Реферати українською » История » Монетні системи антічності


Реферат Монетні системи антічності

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>Монетнісистемиантичності

>Письмовіджерела таархеологічніматеріалисвідчать про ті, що Першімонетиз'явилися уЛідії – наузбережжіМалоїАзії нарубежі VIII й VII ст. дон.е., адещопізнішепочавкарбуватимонетиаргоськийцарФідон на про.Егіна (>єтакожіншіверсії про вушкокарбування монет).Наприкінці VII – на початку VI ст. дон.е. уже багатогрецьких місткарбували своїмонети. У основугрошово-монетниходиниць булипокладеніспільнімайже для всіхгреківваговіодиниці та їхньогоназви: талант,міна,статер, драхма,обол. 1 талант = 60мінам; 1міна = 50статерам; 1 драхма = 6оболам; 1обол = 8халкам; 1халк = 7лептам. Талант (>аттичний) = 26,196 кг копійчаногометалу;міна = 436,6 р; драхма = 4,37 р;обол = 0,73 р. Талант ймінавідігравали рольгрошово-лічильниходиниць, азасобамиобігу (монетами) сталистатер, драхма,обол йкратніїм, невище від 10драхми.Відрізняють дватипигрецькихмонетних систем –системи,побудовані настатері, йсистеми,основноюгрошовоюодиницею які був драхма.

>Монетнісистеми, для якіосновнимметалом було б золото чиелектр,переважнобазувалися настатері, а «>срібні»монетнісистеми – надрахмі.Монетнісистеми,побудовані наелектрі тазолоті. (>ДодатокА5) [17].Найстарішоюмонетноюсистемоювважаєтьсямілетська (від м.Мілет) VII –поч. V ст. дон.е.Назвастосуєтьсяелектрових монетіонійськогоузбережжя (вМалійАзії), якуперебувало подвладоюлідійськихцарів.Статер зацієюсистемоюваживблизько 14,25 р. На лицьовомубоцінайбільшранніх монетбачимопримітивнізаглибленнязамістьзображення,пізніше –ім'я царя йзображення голови леви. Назворотномубоцічіткезображеннявідсутнє,єлишесліди відметалевого стрижня уформітрьохвтиснутихпрямокутників.Поряд ізстатерамивиготовлялись їхні половинки, але йчастіше –третічастини (>тріте),шості (>гекте),дванадцяті (>гемігекте), апізнішетакожіншічастини ззнаменниками,кратними 12, аж до 1/96.Післяневдалогоповстаннясоюзнихгрецьких містМалоїАзіїпротиПерсії 494 р. дон.е. йзруйнування персамиМілетаця системазанепала, хочмалоазійськеелектровекарбуваннятривало і далі.Майже паралельно ізмілетськимистатерами вобігу булизначноважчістатери –фокейськоїсистеми (>назва від м.Фокея),масою понад 16 р (VII –30-ті рокта IV ст. дон.е.). На лицьовомубоціцих монет бувзображений тюлень,грецьканазваякоговідповідаланазвіміста. Зацієюсистемоюкарбувалисяелектровістатери м.Кізік,т.зв.кізікіни, котрівідіграваливажливу роль угрошовомуобігуМалоїАзії йвсієїГреції.Вони малінеабиякезначення якзасіб великихплатежів уторгівельнихопераціях йнагромадженнябагатства. Усередині V ст. дон.е.монетнийдвір м.Кізік ставшинемовбифілієюафінського монетного двору длякарбуванняелектрових монет. ІлишезолотімонетиОлександраМакедонськоговитіснили їхні ізгрошовихринків. Достатера, в м.Кізіккарбувалисящегекте (частина) йдрібнішічастинистатера.Кізікіни булипоширені вбасейніЕгейського;Мармуровогоморів, а й уМакедонії,ФракбасейніЧорного моря,зокрема м.Ольвія.Цімонетизнаходять напівдні України.Третьоющодоінтенсивностіпоширення на територїМалоїАзії бувперськамонетна система.Попередниками монетцієїсистеми булит.зв.крезовістатери,золоті йсрібні.

>НайбільшранньоюмонетноюсистемоюГреції, щобазувалися насріблі бувегінська система, вонвиникламайжеодночасно ізмілетською. За неюкарбувалисяпереважносрібністатери (>дідрахми = 2драхми)масою 12,14-14,55 р. Нааверсі монет бувзображенасухопутна черепаха –емблема м.Егіни.Драхма (1/2статера) йменшіномінали (1/2,1/6,1/12драхми)спочаткувипускалисярідше.Монетицієїсистеми булирозповсюджені поза межами про.Егіна,зокрема вАттиці.Наприкінці VII й в VI ст. дон.е.власнекарбування наосновіегінськоїсистемипочалиКікладськіострови, атакож багато містпівнічної йсередньоїГреції йПелопоннеса,Мегара,Беотійський союз міст,культовіцентри Дельфі таОлімпія. До нихприєдналисяпричорноморськіміста (>Ольвія,Пантікапей) [17,c.56-58].

>Евбейськамонетна система,дещомолодша відегінської, бувпоширена вАттиці від годиниреформи Солона 594 р. дон.е.Вже відсередини VI ст. дон.е. зацієюсистемою,названоюевбейсько-аттичною,карбувалисятетрадрахми (= 4драхмам)масою 17,44 р йдрахми (4,36 р). ЗАттики вона був перенесена вСицилію,зокрема в м.Сиракузи, наафриканськеузбережжя й напівнічГреції.Панівне становище втодішньому античному світі, уже якаттичнамонетна система, вонапосіла відчасівОлександраМакедонського (336-323pp. дон.е.).Всі ринки від того години булинасиченізолотимистатерами,подвійнимистатерами йдрібними монетами,переважнотетрадрахмами йдрахмамиаттичноїсистеми.Відповідно дотогочасногоспіввідношеннявартості золота йсрібла (1:10), одинзолотийстатердорівнював 20срібнимдрахмам, чи 5тетрадрахмамтієї жсистеми. Зкінця VI ст. дон.е.афінськімонети маліпостійнезображення: на лицьовомубоці – головаАфіни віонійськомушоломі, назворотному – сова.Від 336 р. дон.е. насрібних монетахОлександраМакедонськоголицевий бікмістивзображення Геракла влев'ячійшкірі,зворотний – Зевса натроні.Після смертиОлександраМакедонськоговиниклиновімонетнітипи.ПіслязавоюванняГреції Римоматтична драхмаприрівнювалася за курсом доримськогоденарія.Коринфськамонетна система бувтотожнаевбейській, але йвідрізнялася віднеї тім, щостатермасою 8,72 рподілявся не так надві, як уаттичній, але в тридрахми й тому одна драхмаважила 2,91 р.Статери йдрахмиКоринфавипускалися ізкінця VII ст. й аж доелліністичноїепохи. Нааверсікоринфських монетзображений Пегас, нареверсі – головаАфіни вкоринфськомушоломі. У V-IV ст. дон.е.коринфськістатеристаютьнайпоширенішими монетами взахіднійполовинігрецького світу. Уелліністичнуепохукоринфська драхмазновунабула великогозначення.Згаданівищемонетнісистеми булиосновними вГреції таелліністичнихкраїнах.Вони недаютьповногоуявлення пророзмаїттягрецькихмонетних систем.Крім них,існувалиінші,наприклад,фінікійська,хіоська,родоська. Однакзнанняосновних системдопомагаєзорієнтуватися вдужескладнихмонетних системахстародавньоїГреції [17,c.56-58].

>Крімелектрових,золотих йсрібних монет, устародавнійГреціїкарбувалисящеміднімонетихалк й лепта.

>Римськамонетна систематакожналежить доантичнихмонетних систем.Особливістюримськоїмонетної справ було б ті, унійважливу ісамостійну рольвідігравалимідні (>бронзові)монети. УСереднійІталіїмідіспоконвікувідводилася роль копійчаногометалу. Упраісторичнихпохованнях коло рукипомерлого булизнайдені шматкинеобробленоїміді,т.зв.aesrude.Пізніше вобігуз'явилисязлитки (бруски)бронзи,поверхню які із годиноюпочалиоздоблюватипримітивнимзображенням чи орнаментом,т.зв.aessignatum. Колі ж удругійполовині IV ст. дон.е.почавсявипуск рим. монет,металом для їхнівиготовлення послужилатрадиційнамідь (>Додаток 7).Завдякигрецькимколоністамкарбування монетпоширилось ізГреції наСицилію,ПівденнуІталію, якоїназивали тодіВеликоюГрецією. Тут, доречі, булипоширенісрібністатери,т.зв.римсько-кампанськімонетимасою 6,82 р, щостановилинемовбиперехіднийетап докарбування рим. монет.Перші рим.монети (>великікруглілитікружальця ізміді,бронзи)почаливиготовлятибл. 338 р. дон.е. наосновіприйнятої вРимі йСереднійІталіїторговельноїсистеми ваг.Одиницеюмаси бувлібра –римський фунт, й томуперша монета ас –важилацілий фунт йназивалась асомлібральним (>це не фунт у 327,4 р, щозгодом бувпокладений основоювсієїмонетної справ, а що ліг – 272,88 р, званьоським фунтом).Ас, як йторговий фунт,поділявся на 12унцій.Крім аса,випускалися іменшіномінали:семіс,трієнс,квадранс,секстанс,унція, атакожчастиниунції.

Колібл. 269 р. дон.е.почалосякарбуванняримськихсрібних монет (запитання про вушкокарбуванняпершихримськихмідних йсрібних монет, атакож роктапроведення реформще ідосідискутуються), ас йменшіномінали уже невідливалися, акарбувалися,причомумаса аса шляхомсекстарноїредукції (>зменшеннямасимонети дошостоїчастинипопередньоївеличини) бувзменшена до 54,59 р (327,45:6).Відтоді всяримськамонетна справабазувалася наоднаковійоснові.Срібнийденарійважив 4,55 р (1/72 рим. фунта) ймістив усобі 10асів.Одночаснийобігсрібних ймідних монетспирався натодішнєспіввідношеннявартостіцихметалів як 120:1, щовідповідалоцініметалів уторгівлі.Крімденарія,карбувалисязісріблаквінарій,сестерцій йвікторіат.

У 217 р. дон.е.відбулася реформа, заякоюмасаденаріязменшилася до 3,9 р (1/84 фунта),маса аса дооднієїунції – 27,28 р.Змінилось йспіввідношенняміжденарієм й асом.Денаріймістив не 10, а 16асів й томуквінарійдорівнював 8, асестерцій – 4 асам. Уцихумовах (>ауріхалк) = 400 асам (бронза). Зачасів Нерона (54-68)масаденаріязнизилася до 3,41 р (1/96 фунта), аауреуса – до 7,28 р (1/45 фунта).Водночаспочалось йпсуваннявисокопробнихдосісрібних монет.Додавання досрібламеншціннихметалів (>міді)призвело доти, що подкінець II ст. усрібніймонеті було блише 50% чистогосрібла, адругійполовиш III ст. –ще менше. Часто сутьмонети бувмідною,лишезверхувкрита тонким кулеюсрібла. Це було бофіційнимфальшуванням монет.ІмператорКаракалла 214 рзробивспробузміцнитигрошовегосподарство,випускаючит.зв.антонініани, але й смердоті не маліуспіху черезшвидкепсування.Деякастабілізація вримськійгрошовійсправівідбулася заКостянтина І.Від 314 р.вінзапровадив узахіднійполовиніімперії, а від 324 р. повсійімперіїкарбування золотогосолідамасою 4,4 р (1/72 фунта),який ставшиосновноюмонетою йлічильноюодиницеювсієї держави.Крімсоліда,карбувалися його половинки –семіси йтретічастини –тріенси (>треміси). Зсрібла зачасівКостянтинакарбувалисяміліарісій, що зацінністюдорівнював 1/1000 золотого фунта, йсіліква = 1/1728 фунта.Пізніше,зокрема уВізантії,сіліква бувпокладена основоюгрошовоїлічби [>17,c. 49-56].


>Монетнісистеми добисередньовіччя й Нового години

>Карбування монет за добисередньовіччя йНовихчасівдослідникиподіляють нашістьосновнихетапів (>періодів).

першийперіод –періодварварськогокарбування.Хронологічноохоплює V – середину VIIIстолітьнашоїери йнайбільшогопоширеннянабуло вкоролівствахЛангобардів,франків,державіанглосаксів. Уоснові копійчаногообігуцих земель –пізньоримські чиранньовізантійськімонетнівипуски (>карбування з золота).Емісії їхні булинезначні,оскільки понадзначення смердотівідігравали уполітиці, ніж векономіці.

>Закінчення Першогоперіодухарактеризуєтьсязростанням хаосу вєвропейських державах. Ацевимагаловпорядкуваннягрошовихвідносин, якувідбулося у іншомуперіоді.

Іншийперіод (середина VIII – X ст.) –періодкаролінзькогоденарія.

>Монетна справа вдержавіКаролінгіврегламентуваласяокремимистаттямиВернонського (755p.),Мантуанського (781p.),Франкфуртського,Тюнвільського (805 р.)капітулярівПіпіна Короткої (751 – 768) та Карла Великого (768 – 814).Основноюмонетою, згідно ізВернонськимкапітулярієм, був золота монета,розмінною –срібна. ЗаМантуанськимкапітулярієм, вагиденарія (якосновноїгрошовоїодиниці)збільшилась до 3,3 р.Тюнвільськийкапітулярій (805 р.)регламентував діяльністьмонетнихдворів.

>Єдині правила йнормищодозовнішньогооформлення монетзапроваджено ізприйняттямПїїрськогоедикту. З того години всіхмонетарів нааверсі було бзобов'язановміщуватикоролівськумонограму, нареверсі –зображенняхреста,навколоякого –назвумісцякарбування монет.

Карл IIнадавав правомонетноїрегаліїдуховним феодалів –містамБезансону,Діжону,Суасону.Каролінзькадинастія правила до 987 року уФранції, уНімеччині – до 911-го.

>Третійперіод (X – середина XIII ст.) –період феодальногодинарія.

У Х – XIстоліттяхформуютьсяновіекономічнівідносини.Існуєнеобхідністьобмінуміжмістом й селом.Дальшогорозвиткунабуваєвнутрішнійринок. Урізних державахЄвропи (>Чехія,Німеччина,Словаччина,Англія)протягом IX – XII ст.виявленовеликіпокладисрібла, що,безумовно,сприялорозвиткумонетної справ. УАнглії,наприклад, Першімонети було бвідкарбовано королемЕдгаром (957 – 976). Тією одну годину наАнглії було б 80монетнихдворів. УНімеччині королем послеКаролінзькоїдинастії ставши Конрад І,якийзапочаткувавкарбуванняпфенінга,якийзгодомперетворився урегіональнуодиницю. УФранції послединастіїКаролінгів правитиКаппетінськадинастія (X – XIII ст.). На територїФранціїосновноюмонетою бувдинарій –деньє (>срібло, ваги – 1,2 - 1,3 р) [6].

>Характерноюособливістю того години було бфальшування монет. У зв'язку ізцим проводиласяреновація, входіякої населенняданої країни винне було бздатистарімонети вобмін нанові (12 старихдинарівобмінювали на 9 нових).

У XII ст. угрошовомуобігуз'являютьсябрактеати, котрікарбувались одним штемпелем. їхнікарбували в всіхєвропейськихкраїнах. Уумовах копійчаного хаосу вЄвропівеликімонетніфеодалиоб'єднувались у такзванімонетнісоюзи. 1386 року було бстворенопершиймонетний союз подназвою «Союзрейнськихкурфюрстів»,метоюякого бувстабілізаціягрошовоїсистеми вцілому, агрошовіодиниці –зокрема.

До XIII ст. неіснувалозагальноєвропейськоїмонети. Характерекономічного життякраїнЗахідноїЄвропипотребувавкрупноїодиниці, Яка б сталазагальнимміриломвартості.Першоюспробоювиготовититакугрошовуодиницю сталокарбуваннядинарія (ваги – 0,82 р) у 1162році уМіланіімператоромРимськоїімперіїФрідріхом IIБарбароссою.

>Четвертийперіод (середина XIII – вухо XVIстоліть) –період шеляга й флорина.

Намежі XIII й XIVстолітьрозпочався процесвпорядкування копійчаногогосподарствакраїнЄвропи.Володаріцентралізованихфеодальнихмонархій, котрі за годинуформувалися, булизацікавлені всталійєдиніймонеті, котравикликала бдовір'я навнутрішньому йзовнішньому ринках. Назмінуемісійнійстихії, щопризвела допоявидуже тонких,мізерної ваги йвартостібрактеатів, приходитицілеспрямованафінансова політика,внаслідокякоїз'являєтьсяповновартісна велика монета (>вагою 1 – 4 р).Новімонети, навідміну від тонкихбрактеатів, були то йназвані –гроші (латів.grossus – великий;nummusgrossus,denariusgrossus – велика монета, великийденарій) –срібна монетавартістю вкількаденаріїв, якоїпочаликарбуватинаприкінці XII ст. віталійськихмістах йвипускалилишекратні числа: 4, 6, 12,зокрема, вГенуї (1172),Флоренції (1182),Венеції (>бл. 1200p.). Напротивагутогочасним «>малим»денаріям (>ріссоїі)цімонетиназивалисяпо-італ. grosso.Більшчіткоговизначенняпоняття Р.набуло 1266p., колифранцузький корольЛюдовік IXпочавкарбувати в м. Турзначнобільші відденаріївсрібнімонети «>grossiTuronenses» (>грішТурський),, чи «>Turonenses». Унумізматичнійлітературі по нихзакріпиласьназва «>турнози»,масамонети всередньомубл. 4,20 рсрібла958-їпроби.Турнози булиеквівалентом 12денаріїв, щодорівнювалотодішнійлічильнійодиниці –солідові.Турськігрошішвидкопоширилися уЗахіднійЄвропі, їхнінаслідуваннякарбували вНідерландах,Німеччині таіншихкраїнах подрізниминазвами (>гро,гросо, гріш, грошей). першийанглійськийсрібнийгрішвідкарбував корольЕдуард І (1272 – 1307).Йогоназва –гроут, ваги – 5,2 р йдорівнюваввін 4пенні та їхньогокарбуваннятривало недовго.Вмістсрібла вгроші бувнеоднаковим йневпиннозменшувавсявнаслідокпсування монет.Появагрошів, особливотурноз, дала вухо новомуперіоду копійчаногообігу вЄвропі (послеперіодуденаріїв) [14].

УЦентральнійЄвропікарбуванняподібних монет,т.зв.грошівпразьких,розпочалося уЧехіїбл. 1300p.Чеськекоролівство, що входило у складСвященноїРимськоїімперії, було б одним із тихийкоролівств, де нависокомурівні буврозвинутамонетна справа.Цьомусприяливеликіпокладисрібла врайонімістечкаКутна Гора.Празькігрошікарбували до1547-го.Вони малізначнийвплив нагрошовегосподарство нелишеЧехії, а ісусідніхкраїн.Празькігроші, Незважаючи напогіршення їхньогоякості за Вацлава IV, булиголовними монетами вобігу на українських землях у XIV – на початку XVI ст.Празькігрошізамінилибрактеати,карбування яківелося набагатьохмонетних дворах.Початковопразькігрошікарбувались укількості 64 прим. із гривніпразької (марки)срібла.Загальнамаса – 3,955 р,937,5-їпроби,вміст чистогосрібла – 3,708 р. Однак із годиноювміст чистогосрібла, пробаметалу тамасамонетипостійнозменшувались.Першепогіршенняякостіпразького шелягавідбулося уже 1311p., коливміст чистогосрібла вмонетізменшився до 3,41-3,34 р. У 1340-1346pp.вінстановив 3,18-3,06 р, у 1360-1378pp. – 2,7-2,4 р, за Вацлава IV) (1378-1419) – 1,83-1,66 р, за Владислава ІІ (1471-1516) – до 0,85.

>Карбуванняпразького шелягарозпочалося уПразі, а й у м.Кутна Гора. ЗапануванняЛюдовіка І було бтакожвідкритомонетнийдвір у м.Йоахимсталь.Припускають, щоця монетаімітувалася й уКракові – на початку XIV ст., азгодом, уже якнаслідування, в роктаправління Казимира III (1333-1370).Усього із 1300 до 1547pp. було бвипущенобл. 1 млрд.празьких грошей.Вониперебували нагрошовомуринкубагатьохкраїнЦентральної таСхідноїЄвропи –Німеччини,Польщі,Угорщини,Молдови, України,Білорусі,Литви таін., девиконувалифункціїміжнародних грошей.Першізгадки про нихСілезії таПольщідатуються 1300p., а від 1308-1320pp. смердотізустрічаються ужепостійно. Уактових документахзахідноукраїнських земельпразькігрошіфігурують якGrossiPragenses,grossiBohemicales,plaskiegrosze,magnigrossi, «>широкігроші» таін. Частопразькігрошізнаходять ускладімонетних скарбів.Їхприсутністьзареєстрованаприблизно у 30%монетнихкомплексів того години,виявлених на земляхПольськогокоролівства.Щевищимиєціпоказники на українських табілоруських землях.Празькігрошізгодом стализразком длякарбуванняоднотипних монет урізнихкраїнах,наприклад,грошівпольських,грошівмейсенських [14].

Уновийперіодісторії гріш –розмінна монета ізрізнимилокальнимидодатковимивизначеннями –становивспочатку 1/21, далі 1/36 таіншічастини талера. У 1654 р. уРосіїз'явивсямідний гріш, щодорівнював 2копійкам. У XVIII – на початку XIX ст.вживалась народнаназва шеляга длямонети у двакопійки. У наш годинугрішєрозмінноюмонетоюАвстрії (1/100шилінга),Польщі (1/100 злотого) таін.країн.

Упершійполовині XIII ст. дляуніфікаціїмонетноїсистеми було бствореноТосканськумонетнулігу, у складякоїввійшлимістаЛукка,Флоренція,Сієнне,Піза. 1252 року вГенуї було бвипущенопершу золоту монету, котраназивалася «>дженовіно» (ваги – 3,52 р). У 1296роціцімістапочаликарбувативелику монетувагою 2,7 р (проба 958). 1285 року золоту монетупочалакарбуватиВенеція (ваги – 3,56 р).

У 1360роцівпершез'являється франк.Вага золотого франка – 3,78 р й буввідкарбований ізцільовимпризначенням – длявикупуфранцузького короля Яна II Доброго, щопотрапив у сповнений уходіСтолітньоївійни (1337 - 1453) [14;41].

УАнгліїпершуспробукарбуватизолотийпеннівагою 2,93 р, щодорівнював 20срібнимпенні,здійснювавГенріх III у 1257році.Майжеодночасно із флоринамипочаликарбуватиноблі (уперекладі –»>благородні») >вагою 9 р золота.Ноблікарбували до 1619 року. УЄвропіноблі були предметоммасовогонаслідування. У XVI ст. їхньогокарбували уНідерландах,Росії, у XVII ст. –Данії.

У 1526роцікарбувализолотікрони, а й у1633-му назмінукронірозпочатокарбуваннягінеї (золота монетавагою 8,47 р,карбована з золота,привезеного ізГвінеї).Звідновленням у XIII ст.масового золотогокарбування вЄвропівідновиласяепохабіметалізму (>ДодатокА9) [14;41].

>П'ятийперіод (вухо XVI – XIX ст.) –період талера.

У XV ст.відбувається процеспсування шеляга. Тому угрошовомугосподарстві удругійполовині XV – вухо XVIстолітьрозпочалоськарбуванняновоїгрошовоїодиниці подназвою «талер».Однією із причин йогопояви вгрошовомуобігу буливеликімасштабиторговельноїдіяльності, атакожперіод великихгеографічнихвідкриттів (черезпограбування новихтериторій вЄвропупоширилася великакількістьдорогоціннихметалів).Талер (>нім.Taler, відназвимістаIoachimstal) – великасрібна монета,еквівалент золотого гульдена (дуката),відомаспочатку подназвоюгульденгріш чигульдинер.Карбування монет цого типурозпочав у 1484 р.ерцгерцогТіролюСигізмунд (1439-1496).Масамонетидорівнювалаоднійунції йстановила 31,83 р (29,232 р чистогосрібла)металу937,5-їпроби.Перші талеркарбувалися уневеликійкількості. У зв'язку із тім, що монетапочатково малаоднаковувартість ззолотим гульденом (60крейцерів)їїназивалигульденгрош (>нім.Guldengroschen), чигульдинер (>нім.Guldiner).Причиноюпоявивеликоїповноцінноїсрібноїмонети було бзнеціненнярозміннихмонетнихноміналів, котріперебували наринку до цого години, й потребаринку укрупнійсрібніймонеті.Зростаннявидобуткусрібла вЄвропі (>Тіроль,Чехія,Саксонія) йвдосконаленнятехнікикарбування монет далиможливістьприступити довипускувеликоїмонети, котразалишалася стандартом дляєвропейськихсрібних монетпротягомчотирьохсот років.Наступнуспробузапровадити вобігсрібну монету завартістюрівну золотомугульдену було бздійснено уСаксонії. ГерцогФрідріх III (1486-1525) разом ізбратами Альбертом таЙоганом 1500 р.запровадивгульденгрошен, щомістив 27,41 р чистогосрібла. Накладцих монет бувзначнобільшим, й смердотівідігралипевну роль нагрошовомуринку. Граф СтефанШлік разом з 7братами,використовуючибагатіпокладисрібла, коло 1518 р. (вспеціальнійлітературінаводяться ііншідати початкуемісії)започаткував уміоахімстальширокомасштабнекарбуваннясрібнихгульденів (>гульденгрошенів) засаксонськоюмонетноюстопою. З 1525 р. їхніпочалиназиватиіоахімсталерами, а й просто талер, котрівипускав графШлік,відомітакож подназвоюшлікталери (>нім.Schlichtaler).Виробництвоцих монетшвидкозростало, 1528 р. їхні було бвипущено 2,25 млн. штук. Зазразкомсаксонськихгульденіврозпочаласьемісія талера віншихнімецьких державах,наприклад, 1518 р. уграфстві Мансфельд,м.Ейслебен.Монетна реформа,пов'язана зпоширенням талера,швидкоохопила всюНімеччину й проводилася под контролемімператора. У 1524 р. Карл V (1519-1556) у м.Еслінгенізапровадивмонетний статут, згідно ізякимосновноюваговоюодиницеюсрібла сталакельнська марка, ізякоїкарбували 8талерівМаса одного талерастановила 29,23 р (27,41 р чистогосрібла).Наступний статут Карл Vприйняв ум.Аугсбурзі 1551 р.Згідно із ним було бзапроваджено талермасою 31,18 р (27,49 р чистогосрібла),тобто ізкельнської маркикарбували 7 1/2 талера Нова монета, що здобуланазву талераімперіального,оцінювалася у 72крейцери.Імператорськийедиктприйняли тихмонетнісеньйори, уволодіннях якізнаходилисьвеликіпокладисрібла,інші жнамагалисязберегтизолотігульдени йпрагнули довстановленняякомогаменшоївартості талераРозбіжності привели довидання 1559 р. ум.Аугсбурзі новогоедикту,якийзапроваджував упівденно-західнійНімеччині,Австрії,Чехії,Угорщині легкий талермасою 24,6 р (22,89 р чистогосрібла), щооцінювався у 60крейцерів.Монетним статутом 1566p.,прийнятим ум.Аугсбурзі, талер ставшиоцінюватися у 68крейцерів,маса йогостановила 29,23 р (25,99 р чистогосрібла).Цей тип талера було бзапроваджено уСаксонії тапівденнійНімеччині. талерподілявся накрейцери вАвстрії таПівденнійНімеччині, уПівнічнійНімеччинівінподілявся нагроші. У зв'язку із тім, щогроші булирізноїмаси тапроби, талермігвідповідати 20, 21, 24, 25, ЗО, 32, 36 йнавіть 48 грошам.Певнакількістьгрошівстановилалічильний талерМонетний союзпівденнонімецьких держав, ум.Відень 1857 р.встановив Єдиний талер звмістом чистогосрібла 16,67 р.Грошовоюреформою 1871-1873pp. уНімеччині талер бувприрівняний до 3золотих марок. З цого годинирозпочалося йоговилучення ізобігу.Остаточнадемонетизація талера настала із 1907 р.Назва талерзбереглася удещозміненійформі вназвахгрошовиходиницьбагатьохкраїн світу; уанглосаксонських –долар, уГолландії –даальдер, ускандинавськихкраїнах –далер, вІталії –талеро, уПольщі – талер тощо (>ДодатокА9) [14].

>Окремієвропейські країнивипускалисрібнімонети типу талера подіншиминазвами, напр.,Іспанія (песо,піастр),Франція (>екю),Англія (крона),Росія (карбованець).Талери булипопулярнітакож угрошовомуобігу на українських табілоруських землях у XVI-XVIII ст.ПоширеннянабулиталериГолландськоїреспубліки,ісп.Нідерландів,СвященноїРимськоїІмперії.Крім того, талервикористовували й яклічильнуодиницю задлясередніх, адрібних монет (>півтораки,гроші,соліди). УРосіїталери буливідомі як «>єфимки» (>любські,крижові,левкові,патагони).Срібніталеривикористовували длякарбування ріс. монет.Лише одного разу, у 1655p., T. булипущені вобіг як «>єфимки із ознакою».Талериіноземногокарбування брали доля вгрошовомуобігу земельПольсько-Литовської держави. УПольщі Першіталери медального типувідкарбовував корольСигізмунд І (1506-1548) 1533 р. наторунському монетномудворіоднакмасштабиемісії булинезначними.Згодоммонети-медалі цого типувартістю 30грошів ймасою 27,266 р буливипущені 1540 р. у ВеликомукнязівствіЛитовському.Монети-медалі типу талеразапровадив 1547 р.Сигізмунд II Август (1545-1572).Згодомцей жволодар у 1564-1565pp.випустивт.зв.півкопкивартістю 30грошів.Регулярнуемісію талеразапровадив 1580 р. король СтефанБаторій (1576-1586).талерикороннівипускались ум.Олькуш, аталерилитовські – ум.Вільно, їхнімасастановилабл. 28,5 р (24,3 р чистогосрібла). ЗачасівСигізмунда III (1587-1632)крімзвичайних («>важких»)талерикарбувалитакож «>легкі». На легких, чизлотовихталерах,вміщувалисьцифри 30 (30грошів = 1 золотому, чи 60півгрошам).Цімонетиназивалитакожкоповими, їхньогомасастановилабл. 20 р (>бл. 12,5 р чистогосрібла).Важкі, чиімперіальні,талери малімасу 28,8 р (25,2 р чистогосрібла). ЗдругоїполовиниХУШ ст.маса й пробаважкихталерівпочализменшуватися. На початку XIX ст. талерВаршавського герцогствамавмасубл. 23 р (16,5 р чистогосрібла).Понад двастоліттяякість йвартість талера булистабільними, але йдрібнірозмінніномінализнецінювалися, й тому однією талер їхньогойшло все понад (1528 р. талердорівнював 30польським грошам,наприкінці XVI ст. – 35,37грошів, 1611 р. й 1619 р. –відповідно 40 й 45

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація