Реферати українською » История » Політізація національного руху в першій половіні ХІХ Століття


Реферат Політізація національного руху в першій половіні ХІХ Століття

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>Політизаціянаціонального руху впершійполовині ХІХстоліття


>Вступ

>Перша половина XIX ст.. –цеперіодвизріванняглибокоїсуспільно-політичноїкризи вРосійськійімперії,складовоюякої були укра-їнськіземлі.Ця кризузумовилавиникненнясуспільнихрухів, котрінамагалисязнайтивихід зскрутного стану.


>Опозиційністьмасонських лож

 

Зпожвавленнямнаціонального рухуактивізувалась діяльністьмасонськихорганізацій.Поряд ззавданнями духовногосамовдосконаленнямасонипрагнуливдосконалити сус-пільство,зробити його «>корисним йприємним для всіх».Такілюдинолюбніпланимасонів бралисуперечність ізвнутрішнімустроєм країни, ізподілом населення нанерівноправністани, аотже,об'єктивно булиопозиційнимисоціальнійполітиці царизму. Зазовнішньоюспеціальноюобрядовістю ітаємничістюховалисясерйознінаміри людей,невдоволенихіснуючими порядками.

>Кількістьмасонськихорганізаційзбільшувалася. З 1817 р. вОдесіпочаладіятимасонська ложа «ПонтЕвксинський» начолі ізпершоюособою краю генерал-губернатором графомОлександромЛанжероном.Головний масонмавглибокуєвропейськуосвіту, бравши доля ввійніСполученихШтатів Америки занезалежність,бачиввідсталістьРосії відпередовихкраїн світу і неміг нератувати за Визволеннякріпаків ізсоціальноїневолі. До складуложі входилощонайменше 70осіб —військові, чиновники,поміщики тощо.Певногонаціональногозабарвленнямасонськимзібранням надаваливідомідіячінаціональноговідродженняІванКотляревський,який в тієї годинуслужив увійську вОдесі, та ректорРішельєвськоголіцеюІванОрлай (1826— 1829). Уіншійодеськіймасонськійложі «Три царстваприроди»національнісили представлялионукиостаннього гетьмани УкраїниКирило і ПетроРозумовські.Вониперебували умісті поднаглядомполіції й,зрозуміло,виявлялиневдоволення своїмстановищем. Назасіданняхобох ложпоряд ізіншимиобговорювалися іполітичні запитання. Проце владі донеслививідачі, що сталоодразувідомо і масонам.Побоюючисяпорічлідунань,ложісаморозпустилися.

>Чіткішенаціональнезабарвлення мала діяльністькиївськоїмасонськоїложі «>З'єднаних слав'ян» (1818— 1822). Унійосновну рольвідігравалапольська інтелі-генція, що проявилося під часмасонськомусимволі. ПохрестуйшовнаписПольською мовою: «Єдністьслов'янська».Ідеяслов'янськоїєдності придосягненністратегічної мети бувблизькоюпрогресивнійінтелігенціїіншихнаціональностей, тому доорганізації вступилотакож багатоукраїнців йросіян.Всього ложаналічувала 80членів.ОсновноютемоюмасонськихЗібрань бувідеянаціонального Визволенняслов'янськихнародів, котрістраждали подвладою Ро-сійської йАвстрійськоїІмперій.

>Затеполтавськамасонська ложа «>Любов до істини» (1818—1819)основнийнаголосробила нанаціональніпроблеми України,якимипройнялисякерівникорганізаціїнебіжвідомогоросійськогопросвітителя Миколи Новикова Михайло Новиков таще понад 20осіб.Серед нихактивноюПозицієювиділялисятаківідомідіячінаціонального руху, якІванКотляревський,ГригорійБогаєвський, Семен Кочубей йГригорійТарнавський.Чутки про ложудійшли до Петербурга, йцар Олександр Ізакривїїособистим указом.

>Поступовочастинамасонів переходила відпасивної додієвоїопозиції царизму. Так,зокрема,зробилачастиначленівполтавськоїложі. Наїїбазі у 1821 р.утворилосятаємне «>Малоросійськетовариство»,душеюякого був ватажок дворянстваПереяславськогоповітуПолтавськоїгубернії Василь Лукашевич. як й багато йогосучасників, Лукашевичподіляв ідеїФранцузькоїбуржуазноїреволюції інаціональнесвідомої українськоїінтелігенції.Однодумцями Лукашевича сталипоміщики і чиновники Олександр Величко, ПетроКапніст,ІванКотляревський, Семен Кочубей й ВасильТарнавський. Товариствадіяло за умівпосиленоїактивностіполіцейських влади послевиходу царського указу 1822 р. Прозакриття всіхмасонськихорганізацій на територї Ро-сійськоїімперії.Збираючись врізнихмісцях, члени товариствавиступали за пропагандутрадицій йславнихсторінокминулого України. Лукашевич й йогооднодумцівідстоювали ідеї державноїнезалежності України якголовноїпередумовивільногорозвитку національної культури,відміникріпацтва ізапровадженняєвропейських форм державного улаштуюМалоросійськетовариство» справилопомітнийвплив напробудження національноїсвідомостіпевного кола українськоїінтелігенції.

>Діяльністьдекабристів в Україні.Вітчизнянавійна 1812p.,національневідродження вРосії йнебувалапопуляризаціягероїкиминулихнаціонально-визвольнихрухів в Україніреволюціонуваличастинуофіцерського корпусуросійськоїармії.Розчарувавшись увласнихсподіваннях наофіційнереформуванняРосії зазахідноєвропейськимзразком, групаармійськихофіцерів поставила своїмзавданням силоювстановити уРосіїконституційний лад.Причомусередофіцерства не було бєдностіщодометодівдосягненняпоставленої мети,внутрішнього улаштуюмайбутньої держави йставлення донаціональнихокраїн. Цеявище всуспільнихрухахнеминуче, йсаме воно та негативнопозначилося надекабристськомурусі.

>Першавідома намопозиційна царизму організаціяофіцеріввиникла уКам'янці-Подільському подназвою «>Залізніперсні» (1815— 1816).Організатор товариства майорВолодимирРаєвськийдотримувавсяантикріпосницьких йреспубліканськихпоглядів намайбутнєРосії.Цюідеюпідтримувало ікількаофіцерів місцевогогарнізону. Однакпоширенняволелюбнихідейсередофіцерстваставалощодалінебезпечнішим, й організаціясаморозпустилася.Подібнінастроїпробуджували думиофіцерів уіншихмісцевостях Ро-сійськоїімперії. У 1816 р. уПетербурзівиниклаофіцерськатаємна організація «Союзпорятунку, чи Товаристваістинних йвірнихсинів Вітчизни».Вонаналічувалаблизько ЗОосіб й ставила за мітку іздопомогоювійськовоїсилизробитидержавний переворот,встановити вРосіїконституційнумонархію йвідмінитикріпосне право.Проте колинаприкінці 1817 р.постало запитання профізичнезнищення царяОлександра І, топоміркованачастинаофіцеріввідкололася відорганізації, й тарозпалася.

Радикальнонастроєні члени «Союзупорятунку»створилиіншутаємнуорганізацію — «Союзблагоденства» (1818— 1821).їїочолювала так кликанаКорінна управа (дума), щоскладалася із 29осіб. До центральногокерівного органу входили Олександр йМикитаМуравйови,Сергій таМатвійМуравйови-Апостоли, Павло Пестель, Михайло Орлов,ІванЯкушкін,СергійТрубецькой таін.Коріннійуправіпідпорядковувалисямісцевіуправи вПетербурзі,Москві,Кишиневі,Тульчині,Полтаві та віншихгарнізоннихмістах. До товариства вступило понад 200офіцерів,чиновників,представниківтворчоїінтелігенції.

АктивнодіялаТульчинська управазагальноючисельністюблизько ЗОчол.їїочолювавад'ютантголовнокомандувачаДругоюармією полковник ПавлоІргічль.Він бравши доляіще вдіяльності «Союзупорятунку», бувосновним автором його статуту йвирізнявсяглибокимиреволюційнимипереконаннями. Управакоординувала діїосередків,створенихактивнимидіячами руху вКам'янці,Києві (Орлов),Яготині (>маєтокРєпніних),Хомуті (>маєтокМуравйових-Апостолів),Обухівці тощо.

>Основнимнапрямомдіяльності «Союзублагоденства» були пропагандаідейповаленнямонархії,прийняттяконституції івстановленняреспубліканськоїформиправління, (>ставилося заподіянняперетворити державу ззахисника окремихстанів на гарантагромадського порядку ідобробуту всіхгромадян.Трирічна робота «Союзублагоденствування» не далабажанихрезультатів уздійсненніпрограми ідосягненністратегічної мети. Усоюзіпосилилисьнегативнітенденції, атакожсуперечностіміж радикально тапоміркованонастроєними його членами.

Уберезні 1821 р. «Союзблагоденства»почаврозпадатися.ЧлениТульчинськоїуправи насвоємузасіданніпроголосилистороння Південний товариства із центром уТульчині.Керівним органом сталаДиректорія начолі із Пестелем йОлександромЮшневським («блюститель»). Длякоординаціїдій ізіншими членами товариства у склад було б введеноМикитуМуравйова. Під час перебуваннячергуПосини 1822 р. члениПівнічного товаристваобралисвійкерівний орган Думу вСкладіМикитиМуравйова (голова),СергіяТрубецького йОболенського (члени).Обидва товариствашвидкорозвивалися. На 1825 р.чисельністьПівнічного товариствазросла до 105, Південний — до 101чол.АктивнимидіячамиІІівнічного товариства стали,крімзгаданихосіб, МихайлоЛупін,ІванПущин, Микола Бестужев, ПетроКаховський,КіндратРилєєв, Олександр Якубович таін., Південний —ОргійВолконський,Сергій йМатвійМуравйови-Апостоли, МихайлоБестужев-Рюмін, Олександр й ЙосипПоджіо таІп.Обидва товариства маліспільну мітку — шляхом військового переворотуповалитисамодержавний лад йліквідуватикріпосне право. Аліщодомайбутнього улаштую держави подивисяреволюціонеріврозділилися. Цечіткопроявилося вїхніхпрограмних документах.

>УчасникиКиївськогоз'їзду Південний товариства 1823— 1824pp.схвалилинаписану Пестелемпрограму подназвою «Руська щоправда».Вонапередбачалаліквідаціюкріпацтва,перетворення всіх селян нагромадян ізоднаковимиполітичними правами,недоторканністьприватноївласності таособистоїсвободигромадян,поділземлі наприватну ігромадську та правогромадян наотриманнянаділу ізгромадського фонду для зайнятисільськимгосподарством,обмеженняпоміщицькогоземлеволодіння 5 тис. десятин тощо.Росія мала статіреспублікою ізподілом влади назаконодавчу (>Народневіче),виконавчу (>Державна дума) йнаглядальну (>Верховний собор). Унаціональномупланіпрограмамістила якпрогресивні, то йконсервативніположення.Вонавизнавала декларація просамовизначеннялише для польського народу івідмовляла вньомуукраїнському таіншим народам Ро-сійськоїімперії.Проголошуваласямесіанська рольросіян успівжитті ізіншими народами вмежаходнієї держави.

>Дещоіншийпідхід довирішення національноїпроблеми малатакожтаємна організація Товаристваоб'єднаних слав'ян,утворена в 1823 р. уНовограді-Волинськомубратами-офіцерами Андрієм й ПетромБорисовими заактивноїучасті польського шляхтичаЮліанаЛюблінського.Поступовочисельність товариствазросла до 60осіб.Серед нихактивноюпозицієювідзначалисяІванГорбачевський,ІванІванов,ІванСухинов,Олексій Тютчев,Яків Драгоманов таіншіреволюціонери. Упрограмних документах товариства «Правилаоб'єднаних слав'ян» й «>Клятваоб'єднаних слав'ян»ставилася позначкаборотьбипротисамодержавства,кріпацтва й деспотизму.Передбачалося Визволенняслов'янськихнародів йстворення федеративного союзу держав, ускладіРосії,Польщі,Молдавії,Валахії,Сербії,Далмації,Моравії таіншихкраїн. Однак Україна в моїх планах товариства нефігурувала якоб'єктмайбутньоїфедераціїнародів.Коженоб'єктфедерації винен був матірвласніконституцію і уряд йсамостійновирішувати запитаннявнутрішнього життя. Увересні 1825 р. Товаристваоб'єднаних слав'яноб'єдналося ізПівденнимтовариством.

Зініціативи Пестеля,Бестужева-Рюміна таМуравйова-Апостола із 1823 р.почалосязближення Південний товариства ізПатріотичнимтовариством (1821— 1826)польськихреволюціонерів.ЙогокерівникВалерійЛукасінський, атакожМавриційМохнацький, СеверинКрижановський таінші ставилиголовнимзавданнямвідновлення державноїнезалежностіПольщі. Доїї складу малаввійти йбільшість українських земель. Уугоді 1824 проспільні дії полякизобов'язувалисяпіднятиповстання уВаршаві ізаарештуватинамісника царя уПольщіКостянтина Павловича.

>Програмними документами Південний товариства вдержавотворчійчастинідисонувалиположення проектуКонституціїПівнічного товариства,складеногоМуравйовим.Вінпередбачавустановленняконституційноїмонархії і федеративного улаштуюмайбутньої держави.Підвпливомподаного у 1824 р. у складДумиРилєєва впроектіКонституціївперше на державномурівні булисформульованіположення, котріпередбачаличастковевідновлення правукраїнського народу навласнусамостійну державу.ПланувалосяутворитиУкраїнську іЧорноморську держави із центрами уХаркові іКиєві. Однакціположення невдовольниличленів товариства, й проект «>Конституції» не бувзатверджений. Невдалосятакожвиробитиєдинупрограму,організаційніпринципиоб'єднанняобох товариств.

З великимитруднощамиреволюціонериобрали Українумісцем державного перевороту.Члени Південний товариства мінізаарештуватиОлександра Івлітку 1826 р. под годину військовихманеврів в Україні. Алі царю несудилосядожити доти години іпобачити, якцвітросійськогоофіцерства,середякого були й йогоприятелі, якщозаарештовувати законного монарха Ро-сійськоїімперії. 19 листопаду 1825 р. Олександр Інесподівано помер уТаганрозі. Цевідразу ж нікликалосум'яття яксередпридворних, то йреволюціонерів.Частина із нихвважала, щоїхніпланивдовольнитьнаступнийнаступник царя князьКостянтин Павлович й непотрібно робитиме державного перевороту. Алі князьпідмовився від престолу, йзмовникам незалишалосьнічого, якзізброєю до руквиступитипроти претендента нацарський трон Миколи І. У день присягивійськ й сенатові навірність новомуцареві 14грудня 1825 р. смердотіорганізувалиповстанняофіцерів,солдатівМосковського йГренадерськогополків, атакожгвардійськогоморськогоекіпажу. Аліповстання невдалось, а йогокерівники булизаарештовані.

>Напередодніповстання уПетербурзі бувзаарештованийкорінник Південний товариства Пестель.Незважаючи наце.повстання в Україніпочалося 29грудня 1825p., коликількаофіцерів ізЧернігівського полкувизволилиз-підарештуМуравйова-Апостола в з.Триліси. Тієї самої дніповсталихприєдналася рота ізсусіднього селаКовалівки.Наступного дняповстанціувійшли до Василькова,приєднали до собіще трироти іоволоділи штабом полку. 31грудняполковийсвященик ДанилоКейзер зачитавши солдатамнаписануМуравйовим-Апостолом йБестужевим-Рюмінимпрокламацію уформікатехізису, й полкрушив наБілуЦеркву.Дійшовши до з. Пологи,він повернувши наТриліси. З января 1826 р. нависотахміжУстимівкою іКовалівкою полкнаштовхнувся накаральнийзагін,якийгарматнимвогнемрозсіявповсталих.Розгром довершилакавалерійська атакакарателів.Кількасолдатів йофіцерів було б убито,чимало поранено,серед нихМуравйова-Апостола.Декабристський рухзазнавпоразки.Керівниківповстання МихайлаБестужева-Рюміна, ПетраКаховського,СергіяМуравйова-Апостола, Павла Пестеля йКіндратаРилєєвазасуджено дострати іповішено уПетропавлівськійфортеці.Багатьохофіцерівзаслано вСибір чивідправлено навійну ізкавказькимигорцями.Різноманітнихпокараньзазнали ірядовіучасникиповстання.

>Політичнийгурток уХаркові іполітизованевільнодумство вНіжинськійгімназії

 

>Незважаючи нарозгромдекабристськихорганізацій,політизаціясуспільствапродовжувалась.Вона виявлялася удальшомупоширеннісередосвіченихверств населенняполітичнихідей йспробах окремихпредставниківінтелігенції табуржуазіїсамоорганізуватися дляпротистоянняофіційнійполітиці царизму. Безконкретноїпрограмидій йчіткоїполітичної мети членистворюваних таємнихгуртків й групвважали собіпродовжувачами справдекабристів,обговорювали уроки 14грудня інамагалисянамітитишляхиполітичногооновленняРосії.

>Такий характермавгурток уХарківськомууніверситеті,створений У.Розаліоном-Сошальським й П.Балабухою на початку 1826 р.Вінскладавсяприблизно із 20студентів,офіцерів йслужбовців. На таємних сходках смердотіобговорювалиполітичну обстановку в стране,дискутували із приводуможливоїзмінисуспільно-політичного ладу Ро-сійської держави.Членигурткапереписували твориантицаристського іреволюційногоспрямування іпоширювали їхньогосередзнайомих.Особливопопулярними буливірші декабристаКіндратаРилєєва «Довременщику», «До друзям» таінші, депоряд ізкритикою царя та йогопридворнихмістилисязаклики доповстання,поваленнясамодержавства ізавоюваннясвободи народу.

>НаслідуючиРилєєва,Розаліон-Сошальський сам написавши памфлет «>Рилєєв утемниці», вякомутежзакликавсучасників доборотьбипроти самодержавного режиму.Діяльністьгурткатривала до початку 1827p.,покиполіція нерозгромила його.Політичні ідеї будилиумиінтелігенції іінших міст, йзупинити їхніпоширеннянавітьнайжорстокішими заходамивласті було неможливо.

>Волелюбнінастроїпрогресивноїєвропейськоїгромадськостізахопили ігімназіювищих наук уНіжині.Важливу роль у цьомувідігравїї директорІванОрлай (1821— 1826), людина демократична івисокоосвічена.Перебуваючи вмасонських ложах Києва,вінпознайомився ізпрогресивно нас І ріс нимивикладачами і послепереїзду доНіжина запросивши їхні до собі.Викладання внавчальномузакладібагатьохпредметіввелося ізурахуваннямновітніхдосягненьєвропейськоїсуспільно-політичної думи.Професор природного права МиколаБілоусов,зокрема, всвоїхлекціях 1825 — 1827pp. провівшиідеюнедоторканності танепорушності прав всіхгромадян,рівності людей перед законом,правомірностіїхньогопрагнення доствореннябезстановогосуспільства.Причомудосягненняцієї метиБілоусовпов'язувавїїзізміноюпанівного режиму.Таківисловлюванняпрофесорапластінебезпідставнорозцінювали якнаслідуванняідейФранцузькоїбуржуазноїреволюції ізаклики доповаленнясамодержавства вРосії. Гарячийвідгуксередгімназистів знаходили думиБілоусова про ті, щокожен народмає декларація провласнудержавність,історію та культуру.

>Професорфізико-математичних наук КазимирШапанимськийвсуперечнав'язуванійофіційнійтенденціїпропанувавгуманістичніметодинавчання івиховання,дотримувавсяматеріалістичнихпоглядів уфізиці таматематиці.Значно далі прийшов успілкуванні ізвихованцямипрофесорфранцузькоїлітературиІванЛандражин.Віндававгімназистамчитати твори Вольтера,Гельвеція,Монтеск'є, Руссо,іншихфранцузькихпросвітителів.Розповідав проподії уФранції,розучував з студентами «>Марсельєзу»,переховувавїхніволелюбні твори,наголошував на бо вРосії немаєсвободи, апанує деспотизм.

>Аналогічні думивисловлювали ііншівикладачі. Так,професорнімецькоїлітературиФрідріхЗінгеррозповідавслухачам проНідерландськубуржуазнуреволюцію XVI ст.,Іасуджувавтиранію,вихваляв свободу іреспубліканську формуправління.Крім того,Зінгеркритикувавдогмати церкви,пропагував твори Гете,Шіллера, Канта і тім самим Ішподивгімназистів на думкупорівнюватидосягненнязахідноєвропейськихкраїн йРосїї.Професорлатинськоїлі-тор;пури Семен Андрущенко привселюдновисміюваврелігію Ішкільне начальство івзагалі, як писавши попечительХар-кінськогоучбового округу,мав «>шкідливийспосіб думок».

>Чималогімназистівсприйнялосвітоглядпрогресивнихнаставників.Серед них був ймайбутнійгеніальний письменник Микола Гоголь.Ненавидячи йзневажаючишкільний педантизм,запроваджуванийреакційноюпрофесурою,він попри всі життяпройнявсяідеямиБілоусова,Шапалинського,Ландражина,Зінгера.Вонисерйозновплинули наформуваннясвідомості молодого Гоголя,вибірсуспільноїпозиції,допомогливизначитикритичнеставлення добагатьохявищкріпосницькоїРосії іпотім нещаднотаврувати їхні усвоїхтворах. разом із тімчастинавихованцівгімназії несприйнялапрогресивнихідей й сталавірнимохоронцемпанівнихсуспільно-політичнихвідносин йпорядків.Серед них чи ненайпомітнішемісцезайнявмайбутніймоднийбелетристНе-стор Лялькар,обласканий упродовж своговірність самим царем.

>Вільнодумство вгімназіївиходило далеко замежіНіжина. Пронього знала молодь, інтелі-генціяінших міст йсілЧернігівщини,Полтавщини,Київщини.Однісхвалювали,іншізасуджували чиставилисяіндиферентне допоширюваних угімназіїідей. За доносамивласті провелислідство й в 1830 р.звільнили із посадвільнодумнупрофесуру.Білоусов,Зінгер,Ландражин,Шапалинський, апізніше і Андрущенко буливідправлені назаслання.

Однакзупинитипоширенняволелюбнихідей було бнеможливо.Надто сильно смердотівкорінились усвідомістьінтелігенції,живлячись якзахідноєвропейською, то й російськоюдійсністю.

>Спробиоб'єднання польського йукраїнськоговизвольнихрухів у 30-хроках. Упершійполовині XIX ст. бувзробленаспробаоб'єднатипрогресивнісилисхіднослов'янськихнародів наборотьбупроти царизму. Зпоразкоюдекабристського рухупольськіпатріотипродовжувалитаємну діяльність,спрямовану навідродженнядержавностіПольщі ізавоюваннянезалежності відРосії.Гуртокпольськихофіцерів улистопаді 1830 р.піднявнароднеповстання уВаршавіпротиросійськоговолодарювання.Російськівійська іцарськийнамісник мусіли облишитиПольщу.Середповстанців не було бзлагодивідносноподальшогорозвиткуподій.Щобзалучити насвій бікпригнобленінароди,польськіпатріотивисунули гасли; «За нашу й вашу свободу».ЩойностворенийНаціональний уряд (Фонднародовий)виробивпрограмувідновленняПольщі умежах 1772 р. йзвернувся подопомогу до населенняЛитви,Білорусії та України. У лютому 1831 р. уряд спрямувавши наПравобережну Українукавалерійський корпус генерала Ю.Дверницького.

>Польська шляхта українських земель усвоїймасівисловлювалаготовність доповстання ісподіваласязалучити досвоїхдійукраїнське селянство. Однак ізмеркантильнихМіркуваньпольське папство незахотілодатикріпакам волю, й тих непідтрималинамірівшляхти.НаціональнесвідомуукраїнськуІнтелігенціювідштовхували відповстанняплани недати Україні державноїнезалежності,включитиїї домайбутньоїПольської держави, тапольськеповстання 1830 р.знайшловідгук у польського населенняПравобережної Українишляхти,поміщиків,частково селян йміщан.

>Основніподіїрозгорнулися наПоділлі. Уберезні 1831 р.Подільська іпочастикиївська шляхтапочалаформуватинові зажени ізнаміромпіднятиповстаннянасамперед у посадахміжПівденним Бугом йДністром.Головнокомандувачем було бобрановідставного генерала Б.Колишка,однодумця ТадеушаКостюшка. Досередини апреля до з.КрасносілкиГайсинськогоповітуприбулоблизько 1200дрібнихшляхтичів ізнавколишніхсіл ймістечок. 25 апреля шляхтаМахнівського,Липовецького,Уманського тадеякихіншихповітівПіднялазброюпротимісцевих влади йросійськихгарнізонів, й тихпочаливідступати.Наприкінцімісяця генерал Паля іпікозібрав умістечкуГранів вже 3 тис.повстанців. НамаршіміжДашевом й Городком 2травня їхніатакувалиКаральнівійська. Уп'ятигодиннійбитвіповстанськийзагінВитавпоразки ірозсіявся.Повстання було бпридушено.

>Повстанський рухохопив йволинську шляхту. Однак вон незмоглаутворити єдиноїконфедерації ідіяларозрізненими загонами. Незарадилосправі йприбуття на початку апреля 1831 р. наВолинь корпусу генералаДверницького.Навіть послеприєднаннякількохповстанськихзагонів зачисельністювінзначнопоступавсяросійськимвійськам й немігїмпротистояти.Повстанцізазнавалиневдачі заневдачею, анайсерйозніша із нихтрапилася подБоромлею.Післякількохбезуспішнихспробпробитися наПоділлязалишки корпусувідступили вСхідну Галичину, де їхньогоінтернувалиавстрійськівласті.

Звідходом корпусуДверницькогоповстання на ВолиніПродовжувалося.Кількаоб'єднанихповстанськихзагонів 19Квітнянавітьзахопили Ковель, але йнезабаром мусіли облишити йогоцарськимвійськам.Відбиваючись відкарателів, щонасідали,частинаповстанців пробилася уСхідну Галичину та напольськіземлі. На початкутравняприпинилаопір шляхтаОвруцькогоповіту.Дещодовшетрималисьповстанці уЛуцькомуповіті начолі із графом З.Ворцелем. Алі послекількохкровопролитнихсутичок ізкаральнимивійськами і смердотівідійшли назахід. Немавуспіху івиступпольськоїшляхти наЖитомирщині 17травня — 12червня.

>Російськівійська перенесливоєнні дії напольськіземлі. 26серпня смердотізайняли Варшаву і придушилиповстання.Багатопольськоїшляхтиемігрувало за кордон. Черездеякий годинуутворилисяновітаємні товариствапольськоїшляхти, котрі ставили за міткудомогтисянезалежностіПольщі. У 1835 р. уКраковіпочаладіятитаємна організація «>Співдружність польського народу»,їїосередкидіяли вбагатьохмістах ймістечках Волині,Поділля йКиївщини аж дорозгромуорганізації в 1839 р.

>Кирило-Мефодіївськетовариство

На середину XIX ст. унаціональному відродженнясхіднослов'янськихнародіввизначилось дваосновнихнапрями. УРосіїсформувалася ті^оріяслов'янофільства, котравідстоюваласамобутній шляхрозвитку країни,визначальнемісцеросіян ужиттіслов'янства.Фактично вонвідповідалаофіційнійполітиці уряду іпідтримувалася ним.Своєрідноюреакцією натеоріюросійськогомесіанства ставшинаціональний рух тихийслов'янськихнародів, щоперебували ускладі Ро-сійськоїімперії ізазнавалинаціональнихутисків. Це бувприроднареакціянародів,спрямована на захист віднаціонально-культурногопоглинанняпанівноюнацією черезвідповідні діїурядових структур.Національний рухпольськоїінтелігенції та панства порівняно ізіншимиперебував надоситьвисокомурівні,відзначавсярішучістю іпрагненням силоюповернутиПольщівтраченудержавнунезалежність.Причомувінбазувався на ідеїпанівноїролі польського населення іпольської культури вжиттінародівмайбутньої держави.

>Своїособливостімавнаціональний рух й в Україні. Цедоситьрельєфновиявилося вдіяльностітаємногоКирило-Мефодіївського товариств а й уКиєві.Йогоорганізували усічні 1846 р. чиновникканцелярії генерал-губернатора МиколаГулак,ад'юнктКиївськогоуніверситету Микола Костомаров й студент саме йогонавчального заставі, азгодом вчительПолтавськогокадетського корпусу ВасильБілозерський. Символом товаристваорганізаториобрали перстень ізнаписом «Св.Кирило йМефодій» на честьвидатнихслов'янськихпросвітителів. До товариства булипричетнітакожстуденти місцевогоуніверситетуГеоргійАндрузький, Опанас Маркович, ОлександрНавроцький,ІванПосяда й Олександр Тулуб,полтавськийпоміщик МиколаСавич, вчительоднієї ізсанкт-петербурзькихгімназій ПантелеймонКуліш, художник Антарктика таін. Задеякимиданими, до товариства належалоблизько 12 Чоловік, котрі лишезрідказбиралися разом.Інтелектуальнимпостійним ядромшпариста булифактичноГулак, Костомаров йШирпцький.Відчутнийвплив наїхнюнаціонально-політичнусвідомість справляла поєзіяШевченка, добрознанабратчиками.

>Програмні заподіяння товариствавикладені у двох документах — «>Статуті...» й «>Книзібуттяукраїнського народу» («Закон божий»). Але вонидоситьпомітнівпливи як попереднаціонально-визвольного, то йдекабристськогорухів. Упершому із нихвизначальноюлінією вподальшомужитті слав'янвизнавалосьїхнєнаціональне ідуховнеоб'єднання призбереженнінезалежності, атакожгарантування своїмгромадянамсоціальної таконфесійноїрівності.Окремим Пунктом ставилася позначкаліквідаціїкріпацтва,нерівноправного стану «>нижчихкласів» й разом із тімпоширенняграмоти.Вищимкерівним органомслов'янськоїфедераціїмав статіпредставницькийСлов'янський собор.Досягненнястратегічнихзавданьпланувалося черезвідповідневихованнямолоді,поширеннялітератури ізалучення досвоїхрядів новихчленів.Поряд ізпрограмнимицілями устатутівизначались Іорганізаційніпринципидіяльності товариства.

>Програмніположення товариствазнайшлиподальшийрозвиток у «>Книзібуттяукраїнського народу» («>Законібо-Жому»),написанійКостомаровим російською таросійськоюмовами.Вона бувподібною доаналогічнихпольськихдокументів.Твірскладено ізпозиційхристиянськогоідеалізму,любові доближнього,соціальноїрівності людей,необхідностідобровільногозвільненнякріпаків ізневолі.Наголошувалось на мирномухарактері такихперетворень йодночаснозасуджувалосякровопролиттяФранцузькоїбуржуазноїреволюції. З цого виднопрагненнябратчиківврахувати урокиісторії.

УпрограмномудокументіпростеженіісторичнікореніТогочасного стану України,визначалисьвідмінності в Історію тасоціально-політичномуустроїрізнихнародів, атакож заподійсоціальноїнерівностісеред слав'ян.Початоксоціальноїрівності в Україніпов'язувався ізвиникненням Козацтва.Об'єднання України ізРосієюрозглядалось якдобровільний акт,який черезполітикуросійського царизму

>перетворився длянеї в неволю.Засуджувалисятериторіальнийподіл УкраїниміжРосією таПольщею,ліквідаціякозацького улаштую таперетворення однихукраїнців напанів, але вкріпаків. Негативнооцінюваласясамодержавна формауправління як один ізвидів деспотизму.Підтримувалисянаціонально-визвольнаборотьбаполяків,виступдекабристів,їхнєпрагненняліквідуватисамодержавство істворитифедераціюслов'янськихнародів. Уцихперетвореннях Українівідводилась роль державноголідера.Вона малазакликатиСлов'янщину доповаленнясамодержавства іініціювативстановленнясоціальноїсправедливості вмайбутньомувільномусуспільстві. Уфедераціїслов'янськихнародів Україна мала статі начолінезалежних держав.

Ускороченомуваріантіосновніпрограмніположення «буливикладені впрокламаціях «>Братиукраїнці» й «>Бративеликоросіяни й поляки», котріпризначалися длятиражування до списків йпоширеннясередсхіднослов'янськихнародів.

>Члени товариствазбиралися на міських квартирахГулака чи Костомарова, де велинауковідискусії,обговорювалипрограмнідокументи.Вони булитакож предметомприватнихрозмов із людьми,яким братчикидовіряли.Серед нихнайбільше було бстудентської йвійськовоїмолоді,творчоїінтелігенції ідрібногочиновництва.

>Тривалий годинукирило-мефодіївцям вдавалосядіятитаємно від влади.Тільки вберезні 1847 р. віддонощика-студента смердотідізналися проіснування товариства, провелиарешти іслідство.Найбільшезанепокоєнняправлячихкіл країнивикликалиантицаристськаспрямованістьпрограмнихдокументів,прагненнячленів товаристваповалитипанівний режим, атакожпланинаціональногорозчленування Ро-сійськоїімперії,відновленнянезалежності України іпорядків унійчасівГетьманщини. Царатпо-різномурозправився ізкирило-мефодіївцями.Найсуворішоїкаризазнав Шевченка.Його було бвіддано всолдати івідправлено до 10 років узаслання ззабороноюписати імалювати. ДляШевченкаце було б тісаме, щозаборонитидихати.Тяжкафізичнапраця,моральні борошнавкоротили життяШевченкові, йвін у 1861 р.передчасно помер.Легшихпокараньзазнали Костомаров,Куліш,Гулак таінші члени товариства.

>Впливреволюції 1848 р. насуспільну думку центральних українських земель.Ідеїреволюції 1848 р. проникали всередовище українськоїінтелігенції іпробуджувалиїїуми.ПрогресивнісилисуспільстваподілялиосновнівимогиреволюційнихзмаганьнародівЗахідноїЄвропи,виступалипроти царизму.Навітьсередпевноїчастиниофіцерствавідчувалисьопозиційнінастрої докаральнихзадумів царського уряду.

>Політизаціязахідноукраїнськогонаціонально-визвольного руху под годинуреволюції 1848 р.

 

>Революційніподії 1848 р.політизувалинаціонально-духовне життяГаличини.Львівськіукраїнці відіменівсьогоукраїнського населення краю 19 апрелянадіслалиавстрійськомуцісарюпетицію ізвимогамикардинальнихперетворень укультурній сфері.Наголошуючи наавтохтонності ідавнійдержавностіукраїнського населенняГаличини, смердотівимагализапровадження до шкіл українськоїмови,видання законів російськоюмо-пою таїїзнання всіма чиновниками,зрівняння прав духівництва всіхвіросповідань,наданняукраїнцям права доступу до всіхдержавнихустанов.Тобто усінадіїпокладалися за гратиавстрійського уряду. Аліпоступовогалицька інтелі-генція приходила дорозуміннянеобхідності івласноїактивноїучасті внаціонально-культурних таполітичнихперетвореннях.

>Світська танижча духовна інтелі-генція 2травня 1848 р.створиланаціонально-політи4нуорганізацію Руська рада.Вона малапредставляти івідстоювати вАвстрійськійімперіїінтересиукраїнського населенняГаличини. Увиробленійпрограміобґрунтовуваласяналежністьукраїнського населенняГаличини доєдиногоукраїнського народу,наголошувалось наколишнійдержавності краю. Програмузакликалаукраїнців донаціональногопробудження,активноїдіяльностіщодополіпшення стану народу вмежахавстрійськоїконституції.

>Революційнепіднесенняохопило іпровінцію. За прикладом Львовастворюєтьсяблизько 50місцевих радий, у томучислі 12окружних. У їхніорганізаціїважливу рольвідіграли дітератори,громадсько-політичні таосвітнідіячі.Посиливсятиск нацентральніоргани влади.Підвпливоммасовогополітичного йнаціонально-культурного руху галичанавстрійський уряд 9травня 1848 р.пообіцявзадовольнитивимоги. Це бувзначнаперемогапатріотичних українських сил.

Донаціонально-визвольноїспрямованостідіяльностіРуської зарадинеприхильнепоставиласяпольська Раданародова.Вонавиступалапротиїїсамостійності,прагненнявиділитинаціональний рух українськоїгромади ззагальногалицького, вякому брали доля й поляки. Усвоїхдіях Раданародоваспиралась наополяченуукраїнську шляхту, Яка небажалавідокремлюватися відвищоїверстви польськогосуспільства іпротестувалапротиположеньпетиції 19 апреля. 23 апреля вонаутворилавласнуорганізацію «>Руський собор», котра бувпокликанаобстоюватиідеюнезалежностіПольщі подегідоюГабсбургів. До складуПольщі малавходити іСхідна Галичина.Національнепротистояння вкраїзагострилося ізагрожувало перерости назбройнуборотьбупредставниківукраїнського й польськогонародів.Воно стало особливозагрозливим, колипропольськінастроєнісилипочалистворювативласнугвардію, апроукраїнські — заженируськихстрільців.Небезпеканаціональногоконфліктувиявиласявідромхолодної води нарозпалені головипатріотів як одного, то йіншоготаборів.

Зметоюзняттяконфронтації на початкучервня уПразівідбувсяСлов'янськийз'їзд, уроботіякого брали доляпредставникиРуської заради, Зарадинародової та «руського собору».З'їздухваливрішення прорівноправність українськоїмови у школах йдержавнихустановах,рівність всіхнаціональностей йвіросповідань,створенняспільноїукраїнсько-польськоїгвардії такерівнихорганів.Гострудискусіювикликалапропозиція українськоїдепутаціїподілити Галичину наукраїнську іпольськуадміністративніодиниці.Дискутувалися іінші запитання, але й подвпливомзагостренняреволюційнихподійз'їздприпинив свою роботу.Місцевіоргани владиігнорували йогорішення.

Урезультатіактивнихдійукраїнське населенняздобуло декларація просвоєпредставництво впершомуавстрійськомупарламенті, щопочав роботу 10 июля.Пожвавилася практична діяльністьРуської заради.Влітку 1848 р. було бствердженерішення простворення «>Галицькоруськоїмитні», котра малавідатиорганізацієювиданняшкільнихпідручників російською мовою.Підтискомнаціональних силвластінаприкінці рокувідкрили уЛьвівськомууніверситеті кафедру українськоїмови ілітератури.Першимїїзавідувачем ставшиГоловацький.


>Висновок

Таким чином,суспільний

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація