Реферати українською » История » Політізація національного руху студентської молоді україни в роки Першої російської революції


Реферат Політізація національного руху студентської молоді україни в роки Першої російської революції

>ПОЛІТИЗАЦІЯНАЦІОНАЛЬНОГОРУХУСТУДЕНТСЬКОЇМОЛОДІ УКРАЇНИ УРОКИПЕРШОЇРОСІЙСЬКОЇРЕВОЛЮЦІЇ


>Президентськівибори 2004 року в Українічерговий разпідтвердилизначимістьучасті всуспільно-політичномужитті країнисамемолоді,активність,наполегливість тацілеспрямованістьякоїмаютьвеликезначення урозвиткуподій. Уумовахстабільногосуспільствафактичновідбувається лишевідтвореннямолоддюсоціальногодосвідупопередніхпоколінь. Наумовахсоціальних, тім понадреволюційних,змінпотенціалмолоді,позбавленоїтрадиціоналізму та консерватизму,сприяє переходусуспільства напринциповоіншіісторичніумовирозвитку.

>Революція 1905-1907 рр.пожвавилагромадсько-політичне життя вРосійськійімперії тасприялаактуалізаціїукраїнського запитання.І.Лисяк-Рудницький із цого приводузазначає, що после 1905 рокумножатьсясимптоми, котрівіщуютьвідродження України яксоціально-здиференційованої таполітичносамосвідомоїмодерноїнації 1.

Історіяпершоїросійськоїдемократичноїреволюції 1905-1907 рр.частішевсьогодосліджувалася вкомплекснихпрацях,присвяченихзагальномувивченнюнаціонально-визвольного руху на початку ХХстоліття. ЦедослідженняВ.Сарбея,Р.Вєтрова йС.Донченка,А.Павка,А.Фартушного 2 таінших.Внесокстудентської чиучнівськоїмолоді врозвитокреволюційнихподійвизначалиО.Берендєєв,О.Бабіна,Н.Левицька 3.

Аліпоприрозмаїттяіснуючоїнауковоїлітературиісторіямолодіжного руху зазначеногоперіодузалишаєтьсянедостатньодослідженою. Томуметоюданої з статтеюєвизначенняролімолоді вполітизаціїсуспільного життя в Україні 1905-1907роках.

>Специфічноюособливістюсуспільно-політичного життя вдосліджуванийперіод сталовиникнення нового типуреволюційного руху, вякомупереплелися трисуспільнісили: рух селянства зааграрнуреволюцію,робітничий рух йнаціонально-визвольний рухнародівнаціональнихокраїн.

>Зростанняреволюційного руху вімперії було бпідтриманостудентськоюмолоддю.Першимисередукраїнців, котрізреагували нареволюційніподії 1905 р., булистуденти Петербурга. Вже ізпершихднівреволюціїГоловнастудентська радаперетворилася уТимчасовий Українськийреволюційнийкомітет,який 2березнявипустивдрукованувідозву "Доукраїнськогогромадянства,студентства,робітництва й українськихофіцерів уПетербурзі". Уній,зокрема, булитакі слова: ">Гаслодемократичноїреспубліки,виставленеросійськоюдемократією,забезпечуєгромадянські правакожноїокремоїлюдини... Аліукраїнськадемократія, укра-їнськімасипотребують забезпечення нелишесвоїхзагальногромадянських прав, але й ісвоїх окремих правнаціональних...Найповнішимвисловом ідеїнаціонального Визволенняєнаціонально-державнасамостійність, йлишествореннявласного суверенної державногоорганізмуможе забезпечитиякнайширшийкультурнийрозвитокукраїнського народу" 4.

14-15 января 1905 р. вКиївськомуполітехнічномуінститутівідбулисязбори 500студентів, на якіобговорювалисяможливіформиреакції наподії вПетербурзі.Біля входу вКПІ буворганізованадемонстрація. З цого приводузаарештовано 10студентів, а Київськийуніверситет та Київськийполітехнічнийінститут булитимчасовозакриті 5.

>Професорсько-викладацький складвищихнавчальнихзакладів м.Харкова того ж января 1905 р. впривітальномулистіМосковськомууніверситетові ізнагоди150-літнього йогоювілеюзазначав, що ">тисячіюнаківвикинуто ізуніверситетів через ті, що там немає культу істини йправди, протеґрунтується лише накультісистеминаказів, Яказакріпачила науку".Молодшівикладачіхарківськихсередніхшкілухвалили інадіслалиурядовірезолюцію, вякійзазначили, щополітичніумови країни недаютьдостатньоїзапорукищодовведення по школахакадемічноїавтономії,вимагалинегайноповернути на роботу всіхтоваришіввикладачів, якіусунено відпедагогічноїдіяльності. ">Дверіакадемії, - говоритися врезолюції, -требанегайновідкрити длястудентів,викинутихадміністрацією за доля вполітичнімжитті країни таборотьбу заакадемічну волю" 6.

УКиєві діяльністьстудентськихорганізацій активнорозгорнулася ізпочаткомнавчальногопроцесу – ізосені 1906 р.Крімперсональноїучасті взагальноуніверситетських ">Виконавчійкомісії" та "радістудентськихпредставників",студентськафракція (із 1905 р.фракція УСДРП, якнаступниця РУП)віддавалаперевагуведеннюпартійної роботи, що носиланаціональний характер,приділяючи малоувагиакадемічнимпитанням 7.

Уреволюційнийперіод у вузахнадаліпродовжувався процеспоширення українськихземляцтв та громад.Їх діяльністьзначноактивізуваласятакож за межами України – внайбільшихуніверситетських центрахРосії –Петербурзі,Москві,Дерпті,Казані.Крімзвичайнихматеріальних таосвітніхпитань, смердоті ставили заподіянняучасті вгромадськомужитті України 8.

Уцей годинувеликуактуальністьсередстудентів-українців, якчленівполітичнихпартій, то йбезпартійнихнабулинаціонально-державницькі запитання.Протягом 1905-1907 рр. у вузахпроводилисязібрання, на якізаслуховувалисяреферати івідбувалисядискусіїщодоможливихшляхіввирішеннянаціонального запитання в Україні,найбільшпопулярною бувідеявведенняавтономії 9. Українськістудентськігромади Києва,Харкова,Одеси йМосквивиступали заперетворення Ро-сійської держави уфедеративнудемократичнуреспубліку ізнаданнямавтономії для України,вимагаливведення українськоїмови у школах.

>Студентська молодь на початку ХХ ст. узяла підакції, Якаотрималаназву "рух заукраїнізаціювищоїосвіти в Україні".Ця проблема широкообговорювалася вукраїнськомусуспільстві йрозглядалася якскладоваформування національноїсвідомості.Таківимогипостійнолунали із боці земств,міських радий тарізнихнауково-просвітніхінституційНаддніпрянської України.Напруженаситуація в Україніпримусила уряд вкінці 1904 р.розпочати заходьщодовирішення "українськоїмовноїпроблеми", але йреальнікроки вційсправі булизробленілише ізпочаткомросійськоїреволюції 1905-1907 рр. Це було бпов’язано ізпоширенням українськоїперіодичноїпреси,розгортаннямдіяльності українськихполітичнихпартій,насамперед – УСДРП таУДРП,заснуваннямнаціональнихклубів, товариств "Просвіта",виданням книжок тапідручників російською мовою 10.

>Завдякицимзмінам проблемаукраїнізаціївищої школинабулаактуальності.Виключнемісце узапочаткуваннівикладуукраїнознавчихкурсів увищійшколі України належала студентам.Щевосени 1905 р.студенти-українціПетербурзького таОдеськогоуніверситетів порушили насвоїхвічах запитання простворенняукраїнознавчих кафедр. 1906 р. перед тимприєдналисякияни.Їхнєбагаточисельневічеприйняло рядрезолюційщодоукраїнізаціївищоїосвіти в Україні.Булатакожухваленапетиція доуніверситетського Сенатові ізвимогоюзаведення кафедр ізісторії України, українськоїлітератури,мови тощо.Вимогавведення внавчальний процесукраїнознавчихпредметів був включена й дозагальноуніверситетськоїрезолюції,наданійпрофесорській радіОдеськогоуніверситету. Цезмусилоадміністраціювисловитися завведення вуніверситетський курспредметів,вказаних студентами – українськоїмови,історії,літератури йгеографії України. Мовавикладанняпредметів малазалежати віднаціонального складубільшостістудентів 11.

На початку 1906 р. запитання про укра-їнськікурси було бпоставлене студентамиісторико-філологічного факультету вХарківськомууніверситеті. Увідповідь назверненнястудентськихземляцтв,зокремаЧернігівського,Харківського,Полтавського, ректоруніверситету втравні 1906 р.відповів, що справазаснуванняукраїнознавчих кафедр (>історії України, українськоїлітератури,мови,етнографії ізвикладом російською мовою)поки неможлива із причинвідсутностіматеріальнихресурсів,викладацького складу танеобхідноїкількості українськихстудентів.Лише угрудні 1906 р. заініціативоюісторико-філологічного факультету РадапрофесорівХарківськогоуніверситетузвернулася доМіністерстваосвіти ізпроханнямвідкрити увузідвіукраїнознавчікафедри ізвикладаннямкурсів російською мовою 12.

>Ідеявведенняукраїнознавчихдисциплін у заставахвищоїосвітинабулазначногопоширення послеїїобговорення студентамиКиївськогоуніверситету назагальнійсходці 16жовтня 1906 р. А газета "Рада"ще на початкужовтня 1906 р.опублікувалазаклик достудентівКиївського,Харківського таОдеськогоуніверситетівпродовжитиактивні діїщодоукраїнізаціївищої школи 13.

>Збориухвалили рядрезолюційщодоукраїнізаціївищоїосвіти в Україні йпетицію до Зарадипрофесорів ізвимогоювідкриттякафедриукраїнознавства длявикладання такихпредметів –історії України, українськоїлітератури,мови та права.Подібназаява був подано до Заради відслухачокКиївськихвищихжіночихкурсів із 500підписами (>тобтоабсолютноїбільшостіїхнього складу) 14.

>Наприкінціжовтня 1906 р.збористудентівісторико-філологічного факультетуКиївськогоуніверситетуприйнялирезолюцію ізвимогою доадміністраціївиписати достудентськоїбібліотекисерію книжок йжурналів ізукраїнознавства, до тогочислізбірки ">Наукового товаристваіменіШевченка",праць М.С.Грушевського,Т.Шевченка,І.Франка,Б.Грінченка,І.Нечуя-Левицького таінших. Черезмісяць подпетицієюстудентів до Зарадипрофесорівуніверситетущодозаснування українських кафедр було бзібрано понад 1400підписів 15.

Улистопадіделегація вскладістудентівД.Дорошенка,Я.Міхури таВ.Андрієвського передалапетиціющодовикористання вуніверситеті українськоїмови. РекторуніверситетуД.Цитович заявивши, що вуніверситеті якдержавнійінституції,муситьпанувативиключнодержавнаросійська мова 16. Результатомпереговорів сталадомовленість проможливістьзаснування ">приватних"курсів приіснуючих уже кафедрах таінформуванняМіністерстваосвіти пронаступнікрокищодорозв’язанняцієїпроблеми.

">Гуртокукраїнців-студентів" вКПІ влистопаді 1906 р.такожрозпочавзбірпідписів подвимогоювідкриття рядуукраїнознавчих кафедр вінституті.

>Підняте студентамивищихнавчальнихзакладів запитання проутворенняукраїнознавчих кафедр тавведення вуніверситетах Українивикладання російською мовоюнабуло широкогорозголосу,отрималопідтримкусередінтелігенції,учнівсередніхшкіл, всіх українськихосередківРосії та заїї межами. На знаксолідарностівиступили йстудентськігромади далеко за межамиНаддніпрянської України,зокрема, вПетербурзі,Москві,Казані,Дерпті,Львові,Ватикані.

>Післяпершихпублікацій проініціативустудентів доредакцій українських газетмасовопочалинадходитилисти відробітників й селян, від військовихспілок йорганізацій, в яківисловлюваласяпідтримкавимогвузівськоїмолоді.Всього на початку 1907 р. лише до "Заради" напідтримкувідкриття українських кафедрнадійшлолистів більше, ніж від 10 тис.осіб 17.

>Незважаючи наактивністьстудентськоїмолоді таширокупідтримкугромадськості,впровадження українськоїмови у вузахйшлодоситьповільно. Нарівніміністерстваосвіти запитаннявідкриттяукраїнознавчих кафедрпринципово то й не було бвирішено.Останньоюспробою уже назаконодавчомурівнівирішитице запитання сталоподання членамиУкраїнськоїгромади в 2-їДержавнійдумі (>травень 1907 р.) наїїрозгляд законопроекту простворення вКиївському,Харківському таОдеськомууніверситетах кафедрукраїнознавства ізвикладанням російською мовою 18. Алілипневий переворот 1907 р. ставши назавадіцимнамірам.

>Лишепротягом 1907 р. у вузахОдеси,Харкова, Києва буливідкритіокреміукраїнознавчікурси. Однак ізнаступомреакціївикладання російською мовою вуніверситетах,започатковане в 1906-1907 рр., було бприпинено.

>Українськийстудентський рухборотьби за укра-їнськікафедрисприявєднаннюсвідомоїмолоді.Аджеорганізаціїмолоді, щоіснували впопереднійперіод, маліпереважнопартійний характер, ацепороджувалозначнеідейнерозшарування.

На думкуВолодимираДорошенка,навіть короткій нозііснування українських кафедрвідіграловеликуосвітню роль. З одного боці, "рух по нихспричинився дозначногопоширення національноїсвідомостісеред широкихверствукраїнськогогромадянства, із іншого –допомігукраїнськомустудентствуоб’єднатися ізорганізуватися назагальноукраїнськійсправі" 19.

1905 року по всіхсередніх школахорганізувалисяполітичнігуртки.Керівникицихгуртківпереслідувалисяадміністрацією. На початку 1906 р.тимчасовий генерал-губернаторХарківщинирозіслав директорамсередніхшкілобіжника,вимагаючизакриття всіхучнівськихорганізацій йвиключенняактивнихучасниківмітингів йзаворушень. 50учнівХарківськоїдуховноїсемінарії було бвиключено, а 5 із нихвідправлено дотюрми.Арешт 3-хучнівреальної школивикликав протест йдемонстраціїучнівсередніхшкіл, щозмусилокерівництвозвільнитизаарештованих.

УХарківськомутехнологічномуінституті напідставірозпорядження губернатора булизакритіцентральнастудентська організація та ">Технічнетовариство".Оголошеннястудентами-технологами бойкотучорносотенномупрофесоруАльбіцькомупризвело до судновогопроцесу. 15членів центральногостудентського органу постали перед судом. Судоштрафувавстудентів Короткевича, Родзянко,Шашутіна на 25 крб. шкірного, арештувиправдав 20.

1906 року в 3-йгімназії було бвиявленонелегальний журнал ">Тарабат",якийвидавалиучні Гринько,Білогірський (>Горний), Попов,Купчинський.

1907 р. ставши фатальністюсуцільнихобшуків тачастихарештів унавчальних заставах,ліквідаціїбільшостістудентських таучнівськихорганізацій.

Уцілому ж Український рухрозвивався вдоситьскладнихумовах. якслушновідзначав із цого приводуМ.Грушевський, що Незважаючи насправжнійвибухукраїнськогогромадсько-політичного життя, ">середбурхливоїхвиліросійськоїреволюції 1905 р. Український рухздававсядрібнимпровінціоналізмом, щомав – моглодуматися –згодомпотонути йрозпливтися вросійськійморі" 21.

Таким чином,українському руху революція 1905-1907 рр. принесладвіперемоги: було бпокладено крайурядовійполітицізаборони українськоїмови і дозволено легальнооб’єднуватися длякультурно-просвітницької роботи накористьукраїнського народу.Незважаючи тих, щоукраїнське запитання не було брозв’язанереволюцією, вонактивізувалаполітичну діяльність українськихорганізацій таоб’єднань.

>Під годинуреволюції 1905-1907 рр.свідомеукраїнськестудентство,крімбезпосередньоїучасті уреволюційнихподіях, взяланайактивнішу доля внаціонально-громадськомужитті.Виступивузівськоїмолоді носили уже, як правило, характерполітичного протесту. Цеколективненепідкоренняадміністрації,масовавідмовавідвідуватизаняття,проведення сходок,відкритіпротестипротидіймонархічноналаштованоїпрофесури,засудженняреакційнихзаконоположень уряду.

Царатвівпостійнуборотьбузістудентством,використовуючиреакційніорганізації,монархічнівидання,вдаючись допровокацій,арештів тазаслання.

>Після 1905 – 1906 рр. укра-їнськістудентськігромадипрагнули статінезалежними відполітичнихорганізацій йзосередити своюактивність впрофесійно-студентськійплощині.Чисельністьїхніхчленівзначнозбільшується, а діяльністьпоступоволегалізується.


>ДЖЕРЕЛА ТАЛІТЕРАТУРА

1.Лисяк-Рудницький І. Структура українськоїісторії у XIX ст. //>Історичніесе у два т. – Т. 1. – З. 199;

2.Сарбей В. Г.Національневідродження України //Українакрізьвіки в 15 т. Т. 9. – До., 1999. – З. 187-209;ВєтровР.І., Донченко С.П.Політичні партії в Україні в Ічверті ХХ ст. (1900-1925). –Дніпропетровськ –>Дніпродзержинськ, 2001. – 245 з.;ПавкоА.І.Політичні партії таорганізації в Українінаприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.:методологія,історіографія,проблеми,перспективні напряминауковихдосліджень. – До., 2001. – 112 з.;Фартушний А. Українськанаціональнаідея якпідставадержавотворення. – Львів, 2000. – 308 з.;

3.Берендєєв Про.Студентський рух уКиєві: 1895 – 1908 //Історія вшколі. – 1998. - № 3. – З. 42-44;Бабіна Про.Молодіжний рух заполіпшеннягімназичноїосвіти (>кінець ХІХ – вухо ХХ ст.) //Рідна школа. – 1998. - № 7/8. – З. 74-75;Левицька М.М.Студентство внаціонально-визвольномурусі Українинаприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. – До., 1998. – 25 з.;

4.Центральнийдержавнийісторичнийархів, м.Київ (далі –ЦДІАК України). –Ф.311. –Оп.1. –Спр.5. – Арок. 247-248;

5.Марахов Г.І. Київський університет уреволюционно-демократическом русі (1834-1984). – До., 1984. – З. 112;

6.ТкачуковІ.П.Репресії на Україні зацарату.Харківщина. –Харків, 1929. – З. 16;

7.Державнийархів м. Києва. –Ф.16. –Оп.469. – Арок. 2-3;

8. Рада. – 1906. – 7 листопаду. – З двох;

9. Рада. – 1906. – 9грудня. – З. 4;

10. Записка про український русі за 1914-1916 рік із коротким нарисом історію цього роду руху, як сепаратистського революційного течії серед населення Малоросії. – Б. м., 1916. – З. 27;

11.Щеголев С. Українське рух як сучасний етап південнорусього сепаратизму. – До., 1912. – З. 163;

12. Рада. – 1906. – 20грудня. – З двох;

13. Рада. – 1906. – 3жовтня. – З. 3;

14. Україна. – 1907. – Т. 1. –Кн. 1. – З. 20;

15. Рада. – 1906. – 26жовтня. – З. 4;

16. Нова громада. – 1906. - № 12. – З. 153;

17. Грушевський М. Питання українських катедрах та потреби української науки. –Спб., 1907. – З. 3;

18.ЦДІАК України. –Ф.321. –Оп.1. –Спр.238. – Арок. 92-94;

19. Дорошенко У.Українство вРосії:новійшічаси. –Відень, 1916. – З. 71-75;

20.ТкачуковІ.П.Вказанапраця. – З 17-го;

21.Грушевський М.Ілюстрованаісторія України. – До., 1919. – З. 536.


Схожі реферати:

Навігація