Реферати українською » История » Україно-польські суперечності та їх Вплив на етнологічну сітуацію Правобережної України (перша третина ХІХ ст.)


Реферат Україно-польські суперечності та їх Вплив на етнологічну сітуацію Правобережної України (перша третина ХІХ ст.)


>УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКІСУПЕРЕЧНОСТІ ТАЇХНІЙВПЛИВ НАЕТНОПОЛІТИЧНУ

>СИТУАЦІЮПРАВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ (>ПЕРШАТРЕТИНА ХІХ СП.)


Уумовах розбудовіУкраїнської національної державинабулаактуальності проблемасуперечностей таконфліктівукраїнського народу ізпольським.Важливо узв`язку ізцимпростежитипершопочаткицихсуперечностей, котрі часто-густовпливали наетнополітичнуситуацію у тому чиіншомурегіоні.

>Питанняконфліктівзнайшлосвоєвідображення у сфері науки,зокрема всоціології,конфліктології,етнодержавознавстві.Фахівці-гуманітарії,спираючись нагрунтовнийметодологічнийінструментарій,досліджують проблемуконфлікту вїїдинаміці табагатоваріантностівиявів.

Насьогодні ужестворенадоситьвагоматеоретична базу у тому,щобз`ясовуватиукраїно-польськіконфлікти увласненауковійплощині. Автора з статтеюцікавитьісторична практика цогоявища, вумовахякої маломісцепротистоянняміжпольським таукраїнським народами.

Уісторичнійнауцііснуєпевниймасивтеоретичнихпраць,присвяченихвитокам тарізним аспектамукраїно-польськогопротистояння уХV-ХVІІІстоліттях. В їхніх основномурозглядаютьсяпроблемидержавотворення танаціостановлення як вмежах України, то йщодо конкретногоїїрегіону.Враховуютьсятакожсуперечності, котрі малімісцераніше, та по-новомувиявляли собі уумовахвідсутностідержавності як в польського, то й вукраїнськогонародів.Середвчених, роботи якімають ставлення до тими, вартозгадати: Про.Гуржія, У.Смолія, У. Степанкова. Так, У.Смолій й У. Степанковдаютьаналізколоніального режимуПольщі,якийнамагавсязвестинанівецьтрадиціїдержавотворення уПравобережній Україні вдругійполовиніХVІІ-ХVІІІстоліть,опосередковановказуючи надовготривалістьконфлікту1. Уіншомусвоємудослідженні У.Смолійзвертаєувагу на неменшважливий аспект –формування українськоїнації тавплив нанеїз-поміжіншихелементів польського, діїякого нанаціотворчі потугиукраїнцівмістиликонфліктогеннийпотенціал2.

>Суперечностііснували у сфері:етнополітичній,релігійній,соціальній,культурній. Цетакож було б предметомнауковихпошуківвчених, якізверталиувагу нарегіонПравобережної України як натакий, що згеополітичнихособливостейцікавив йпольську, йросійськусторони.Вони нерахувалися ізстороною російською, що був ізпоглядутогочаснихінтелектуалівісторичнонеспроможною. Так, І. Кривошеяконстатує тієї факт, щотакийрегіонПравобережної України якУманщинавідігрававпровідну роль надрозгортанні, але й й впоглибленніукраїно-польськихсуперечностей ветнополітичній,релігійній,соціальній сферах укінціХVІІІ -першійполовині ХІХстоліть3. >Особливостямборотьби польського народу завідродженнявласноїдержавності в 30-50-хроках ХІХстоліття на теренахПравобережжя тароліукраїнців упольськомунаціонально-визвольномурусіприсвяченапраця Л.Іванової4.

>Обидвафахівцівказують насуперечності, щоіснували вумовахвідсутностідержавності, як у польського, то й вукраїнськогонародів. Це допевноїміри ставити їхнього врівніісторичніумови,хочапольськийнаціонально-визвольний рухпостійновикористовувавукраїнців длядосягненнясвоїхполітичнихцілей.

>Суспільно-політичне становище селянПравобережної України намежіХVІІІ-ХІХстоліть тапоміщицькіземлеволодіння у правовомуполі Ро-сійськоїімперії цогоперіодудосліджують А.Філінюк, Про.Гордуновський.Вонивідслідковують нелишетенденціїеволюції селянства, але й йвідстежуютьвпливросійськоїсторони наперебігукраїно-польськихсуперечностей.Росіяни, яквідомо,утверджували тут своюприсутність череззміцненнясоціальноїбази. Цедосягалосязавдякипроведенню політикипротекціонізмущодовласнеросійськогопоміщицтва5.

>Проаналізовані роботидоводятьнаявністьсуперечностей у сферісуспільних таетнополітичнихвідносин. Однак, прививченніцієї проблематики, на думку автора,бракуєусталеноїтеоретичноїсхеми,використанняякої дозволило б болееґрунтовнодослідити нелишесуперечності, але й іетнополітичнуситуацію в правобережномурегіоні Українипершоїтретини ХІХстоліття.

>Сучасні укра-їнськівчені (З.Мітряєв, Про.Кривицька),спираючись натеоріюсоціальнихконфліктів,намагаються “>накласти”теоріюконфлікту насутоісторичне минуленашого народу,визначившичинникиризикуетнонаціональнихконфліктів тавекториетноконфіліктногопотенціалу України.Вонинамагаютьсяз`ясуватиумови, за якіконфліктиєреальними, авідтак йвизначаютьетнополітичнуситуацію впевномурегіоні6.

>Підсумовуючиоглядісторіографії ізпропонованої тими, авторвважає занеобхіднеконстатуватинаступне:по-перше,цянаукова проблематиказнайшлапевневисвітлення умонографіях йперіодичнихфаховихвиданнях;по-друге, для болееглибокого йвсеохоплюючогодослідженняукраїно-польськихсуперечностей таетнополітичноїситуаціїпершоїтретини ХІХстоліттябракує новоготеоретичногопідґрунтя.

Метаданоїпублікаціїполягає до тогощоб,застосувавшитеоретичну модельсучаснихвчених,розкрити нелишесутністьсуперечностейміжукраїнським йпольським народами, але й іпоказатиїхнійвплив наетнополітичнуситуацію впершійтретині ХІХстоліття.Йдеться пропроцеси, щовідбувалися на територїПравобережної України.

>Насамперед,відзначимо, щоетнополітичнаситуаціяскладалася врезультаті діїцілого рядучинників.Вонивизначали нелишеризикконфлікту, а й за йогонаявностівикристалізовували напрями йогопротікання. Такимичинникамиє,по-перше,етнічнастрокатість,тобтоіснування вобмеженомугеографічномупросторінародів ізрізнимменталітетом такультурно-лінгвістичнимивідмінностями;по-друге,обтяженістьісторичної спадщинизгадками провійни тадискримінації,точнішенаявністьісторичноїпам`яті в того чиіншого народу; по третє,поява усередовищіпевноїетнічної спільнотиполітичнихлідерів,рухів, щоздатні вестиборотьбупротиіснуючого статусу кво.

Таперш на варто було б бвиокремитидетонуючіподії, котрі йпризвели допоявисуперечностей, авідтаклягти основоюбагатовіковогоконфлікту.

Історіярозвиткубудь-якої держави, у томучислі йнашої,несе всобіетноконфліктнийпотенціал, заподійвиникненняякогоприховуються углибиніминулого. Колистосуєтьсяпершоїполовини заподіяння, то вартовідзначити, щопроцесидержавотворення, котрівідбувалися наПравобережній Україні маліконфліктогеннийпотенціал.Цейпотенціалмаєтривалуісторію своговиникнення, але йдоситьінтенсивнопочав собіреалізовувати із того моменту, колипольська владаініціювалаекспансію на укра-їнськіземлі вкінціХІVстоліття.Польськепроникнення кардинальновідрізнялося відлитовського.Коронний уряд із самого початкунамагавсяперетворитирегіон зважується на власнупровінцію,нав`язативласне право таадміністративну систему,витіснитиправослав’я шляхомутвердження католицизму.Тотальнеокатоличення таполонізаціязумовлювализагостреннярелігійних,соціальних таетнічнихстосунків.ПроголошенняРечіПосполитої 1 июля 1569 року означало подаліпосиленнясоціально-економічного танаціонально-релігійногогнобленняукраїнського люду7.

СерединаХІVстоліттяознаменуваласяпочаткомрозпадуЗолотоїОрди. У 1449році віднеївідділивсякримський улус йутворивнову державу -Кримське ханство. Аліновостворенакримсько-татарська держава в 1478роцістаєвасаломТурецькоїімперії й подїїзверхністюздійснюєагресивнуполітикустосовно українських земель8.

>Давалосявзнаки йпосиленняроліМосковської держави вїїборотьбі ізЛитвою за право бути центром ">збирання земельРусі"протягом 1480-1569 років9.

Отже,відбулисязначнігеополітичнізміни вСхіднійЄвропі йспричинені смердоті булипоявою новихдержавнихутворень таїхнімпрагненнямотриматипершість у цьому жрегіоні.

Рядсучаснихвчених,зокрема М.Шепеляв,схильніототожнюватицізміни із такзваною ">геополітичноюреволюцією", Якавідбулася вХV -ХVІІстоліттях й Якатакожзнайшласвоєвідображення вСхіднійЄвропі увиглядівоєнно-політичногопротистоянняРечіПосполитої,Московської держави таТурецькоїімперії10.

Такихумовах укра-їнськіземліставалиепіцентром цогопротистояння.Щобврятуватися відсередньовічногоетно й геноциду населеннязмушене було бдавати ">відповідь" на ">виклик" години. Такформувалисяпередумови длявиникнення феноменуукраїнського козацтва,який ставши результатомвпливурізнихчинників (>економічних -прикріплення селян доземлі тазапровадженняобов`зковоговідробітку, щоспричиниловтечі населення на недокінцяосвоєні територїСередньогоПодніпров`я;воєнно-політичних -боротьба ізкримсько-турецькоюнебезпекою вумовахпроживання на теренахСередньогоПодніпров`я,культурно-релігійних - захистдуховнихнадбань та захистправославної ідентичність відпольськоїкатолізації).

Результатомнеймовірних військових,політичних потугукраїнського народу,складнихетносоціальних такультурнихпроцесів утогочасномусуспільстві сталовиникнення таіснуваннякозацькоїранньомодерноїнації. Алінеспроможністьзакріпитидосягненнявизвольноїборотьбизнову поставилоукраїнців на міжфізичноговинищення, особливо послеукладанняВічного світу 1686 року.

>Протягомвищеозначеного годинипольськийчинникмаввирішальнийвплив часткуукраїнців.Лише за годинуїхніземлі вцілкоміншійполітичнійконфігураціївийшли наісторичну арену.ПоділиПольщі (1772, 1793, 1795 років) малікатастрофічнінаслідки дляРечіПосполитої - вон буврозділенаміжАвстро-Угорщиною,Російськоюімперією таПрусією. Разом із нею булиподілені й укра-їнськіземлі.

>Зникненняпольської держави тапоширенняросійськихвпливів натериторіюПравобережжяактивізувалонаціонально-визвольний рух польського таукраїнськогонародів, особливопомітно впершійтретині ХІХстоліття.Спільним ворогомукраїнців йполяків такимумовах бувросійський уряд, але йоб`єднативизвольні потуги двохнародів незавждивдавалося.Нагадувала про собіпереобтяженазгадками провійни йдискримінаціїісторичнаспадщина (>історичнапам`ять).

>Теперщододругоїполовини запитання.Йдеться пронаявністьчинниківконфліктності вконкретній стране (>регіоні) впевнийперіод години. До такихчинників, на думку З.Мітряєва, належати:геополітичнерозташуванняетнічногорегіону,економічнепідґрунтяетнополітичноїситуації,культурно-історичнаідентичність національноїгрупи,рівеньполітичноїактивностімешканців вареалі11.

>Спробуємо ">накласти"теоретичну модель З.Мітряєва йрозкритиособливостівідповідностіцихчинниківісторичнійреальності вПравобережній Україні впершійтретині ХІХстоліття.

>Геополітичнерозташуванняетнічного ареалувідіграє одну ізпровідних ролей ваналізіризикунаціональнихконфліктів.Ризикконфліктності наПравобережжі бувісторичнообумовлений. У 1569роцівнаслідокукладанняЛюблінськоїуніїцейрегіон переходитиз-підлитовської влади подпольськузверхність. УдругійполовиніХVІ – на початкуХVІІІстоліттяПравобережжя сталотериторієюзапеклих йкривавихпольсько-україно-російсько-турецькихвоєн.

>Значнівтрати таприпиненняіснуванняпольської держави врезультатіїїподілівзмусилопольськихмагнатіврозпочатиколонізацію цогорегіону,який в іншогоподілуПольщіперейшов до Ро-сійськоїімперії.УрядРосіїнамагавсяскасуватиосновні права йпривілеїпольськихземлевласників. Аліводночасвінзмушений бувіти накомпроміс,визнаючисоціальне йкультурнедомінування польського дворянства.Адміністративний йвійськовий контрольросійськіможновладцізалишили за собою. Аж до польськогоповстання 1830-1831 роківці територїперебували подпольськимполітичним йкультурнимвпливом.Польськийелементдомінував на територїПравобережжя,перебуваючи увиразнійменшості (5%)серед місцевого населення.Наплив жросіян натериторіюПравобережжя ставшимасовим послепридушення польськогоповстання.Вінмавсприятизакріпленнюсильноїросійськоїприсутності у цьомустратегічноважливомурегіоні12.

Отже,воєнно-політичнепротистояннякінцяХVІІІстоліття (>поділиПольщі), що йогоздійснилиАвстрія,Прусія,Росіястворилоновугеополітичнуреальність, Якавпливала нарегіонПравобережної України як натакий, що бувстратегічноважливим для Ро-сійськоїімперії таполітично й культурноважливим для польського дворянства.Останнє неполишалонадійстосовновідродженняпольськоїдержавності.

Таким чином,геополітичнерозташуванняПравобережжя було б допевноїміриспецифічним,оскількипризводило допоширення на його теренахросійських, українських,польськихполітичних,культурних таідеологічнихвпливів.

>Теперспробуєморозглянутиекономічніпередумовиконфлікту,вдаючись досхеми "центр –периферія".

>ВідвівшиПравобережжю рольколонії йрозмістивши вньомучисленнівійська,росіяниздійснювалиапробовану вЛівобережній Україніінкорпораційнуполітику13.Посилюваласяексплуатація селян, Яка вумовахзанепадуфеодально-кріпосницькоїсистеминаражалася напротидіюпригнічених народних мас, для які неіснувалорізниціміжросійськимипоміщиками йпольськоюшляхтою.Нобілітаціяшляхетського стануПравобережної України до стануросійського дворянства малонегативнісоціально-матеріальнінаслідки дляукраїнськогопростолюду14.

>ПоміщикиПравобережної України категоричновиступалипротинайменшихобмеженьфеодальнихпривілеїв, йцепризводило доантипольськихвиступів селян, що переросли вантиповстанськірухи 1830-1831 років. Цетрапилосьсаме тоді, колизазналопоразкипольськеповстання15.Польське шляхетстворозцінювалосяукраїнськими селянами як союзникросійськихпоміщиків.

>Наступнимчинникомризикуймовірноїпоявиконфлікту буврелігійнавідмінність.Сутністьїїзводилася доособливостейрелігійного культу тавіровчення,здатність довіротерпимості одногоетносустосовноіншого напевній територї.

ІсторіяПравобережної УкраїниХVІІІстоліття –цеісторіятривалого,інколидужежорстокогопротистояння українськоїправославнихтрадиційнаростаючійпольсько-католицькійекспансії.Посилення польськоговпливу наПравобережжі уХVІІІстолітті означалостворення такогоідеологічно-духовного режиму,який бісприявбільшійполонізації таунізаціїправославної спільноти. У 1717році напольськомусеймі було брозглянуто проектзнищенняправослав`я шляхомзапровадженняобмежень прав йоговіруючих угалузіосвіти тапозбавлення доступуостанніх додержавних посад.

Уцей ж годинупольський уряд узявши курс - на покращаннястосунківміжуніатською йкатолицькою церквами в Україні.ПісляЗамостського собору (1720 року)уніатськацерквазазнаваладедалібільшоговпливулатинського обряду.Наступгреко-католиків натрадиційнуправославнувіруукраїнцівпризвів доактивноїпротидії, щознайшласвійвияв,зокрема, уповстанні 1768-1769 років.Воноохопило всюПравобережну Україну.Ідеологієюповстанців було бправослав`я16.

>Зрозуміло, щорелігійнийконфлікт на теренахдосліджуваногорегіонумавісторичніпередумовисвоєїпояви.

Упершійтретині ХІХстоліття подвпливомпросвітительськихідеалівпочинаютьпоширюватися ідеїстосовнорівностівіросповідань татерпимості доправославних.

>Релігійнесуперництво за годинунабувало латентного характеру.Вонодосягалося шляхомпропагуваннярівностівіросповідання татерпимостіполяків доправославноївіри, доякої належалабільшістьмешканцівПравобережжя.Тертя нарелігійномуґрунтіпоступалося заступенемактивностісуперечкам насоціально-побутовомуґрунті ізелементамиконфронтаційноїповедінки, щовиливалося вмасовийселянськийспротив.

>Польську шляхту нецікавили думиукраїнського населеннящодовирішенняїхньоїдолі.Взагаліпрагненнявітчизняноїінтелігенціївідродити культуру талітературнумовупольська шляхтавважала “>непотрібнимизабаганками”, а запитання прополітичнусамостійність вонарозглядала як “>дикуфантазію”гарячихголів17.

>Самеце йвказувало нареальнеіснуванняконфлікту,який вмежахданогочинникамавтрагічнеісторичнепідґрунтя.Просвітительськіідеалипольськоїінтелігенції, котрівиношувалапольська шляхта, малівибірковий характер й нестосувалисяукраїнського,білоруського талитовськогонародів.Такаідеологія,базована наподвійних стандартах, маларізнезастосуваннястосовно того чиіншого народу.

>Наступнимчинникомризикуконфлікту вартовважатирівеньполітичноїактивностіпригніченогоетносу напевній територї.Він собівиявляє черезнаявність упригніченогоетносугромадськихорганізацій тарізних формполітичногосамовираження, щоєскладовоючастиноювизвольного руху цогоетносу.

У нашомувипадку на територїПравобережжя упершійтретині ХІХстоліттяодночасноіснували йборолися зарізну міткупольський й Українськийрухи.Останній бувменшорганізований, читочнішетакий,якийщойнозапочаткувався йнабувавформимовно-культурноговідродження,боротьби заствердженняукраїнського народу якокремішнього,самобутнього,історичноспроможного.

На цьомуґрунтівиникалопротистоянняміж болеесформованимпольським рухом таменшорганізованимукраїнським.Польський народ, Незважаючи наприпиненнядержавності,маввисокийрівеньрозвиткусамосвідомості.Втратадержавності незмоглапригальмуватипоступальногоісторичногосамоствердження, якувиявилося вформуваннімодерноїнації.Український ж народ,попривідноснусформованістьетносоціальноїсвідомості, немігпоки щовийти замежімовно-культурноговідродження. Ісаметаке “>випередження”етнополітичногорозвиткупольським народом вступало всуперечку із народомукраїнським,якийнаразі немігвиявитисвійціліснийідеалнації.

Отже,усівищеозначенічинникиризикуконфліктуствердновказують натеоретичнуймовірністьвиникненнябудь-якихконфліктіввзагалі та на сам собою фактнаявностісуперечностейміжпольським таукраїнським народами вумовахіснуванняскладноїісторичної спадщини.

>Нагадаємо, щостосункиміжпольським таукраїнським народамиздавнахарактеризувалисянаявністюконфліктогенногопотенціалу.Детонуючіподії, котріспровокувалиподальшуескалаціюконфлікту,слідшукати тоді, колирозпочалосяпольськепроникнення натериторію України.Стверднопроконстатуємо й тієї факт, щоконфлікти булирізновекторними,точніше такими, що малі широкий, спектр своговияву (>територіальніутиски,соціальне таетнорелігійнегноблення тощо). Усіцепризвело дорішучогоспротиву ізукраїнського боці вокреміперіодиісторії. Іцерозцінювалося поляками яквияв непокори “>гарячихголів”, котрісвоїмигаслами,промовами,діяминаражалися наконфлікт. Ітакепротистояння, як ми ужез`ясували,справлялонеоднозначнийвплив наетнополітичнуситуацію впершійтретині ХІХстоліття. Алі воно та уже невиявлялося у тихийкрайніх формах,якимипозначалисячасиНаціонально-визвольноїреволюції чиКоліївщини.Конфліктвідбувався вумовахпоявипаростківмодерноїнації у польського та, ізпевнимзапізненням, вукраїнськогонародів.

Таким чином,етнополітичнаситуація впершійтретині ХІХстоліття на територїПравобережної Українивизначаласятяжкоюісторичноюспадщиною, котра часто-густоунеможливлювалапорозуміння.Польська шляхта, вумовахтимчасовоївідсутностідержавності,намагаласявикористатиукраїнців уборотьбі зспільним ворогом –Російськоюімперією.Останняпослідовноздійснювалаполітикуколонізаціїтериторій, що колися належалиРечіПосполитій.


>ДЖЕРЕЛА ТАЛІТЕРАТУРА

1.Смолій У. Степанков У.Правобережна Україна удругійполовиніХVІІ –ХVІІІ ст.:Проблемидержавотворення. – До., 1993. – З. 56;

2.Смолій У. як й колипочалаформуватисяукраїнськанація. – До., 1994. – З. 5;

3. Кривошея І. Кривошея У. Близнюк І.Уманщина ветнополітичнійісторії України (>кінцяХVІІІ –>першоїполовини ХІХ ст.). – До., 1998 – З. 6-8;

4.Іванова Л. Україна впольськомунаціонально-визвольномурусі в 30-50-хр.р. ХІХ ст. – До., 1998 – З. 5;

5.Філінюк А.Суспільно-політичне становище селянПравобережної УкраїнимежіХVІІІ – ХІХ ст. //Етнічнаісторіянародів Європи.- 2001.– № 10.– З. 51-55;

6.Гордуновський Про.Поміщицькеземлеволодіння наПравобережній Україні у правовомуполі Ро-сійськоїімперії (>кінцяХVІІІ –початку ХІХ ст.) // Історія України. – 1999 - № 35 – З. 5;

7.Кривицька Про.Векториетноконфліктногопотенціалу України // Нова політика. – 2001 - № 1 – З. 56-59;Мітряєв З.Міжнаціональніаспектиконсолідаціїукраїнськогосуспільства – До., 2001. – З. 10;

8. Бойко Про. Історія України. – До., 2002. –С.108;

9.Панашенко У.Кримське ханство уХV –ХVІІІ ст. //Українськийісторичний журнал. – 1980. - № 9. – З. 59-67;

10. Чабан А.СереднєПодніпров`я. У2-х кн. –Черкаси, 1999. –Кн. 2 – З. 39-40;

11.Шепелєв М.Геополітична революціякінцяХV –серединиХVІІ ст.: природа,закономірності тасвітовезначення // Нова політика. – 1997 - № 6 – З. 23-27;

12.Мітряєв З. І.Вказанапраця. –С.10;

13. Грицак Я.Нарисиісторії України:формуваннямодерноїукраїниськоїнації ХІХ – ХХ ст. – До., 1996. – З. 19;

14.Гордуновський Про.Вказанапраця. – З. 5;

15. Кривошея І. Кривошея У. Близнюк І. І.Вказанапраця. – З. 45; 15.Іванова Л. Р.Вказанапраця. – З 6-ї;

16. Кривошея І. Кривошея У. Близнюк І.Вказанапраця. – З. 6-7;

17.Іванова Л.Вказанапраця – З. 4-5.


Схожі реферати:

Навігація