Реферати українською » История » Особливості державотворення та Формування бюджетної системи в Період гетьманату Павла Скоропадського


Реферат Особливості державотворення та Формування бюджетної системи в Період гетьманату Павла Скоропадського

Страница 1 из 7 | Следующая страница

>Зміст

>Розділ 1.Квітневий переворот 1918 року таствореннягетьманської держави

1.1Історичніпередумовиствореннягетьманату в Україні

>Розділ 2.Державотворча діяльністьгетьманату П.Скоропадського

2.1Економічна політика уряду.Особливостіформування бюджету зачасівГетьманату П.Скоропадського

2.2Розбудоваосвіти, науки та культури вгетьманській Україні

2.3Зовнішня політика,дипломатичнівідносини ізіншимикраїнами

>Розділ 3.Падіннягетьманату та йогоісторичнезначення

3.1Діяльністьопозиційнихпартійпротигетьманату.Кінецьгетьманської влади

3.2Історичнезначеннягетьманського уряду П.Скоропадського

>Висновки

Списоквикористаноїлітератури

>Додаток А

>Додаток Б

>Додаток У

>Додаток Р

>Додаток Д

>ДодатокЄ


>Розділ 1.Квітневий переворот 1918 року таствореннягетьманської держави

1.1Історичніпередумовиствореннягетьманату в Україні

>Загальновизнано, що вбагатовіковійісторіїукраїнського народучимало (>іноді -занадто багато) драматичного іповчального.Періодизлетів йпіднесення,розквіту державногобудівництвачергуються іздраматичноюборотьбою занаціональнеіснування,напруженимпротиборством ізіноземнимипоневолювачами,повсякденнимвідстоюванням права навласнунаціональнуідентичність,своємісце вісторії.

>Розглянемоподії щовідбувалися в Українінапередодніквітневого перевороту 1918 року.

УкраїнськаЦентральна Рада, щокерувалакраїною ізберезня 1917 року, бувпереконана, що Українізісвоїмивідкритими кордонамиутримає своюсамостійність безармії. УБрестіУкраїною бувукладений світ зЦентральними державами.Нові союзники, впершучергуАвстрія,опинилася перед голодом, йїмпотрібен був Українськийхліб, тому світ уБрестіщеназивали „>хлібним світом". Уобмін нахарчі,щобурятуватисвоє населення від голоду, союзники дали своївійськовісили тавійськовеспорядження й тім самимдопомоглиочистити Україну відбільшовиків.Ця справа бувобумовленавзаємнимторговельнимукраїно-німецьким договором.

Таким чином союзникивимагали від свого нового партнеравиконаннясвоїхзобов’язань. Наосновіокремоївійськовоїконвенціїміж ними із 29березняавстрійськівійськаперебували на Волині,Поділлі,Катеринославщині,Херсонщині,включно ізмістомОдесою, анімецька у тій годину маладвадцятьдивізій.Присутністьтакоївеликоївійськовоїсилимусилавплинути навнутрішнівідносини в Україні. [34,с.119]

>Помилкою урядуЦентральної Заради на думкуНагаєвського було б і тобі й маєшрівніпровінції не було бкваліфікованоїцивільноїадміністрації, а тому уряд надсиліопануватипровінції. У селахдіяли „>революційнікомітети" й ">селянськіспілки".Згідно із 3-му й 4-муУніверсаламиЦентральної Заради своїмнайвищимзавданням смердотівважалиподілпоміщицьких десятин, а притомувідбирали землюнавіть відзаможніших селян. У тієї годину, яксвідчив Винниченко,ніхто неплативдержавіподатків, так щоміністерськіурядовці ЦР вКиєвідовгимимісяцямипрацювали безплатні й жили наголодних пайках.

>Відпоміщиків було бвідібраномаєтки, тапопри тівбогіселяни не малізмогизасівати землюповністю,деякі із ниххотіли цогоробити лише бо в данийвійськовий годину смердотінічого було неможливокупити ізнадлишкусвоїхпродуктів.Відбиранняцерковних ймонастирських земельохолоджувалонастрої духівництва йвіруючого населення, всвідомостіякогоціземлі булинедоторканими.

>ЧлениЦентральної Заради не брали цого доуваги, бовирішилинасадити в Українісоціалізмпротиволібільшостіселянських мас. Процесвідчить йзаява від 1березня 1918 року впідтримку двохостанніхУніверсалів. [34,с.120]

>Соціалістичний уряд Всеволода Ґолубовичапочав явно іенергійновиступатипротинаціонально-державнихпочуваньчастиниінтелігенції, Яка непогоджувалась ізтодішнім станом промов, так щосоціалісти-федералісти тасамостійникивідкликалисвоїх людей із уряду,наприкладШелухина,Лотоцького, Прокоповича,вважаючикабінет Ґолубовича ">нездатнимкерувати Державою".

>Крім тихий всіхтруднощів,польськіпоміщикирадилиавстрійським владівідбиратиземлі перед селянами йзапровадити в Україніокупаційний режим.НайбільшетурбувавВідень посол ізВаршавиУгрон, щопосилавлисти про ">варварськепереслідуванняпоміщиків" й щоміж ними й селянамийде формальнавійна. [20,с.120]

На початкутравнярадник фонФлотовзробивтакізауваженнящодопроханьпоміщиків:

1)внутрішні йміжнародніполітичні справ недозволяютьлегковажитинезалежністю України, а томуперейняття їхні земельвладоюєвиключене;Австрія неможе вестипольську,односторонню,політику.

2)Австрійська політикає консервативна, Поверненняприватноївласності,аграрна реформа йпродукціявідразуможуть бутивідновлені в Україні;

3) полякиповиннізрозуміти, щоісторичніподії масштабуреволюції в Україніускладнили б становищепоміщиків,якбивійськаЦентральних держав неприйшли в Україну. [42]

>Врешті,радник фонФлотовінформувавміністраБуріана, щопольськідідичі немаютьжодного морального праваочікуватидопомоги відАвстрії. Та Незважаючи тихакціяпоміщиків й їхньоговплив навійськовіугрупуванняускладнюваливажкеположення Українського уряду. [34,с.121].

З іншого боці Українськасоціал-демократичнапартія, щопише усвоїхспогадах Винниченко,підтримувалаесерів йзапевняла, щосоціальна революція нескінчилась й що нетребайти зсвоїх посад,закликалаповодитися ізнімцями так як смердоті на їхні думку - слуги української влади.Українськийпролетаріат йреволюційне селянствоповиннівіритиукраїнськійвладі й тому не дозволятинімецькимімперіалістампорушитиїхніреволюційніздобутки.

До цогоприслуховувалисьсоюзнідипломати йвійськовики тавідповідноінформувалиуряди вБерліні іВідні, притомувияснюючи,чомудосі не було бпідписаноторговельноїконвенції ізУкраїною йчому неїхалипоїзди ізукраїнськимхлібом.

>Союзнідемократиінформувалиуряди вБерліні таким чином, щоЦентральнійрадізаважаєїївласнапрограма.Провідноюідеєюпануючоїсоціал-революційної партії було бскасуватиприватнувласність накористь держави, що якнаслідок приводити уповнийзастійгосподарську діяльність.Немаєзацікавленості у роботи так як немаєвпевненостіотримати віднеїкористь.Селяниобробляють лише скількиземлі, стількипотрібно длявласногоспоживання.Копальні й фабрики стоятинепрацюють,торгівлязавмерла,всюдинепевність, йце не лишевнаслідокбезсильності уряду, аєкінцевимнаслідкомосновної точки йогопрограми, щопаралізуєгосподарське життя. [34,с.123].

>Навітьвійськова силаЦентральних держав не могла принестизмін.Виконавчіоргани могли бпокластикінець хаосу іанархії, але й лише до тоговипадку,якщо б булисильнимзнаряддямжиттєздатного уряду.Покращеннястосунків були бути через ті, щопрограмаЦентральної Зарадиподібнакомуністичнимпрограмам.

>Селяни малі того годину всю землю йстановилибільшучастину населення йзабратиїї вони було бнеможливо,відповідно було бнеможливо іпримусити їхньоговіддаватихліб довизнанняприватноївласності на грішну землю.Тільки зацієїумови можна було б забезпечитидодатковевиробництвопродуктів.

Отже,маючитакуситуацію в Україні,австрійський дипломатрадивсвоємуурядовідоговоритися ізнімцями,щобзмусити українськихсоціалістівповернути правоприватноївласності в Україні, чипритягнути до уряду болееконсервативніелементи.Основоютакоїавстрійської політики був страх перед голодом. Так,наприклад,міністерствонадіслало 3 апреля 1918 рокутелеграму до графаФоргача, де був мова пронеминучуголодну катастрофи заАвстрії, якнегайно не Прийде буцай 50тисячвагонів ззбіжжям із України. [33,с.124]

У томучасі в Україніпочинаєнабирати силухліборобський рух, щоповоліпочинаєпереходити вопозицію до уряду. Так 25березня 1918 року з Лубен наЛівобережжівідбувсяконгрес партіїхліборобів-демократів, щопоставивсядуже критично доземельної політикиЦентральної Заради. З двохтисячделегатівконгресвибравдвістіуповноважених под дротом З.Шемета, щоповинні були вести переговори ізЦентральноюРадою. Однак президентГрушевський неприйняв їхні, томуцяпартія ухвалиласкликати уКиєвісвійВсеукраїнськийКонгрес.Подібно вХаркові 17 апрелявідбуваєтьсяконгресделегатівбільших йменшихземлевласників,промисловців йкупців, щодомагалисяусуненняЦентральної Заради, так як на їхнього думку вон ужевиконаласвоєтимчасове заподіяння й неє ужезаконодавчим органом України.Хлібороби-демокративимагали від уряду невидавати жадних законів йрозпоряджень, аж доки весь народ, не встановитисвоєїзаконної владизагальними,демократичнимивиборами.Теперішніміністри немаютьдовір'я у населення,бо немаютьпотрібноїкваліфікації до такоговисокого уряду.

>Слідвідмітити, що в протест урядуЦентральної Зарадихлібороби-демократи провели своюакцію вобороніприватноївласності.ВонипочалиорганізовуватиВільне Козацтво врізнихмісцевостях,починаючи відЗвенигородськогоповіту наПравобережжі. Наз’їздіВільного Козацтва вЧигирині 8жовтня бувобранийголовним отаманом ПавлоСкоропадський. [34,с.123].

>Самеземельна політикаЦентральної Заради був причиноюпогіршеннястосунківміж нею й союзниками,яким, якнаслідокнімецькийголовнокомандуючий в Україні фельдмаршалАйхгорнвидаврозпорядження, щоселяниможутьодержати за своїпродукти оплату, але й лише скільки, стільки всилізасіяти, віншомувипадку селянин якщопокараний.Якщо самселяни було неможливозасіяти землю, тоце винен бувзробитипоміщик,тобтоїїпопереднійвласник, лише в цьомувипадкуселяниповинні буливіддати весьземельнийінвентар знасінням.

>ЗвичайноЦентральна Радавиступилапротивтручаннянімців в укра-їнські справ, аземельнийміністр М.Ковалевський прийшовзі свого посади. Радазвернулась до народу іззакликомігноруватитакерозпорядження, щопризвело дозагостренняситуації.

Гетьманзвернувся до партіїкадетів в Україні, Яка ізтактичних причин далайомусвоїх людей доміністерств. І таквиникласитуація, що Українська державамає бутизбережена людьми, щоїїенергійнопоборювали.Тим-то укра-їнські партіїпереконані, щокадетиноситимуть Українськийоднострій, доки вМоскві якщобільшовизм. [34,с.124].

Колі журядуєнеукраїнськийкабінет,пишеНагаєвський, тонімецька політика зрозуміла:Німеччинамусить ведуть у Україніполітику, Якаговоритименародові, що ми вполітичному,господарському й культурномувідношеннівиступаємо заінтереси України.

>Інакшекажучи,вищезгаданиймеморіалвимагав від уряду гетьманидалекосяжноїземельноїреформи, що дало букраїнським селянам землюмосковських йпольськихпоміщиків,рішучуукраїнізацію Церкви й школи.Узагалі,дастьдемократичний лад,інакшеросійські іпольськіелементипочнутьгративелику роль.

>Якщо б ізнімецького боціцялінія був бдотримана, тодіважлива длянімців ">хлібна справа" якщоосягнена безтруднощів. І так, а чи неінакше, Українська держава винна був статіжиттєдатним йсильним членомСередньоїЄвропи,босвоєювнутрішньоюконсолідацією йсвоєюгосподарськоюдіяльністю йземнимибагацтвамидастьсвійвнесокційсистемі держав.

>Саме ізвищенаведених причинпредставникизбройноїсили невідважились вводити на Українінімецькуокупацію.

У тому годинушироку діяльністьрозгорталаполітична консервативнапартія "Українська Громада",заснована генералом ПавломСкоропадським.Міжїї членами буликолишніВільні Козаки й вояки 1-го Українського корпусу,організатором й командиромякоговін був.Вони ширилиміжнаселеннямпереконання, щонайкращоюформоютакої влади в Україніможе бутиісторичнегетьманство, якуще жило впам'яті народу. [48]

>Відмітимо, щовідбувалося у тому годину, коли фронттріщав, аздеморалізованібільшовицькоюагітацієюмосковськічастинимандрувалиукраїнськими селамизакликаючиділитипоміщицьку землю,починаючиорганізовуватичервонугвардію. До них приставалозубожіле населення, щобралосяділитидесятини,руйнуватиоселі,нищититварин,посіви й стала „>бичем дляукраїнського населення" [34,с.86].Заклики ГенеральногоСекретаріату допідтримання порядку йспокою малодопомагали, томуукраїнське населенняпочалоорганізовувати своювласну оборону йздійснювати своюсправедливість.

>Згаданавище намипартія " Українська Громада"ввійшла вспівпрацю ізУкраїнськимихліборобами-демократами, котріпризначилисвійконгрес уКиєві на 28 апреля 1918 року. [48,с.336]

>Німецькідипломати йгенералипочалирозмови із генераломСкоропадським,бо їхньогонайбільшецікавило, чи ввипадку державного переворотувін лояльнодотримуватиметьсяпостановБрестського світу, а притомудомагалисьскликанняУстановчихЗборів в Україні, якнастанеспокійніший годину.Вонинаполягали,щоб зазлочини населенняпроти союзноговійська караливинних їхнівласні суди;такожвимагалискасуванняЗемельнихКомітетів,функції які маліперебратидержавніустанови.Доки Україна не встановитисвоїхвоєнних законів,діятимутьзаконисоюзників.Згідно із світом уБресті,має бутивстановленийтоварообмін України ізЦентральними державами. Правоприватноївласності винне бутиповернено, аселяни малі бзаплатити зазабрану землю.

Отже,головнимзавданням „>УкраїнськоїНародноїГромади", Яка маладоситьпривабливийвиразно національнозабарвлений характер, було бналагодженнятіснихвідносини ізПартією українськиххліборобів-демократів, черезлідерівцієї партіїбратівШуметів таЛипинського.Головнимїїзавданням було бзахоплення влади в Україні тавстановленняспокою вдержаві. Тому ПавлоСкоропадськийвдаловикористовуєконфліктміжЦентральноюРадою танімецькимкомандуванням, йпочинаєвивчатиможливістьзміни державної влади в Україні.Командуванняокупаційнихвійськтакожпочинаєвивчатипідставизміни державної влади в Україні. Добрерозуміючинеможливістьтривалогоокупаційного режиму на українських землях,німціпрагнулиутворитиновий уряд уформідиктатури ізтвердоювладою без народногопредставництва.Підборомпретендентів на посаду диктатора в Українізаймались спецслужбиНімеччини таАвстро-Угорщини. ТакнімецькавійськоваконтррозвідказапропонувалаСкоропадського,Луцека таПолтавця.

>Фактично часткаУкраїнськоїНародноїреспубліки,Центральної Заради та Заради народних міністрів був виправлена нанараді 24 апреля 1918 року, котравідбулася врезиденції начальника штабунімецькихвійськ в Україні генералаГренера.Німецький посол графФоргач,військові аташеАвстро-Угорщини таНімеччинивирішили запитання промайбутнього диктатора.Перевагивіддали ПавлуСкоропадському.

Так 24 апреля 1918 р.керівникинімецькоїадміністрації в Українізустрілися із генералом П.Скоропадським. Наційзустрічі смердотівисунуливимоги, призадоволенні які давализгодупідтримати Український уряд ">сильної руки".

>Цівимоги послевзаємнихузгодженьнабули такоговигляду:

>ВизнанняБрестської догоди;

>РозпускЦентральної Заради,відкладенняскликанняУстановчихзборів доповного “>заспокоєння краю”;

>Погодження ізнімецькимкомандуваннямкількості та уміввикористання українськихзбройнихформувань;

>Визнаннянеобхідностівідновленняцивільного судновогоапарату іобмеженнякомпетенціївійськовопольовихсудівлишерозглядомакцій,

>спрямованихпротиавстро-німецькихвійськ;

>Впорядкуванняадміністративногоапарату тарозпуск всіхкомітетів “>революційногопоходження”;

>Зобов’язання Українищодо забезпеченнявійськЦентральнихкраїн;

Відродженнявільної торговельної таіншоїпідприємницькоїдіяльності;

>Відновленнявласності,збереження допевноїнорми великихгосподарств для забезпеченняекспортноїздатностіхліборобства,парцеляція (>поділземлі наневеличкі ділянки) великих (>вище від установленоїмайбутнімзаконодавствомнорми)маєтків, передачаземлі селянам завикуп у кредит;

>Виплата завійськовудопомогу Україні.

>Зобов’язавшисьвиконуватиданівимоги, Гетьманотримаввійська, котрі того момент малівизначальний характер.

Отже, 29 апреля 1918 рокуП.П.Скоропадський узявши уладові на Україні, щофактично впала із рукЦентральної Заради таїї Заради міністрів, депровідну рольвідігравали укра-їнськіесери.Більшістьпартій таверств населеннявідмовилиїм упідтримці, тому переворотпройшовмайже безпострілів такрові.29 апреля 1918 р.відбувсяз'їздхліборобів,якийзібравбіля 6500делегатів ізусієї України. Союзземлевласниківпроголосив УкраїнуГетьманською Державою начолі із ПавломСкоропадським.Вонизакликали його "урятуватикраїну від хаосу табеззаконня". Тієї самої дні вСофіївськомусоборієпископ Никодиммиропомазав гетьмани, але вСофіївськомумайданівідслуженамолебень. Отже, заподій, щопризвели доквітневого перевороту булинаступні: (>рис.1.1)


Малюнок 1.1Причиниквітневого перевороту 1918 року

1.2Політичні подивися ПавлаСкоропадського із проблемукраїнськогодержавотворення.

Отже,згаданий намиКонгресорганізації партіїУкраїнськиххліборобів-землевласників, щовідбувся 29 апреля 1918 року вКиєві. Наньому булиприсутнібіля восьмитисячучасників.Під годинунаради генералСкоропадський бувобранийгетьманомвсієї України. Своюоцінкуподіям, щовідбувалисягетьманвисвітлив уманіфесті „Догромадян України",яким й пояснившизгодуприйнятигетьманство.Викладемоосновніпунктиманіфесту:

уситуації, щосклалася в Українівінзвинувачує уряд (>Центральну Раду): вгосподарськійкризі,анархії,безробітті.Вихід зданоїситуаціїгетьманбачить лише придопомозісоюзників;

>припиняється діяльністьЦентральної Заради йМалої Заради,звільняютьсяміністри, але йурядовцідержавнихустановпродовжують своюпрацю;

>Скоропадськийобіцяєвидати закон провибори до сейму України;

>Повертається правоприватноївласності та свобода упродажі такупівліземлі;

>Звертаєтьсяособливаувага назалізничнихпрацівників;

>Надаєтьсяповна свобода векономічній йфінансовійділянках.

Знаведенихпринципів уманіфестігетьманСкоропадськогобачимо, щовінвзявся довідповідальної роботи накількаближчихмісяців. Гетьманусвідомлював, що якщовсерединіміждвомаворожимитаборами:українськимисоціалістичнимипартіямиЦентральної Заради йавстро-німецькоюармією, щодіяла в українськихмістах й селах.

>Звичайно жСкоропадськогоприйняли порізному - полковникСловінський такіннийвідділ подкомандою Аркасавіддали собі наказам гетьмани,натомістьСічовіСтрільцісолідаризувалися ізсоціалістичнимипартіями Заради йперейшли вопозицію. [38,с.128]. Та 20серпня 1918 року січовістрільці повернулися на службу гетьмани, аподальшомувідіграливажливу рольповаленні його режиму.

Таповернімось впритул до ПавлаСкоропадського.Народився сін ПетраІвановичаСкоропадського таМаріїАндріївниМиклашевської утравні 1873-го уВісбадені.Скоропадський проходитидомашній курснавчання, а послепередчасної смерти батькавступає доПажеського корпусу.Навчаннявійськовійсправі та наукпоєднувалось зпридворноюслужбою.Післязакінченнянавчання уПажеськомукорпусівін входити корнетом доКінноїгвардії -Кавалергардського полку.Шлюбвін взявши всвоємуколі,одружившись зОлександрою,дочкоюгенерал-ад'ютанта Петра ПавловичаДурнова йМаріїВасилівни,уродженої Кочубей,племінницеюсумновідомогоміністравнутрішніхсправРосії.

>Військовакар'єраскладаласявдало - у 1904році перекладатися доЗабайкальськогокозачоговійська, як командир5-оїсотніЧитинськогокозачого полкувінбере доля в боях ізяпонцями.Після Поверненнястолиці,Скоропадськогопризначаютьфлігель-ад'ютантом царя,однак посадіпротримався недовго.Згодомстає командиром 20-гоФінляндськогодрагунського полку, із 1912 р. - генерал-майорЙогоВеличності. На початку1-їсвітовоївійни бувудостоєнийГеоргіївськогохреста IVступеня.Невдовзіотримує чин генерал-лейтенанта йпризначається командиромгвардійськоїкінноїбригади, заступником командирагвардійськогокінного, азгодом 8-гоармійськогокорпусів.

О першій годиніЛютневоїреволюції 1917 р.,вінкомандував 34-муармійським корпусом на Волині.Влітку того ж рокурозгорнуласяукраїнізація військовихчастин,якої ПавлоСкоропадський непідтримував,побоюючись, що вон негативновплине наособовий склад. Однак, навимогу уряду такомандування,українізуєсвій корпус йдомагаєтьсявиведення його утил напереформування.

Так, 34-йармійський корпусзалишився чи неєдиноюдисциплінованою йбоєздатноючастиною, Якастрималанаступ на Українубільшовицькихвійськ.Після цогоСекретаріат у військовихсправахЦентральної Зарадипризначив П.Скоропадськогокомандуючимусімаукраїнськимичастинами наПравобережжі. Доти ж генерал був йнаказним отаманомВільного козацтва,створенняякогорозпочалосявлітку 1917 р. наЗвенигородщині, азгодомцевійськовідігралопомітну роль увідсічібільшовицькомунаступові. Алі послеобрання 16жовтня наВсеукраїнськомуз'їзді вЧигирині отаманомВільного козацтва П.СкоропадськогодіячіЦентральної Заради,побоюючись60-тисячного 34-гоармійського корпусу таВільного козацтва,робили усєможливе,щобпозбавити йоговпливу намаси.

>Взагалііснуютьрізні думищодоособистостіСкоропадського. В частности послевиходу у1995р. „Спогадів” П.Скоропадськогощодо його національноїсвідомості.Вони, на думку Л. Масенко,даютьбагатийматеріал дляпсихолінґвістичної характеристики їхні автора, длядослідження зв'язкумовно-культурноїасиміляціїособистості ізвтратоюпатріотичнихпочуттів, що увипадку П.Скоропадського маловагомінаслідки узагальнодержавномумасштабі [41,с.18].

Успогадах ">Моєдитинство на Україні" П.Скоропадськийзгадував: ">Перші укра-їнськівраження Менінавіяно в домімогодіда. Українарозумілась якславнерідне минуле, але й ажніяк непов'язувалася ізсучасним,іншими словами,ніякихполітичнихміркувань,пов'язаних ізвідновленням України, не було б. Моя вся батьківщина бувглибоковідданаросійським царям, але й вусьомупідкреслювалосьякось, що ми невеликороси, амалоросіяни, як тоді говорили, знатногопоходження. У домівсюдивисілистаріпортретигетьманів йрізнихполітичних йкультурних...Сувородотримувалися старих українськихзвичаїв." [41,с.387-388].

якбачимо,місцевийпатріотизм у цьомусередовищі бувцілкомбезпечним дляімперської влади.Вінмавчіткоокресленімежі. Україна, щопрагнула національноїсвободи йборолася занеї, втратила уминулому. Та Україна упристосованій доколоніального станусвоєї БатьківщинисвідомостіСкоропадськихвмерла.Сучасну жїм Україну смердоті немислилиокремо відРосії. [42, з. 20].

>Поверховий, сутодекоративний характер, утверждает Л. Масенко у свої з статтею „ФеноменМалоросійства: ПавлоСкоропадський"виявивповаги до української культуризасвідчуєдемонстрація в доміСкоропадськихлишезастиглихїї форм йзнаків. Українузберігають тут лише вісторичномупортреті,фольклорній пісня,історичнійкнизі.Сучасніживіформиіснування культури,зокремаживомовні - тих, щозабезпечуютьбезперервність годинникового зв'язкупоколінь, із цого домусвідомовилучені. ">Дід добро мовивши російською, -згадував ПавлоСкоропадський, - а нас українськоїмови невчилиспеціально, але й укра-їнські книжкичитати давали" [33,с.388].

>Російськомовневиховання, вякому рисам українськоїсвоєрідностінадаваласясуто декоративною роль місцевогоелементуширшоїзагальноімперської культури,сформувалоспецифічниймалоросійськийсвітоглядмайбутнього гетьмани.Поприпостійнонаголошувану в ">Спогадах"повагу йлюбов в Україну, доїїмови й культури, смердотімістять низкунеспростовнихдоказів того, що укра-їнськісимпатії гетьмани маліповерховий характер, тоді як ізРосією йогопов'язувавзначноміцніший,зв'язок,зумовленийпередусімусвідомленнямросійськоїмови якрідної.Показовимє,зокрема,такевисловлювання ПавлаСкоропадського: "Я люблюросійськумову,українціїїтерпіти неможуть;щонайменшеудають, що нелюблятьїї; я люблюсереднюРосію, до Московщини, смердотівважають, щоцякраїнаогидна; ввеликемайбутнєРосії." [41,с.48].

>Характернимпоказникомступенядистанційованості ПавлаСкоропадського від національної спільноти, ізякоювінмав бі собіідентифікувати,єспецифічновідчуженевживанняетноніма ">українці" в цьому, як й вінших контекстах ">Спогадів": "Уукраїнцівжахлива рису -нетерпимість йбажаннядобитисявсьогоодразу;щодо цого мене нездивує,якщо смердотірішуче провалятися" [41,с.52].

>Загаломзафіксовані в ">Спогадах" самохарактеристики, атакожоцінки людей йподійдають усіпідставивизначитисвітоглядостанньогоукраїнського гетьмани якнесвідомоколаборантський. [41,с.26].

П.Скоропадський,безперечно,належав до тихий,хтозберігавпевний сентимент дорідного,хоча умалоросійськогопоміщикацей сентимент надостаннючергузумовлювала і тавагомаобставина, щосамеця земля йїї людизабезпечувалийомуматеріальні блага йкомфортнеіснування. Алідозвіл накористуванняцими благами давшиСкоропадськимросійськийцар вобмін наполітичнулояльність, й смердотініколи цого незабували [38,с.26].

>Лишеущербною,відчуженою відрідноїнаціїсамоідентифікацією можнапояснитидивнуполітичнусліпотуСкоропадського,який успектрітогочасних українськихпартій йрухів нерозрізняв жаднихвідтінків -усі смердоті в йогосприйнятті належали до ">крайніх".течій. ">Властиво, тоді було бдвітечії, - писавшивін прополітичнуситуацію 1918 р., - однаукраїнська a outrance (">крайнього напрямі"), друга -рішученіякогоукраїнства" [41,с.27]. Ос-кількиСкоропадський й його урядпосілимісцеЦентральної Заради, нелишаєтьсяжодногосумніву, що доукраїнського руху ">крайнього напрямі"вінвідносив йтакепоміркованедемократичнекрило українськихсоціалістів, якупредставляв МихайлоГрушевський із соратниками.

>Іншіфакти ">Спогадів"переконують, щогетьман годиноюзараховував того чиіншогоукраїнськогодіяча докрайніхшовіністів зазвичайнимпроявомпочуття національноїгідності,приміром за фактоммовноїстійкості успілкуванні чи природногопрагненняповернутиукраїнськіймовіїїзаконні права.Показовою в цьомупланіємовна характеристика СимонаПетлюри, якоїдаєйомуСкоропадський,згадуючи своюпершузустріч із ним: ">Бувлюб'язний, тодіще мовившизі мноюпо-російському, а чи непо-українському,загалом, тодіукраїнськумовуще ненав'язували насильно...українізація поганоговраження, згідно ізмоїмипоглядами, не справляла" [41,с.62].

>Світогляднийантагонізм П.Скоропадського доуенерівців, щовиявлявся надідеологічних, а й унаціональнихпитаннях, особливоувиразнює йогоставлення доГаличини й галичан.

Упротивагу М.Грушевському й йогопослідовникам, котрізавжди переживалиполітичнерозчленування України яктрагедію йголовним своїмзавданням ставилимайбутнєоб'єднання України вїїісторичних кордонах,гетьманвиявлявцілковитунеспроможність буцайуявноперетнути Збруч.Галичани позбавлялися длянього чужим,малозрозумілим йнеприємниметносом. [41,с.27]

>СвітоглядСкоропадськогонайповнішевиявляється у йогокультурнійпрограмі, вуявленнях промайбутніперспективи культурногорозвитку України:.

">Культурний дійснокласукраїнцівдужемалочисельний. Це йєбідоюукраїнського народу.Є багато людей, котрігарячелюблять Україну... Цевузькеукраїнствовиключно продукт,привезений нам ізГаліції, культуруякоїцілкомпересаджувати нам немаєжодногосенсу:ніякихданих науспіх немає йє простозлочином,оскільки там,власне, і культури немає.

>Аджегаличаниживутьнедоїдками віднімецького й польського столу.

>Великороси йнашіукраїнцістворилиспільнимизусиллямиросійську науку,російськулітературу,музику ймалярство, йвідмовлятися від цого своговисокого йхорошого у тому,щобузяти ті убозтво, яку нам,українцям, такнаївнолюб'язнопропонуютьгаличани, простосмішно інемислимо..." [41,с.233-234].

>Галичани,вважав П.Скоропадський, -окреманародність (>гетьманнавітьмаєнадію, щоїмвдастьсяїїзберегти).Їхнєпрагнення домовно-культурноїєдності ізпідросійськимиукраїнцямиздаєтьсяйомусмішними інемислимимипретензіями.Натомістьмовно-культурнуєдністьсхіднихукраїнців ізросіянами нашгетьманжодноюмірою не ставити подсумнів.Цікавоює іарґументація, наякійбазується йогопереконання віснуванніспільноїросійсько-української культури, -це долябагатьохукраїнців устворенніросійської культури.

>Віра П.Скоропадського вросійсько-українськумовно-культурнуспільність буввірою успільністьвизискувача йвизискуваного,аджетворення такзваноїросійсько-української культури було боднобічним:зросійщеніукраїнці активнопрацювали наутвердження ірозвитокросійської культури,росіяни ж не лише не бралиучасті вукраїнськомукультуротворчомупроцесі, але й івсілякопротидіялийому [35,с.29].

Отже, П.Скоропадському,вважає ужезгаданий нами автор Л. Масенко,можемо ізповним правомпоступитисяпальмоюпершості устворенніконцепціїдвомовно-двокультурної України, якоїпізніше так активновпроваджував у життякомуністичний режим. [33, С.28].

Дляпевноговиправдання П.Скоропадського яклюдини (не як політика)слідсказати, що, навідміну відбільшовиків,вінсправдівірив уможливість мирногоспівіснування в Україні двох культур. Сутопсихологічноцепояснюєтьсяпідсвідомимвнутрішнімзусиллямгармонізуватикризовий станмалоросійської ідентичність,якийгетьманпереживавунаслідокзагостренняукраїнсько-російськогоконфлікту. Часвимагав відньогочіткоговибору унаціональнійорієнтації, але ймалоросійськасвідомість, аточнішепідсвідомість,нездатнавідділитиукраїнське відросійського, лагодилаопір йвимагала примиренняконфліктуючихнацій.

як вжезазначалось,неусвідомлюванеколаборантство П.Скоропадського особливовиразновиявляється у йогоставленні домовних йкультурних проблем України. Гетьманпостійнопідкреслювавсвоєпрагненняповноїоб'єктивності йбезсторонності увирішенніукраїнсько-російськогоконфлікту на всіх йогорівнях, пір.: ">Визнаючидвіпаралельні культури, як глава держави янамагавсяставитися дообохтаборівцілкомбезсторонньо йоб'єктивно" [41,с.54]. Алі после понаддвохсотлітньогогноблення української культури вРосійськійімперії вонапотребувала відсвоєї державинайактивнішогозахисту іпідтримки.Лише такапозиція української влади увирішеннімовно-культурних проблем був боб'єктивною йсправедливою.

>Суперечливістьсвітогляду, як йглибиннувідчуженість від української культури,щевиразнішевиявляєгетьман у такомуформулюванні із приводу тихий ж проблем: ">Нехай якщоборотьба двох культур,цегалузь, денасильство непотрібне" [41,с.48]Саме слово ">боротьба",якимокреслюєгетьманстосунки двох культур в Україні й якувідповідаєсправжньомустанові промов,виключаєможливість їхнього мирногоспівіснування.Кінцеву міткутакоїпозиціїзначновідвертіше, доречі,формулювалипізнішепредставникибільшовицької влади.

>Цинізмбільшовиків був,безперечно,чужийнатурі П.Скоропадського. Алімалоросійство гетьмани, йогонеспроможністьусвідомити собіпровідникомсамостійноїнаціїдиктувалойомухибнуполітикукомпромісної тактики, постійнапошукміфічної ">середньої"лініїміжукраїнцями йросіянами, що було бнічиміншим, якспробоюпроекціївласноїущербної, ">проміжної" національноїсамоідентифікації все Українськийсоціум. [35,с.27]

>Характерним у цьому зв'язкуєпоясненнямотивів,якимикерувався П.Скоропадський,збираючисьочолити ізнімецькоюдопомогоюУкраїнську державу. "Ісправді,озираючисьнавкруги, -пишевін, - я - небачивнікого,хто

Страница 1 из 7 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація