Реферати українською » История » Проблема походження шумерів


Реферат Проблема походження шумерів

Страница 1 из 2 | Следующая страница
>Зміст

>Вступ

>Розділ І.ДжереладавньоїісторіїПівденноїМесопотамії

1.1Писемніпам'ятки якджерело длявивченняпроблемипоходженняшумерів

1.2Археологічніпам'ятники

>Розділ ІІ.Утворення тарозвитокшумерськоїцивілізації

2.1 Проблемарозселення населення на територїдавньоїМесопотамії

2.2Особливостістановлення тарозвиткушумерськоїцивілізації

2.3Культурнідосягненняшумерів

>Висновок

Списоквикористаноїлітератури

 

>Вступ

 

У наше годинуісторіяшумерськоїцивілізаціїдосить скоро стала предметомнайбільшінтенсивногодослідження.Окрімприродньогоінтересу до такоговажливогоперіодудревньоїісторії,увагу доісторіїшумерськоїцивілізації вбільшіймірівідігралонадходження новихматеріалів,зокремаархеологічних, котріз’явилися у XIX початку ХХстоліть.Наявність новихдокументів далозмогу не лише ізбільшоюповнотоювідтворитискладнуполітичнуісторіюшумерів, але й й пліднодослідитирізніаспектицивілізації –соціально-економічні ставлення, життяміських тасільських громад,політичніструктури,тенденції йдосягнення культурногорозвитку.Цимпояснюєтьсяактуальністьданогодослідження.

>Якщосаме слово „>цивілізація"узвичаїлося порівняно недавно, тоінші лежали восновіаналізуприродицивілізації,їхньогопідйому ізанепаду,відносяться доще болееблизькогоминулого.Знадобилосямайжетисячоріччя длярозвиткуеволюційноїсвідомості,тобто длявиникненняінтересу доз'ясування тихийпроцесів, що дозволиловизначеним культурамеволюціонувати в болеескладнісистеми.Філософи уже давноміркують надприродою йтривалістюлюдськогоминулого, тоді яквікемпіричнихданих,почерпнутих ізархеологічнихрозкопок,ледьдосягає двохсторіч.Завдякирозвитку методикиархеологічнихдослідженні таархеологічномувідтвореннюцивілізаційстародавностіісторичнігіпотези тафілософськіконцепціїтрансформувалися в болееемпіричнунауковудисципліну.

Відродженняінтересу доісторіїДавнього світупочалося вЄвропі ізепохиРенесансу.Кількасторічтреба було б у тому,щобвпритулпідійти дорозшифровки давнозабутогошумерськогоклинопису.Тексти,написанішумерською мовою, булипрочитанілише нарубежі ХІХ - ХХ ст.,одночаснопочалися іархеологічнірозкопкишумерських міст.

У 1889американськаекспедиціяпочаладослідженняНіппура, у 1920-тірокаханглійський археолог сірий ЛеонардВуллівіврозкопки на територї Ура,трохипізнішенімецькаархеологічнаекспедиціядосліджувала Урук,британські іамериканськівченізнайшлицарський палац й некрополь уКіші, й,нарешті, в 1946 археологи Фуад Сафар йСетон Ллойд подегідоюіракськогоКеруваннястаржитностейпочаликопати вЕриді.

>Зусиллямиархеологів буливідкритівеличезніхрамовікомплекси вУрі,Уруке,Ніппуре,Еріду ііншихкультових центрахшумерськоїцивілізації.Звільнені відпіскуколосальнісхідчастіплатформи-зіккурати, що служилипідставами дляшумерських святилищ,свідчать про ті, щошумери уже на чотиритисячоріччі дон.е.поклали вушкотрадиції культовогобудівництва на територїДавньогоМежиріччя.Аналогічнийхрамовий комплекс,споруджений уВавилоні черезсторіччя послезникненняшумерськоїцивілізації,ліг основоюзнаменитоїбіблійноїлегенди проВавилонську вежу.

>Першіпоселення націй територї стализ'являтися уже вVІ тис. дон.е.Звідки вціземліприйшлишумери,серед якірозчинилисямісцевіземлеробськігромади,дотепер нез'ясована.Їхнівласніпереказиговорять просхідне чипівденно-східнепоходження.Найдавнішим своїмпоселенням смердотівважалиЕріду –найпівденніше містоМежирічя,нині городищеАбу-Шахрайн.БатьківщиноюлюдствашумериназивалиострівДільмун, щоототожнюється зсучасним Бахрейном уПерськійзатоці.

>Знайденіклинописніархіви донесли до насблизько 150пам'ятниківшумерськоїлітератури,серед якієміфи,епічнісказання,обрядові пісня,гімни на честьцарів,збірникибайок,приказок,спори-діалоги іповчання. Хочашумерськаписемність буввинайденавинятково длягосподарських потреб, Першіписемнілітературніпам'яткиз'явилися вшумерівдуже рано:середзаписів вжеєзразкижанрів народноїмудрості,культовітексти ігімни.Шумерськатрадиціязігралабільшу роль упоширеннісказань,складених уформісуперечки - жанру, типового длябагатьохлітературДревньогоСходу.

Самвинахідписемності був,безсумнівно, одним ізнайбільших йнайбільшзначнихдосягненьшумерськоїцивілізації.Шумерський лист, щопройшов шлях відієрогліфічних,образнихзнаків-символів дознаків,якими стализаписуватинайпростішісклади,виявилосянадзвичайнопрогресивноюсистемою, щозапозичили івикористали багатонародів, що говорили наіншихмовах.Завдякиційобставинікультурнийвплившумерів надавньомуБлизькомуСході буввеличезним й на багатосторіч пережившиїхнювласнуцивілізацію.


>Розділ І.ДжереладавньоїісторіїПівденноїМесопотамії

 

1.1Писемніпам'ятки якджерело длявивченняпроблемипоходженняшумерів

>Писемніпам'ятки IVтисячоріччя дон.е.знайдені удавніх храмахУрука.Писецьпрофесіонал бравши груднинкубагнистовідмученоїглини,додававїй формугладкої подушечкиплощею вкількаквадратнихдюймів йпотімкінчикомочеретяноїпаличкивидавлювавпіктографічниймалюнок натабличці.Після цого табличкуобпалювали впечі чинадовгозалишалисушитися насонцв, урезультаті чого воназдобувала практичновічнуміцність.

>Протягомнаступнихп'ятисот роківтехніка листипродовжуваларозвиватися,постійнозмінюючись. Досередини IIIтисячоріччя дон.е.еволюціязавершиласявиникненнямдійсногоклинчастого листи, чиклинопису. Принцип листи бувдужепростий: один предмет чиоднепоняттявиражалися одним складом, щопередавався одним знаком. Бодеяківитиснені натабличці знакирозташовувалися в порядку,відомому лишепереписувачу, атакож ізтієї заподій, що рядзнаків, щовикористовувалися всамийраннійпіріод,вийшли ізвживання, аїхнєфонетичнезначення то йзалишилосяневідомим,лінгвістам невдаєтьсяпрочитати багато що з самихранніхтекстів. Немаючиможливостіпрочитатитексти, ми все-такиможемовстановити, про що смердоті.Виявляється,усі смердотіявляють собоюекономічнірахунки —розписки,посвідчення, щопідтверджуютьвласність чивисновок догоди, спискипрацівників читоварів. На шкода, смердотінічого неповідомляють нам проісторичніподії. якце анісумно, припадатитакожвизнати, щовинахідписемності немавніякого ставлення допоезії,епосу, легенд чи доти, що можна було б бназвати „>літературою".Писемність буввинайденавинятково дляадміністративнихцілей.[3, З. 134]

>Зміни, що із годиною переживалаписемність, із одного боці,ускладнюють завданнярозшифровкидавніхтекстів, ізіншого боці, смердоті ждозволяютьпалеографудатувати текст зтією жточністю, ізякою археологможедатувати,наприклад,керамічнийвиріб.Самідавнітексти, котрі ми маємо,написанішумерською мовою, що немаєспоріднення ані зсемітськими, ані ізіндоарійскими,узагалі ізжодним зсучаснихмов.Ця мовавимерла разомзісвоєюцивілізацією.

>Письмоваісторія самихранніхетапахїїрозвитку був далека відсучаснихстандартів, тому мидосить поганоуявляємособіпослідовністьподій, щовідбувалися в III тис. дон.е. Дляреконструкціїхронологіїподій наБлизькому східрадіокарбоннедатуванняненадійне, а самшумери, на шкода, не велихронікусвоєїісторії на початку IIIтисячоріччя. Ужодному ізранніхшумерськихзаписів мова нейде проісторичніподії й тім понад про структуру чи діяльністьсуспільнихінститутівШумеру.Протягомкількохсотень роківшумерські табличкимістиливинятковоекономічні записи,потім (>бл. 2600 р. до зв. е.)починаютьз'являтисяокремі (їхньогоменш 10%)адміністративні йрелігійнітексти, із яких, можнавитягтиякі-небудьсвідоцтваполітичного й військового характеру.Інформація, щоутримується вцих табличках,підтверджується іобростаєподробицямизавдякинаписам на монументи, але вкам'яних йметалевих предметах.Написимістятьіменацарів, щопобудували тих чиіншіспоруди,богів й богинь,якимприсвяченіціспоруди, йжреців-наглядачів.[6, З. 56]

>Найбільшцінним із „>історичних"документівєшумерський „>Царський список", уякомузафіксованіпослідовністьзміницарів йтривалістьїхньогоправління. Щоправда,починаєтьсявін із чистоговимислу:наприклад,окреміцарі,якщовірити списку, правилитисячі років. У „>Царському списку"згадуютьсячотиризнаменитихправителіУрука,герої болеепізньогошумерськогоепосу -Ен-Меркар,Лугальбанда,Думузі йГільгамеш.Подібно героям Гомера,цеісторичніособистості,героїзированінаступнимипоколіннями.

>Незважаючи тих що в „>Царському списку"справжнядавняісторіяперемішана із легендами, увідношенні более „>недавніх"подіївінможеслужитинадійнимджереломінформації.Якщовважати годину із 2371 по 2316 р. до зв. е.рокамиправлінняСарготтаАккадського, томайже до 2900 р. ми маємо более чименшвідмінковийретроспективний списокцарівШумеру.

>Ранньодинастичнкийперіод, щовипливає запротописьмовим,датуєтьсяприблизно 2900—2371 р. до зв. е. йпідрозділяється втричіпідперіода:Ранньодинастичний I, чиРД-1 (>бл. 2900-2750),Ранньодинастичний ІІ, чиРД-ІІ (>бл. 2750-2600) йРанньодинастичний III, чиРД-Ш (>бл. 2600-2371).[5, З. 34]

>Найдавнішим народомМесопотамії, про яку намвідомо іззалишенихїм жписемнихпам'яток, булишумери.Ціпам'ятники буливитягнутіще вминуломустолітті ізпіщанихпагорбів, щовиникли намісцідавніх міст. Алі лише в XX в.вдалосяпрочитати йзрозумітишумерськітексти, щовідкрилиразючий світлошумерської культури.Тепер ані невикликаєсумнівів, що вцей світло йдуть сьогоднікоренямивирослі на територїпроживанняшумерів (>нижнятечіяТигру йЄвфрату, щовпадають уПерськузатоку)аккадська,вавілонська,ассірійськацивілізації, аслідом по них культуривсієїПередньоїАзії.

>Поряд із текстамигосподарськогопризначення йдержавнихактівшумеризалишили записисвоїхміфів.Слідом зашумерамиїхніміфипереказувалиаккадяни,вавілоняни,ассирійці.Значенняміфів одинсучаснийзнавецьшумерської культури, що багатозробив дляїхньогорозуміння,виразив заголовкомсвоєї книжки „Історіяпочинається вШумері". разом ізміфами мизанурюємося наглибинуп'яти й болеетисячоріч.Міфирозкриваютьпредставленняшумерів промісцелюдини у світі, про його залежність відмогутніх силприроди й відбогівстворених за образом людей.Міфи —це священнаісторіяшумерів, депоряд із богамивиступають предки,прабатьки, що дали життя „>чорноголовим" (така собіназивалишумери) й, щопозбавили їхньогопомилково головного блага,якимкористувалисясамі,—безсмертя. Уміфахіснують унерозривнійєдностірелігія,філософія,історія, поєзія ймистецтво. Зцих легенд йміфів мидовідаємося, що думалишумери іаккадяни пропоходженнявсесвіту йнебеснихсвітил,гір,морів,природнихявищ, як смердотіуявлялисобівиникненнялюдства й вухо йогогосподарськоїдіяльності. [2, З. 167]

>Маєтьсяще однаскладність, про якоїтреба матіруявлення:міфишумерів йаккадян, побільшійчастині,дійшли до нас, упам'яті йпереказах болеепізніхнародів —вавілонян (ІІ тис. дон.е.) йассирійців (>перша половина І тис. до зв. е.), що жили, віншихумовах йзнаходилися подвладоюмогутніхцарів. Увавілонських йассірійськихпереказахшумерських йаккадськихміфівзнайшлавідображення болеерозвите йскладне життя, іполітична організація. Томудужеважковиділити вміфах ті, щовідноситься донайдавнішоїепохи, а що до болеепізнього.

>Найбільшзначущими длярозкриття запитанняданогодослідження тавивченняшумерськоїцивілізаціїєміфи.Вонипредставляютьуявлення самих людей просвоєпоходження.

>Міфшумерів „Гора небес йземлі" -найдавніший ізвідомих намшумерськихміфів пропояву світу,богів,їмкеруючих, життя, ілюдства.Міф, щовідповідає на запитання провиникненнявсесвіту,виходить із того. щоспочаткуусістихни, щоутворятьсвітобудову,існували взлитомувиді, яквеличезна гора, щоплаває уСвітовомуокеані.Розвитоквідбувається увидіподілу йнаступногоз'єднаннячоловічих йжіночихпочатків, результатом чогостаєпоява йнескінченнемноження новихбогів, щокеруютьстихіями чизнаходяться наслужбі вцихбогів чинебеснихсвітил.[16, З. 33]

>Міфшумерів „>Стоворення людей"маєвиняткововажливезначення,аджевінтежрозкриваєуявлення самих людей просвоєпоходження.Тобто із його тексту миможемосудити пробаченняшумерамипроблеми свогопоходження.

>Кожний ізміфів, щовідносяться до циклу простворення світу,даєвідповідь тих чиінше запитання пропоходженнявсього божественного порядку чи окремих йогоелементів. Однакцейшумерськийміфвідповідає не так на запитання, яквідбулосялюдство. Зцимпитаннямзв'язаний йінший,побічний:чомулюдствонедосконале,чомупорядзістатними особами, щоможутьтрудитися,утримувати собі йбогів,існують людинемічні йхворі, щоєтягаремсуспільства.Винуватцямицієїнедосконалості родулюдськоговиставлені сам боги,непомірні впитві пива.Віковийлюдський порок —пияцтвоперенесене набогів.

Утекстіміфу, щодійшов до нас,маютьсяуривки, що недозволяютьзрозуміти, якіщевиродків,крімтрьохназваних,створили боги. Незрозумілою є причинагнівуНінмах наЕнкі, черезякогоостанній буввигнаний уземніглибини, дейому булипереданіпідземні води. Певне,відносиниміжНінмах йЕнківиходили далеко за межідорученоїїм справствореннялюдства й смердоті буличоловіком йдружиною,батькамилюдства.Якщоце так, товидаленняЕнкі у йоговласний світло,здається,зв'язано ізнеобхідністюпоєднаннячоловіка йжінки внижньомусвіті.[7, З. 74]

Уепічнихпоемах проЕнмеркаре, правителяУрука, й верховногожерцяАраттиєнайцікавішідані провзаєминиШумеру вранньодинастичноюепохою (вушко IIIтисячоріччя дон.е.) ізвіддаленоюкраїноюАраттою,розташованою за „>сімомаблискучими горами",мабуть, на територїІрану.

>Імовірно, ушумерськійпоемі „>Гільгамеш й Ох"утримуютьсяреальнісвідоцтва проборотьбу зазвільненняУрука відгегемоніїКишачи й політичний ладнайдавнішогоУрука.Збереглисяаккадськілегенди про царяСаргонеДревнього,засновникамогутностіАккадського царства.

>Деякісвідоцтва просоціальнівідносини, батьківщину,психологію стародавніхмешканцівМесопотамії можнапочерпнути іздобутків „малого" жанру —прислів'їв йприказок,наприклад: „>Сильна людинаживе рукамисвоїми, аслабкий —ціноюсвоїхдітей".Вражаючепесимістичнеприслів'я: „>Бідняковікращевмерти, ніж жити:якщо вньогоєхліб, ті немаєсолі,якщоєсіль, то немаєхліба,якщоєм'ясо, ті немаєягняти,якщоєягня, ті немаєм'яса", й болееоптимістична, зздоровимгумором: „Тієї, хто має багатосрібла,може бути йщасливий, тієї, хто має багато ячменю,може бути йщасливим але й тієї хто має немаєзовсімнічого, спітиспокійно".[9, З. 78]

 

1.2Археологічніпам'ятники

>Поряд ізписемнимипам'ятками основу наших знань прошумерськуцивілізаціюскладаєбезціннаінформація,одержувана врезультатіширокомасштабнихрозкопок.

>Багатимджереломтакоїінформації послужили „>царські"гробниціранньодинастичногоперіоду.Виступаючирізким контрастом упорівнянні ізрозкритимирядовими могилами, смердотідають намряснийматеріал, щосвідчить проіснуваннякласовихрозходжень ймайновоїдиференціації.

>Ці погребение,подібноєгипетськимранньодинастичногоперіоду,являють собоюпідземніпохороннікамери. УКиті, де,відповідно дошумерськоїлегенди,відбувалосядаруванняцарственості якдарункабогів, „>царські"гробницідаютьсвідоцтвапояви похоронного ритуалу „>саті" властивогоелітарнихпоховань якШумеру, то йЄгипту. Колі помиралаяка-небудьважлива особа, його слуги (>імовірно, рабі)приносилися й жертву йховалися разом ізхазяїном,щобсупроводжувати його в загробномужитті.Віра взагробне життя,підтверджується ііншими свідченнями. [11, З. 103]

Уостанні роктапротоеламські табличкизнайденіфактично у всіхкуточкахІранськогонагір'я— уЯхье,Сналке,Сохте йГіссарі. Ареалїхньогопоширення,можливо,ще более широкий.Наприклад,радянські археологивисловилидоситьправдоподібнеприпущення, що знаки,намальовані нафігурках йуламках „>табличок",знайдених ними прирозкопках уТуркменістані,зв'язані ізпротоеламськоюсистемоюзнаків.

>Далекі друг від друга Шумер йІранськенагір'язв'язує не лишеписьмова мова.Їхняподібністьпростежуєтьсятакож укераміці,циліндричних печатках йархітектурі. Коли намвідомо процюоригінальнупротоеламску культуру,разбросану поІранськомунагір'ю? як вонаспіввідноситься зшумерськоїцивілізацією?Наскільки широким був ареалїїпоширення? Чиможевідповідь націзапитаннярозтлумачити проблемупоходженняшумерів? Доцихпитань востаннєдесятиліттяприкутапильнаувагабагатьохархеологів.[13, З. 167]

>Існування наІранськомунагір'ї до 3200 р. до зв. е.якої-небудьцентралізованої,координуючої владиархеологічнимиматеріалами непідтверджується. Картинаразючеміняється вперіодпоявицентралізованогопротоеламської держави вПівденно-ЗахідномуІрані (>бл. 3200—2900 р. дон.е.).Вонавиниклоусього черезкількасторіч послеконсолідаціїшумерської держави вМесопотамії. У стислийпроміжок години державанав'язала свою уладовііншиморигінальним культурам такимвіддалених районах напівденно-сходіІрану.

Цеявищепояснюютьпо-різному.Відповідно дооднієї точкизору,ріст населення вПівденно-ЗахідномуІрану (як йаналогічний процес, щомавмісце вШумері) послужившипоштовхом допошуків новихресурсів йродючих земель. Зіншогопогляду,цяекспансіяв-східному напрямі буввикликанапосиленнямсуперництваміжшумерами йпротоеламітамп заволодінняматеріальними йлюдськими ресурсами, а й за ринкизбуту длясвоїхтоварів. У кожномуразі,аналізархеологічнихматеріалівзовсім яснопоказує, що до IIIтисячоріччя дон.е.взаємозв'язки громад, щоблизькорозташовані одна відодноїдосягли дотієї порирозмаху.Взаємозв'язкупротоеламського йшумерськогосуспільстввиявляються вподібностіїхньоїкераміки йциліндричних печаток.Контактиміжпротоеламітами йносіями культур допівночі (>Туркменія),півдню (наАравійськомупівострові) й одразу ж від нихзнаходятьпідтвердження вподібностібагатьохаспектівматеріальноїкультури.[15, З. 67]

>Розкопкп міст йпоселень далитакожмасуіншоїінформації про Шумер.Наприклад, порозмірахпоселень миможемосудити проріст населення. До 2500 р. дон.е.площа якЕреду, то йУрукаперевищувалатисячуакрів.Рістміського населення, очевидно,порозумівається незбільшеннямтемпівнароджуваності, аскорішеперерозподілом населення врезультатізапустінняранішенаселенихпоселень, таких, якДжемдет-Наср.Взагалі,малоймовірно,щобяке-небудь місто IIIтисячоріччя дон.е.коли-небудь,нараховував более 50 тис.жителів.[18, З. 91]

>Виробу місцевоговиробництва не лишеповідомляють проекономічнізв'язки Шумера із громадамиІранськогонагір'я, але й йдаютьдеякеуявлення прозагальні дляцихрегіонівкультурніриси.Складніорнаментальнімотивихлоритовихсосудів, щобезсумнівновідбиваютьнепростірелігійнівірування,підтверджуютьіснуваннязагальних дляшумерськихрівнин йіранськихнагір'ївсвітоглядних рис. (Наце жвказує іепос „>Ен-Меркар й правительАратти".)

>Щеоднепідтвердження -це стильциліндричних печаток. Хочавін,безумовно,індивідуальносвоєрідний,деякірелігійнімотиви, щовиявляються вньому,єтакож намесопотамськихциліндричних печатках. щосидять укріслахкрилатібогині,чоловікизізростаючими із їхньоготілколоссями). Хоча вматеріальнійкультурііранських громаддуже маловказівок наконтакти чихоча б назнайомство зШумером,цівироби ремесланедвозначноговорять проіснуваннявизначенихзв'язнийміждвомарегіонами.

>ПорівнюючихарактернірисиМесопотамськойрівнини іІранськогонагір'я, можнаскластидеякеуявлення проторговельнізв'язки, щопоєднувалиці два реґіони.Процес зростаннюцихзв'язків носившимайжеспіральний характер.


>Розділ ІІ.Утворення тарозвитокшумерськоїцивілізації

 

2.1 Проблемарозселення населення на територїдавньоїМесопотамії

>Першіпоселенці на територїМесопотамії йгірськихрайонів, щоогортаютьїї ізпівнічного одразу ж,з'явилисяще вепохупалеоліту.Неандертальці, щозаймалисяполюванням йзбиральництвом,залишилисліди свогоперебування,знаряддя роботи,залишкиїжі, в основному упечерах, що служилиїмукриттям відхолодів,непогоди й дикихзвірів.

Уепохунеоліту процесзаселенняМесопотамії прийшов болеешвидкими темпами зарахунокпереселеннямешканцівгір йпередгір'я,мисливців врічкову долину. Упершучергузаселялася болеесприятлива ізпоглядуприродних йкліматичних умівПівнічнаМесопотамія.Переходячи відкочового життя доосілого, від формгосподарства, щопривласнюють, довиробляючого —землеробства,скотарства, ремесла, Першіпоселенціпротягом VII-VIтисячоріч дон.е. усеширшеосвоювали долинуТигру йЄвфрату й усіміцнішеосідали націй територї.Етнічний склад їхньогоневідомий.Звичайно поназвахвідкритих археологамипоселення, дезбереглисясліди їхнього життя, і культури, їхньогоназиваютьхассунським,халафським йіншимнаселенням.[19, З. 72]

>Наприкінці VI й в Vтисячоріччі до зв. е.з'явилися Першіпоселенці й на територїПівденноїМесопотамії. Понайбільш типовогопоселенню цого годиниЕль-Убейд їхнінайчастішеназиваютьубаідцями,іноді —протошумерийцями.

На початку IVтисячоріччя до зв. е, накрайньомупівдніМесопотаміївиникли Першішумерськіпоселення,хочаточний годинупоявишумерів удолиніТигру йЄвфратупокивстановитиважко.Поступово смердотізайнялизначнутериторіюМесопотамії відПерської затоки напівдні домісцянайбільшогозближенняТигру йЄвфрату напівночі.

>Питання проїхнєпоходження йродиннізв'язкишумерськоїмовивикликало йпродовжуєвикликатигострідискусії.Поряд ізранішевисловленими думками Б. Грозного проприхідшумерів ізпівночі й Р.Чайлда проїхнійприхідзі одразу ж, із Еламу,з'являютьсяприпущення проприхідшумерів зСередньоїАзії (заподібністюкераміки,знайденої вПівнічно-СхідномуІрані іУруці), ізІндії, ззахідних областейІндокитаю (попередбачуваномуспорідненнюшумерськоїмови ізтібето-бірманськимимовами) йін.Шумеризмішалися ізтимиетнічнимигрупамиПівнічноїМесопотамії, щопросунулися усвій годину напівдень, вступив у контакт ізубаїдськимнаселенням,запозичивши до кількохтопонімічнихназв,досягнень ізобластігосподарства,деякірелігійнівірування іін.

>Висловлювалисяприпущення проспорідненняшумерськоїмови ізбагатьмамовами світу аж дотюркських йнавітьмалайсько-полінезійськихмов. Алі в даний годину немаєдостатніхпідстав длявіднесенняшумерськоїмови дотієї чиіншоївідомоїязикової родини.

УпівнічнійчастиніМесопотаміїпочинаючи ізпершоїполовини IIIтисячоріччя дон.е., аможливо йраніше, жилисеміти.Вони булискотарськими племенамидавньоїПередньоїАзії,Сірійського степу іАравії. Мовасемітських племен, щооселилися вдолиніТигру йЄвфрату,називаласяаккадською й малакількадіалектів. УПівденнійМесопотаміїсеміти говорили нававілонськомудіалекті, а допівночі, усереднійчастинідолиниТигру,—наассірійському.Протягомдекількохвіківсемітиспівіснували зшумерами, але йпотім сталипросуватися напівдень й докінця IIIтисячоріччя дон.е.зайняли всюМесопотамію. Урезультатіаккадська мовапоступововитиснулашумерську. До початку IIтисячоріччя дон.е.шумерська був вжемертвою мовою.Лише в глухих болотахнижньоїтечіїТигру йЄвфрату вонзмоглавижити досередини IIтисячоріччя дон.е. але йпотім й тамїїмісцезайнялааккадська мова. Однак як моварелігії йдеякоюмірою наукишумерська мовапродовжувалаіснувати йвивчатися до шкіл до I в. дон.е.Витисненняшумерськоїмовизовсім не означалофізичногознищення йогоносіїв.Шумеризлилися ізсемітами, але йзберегли своюрелігію й культуру, що вонилише ізневеликимизмінамизапозичилиаккадці.[10, З. 63]

>Наприкінці IIIтисячоріччя дон.е. вМесопотамію зСірійського степупочалипроникатискотарські племенасемітськогопоходження.Аккадціназивалицізападносемитські племенаамореями.По-аккадскіАмурру означало „>Сирія", атакож й „>захід"взагалі, йсередцихкочівників було б багато племен, що говорили нарізних, але йблизьких один до одногодіалектах.Частинацих племенаккадціназивалисутіями (уперекладі „>кочівники"),Наприкінці III—першійполовині IIтисячоріччя дон.е.амореямудалосяосісти вМесопотамії йстворити ряддержав.[4, З. 159]

Знайдавнішихчасів напівночіМесопотамії жилихурритські племена, що очевидно булиавтохтонними жителямиПівнічноїМесопотамії,ПівнічноїСирії йВірменськогонагір'я. УПівнічнійМесопотаміїхуррітистворили свою державуМітанні,однак уній були внаявності йякісьіндоєвропейськіетнічніелементи. Помові йпоходженнюхурріти булиблизькими родичамиурартських племен, що жили наВірменськомунагір'ї. У III-IIтисячоріччях дон.е.шумери іаккадціназиваликраїну й племенахуррітівСубарту (>звідси скидатися іетнічнаназвасубареї). У окремих районахВірменськогонагір'яхурріти жилище в VI-V ст. дон.е.

З IIIтисячоріччя дон.е. уПівнічно-СхіднійМесопотамії, відверхів'їврікиДіяли до озераУрмії, жилинапівкочові племенакутіїв (чигутіїв),етнічнепоходження якіпокизалишаєтьсязагадкою, а мовавідрізняється відшумерської,семітських чиіндоєвропейськихмов;можливо, вон бувродинноюхурритській.Наприкінці XXIII ст. дон.е.кутії вторглися уМесопотамію й націлесторіччявстановили тамсвоєпанування.Лишенаприкінці XXII в. дон.е.їхня влада бувскинута, а сам смердотівідкинуті доверхів'ївДіяли, депродовжували житище в Ітисячоріччі дон.е.

Зкінця ІІІтисячоріччя дон.е. упередгір'яхЗагроса назахід відкутіїв жили племеналуллубеїв, що частовторгалися вМесопотамію, пропоходження йязиковуприналежність якінічоговизначеногопокисказати не можна. Невиключено, що смердоті булиродиннікасситським племенам.

>Кассити ізнайдавнішихчасів жили, вПівнічно-ЗахідномуІрану, допівночі віделамитів. Удругійчверті IIтисячоріччя дон.е.частиникасситських племенвдалосязатвердитися вдолинірікиДіяли йвідтіляздійснюватинабіги вглибМесопотамії. На початку XVI ст. дон.е. смердотізахопили одну ізмесопотамських держав —Вавілонську — йзаснували тамкасситськудинастію.Кассити, щоосіли уВавілонії, булицілкомасимільованімісцевимнаселенням йприйняли йогомову й культуру, в годину яккасситські племена, щозалишилися насвоїйбатьківщині,збереглиріднумову,відмінну відшумерської,семітської,хурритської йіндоєвропейськоїмов.[14, З. 88]

Удругійполовині IIтисячоріччя дон.е. ізПівнічноїАравії вСірійський степ й далі вПівнічнуМесопотамію валила велика групаарамейських племен, якіаккадціназивалиспочаткуахламу, апізнішеараму.Наприкінці XIII в. дон.е.арамеїстворили вЗахіднійСирії йПівденно-ЗахіднійМесопотамії великакількістьдрібнихкнязівств. До початку I тис. дон.е. смердотімайжецілкомасимілювалихурритське іаморейське населенняСирії йПівнічноїМесопотамії.Численністьарамейського населення й простотазасвоєння,власнекажучи,алфавітногоарамейського аркушасприяли боарамейська мовапочала широко йміцнопоширюйся націй територї.

>Починаючи із ІХ ст. дон.е. уПівденнуМесопотамію сталивторгатися іосідати тамродинніарамеямхалдейські племена.

>ПіслязавоюванняВавілонії персами в VI в. до зв. е.арамейська сталаофіційною мовою державноїканцелярії вцій стране, ааккадськазберігаласьлише великімістах, але й й тампоступововитісняласяарамейською й до початку I в. до зв. е, був остаточнозабута.Вавілонянипоступовозлилися із халдеями іарамеями.

>Помітнастрокатістьетнічного складуМесопотамії бувобумовленатакожздійсненням великі масштабах політикинасильницькогопереселеннянародів, щопроводилася у межахАссірійської йНововавілонської держав, йсильноюетнічноюциркуляцією, що маламісце уПерськійдержаві,куди входила йМесопотамія.

 

2.2Особливостістановлення тарозвиткушумерськоїцивілізації

УМесопотамії, як й вЄгипті,останністоріччя IVтисячоріччя до зв. е.характеризувалисяприскореннямтемпів культурногорозвитку,кульмінацієюякого було бвиникненняшумерськоїцивілізації.

>Однієї ізголовнихособливостей,якимицейперіодвідрізнявся відпопередніхчасів, буврозвитокміськихцентрів.Період, що був результатом нових умів, щовиник узвязку ізутвореннямміста-держави,називаютьУрукським (прибл. 3000 - 3100 рр. дон.е.) — заназвоюмістаУруку, щодотеперзалишається самимзначним інайкращедослідженимархеологічнимпам'ятником уПівденнійМесопотамії. Ушумерських текстах III тис. дон.е. Уруквизнається одним ізп'ятиголовнихцентрівшумерськоїцивілізації.

>Послідовнийрістчисельності населенняМесопотамії добродатований Робертом Адамсом. За триста років — із 3500 по 3200 р. до п. е.— населення цогорегіонузначнозросло.Можливо,цепорозумівається переходомкочових племен доосілості, щоставало усі болеечастимявищем,еміграцією зсільськихрайонів врайони, що все болеезаселялися уПівденнійМесопотамії чи,швидше на, тім йіншимчином.[12, З. 256]

>Одночасно із зростаннямчисельності населення й йогозосередженням великіпоселенняхвідбувалися ііншісоціальні татехнологічнізміни, що усукупності привели доперетвореннясільського усвоїйосновісуспільства в болееуніфіковануспільність, уякій можнарозпізнати качанишумерськоїцивілізації:йшовповільний процес, назв „>міськоюреволюцією).Змінивідбувалися надужеширокійоснові. як і вЄгипті, смердоті включалипоявуписемності ірозвиток монументальногоархітектурного стилю, щознайшов тутнайбільшяскравевираження вхрамовихбудівлях.

>Середіншихзмінслідзазначитидиференціаціюсоціальнихрангів, щопоглиблювалася, йспеціалізаціютрудовоїдіяльності. Люди,зайняті увиробництві йкеруванні —служителі культу всіхрангів,ремісники,крамарі іінші,—тяжіли дохрамовоїзони. Політична й духовна владапоступовоставалаорганізуючою силоюсуспільства.Повільно, але йнеухильнозникав диктаткровноспоріднених уз,якимранішвизначалися структура влади йвнутріплеменнаеєдність.Властивібудь-якійкровноспорідненійсистемізакониІрану йпривілеї вкінцевомурахунку буливитиснені законами йпостановамиадміністративно-державноїсистеми.

„>Міська революція",тобтоперетворення сіла б у місто, ажніяк але й бувшвидкимпроцесом, якцепредставляєтьсябагатьом авторам.Вона не бувстихійнимреволюційним актом, якмає наувазіконцепція йфразеологіяЧайлда, арозвиваласяпротягомстоліть.Їїдітищем були болеевдосконаленітехнологіїметалургії,складнііригаційнісистеми таархітектурнінововведення.[13, З. 145]

>Чим буливикликаніглибокізміни, щовідбувалися вПівденнійМесопотаміїнаприкінці IVтисячоріччя дон.е.? Нацейрахунокіснуєбезлічгіпотез.

>Деяківченіміркували втакийспосіб:зміни вПівденнійМесопотамії, як й вЄгипті,відбувалисянастількистрімко, що, там співуче необійшлося безвпливуякоїсь культури.Дійсно, ужезанадто багатозмінвідбулосявідразу:переселення із сіл уміста,зародження нових формкераміки,винахідписемності (>бл. 3200 р. дон.е.) йпоявациліндричної печатки якзнаряддяутвердженняприватноївласності.

>Вважативеликісоціальнізміни результатомвторгненняякихосьіноземців було б незанадто великоюсправою. Доти жподібнатеоріяспростовуєтьсяданимиархеологічнихдосліджень, щосвідчать пронаявністьпрямоїпослідовності всоціальнійорганізації:починаючи ізнайдавнішихубейдськихчасів не було бістотноїперерви вархітектурних йтехнологічнихтрадиціях.

>Ще однатеоріябачить причинупідйомуцивілізації увзаємодіїосідлого населеннясіл йномадівмесопотамськогорегіону. Вочевидь,це неєдина причина, але й такавзаємодіяпевновідігравало ролькаталізатора впроцесістановлення держави.

>ОсілігромадиПівденноїМесопотамії буливідділені відкочівниківпівнічнихнагір'їв обширамипустель,ріками й каналами.Взаємининомадських племен йосілиххліборобів, очевидно,ще ізчасівпалеолітавідіграваливажливу роль укультурнійеволюціїМесопотамії. Щоправда, ми але й маємо усвоємурозпорядженніпрямісвідченнявзаємозв'язківміжцимиполярнимигосподарськими системами.Якщосудити пописьмовихджерелах, щовідносяться до болеепізнього години, тостосункиміжосілими громадами й номадамибудувалися навзаємнійпідозрілості, інші ж йвідкритоїворожості.Таківідносини,відбиті вшумерських текстахп'ятитисячноїдавнини,зберігалися доостаннього

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація