Реферати українською » История » Військо Київської Русі: тактика в бою


Реферат Військо Київської Русі: тактика в бою

Страница 1 из 2 | Следующая страница

 


>Реферат на задану тему:

>ВійськоКиївськоїРусі: тактика в бою

 


 

>Приготування до бою

Колі ворог був недалеко, і можна було бсподіватисябитви,військовідбувалоостанніприготування. Про ті, щозближаєтьсябій, давали знак трубами та бубнами.Найперш у Юріявдарили вбубни увійську і у сурмизагрубіли; й у В'ячеслава, вІзяслава і у Ростиславапочалибити вбубни й в сурмитрубити, й полкипочалиготовитися (1151 р.).

>Спершувійсько винне було бозброїтися,одягнутися вброні, пролещися воружіє.Облеклися вброні, й полкиізрядили (1111 р.). Heдійшловійсько дорікиСяну,зсіло наполіозброїтися (1248 р.);війська усіпозсідали із коней йозброїлися (1251 р.).Тяжкузброюпідвозилипідводами й вон був уже под рукою.

Томувійськоставало вбойову лаву;цезвалося й з п про л годит їх, й із р я буд тощо і,пристроїтивійсько.Робилице навигідномумісці,звичайно напросторомуполі.

Словоізполчитиозначає —виставити полки.Деколивійсько уже впоході було бподілене натактичніодиниці, але йзвичайно аж перед самимбоємставало в полки.Тоді князьмігдібративідповідних людей йназначитиїмякесь заподіяння. ТакІзяслав 1151 р.звелівнарядити дружину ізполків, аполків нерухати.Знову Данило впоході наятвягів 1256 р.ізрядив полки, — комуяким полкомходити, й самвийшов наперед.

Князь, щомавпровід у бою,видававнакази, коли котрачастинамаєрушити вбій. Заособливу честь поважалийти впершучергу на ворога,боперший, удар був неодноразововирішний.Міжкнязями доходило годиною доспорів,хтомаєдістатицепершенство. Так 1183 р.ВолодимирГлібович відправивши доІгоря,просив йогоїздитипопередузі своїм полком,бо,мовляв,князіруські (>київські) всенапередіїздили вруськійземлі;Ігор наце непогодився, тім тоВолодимиррозгнівався іповернувся.Знову 1187 р.Володимирвипросився у Святослава та Рюрикаїздитипопереду ізчорними клобуками;Святославові було б нелюбопускатиВолодимира наперед передсвоїмисинами, але й Рюрік й усііншіпогодилися Упоході наятвягів 1256. р. укра-їнській-польськікнязі просили Данило,щобвінпершийішов убій: Ті король, голова усім полкам, —тизнаєшвоєннийзвичай, —кожний тобізасоромиться іналякається,вийди сам наперед.

Передбоєм князьоб’їздив полки іукріпляв набій (>загрівав до бою).ІзяславМстиславич подПеремишлем 1152 р. передбитвою такпромовив до своговійська:Браття йдружино! Бог не кинувшируськоїземлі іруськихсинів попри всі вбезчестя, — на всіхмісцяхдобували ми честь свою. Ітепер,браття, усіцемаймо наувазі і перед чужими народами дай нам Боже честь своювзяти/Молодшікнязіприїздили донайстаршого ізавіряли його усвоїйвірності:Батьку,хочемо голови своїпоскладати за тобі й честь своюоборонити (1151 р.).

>Побожнівоїни передбоєммолилися. Так передстрічею ізполовцями 1103. р.князі і вояки молили Бога іобіти подавали Богу йПречистійЙогоМатері, — самікутею,другімилостинею длябідних,інші жертвами намонастирі . Якщо лишестрічаємо ввійську духовенство,підчас походу наполовців 1111 р.: КнязьВолодимир приставившипопівсвоїх,щобїхали напередвійська йспівалитропарі та кондакиЧесногоХреста й на канонсвятоїБогородиці.

>Часомбій непочинавсявідразу.Військоозброєне тавпорядковане стояломісці тачекало, аж ворогпершийпічне битву. Мстислав ставши перед містом йвпорядкував дружину; й не вступившиані Олег на Мстислава, ані Мстислав на Олега, — й стояли одинпроти одногочотиридні.

>Деколиобидвісторонистаралисяспровокувати одна однунасміхами тажартами. Так 1016 р.воєвода князя Святополканасміхавсь ізновгородців, що були ввійську Ярослава:Чого віпоприходили із тімкалікою? — вітеслі, миприставимо васхороми намставити!Новгородцідуже нацерозізлилися і заявилиЯрославові, що іншого дняпідутьнаступом на ворога. Передбитвою ізПоляками над Бугом 1018. р.воєвода Ярославажартувавсобі із польського князя Болеслава:Проколемотріскоютвоєтовстечерево, Поляки жізнову под Ярославом 1249. р.дратували вояків Василька словами:поженемо вас навеликібороди. Василькавідповів:Брехня ваше слово, Бог нашпомічник, йкинувся наворогів.

>Бойовий лад

>Військоуставлялося до бою возначенийбойовий лад.Найчастішебачимоподіл втричічастини:середню, щозваласячоло, й двабічнікрила, праві іліве. Уцейзагальнийбойовий ладуставлялисярізні народизброї: дружина іополчення,тяжко-збройні ілегко-збройні,піхота ікіннота таін.

Урізних годинникубачиморізнікомбінаціїупорядковуваннявійська. Удавніших годиннику смердотіцілкомпрості,пізнішескладніші.

1) Убитві подЛиствином 1024 р.між Мстиславом та Ярославом Мстиславзвечоравпорядкував дружину і поставившисіверян учолопротиварягів, а сам ставши іздружиною накрилах. Отже восередку стоялослабшевійсько,тобтової (>ополчення), накрилахкращеозброєна дружина.Бойовий порядоквиглядав так:

2) У бою ізпеченігами подКиєвом 1036. р. Ярославвиступив з міста йвпорядкував дружину, — поставившиварягівпосередині,праворуч — киян,ліворуч —новгородців, й стали перед містом. Тут уцентрістоїтьнайсильнішевійсько, тяжкоозброєні варяги, накрилахнароднеополчення (>вої);цедаєтакий лад:

Уобохцих битвахвиступала самапіхота.

3) У бою ізполовцями подТрипіллям 1093. р.князівпорядкували дружину іпішли:праворучішов Святополк,ліворучВолодимир,посередині Ростислав. Увійську шкірного князя був і дружина іополчення (>вої, люди):

>Подібним способомуставилисявійська до бою надТрубежем 1149.p.:Юрій, Святослав Олегович йВсеволодич Святославпобачили, що уже полки (>Ізяслава)йдуть по них,вернулися іпішлизісвоїми полкамиїмназустріч. І поставившиЮрійсинівсвоїх направо, а Святослава Олеговича йВсеволодича Святослава наліво — йпішли полки віч-на-віч.

4) УвідомомупоходіІгоря наполовців 1185. р. передбоєм надСурліємбачимоскладнішийбойовий лад: Тутупорядкували бполків:Ігорів полкпосередині,праворуч його — полк брата Всеволода,ліворуч —синівця його Святослава;попереду, проти нього, сінВолодимир йдругий полкЯрославів,ковуї (>половці), що були ізОльстином, атретій полктакожпопереду,стрільці, що їхніусікнязівивели; такупорядкували свої полки. Тутбачимовиразнийподіл надвібоєвілінії: впершійвиступаютьлегкоозброєнісили, —стрільці,половецькі союзники (>ковуї),може,боярська молодь под дротом молодого князяВолодимира; удругійлінії — три полкикнязів, в які (яквидко іздальшогоопису бою) був й дружина іополчення (>чорні люди). Усіце бувкіннота.Схематичний образ був,мабуть,такий:

5) Упоході Данило наятвягів 1251. р.посерединіішлатяжко-озброєнапіхота,зі щитами ікопіями (>оружники), по бокахстрільці із луками:

6) Уіншомупоході наятвягів 1256. р. Даниловпорядкував полки, йвказав кому полкомходити: самвийшов наперед, йстрільців пустивши наперед, аінших зобохбоків дороги;дворському доручившиіти за собою, а сампоїхав змалим числоморужнихотроків.Здається, лад бувтакий:

>Бій

Битву означали словами:бій,січа, лайка, полк.

>Бувстарийзвичай, як ми уже сказали, що битвупочинав князь сам,символічним ударом збираючи.Вже 946 р.читаємо пробій іздеревлянами:зійшлисьобидвавійська до бою, й Святослав сунувшикопям надеревлян, й збираючиполетіломіжвухами коня і вдарило в ногиконеві, —бовін бувдитина. І сказалиСвинелд йАсмолд: князь вжепочав,потягніть,дружино, за князем. У 1149. р.літопис,оповідає про князяАндрія, щовінвиїхав перше за всіх на ворога, й дружина його йогоїхала, йзломивАндрій збираючи на противнику своїм.

Наказ донаступу князьдававзгаданимвищевисловом:потягніть,дружино,потягнімомужно,браття йдружино.

Князьдавав знаті полкам, колиїмрушити:Ізяславв’їхав усвій полк, йпіслав по всіх полицях,кажучи:дивіться на мой полк,, й як мой полкпіде, то й війдіть (1151. р.).

На знак, щобійпочинається,підіймали вгору прапор, прапор.. Це було б гасли, що полкийдуть на ворога.

>Літописиописують годиною, яквиглядали полки, щойшли до бою. якзоріпочализайматися,спершу в Юріявдарили вбубни й полкипочалиготовитися; тань у В'ячеслава, вІзяслава і у Ростиславапочалибити вбубни й в сурмитрубити, й полкипочалиготовитеся.Юрій зсинами,своїми, йВолодимир Давидович, Святослав Олегович й Всеволод Святославович, руйнувализісвоїми полками іпішли у горуРутця (1156 р.).Особливоюобразовістювизначаються описугалицько-володимирського літопису.

Василькайшов наугрів йДем’янтисяцький йінших багатополків полівомубоці, Данило жішовізо своїм полкомпосередині — а полк його був великий,забезпеченийхоробрими людьми ілискучоюзброєю (1231 р.).

>Вої усіпозсідали із коней, йозброїлисяпішці із обозу;щити у яких були як та зоря,шоломи як тісонце, що сходити, у руках тримали смердоті збираючи якбезліч палички,стрільці жішли пообох боках дороги,тримали до рук луки свої іпонакладали нимистріли свої наворогів (1251. р.).

Улітописахчитаєморізнітехнічнітерміни,якими означалирухивійська іхід бою:

>Зіступитися,зразитися означати —зустрітися.

>Ткнути,поткнути —рушити,вдарити. Не знали думи брата свого, щохочеткнути напішців (1149 р.).Ізяславрадив разом всімпоткнути нанього, йпоткнули нанього усі {1151 р.).

>Бости, означати —ударитикопями, колотисписами:пободоста.оскепом,вбодоста у врата острожна,бодоша кінь під нею..

>Ударити в коней —означаєнаступкінноти вповномурозгоні:Володимирхотівупорядкувати полк, але йеони непослухалися, авдарили в коней на ворога (1096 р.).

>Заїхати означати —ударити. із боці чи із заду: Данилозаїхавпозад них й ударившикопями.

>Притягнути — завітати удопомогу.

>Заставитися —забезпечитися,укріпитися:Володимиркозаставивсялісом.

>Удержати полк —тримативідділвійська вбойовомуладі.

>Гнати,гонити,загнати,угонити —вислови наозначенняпогоні.

>Поскочити,побігти —утікати,утекти.

Тактикаварягів

>Спосібведеннябитви закняжої доби в повному обсязі буводнаковий. Тактиказалежала відродіввійська та їхніозброєння,

Унайдавніших годиннику, у X.віці,головневійсько творили варяги,, що булитяжкозбройноюпіхотою.Варязьку тактикузнаємо ізгрецькогоописупоходів князя Святослава наБолгарію 968—971 р.

>Військоготовилося до бою втаборі чи вмурах міста,потімвиходило наворогів.Воїнийшли до боюпішими: немає у якихзвичаюбитися на конях, й цого смердоті непривчаються,зазначаєвиразно грек ЛевДіякон.

Наполі боювійськостоїтьнемов тастіна,прибране у броню, вшоломах,зі щитами, щозатуляють і ноги, ізвитягнутимикопями. На знак, щопочинаєтьсябій,трублять у сурми, йпідіймаютьпрапори.Військойде донаступу, ізгучним криком, у порядку,лавою; вояки несутьщити обов'язок. Та котріширокі і котріглибокі були:тактичніодиниці, проце незнаємонічого.Головноюзачіпноюзброєю були збираючи.Варяги тиснуликопями на ворога,пішого, чикінного. Алі устрічізблизькавдаряли і мечами чи сокирами.

якнаступ невдався,військостаралосявідступати в порядку, —закладали наплечіщити йповоліпрямували до табору.

ЛевДіяконописуєближчерізніепізодибоїв Святослава. Нашевійськомає вньогоназву —тавроскитів,візантійцізвуться —ромеями.

Вісьопис бою подПредславою: 3 приводунесподіваного нападувипробованоговійськатавроскитизбилися в купу іперестрашилися. Алінезабаромухопили зазброю, позабирали наплечіщити, — ащити їхнівеликі, длязабезпекизроблені аж доніг, —міцноюлавоювиступили наромеїв нарівнину передмістом, для конейпригожу; кричали, як тихзвірі,зчинивши дикий йгучнийгалас.Ромеївдарили ними,билися сильно,доказуючинемалихділ, але й битвавагалася, докицісар незвелівбезсмертним засурмоювдарити сильно налівекрилоскитів; тих залишалисписи, добро додали коням острог йметнулися ними.Скити булипіші (>бо у яких немаєзвичаюбитися на конях й до цого смердоті непривчаються), невстояли передсписамиромеїв,кинулисявтікати ізамкнулися встінахміста.Ромеїкинулися їхнідоганяти і билинемилосерно;кажуть, що уційбитві загинулоскитівпівдесятатисячі.

>Бій подДоростолом: Колівійсько (>грецьке)прийшло воколиціДоростола, щозвичайнозветьсяДристра,тавроскитиозброїли свою лавукопями та щитами, сталистіною ічекаливорогів.Цісарвиставивпроти нихромеїв, ізбоківпоусгавлявкінних убронях, астрільців йпращниківпозаду,звелівїм частостріляти, й самповіввійсько.Військазабралися до бою й впершихстрічахборотьбайшлаоднаково ізобохсторін. Русібилися сильно, поважали за великий сміттям, коли бтеперромеї їхнього побили, — смердоті ж малі всусідніхнародівтаку славу, що всі убитвіпоборюютьворогів, ацю славувтратили б.Зновуромеїсоромилися ібоялися,щоб непереміг їхньогопішийнарід, щозовсім невмієїздити верхи...Такімаючи думи,військабилисяхоробро. Русь,захопленасвоєюдикістю й запалом,завзятонатискала наромеїв, — кричалимовнесповнарозуму,ромеї жвідбивали їхнього своїмдосвідом йвоєнноюнаукою.Багатопогинуло ізобохсторін, й впритул довечораперемога бувнерішена, і битвахилилася то тієї, тоцей бік.Вже зоря гаснула, ажцісарнатис сильнокінними, —вдарилиміцним ударом,сурмачізасурмили до бою, й крикскрізьзалунав уромеїв.Скити невидержали їхнього тискові,кинулисятікати, йпоховалисябезпечно застіни...

Іншого днятавроскитивийшли ізміста,виступили нарівнині,—захистившися щитами аж доніг тасплетеними ізкілецьбронями.Ромеїтежвиступили із табору,одягшисьяк-слід уброні. Зобохсторінбилися сильно, йперемога бувнепевна,перемагали тоці, то тих. Алікотрийсь зромейськоговійськавихопився йвдаривсписомСфенкела, що йоговважали втавроскитів затретього поСвятославі, —вінбився тодіхоробро —велетеньтілом йзавзятий.Тавроскитинастрашилися його смерті,подалися ізрівнини й скоропішли доміста.

>Іншийепізод: Іншого дня ужесонцейшло назахід, яктавроскитивийшли із всімвійськом зміста й сталиміцноюлавою ізвитягненимикопями, —пробувалищастя.Цісарупорядкувавромеїв йвивів їхні з табору.Почавсябій.Скитиміцнонатиснули наромеїв, били їхнікопями,влучалистрілами, й такзбивалиїздців на грішну землю. ТутАнема (ізприбічноїцісарськоїсторожі)побачив Святослава, що із запалом як безпам'ятінатискав наромеїв йпідбадьорювавсвоєвійсько, —Анема пустивши коня, наскочивши на Святослава і ударивши мечем погорлі,збив його (із коня), але й не вбивши:затримала удар броня, ізкілець сплетено й щит,якийвін бравши,щобохоронитися відромейськихсписів.Скитськевійсько оточилоАнему,збило із коня ударамисписів;повбиваввін багато із них, але йбо і його вбили; а бувце Чоловік,якогоніхто ізтоваришів немігпереважитивійськовимивчинками.Зате його смерть додаласміливостеРусі, вонагучно і дико закричала інатиснула на наших; смердотівідступили,ухиляючися переднезвичайним тискомскитів...


Тактикаважкоїпіхоти

У походах Святославаголовневійсько творилище варяги.Пізніш наварязькийспосіб велаборотьбу і княжачи дружина, щоскладалася ізмісцевих людей. У битвахвиступаєспершу лишепіхота.Воїни ізобохсторін йдуть сьогодні лавами саміпроти інших,стрічаються вударі йзводятьбоїзблизька.Літописизалишили нам опису такихбоїв.

НадрікоюАльтою, недалеко Переяслава, 1019. р.зустрілисявійська Ярослав Мудрий та Святополка. Святославпривівполовців усилітяжкій, Ярославзібрав безлічвоїв.Пішли одинпроти одного, йпокрили поліальтське великою силоювійська.Булап’ятниця,сонце сходило, —зійшлисяобидвісторони, й бувсіча люта,якоїщеніколи небувало на Русі;бралися за руки і рубали один одного;сходилисятричі, аж подолині притулок текла.Підвечірпереміг Ярослав, а Святополкутік.

>Подібновиглядавбій подКиєвом 1024. р.між Ярославом та його братом Мстиславом.Головнимвійськом Ярослава булинаймаїні варяги под дротом князяЯкуна (>Гакома). Мстиславмав свою дружину йополчення племенсіверян. Мстислав уставившисвоєвійсько це уосередку стоялисіверяни, покрилах дружина.Буланіч, темно,блискавки, громи йдощ. І сказавши Мстиславсвоїйдружині:Підемо ними. Іпішли Мстислав й Ярослав одинпроти одного, йзустрілосячолосіверян з варягами іугиналися від роботи варяги,рубаючисіверян.Потім ударивши Мстиславзісвоєюдружиною іпочаврубативарягів. І бувсіча велика, — як було бзасвітилалискавка, —блищалазброя, й був лиха година, йсіча велика й страшна. Іпобачив Ярослав, що йогоперемагають, то іутік ізЯкуном, княземварязьким.

>Міжобома битвамибачимодеякірізниці. НадАльтоюобидвавійськанападаютьодне наоднеодноцільними лавами, — ми нечуємонічого проподіл наякісьтактичнічастини. Коліпершийбій невирішивперемоги, противникивідступають один від одного, йпотімзступаютьсявдруге йвтретє.ПідКиєвомМстиславовевійськовиступаєподілене начоло (центр) й двакрила; до бою князьвисилаєспершуслабшевійсько,ополчення, що було б вцентрі; коли ж ворог, варяги,почалиперемагати, князь ударивши наньогосильнішимичастинами,дружиною, що стояла накрилах. Алі в одному й в іншому боювидкозусилляосягнутиперемогувідразу, на одномуполібитви.

Тактика тихийчасів був проста, недужескладна. Метанаступу бувсильним ударомвідразу розбити ворожковійсько.Воїни йдуть сьогодні убійпішкома,густоюлавою,зодягнені уброні (>панцирі) ташоломи,кожнийзі щитом налівомурамені ікопям управійруці..Діяльну доля в бою брали,мабуть, лише збираючидвох-трьохпершихрядів.Задні виряджай малізначіння лише тім, щоскріплювали силу удару. Таким чином лавакопійників неконечнемусіла бутидужеглибока; колиперший ударкопій недававперемоги, то ролькопійниківкінчалася; збираючи булипочастиполомані, але й іцілихкопій усутичцізблизька, углоті,вживатиненаручно.Тодіпочинаєтьсябій намечі —січа.Кожнийкопійникмав при боці меч, якпомічнузброю.Може,задні виряджай булиозброєні лише в саммечі.Остаточнобійперемінявся взавзятурукопашнуборотьбу. Так можнареконструюватисобідавнійбійпіхоти.

>Бійтяжкозбройнихпіхотинцівзалишивсяголовним способомборотьби докінця XI. в.Літописиописуютьстрічувійськ вісь як:зустрілисяобидвісторони наНемизі, —пішли одна однією, й був,січа люта, й багато потрапляло (1067. р.);пішли самі самих, й як булибіля села наНіжатинійниві,зустрілисяобидвісторони й бувсічалюта,(1078 р.);Ізяславвпорядкувався перед містом наполі, а Олег прийшов нанього полком, йзустрілисяобидва, і був лайка люта (1096 р.).Навіть тоді, як вжекіннотадійшла був дозначногорозвитку,військо неодноразово уставало із коней йішло на ворогапішки. Так 1096 р. передбитвоюновгородціпозсідали із коней йзступилися наКулачці, й бувбійзавзятий. Тісамебачимоще і упізніших годиннику уГаличині.Можназдогадуватися, щоробилице бобільшачастинавійська бувпіша, чи хоч й мала коней, то ми невміластрічатися верхи, тім то ікіннічастинимусілийти до боюпішки.

>Виішальнимчинником у боях був тяжкапіхота, княжачи дружина чиоружники.Легшеозброєнінародніополченці,вої чипіші, могли матір лишедругоряднезначіння. Донаступу смердотійшлихиба лишепроти таких самих слабкоозброєнихчастин поворожійстороні.

Тактикатяжкоїкінноти

Прикінці XI. в.бачимопомітнузміну у засобахведеннябоїв. У томучасіголовнимвійськомстає —кіннота, іїї доля в бояхвикликаєзміну тактики.

Тактикакінноти могларозвинутися в нас подвпливом двохсторін, —Візантії й степу. як вже мизгадували, Святослав усвоїхболгарських походахпізнавгрецькутяжкукінноту,оцінивїї ваги і самстаравсянавітьзорганізуватисвоєкінневійсько.Пізніше Україназблизиласяще более доВізантії, був всоюзі ізЦаргородом й могладобутизвідтілязразкиорганізаціїтяжкоїкінноти.Ще понад дорозвиткукінноти в нашомувійськупричиниласяборотьбазістепом.Кочовіпеченіги,торки,половцібезнастаннонепокоїлинашіземлі йпроти їхнішвидких,несподіванихнападів можна було б боротися лише доброзорганізованимкіннимвійськом.

Таким чином мирозвиваєтьсярівночасно йтяжкозбройна і легкакіннота.

>Тяжкакіннота, якзнаємо, малатаку самузброю, як тяжкапіхота — броню (>панцир),шолом, щит для оборони, збираючи та меч донаступу. Тім то тяжкихїздців зваликопійниками іоружниками, так саме яктяжкозбройнихпіхотинців.

До бою тяжкакіннотавиступала ізнаставленимикопями. Це бувнайпершазброякінноти, длявершниківіщеважніша йзручніша, ніж дляпіхоти. Силувійськамірили неодноразово числомкопій. Так, пробій зполовцями 1169. р.літопискаже: упоганих було б 900копій, у Русі ж 90копій.Наступкінноти,озброєноїкопями, бувнезрівняносильніший, ніж ударпіхоти ізкопями. Лававершників знаставленимикопями ізрозгоном летіла на ворога йвдаряла із такою силою, щоопертисяїй було б нелегко.Моторошностає, количитаєшлітописні опису такихстрічкінноти. 1 бувметушня велика, йзойки й крикнесамовитий, й голосинесхопливі;чути було б, як збираючиламаються, якзброябряжчить, захмарамикуряви непізнати було б ані вершника, аніпіхотинця,описуєлітописецьбій подВижгородом 1174. р.Таксамо вярославськійбитві 1245. р. —дворськийАндрійзіткнувся із полком Ростислава сильно, збираючиполомилися,тріщало як від грому, й ізобохсторін багато потрапляло із коней йповмирало,інших поранилосильним ударомколійним.

>Піхотинці,навітьозброєні у броню йщити, було неможливоніколивитримати такого сильногонаступу, й всеподавалися тому. Убодоша їхнього у ворота острогу (вперли їхнього у ворота замку),вбодоша їхнього вЛибедь(вперли їхні уЛибедь). Цехарактеристичнийвислів для такогонаступукопійників,вислівважкий доперекладу:староукраїнське словобости означало колоти, —вбости означатикогоськопямизагнати,вперти вякесьмісце. Алі ікіннота не бувбезпечна перед ударомкопійників.Особливо, коликіннота бувслабшеозброєна чинеприготована до бою. Полкпереможців урозгонігнавуперед,розторощувавусіперепони йвбивався до серединиворожоговійська.Літописцізалюбкиописуютьтакіситуації.Ізяслав з полком своїмз’їхався із СвятославомОльговичем й із половиноюЮрієвого полку й такпроїхавкрізь нихнаскрізь (1149p.). якполовціпобачилипомічні полки, думали, що тут Святослав й Рюрік, йпоскочили ними; а Русьдісталабожупоміч йввертілися у яких, тапочали їхнісікти, йзабирати в сповнений (1185p.).Половці,яіпобачили прапори Ростислава,поскочили;стрільці жруські йчорні клобукиввертілися у яких й взяли їхньогоживих 600, аінших багатоповбивали (1190 р.). Наозначення такого сильного ударууживали, якбачимо,висловуввертітися —термін, щоозначаєуспіхнаступу.

>Звичайно ударкопійниківвирішував битву: одна чи друга сторонамусілаподаватися тому. Колі жбійтягсяще далі, а збираючи булиполомані,оружникикінчалибій мечами. Так 1149. р. в бою подЛуцьком

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація