікани й католикисвободоювіросповідання некористуються. Тім неменш,законодавствопротекторату вгалузірегулюваннярелігійних йморальнихпитань бувдужежорстким. Щоправда,викоріненнявад було бпокладено не так нацерковні, але взвичайнісвітські суди.Вже в 1650році був проваджень закон пропокараннясмертю. Аліцедикепокарання удійсності було бзастосованолише втрьохвипадках.Після того якнавітьпуритани-присяжнівідмовилисявиноситивироки,цяспробапровалилася. За законом, людям, котрізаперечувалитроичность бога,покладалисясувора кара. Категоричнозаборонялосяангликанам бутивчителямидітейджентльменів, але й уряд цьому неперешкоджав.Алерелігійна практикапротекторату бувм'якше йогозаконодавства.Навіть із католиками вперіодпротекторату обходилисям'якше, ніж за годину. [2.3,92]

>Найбільшповчальний прикладвіротерпимості урядуЛорда-протектора -цеставлення доєвреїв. Ужовтні1655г. до Лондоназ'явивсярабин йлікарМанасіяБен-Ізраель із Амстердама йзажадаврівноправності дляєвреїв.Комісія заради заучастюлондонськихкупцівпоставилася доєвреїв недужеприхильно, але й усе ж таки 2 юриста довели, що вдіючих законах немаєніякихобмежень дляєвреїв. Кромвельнеофіційнообіцявїмширокутерпимість.Євреїзбудувалисобі вЛондоні синагогу йвлаштувалисвоєкладовище.

>Незважаючи зважується на власнудемократичність, «>Знаряддяуправління»влаштовувало далеко ще не усіполітичнісилиреспубліки. Томупершасесія парламентупротекторату, що проходила із 3вересня 1654 по 22 января 1655 бувстурбованаскорішепереглядом «>Знаряддяуправління», ніжрозробкою йприйняттям нових законів. Хоча заумовамивиборчого законуновий,правий парламент - не був анінародним, аніпредставницьким органом,це незавадилойомувідмовитися відроліконституційноїширми дляпануваннявищихофіцерськихчинів, котрікерували у тому годинуармією.Правий парламентвиявився настільки жнепіддатливим, як йлівий, й 22 января 1655 буврозпущенийЛордом-протектором. [1.14,245]

 >Відразу ж послерозпуску парламенту було бповстанняроялістів уберезні. Хоча воно та було бшвидко йжорсткопридушено, але йводночас у стране буврозкритийцілий рядроялістськихзмов.АгентиреспублікиповідомилиЛорду-протектору, що Карл IIпідтримуєзв'язки нелише ізпідпільноюроялістськоюорганізацією «>Запечатанийвузол», але й й ізпресвітеріанамі й іздеякимилевеллерами. [1.9,302]

 >Розпустивши парламент, Кромвельпротягоммайже двох років неробив жаднихспробпоставити свою уладові наконституційніоснови.Більш того,вінфактичноввів в странеполіцейський режим.Була введена цензура.Країна буврозділена на 11військово-адміністративнихокругів начолі із генерал-майорами,наділенимивсієюповнотоюполіцейської влади.Головнийобов'язокгенерал-майорів -командуваннякінноюполіцією йполіцейськітурботи про порядок. У силу цого смердотіповинні булирозганятинезаконнізборища,роззброюватипапістів йроялістів,убезпечити дороги йстежити занезадоволеними. Длязапобіганнязборищзаборонялисянавітьспортивнізбори, як-то: перегони,ведмежі цькування йпівнячібої.

Людей, котрі не маліпевних зайняти, новаполіцейська влада мала правовислати ізАнглії вколонії. [2.3,107]

 Нагенерал-майорівпокладалися йобов'язкирелігійно-морального характеру.Поліцейська влада виннанасаджуватиблагочестя, боротися ізпияцтвом йрозпустою.Світові судье ймісцева владатакожпідлягаютьнаглядуполіції, асерпні 1655 року у якихпоклали іобов'язокспостереження закліром йпоганимисвящениками. [2.3,107]

 Увересні 1655 протекторатрізкопосиливборотьбу ізроялістами.Лорд-протекторвидав указ, заякимроялісти булирозділені на 3розряді:

- Iрозряд -пряміучасникиповстань йзмов; смердотікаралисявигнанням ізАнглії таконфіскацієювсьогомайна.

- IIрозряд -явніприхильникистраченого короля чи йогосина.Їмзагрожуваловигнання чив'язниця, але йдоходи ізмаєтківзалишалися по них.

- IIIрозряд - людипідозрілі.Воникаралисяпозбавленнямчастинидоходів.

>Крім того, указзаборонявроялістамтримативдомазброю.

>Негайно послевиходу цого указу нагенерал-майорівпоклали іобов'язки по точномузастосуванню законівпротироялістів. Таким чином, нановуполіціюпокладалисядужескладнісоціально-педагогічні тарелігійно-моральні заподіяння. [1.13,209]

 >Відкритавійськова диктатура Кромвеля бувдоситьефективною, але й некористувалася великоюпопулярністю ванглійськомусуспільстві.

>Використаннясолдатів для обходуприватнихбудинків уЛондоні ізметоюперевірки, чи непорушуєтьсясубота, й чидотримуютьсявстановлені парламентом пості (а при таких обходахсолдатизазвичай неслизнайдену вкухніїжу),викликалонайбільшрізкеобурення.Таке

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація