Реферати українською » История » Соціально-економічне життя Острога міжвоєнного періоду


Реферат Соціально-економічне життя Острога міжвоєнного періоду

>Першасвітовавійна принесла нелишечисленнілюдськіжертви, але й ізанепадекономіки й позакінченні військовихдійосновнимзавданням, яку стояло перед острожанами,покращитиекономічне життя свогоміста. Уархівнихданихміститьсяінформація просоціальне становищеміста. Так, станом насічень 1921 року вмісті мешкало 13109жителів, із них 9127доросле населення (4035 –чоловіки, 5092 -жінки) та 3982 –діти (257дітейвіком дотрьох років та 1866дітейвіком відтрьох доп’ятнадцяти років).

>Власнесаме,економічне становище Острога було бважким. Дляпідтвердження цого можнавикористатиматеріали справ 1 фонду № 239ДАРО вякій написано, що ">господарськийрозвитокміста в поганомустані, Незважаючи навигіднеекономіко-географічнеположення.Несприятливийвпливмаєприкордонне становище тадеякіобмеження із боціполяків.Промислові підприємства тутзавждиорієнтувались наспівпрацюзіСходом.Відчуваєтьсянестачабудинків, котрі булизнесені, а відПершоїСвітовоївійнибудівництво не проводилося. Владанеспроможна, через шлюбкоштів,розпочатибудівництво, акасипозичкової вОстрозі небуло"[1].

>Такожпотрібноознайомитись іззагальним станомрозвиткуміста в Першіповоєнні рокта.Зазначається, щопромисловийрозвиток Острога в поганомустані, але йактивізувалосяторгівельне життя.Залишисявідкритимифіліїсоліднихторгівельнихфірм, котрізнаходились до рук польського панства,відкритокількасамостійнихфірм таторговихдомів,відновили свою діяльністьощадні товариства такредитні банки.Продовжувавфункціонувати Банк земельпольських.

>Філіїновоутворенихфірмпроводятьторгівельнізв'язки ізУкраїною через такзвані “зачи”вибудовані на Новомумісті.

Ярмарку вОстрозівідбувалися 15разів нарік, але й не малі великогозначення,оскількиосновнаторгівляз-за кордономвідбувалася через “зачи”, але в ярмаркиприїжджали в основному ізоколицьсторонипольської[2].

Уцентрімістарозташованийринок дляпроведенняторгівліміжприватними особами.Каналізації немає, 2приватнілазні,такожє 2приватні аптеки ташпиталі: одинприватний, вякомуможепоміститися 33хворих, тадержавний-88.

>Невідкладноюпотребоюострожан у Першіповоєнні рокта було боздоровленняфінансовогосподарськихстосунків,перш на,зверталасяувага напошуквідповіді нанаступнізапитання:

1)Який станфабричної,харчової,текстильноїпромисловостінині?Визначено, що вонзнаходиться до краюважкомустановищі.

2) Чиможливовіднайтиосередки, котрізможутьпокращитиіснуюче становище?

3) як багатокористіприносятьвказанівищегалузіпромисловості вперіодрозвитку, активногофункціонування?

4)Яківстановленіціни народовищекварцовогопіску тавапняку?[3]

>Ця справаєповажною йпотребуєзначноїуваги, боєскладною:форматування-проектування винне бутистислим та добропродуманим, атакожґрунтуватися напевнихдокладнихпідставах. Узв’язку ізцимпотрібнозвітуватися, котрі вмежахповітуіснують підприємства, котрі із нихєприватні, котрізбанкрутували та із які причин,вказати, котрікрокипотрібнозробити у томущобзбанкрутілі підприємстваякнайшвидшевідновили роботу, ідеїщодо покращання станупідприємств.

Для покращанняекономічного станупланувалосястворити спе-ціальнуКомісію, у складякоїмавввійтиГосподарськийкомітет.Комісія виннапроводити разів замірялися вбитимісяцьгосподарський контроль вмісті. Засправамипромисловості таторгівлі виненнаглядатиспеціальнийкомісар.Якщомагістрат неможепредставити такого кандидата,вінможезвітувати про своївнески написьміналежнимобґрунтуванням.Звіти провнескинадсилаються доМіністерствапромисловості таторгівлі.

Колистосується,закладів, котріфункціонували на територї Острога, то про них можнадізнатися ізматеріалівнаступної справ. Так, на територїмістапрацювалочотириготелі, одинбудинок, де можнапереночувати та одинзаїзднийбудинок.Вказувалося, що вмісті немає жадноїкорчми.Діє двапансіонати.Також вмістієдвітваринніферми та трипташині,крім того,функціонує сорок однабійня.Рибнихзакладів немає. УОстрозі працюєдвіпекарні, трикондитерські фабрики, фабрик ізвиготовленнясиропів та соку немає,натомість працює три фабрикивиготовленнягазованої води, трицукерні тап’ятьпивоварень. Умістідіє двамлини.Наявнішістьзагальнихцвинтарі та одинзакритий[4].

>Булоствореноокремукомісію, Яказдійснювалареєстраціюовочевоїпродукції,човнів нарічках,шкільногоінвентарю,новостворенихфірм.Комісіяпрацювалаефективно, про щопевноюміроюсвідчить лист домагістратуміста, вякомувказується, провиконаннядоручення від 10 листопаду проінформування проовочевупродукцію на Волині.Зазначається, щоовочевапродукціюможезадовольнитипотребилише місцевогоринку. Врожайовочів протягом двох рокта бувсереднім.Ціни не булисталими нелише ізогляду надевальвацію йщобокреслитиціну за 1кілограмовочів чифруктівнеобхіднозвертатиувагу на врожайпопередніх років.Існуючаціна на 1кілограмяблукстановитьприблизно 40 грошей.ОкрімДерманя,меншоюміроюовочі до ОстрогаможедоставлятиВерхів,розташований за 15кілометрів відміста.

>Основнуінформацію проекономічнийрозвитокміста можначерпати ізпротоколівзасіданьгосподарськихкомітетів,зібраньміської заради,комітетівторгівлі талихварства, на якіпотрібноакцентуватиувагу.

Отже,теперрозглянемобезпосередньозмістпротоколів.Спершурозглянемо протоколзасіданнякомітету всправахторгівлі від 2 листопаду 1923 року. У зборах брали доляВітольдЗалеський –міністрторгівельнихзв’язків,СтаніславГрущинський –бургомістрміста,СтаніславПанек –шкільнийінспектор, ЮзефШраєр –аптекар, МиколаХайзенко –представникукраїнського кооперативного руху,СтаніславМроцкєвіч –представникгосподарськоїкомісії Острога.Також впротоколівказуютьсяпрізвища тихий людей, котрі неприбули назасідання.Серед них: Казимир Травень –міністрзв’язківофіційного резерву, майор ВладиславЗак –професоргімназії, АнтонСайчук –обивательміста[5].

>Зборивідкрив староста,оголосивши, щометоюєвключеннягосподарськогокомітету до спілкиторгівлі талихварства. Старостаакцентуєувагу, щоціни напредметипершоїнеобхідності на 50%вищі, ніжціни всусідніхповітах:Дубенському таКременецькому.Виходячи із цогоосновнимзавданнямкомітетуєвстановленнястабільнихцін, як напредметипершоїнеобхідностітакі наіншітовари,застосуваннясанкційстосовноосіб, котріпідвищуютьціни.

>Погодилися щопотрібностворитикомітетторгівлі талихварства,який біскладався із президента, секретаря йскарбника. ПрезидентомобралиМроцкєвіча, секретарем ставшиГрущинський,Залеськогопризначилискарбником.Вкінцізасідання старостанаголосив нанеобхідностізаохочувати до співпрацюякомога понад населеннярізнихнаціональностей.

>Відповідно дорішеньприйнятих на зборах 2жовтня 1923 рокукомітетлихварства таторгівлі постановившивстановитиринковіціни на усітоварипершоїнеобхідності,контролюватиціни черезоптовуторгівлю.

Внесокчленівкомітетустановитиме 5 тис. марокщомісяця[6].

>Цікавимє протоколзасіданняКомітетулихварства таторгівлі від 9 листопаду 1923 року.Присутніми були президентМроцкєвіч,секретарГрущинський таскарбникЗалеський.

Предметомвизначилирозглянути діяльністьполіції усправахторгівлі,проаналізуватиситуаціїнадмірногопідвищенняцін на жито від 7жовтня,купівлітоварів передринком,приховуваннязапасівнафти вроміріоднієї бочки, 10пудівборошна вприміщеннітретьої особини черезЄношифкєра, 95пудівсолі.

18 листопаду 1923 року доКомітету усправахлихварства таторгівлінадійшов лист відкупецького банку, вякомувказувалисьціни нацукор:гуртова – 67 тис. марок закілограм,роздрібна – 90 тис. марок закілограм.

З цого приводунаступного днявідбулосяпозачерговезасіданняКомітету усправахлихварства таторгівлі наякомувизначалиціни нацукор. Вирішилиціну нагуртовуторгівлю 11 тис. закілограм,роздрібнаціна – 15 тис. закілограм через Банккупецький чироздрібнаціна йдодатково 20%[7].Крім того, ухвалилизавозитицукорлише в тихмагазини, на котріпоширюєтьсядію протоколу.

>Також на зборахвстановилиціни напредметипершоїнеобхідності[8].

>Магістратвстановлюєціни запосередництвавиконавчихорганів влади.

У протоколахмістятьсядані проціни напродукти, котрі варторозглянутидетальніше.

Отже, станом на 15 января 1923 року,борошножитнє за 1 пудкоштувало 600 марок, пудгречаноїкрупикоштував 600 марок.

>Окремовстановлювалисяціни назмолотіння пуду зерна – 30 марок, круп – 40марок[9].

Отже, якбачимовартістьпредметівпершоїнеобхідності буввисокою,це,перш на,пов’язано ізвисокимицінами наперевезенняцихтоварів. Заперевезення пудужитньогоборошнапотрібно було бзаплатити 90-100 марок, пшеничного Першогоґатунку – 240 марок, іншогоґатунку – 200 марок.Перевезення крупобходилося всередньому в 100-120 марок.Такі жціни буливстановлені і наперевезенням’яса.Перевезенняовочівкоштувало всередньому 25-50 марок.Найвищіціни були наперевезенняолії – 800-1000марок[10].

УДержархівіРівненськоїобластізберігаєтьсятакожвиказринковихцін станом на 2 января 1928 року.

>Пудпшеницікоштував 49 грошей, жита – 42гроші, ячменю по 33гроші, гречки – 39 грошей, проса – 43гроші,житньогоборошна Першогоґатунку – 68 грошей, іншогоґатунку – 64 шеляга.Змінилисятакожціни накрупи: пудгречаноїкрупитеперкоштував 76 грошей,ячмінної – 50 грошей. За одинкілограмкартоплі платили 7грошей[11]. Наполицяхз'явиласясвіжариба, але йціна нанеї бувдужевисокою аж 3злотих,зросла вціні й свинина – 4злотих,яловичинаприблизно два шеляга.Вартістьоцтовоїесенціїстановила 6злотих, винногооцту – 1злотий.З'явилисяновітовари, але йціни ними булидужевисокі. Так,наприклад оливки можна було бкупити за 3злотих,дріжджі – 4злотих, какао – 7злотих, кава – 10злотих, чай – 22злотих. Затисячуцигарокпотрібно було бзаплатити 20злотих,вартістьтютюну булла 24злотих. На 20%зрослиціни наперевезеннятоварів[12].

Здопомогоюматеріалівсправ, можнапомітитирізницю вцінах йзробитивисновок, що, порівняно із 1923 фатальністюціни напредметипершоїнеобхідності у 1928роцізросли. Алі туттакож вартовідзначитипевнустабільністьпольськоївалюти.

>Окремопотрібнозвернутиувагу наприбутки тавидаткиміського бюджету.Спершурозглянемоприбутки бюджету,інформація про котрізафіксована вархівнихджерелах. Станрахунку на 1921рікстановив 17542марки[13].Крім того було бзібраноміські побори ізводокористування 567983 марки, ізміського парку – 9000 марок, ізвипасів – 734000 марок.Також булинадходження відтуристів 1567905 марок, ізканцелярії – 701820 марок, заоренду місць наринку – 402155 марок, завидачупаспортів – 122700 марок.Міськакасатакожпоповнювалася зарахунокадміністративнихстягнень.Були і непередбачуванігрошовістягнення доміської страти. До нихвідносяться оплата ізактіворенди – 34560 марок, оплата за квіти,віджиманняцукру -61700 марок, оплата зареєстраціюквартири – 1050 марок.Заборгованість ізторгівлі тапромисловостістановила 1113 марок за 1919рік[14].

>Вартонаголосити, що про усідоходи тавидаткиМігістратзмушений бувзвітуватисяпольськійвладі. Так, ізрахунковогозвітуміськоїкасиміста Острога можнадізнатися пронадходження до бюджетові уперіод із 1 января до 1жовтня 1922 року.Надходженнякоштівздійснювалоськількомашляхами,зокрема задержавний чинш із містуміського 29000 марок, заперевезенняпіску – 68850 марок. Докаситакожсплачуваликошти зазабійтварин – 4066879 марок, атакож оплата за воду – 1809424 марок.

Алі усе-такиосновнимджереломнадходжень доміського бюджету булиподатки із місцевого населення, котріпотрібно було бсплачувати учітковизначені рядки. Увипадкунесвоєчасноїсплатиподатку на особуплатниканакладався штраф. Проце можна более детальнодізнатися ізматеріалівнаступної справ, уякіймістятьсятакождані про усіприватні підприємства, котріфункціонували вОстрозі вміжвоєннийперіод.Розглянемо їхнідетальніше.

>ФідлерФейза заадресоюДубенська, 19має увласності галантерею.Прибуток відякоїстановить 10000000 марок, сумаподатку 20000 марок.Сплатитивказану сумупотрібно до 18 листопаду.

>ДаніельГодмінмає в приватногокористуваннявітряк.Прибуток ізякогостановить 8000000 марок,розмірподатку – 1600 марок,сплатити до 16 лютогонаступногороку[15].

Отже,місцевакасапоповнювалася в основному зарахунокподатків таторгівлі. Алі були і своївидатки, котріподекудиперевищували суму прибутку.Всівидатки можнаподілити втричігрупи:

1)Звичайнівидатки

>Загальнаадміністрація

-Вибори доміської заради

-Видатки, котріпов’язпні іздіяльністюміськради

-Утриманнябургомістра – 63300марок[16]

2)Особовівидаткимагістрату

-нагородженнячленівмагістрату

>пенсія за 1922рік – 4845927 марок

>додаток заминулийрік – 54059 марок

-нагородження персоналу – 4395796марок[17]

3)Речовівидатки

- Ремонт таутриманнябудівель

ремонт приміщеннямагістрату – 115730 марок

>закупівляінвентарю – 1388220 марок

-Опалювання таосвітленняприміщення – 300166 марок

-Закупівляписемнихматеріалів, книжок – 1091013 марок

-Поштові тателеграфічні оплати – 48708 марок

4)Комунікація

-Утриманнядоріг вповіті – 2202760 марок

5)Шкільництво тапозашкільневиховання – 1134800 марок

6)Шкільнагігієна

-Пенсіялікарю – 525000 марок

-Закупівляліків школярам – 11585 марок

7)Освіта тапозашкільневиховання

-Субсидія музеям – 410958 марок

-Кошти дляорганізаціїсніданківдітямдошкільноговіку – 118315 марок

-Господарськівидатки – 277850 марок

8)Видатки наздоров’я

-Субсидія дляповітовогошпиталю – 397290 марок

9)Кошти налікування

-Кошти налікування убогим – 113360 марок

-Кошти наутриманняхворих вміськомушпиталі – 186725марок[18]

10)Утриманняамбулаторій длятварин – 52800 марок

11)Обладнанняторгових баз длятварин – 46000 марок

12)Утриманняпритулків дляблукаючих собак – 59000 марок

-Пенсіялікарю-ветеринару – 1657150 марок

13)Опіка надсуспільством

-Виплати наутриманняхристиянськогопритулку длясиріт – 3144058 марок

-Виплати наіншіпритулкиміста – 22000 марок

-Одноразовадопомогапостраждалому віднещасноговипадку – 181000 марок

-Виплати надоброзичливіцілі – 10000 марок

- Надопомогурепатрійованих – 19440 марок

14)Суспільна безпека

-Утриманняполіції – 7860 марок

-Утриманняв’язнів – 894943 марки

-Пожежна служба - 1748050 марок

15)Освітленнявулицьміста – 401999 марок

16)Утриманнязакладівсуспільногокористування – 1325410 марок

17)Водоканали таканалізація

- Ремонтобладнання – 1827890 марок

-Пенсія персоналу – 1170100 марок

>Требатакожзвернутиувагу назасвідченняМагістрату, вякомузазначалося щоєврейськийшпиталь,якийфункціонує вОстрозіфінансується зарахунокдобровільнихвнесків[19].

>Окремовиділялисякошти наборотьбу ізепідеміями – 96000марок[20].

Отже,першочерговимзавданнямострожан позакінченніПершоїсвітовоївійни буввідбудоваекономікиміста. Для цогоскладалисяпевніплани,реєструвалисядіючі на територїміста підприємства,готелі,пекарні таін..господарські приміщення.Такожздійснювався контроль надзборомврожаю,господарствомцерковнихпарафій, що вподальшомупризвело допромисловогопіднесення та покращанняматеріального стану населення,зокремазменшилакількістьбезробітних на 10 %.Вкінці рокускладавсязагальнийзвітміськоїкасиМагістрату, вякомувказувалася сумаприбутків ізміськоїнерухомості,міськихпідприємств,податків,надзвичайнихнадходжень (>благодійнівнески,штрафи занесплаченівчасноподатки, засанітарнеухилення, занаданнянеправдивихсвідчень прирозглядісудовихсправ),такожзвітувалисястосовновидатків:звичайних (>проведеннявиборів доміської заради,утриманнябургомістра),особових (>нагородженнячленівмагістрату,виплатупенсій,допомога принещаснихвипадках),витратиречові (ремонт таутриманняприміщень,ремонтуваннядоріг,освітленнявулиць,закупівляінвентарю).

Таким чиномзавдякижорсткому контролю,економічне життя Острога уміжвоєннийперіодзначнопокращилося йнапередодніДругоїсвітовоївійниспостерігалосянавітьекономічнепіднесення,подальшомупрогресуякогоперешкодилавійна.

>соціальнийторговельний острогвійна


>Джерела

1.ДАРО. – ф.239.Магистрат р. Острога Здолбунівського повіту. – Раз. 1. –Спр1.Статистические даних про місті Острозі 19 листопада 1921-23 грудня 1922. – 442 арк.

2.ДАРО. – ф.239.Магистрат р. Острога Здолбунівського повіту. – Раз. 1. –Спр14.УказанияМинестерства внутрішніх справ про облікубесхозейственного майна, про надання статистичних даних, і звітів про діяльність магістрату, списки працівниківгосударственних установ р. Острога та інших. – 245 арк.

3.ДАРО. – ф.239.Магистрат р. Острога Здолбунівського повіту. – Раз. 1. –Спр 75. Листування зі Здолбунівськимстароством та інші установами про надання статистичних даних просельськохозяйственной продукції.– 593 арк.

4.ДАРО. – ф.239.Магистрат р. Острога Здолбунівського повіту. – Раз. 2. –Спр7.Прескурант ціни перевіз сільськогосподарських продуктів, будівельних матеріалів і робочої сили у місті Острозі. – 80 арк.

5.ДАРО. – ф.239.Магистрат р. Острога Здолбунівського повіту. – Раз. 2. –Спр26.Прескурант ринкових ціни продовольчі товари в Острозі. – 238 арк.

6.ДАРО. – ф.239.Магистрат р. Острога Здолбунівського повіту. – Раз. 3. –Спр115.Прейскурант ринкових цін р. Острога 2.10.1923-15.01.1924 рр. – 141 арк.

7.ДАРО. – ф.239.Магистрат р. Острога Здолбунівського повіту. – Раз. 4. –Спр38.Указания Міністерства внутрішніх справ поорганизационним і господарським питань, і ін. 24.06.1927 – 27.11.1927 рр. – 24 арк.



[1]ДАРО. – ф.239.Магистрат р. Острога Здолбунівського повіту. – Раз. 1. –Спр1.Статистические даних про місті Острозі 19 листопада 1921-23 грудня 1922. – 442 арк.

[2] Саме там. –арк.186.

[3]ДАРО. – ф.239.Магистрат р. Острога Здолбунівського повіту. – Раз. 1.–Спр1.Статистические даних про місті Острозі 19 листопада 1921-23 грудня 1922. – 442 арк.

[4]ДАРО. – ф.239.Магистрат р. Острога Здолбунівського повіту. – Раз. 1. –Спр14.УказанияМинестерства внутрішніх справ про облікубесхозейственного майна, про надання статистичних даних, і звітів про діяльність магістрату, списки працівниківгосударственних установ р. Острога та інших. – 245 арк.

[5]ДАРО. – ф.239.Магистрат р. Острога Здолбунівського повіту. – Раз. 3. –Спр115.Прейскурант ринкових цін р. Острога 2.10.1923-15.01.1924 рр. – 141 арк.

[6] Саме там. – арк. 3

[7] Тамжею – арк. 17

[8] Саме там. – арк. 20

[9]ДАРО. – ф.239.Магистрат р. Острога Здолбунівського повіту. – Раз. 2. –Спр26.Прескурант ринкових ціни продовольчі товари в Острозі. – 238 арк.

[10]ДАРО. – ф.239.Магистрат р. Острога Здолбунівського повіту. – Раз. 2. –Спр7.Прескурант ціни перевіз сільськогосподарських продуктів, будівельних матеріалів і робочої сили у місті Острозі. – 80 арк.

[11]ДАРО. – ф.239.Магистрат р. Острога Здолбунівського повіту. – Раз. 7. –Спр4.Прескурант цінисельськохозяйственние продукти та інших. – 318 арк.

[12]ДАРО. – ф.239.Магистрат р. Острога Здолбунівського повіту. – Раз. 7. –Спр40.Протоколи засідань комісії з визначенню цінисельськохозяйственние товари, прейскуранти ринкових цін, і ін. питання. – 640 арк.

[13]ДАРО. – ф.239.Магистрат р. Острога Здолбунівського повіту. – Раз. 5.–Спр 6.Предвартельний бюджет магістрату міста Острога . – 263 арк.

[14]ДАРО. – ф.239.Магистрат р. Острога Здолбунівського повіту. – Раз. 1.–Спр1.Статистические даних про місті Острозі 19 листопада 1921-23 грудня 1922. – 442 арк.

[15]ДАРО. – ф.239.Магистрат р. Острога Здолбунівського повіту. – Раз. 5.–Спр 9. Журнал обліку власників торгових, ремісничих і комунальних підприємств міста Острога 1922-1924 рр. – 16 арк.

[16]ДАРО. – ф.239.Магистрат р. Острога Здолбунівського повіту. – Раз. 5.–Спр 8.Отчети произрасходовании бюджетних коштів магістрату 1января-1 жовтня 1922 р.– 29 арк.

[17] Саме там.- арк. 9.

[18] Саме там.-арк.10

[19]ДАРО. – ф.239.Магистрат р. Острога Здолбунівського повіту. – Раз. 4. –Спр38.Указания Міністерства внутрішніх справ з організаційних і господарським питанням. – 16 арк.

[20]ДАРО. – ф. 239.Магистрат р. Острога Здолбунівського повіту. – Раз. 5.–Спр 8.Отчети произрасходовании бюджетних коштів магістрату 1января-1 жовтня 1922 р.– 29 арк.


Схожі реферати:

Нові надходження

Замовлення реферату

Реклама

Навігація