Реферати українською » История » Політика суцільної колектівізації


Реферат Політика суцільної колектівізації

Учервні 1929 р. було б введенообов'язковіпланові заподіяннящодохлібоздачі ізрозкладкою на село за принципомсамообкладання.Тих,хтоухилявся від поставок збіжжя уобсягах,визначенихсільськимисходами,сільради малі правоштрафувати вмежахп'ятикратноївартостіхліба, щопідлягавздачі.Якщоштрафи невносилися,майноборжниківпідлягало продаж ізторгів.Груповийопіррозкладці,ухиляння від продажхліба послештрафнихсанкційтягли за собоюзвинувачення застаттямиКарного кодексуУСРР, в якіпередбачалисязначнотяжчіпокарання:конфіскаціявсьогомайна ідепортаціязасуджених увіддалені реґіони СРСР.Чвертькоштів,одержаних від продажмайна ізторгів,перераховувалася уфондикооперування таколективізаціїбідноти. Таким чиномзабезпечуваласякорисливазацікавленістьнезаможників упроведенні в життя нових законів.

>Сталінська командаусвідомлювалазагрозудеградаціїгосподарства,зумовлену «>уральсько-сибірським методом»хлібозаготівель.Виходом зситуації, котрастворювалася по одній, був невідступ відкомуністичноїдоктрини, а, яквважавЙ.Сталін,їїостаточневтілення в життя —суцільнаколективізація.

>Виходячи ізцихміркувань,Сталінводночас ззапровадженнямпродрозкладкизробивспробувзагаліліквідуватиринковівідносиниміжмістом й селом. Умістах й нановобудовахвідбувсяперехід донормованого забезпеченняхлібом, азгодом ііншими продуктами покартках. як й в роктагромадянськоївійни,торгівлязамінюваласярозподілом.Базарнуторгівлюхлібом було бзаборонено яктаку, що негативновпливає нахлібозаготівлі.Призначені для селапромисловітоварипередавалися у фонд «>отоварювання» (>виникло ітаке слово)хлібозаготівель наосновіконтрактації.Контрактація (>договір держави ізколективами чиокремимигосподарствами про поставкипродовольчоїпродукції та назустрічну поставку селупромисловоїпродукції)втратиладобровільний характер й сталаобов'язковою,зрозуміло,лише дляселянськоїсторони,оскількизобов'язання державищодопостачанняпромисловихтоваріввиконувалися вмежахнаявнихфондів.Згідно ізпостановою ЦК ВКП(б) «Проосновніпідсумки йчергові заподіяння вгалузіконтрактаціїзерновихпосівів» від 26серпня 1929 р.цейдоговіррозглядався якзасіборганізації плановогопродуктообмінуміжмістом й селом.

>Спробаліквідуватиринковівідносинисуперечилаінтересам селян, а томупризводила донасильства увідносинах із ними із боці держави.Найвідсталіші реґіони, депереважалонатуральнесільськегосподарство, атакожнаймитсько-бідняцькідвори врозвиненихрегіонах не малі товарногохліба і не бралипомітноїучасті вхлібозаготівлях.Владі можна було брозраховувати лише назаможні тасередняцькігосподарства врозвиненихрегіонах.Проте смердоті нехотілиіснувати безринкунезалежно від того, чизберігалисамостійність, чи булиоб'єднані вколгоспи.Внаслідок цогоопірхлібозаготівлям лагодили нелишеодноосібники, а іколгоспники.Штучнефункціонування плановогопродуктообмінупотребувалопостійноговжиттяпозаекономічних,кріпосницьких засвоєюприродою формпримусу. Українське селянствоопинилося в самомуепіцентріподій,пов'язаних зсуцільноюколективізацією,адже Україна бувнайбільшоюжитницеюРадянського Союзу.

«>Ліквідаціякуркульства як класу».Щобподолатиопір «>соціалістичнимперетворенням», сус-пільствотреба було брозколоти.Майстер політики «>поділяй йволодарюй» І.Сталінзапровадив у практику два тавра — «>шкідник» й «куркуль».Першимтавруваласяопозиційноналаштована інтелі-генція, іншим —селяни, котрівиступалипротиколективізації.Куркуляминазивалипідприємницькийпрошарок селянства.Віднайзаможніших селяночікувавсянайсерйознішийопірсуцільнійколективізації.Проте владапереслідувалатакожнайбідніших селян,якщо тих незаписувалися уколгоспи.Їхназивали «>підкуркульниками».

Застатистичнимиданими, у 1927 р. в Україні було б 205 тис.підприємницьких,тобто «>куркульських»,селянськихгосподарств, щостановилименш як 4відсоткиїхньоїзагальноїкількості.Політика «>обмеження івитісненнякапіталістичнихелементів», щоздійснювалася в 1928—1929 рр.,зменшилазазначену цифру до 73 тис. (1,5відсотка).Переважнабільшість селян, які статистиказараховувала докуркулів,перейшла нагосподарюваннявласними силами.

Однак політика су-цільноїколективізації не моглаобійтися безкуркуля.Селяни моглизмиритися ізколгоспами лише зареальноїзагрозируйнуваннявласногогосподарства. як поважали стратегиколективізації, їхньоготреба було бзалякати прикладомрозкуркуленогосусіда. Томузменшеннячасткипідприємницькихгосподарств непопуляризувалося.Навпаки, «>куркульський»прошарок по однійрозширювався зарахунок селян, котрікористувалисянайманоюпрацею уминулому чиперебували в роктагромадянськоївійни упетлюрівських,гетьманських чибілогвардійськихвійськах.

Удругійполовині января 1930 р.комісіяполітбюро ЦК ВКП(б) подкерівництвом У. Молотоварозробила планкампанії ізрозкуркулення.Його було бзатвердженотаємноюпостановою ЦК ВКП(б) «Про заходь всправіліквідаціїкуркульськихгосподарств у районах су-цільноїколективізації» від 30 января 1930 р. Зацим документомвласникигосподарств, щопідлягалиліквідації,поділялися втричікатегорії.

Допершої належалиучасникиантирадянськихвиступів, нимичекалатюрма чиконцтабір. Додругоїкатегоріїпотрапляли усі,хточинив «>меншактивнийопір». разом зсім'ями їхньогодепортували увіддаленіпівнічні тасхідні реґіони. Дотретьоїкатегоріїзараховувалися тих,хто неопиравсярозкуркуленню.Вониотримувализменшеніземельні ділянки за межамиколгоспнихмасивів. Упостановівказувалисяточніцифриселянськихдворів, котріпідлягаливключенню допершої (52 тис.) йдругої (112 тис.)категорій.Тобтозаздалегідь було бвідомо, стільки селян й в якісаме формахчинитимутьопіркампаніїрозкуркулення. Направдунаведеніцифри булисвоєрідноюінструкцією длямісцевихорганів влади. Останні помиляюсявідступити відзатвердженихлімітів.

>Першахвилярозкуркуленнятривала до початкуберезня 1930 р.Вонаохопила вУСРР 309районів (із 581наявних).Булорозкуркулено 61 887господарств,тобто 2,5відсотка.

>Офіційнепроголошеннябезпосереднього переходу до су-цільноїколективізаціївідбулося налистопадовому (1929 р.)пленумі ЦК ВКП(б). Нова політикащодо селянства бувконкретизована впостанові ЦК ВКП(б) «Про темпколективізації та заходьдопомоги державиколгоспномубудівництву» від 5 января 1930 р. Зацієюпостановою Україназараховувалася дорегіонівдругоїчерги, десуцільнаколективізація малазавершитисявосени 1931 чинавесні 1932 р.

>Утворена послелистопадового (1929 р.) пленуму ЦК ВКП(б)комісія подголовуванням Я.Яковлєвазапропонувала зверниосновноюформоюколгоспусільськогосподарськуартіль.Постановою ЦК ВКП(б) від 5 января 1930 р.Наркомзему СРСРдоручалосявиробитизразковий статутсільськогосподарськоїколгоспноїартілі «якперехідної докомунформиколгоспу».

>Наркомзем СРСР йКолгоспцентропублікували 6 лютого 1930 р.зразковий статутсільськогосподарськоїартілі, вякомупринципову для селянрізницюміжартільною такомунною формамиколгоспу було бнавмисно стерте.Згадана встатуті нормащодоприсадибногогосподарствавиявиласядекларативною:розміри ділянки незазначалися, невказувалося, чиможеколгоспниктриматикорів йдрібну худорбу.

>Реорганізаціясільськогогосподарства:першийетап.Громлячикуркулів,Сталінповівнаступпроти селянствавзагалі.Партійніактивістиотрималивказівкунегайнорозпочатисуцільнуколективізацію.НаказиСталіна,нерідкотуманніщодо того, яксамездійснюватицімасовіперетворення, заті булицілкомзрозумілими в одному: їхні належалопроводитишвидко, Незважаючи ані на котріпротести,труднощі ікошти. як правило,цевідбувалося так: на селоналіталипартійніробітники, скликализбори, на якіпогрозамизмушуваликількох селянстворитиколгосп.Партійнийактивістнерідко кричавши: «>Хтопротиколгоспів, тієї йпротиРадянської влади. Ставлю наголосування.Хтопротиколгоспу?» А тоді від всіхмешканців селавимагалипередатиколгоспу свій край і худорбу.

>Ці заходьвикликали населі бурюгніву.Незважаючи назагрозурозкуркулення,примусоваколективізаціяфактично вкомунійформіспричинилажорсткийопір селянства,якийнайчастішематеріалізувався у «>волинках»,тобто демонстративномунебажанніпрацювати вколгоспі.Селянинерідко били, бо і вбиваличиновників.Особливопоширилися такзвані «>бабськібунти» —повстанняжінок, котрівимагали Поверненнявідібраноївласності.Селянки,якимнічим було бгодуватидітей,відстоювалисвоє декларація про корову,дрібну худорбу таптицю. Убагатьох селахспалахнулизбройніповстання.Виявилося, щочекісти не дуже докінцявилучилизброю, котразалишалася всільськіймісцевостіще ізчасівгромадянськоївійни.Готуючипередумови для су-цільноїколективізації,Й.Сталін у 1927 р.розпорядився провестиоперацію ізвилученнязброї населі.

УЧервоноповстанськомурайоні наОдещинісформувалисязбройні зажени, в якіодночасно брали долярадянські іантирадянськіпартизаничасівгромадянськоївійни.Проти них було бкинутоармійськіпідрозділи.Військова сила бувзастосована дляпридушеннязбройнихвиступів наЧернігівщині і уДніпропетровськомуокрузі. Тім годиною уЧервонійармії, котраскладалася в основному з селян,поширювалисяантирадянськінастрої.

Увипадках великихповстаньозброєних селян урядпосилав на їхніпридушеннярегулярнівійська тапідрозділиОДПУ.Найпоширеніша форма протестузводилася доти, щоселяни сталирізатидомашню худорбу, небажаючивіддаватиїї владі. Цеявище набралаприголомшуючихмасштабів:між 1928 й 1932 рр. Українавтратилаблизькополовинипоголів'яхудоби.Багато селянутікали ізколгоспів йшукали роботи вмістах. Навеликерозчаруваннярадянськихчиновників,бідняки та середняки, щополіпшилисвоє становище занепу, часто булинайзапеклішимиїхніми супротивниками.

Напідсиленнячиновників режимпосилавпредставниківОДПУ, що проводилиарештинайбільшзатятихопонентів йдепортували їхнього доСибіру. Уобстановці такогонасильствапідпорядкування селянволірадянської влади було блишесправою години. Доберезня 1930 р.близько 3,2 млн.селянськихгосподарств Українивідступили передзагарбникамисвоїхсіл й понуро вступали доколгоспів,чекаючидальшоїдолі.

Не можнасказати, щострашнеспустошеннясільськоїекономіки нестурбувалоСталіна.Грандіознийрозмахселянськихвиступіввикликавпанічнінастрої вкерівних кілках ВКП(б). Навсесоюзнихнарадах, котрівідбулися в лютому 1930 р. уМоскві,керівникипартійнихкомітетіврізкокритикувализахопленняорганізацієюненависних селянамкомун.Й.Сталінвідчув, щопотрібновідступити. У ЦК ВКП(б)переглянулиредакціюзразкового статутусільгоспартілі.Тепервіндававчіткувідповідь назапитання про ті, щослідколективізувати под годинуутворенняКОЛГОСПУ чивступу селянина віснуючийколгосп.Колгоспникамнадавалося правотримати корову,дрібну худорбу таптицю,присадибнуділянку.

2березня 1930 р. новаредакція статуту бувнадрукована в центральномудрукованомуоргані ВКП(б) газеті «Щоправда» разомзістаттеюЙ.Сталіна «>Запаморочення відуспіхів».Сталінпроголошував уній, що «>корінний поворот досоціалізму населі можнавважатизабезпеченим». А далійшлотакетвердження: «>Неможливонасаджуватиколгоспи силою. Це було б ббезглуздо йреакційно».НаміриСталіна булиочевидними:по-перше,віндававпартійнимактивістамзрозуміти, щослід надеякий годинупослабититемпиколективізації, апо-друге,звинувачуючидрібнихслужбовців, котріслухняновиконували йогонастанови,Сталіннамагавсявідмежуватися відстрахітливихнаслідківколективізації.

>Сприйнявши заявуСталіна яквідступ від політикиколективізації,селянизреагуваливідповідним чином йпочалицілиминатовпамивиходити ізколгоспів. За тримісяцімайже половинаколективізованих селян на Україніповернулася доіндивідуальногогосподарювання.

>Реорганізаціясільськогогосподарства:другийетап.ВідступСталіна давшизмогустабілізувати становище населі.Селянськімасизаспокоїлися,проте ізосені 1930 р. державарозпочалановийнаступ.Незабаром зрозуміли, щоце бувлишетимчасовий маневр й що режиммавнамірпродовжуватинасильницькуколективізацію, але йзастосовуючиіншу тактику. Кремльрозпорядивсязавершитипротягом 1931 р.суцільнуколективізаціюстеповихрайонів.Новийпідхідполягав у тому,щобекономічноунеможливитиіндивідуальнегосподарювання.Селянам, щовиходили ізколгоспів, часто вже невіддавалиїхній реманент й ту худорбу, щовціліла.Вониотримувалиубогінаділи, котрі тяжкопіддавалисяобробці, у тому годину як заколгоспникамизберігали найкращіземлі.Замістьадміністративноготискутепер було бвжитоподатковий.Оподаткуванняіндивідуальнихгосподарівзбільшили у два-три рази, аколгоспниківзвільняли відподатків. Доти ж й далііснувалазагроза, щонайбільшупертих йнепокірних моглиоголоситикуркулями івивезти.Внаслідокусього цогобагатьом селянам нелишалосянічогоіншого, яквступати доколгоспів. Наостанні у 1932 р. припадало 70 % всіхгосподарств, а до 1940 р.майже усіселяни Україниперебували уколгоспах, якіналічувалося 28 тис.

>Хочтеоретичноколгоспи належали селянам, смердоті булизобов'язаніпоставлятидержавівизначенукількістьпродуктів йпідлягалидержавним чиновникам.Лише после того якколгоспвиконаєповинність перед Державою, його членамдозволялосярозподілятирештупродуктівміж собою.Меншчисленнірадгоспи посуті являли собоюдержавнісільськогосподарські підприємства, деробітникипрацювали якнаймана сила;поряд зцимтехнічнудопомогуколгоспамзабезпечувалимашинно-тракторністанції (МТС).Іншимзасобомпримусу селян служиладержавнамонополія натрактори таіншусільськогосподарськутехніку.Власне, всю системубудувалася таким чином,щобдатирежимові нелишеекономічну, а іполітичну уладові надсільськимгосподарством йтими,хтопрацював уньому. Великийзнавецьнасильницькихметодів,Сталінзісвоїмипоплічниками був,протенавдивовижубезпорадним, колийшлося прообробкуземлі. Частопартійніактивісти, щоочолюваликолгоспи,наказувалисіятинеприйнятні дляданоїмісцевості культури. як й впромисловості, смердоті годиною впадали вгігантоманію,створюючивеличезні інекерованіагропідприємства. Черезвідсутністьвідповіднихзасобів транспорту великакількістьзаготовленого збіжжя чипсувалася, чи ж йогознищувалищури.Щевідчутнішою бувнестачатягловихтварин, багато якізарізалираніше. Однакурядові чиновники буливпевнені до того, щозможутьпоставитидостатнюякістьтракторів,щобкомпенсувати нестачу коней йволів. Тавиробництвотракторівдужевідставало від плану, а багато із тихий, що були усе ж такипоставлені,майжеодразувиходили із ладу. Урезультаті у 1931 р.майжетретинаврожаю зерна буввтрачена под годинужнив; до 1932 р.площапосівів на Українізменшилася однієюп'яту.Наче цого було б мало, у 1931 р.Південь Україниохопилапосуха.

>Поряд ізподатковимтискомзнову було бзапровадженорозкуркулення. Уновійкампанії су-цільноїколективізації в ролікуркулівтреба було бпризначити ужеінших селян.Звинувачуючимісцеве начальство внедооцінці «>куркульськоїнебезпеки», один зкерівниківкомпартійно-радянськогоапарату України заявивши напленумі ЦККП(б)У вгрудні 1930 р.: «>Цимтоваришамздається, щокуркулі —це тих,хто бувзанесений дореєстру весною 1930 року.Їмздається, коли смердоті зацимреєстром провелирозкуркулення, те в нихкуркуля уже немає.Вониповторюють заяви тихийкуркулів, що непотрапилище подрозкуркулення: що,мовляв,нашікуркулі на Соловки, але вселі в наскуркулів немає».

П. Любченкомайстернооб'єднав дії «>ліберального» місцевого начальства ізпозицієюкуркулів-контрреволюціонерів.Майжевідкритим текстомвін заявивши, що безновоїкампаніїрозкуркуленнязазнаєневдачікампанія су-цільноїколективізації.Пов'язанікруговоюпорукою,апаратникизнайшли в ролікуркулівінших селян й провели другукампанію су-цільноїколективізації.Щоб не будувати «>куркульські»виселки (нацебракувалокоштів), всіхрозкуркуленихпочалидепортувати впівнічні тапівнічно-східні реґіони СРСР.

Колісуцільнаколективізаціязакінчилася, був названасумарна цифрагосподарств,розкуркулених в Україні, —близько 200 тис. Цифрапідозрілозбігається із числомгосподарств, що їхністатистичніоргани 1927-го р.зараховували докуркульських.

Застатистичнимиданими,міжпочатком 1930 такінцем 1931 рр., колирозкуркуленнявідбувалосянайінтенсивніше, в Українізникло 282 тис.селянськихдворів. Однакрозкуркуленняздійснювалося іраніше.Селянськігосподарствазнищувалися через продажівмайна ізторгів уразіневиконанняхлібозаготівель чи занесплатуіндивідуальнихподатків (такзванеекспертнеоподаткуваннянайзаможніших селян).Селян, котрірозпродуваливласну худорбу,щоб нездаватиїї вколгосп,засуджували допозбавленняволі чидепортували разом зсім'ями увіддалені реґіони. Чималогосподарств було бліквідовано ізволі самихвласників. Немаючизмогивільногосподарювати наземлі,селяниподавалися вміста, нановобудови.

>Усього за 1928—1931 рр.кількістьселянськихдворів в Українізменшилася до 352 тис. Це неозначає, що черезрозкуркулення чиіншіформитиску держави на село було бліквідованосаметакукількістьдворів. Уці рокта подвпливом природного приростусільського населеннявідбувалосязростаннячисельностігосподарств, якупевноюміроюкомпенсуваловтрати відрозкуркулення.Справжнє числорозоренихгосподарствєбільшим, ніжпідсумкова цифра, якої наводити статистика.

Дожовтня 1931 р. було бколективізованомайже 87відсотківгосподарствукраїнськогоСтепу, 70 —ЛівобережногоЛісостепу і 65відсотків — ПравобережногоЛісостепу.Лише вполіських йприкордонних районахУСРРчасткаодноосібнихгосподарствзалишаласязначноюнавіть у роктадругоїп'ятирічки (1933—1937 рр.).

Уходіздісненняколективізації було б допущено рядпомилок (>перегинів)

1. –перетворенняколективізації вкомунікацію.Усуспільнювалася не лише земля й худорба, але й іптиця йдрібний реманент,щоб нездавати худорбу вколгоспиїї людивирізували.

2. –прискореннястроківколективізації.ЩобвиконатиобіцянкуКосіораоголосили конкурс,який районшвидшесколективізується. Іякщо всічні вколгоспах було б 15 %дворів, тоберезні 1930 – 63 %.

3. –порушенняпринципівдобровільності,бо вколгоспизаганяли силою

4. –розкуркулення.

>Своєїголовної мети,зібратихліб,колгоспи невиконали.Головна причина до того, щознищиликуркуля як головного постачальникахліба,крім того вколгоспіпрацювали зле,бопрацювали не так на собі.

>Якщо 1930 р Україназдала 400 млн.пудівхліба, то 1931 – 380 млн., а 1932 – 132 млн.

>Колгосп –це формазакріпачення селян бо:

-Селянам перешкоджалипаспортів;

-Спочаткухлібздавалидержаві, а щозалишилося –>колгоспу;

- Не було бзарплати;

-Всі малівідроблятитрудодні.

>Лише із 1933 р. вселі сталипозитивнізміни:

-Колгоспамзаздалегідь показували стількихлібатребаздатидержаві;

- Ввелинатуральну оплату роботи;

- Людейподілили на ланки йбригади;

-Селу дали 84000тракторів й 27000комбайнів.

Алінайважливішимнаслідкомколективізації був голодомор 1932 –1933рр.

>Додатки (>Документи)

1. Просільськегосподарство України й про роботу населі

>Резолюція пленуму ЦК ВКП(б)

>Листопад 1929 р.

<...>Комуністичнапартія йРадянська влада Українизавдякисвоїйправильній йпослідовнійполітичнійлінії як угалузігосподарськогобудівництва, атакожщодополітичної таорганізаційної роботи населі, насьогоднізуміли не лишевідновитипопереднійрівеньсільськогогосподарства, а й удечомуперевищити його (>посівніплощі - 109,3%,зернові 97%,технічні культури - 287,5%,валовийзбірзернових - 92,2%довоєнногорівня,тваринництва - 107%). <...>

>Досвідминулого рокупідтвердив, щодосягненнявисокихтемпів урозвиткусільськогогосподарства,розв'язаннязерновоїпроблемиможуть бутидосягнуті лише припосиленомурозвитку великогогромадськогогосподарства -колгоспів,радгоспів, щопобудовані набазінайновішоїтехніки.

Україна засвоїмиумовами (порівняновисокийрівеньсільськогогосподарства, до тогочислі потоварності,наявність великихкадрівсільськогосподарськихробітників йбатрацтва)має усідані як дляСтепу, то й наПравобережжі у тому,щоб угалузіпереведенняіндивідуальногоселянськогогосподарства наколективні рейкийти болеепосиленим темпомпопередуіншихреспублік. Україна виннапротягомнайкоротшого рядокдатизразкиорганізації великогогромадськогогосподарства не так на територї окремихрайонів, але всуцільнихплощах, котріохоплюютьцілі округи,маючи наувазіпротягомнайближчих роківсуцільнуколективізаціювсьогостепового району України. У цьому напрямкудужеважливуорганізуючу рольповиннівідіграти МТС, щонабули на Україні особливо широкогорозвитку. <...>

>Усіці заподіяння КП(б)Уможерозв'язати лише приумові, коли у всіхланкахсвоїх правильновраховуватимевинятковоскладну обстановку вукраїнськомуселі,значнезагостреннякласовоїборотьби таособливуактивністькуркульства. Куркульєнайлютішим ворогом нашихзаходів угалузіколективізації,хлібозаготівель таін„ йці заходьможливопроводити лишепротикуркуля, лише вборотьбі із ним.

Томупартійна організація України виннаще понадпосилити роботу поорганізації тапіднесенню культурногорівняпролетарських мас села (>сільгоспробітники,батрацтво), позгуртуванню йпіднесеннюактивностівсієїбідняцькоїмаси,справжньомузміцненнюїї союзу із середняком длярішучогонаступу накуркуля. Заради,кооперація,колективиповинні статіголовнимиопорними пунктами цогонаступу...

>КомуністичнапартіяРадянського Союзу врезолюціях йрішеннях ізЧадів,конференцій йпленумів ЦК. - До., 1980. ->Т.4.- З. 344-350.

2. Ліст ЦККП(б)У усім секретарямрайкомів, головахрайвиконкомів,уповноваженимобкомів прообов'язковевивезення всіхнаявнихколгоспнихфондів, у томучислі йпосівного, врахуноквиконання планухлібозаготівель 24грудня 1932 р.

У зв'язку ізвідміноюпостанови ЦККП(б)У від 18 листопадуц.р. проколгоспніфондипропонуємо:

1. У всіхколгоспах, що невиконали планухлібозаготівель, вп'ятиденнийтермінвивезти усі безвиняткунаявніколгоспніфонди, до тогочислі йпосівний, врахуноквиконання планухлібозаготівель.

2.Всіх,хто лагодитиційсправіопір, до тогочислі йкомуністів,арештовувати йвіддавати до суду.

3..Попередити всіхголівколгоспів, що вразі,якщо позакінченнювказаноготерміну будутьвиявленібудь-якіневивезені чиприхованіфонди,комори й т.п., голови, атакожіншівинуваті в цьомупосадові особини будутьпритягнуті досудовоївідповідальності й суворопокарані.

4.Зобов'язатисекретарів РПК,голів РВК йуповноважених обкомупротягом 24 часіввручитиданупостанову головахколгоспів подрозписку.

3. ЗдоповідіГоловиРаднаркомуУСРРВ.Я.Чубаря пропідсумки1933сільськогосподарського року наоб'єднаномупленумі ЦК та ЦКК (>Центральнаконтрольнакомісія) КП(б)У 18 листопаду 1933 р.

>Внаслідокупертоїбільшовицькоїборотьбипідсумки 1933сільськогосподарського року багатокращі запопередні рокта.Дійсно, цого року мидосягли великихуспіхів уборотьбі заперетворення всіхколгоспів набільшовицькі.Цього року мистворилиміцну базу у тому,щоб всіхколгоспниківзробитизаможними. Мище неспромоглися остаточнорозв'язатице заподіяння 1933 року, але й тихдосягнення, що ми їхні уже маємо,є Першікроки, й нашимдальшимзавданнямєцілковитеперетворення в життя цого гаснула.

>Доказом того, що ми маємопевнідосягнення,певнізрушення всільськомугосподарстві,є тихфакти, котрініхто неможезаперечувати: ми цого рокувперше за ряд роківвиконали планхлібоздачідотерміново - доЖовтневих святий. Ми заготовили одну годину понад 220% впорівняннізіздачі 1932 року.Нашірадгоспи наце числоздалихлібамайжевтричі более ніжминулого року, й удвічі із лишком рази более, ніжминулого року »цілому.Колгоспивиконали своїзобов'язання перед Державою й у тій годинузабезпечилиутвореннянасіннєвих йфуражнихфондів. <...>

>Можна було б б навестище багатофактів, щопромовляють занашіуспіхи. Алівідмічаючиперемоги, якіздобулаукраїнськапартійну організація впіднесеннісільськогогосподарства цого року,требазосередити усісили наліквідацію тихийхиб йнедоліків, котрізменшуютьнашітемпи нанизцідільниць йзагрожують нам уборотьбі зацілковитездійсненняпостанов партії, зацілковитевиконанняпланів йпрограмсоціалістичногосільськогогосподарства.Цівідсталі ділянки недозволяють намзаспокоїтись надосягнутихуспіхах, авимагають від насдальшоїбільшовицькоїнастирливості вборотьбі. Голод 1932-1933 років в Україні:очимаісториків, мовоюдокументів До„ 1990. -З. 559,563.


>Література

1. ОрестСубтельний Україна Історія. – До.: Ли-бідь, 1991 – з. 500.

2.Червінський У. І.,Обушний М. І. Історія України.Джерельнийлітопис. – До.: ДП «>ДирекціяФВД», 2008 – з. 800.

3.Новітняісторія України 1900-2000. – До.:Вища школа, 2002 – з. 720.

4. Великийдовідник школяра. –Видавництво «Ранок», 2008 (>електроннийваріант)

5.Гайдуков Л. Ф.,Крушинський У. Ю. Історія України:Посібник длястаршокласників таабітурієнтів. – До.: Ли-бідь, 1992. – 272 з.

6.Кульчицький З. У., Коваль М. У.,Лебедєва Ю. Р. Історія України:Підручник для 10 кл.серед.Школи – До.:Освіта, 1998. – 288 з.

7.Підкова І. З., Шуст Р. М.Довідник ізісторії України. Т. І. – До.:Ґенеза, 1993. – 293 з.

8.Сторінкиісторії України: XXстоліття:Посіб. длявчителя / За ред. З. У.Кульчицького. – До.:Освіта, 1992. – 336 з.

9. Турченку Ф. Р.Новітняісторія України.Частинаперша.1917-1945. 10клас:Підр. Длясеред.ЗОШ – До.:Ґенеза, 2000 – 384 з,іл.

10.Хрестоматія ізновітньоїісторії України. (1917-1945):Навч.посіб. для 10 кл.серед. шк. – До.:Ґенеза, 1998. – 400 з.


Схожі реферати:

Нові надходження

Замовлення реферату

Реклама

Навігація