Реферати українською » История » Об'єднання російськіх земель Навколо Москви


Реферат Об'єднання російськіх земель Навколо Москви

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>ЗМІСТ:

>Вступ

>Розділ 1

1.1 Москва як центрформуванняМосковськогоКнязівства

1.2Формуваннямосковськогокнязівства

1.3ПолітикаКалити

1.4 Князь ДмитроІвановичДонськой йКуликовська битва

1.5СпадкоємціДонського

>Розділ 2

2.1Причиниузвишшякнязівства

2.2СтановленняМоскви як духовного центруРусі

>Висновок

Списоквикористовуваноїлітератури


>Вступ

ІсторіявсієїРосії -це багатостоліть, що принесли йрадість йбіль. Цевеликізавоювання йпротистояння.

>ЗародженняРусіпочалосяще до Хстоліття, але й основоюполягли дляРусістоліттяXІІІ-XV.

На нашійземлііснуютьміста старшеМоскви, але йсаме вонз'явилася самим центромоб'єднання до одного ізнайважчихмоментівнашоїісторії.

>Деякапослідовністьфакторівуплинула тих,щобце колисяневеликекнязівство стало великим йз'єднуючоїміж собоювойовничісторони,щобстворитиєдинувелику державу.

>Знадобилося более двох із половиноюстоліть,щобросійськінародиоб'єдналися й сталинезалежні відчужоріднихкраїн.

>Вигіднегеографічнеположення,спритність йвнутрішніякостікнязівзмоглизробитицекнязівство центромдуховним, центромнародним й центромусієїРусі.


>Розділ 1

 

1.1 Москва як центрформуванняМосковськогоКнязівства

>Перш ніж перейти довизначення причин й ходуузвишшя цогокнязівства,требасказатикількаслів про йогоголовне місто - Москва.Першізгадування про Москвузустрічаються влітописі неранішеXІІ в. Унійрозповідається, що в 1147 р.ЮрійДовгорукий запросивши свого союзника, князя Святослава ОлеговичаЧернігівського, напобачення у Москві, де смердотібенкетували іобмінялисяподарунками.

Приописіподій, щопішли вСуздальськійРусі засмертюАндріяБоголюбського,літописивпершеговорять про Москву, як про місто, й про ">Москъвлянах", як його жителів.Іпатіївськийлітопис под 1176 р. (6684)розповідає, щохворий князь Михалко,направляючи ізпівдня вСуздальську Русь, бувпринесений на ношах "доКуцкова,рекше доМоскви"; тамвіндовідався пронаближення свого ворога Ярополка йпоспішив у Володимир "ЗМоскві" усупроводімосквичів. ">Москьвляне ж, -продовжуєлітописець, - котріслихали,ожейде на не Ярополк, йвзвратишася тому,блюдучебудинківсвоїх". Унаступному 1177 р. (6685)літописець прямоназиває Москвумістом урозповіді пронападГлібаРязанського на князя Всеволода. ">Гліб ж туосіньприїхав наМосквь (до списків: у Москву) йпожежі місто весь й села".Цізвістки, незалишаючи уженіякихсумнівів віснуваннімістаМоскви, в тієї ж годинудають одинцікавийнатяк. Але вонище невстановленеодноманітненайменуванняміста: містоназивається то - ">Москвь", то - ">Кучково", ті - ">Москва".[1]

Зпівдня, ізЧернігівськогокнязівства, дорога у Володимирйшла через Москву, йсаме Москва бувпершиммістом, щозустрічалиприхожі ізпівденно-західноїРусі вСуздальсько-ВолодимирськійРусі. Колі, до смертиБоголюбського, князь МихалкоЮрійович й Ярополк Ростиславовичпішли напівніч ізЧернігова, -саме вМоскві, награницяхкнязюванняАндріяБоголюбськогозустріли їхніростовці.Вони натискали Ярополка далі, аМихалку,який небажалипускатиусерединукнязівства, смердотівказали: ">Пожди мало, наМоскві". Ярополквідправився "додружини Переяславля", а Михалко, неслухаючиростовців,поїхав у Володимир. Москва тутмалюється, якперехрестя, відякого можна було бтримати шлях й в Ростова, напівніч, й у Володимир, напівнічний схід.ВнутрішнішляхиСуздальськоїРусісходилися вМоскві до одного,якийвів напівдень, уЧернігівську землю. Черезрік Михалко,вибитий ізВолодимира,зновуйде ізЧернігова напівніч позакликуволодимирців.Назустрічйомувиходять йволодимирці, його друзі, йплемінник Ярополк - його ворог.Першіхочуть йогозустріти іохороняти,другийбажає недопустити його взайнятуРостиславичами землю. Прирізнихцілях ворогипоспішають в тієїсамий пункт - у Москву. Вочевидь, уданомувипадкузустрічатиМихалкаусьогозручніше було б награницікнязівства, ізякою біметою його анізустрічали.[2] Колі,нарешті, Михалко й брат його Всеволодзміцнилисяміцно уВолодимирі, князьчернігівський, Святослав Всеволодович,відправив перед тимїхніх дружин, ">приставя перед тимсина свогоОлгапроводити доМоскві". Провівши княгинь, Олегповернувся "у свою волость уЛопасну".Княгинь проводили до Першого пунктуволодіньїхніх чоловіків.Усіприведеніуказівкивідносяться до 1175-1176 р. Неменшцікавий йпізніший факт. Князь ВсеволодЮрійович,затіявши в 1207 (6715) р.похід напівдень, наОльговичів ("хочупійти доЧернігова", - говоритивін), відправивши у Новгород,вимагаючи,щоб сін йогоКостянтин ізвійськомприйшоввідтіля наз'єднання із ним;Костянтинпослухався й ">дождася батька наМоскві". На Москвуприйшов й сам Всеволод й,з’єднавшись тамзісвоїмисинами, ">пійди ізМоскви... йпридоша доОкі", що був тоді поза межамиСуздальськогокнязівства. У цьомувипадку Москва яснопредставляєтьсяостаннім, самимпівденниммістом уволодіннях Всеволода,відкіля князь прямовступає вчужу землю, уволодіннячернігівськихкнязів.ПрикордоннеположенняМоскви природноповинне було бзвернутинеї цого разу взбірнемісце дружин Всеволода, вопераційний базиспочатого походу.

Алі не лишестосовно чернігівськоїземлі Москвавідігравала рольприкордонногоміста, - із тім ж самимзначенням буввініноді і увідносинахСуздальської чиРязанської земель. У 1177 (6685) р. князьрязанськийГліб,нападаючи наволодіння Всеволода,звернувсясаме на Москву, якцезазначеновище. Ті жповторилося і у 1208 (6716) р.;рязанськікнязі ">начаставоювати волостьВсеволожю великого князябіляМоскви". МосквастосовноРязаніпредставляється нампершимдоступним длярязанців пунктомСуздальськоїземлі, доякого у яких бувзручний шлях поМоскві-ріці.Цим шляхом так чиінакшескористалися йтатариБатия, щоприйшли ізрязанськоїземлі, відКоломни,насамперед доМоскви.[3]

Отже,випливаючи політописах запершими часткамиМоскви,насампередзустрічаєтьсяїїім'я врозповідях провійськовіподіїепохи. Москва - пункт, уякомузустрічаютьдрузів йвідбиваютьворогів, щойдуть ізпівдня. Москва - пункт, наякий,насамперед ,нападають ворогисуздальсько-володимирськихкнязів. Москва,нарешті, -вихідний пунктвоєннихопераційсуздальсько-володимирського князя,збірнемісце йоговійськ удіяхпротипівдня. Вочевидь, щоце місто було бпобудовано у видахогородженняСуздальсько-Володимирськоїземлі із боцічернігівськогопорубіжжя.Принаймні, процешвидше надозволяє говоритиписьмовийматеріал.

якмаленьке йновемістечко, Москвадоситьпізно сталостольниммістомособливогокнязівства.Найбільшпомітним ізпершихмосковськихкнязів був Михайло Ярославович Хоробрит, прозвань так свої, щовін безусякого права,завдякиоднійсвоїйсміливості, скинувши князя Святослава йзахопив у свої рукивеликекнязювання.Незабаром заХоробритоммосковськийстілдіставсякнязевіДанилові Олександровичу, щовмер у1303р., щозробився родоначальникоммосковськогокнязівськогобудинку. З тихийпір Москва сталаособливимкнязівством ізпостійним князем. [4]

 

 

1.2 >Формуваннямосковськогокнязівства

>Московськевеликекнязівство,феодальна держава наРусі.Утворилосябілясередини 14 в. урезультаті зростаннюМосковськогокнязівства, щовиділилося в 1-їполовині 13 ст. як часткаВолодимиро-Суздальськогокнязівства. З 1276 уМосквікняжив Данило Олександрович.

Двапершихкнязівстигли ">примислить"собі весьплинМоскви-ріки,віднявши відрязанського князя місто Коломну наустя р.Москви й відсмоленського князя містоМожайськ наверхів'ях р.Москви.

Данило Олександрович (1261 - 1303), князьмосковський (із 1276), родоначальникмосковськихкнязів. СінОлександраНевського.Приєднав Коломну в 1301 й ряд волостей. Здобувши зазаповітом у 1302Переяславль-Залеський йМожайськ у 1303,поклавши вухо зростаннюМосковськогокнязівства. [5]

Сін його >Юрій Данилович (1303-1325),землі йбагатстваякоговирослинастільки, щовін, якпредставникстаршоїлінії впотомстві Ярослава II Всеволодовича,зваживсяшукати вОрдіярлика навеликекнязюванняВолодимирське й вступивши уборотьбу за Володимир зтверським князем Михайлом Ярославовичем (>цей князь Михайло бувплемінником князяОлександраНевського йприходивсямолодшимдвоюрідним братомДаниловіМосковському й, стало бути,дядьківкнязевіЮрієві Даниловичу).Боротьбавелася вОрді шляхомінтриг йнасильств.Обоє князя, ймосковський йтверський, вОрді булиубиті.Великокнязівськийстіл тодідіставсясинові Михайла, ОлександровіТверському; аМосквівокняжився брат Юрія,Іван, напрізвисько Калита (>тобтокошіль).[6]

 

1.3ПолітикаКалити

>Іван Данилович Калита (>рікнародження невідомий -вмер у 1340) -московський князь із 1325,московський великий князь 1328 - 1340 ; сінмосковського князя ДанилоОлександровича.Бувжорстоким йхитрим,розумним йзавзятим удосягненнісвоїхцілей правителем.Зіграввелику роль упосиленніМосковськогокнязівства,збиранніросійських земельнавколоМоскви,використовуючи вцихціляхдопомогаЗолотоїОрди, дляякоївінзбирав із населеннявеличезнуданину.Нещадноприпинявнародненевдоволення, щовикликалосяважкими поборами,розправлявся ізполітичними супротивниками -іншимиросійськимикнязями.[7]

>ВчасноправлінняІванаКалитивідноситьсярозширення територїМосковськогокнязівства йпосиленнязначенняМоскви, що сталаосновоюоб'єднанняРозрізненоїРусі вєдину державу ізєдинимурядом.

>Великекнязюванняненадовгоудержалося утверського князя. Олександр Михайлович ставши начолітверичів, щорозправилися із татарами, щонасильничали уТвері. На карутатарськевійськоспустошилоТвер йзмусилоОлександрабігти в Псков.ЦіноюруйнуванняТвері цого разу бувврятована Москва.Тверрозорили задопомогоюКалити, що ходили в Орду й повернулися із великоютатарськоюраттю. У 1328 р.Іван Даниловичзновуходив в Орду йповернувся ізярликом навеликекнязювання, котріопинились до рук, щовмілиміцнотриматиотримане добро. Москваміцнозробилася столицеюПівнічно-СхідноїРусі.

>Віннагромадиввеликібагатства (>звідси йогопрізвисько "Калита" - ">кошіль", ">грошова сумка"), щовикористовував на купівлю земель у чужихкнязівствах йволодіннях.

>СтосовноОрдимосковський князьвівтрадиційнуполітику батька йдіда. УОрдівіннезаміннезустрічаввеликіпочесті від ханаУзбека, щоприходивсяйому свояком. Узбекприслухався до думиІвана Даниловича, щовмілонаправлятиподії у своюкористь. Калита добро знавшихижізолотоординські порядки,ретельнозбирав ізросійських земель ">вихід" йготовий бувйтиназустрічгрошовимдомаганням татар у тому,щобзбирати на їхнікористьщедодатковийзапит. Алі дармабачити вКалитіякогось заузятогонизькопоклонника передОрдою.Найважчийгрошовийпобір бувусе-такилегшеспустошливихтатарськихнабігів. У кожномуразі, Москвакористувалася приКалитіповним йнебаченим доньогоблагополуччям.

>Володіннямосковського князя сталипомітнопросуватися наДалекуПівніч. У 1337 р.московська рать працювала у областьПівнічноїДвіни, що належалаНовгороду. У тієї годинуДвинськая областьзалишилася вновгородськомуволодінні, але йІван Данилович вжерозпоряджався наПечері йдарував "...>сокольниківпечерських,хто дивитисяПечеру",різнимипільгами.[8]

КалитазаклавосновимогутностіМоскви.Вінпершийпочавпоєднуватинавколонеїросійськіземлі.Післядовгогопроміжку годинивін бувпершимавторитетним князем,впливякогопоширилося протягом усьогоПівнічно-Східну Русь. Кремль приІваніКалиті бувзначнорозширений йобнесенийміцноюдубовоюстіною (1339 ), уньому булипобудовані Першікам'яні церкви, у томучисліУспенський собор, щозробивсяусипальницеюмитрополитів, йАрхангельський собор, деховалисямосковськихкнязів.Кам'яні приміщення,зведені приІваніКалиті до нас потребу незбереглися, бо булизаміненіновими приІвані.Багатствомосковського князяпідкреслюється йогопрізвиськом "Калита", щоозначає ">грошова сумка".

ЗазаповітомІванаКалитиМосковськекнязівство було брозділеноміж йогосинами Семеном,Іваном й Андрієм;спадкоємцемКалити був його старший сін СеменГордий.[9]

>ДіяльністьКалити неоднозначнооцінюється йогосучасниками іісториками. З одного боці,вінвважаєтьсяголовнимнатхненникомрозгромуТвері, щозахищала права йдостоїнстворосійських людейпротитатарськихґвалтівників. Зіншого боці,він ставшипрямимпродовжувачем політикиОлександраНевського, щодомагалося догоди ізЗолотоюОрдою зазаради Ро-сійськоїземліще неготової дорішучоїборотьби із татарами, щонезабаромпроведе з собою наКуликове полі ДмитроДонськой,онукКалити.

Наоднійчаші вагруйнуванняросійськоїземлі,пожежі йруйнуванняТвері,Торжка,Кашина іінших міст,незліченнакількістьполонених, щоженуться втатарське рабство.

Наіншійчаші ваг Москвазробиласямістомславним ">лагідністю",вільним відбезперервноїпогрозитатарських навал, аце винне було бнадзвичайносприятиростові йбагатствуміста.ПеревагаМоскви надТвер'ю, чого такдомагавсяЮрій, було б остаточнодосягнуте при йогомолодшомубраті.

ПриІвані Москва сталарезиденцією митрополита ">усіяРусі", що маловажливезначення, боцерквакористувалася великимідеологічним йполітичнимвпливом.ДіяльністьКалитисприяла бо бувзакладена основаполітичної іекономічноїмогутностіМоскви йпочавсяекономічнийпідйомРусі.[10]

 

1.4 Князь ДмитроІвановичДонськой йКуликовська битва

СиніІванаКалитивмирали вмолодихроках й княжили недовго. СеменГордий (1340-1353) помер відморовоївиразки (>чуми), щообійшла тоді всюЄвропу;Іван Червоній (1353-1359) помер відневідомої заподій,маючивсього 31рік.Після Семенадітей незалишилосязовсім, а послеІваназалишилосявсього два сині. Батьківщинамосковськихкнязів, таким чином, незбільшувалася, ймосковськіпитоміземлі недробилися, як тібувало вінших частках. Тому силаМосковськогокнязівства неослабшала ймосковськікнязі однеіншимодержували вОрдівеликекнязювання йміцнотримали його за собою.Тільки после смертиІванаЧервоного, коли вМоскві незалишилосядорослихкнязів,ярлик навеликекнязювання буввідданийсуздальськимкнязям. Однакдесятилітніймосковський князь ДмитроІванович (1359-1389), щонаправляється митрополитомАлексією й боярами,почавборотьбу зсуперниками,устигзалучити зважується на власну бік хана йзновуопанував великимкнязюваннямволодимирським.Суздальський князь ДмитроКостянтинович був великим княземусьогобіля двох років. [11]

Такпочалосячудовекнязювання ДмитраІвановича.Перші його роктакерівництвосправами належаломитрополитовіАлексію й боярам;потім, коли Дмитрозмужнів,вінвів справ сам. О першій годиніоднаково політикаМоскви приДмитрівідрізняласяенергією йсміливістю.

>По-перше, упитанні провеликекнязюваннямосковський князь прямо йрішуче ставши натаку точкузору, щовеликокнязівський сан й місто Володимирскладають "вотчину",тобтоспадкоємнувласністьмосковськихкнязів, йнікомуіншомуналежати неможуть. Так Дмитро мовивши удоговорі ізтверским князем й так саме писавши усвоїйдуховнійграмоті, уякій прямозаповідаввеликекнязювання, вотчину свою,старшомусвоємусинові.

>По-друге, увідношеннііншихкнязівВолодимиро-СуздальськоїРусі, а й увідношенніРязані й Новгорода Дмитротримавсявладно йповелительно.Вінвтручався в справіншихкнязівств: затвердившисвійвплив уродинісуздальсько-нижегородськихкнязів,перемігрязанського князя Олега й последовгоїборотьбипривів у залежність відМосквиТвер.Боротьба ізТвер'ю був особливозавзята йтривала.Тверський великий князь Михайло Олександровичзвернувся подопомогу долитовськихкнязів, що в тієї годину малі вжевеликісили.Литовський князь Ольгерд осадивши саму Москву, лише щообнесенуновоюкам'яноюстіною, але йвзятиїї неміг й прийшов у Литву. Амосковськівійськапотім взяли в облогуТвер. У 1375 р.міжТвер'ю йМосквою бувукладений,нарешті, світло, поякомутверський князьвизнавав собі ">молодшим братом"московського князя йвідмовлявся відусякихдомагань наВолодимирськевеликекнязювання. Алі ізЛитвоюзалишилася вМосквиворожнеча й после світу ізТвер'ю.Нарешті, увідношенні Новгорода Дмитротримав собівладно; коли ж,наприкінці йогокнязювання,новгородціослухалися його,він прийшов на Новгородвійною іупокорив його,наклавши нановгородців ">окуп" (>контрибуцію) у 8000карбованців. Таквиросло приДмитрізначенняМоскви впівнічнійРусі: вон остаточнотріумфувала надусімасвоїмисуперниками йворогами. [12]

>По-третє, приДмитрі Русьупершенаважилася навідкритуборотьбу із татарами. Мрія прозвільненняРусі відтатарського ярма жила йранішсередросійськихкнязів. Усвоїхзаповітах й договорах смердотінерідковиражалинадію, що "Богвизволить відорди", що "Бог Ордуперемінить". СеменГордий усвоїйщиросердечнійграмотіперестерігавбратів жити у світі поотцовузавіті, ">щоб продовжуєпам'ятьбатьків наших й наша,щобсвіча незгасла".Підцієюсвічеюрозуміласяневгасима думка пронароднезвільнення. Аліпоки Ордазалишаласясильне йгрізної, ярмоїї як йранішетяжіло надРуссю.Боротьба із татарами сталаможлива йнеобхідналише тоді, коли вОрдіпочалася ">замятнямнога",інакшекажучи,триваламіжусобиця. Там один ханубивавіншого,володарізмінювалися ізнезвичайноюшвидкістю, притулоклиласяпостійно й,нарешті, Ордарозділиласянадвоє ймучиласяпостійноюворожнечею.Можна було бзменшитиданинуОрді йтримати собінезалежніше. Понад те:з'явиласянеобхідністьузятися зазброюпроти окремихтатарськихзграй.Під годинуміжусобиць ізОрдивибігали напівнічвигнанцітатарські йневдахи,яким вОрді загрожувала зазагибель.Вонизбирались увеликівійськові зажени под проводомсвоїхкнязьків й жилиграбіжництвомросійських ймордовськихпоселень вобластірік Оки йСури.[13]Вважаючи них запростихрозбійників,російські люди безстисненьганяли їхнього й били.Князірязанський,нижегородські й сам великий князь Дмитропосилалипроти них своїраті.ОпірРусіозлобляло татар йзмушувало них, у своючергу,збиратипротиРусіусівеликі йвеликісили.Вонизібралися под начальством царевичаАрапши (>Араба-шаха), завдалиросійськимвійськам сильнапоразка на р.Пьяне (>припливСури),розорилиРязань йНижній Новгород (1377). Зацемосквичі йнижегородцирозорилимордовськімісця, у якітрималисятатари, на р.Суре.Боротьбаставалавідкритої йзапеклою.ТодіопанувавОрдою йпотімпроголосила собі ханом князь Мамайвідправив на Русьсвоєвійсько дляпокаранняперекірливихкнязів;Нижній Новгород бувспалений;постраждалаРязань; Алі ДмитроІвановичмосковський не пустивши татар у своїземлі йрозбив нихРязанськійобласті на р.Воже (1378).

>Обидвісторонирозуміли, щомає бутиновезіткнення.Відбиваючирозбійницькізграї,російськікнязіпоступововтяглися вборотьбу ізханськимивійськами, щопідтримувалирозбійників;перемога з них даваларосіяниноммужність дляподальшоїборотьби.Випробувавшинепокору із боціРусі, Мамайповинний був чивідмовитися від влади надРуссю, чи жйтизновускоряти Русь, щопіднялазброяпротинього. За дві рокта послебитви наВоже Мамайпочавпохід наРусь.[14]

>Розуміючи, що Русьзробитьйомустійкийопір, Мамайзібраввелику рать й,крім того,ввійшов узносини ізЛитвою, що, як мизнаємо, був тоді ворожачиМоскві.Литовський князь Ягайлообіцяв Мамаюз'єднатися із ним 1вересня 1380 р.Довідавшись проготування Мамая,рязанський князь Олетакожввійшов узносини ізМамаєм й Ягайлом,намагаючисьуберегти свій край від новогонеминучогоруйнування татарами. Неукрилисяготування татар до походу й відмосковського князя.Вінзібравнавколо собі всіхсвоїхпідручнихкнязів (>ростовських,ярославських,бєлозерських). Надіславшивінтакож задопомогою доінших великихкнязів й в Новгород, але й ані від кого із нихвстигодержатизначнихдопоміжнихвійськ йзалишився при однихсвоїх силах.Силиці,щоправда, буливеликі, йсучасникидивувалися яккількості, то йякостімосковськоїраті. Позвістках про рух Мамая князь Дмитровиступив упохід усерпні 1380 р. Передпочатком походу буввін у преподобногоСергія в йогомонастирі і здобувши йогоблагословення на лайку.Знаменитийігумен давши великомукнязеві ізбратії свогомонастиря двохбогатирів поіменіПересвітла іОслебя, яквидимий знак свогоспівчуття до подвигу князя Дмитра.Спочаткумосковськевійсько руйнувало на Коломну, дограницьРязані, бо думали, що Мамайпіде на Москву черезРязань. Колі ждовідалися, щотатарийдуть назахід,щобз'єднатися ізЛитвою, ті великий князьрушивтеж назахід, доСерпухову, йвирішив нечекати Мамая насвоїхграницях, айти доньогоназустріч у ">дике полі" йзустріти йогораніш, ніжвінустигне тамзійтися ізлитовськоюраттю. Недатиз'єднатися ворогам йбити нихпорізно -звичайневійськове правило. Дмитропереправився через Оку напівдень, прийшов доверхів'їв Дону,перейшов й Дон, й на Куликовому полі, приустірічкиНепрядви ( щовпадає в Донправоруч)зустрівМамаєвурать.[15]

>Литовський князь невстигз'єднатися із нею й був, як говорили тоді,усього на день шляху відмісцязустрічіросіян й татар.Боячись поганого результатумайбутньоїбитви, великий князь поставивши употайливомумісці, удіброві в Дону,особливийзасадний полк под начальством свогодвоюрідного брата князяВолодимираАндрійовича й бояринаБоброка,волинця родом.Побоювання Дмитравиправдалися; унайжорстокішійсічітатариздолали йпотіснилиросіян; впала багатокнязів й бояр: сам великий князь пропавшибезвісно;збитий ізніг,він безпочуттів лежавши под деревом. Укритичнухвилинузасадний полк ударивши на татар,зім'яв їхні й погнавши. Неочікували ударутатари кинулисвійтабір йбігли незважаючи. Сам Мамайутік ізбойовища ізмалимпочтом.Росіянипереслідували татаркількадесятків верст й забралибагатийвидобуток.

>Повернення великого князя у Москві було бурочисто, але й йсумно. Велика бувперемога, але йвеликі йвтрати. Колі, після двох рокта (1382),новийординський хан, що скинувши Мамая,Тохтамишраптовоприйшов ізвійськом на Русь, у великого князя не було б под рукамидосить людей,щобзустріти ворога, йвін незмігїхнійнезабаромзібрати.Татарипідійшли доМоскви, а Дмитро прийшов напівніч. Москва бувузята татарами,пограбована й спалена;розорені були ііншіміста.Татаривидалилися із великимвидобутком й ізполоном, а Дмитроповинний буввизнати собізнову данником татар йдатихановізаручником свогосина Василя. Таким чином, ярмо не було бскинуто, апівнічна Русь бувзнесиленабезуспішноюборотьбою зазвільнення.[16]

>ПротеКуликовська битва малавеличезнезначення дляпівнічноїРусі й дляМоскви.Сучасникивважалиїїнайбільшоюподією, йпереможцеві татар, великомукнязевіДмитрові, далипочеснепрізвисько ">Донського" заперемогу на Дону.ВійськовезначенняКуликовськоїперемогиполягало втім, що воназнищилаколишнєпереконання внепереможностіОрди й показала, що Русьзміцніла дляборотьби занезалежність.Набіг Тохтамиша незменшив цогозначенняМамаєвапобоїща:татариздолали в 1382 р. лише боприйшли ">изгоном",раптово йкрадькома, а Москва їхньогопрогледіла й неубереглася.Усірозуміли, щотепер Русь непіддасться, як колися,наваламОрди й що татарам можнадіятипротиРусі лишененавмисниминабігами.Політичне ж йнаціональнезначення Куликовськоїбитвиполягало втім, що вона далапоштовх дорішучого народногооб'єднання подвладою одного государя,московського князя. Зпоглядутодішніхросійських людей,події 1380 р. малітакийзміст: Мамаєва навализі страхомчекала всяпівнічна Русь.Рязанський князь,боячись за собі, ">змінив",ввійшовши впокірну угоду із ворогом.Іншівеликікнязі (>суздальсько-нижегородські,тверські)причаїлися,вичікуючиподій. Великий Новгород непоспішавзісвоєюдопомогою. Одинмосковський князь,зібравши своїсили,зваживсядативідсіч Мамаю йпритім не так насвоємурубежі, а дикогополі, девін застуючи собою жодна своя частка, а всю Русь.Прийнявши у собітатарський тиск, Дмитроз'явивсядобримстраждальцем за землюРосійську; авідбившицей тиск,вінвиявивтакуміць, що ставила його природно начолівсього народу,вище всіхіншихкнязів. Донього, як до свогоєдиного государя,потягнувся весь народ. Москва стала всіх центром народногооб'єднання, ймосковськимкнязямзалишалося лишекористуватися плодами політикиДонського йзбирати воднецілеземлі, щойшли вїхні руки.

 

1.5СпадкоємціДонського

>Донськойвмерусього в 39 років йзалишив после собітрохисинів.Старшого, ВасиляДмитровича (1389-1425),він благословивши великимкнязюваннямВладимирським йзалишивйомучастина вМосковськійдолі;іншимсинамвінподіливіншіміста йволостісвоєїмосковськоїдолі. При цьому усвоємузаповітівінвиразився так: "а, погріхомотиметь Богсинамого князяВасилья, ахто якщо под тім сін мой,ино томусиновімоємукняжВасильєв частка". Напідставіцихслівдругий сін Дмитра,Юрій,вважав собіспадкоємцем свогостаршого брата як умосковських землях, то й у великомукнязюванні. У цьомувін бувнеправий, бо Дмитромав наувазі лише тієївипадок,якби Василь помербездітним;узагалі жмосковськікнязітрималися усвоїхзаповітах початкусімейногоспадкування, а чи не родового, й сам натискали собі ">вотчинниками"великокнязівських йсвоїхпитомихземель.[17]

Великий князь ВасильДмитрович бувлюдинубезособовий йобережний. Приньому МосквазахопилаНижній Новгород усуздальськихкнязів увидізвичайного у тому годинупримисла. Великий князьспирався вційсправі на ханаТохтамиша, що давшийомуярлик наНижній понадярлик навеликекнязювання. Алі колиТохтамиш бувскинутийазіатським ханомТимур-Ленком чи Тамерланом, тівідносини із татарами у Василязіпсувалися. Русьочікуваластрашноїтатарської навали йготувалася до оборони. Великий князьзібраввеликевійсько й ставши насвоємурубежі, наберезі Оки,зважившисьвідбити ворога. Москва був готова до облоги. МитрополитКупріян, у тому,щобпідтриматибадьорість ународі, подавши думку принести у Москвіголовнусвятинюусього великогокнязювання -ВладимирськуІконуБогоматері,привезену у Володимир ізпівдня князем АндріємБоголюбським. (З тихийпірцяіконазалишається вмосковськомуУспенськомусоборі). Алі Тамерлан

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація