Реферати українською » История » Голодомор та Його заподій


Реферат Голодомор та Його заподій

>Реферат на задану тему:

«Голодомор та його заподій»


>Причини голодомору

>Якщовченімайжеодностайновизначилися із причинами інаслідкамикатастрофи страшного Голодомору 1932-1933 рр., то політикирізнихрівнів й вВерховній раді, й позаїїстінами,ніяк неможутьдійтизгоди із цого запитання. І справа не внестачіархівнихматеріалів чирезультатівнауковихпошуків йдосліджень.

Ні,сьогодні, колиповністюрозсекреченаця тема,це всеє й вдостатнійкількості. Простодехто ізполітиківігноруютьціфакти йматеріали, чи жтрактують їхні,виходячизісвоїхполітичних чиособистихпоглядів, чикон’юнктурнихміркувань. Адехтовзагалінамагається наційстрашнійнаціональнійтрагедіїнажитисобі політичнийкапітал чи простопривернутиувагу досвоєї особини упередвиборнийперіод.

>Одні політикистверджують, що в 1932-1933 рр.ніякої національноїкатастрофи не було б, а тієї голод,який був тоді,викликанийжорстокоюпосухою, котраперіодичнотраплялася на Україні йраніше, й що под годину цого голоду померло не понад 3-3,5 мл.чол.Інші жстверджують, що в 1932-1933 рр. Україна пережиластрашнузагальнонаціональну катастрофу —найстрашніший вісторії Голодомор,якийзгубив від 10 до 15 млн. Чоловік. І щоцей голодомор був неприродний, аштучний,тобтосвідомостворенийтодішнімполітичнимкерівництвом.

Адеякі політикистверджують, щоцей Голодомортоталітарним режимом СРСР був напередспланованим длявинищення українських селян, томупроти них йвсьогоукраїнського народусталінський режим провівшиполітику геноциду.

голодоморрозкуркуленняколективізаціяхлібозаготівля

Де ж щоправда

>Аналізуючиархівніматеріали,вченіприйшли довисновку, щоосновними причинами, котрі привели до Голодомору, є непогодніумови, анауково необґрунтована,соціально-економічна політика «>соціалістичногоперетворення всільськомугосподарстві», Яказдійснюваласяжорстокимикомандно-репресивними методами шляхомпроведення су-цільноїколективізації,масового «>розкуркулювання» танепосильноїнасильницькоїхлібозаготівлі.

>ТребавіддатиналежнекерівництвуКомпартії України 1990 р., яку 26 января 1990 р.прийнялопостанову ЦК КПУ «Про голод 1932-1933 рр. на Україні», тапублікаціюпов’язаних із нимиархівнихматеріалів; воно тапідготувало й бачило до того жроціґрунтовнийзбірникархівнихдокументів йматеріалів «Голод 1932-1933 років на Україні:очимаісториків, мовоюдокументів».

Уційпостанові ЦК КПУрішучевідмежовується віднасильницьких,репресивнихметодіввирішення проблемсуспільногорозвитку йвизнається, що голод 1932-1933 років ставшисправжньоютрагедією народу,наслідкомзлочинного курсуСталіна та йогонайближчогооточення (Молотова, Кагановича)щодо селянства ічітковизначаютьсяосновні заподій, що привели до голодомору, котріповністюспівпадають ізпозицієювчених:

«Уосновівиникнення продовольчихтруднощів, апотім й голоду 1932-1933 років на Україні, як й вдеякихіншихрегіонах СРСРлежитьвідступтодішньогокерівництва країни йреспубліки відленінськихпринципівкооперування селянства.

>Насильницькіметодиколективізації,масове «>розкуркулювання»,низька культураземлеробства,слабкатехнічна базаколгоспів таінші заподій. Аголовною,безпосередньою причиною голоду, сталопримусове із широкимзастосуваннямрепресій,проведеннязгубної для селянствахлібозаготівельної політики».Розглянемо короткоціосновні заподій голодомору.


>Насильницькамасова йсуцільнаколективізація

>Всеосяжнамасова йсуцільнаколективізаціяпланувалася у тому,щоб забезпечити нееквівалентнийобмінміжмістом й селом, тім самимполегшитивикачуванняселянськихресурсів удержавний бюджет.Сталін назвавшиколективізацію «>революцієюзверху».Вінмаврацію.

>Селяни-власники невиявлялинавітьнайменшоїготовностівідмовитися відвласності іробилице лише подзагрозоюнеминучоїліквідаціїсвоїхгосподарств.Радянськекерівництво доброусвідомлювало, що процеспереконання селян якщодовгим й нелегким, особливо после тихий вчинок, що їхньогоотрималиселяни под годинуНЕПу. Тому,опрацьовуючипершийп’ятирічний план (1928–1932),керівництво державирозраховувало, що, вкращомуразі, смердотізможутьколективізувати за Союзом 20%селянськихдворів, а, по Україні — 30.

>Зосередившиувагу наіндустріалізації,планирозвиткупромисловостіспиралися тих, що державазможе дешевокупувати зерно перед селянами. Це дало бїйзмогу як забезпечитихлібомзростаючуробочу силу умістах, то йпродавати його за кордон,щобфінансуватиіндустріалізацію. Аліселянивідмовлялисяпродаватисвоє збіжжядержаві за такиминизькимицінами, котрі частостановили однувосьмуринкових.

>Розлюченийнепокірністю селян, якоївін назвавши «саботажем»,Сталінвирішує, що длявиконанняп’ятирічки надселянствомнеобхідновстановити якекономічний, то й політичний контроль.Відтак, безусякоїпопередньоїпідготовкивіннаказуєрозпочатирішучукомпанію «су-цільноїколективізації». Гасло «су-цільноїколективізації»офіційно бувпроголошений налистопадовому (1929 р.)Пленумі ЦК ВКП(б).

А уже 5 января 1930 року ЦК ВКП(б)прийнявПостанову «Про темпколективізації й заходьдопомоги державиколгоспномубудівництву». УційПостановіпланувалосязавершитиколективізацію на Українівосени 1931, чи навесні 1932 р. Алі 24 лютого 1930 р.Генеральнийсекретар ЦККП(б)У С.В.Косіорпідписавінструктивний лист ЦККП(б)У домісцевихпарторганізацій ізгаслом: «>Стептребацілкомколективізувати протягом годинивесняноїпосівноїкомпанії, а всю Україну — доосені 1930 р.».

Отже,терміниколективізаціїскорочувалися нарік-півтора.Основна позначкамасовоїколективізації було бствореннядекількохдесятківтисячколгоспівзамістьп’ятимільйоніврозпорошенихселянськихгосподарств, щосприяло бшвидшомувиконаннюхлібозаготівлі.Адже, зернозначнопростіше йшвидшевилучати уколгоспів, ніж умільйонівселянськихгосподарств.Колективізація, котрамасоворозпочаласявосени 1929 р.,відбувалась зарознарядкою центральнихорганів країни,тобто запопередньовстановленими планами для шкірного району,кожноїсільської заради. І уже доберезня 1930 р.близько 3,2 млн.селянськихгосподарств були примусомзагнані доколгоспів.

>Проголошенапартієюсоціалістичнареконструкціясільськогогосподарства на самом деле означаластворення державного секторуекономіки населі,який винен бувприскорити темпхлібозаготівель йвирішити проблему ізсільськогосподарськоюсировиною дляпромисловості.

>Зважаючи наце, «>суцільнаколективізація» був задумана, яккомунізація ізутвореннямгосподарств максимальногорівняусуспільнення.Офіційно вопублікованих документахйшлося проартільну форму, але й врізнихінструкціях,якими смердотісупроводжувалися,артіль малавиглядкомуни.

>Починаючи із лютого 1930 р., коли було бопублікованоновийПримірний статутсільгоспартілі «якперехідної докомуниформиколгоспу», умасовому порядку сталиусуспільнюватисякорови,дрібна худорба йптиця.Така практиказустрілашаленийопірсеред широкихселянських мас. Політичнаситуаціярізкозагострилася.

>СтрашнеспустошеннясільськоїекономікистурбувалоСталіна, йвін Зберезня 1930 р.надрукував у газеті «Щоправда»статтю под заголовком «>Запаморочення ізуспіхів», вякійстверджував, що «>корінний поворот досоціалізму населі можнавважатизабезпеченим», й у тій годинувін писавши, що «>неможливонасаджуватиколгоспи силою. Це було б ббезглуздо йреакційно». Уцій з статтеюСталінпублічно назвавшинеповагу доприсадибної ділянки «>перегином» йпоклав відповідальність за «>перегини» намісцевівласті. 14березня 1930 р. було бопублікованоПостанову ЦК ВКП(б) «Проборотьбу ізвикривленнямипартійноїлінії вколгоспномурусі».

Уційпостановіпропонувалосямісцевимпартійниморганізаціямвідмовитися відадміністративноготиску на селян приутвореніколгоспів йзосередитися нагосподарському таорганізаційномузміцненніколективнихгосподарств.НаміриСталіна булиочевидними:по-перше,віндававпартійним органамзрозуміти, щослід надеякий годинупослабититемпиколективізації, апо-друге,звинувачуючидрібнихчиновників, котріслухняновиконували йогопостанови,намагавсявідмежуватися відстрахітливихнаслідківколективізації.

>Сприйнявши заявуСталіна яквідступ відрепресивнихметодівколективізації,селянипочалицілиминатовпамивиходити ізколгоспів. За тримісяцімайже половинаколективізованих селян на Україніповернулася доіндивідуальногогосподарювання. Це далозмогудещостабілізувати становище населі.

Однак,незабаром сталозрозуміло, щоце бувлишетимчасовийвідступ, й режимвідновивнасильницькуколективізацію,застосовуючинову тактику.Тепермісцевівластінамагалисястворити дляодноосібниківтакіумови,щобекономічноунеможливитиіндивідуальнегосподарювання.Оподаткуванняіндивідуальнихгосподарствзбільшили у два-три рази, аколгоспниківзвільнили відподатків.

>Селянам, щовиходили ізколгоспів, часто вже не давалиїхній реманент й ту худорбу, щовціліла.Вониотримувалиубогінаділи, у тому годину як заколгоспникамизберігалися найкращіземлі. Доти жіснувала реальназагроза, щонайбільшупертих йнепокірних моглиоголоситикуркулями чипідкуркульниками йвивезти із села. І якнаслідок,багатьом селянам не позбавлялосянічогоіншого, яквступати доколгоспів.

Вжежовтні 1930 р. 70%орних земель було бусуспільнено, й до 1932 р. 70%селянськихгосподарствперебували вколгоспах.Розміридержавних поставокколгоспамзаздалегідь не доводили. Доти ж,центральніорганидотримувались принципу «>кращепереобкласти ніжнедообкласти», й тому планздачіпродовольстваколгоспамвстановлювалитакий, що после йоговиконання длярозподілу по трудодняхмайженічого нелишалося,тожколгоспникизмушені були,щобпроіснувати,розраховувати в основному на своїприсадибні ділянки.

>Насильницька,масова йсуцільнаколективізаціяселянськихгосподарствпризвела дожахливихнаслідків й, впершучергу, дорізкого спадусільськогосподарськоговиробництва, до тогочислі йхліба.Понівеченіселянськігосподарства,сотнітисячдепортованих,мільйонизагублених селян.

>Колективізаціяперетворюваласамостійних селян набезправнихпідневільнихколгоспників-кріпаків, котріслухняновиконувалирізнідержавнізамовлення. Унепристосованихколгоспнихприміщенняхмасовогинула худорба, аселянськихгосподарствах,щоб худорба не був забрана доколгоспу,їїмайжеповністювирізали. І тому за роктаколективізаціїпоголів’яхудоби в Україніскоротилосямайже удвічі, а й уподвірномукористуванні селян –– у 8разів.

Таким чином,насильницькамасоваколективізаціяпризвела доти, щопродовольча базареспублікизазналанепоправнихвтрат й сталаоднією зголовних причинвиникнення Голодомору.

>Розкуркулювання. «>Ліквідаціякуркульства як класу»

>Розуміючи, щонайзапеклішийопірколективізаціїчинитимутьзаможнішіселяни,Сталінзакликав до «>ліквідаціїкуркульства як класу».Цякласична тактика за принципом «>поділяй таволодарюй» буврозрахована тих,щобізолюватинайзаможнішихгосподарів, котрі категорично небажалиусуспільнення, відмасибідних селян.

>Становищенезаможника неставалогарантією безпеки для селян, котрі непогоджувалися наколективізацію; їхньогооголошували «>підкуркульниками» йпіддавалирепресіям.Визначити,хтосаме вселіє куркуль, було б непросто.Взагалі вважалось, щокуркуліце тих,хтомають понадзасобіввиробництва, ніж середняки івикористовуютьнайманупрацю.

15серпня 1929 р.РаднаркомУСРРухваливПостанову «Проознакикуркульськихгосподарств, на котрі ширятися правила Кодексу законів пропрацю УСРР».Згідно ізцієюпостановоюкуркульськимгосподарством вважалосьселянськегосподарство, яку мало усвоємукористуваннімлина,олійницю,круподерню чи систематичновикористовувалонайманупрацю,здавало ворендумашини ізмеханічнимидвигунами, чи жтаке, що малоприбуток 300 крб. наїдця, але й не менше 1500 крб. нагосподарство.

Алічастіше напрактицікористувалися неположеннямивищеназваноїПостанови, арішеннямтрійки (>співробітник ДПУ, головасільради,секретарпартосередку), вякомучастішепереважали необ’єктивніфактори, азаздрість,особистіантипатії чиобрзи, чинебажання селянинавступати доколгоспу. Тому,куркулямиоголошували не лишезаможних селян, а ібагатьохсередняків й,навіть,бідняків.

Коли жфактично означала «>Ліквідаціякуркульства як класу»

>Тих,хточинив найупертішийопір,розстрілювали чимасововивозили втаборипримусової роботи наПівніч чи доСибіру.Рештупозбавляливсієїїхньоївласності,саджали утоварніпотяги івивозили затисячікілометрів наПівніч, де їхнього скидали внеобжитихмісцях,нерідко безїжі тапритулку.

За «>меншіпровини»розкуркуленихвивозили замежі району чивикидали внайдальшіяри та балки за селом. «Ві можетеарештувати івисилати десятки йсотнітисячкуркулів» —повчавСталінсвоїхпомічників на XVIз’їзді ВКП(б) учервні 1930 р.

Ісільськіактивісти, ірізноманітніуповноважені, що абичорнікрукизліталисязвідусіль, фанатичновиконувалинастанови вождя. Прирозкуркуленні перед селянами забирали все: землю, худорбу,сільгоспреманент,продуктихарчування,білизну, подушки, ложки, миски.Іноді іздітейзривалинавітьпанчохи таіншийодяг, неговорячи уже проприкраси.

Часторозкуркуленняперетворювалося вбарахольство,бо багато промоврозкрадалиактивісти, котрі проводили «>розкуркулення» зазарадинаживи. Усправіпроведенняколективізації йрозкуркулення урядспочаткупокладавнадії навідновленікомітетинезаможних селян (КНП), але йнезабаром зрозуміли, що для селянинабідністьще означалаготовностібрати доля взнищеннісвоїхзаможнихсусідів. Тому, уряд дляпроведеннясвоєї політикивирядив на селотисячіміськихробітників з числаросійських таєврейськихкомуністів йкомсомольців.

>Восени 1929 р. в укра-їнські села було б спрямоване 15 тис.робітників, усічні 1930 р.близько 47 тис.Водночас дляпроведеннякомпаніїрозкуркулення такерівництвомщойноутворенимиколгоспами на Українуприбули такзвані25-тисячники —російськіробітники, фанатичновіддані «>побудовісоціалізму»будь-якоюціною.

>Цічужі на Україні людизабезпечувалипроведення політики уряду ізіщебільшоюжорстокістю.Розкуркулюваннясягнуло апогеювзимку 1929-1930 рр., йнайпоширенішою йогоформою сталадепортація. За роктаколективізації, якзазначав усічні 1934 р.Генеральнийсекретар ЦККП(б)У П. П.Постишев, в Україні було брозкуркулено 200тисячселянськихгосподарств.

>Понадмільйона українських селян було бдепортовано врайониПівночі,Сибіру йКазах-стану.Основнамасадепортованих селян (>серед нихдіти тастарі)загинули на новихмісцях, котрі були непристосовані доведеннясільськогогосподарства ймалопридатні для життя.

>Багатоселянських батьківщин,щобуникнутирозкуркулення ідепортації, залишали своїдомівки йгосподарства йтікали впромисловіміста чи замежі України й тамнишкомприєднувалися доміськоїробочоїсили,боприймати напромислові підприємствакуркулівзаборонялося.

Такприпиниласвоєіснування великачастинанайбільшпрацездатних,продуктивних йнайбільшдосвідченихгосподарів, котрі любили землю йвміли нанійгосподарювати.

Цезначнопідірвалопродуктивнісилиукраїнського села й сталодругоюосновною причиною Голодомору.

>Продрозкладка —примусовахлібозаготівля

Алінайголовнішою,безпосередньою причиною Голодомору сталапродрозкладка (>примусоварепресивнахлібозаготівля), якої повторнозапровадили усічні 1928 р.Офіційноїїназивалихлібозаготівельним планом, а й у документах із грифом «>таємно»вживалитермін — «>розкладка».

>Волюнтаристськасоціально-економічна політика уряду йнадзвичайножорстокірепресивніметодиїїпроведенняупродовж десятипопередніх років привели дохлібозаготівельноїкризи тазерновоїпроблеми, й урядвирішиввідмовитися від політикиНЕПу йзновузапровадитипродрозкладку.

Алі навідміну відсвоєїпопередниці роківгромадянськоївійни, вонсупроводжуваласяновимирепресивними заходами, аборотьба захлібзнову сталаборотьбою засоціалізм. Планвважавсявиконанимлише тоді, коликожне село чиокремегосподарствовиконувалисвоєособисте «>тверде» заподіяння.Кругова поруказемельноїгромадивтрачаласвоєрятівнезначення.

>Така системахлібозаготівель зарозкладкоювиснажувалакожнеселянськегосподарство,штовхала його на міжвідчаю й голоду.Хлібозаготівлісупроводжувалисяжорстокимирепресіями йтерором,фізичним таморальнимзнущанням над селянами. Заневиконання непосильного «твердого заподіяння» їхніпозбавляливласногопомешкання,худоби,землі,реманенту,господарськихбудівель, зерна,засобівіснуваннявзагалі.

>Селян судила абикримінальнихзлочинців заневиконанняобсягівхлібозаготівель, котрі ізкожним фатальністюнеухильнозбільшувалися.Продрозкладкою на 1928 р. Українівизначили план уобсязі 265 млн.пудів. А 7 январяПолітбюро ЦККП(б)Уобговориловідразу трителеграми: відСталіна, Молотова, йМікояна.Вонивимагали збільшення планузаготівель для України на 30 млн.пудів.

>Внаслідокнасильницькихзаготівель у 1928 р. із Українививезли 4,1 млн. т. зерна,тобточетвертучастину валовогозбору, щосклало 42% союзного планухлібозаготівлі, врезультаті чого перед селянамимайже незалишилосяхліба й вдеякихпівденних районахрозпочався голод. В частности у аркушахсекретарівокружкомівпартійОдещинийшлося про ті, уберезні 1928 р.селяни «буквальноголодують».

Профактиголодування мовивши й голова ВУЦВКГ.І.Петровський наПленумі ЦККП(б)У влистопаді 1928 р.Хлібозаготівлі, котрірозпочалися усічні 1928 р. зарозкладкоюдосягли свогозлочинного апогею у 1932-1933 рр. Уодноосібних йколективнихгосподарствах забирали нелише зерно, а і худорбу,квасолю,буряки,картоплю ііншіпродуктихарчування.

>Уряд Українивважав, що задопомогою одних лишеуповноважених йрепресивнихорганівїм невдастьсявилучити перед селянамиусінаявнізапаси зерна, й томуПостановами КП(б)У та РНКУСРР від 13 листопаду 1932 р. та 5 января 1933 р. відповідальність завиконанняцієїопераціївінпоклав под страхом смерти («надзвичайних заходів партійного і державної впливу») намісцевий актив.

>Найбільшчесні йдалекогляднікерівники намісцяхнамагалисявсілякозменшитиголодну катастрофу й тоді 27 листопаду 1932 р.з’явиласяПостановаПолітбюро ЦККП(б)У «Прозастосуваннярепресивнихзаходів повідношенню доколгоспів,саботуючиххлібозаготівлі», вякійвимагалося, впершучергупритягти досудовоївідповідальності «>переродившихся, які допомагають куркульству членів партії у складі керівнихдолжностних осіб колгоспів».

І за «>потураннякуркульському саботажу» було бзаарештовано йзасудженотисячіголів,членівправліньколгос-пів,спеціалістів,партійних,радянськихпрацівників.Фабрикуютьсягучні «справ», колизвинувачені у «>злісномусаботажіхлібозаготівель»керівникиколгоспів йрайонівзасуджуються дорозстрілу,тривалих роківув’язнення.

І тому жертвамижорстокогомасовоготерору под годинухлібозаготівельставали не лишеселяни, а ікерівники йспеціалістиколгоспів, головисільських радий,секретарірайкомів партії, головирайвиконкомів таіншімісцевіактивісти. В частности «по 5грудня 1932 р.загальнакількістьзасудженихпосадовихосіб поколгоспному секторуДніпропетровськоїобластісклала 1062чол. З них 59чол.засуджено дорозстрілу». 7.

Пророзмахрепресійсвідчить лист секретаря ЦККП(б)УС.В.Косіора доЙ.В.Сталіна від 8грудня1932р. Уньомувіндоповідав: «За листопад й5-тьднівгруднязаарештовано полінії ДПУ 1230чол. —голів,членівправлінь,рахівників.Крім тогозаарештованобригадирів — 140,завгоспів-вагарів — 265,іншихпрацівниківколгоспів — 195». Завідмовуздатихліб було бпритягнуто довідповідальності 327комуністів, а із них 9розстріляно.

>Розстрілюваликерівниківгосподарств тарайонів йпротягом1933р. В частности, усічні 1933 р. із 419засудженихосіб по 122 районах України 20чол.розстріляно. 8. Такихвипадківмужності людей, котріціноювласного життярятувалиінших, було бдосить в Україні. Урезультатіекономічнонеобґрунтованої політикинасильницької су-цільноїколективізації йварварської «>ліквідаціїкуркульства як класу»,продуктивнісили селанеупиннознекровлювалися йваловізборизерновихвідчутнозменшувалися; уряд,щобфінансуватизростаючіпотребиіндустріалізації,злочинно все понадпідвищуваврозмірихлібозаготівель, щонаближувало дограндіозноїкатастрофи.


Списоквикористаноїлітератури

>СтаніславКульчицький «Голодомор 1932-1933 рр. як геноцид:труднощіусвідомлення» «Наш годину»Київ–2008


Схожі реферати:

Навігація