Реферати українською » История » Окупація німцямі Чернігівщини


Реферат Окупація німцямі Чернігівщини

Страница 1 из 3 | Следующая страница

>ЗМІСТ

>Вступ

>Розділ І.Розчленування територїЧернігівщини

1.1ОкупаціянімцямиЧернігівщини

1.2 Установканацистського «нового режиму»

>Розділ ІІ.ОкупаціяЧернігівщини

2.1Життя тапобут населення наокупованихтериторіях

2.2Звірства йзлочининімецько-фашистськихзагарбників наЧернігівщині

2.3Партизанський рух наЧернігівщині

>Висновки

Списоквикористаноїлітератури

>Додаток


>Вступ

УперіодДругоїСвітовоївійни, уходілітньогонастаннянімецькихвійськ 1941 року,Чернігів ставшиключовим пунктом на шляхуїхньогопросування на Москву, вобхідБрянськихлісів.СтратегічнезначенняЧерніговарозуміло йрадянськекомандування, щовлаштувало тутсильнірубежі оборони.Першимнальотамнімецькоїавіації містопіддалося уженаприкінцічервня сорок Першого.Бомбування завдалиЧерніговувеликіруйнування.

>НімецькаокупаціяЧерніговатривала із 9вересня 1941 по 21вересня 1943 року. Умісті було бстворено триконцентраційнихтабори,усього за роктавійнинімцізнищили вмісті более 52тисячмісцевихжителів йрадянськоговійськовополонених.Сьогодні проценагадуютьпам'ятники,установлені намісцяхмасових страт.ЛісистамісцевістьЧернігівщини йсусідніх областействорюваласприятливіумови дляведенняпартизанськоївійни.Партизанський рух украї здобуловеличезнийрозмах, уньому брала доля более 50тисяч Чоловік. У самому жЧернігові подкерівництвомрадянськоїрозвідки активнодіялоантинімецькепідпілля, щокоординувало свої дії із партизанами.окупаціянімецькийфашистськийчернігівщина

Сутьокупаційного режимуполягала до того,щобжорстокістю йтероромзалякати людей,зламати їхніопір йперетворити напокірнихрабів.Військово-поліцейськийапарат провівшиорганізованепограбування населення,створювавнестерпніумови,прирікав наголодну загибель.Загальнірисинацистського «нового порядку»:ліквідаціясуверенітету чидержавностізавойованих держав (>територій);економічнепограбування йвикористання всіхресурсів вінтересах ІІІ рейху;расовадискримінація, геноцид,антисемізм,терор,репресії,масовівбивстваневинних людей.

>Актуальність тимидослідженняполягає вїїсинтезуючомухарактері.Незважаючи напояву востанні рокта окремихнауковихпраць, насьогоднішній день неіснуєдослідження, вякому б максимально був біобраний таузагальненийісторикографічнийматеріалстосовноокресленоїпроблеми.

>Об'єктдослідження –окупаціяЧернігівщини вчасиВеликоїВітчизняноївійни.

Метадослідження - наосновіаналізуджерельноїбазиосмислитиісторичніфакти тавиявитихарактерніособливостіокупаціїЧернігівщини.

Зозначеної метивипливають йпевні заподіяння, котріторкаютьсяз'ясуванняспецифічнихособливостейокупації наЧернігівщині, асаме:

>встановитихронологічнупослідовністьподійперіоду,співвідноситиісторичніподії ізвідповідноюепохою.

>описуватимобілізаційні заходь, процесокупаціїЧернігівщини,перебігнайважливіших військовихподій 1941 –1943 рр.

>характеризуватинацистський «>новий порядок», діяльністьрадянських партизанів таукраїнськоговизвольного руху.

>визначатиосновнірезультати танаслідкивійни дляЧернігівщини й України вцілому таукраїнського народу,внесокукраїнського народу уперемогу надНімеччиною таїї союзниками.

>Хронологічні рамкидослідження 1941–1943 рр.

>Відповіднологікивикладенняматеріалу,якоїпотребуєрозкриттяобраної тими, роботаструктуровананаступним чином:Вступ, дваосновнихрозділи (>кожний із які,відповідно,маєдекількапідрозділів),висновки, списоквикористаноїлітератури.Обсягдипломної роботи - 56сторінок. Списоквикористаноїлітературивключає 45джерел.


