Реферати українською » История » Система козацьких судів у 17-18 столітті


Реферат Система козацьких судів у 17-18 столітті

>Державнамитна служба України

>Академіямитноїслужби України

Кафедраорганізаціїборотьби ізконтрабандою

>Контрольна робота

іздисципліни : “>Судові таправоохоронніоргани України”

на задану тему : “Системакозацькихсудів у 17-18 ст.”

>Дніпропетровськ

2002


План

 

>Вступ

1. Суд йсудочинствоГетьманщини (друга половина XVII-XVIII ст.)

2. РеформакозацькихсудівК.Розумовського

3.Спеціальні суди

>Висновки

Списоквикористаноїлітератури

>судова система козацтворозумовський


>Вступ

 

Удоговорі 1654 року бувзафіксованавимога України ">підтвердити права йвольностінашівійськові, котрі ізвіків малоВійськоЗапорізьке, щосвоїми правамисудилося".Правосуддя у тому годину вважалосьоднією ізнайважливішихфункцій влади йВійськоЗапорізькенадавалойому великої ваги. ">Щоб анівоєвода, ані боярин, ані стольник у судивійськові невступалися, але й від старшинсвоїх,щобтовариствосудимі були: детроє чоловіківкозаків, тоді дватретьогомаютьсудити". Отже, вдоговорі бувзанотована теза процілковитунезалежність України від царського уряду сферісудочинства .

>ВнаслідокВизвольноївійнипольськасудова система в Україні бувскасована. Мовайдеться прошляхетсько-станові суди:земські - вцивільнихсправах,гродські — вкримінальних тапідкоморські в земельні.Післяутворення національної держави –Гетьманщини,розпочався процесвведенняновоїсистемикозацькихсудів,поруч ізякоюіснувалиспеціальні суди.

Насудову системувпливалиполітичне становищецієїчастини України,їїсоціально-економічнийрозвиток, атакож змінустановоїструктури населення йвстановленнязверхньої владипокозаченоїшляхти йкозацькоїстаршини.

>Метоюданої роботиєрозглядпроцесустворення таорганізаціїсистемикозацькихсудів у 17-18 ст., атакожособливостісудоустрою, щоіснував на територїУкраїнської держави.


1. Суд йсудочинствоГетьманщини (друга половина XVII-XVIII ст.)

 

Системакозацькихсудів

УпершийперіодсудоустроюУкраїнськоїкозацької (1648 р. — вушко 60-х рр. XVIIIст.).держависудова системаскладалася ізсудівкозацьких (>державних),міських,громадських,домініальних, духів них,особливих.Козацькі судиподілялися нацентральні ймісцеві[5,с.15].Цейперіодхарактеризуєтьсяперевагою діїзвичаєво го права йвикористаннямпов'язаних із ниманалогії таімпровізації,розвитком нових формсудівництва. На тому годинунаявність сюзерена не могла невпливати насудівницгвоГетьманщини, тому в XVIII ст.постійнозбільшувавсявпливросійськогосудочинства,зокрема на діяльність центральнихсудовихустанов.

>Найнижчу ланкусудівГетьманщинискладалисільські судиотаманів, яківирішувалинезначніцивільні йкарні справкозаків.Отаманздійснював суд разом ізповажними козаками. Уразіучасті вспірнійсправі селянинастворювавсяміжстановий суд (урядзуполний),оскільки донього тоді входилищевійт йпредставниксільськоїгромади.Такі судиінколивиконувалидорученнявищихсудів,зокре мало впроведенніслідства.Важливі чискладні справсільські суди передавалисотенним судам. До нихйшлиапеляції незгодної ізрішеннямсільського судусторони.

>Сотенні судиіснували вмістах ймістечках — центрахсотень.Сотенний судскладався із сотника, городовогоотамана, писаря,кількохрядовихчленів суду ізпредставниківзнатноїсотенноїстаршини. Усотенних судахполкових містіноді брали доля полковники йполкова старшина. У зв'язку ізнаявністю вмістах ймістечкахжителів (>міщан), що належали доіншоїюрисдикції,сотенні суди частопроводилисяспільно ізратушними чимагістратськими,внаслідок чоговиникавкозацько-міщанський суд.Взагаліміжратушними йсотенними судами по документиважковизначитилініюрозмежуваннякозацької йміщанськоїюрисдикцій. Зтенний судрозглядавусіцивільні йкарні справкозаків, які невирішувавсільський судотаманів, атакожвиступав уроліапеляційноїінстанції — повідношенню досільського суду.Справи, що судомвважалисянайважливішими,передавалися вполковий суд,кудитакожнаправлялися іапеляції нарішеннясотеннихсудів.

>Найбільшукількістьсправрозглядалиполкові суди, їхніочолювалиполкові судье,протеголовували тут полковники.Полкові судирозглядаликримінальні тацивільнісправи.[3,c.237].

>Полкові судискладалися із полковника, полкового судье,полковоїстаршини йзначкових (смердотізнаходились подзахистом полковника)товариша. Вони жобов'язково брали долягородовий отаман, сотник,представник відкозаків,міщан й духівництва.Нимитакожрозглядалисяважливікарні йцивільні справкозацькоїстаршини. як йсотенні,полкові суди до 30-х рр.ХУШст. (догетьманського наказу1730р. пророзмежуваннясудів)засідали разом ізміським судом. У зв'язкузізміцненнямкозауько-старшинського стану,збільшенням числа бунчукового товариства, аотже,вилученням їхньогоз-підполковоїюрисдикції,поступовообмежуєтьсякомпетенціяполковихсудів йзростає роль Генерального суду.

>ЦентральніустановиГетьманщини

До центральнихсудовихустановГетьманщинивідноситься:

1)ГенеральнийВійськовий Суд;

2)ГенеральнаВійськоваКанцелярія;

3) Суд гетьмани, чигетьманськогоправління.

>ГенеральнийВійськовий Суд (>ГВС)спочатку буввищимдержавним судом. Донього входили двагенеральних судье,генеральнийписар, арозглядуконкретноїсудової справдодаткововключалисяіншігенеральні члени тапредставники знатного військового товариства. На початкуВизвольноївійниГенеральний суддіяв як судпершоїінстанції усправахособливоїважливості.[3,с.237]. З годиноювінперетворюється увищуапеляційнуінстанцію. як вищийінстанціяГенеральний судздійснювавнагляд занижчими судами,посилав перед тимсвоїхпредставників дляучасті в окремихсудовихзасіданнях.Такийвисокийрівень складу судуобумовлювавсязначимістюсправ,винесених на йогорозгляд, тазверхніммісцем усуспільствіучасниківпроцесу.Іноді взасіданні суду брали долямісцеві полковник й сотень нік (увиїзнихзасіданнях) тамагістратськіурядовці.

Гетьманвважавсяверховнимсуддею удержаві.Вінмігбудь-якусправувзяти навласнийрозгляд, йоговироквважавсяостаточним.Йому жГенеральнийвійськовий судпред’являв доперегляду йзатвердження своїрішення. Аліслідзазначити, щоздійсненнюгетьманомсудовоїфункціїперешкоджавросійській уряд,якийнамагавсявідібрати їхні унього йпередати чиКолегіїзакордоннихсправ чиСенатові [>5,с.15].

ЗачасівгетьманстваД.Апостола,внаслідок тисковіросійського уряду, згідно із “>Інструкцією судам” гетьмани 1730 р. було б проведено реформусудів.Відтоді вГВСзасідало 6членів —троєукраїнців йтроєросіян. Президентом суду бувгетьман.ГВСдіяв якпершаінстанція длясудовихсправгенеральноїстаршини,полковників,бунчуковихтоваришів,гетьманських “>протекціантів”, атакожвиступавапеляційноюінстанцією длярішеньнижчихсудів,включаючимагістратські, які не булиелементомструктурикозацькихсудів.

>Переважнабільшістьсправ, котрірозглядавГВС,торкаласяґрунтових ймежовихспорів.Ці справвирішувались іздопомогоюкомісарів із числа старшин, які Судвисилав наспірнемісце.Комісар,маючиповноваженняГВС,міг намісцівирішитисправу чипередаватиматеріалирозслідування вГВС. Незгодна ізрішеннямкомісара сторона могла податіапеляцію вГВС.Внаслідоквпливуросійськогосудочинства подкінець свогоіснування (1750 р.)ГВС ставширозглядатигрунтові ймежовіспори напідставіпланів, невисилаючикомісарів наспірнемісце.

У XVIII ст.апеляції поважливимкарним йполітичнимсправам сталарозглядатиГенеральнаВійськоваКанцелярія (>ГВК),котра перед тімзаймаласьвиключноканцелярськимисправами. СудГВКочолював самгетьман, а членами його булигенеральнийобозний,генеральнийосавултаіншагенеральна старшина. Це не бувпостійнодіючий орган -вінзбиравоїлише принеобхідностірозглянугисправу.Зважаючи навелику залежністьГВК від гетьмани,царський уряднеодноразоворобивспробивідокремитиїї від гетьмани,віддавшиїїповністю подкерівництво генерального писаря,залишившигетьману рольапеляційноїінстанції.ГВКвиступалаапеляційноюінстанцією дорішеньГВС. ПриГенеральнійвійськовійканцеляріїдіявтретейський суд, щополагоджувавцивільні справ.Йогочленівпризначавгетьман, їхнівсього було б три.Апеляції нарішення цого судунадходили до Генерального військового суду [>5,c.15].У 1722-1727рр. назміну судуГВКприйшлапризначена царемМалоросійськаколегія, Якаскладалася ізофіцерівросійськогогарнізону начолі із президентомС.Л.Вельяміновим. ЗагетьманстваД.Апостола діяльністьГВК було бвідновлено.

УперіодМіністерськогоправління наГетьманщині (1734 - 1750 рр.) рольапеляційноїінстанції длярішеньГВСвиконувало такзванеПравліннягетьманського уряду (3українці й 3росіянина подголовуваннямросіянина).Діяльність судуГВК було бвідновлено загетьманстваК.Розумовського (1750 — 1763 рр.), а послескасування,гетьманстваїїфункціїперейшли доДругоїМалоросійськоїКолегії начолі ізП.О.Румянцевим (1764 — 1781 рр.).Найвищим удержаві був Суд гетьмани (вчасиіснуваннягетьманської влади),вироккотрогоозначавостаточневирішення справ.Протегетьман самрідковикористовувавсвоєнеобмежене право суду,передаючи справ нарозглядГВС йГВК.


>Міські суди

>Міські суди були двохтипів —магістрацькі(магдебурзькі) йратушні(мейскі). як йраніше,чіткогорозмежуванняфункційорганівміськоїадміністративної влади й суду не було б. Судмагістратських міст, доякого входиливійт(голова),бурмистри,райці,лавники,вирішуваврізні справміщан йпосполитих міст ймістечок. Напевний годинуміські судипідпали було б подтискмісцевоїкозацькоїстаршини, що привело дооб'єднанняміських йкозацькихсудів, але й в 1730 р.гетьманД.Апостол повернувшиїмнезалежність. Умістах, що не малімагдебурзького права,існувалиратушні суди,їхнявідмінність відсудівмагістратських містполягала до того, щохоча смердоті ікористувалися до судів нормамимагдебурзького права, але йзнаходились уповнійзалежності відкозацько-старшинської влади,самоуправляючисьлише вмежахадміністративногоуправління. Тому й вскладі ратушного судудокументипоказуютьвійта, бурмістра, писаря, сотника, городового чикурінногоотамана,представників козацтва.Ратушні судирозглядали справміщан,посполитих тазмішані ізкозацькими справ.

Ос-кількиміські суди булиодноступеневими,апеляції від нихпотрапляли вкозацькусудову систему: відмагістратськихсудівйшли доГВС, відратушних — до полкового суду. Усільських громадахмаловажливіцивільні йкарні справвирішувавсільськая суд ускладівійта (голови) тастарійшин із числа селян; уприватновласницьких селах —щеурядовецьвласника села. Аліці суди ненабулирозвитку.Частіше населянські (>посполитські) справрозглядав чи козацьку суд (заучастюпредставникагромади), чиміщанський,оскільки усі села “>приписувалися” для віконаннярізних “>общенародних повинностей” довідповідногомагістрату чиратуші.

>Третім судом у селахГетьманщини вчасизміцненнякозацької влади,розширеннястаршинськогоземлеволодіння йпосиленняекономічної, авідтак йсоціальної,залежності селян були судидомініальні (>панські). Проці суди маємодуже малодокументальнихсвідчень. Вочевидь,відновлені смердоті булинаприкінці XVII — напочатку XVIII ст. Однак навідміну відпопереднього години,крім самого пана чи йогоурядовця, всуді брали долясільськийвійт йпредста вникнувгромади.Другоювідміною було бкерівництво у правому, а чи не волею пана.Цівідмінності пояснюються тім, щохочаселяни й булизалежними,знаходячись у “>послушанії” пана,однак не буликріпаками .

“Поцерковним правилам”, як йздавна,діялидуховні суди.Вонирозглядаливсілякідуховні справ ізцивільних - запитанняподружнього життя.Карні іважливішіцивільні справ буливилучені ізїхньоїкомпетенції йпереданікозацьким судам.Ієрархіядуховнихсудів був такою: судипротопопів,єпархіальні,єпіскопські,Консисторський судКиївської Митрополії.Відповідним до цого був й порядокапеляційщодовироківсудів.

 

2. РеформакозацькихсудівК.Розумовського

 

ЗареформоюкозацькихсудівК.Розумовського 1760 — 1763 рр.Гетьманщинаповернулася до старогосудоустрою,котрийгрунтувався на нормахЛитовськогоСтатуту. Таким чином, тут було бвідновленостатутові суди, котріуникали двохвадкозацькихсудів. Реформаствердила порядокапеляційнихінстанцій йвідокремиласудову уладові відадміністративної .

Достатутовихсудів належализемські,гродські йпідкоморські.[2,c.16]. Укожному із десятиполківГетьманщинистворювалися по 2земські суди, котріскладалися зземського судье,підсудка,земського писаря,обиранихзаможними козаками,міщанами йстаршиноюдовічно. Навідміну від старихстатутовихсудівновіземські суди малі всвоїйюрисдикції нелишеновосформовану шляхту, але й і все населенняданого суднового округу —повіту.Сесіїземськихсудівпроводилисятричі нарік йрозглядали усіцивільні справ,кріммежових.

>Створювалисятакож 10гродськихсудів уполковихмістах. Ос-кільки їхньогореорганізація на даний моментліквідації не був завершено, але вчолі їхньогостояв полковник чиполковийсуддя, то у склад їхні входилиполкова старшина (>крім того,судовийписар й одинпредставник знатного військового товариства). Через тігродські судичастішеназивалиполковими.Ці судирозглядаликарні тадеякіцивільні (>пов'язані ізнасиллям) справ.

Укожному із 20судовихповітівіснувавпідкоморський суд, члениякого (>підкоморій, йогопомічник йписар)обиралися із числастаршинидовічно.Цей судрозглядав лишемежовіспори,головним чиномвлаштовуючивиїзнізасідання.

>Від всіхцихсудівапеляціїнаправлялися вГенеральнийВійськовий Суд,котрийперетворився врізновидколишнього ГоловногоТрибуналуЛитовського.Змінився принцип йогокомплектування. Донього входили 2генеральних судье й 10депутатів (за одним від шкірного полку),обираніполковоюстаршиною й сотникомтерміном однієюрік.Вироки відГВСйшли до гетьмани.ПісляскасуваннягетьманщиниГВСскладався із 12постійнихчленів: 6українців та 6росіян.

>ВерховнимсуддеюУкраїнськоїкозацької держави бувгетьман (до 1764 р.).

 

3.Спеціальні суди

 

>Крімназванихвищекозацьких,міщанських йдуховнихсудівіснувалище ііншісудівництва (суди йпроцеси), якізаймалисяспеціальнимиправнимипитаннями йпозовами окремихсуспільних,професійних чинаціональних груп.Вонидоповнювализагальнесудівництво йспиралися нанього. Такими були судицехові,ярмаркові,митні,мирові,третейські та судНіжинськогогрецького братства.

Ос-кільки наГетьманщинізбереглисяремісничі цехи якорганізаціївиробництва й життяремісників, тозберігся йцеховий суд. Зафундушними чиконфірмаційними (>підтверджувальними) грамотами тауніверсалами (>гетьманськими йполковничими)цехи(кожензокрема) маліпевнуавтономію йпривілеї,дотримання які було бтурботоюмагістратів йратуш.Засідання цехового суду (>цехмістр танайповажнішіцеховімайстри)відбувалося вприсутностівсього цехового товариства. До йогокомпетенції належалипрофесійні справ (>наприклад,несправедливийподілсировиниміж членами цеху,порушеннявстановленоголіміту навиготовлення йзбуттоварів тощо), зварюванняміж членами суду, захистцеховихінтересів відпорушниківззовні (>наприклад,боротьба ізконкуренцієюпозацеховихремісників),підтриманнявнутрішньоїдисципліни,цеховоїсолідарності йморальних нормсередчленів цеху (>майстрів,підмайстрів,учнів).

>Внаслідокрозвиткуторгівлі наГетьманщині XVII ст.виниклиярмаркові тамитні суди. Дляшвидкогорозвитку йвирішеннясправміжкупцями чипоміжпокупцями йпродавцями под годинуярмарків, котрі проводилися 2-3 рази нарікмайже у всіхмістах ймістечкахГетьманщини,існувавярмарковий суд.Йогоздійснювавпризначенийполковим судом старшина,частішевсього —полковийосавул,котрийрозглядавсправу намісці, неведучиніякихпротоколів, йоголошуваввирокусно.Лишеінколи навимогусторони чи вособливихвипадках ізініціативи судьевирокзаписували всудові книжкиміського, сотенного чи полкового уряду.

>Меншевідомостей промитний суд намитницях,оскількисудовадокументаціятакож не велася.Скоріш за асімитнийсуддяпризначавсягетьманською чиполковоювладою йрозглядав справ,пов'язані ізміжнароднимиторговими договорами,розподіленнямкредитів,закупкою йтранспортуваннямтоварів уміжнароднійторгівлі. як йярмарковий,митний судвирішував справшвидко, безвсілякоїтяганини й формальностей.

>Інколиспірністорони завзаємноюзгодоюзверталися допослуг світового судье,аби недоводитисправу довідповідного суду.Мировимисуддями булиповажні, ізнезаплямованоючестю люди, котрі добророзумілися направі. Уцивільних йдрібнихкарнихсправахспірністорони моглискластидоговір, закотрим смердотізобов'язувалисяпогодитися ізвироком світового судье, в огидногоразінаражаючись напевну кару.Зауважимо, щохочаапеляції навирокимировихсуддів неприймалисяніякими судами,протеостанні напроханнясторони, Якавиграласправу,допомагали віконаннювироку.

>Близьким до світового суду,лише на болеевисокомурівні, бувтретейський суд,котрий вразінеобхідностістворювавсяГВК.Третейський судскладався із числагенеральної,полкової чисотенноїстаршини чибунчуковихтоваришів,обізнаних управі.Такий судстворювався навимогусторін,тяжби які уцивільнійсправівирішувалися вГВС (часто справрозглядалисяроками), а смердотіхотілишвидкозакінчитисправу.Якщосторонипогоджувалисязі складомутвореного суду, справавирішуваласядужешвидко.Апеляції довироківтретейського суду непередбачалися.Післяліквідаціїзалишківадміністративного улаштуюГетьманщини в 1782 р. уземські суди внесенодеякізмінищодо їхні складу йкомпетенції (ставширозглядати йкарні справ).Протеособливийсудовийустрій уційчастині Українизберігався аж до 1834р.(ліквідаціяМагдебурзького права Києва),пройшовши запівстоліттящедоповнення увиглядісовіснихсудів (1804) йзаміну всіхсудовихустановросійськимизразками.Під годинупроведенняадміністративних реформ наГетьманщині (вухо 80-хрр.XVIII ст.) остаточно було бліквідованоіснуючийсуспільнно-політичнийустрій йполково-сотенну системууправління, а разом із тімшляхетські тавищий козацьку суд.Знищенняцихустановуправління й суду означалоостаточнуліквідаціюзалишківУкраїнської держави йвпровадженняросійськимурядомустановзагальнодержавного порядку.


>Висновки

 

>Враховуючивищевикладене можназробитипевнівисновки. У зв'язкузізміною державного улаштую назначній територї України XVII ст. йвстановленннямверховної владишляхти йкозацькоїстаршинизмінюєтьсясудова система вУкраїнськійкозацькійдержаві,котра включала у собі якстарі суди (>громадські,духовні,домініальні,цехові), то ймережу нових -козацькихсудів.Такамережасудів, щоохоплювала все сус-пільство,проіснувала до 1760-1763 рр.- годинипроведеннясудовоїреформи.ВнаслідокреформиК.Розумовськогосудова системаповернулася допольсько-литовськихзразків, котрііснували доВизвольноївійни 1648 —1657 рр.,тобто достатутовихсудів (>земських,гродських йпідкоморських) начолі ізГенеральнимВійськовим Судом .Загаломхарактеризуючицейперіод ізпогляду на суд йсудочинство, можнавідзначити ряд йогоознак.По-перше принаявностібагатьохрізнихсудів,безумовно,цейперіодможе бути назвперіодомкозацькихсудів.По-друге, від “статей БогданаХмельницького” 1654 р. до “>Рішительнихпунктів”Д.Апостолу (>замістьдоговірних статей)йдепостійнаборотьба зазбереженняформи йзмістусудівництва України,давніхсудовихустанов йукраїнського права.По-третє,судівницгвочасівГетьманщинигрунтується,головним чином, назвичаєвомуправі, наімпровізації,хоча широковикористовуютьсянормиЛитовськогоСтатуту йМагдебурзького права (>переважно вміських судах), а й уХУШ ст. на діяльністьвищихсудовихустанов все понадвпливаютьцарська влада йправовінорми Ро-сійської держави.По-четверте, як й впопереднюепоху, вгетьманськійдержавізберігаєтьсяпоєднаннясудової таадміністративної влади тільки в рукахкозацькихурядовців й великакількістьапеляційнихінстанцій.


Списоквикористаноїлітератури

 

1. МакаренкаЄ.І.Судові таправоохоронніоргани України:Навчальнийпосібник. -Дніпропетровськ :>АкадеміямитноїслужбиУкраїни,2000. –>216с.

2.МолдованВ.В.Судоустрій України:Опорніконспекти:Навч.Посібник длястудентів юр.вузів таф-в. –К.:Юмана,1996.-160с.

3.МузиченькоП.П. Історія держави й права України. –К.:Товариство “>Знання”,1999. –662с.

4.ШвидкоГ.К. Історія держави й права України (X – вухо XIXстоліття):Навчальнийпосібник. –Дніпропетровськ:Вид-воДніпропетр. ун-ту, 1998. –176с.

5.Кудін З.Центральні судиГетьманщини (до 60-х років XIII ст..) // Закон йБізнес, 1999. – N 44. –с.15.

6.Кудін З.Судоустрій Україникінця XIII –першоїполовини XIX ст.// Закон йБізнес, 1999. – N 50. –с.15.


Схожі реферати:

Навігація