>Розділ І.Розчленування територїЧернігівщини

1.1.ОкупаціянімцямиЧернігівщини

першийналітворожоїавіації наЧернігіввідбувся 27червня 1941 року. У погіднийсонячний напівденьнімецькийбомбардувальник «юнкерс-87»з'явився внебі надзалізничноюстанцією івиваливзі свого черевасмертельнийвантаж - бомби, котрі ізнаростаючим свистом, що переходити упронизливийвий,полетіли на грішну землю,несучи з собою смерть.

Там, напристанційній територї, послевибухів бомб щосьзайнялося, йвисоко до небаздійнявсячорнийстовп дмитрика.Пізнішерозповідали, що необійшлося безубитих йпоранених. У цистерну ізпальним, що стояло шляхахпоруч зешелоном, уякому везлипоранених з фронту,потрапила бомба, відвибухуцистернизайнялисявагони ізпораненими.Частина із нихзагинула.

>Характерним дляпершихдніввійни бувінтересгородян доти, щовідбулося там, де впали бомби. Людизбігалися домісцяподії,щобподивитися воронки бомб,зібрати осколки,своїми очимапобачитируйнування. Начальствотеж,проявляючицікавість,котило втім ж напрямі уфаетонах й напролітках (>легкових машин тоді було б мало, та і тихмобілізували для потребармії).

>Трохипізніше, вже із початку июля,подібніподіївикликалипротилежні дії. Принаближеннінімецькихлітаків, коли службапротиповітряної оборонисповіщала проце населенняфабричними гудками івиттям сирен,усіпоспішали вукриття -бомбосховища і «>щілини». І не тому,щоб незагинути відвибухів бомб, котрі всечастіше ічастіше падали врізнихчастинахміста, а ізпобоюванняпостраждати відосколківзенітнихснарядів,дощемсипавшихся із неба.Ціважкішматочкиметалу зрваними краями набирали припадінні ізвеликоївисотитаку силу, що пробивалинаскрізьзалізнідахибудинків й повністюзрізалигілкидерев у садах й паркахміста, й не було бспасіння тому,хтопопадав подцей «>залізнийдощ».

Тією годинукільказенітних батарей вжевстановили назахідній йпівденнійокраїнахЧернігова дляохоронизалізничноговузла,залізничного і автобусногомостів через Десну.

Тім годиноюлінія фронту,судячизізведеньСовінформбюро,неухильнонаближалася доЧернігова. Але вони стализгадувати прожорстокібої не так наЖитомирському, але й і наКиївському іГомельськомунапрямках.

Через місто назахід доДніпра відбувалися упішомуходіколоничервоноармійців ущечистенькомуобмундируванні, із новенькимигвинтівками. На плечах несликулемети.Артилерію везлислідом за колонами накіннійтязі.

Упротилежному напрямі з заходженню на східішлиюрбами йїхали обозамибіженці зЗахідної України,Житомирщини,Білорусії.Їхвтомлені,похмурі особини зазнавалисобі печатку горя істраждань,ще небаченихчернігівцями.

>Брели через місто великарогата худорба,вівці інавіть низка свиней, якоїпідганялижінки-колгоспниці іпідлітки. Усіцезбіговисько, щомукає, щобекає іхрюкає,тяглося, непоспішаючи, доавтодорожнього мосту через Десну,перекриваючиінодіповністю рух повулиці Толстого -основноїмагістралі, - через місто, з заходженню доКиївськогошосе і далі допереправи.Хмаридрібного сухого пилку,збитої на дорогахмасами людей йтваринами,висіли вповітрі ізраннього ранку і допізньоговечора.

>Населення сталозазнаватитруднощів зпродовольством.Деякізаповзятливі людивистачали ізмагазинів про запас усє, що можна,створюючипаніку.Суровімірипокарання,введеніповсюднопроти тихий,хтодезорганізовувавторгівлю,сталізастосовуватися і уЧернігові.

Умісті росли іширилисярізноманітні чутки, котріпоширювалисязішвидкістюблискавки.Їхсіяланімецькіагентури іпритаівшієся ворогиРадянської влади.Цільслухів -вселити страх люди,вселитидумці про ті, щогітлерівськаарміянепереможна і крахЧервоноїАрміїнеминучий,підірватиоборонні заходь і т.д.

>Труднощі військовогопобуту для мирного населеннязростали: вседовше йдовшеставаличерги захлібом,зникли з продажцукор,м'ясопродукти і багато чогоіншого.

>Рятувалиположенняовочі. У шкірногогородянина в тихчаси був місто -якщо небілябудинку, то "замістом, наКордовському луці, на лукахбіля Святого гаю (>Лесковцька заплаву) й віншихмісцях наоколицяхЧернігова.

>Крім цого багатожителівмістилидомашнюживність - свиней,кіз йнавітькорів, неговорячи уже прокроликів, кур, качок, так що голод вобласномуцентріще невідчувався.

>Чернігів ізкожним днемставав всеменшлюдним.Однічернігівці, а їхнього булитисячі,пішли будуватипротитанковірови ідзоти налініїмайбутньої оборониміста,іншіпоступовоевакуювалися на східрізнимишляхами -залізницею поНіжинськоїгілці і напароплавахнагору поДесні доНовгород-Сіверського.Евакуація проходила под ударамигітлерівськоїавіації, щопанувала вповітрі,обстрілювало і бомбила всіхпідряд й військових, йбіженців, йпересувнігоспіталі под знакомЧервоногоХреста.

У самомуЧерніговірозгорнуликількагоспіталів.Під них, як правило,відводилибудинкишкіл.Наприклад, великийгоспіталь, уякомулікували не лишерадянськихвійськовослужбовців, але й іпораненихнімецькихвійськовополонених,відкрили набазі школи № 2 ім.Войкова, навулиціПролетарській.

>Незважаючи наневдачінашоїармії нафронті, про котрідужеобережноповідомлялося узведенняхСовінформбюро, життяміста аж докінцясерпня 1941 рокупротікалаорганізовано, утвердих рамкахвоєнного стану.

Непідлягаючімобілізації зрізних причинчоловіки іжінки брали виряджай народногоополчення.Усього вмісті вополчення вступило 2059 Чоловік, у т.ч. 708жінок.

>Розгорнуласямасовапідготовка населення попротиповітрянійобороні,розрахована на15-годиннупрограму (із них 13 часівпрактичних зайняти).Вона включалавивченняметодівгасіннязапальних бомб при їхнівлученні вжитлові ііншібудови,користуванняпротигазом,наданняпершоїмедичноїдопомогипотерпілим відотруйнихречовин іін. ЦенавчанняпроводилосяпрацівникамиОсоавіахіма,громадськоюорганізацією,подібною до ДТСААФ.Заняття проходили "напустирях чи в скверах. НаЛесковіці,наприклад, смердотіпроводилися набазарчику повул.Луговій (>білядерев'яногоодноповерховогобудинку, щовикористалися длямолодшихкласів школи № 4 (>тепер тутрозміщаєтьсядитячатуристичнастанція).

Поспогадахколишнього секретаряЧернігівськогогоркому КП(б)УЛевоненко У. М.підготовкапартійногопідпілля дляборотьби ізнімецько-фашистськимизагарбниками увипадкуокупації противникомЧерніговапочалася із того, щоце запитання було б обговорено назасіданніміськогопартійного активунаприкінцічервня 1941 року заучастюсекретарівпартійнихорганізацій,керівниківпідприємств,установ ііншого активу.Підбором людей дляборотьби втилу ворога вобласномуцентрізалишалися якокреміпідпільники, то йгрупи по 5-7 ЧоловікзаймавсяЛевоненко разом з секретарямигоркомуКрасильниковим йКлимчуком.Усьогозалишалося 7 груп йбіля десятипідпільників-одинаків.

>Групи булистворені назалізничнійстанціїЧернігів,електростанції,вузлі зв'язку і наіншихпідприємствах. Для зв'язкуміж ними і із партизанамипідібрали врізнихчастинахмістаявочніквартири.

>Заклали для потребпідпіллядвітаємнібази. Одна буввлаштована зазалізничним полотном недалеко від вокзалу,кудиЛевоненко разомзі членомпідпільногогоркому КП(б)У,машиністомзалізничного депоСоловйовим А. З. й шоферомгоркому заклали тол,детонатори,гранати,карабіни,нагани,патрони, атакожпродукти - сало,сухарі.

Другові базу з продуктами заклали влісібіляприміського селаЗабаровкиЛевоненко В.М., головаміськвиконкомуБронІ.Я. йгоркомовський шофер.

>Одночасно вЧернігові із 27 июля 1941 року початкупочалапрацювати спецшкола попідготовцікомандирівпартизанськихзагонів іінструкторів,організована ЦККП(б)У.Розміщалася вона наПодусівці.Пропускназдатність школи 150-200 Чоловік припрограмінавчання 3дні, после, чогокурсантівозброювали і перекидали натериторію,зайняту противником.Природно затакий короткий рядківякіснупідготовкумайбутніхпартизанів забезпечити було бважко.

У тиххвилинимолодіхлопці-розвідникипосивіли іпостарілидушею на багато років.Вонинавічпобачили «>новий порядок», щопочаливстановлювати назахопленихтериторіяхгітлерівці йїхні посібники.

>Після Повернення ізтилу ворогарозвідникидоповіли разом узятепобачене вштабі 5-їармії, щорозташовувалася тоді в м.Овруч.Їхприйнявкомандуючийармією генерал М. І. Потапов.

>Вислухавширозповідь пророзправугітлерівців надмирнимибеззахисними людьми, генерал доручившизробитиопераціювідплати. Ізновупішли уворожийтилрозвідники загонуДД-8, але йтепер вже вчоліспеціальногопідрозділу,оснащеногоавтоматичноюзброєю і гранатами.

>Німецькимлітакам, котріналітали на місто внічний годину, подавалисвітловісигналишпигуни,наводячибомбовози наважливівійськовіоб'єкти.Виловлювативорожіагентури органам НКВС допомагаломісцеве населення.

>Відмостів через Десну, котрі іденний годинунеодноразовонамагалисябомбити «>Юнкерси»,відганяли ворога якзенітнібатареї, то йвинищувачі «>І-16» і «Чайки», щобазувалися нааеродромібіля з.Количевка.

>Фатальним дляЧернігова ставшилітній день 23серпня.Почався якзвичайно і,здавалося,ніщо непередвіщало тихийтрагічнихподій, котрірозгорнулися черезкілька часів. якзвичайно,тяглися через місто доавтодорожнього мосту через Деснучисленніобозибіженців,зрідка відбувалися завулицяхмашини ізвійськовими, напристанційних шляхах йшлозавантаженнявагоніврізним майном дляевакуації на схід.Багатопідприємств іустанови ужезвертали свою роботу черезнаближення фронту. Однакще багатожителівміста було бзайнято назбиранніврожаю вприлеглих селах.

О 18-й часів дня із боці Гомеляз'явилися 9німецькихбомбардувальників.Вонилетілитрійками наневеликійвисоті і колидосягли центруміста,почувсяякийсьнезрозумілийшурхіт. Черезкілька секунд градзапальнихтермітних бомбобрушився намирнікварталиЧернігова в йогоцентральнійчастині.Спалахнуличисленнівогнищапожеж.

>Спробижителівгаситизапальнички булиперерванінаступноюхвилеюворожихлітаків, котрівисипали на містовантажосколкових йфугасних бомбрізногокалібру.

З короткимиперервамихвиля захвилеюатакувалиЧернігівнімецькібомбардувальники, й море вогнюохопилотериторіюміста відвулиціКомсомольської дорічки Стрижень до однієї бік, й відвулиціСтарокиївської до Валу - віншу.

Наокраїнах, де булиодноповерховібудинки воточеннісадів йгородів,запальничкирідко потрапляли вбудови і великийзбиток не принесли.

>Моторошневидовище являла собоюварта наневеликомупагорбі прив'їзді вЧернігів поКиївськомушосеп’ятиглаваЄкатерининськацерква -пам'ятник архітектури XVIIIстоліття,кожна главаякоїгоріла, якгігантськасвіча.П'ятьвогненнихстовпів стали над нею.

Упередвоєнні роктацеркваперетворили всховищеархіву.Бомби,пробившизалізнийдах храму, запалилистелажі ізпапером, склавіконповилітали відвибухів - сильна потяггарячогоповітрявикидала черезпрогорілікуполипалаючіаркушідокументівугору насотніметрів.Вонирозліталися по луках на берегахДесни і тамдогоряли втраві і кущах.

>Величезнубагрянузаграву, що стала надЧерніговом, Бачили вРіпках, Березному,Куликівці ііншихнаселених пунктах, щоперебувають відЧернігова навідстанідесятківкілометрів.

>Масованінальотинімецькоїавіаціїтривали до 25серпня,тобтотроє добипідрядішлосистематичненавмиснезнищення одного ізнайдавніших міст країни із йогоунікальнимипам'ятникамистаровини,історії і культури.

Унаступнідні, аж довступунімецькихвійськ уЧернігів 9вересня, містопродовжувалитежбомбити,хоча і негаразд запекло, як упопереднідні.Наліталиокремілітаки.

>Червоноармійці, щовідступали черезЧернігів, буливраженікартиноюзруйнованогоміста,трагедії йогожителів.Наприкінцісерпня практично усі жителі залишили місто,розбрелися пооколишніх селах, багатохто прийшов на схід. ПовулицяхЧерніговасередпаруючихруїн бродилиодягненіхто в що мастак, чизовсімголіхворіпсихоневрологічного диспансеру, щозалишилися без догляду.Вонинаганялижах надеяких, щозалишилися усвоїхбудинках наокраїнахмістажителів.

>Кинутийнаселеннямнапівзруйноване містопіддалосянавалімародерів, щонахлинули зближніх доміста сіл. УЧернігів смердотійшлиюрбами ізлегку, лише ізпорожнімимішками а руках. Назадтягли все, що потрапляло под руки.Грабували без зазорусовісті іжитло, ймагазини, йсклади. Не усі,звичайно,селянизайнялисяцієюнесправедливоюсправою, але й тих, когожадібність погнала занаживою впалаючий, щопіддававсянальотамнімецькоїавіації місто,наволокли у своїхати,клуні ікомори міськірізного добра.

>Розігнатицюзграю не було б кому.Місцева владапішла за Десну. А головаміськвиконкомуБронІ.Явстигдобігти доХаркова.Йогозаарештували і повироку військового трибуналурозстріляли забоягузтво, свої, що кинувши місто втакий тяжкий длянього годину.

>Військовим у ті часи не дуже донаведення порядку у усім цьому.Вониготувалися до оборони наближніхпідступах доЧернігова.Опірчастин 5-їармії, що оборонялаЧернігів, було бзавзятим, але й ворогмавперевагу вживійсилі ітехніку.

1.2. Установканацистського «нового режиму»

У самомумістібоїв не було б. 9вересня 1941 рокукованічоботисолдатів вермахту застукали побруковихбруківкахЧернігова. Уісторіїдревньогоміставідкрилася новасторінка,лиховісна посвоємузмісту від Першого доостаннього рядка.

Ордазавойовників узеленійуніформі,ненажерлива, яксарана, заповнила місто.Автодорожній йзалізничний мости буливисадженівідступаючоюЧервоноюАрмією, й вЧерніговіскопиласямасанімецькихвійськ всіхпологівзброї, щоочікуєнаведенняпереправи через Десну.

>Солдативаландалися по дворах наокраїнахміста івиглядали, де і що можнапотягнути. З всіхбоківчулася: «>Матка,яйки!Матка, Млеко!Матка,клеб!»

>Потроху вЧернігів сталоповертатися населення, що залишило місто под годинубомбування, атакож багатохто із тихий,хтоевакуювався, але йзмушений бувповернутися, бонаступавшієзісторониНовгород-Сіверського на Прилукинімецькідивізіїперерізували усі дороги на схід.

Невірячи своїм очам,оглядали людисвоєрідне місто,знівечений доневпізнанностічисленнимируйнуваннями.Ця картинапридушувала ігнітила шкірного, тім понад, що багато з тихий,хтоповернулисязнайшлизамістьрідноговогнищапопелище.Чернігів ставши їм чужим. Чуткарізалаіншомовна моваприбульців, що звучаламузикагубнихгармошок накожномукроці, на якіпілікалисолдати.

>Середвійськ, щоокупувалиЧернігів, заполонилисвоїмивізками, мотоциклами,величезнимивантажівками, гарматами, танками усівулиці іплоща, були,звичайно,різнінімці -нахабні іввічливі,аматори поживитися і котрі незаймалися грабежами. Алі всіх їхньоговідрізнялоякусьзарозумілістьстосовномісцевихжителів. Налиці шкірного було бвираженнясамовдоволеноїпереваги. А багатохтоповодився вприсутності людей так,начебто смердоті,ціаборигени, були не люди, абезсловеснітварини.Солдати могливідправляти своїприродніпотреби не лише придітях, але й і придорослих.Уявляючи собіпредставникаминордичноївищоїраси,нацистивважали слав'янунтер-меншами,тобтонедолюдинами, йповодилисявідповідно до свогосвітогляду.Хваленанімецька культуразалишилася у яких за, у далекомуфатерлянді. Тутфриці були простозавойовниками, як смердотівважали,життєвогопростору.

>Незабаромвійськ умістізначнозменшилося.Фронтовічастини вЧерніговідовго незатрималися.Автодорожнійдерев'яний міст через Десну бувзруйнований лишечастково, йнімцідоситьшвидко йоговідновили рукамирадянськихвійськовополонених.

>Військованімецька комендатура, щоз'явилася вмісті (вонарозмістилася удвоповерховомубудинкудитячого саду навул.Комсомольської -нинідитячий сад № 56)вжиланегайнихзаходів доствореннямісцевоїадміністрації -міськоїуправи і українськоїполіції.

>Офіцер короткооголосив черезперекладача, щовідтепер йнавіки вЧерніговівстановлюєтьсянімецька влада, усі жителіповиннібезпрекословновиконуватиїїнакази. Тім,хтонасмілиться їхньогопорушити - смерть.

Пропризначенняокупантами новогобургомістрачернігівцідовідалися черезкількаднів ізвивішеного на парканахоголошенняміськоїуправи, подякимстоявпідпис - Є. Азаров.

Уоголошенніговорилося пронегайнуреєстраціючоловічого населеннявіком від 18 до 45 роківвключно, всіхкомандирів йкомісарівЧервоноїАрмії)членів йкандидатів у члени ВКП(б), що булипрацівників НКВС йв'язниці,жителівміста -євреїв.Параграф 4 цогооголошеннямістивпогрозувідповідальності за законамивоєнного години тихий,хтоспробуєухилитися відреєстрації.

>Недоліку воголошеннях йнаказахуправи ікомендатури не було б.Їхвивішували часто і, як правило,завждизгадувалося: заневиконаннярозпоряджень новихміських владапередбачалосянайчастішеоднепокарання - смерть.

Черезкількаднів послезахопленняЧерніговаприбула в місто служба безпеки СД,польове гестапо і лише щоорганізованаукраїнськаполіціяпочалиполювання зазалишеними дляпідпільної роботирадянськими патріотами.

>Першимипомічникамигітлерівців увиловлюванніпідпільників, щобігли ізполонубійців йкомандирівЧервоноїАрмії і невстиглиевакуюватися зрізних причинпартійних йрадянськихпрацівників стали укра-їнськінаціоналісти, щозуміли, йсвій годинупіти вглибокепідпілля ізамаскуватися подрізними масками. Не безподивучернігівцідовідалися, що начальником українськоїкомендатури, щовлаштувалася вбудинку нарозівулицьКуйбишева іКомсомольської, надякимрозвівалися на холодногоосінньомувітрізловісно двапрапори -жовто-блакитне українськихнаціоналістів йгітлерівське -червоне, ізбілим колом йчорноюсвастикою в йогоцентрі - ставшиколишнійспівробітник НКВС З.Тураш. Усвій годинувінзвірствував приорганізаціїколгоспів уКозелецькомурайоні,потімприклав руку дорепресійчесних людейобласті в 1937-1938 рр.; а ізпоявою «>визволителів» України відбільшовизму, як собійменувалиокупанти, показавши своющиру особу.

Урозпорядженнямісцевоїадміністраціїнімці передалив'язницю. Начальникомїї поставили Носенко, щомавдосвід уційсправі. Дореволюціївін був начальникомв'язниці вБорзні. Складнаглядачів іохоронуукомплектували зарахунокполіції.

>Одночасно не можна несказати, що багатохто бувдеморалізованийперемогаминімецькоїармії нафронті,пануваннямворожоїавіації вповітрі,відступом нашихвійськ на схід. Напсихіку тиснуличисленніколонирадянськихвійськовополонених, якінімці гнали черезЧернігів послеоточення ірозгромудекількохармійПівденно-західного фронту врайоні Пирятина і Прилук. Там ЧервонаАрміяпотерпілаодне ізнайважчихпоразок завійну. Уоточенняпотрапилобіляпівмільйона людей йвеличезнакількістьвійськовоїтехніки. Приспробіпрорватися ізбоєм досвоїхзагинуликомандуючий фронтом генерал-полковникКірпонос й багатоофіцерів його штабу.

>Похнюпивши голови, брели порозбитим танками дорогах люди, котрівмирали від голоду, холоду іхвороб, за колючимдротомфашистськихконцтаборів. Одним із такихтаборів, деповільноюсмертюгинулиполонені, бувтабір наКругу.Сюди, навідкриту усімвітрамтериторіюсенопункта,усьоголише здвоманавісами длязберіганнясіна,зігналитисячічервоноармійців. Улітнімобмундируванні смердотівтримувалися там і удощ, й всніг, вмирали наморозі.

титану, щовідставали від колон, припроходженні,конвоїрипристрілювали безпосередньо в дорогах. І немає числабезіменним могиламросійськихсолдатів на шляху від Прилук доЧернігова і далі. Беззвісткизниклимизначаться смердотідотепер.

>Гнітили людейчисленні і самнеймовірні чуйні, котріпоширювалинімці йїхніхолуї. Накожномукроці бувчутно: «Москва капут!Ленінград капут!Німецьківійськайдуть на Урал! ЧервонаАрміярозбита!».

>Гітлерівцівиявилисявідміннимифахівцями нарізного родупровокації, котріїм особливовдавалися в Першімісяціокупації.Цьомусприялиуспіхинімецькоїармії на фронтах йнездатністьпідпілля, котрі понесли у томуперіодважківтрати і ніхто не звернувкерівництва,протиставитигеббелівській своюантифашистську пропаганду.

Проіснуванняантифашистськогопідпілля вЧерніговіокупаційні влади ігородяни знали-не лише із фактупоявилистівок.Були і понадістотніознаки. То внайпершіднізахопленняміста, коливінще бувпереповненийфронтовимичастинами,пронісся слух, що приоглядів'язницізагинули призагадковихобставинах 4німецькихофіцери.

>Новий1942-йрікчернігівці, а й за станом на 30грудня 1941 рокуналічувалося, згідноданимоблікугоруправи,ледве понад 30тисяч Чоловік,зустріли втужливомуочікуванні: коли ж Прийдекінецьхазяйнуваннюнезванихприбульців іїхніхпособниківусяких мастей,серед які були не лише укра-їнськінаціоналісти, але й іколишнібілогвардійці, простокримінальники, атакож тих,хторятуючи своюшкіру,вислужувався передновоявленимихазяями.

Засвоєстараннязрадникиодержуваливинагороду.Відповідно дооголошення,вивішеному набудинкуміськоїуправи (>двоповерховийбудинок нарозівул. Кирпоноса і проспектуПеремоги, детеперрозміщаєтьсяміськасанепідемстанція), за шкірноговиданого до рукокупаційної владикомуніста, партизана чиєвреявиплачуваласяпремія врозмірі 300 марок.

>Надзвичайносувора зима того року ізнебувалими морозами іряснимиснігамизбільшилатяжківипробування, щовипали начасткужителівЧернігова.

Умісті непрацювалипродуктовімагазини,водопровід, не було белектрики,палива.Торгівляпродовольством набазарійшлаз-підпідлоги, бо селянамзаборонялосявивозити його на продажів у місто. Аліоскільки селянобклаливисокимигрошовимиподатками, смердотізмушені булипродаватипродуктигородянам загроші і вобмін насірники,запальнички,сіль, затухав,взуття іодяг - всі ті, що в українських селахдістати було бнеможливо.

>Виходячи із обстановки, Незважаючи на наказуправи,поліція інімцідивилися наторгівлю набазарікрізьпальці,хочаіноді і проводилиоперації повилученню в селян всіхпривезених уЧернігівпродуктів.Найчастішеполіцаївіднімалипродукти прив'їзді в місто із боціМихайло-Коцюбинського, Любеча, Гомеля і віншихмісцях.Пограбованого селянина ввипадках томувідразу невідпускали,щоб непопередивінших,їдучих базарувати сюди, авідправляли в місто.

>Наклавши наузбіччя дороги горумішків ізкартоплею, зерном,кошика ізяйцями,вибудувавши рядамигорщики із молоком,поліцаї,задоволені своїмвидобутком,приблизноопівднізустрічаливантажівку, у кузовякогозісміхом йжартамискладали всеце добро.

Не меншезадоволений був йнімецькийофіцер, щосидівзвичайнопоруч з шофером укабініавтомашини.Напевно, й на йогочасткуйшлачастинанаграбованого. Це,мабуть, був одна ізголовних причин того, що, Незважаючи назаборону,продукти в місто все-такинайчастіше пропускали.

Водучернігівці брали на своїпотреби ізколодязів, атакож ізДесни іСтрижня.Палили,чим Прийде:вишукували наруїнахнезгорілідошки і балки,розтаскувализалишкизаборів,пилялифруктові ідекоративні дерева насвоїхсадибах і у парках. Голод, холод й страхзапанували вЧернігові.


>Розділ ІІ.ОкупаціяЧернігівщини

2.1Життя тапобут населення наокупованихтериторіях

Прополітичну таекономічнуситуацію в Україні станом на 20жовтня 1941 рокузвітував панКонраді ізМЗС,якийїздив насхідний фронт черезБерлін-Познань-Варшаву й далі черезтериторіюЗахідної України доБілої Церкви йзнову ізПольщі та вБерлін. ПанКонрадіповідомляв, що на правомуберезіДніпражінкивручнузібрали 70%врожаю.Відсутніспоживчітовари.Крімхліба,деякиховочів, не можнанічогокупити.Покупці в основномунімецькісолдати.Вониобмінюють двасірника наодне яйці.Лише уНемирові наімпровізованомубазарі можна було бкупитиптицю за такимицінами: 2курчат по 1.50 марки, 1 курка для супу по 1.50 марки, одна хитавиця по 2.1 марки, яйці по 2.5пфеніги. У населення немаєготівки, чиєрадянськігроші.Продавці їхні неберуть.Користуютьсяпопулярністюімперськікредитно-касові чеки.Навожуцей документ дляпорівняння ізкупівельноюспроможністю населення в нашомукраї. То вЧернігові із 31грудня 1941 р.німцями було бвстановленотакіціни: 10яєць - 6 рейхсмарок, 1 кгкартоплі - 0,50, 1 л молока - 3, 1 кг олії - 15, курка - 10, пара калош - 40, парачобіт - 200 рейхсмарок.

За наказомЧернігівськогоміського старостіЄвгена Азарова від 11вересня 1941 року однагерманська маркадорівнювала десятирадянським рублів. Одингерманськийпфеніг - десятирадянськимкопійкам.Простийробітникотримував 30 крб. щодня.Добовийраціон натрьохчленів сім'їскладав 62 крб.Польовий комендантЧернігова узаклику до населеннязастерігав: «>Ціна накрам й добро будь-якого сорту, атакожзаробітки йплатню, що були до 10.07.1941 р., не дозволенопідвищувати,якщонімецькоювладою невстановленовинятків чи непризначеноновіціни таплатню».

>Виникла проблема забезпечення населенняпродовольством.Окупаційна владавирішувалаїї згідновказівок Германа Герінга,виголошених ним нанарадізі штабом зв'язкувійськово-господарського йматеріальноговідомства 16вересня 1941 року: «>Забезпечуватисяпродовольством взайнятих областяхмають лишепрацюючі нашим потреб».

>Буловстановленочотирикатегоріїспоживачів.Найвищоювважаласячетверта,бо донеї входилипрацівникизаводів, щовипускализброю,залізничники,шахтарі,робітникикаменоломень.Третякатегоріяскладалась ізпрацюючих вінтересахНімеччиниповний день. Друга -цедружини йдіти до 14 роківспоживачівтретьої йчетвертоїкатегорій.Першукатегоріюспоживачівназивали «>нормальною»,бо

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація