Реферати українською » История » Інкорпорація України в державну структуру Російської и Австрійської Імперій


Реферат Інкорпорація України в державну структуру Російської и Австрійської Імперій

>ЗМІСТ

1.Обмеження царатомавтономії України.ПершаМалоросійськаколегія

2.Остаточналіквідація царатом українськоїавтономії

3.ЗаселенняПівденної України

4. ТриподілиПольщі та частка українських земель


1.Обмеження царатомавтономії України.ПершаМалоросійська

>колегія

>Вивчаючице запитання,доречнозробити акцент на бонаприкінці XVII – на початку XVIII ст. наЛівобережній Україні йСлобожанщинізберігавсякозацько-старшинськийадміністративно-політичнийустрій.Післяподілуцієї територї нагубернії у 1708 р.,Лівобережжя ібільшачастинаСлобожанщиниввійшли у складКиївськоїгубернії, де булипідпорядкованікиївськомугубернаторові. Там, як йраніше,існувававтономнийгетьманськийустрій. Аліцарський урядпостійноздійснювавпильнийнагляд й контролю наддіяльністюгетьмансько-старшинськоїадміністрації,обмежувававтономію йпосилювавгнобленняукраїнського народу.

>ІванСкоропадський (1708 – 1722 рр.) послеобрання йогогетьманомЛівобережжязвернувся до Петра І ізпроханнямпідтвердититрадиційні права йвільностіГетьманщини.Царвідмовився,посилаючись навоєнніобставини.ПісляПолтавськоїбитвиСкоропадськийзновузвернувся до Петра із такимипроханнями:

1)щоб укра-їнські козаки вмістахзалишалися подкомандоюсвоєїстаршини, а чи немосковськихофіцерів (було бвідмовлено);

2)щобповернути Українігармати, що їхні взятеБатурині (було бвідмовлено);

3)щобмосковськівоєводи невтручалися увнутрішнєуправління України (>обіцянонаказативоєводам);

4)щоб необтяжувати населенняпостоямимосковськихвійськ (було бвідмовлено).

Петро Ізамістьзатвердження «Статей»видав «Рішучий» указ 1709 р. –це уже був недвосторонняугодаміжрівними сторонами, аоднобічний акт,царський наказ.Почавсяфорсованийнаступ наукраїнськуавтономію.

>Подальшимзначнимобмеженнямгетьманської влади було бпризначення до гетьмани царського резидента,спочатку одного – стольникаІзмайлова,потім двох – стольникаПротасьєва й думногодякаВініуса.Вони малінаглядати йконтролювати всю діяльність гетьмани йстаршини.Гетьманськустолицю було б перенесено насамий кордон ізМосковською Державою до Глухова. Засенаторським указом 1720 р. в Українізаборонялосядрукуватиніяких книжок,окрім «>церковнихдавніхвидань».

>Важливопідкреслити, що Петро Івживав всіхзаходів,щобослабити Україну. Десяткитисяч людей –козаків та селян –відряджалося наспорудженняфортець,копанняканалів,будуванняновоїросійськоїстолиці.Внаслідокцієї політики Україна за 20 років послегетьмануванняМазепидужезбідніла, що сталипомічати імосковськівоєводи.Крім того,росіянивпершеотримали в Українівеликіземлеволодіння.

29 апреля 1722 р. Петро Івидав указ І.Скоропадському простворенняМалоросійськоїколегії. Ууказіговорилося, щооскільки до судів,збиранніподатків йвзагалі вуправлінніГетьманщини багатонепорядків,цар доручившизаснуватиколегію з шестиофіцерівросійськихполків начолі із президентом – бригадиром СтепаномВільяміновим.Колегіяставалавищимсудовим йконтролюючим органом краю.

>Скоропадськийпробував бувпротестувати, але ймарно.Він непереніс удару йнезабаром помер (3 июля 1722 р.).

>Після смертиСкоропадськогоцар недозволив зверни нового гетьмани, адоручивуправління Павлу Полуботку (1722 – 1724 рр.).Одночасноприїхав до Глухова бригадирВільямінов йсформувавМалоросійськуколегію. Такпостали двауряди:ГенеральнаВійськоваКанцелярія ізнаказнимгетьманом Полуботком таКолегія ізВільяміновим, йміж нимипочаласяборотьба.

>Малоросійськаколегіяпочалаприбирати досвоїх рукфінанси й всеправлінняЛівобережжям,обмежуючицим уладовістаршини.Булиобкладеніподатками і повинностямимаєтностістаршини,церква тамонастирі,посиленийтиск наполкову ісотеннуадміністрацію. У Стародуб,Чернігів, Переяслав й Полтаву булипризначеніцарськікоменданти,задля контролю задіяльністюполковників йполковоїстаршини.Дійшло доти, щоцарський уряд ставшипризначати полковникамикозацькихполківросійських таіноземнихофіцерів (Толстого, Богданова,Милорадовича таін.).

>Належитьвідзначити, щоМалоросійськаколегія,Вільямінов,царськіофіцери,посилюючигнобленняукраїнського народу,зачіпали іжиттєвіінтересикозацькоїстаршини.Наказнийгетьман Павло Полуботок йверхівкастаршини неодноразовозверталися до царя ізпроханням Дозволити зверни нового гетьмани,ліквідуватиКолегію,заведені неюподатки таіншіобмеження.

>Діяльність Полуботкаобурила Петра.Він доручившизаарештувати Полуботка ічастинустаршини, щопідписалапетицію до царя провибори гетьмани. 18грудня 1724 р. уПетропавловськійфортеці Полуботок помер. А 28 января 1725 р. помер Петро І.

Упам'ятіукраїнського народу П. Полуботокзалишився як один ізулюбленихгероїв,якийборонивукраїнськуавтономію й заплативши занеїжиттям.Після смерти Полуботка, апотім й Петра, гетьмани не було б,ЛівобережноюУкраїною керувалаМалоросійськаколегія, щопідлягалаСенатові іцариціКатерині І.

Уціломуцарський уряд й даліпродовжувавполітикупоступовогообмеженняавтономії України, апотім йїїповноїліквідації. Аліцеробилося неодразу, іздеякимивідступами,боросійськійдержаві у XVIII ст.доводилося веститривалівійни ізТуреччиною,Кримським ханством,Польщею. Україна вцихвійнах бувнайближчим плацдармом йтиломросійськихвійськ,забезпечувала їхнього квартирами,провіантом,фуражем, транспортом. Убойовихдіях брали доля й укра-їнські козаки. Черезцецарський урядзмушений буввраховуватинастроїстаршини й населення й годиноюйти надеякі вчинки.

>Після смертиКатерини І престолперейшов до Петра II.Негайно було бскасованоподатки,накладені намаєткиКолегією,відкликаноВільямінова до Петербургу й дозволено зверни гетьмани.Малоросійськаколегія бувліквідована. Україна ізвідання сенатові був передано вКолегіюЗакордоннихсправ.

>Часткове Повернення Україніїї прав й свобод булинічиміншим, яктактичнимвідступом,своєрідноюреакцією назмінуполітичноїкон'юнктури,стратегічний жнаступ неприпинявся. Процесвідчитьтакий факт: у 1728 р. щоднякоронації Петра IIновийгетьман Д. Апостол (1728 – 1734 рр.) подавшипетицію про Повернення Україні старих прав.Відповіддю царя були такзвані «>Решительние пункти», згідно ізякимигетьман помиляюся вестидипломатичні переговори;генеральну старшину таполковниківзатверджувавцар; для контролю зафінансамивводилися посади двохпідскарбіїв —росіянина таукраїнця;мито затовари, котріввозилися в Україну, малойти вцарську скарбницю таін.

Інший приклад – после смерти Д. Апостола уПетербурзі було бприйнятоухвалу: нового гетьмани необирати, а всюповноту владипередати новому державному органу, щодісталоназву «>Правліннягетьманського уряду» (1734 – 1750). Донього входилошістьосіб:троєросіян татроєукраїнців. Начоліправліннястояв князь Про.Шаховський.Характернимирисами цогоперіоду булисвавільневтручання у усісферисуспільного життяросійськихчиновників,русифікаціяукраїнського населення,терор «>Таємноїканцелярії». Таким чином,зновусуспільне життя Україниперебувало под контролемросійськоїсторони.

2.Остаточналіквідація царатом українськоїавтономії

У 1750 р.останнімгетьманом України ставши брат фаворитановоїімператриціЄлизавети – До.Розумовський (1750 – 1764 рр.).Російський урядуповільнив, але й неприпинив свогонаступу наукраїнськуавтономію.Крім старихтрадиційнихобмежень (>гетьманузаборонялосялистуватися ізіноземними державами,російська сторонапризначалаполковників таін.) уцей годинуз’явилася низька нових: у 1754 р. було бліквідованомитний кордонміжГетьманщиною таРосією, агетьману покараноскладатифінансовізвітиросійському уряду; у 1761 р.Київназавждиперейшов подпрямеімперськеправління.

>Проте можнапогодитися ізісториком Про.Субтельним, що «заРозумовськогоГетьманщина переживала «золотуосінь»своєїавтономії».Було проведеносудову реформу,внаслідокякоїГетьманщинуподілено на 20повітів,кожен із якімаввласний суд. До.Розумовський прийшовназустічстаршині й у 1760 – 1761 рр.заборонив переходь селян безписьмовоїзгоди пана,почавскликатиз’їздистаршини –ГенеральніЗбори, котрі малітенденцію доперетворення ушляхетський парламент назразок польського сеймові.Була проведенапевнамодернізаціявійська:удосконаленоартилерію, введенооднаковеозброєння тауніформу. До.Розумовськиймавпланивідкрити уБатуриніуніверситет.

Однакприхід до владиКатерини II кардинальнозмінивситуацію.Спробадобитисявизнанняспадковостігетьманства для свого родузакінчився для До.Розумовськоговтратоюгетьманськоїбулави. У 1764 р. було б баченоцарськийманіфест проліквідаціюгетьманства. УЛівобережній Україніцарський урядстворивМалоросійське генерал-губернаторство. Дляуправлінняцієютериторією було бстворено ДруговіМалоросійськуколегію, котраскладалася із 4росіян та 4українців. Президентомколегії ставшималоросійський генерал-губернатор граф П.Рум’янцев.

>Требавідмітити, що було б взятожорсткий курс - нацентралізацію тарусифікацію. У «>Секретном наставлянні»Рум’янцеву, Катеринанаказувала вестилінію наповнуліквідацію всіхзалишківавтономії в Україні,маючи при цьому «>вовчізуби ілисячийхвіст». У 1765 р. урядліквідувавслобідськікозацькі полки ізамість нихствориврегулярнігусарські полки. Козакиофіційнопочалиназиватисявійськовимиобивателями. На земляхСлобідської України бувутворенаСлобідсько-Українськагубернія начолі ізцарськимиурядовцями.

У 1764 р. за Розпорядженням уряду було бутвореноНоворосійськугубернію (центр м.Кременчук), котраскладалася із двохпровінцій:Єлизаветинської – на правомуберезіДніпра, йКатеринославської – налівомуберезі.Провінціїподілялися на полки, що булиодночасно йвійськовими, йадміністративно-територіальнимиодиницями.Усі козаки, котрі жили тут, йчастиналівобережнихкозаківставали солдатами іприрівнювались до селян – військовихпоселенців.

Вже 1775 р. було бзнищеноЗапорізьку Сич, у 1781 р. –ліквідованополкову систему наГетьманщині.Лівобережна Україна бувподілена втричінамісництва –Київське,Чернігівське іНовгород-Сіверське.Тоді ж булиутвореніХарківське таКатеринославськенамісництва.Скрізь був заведенаєдина длявсієї Ро-сійськоїімперії системаадміністрації.

У 1782 р.вийшов указцарськоїВійськовоїколегії проліквідацію українськихкозацькихполків йствореннязамість нихрегулярнихкарабінернихполків заросійськимзразком. У 1783 р. було бюридичнооформленекріпацтво. Катерина ІІ 1785 р. бачила «>Жалованую грамоту дворянства», згідно ізякоюукраїнська знатизвільнялася відвійськовоїслужби таурівнювалася прав ізросійським дворянством.

Отже,тотальнийнаступросійськогоцарату на укра-їнськіземлі уXYIII ст.характеризувавсяпрогресуючимобмеженням українських прав та вільностей;посиленнямтенденційцентралізації,уніфікації,русифікації;цілеспрямованимрозколомукраїнськогосуспільства;хижацькоюексплуатацієюлюдських таматеріальнихресурсів українських земель.

3.ЗаселенняПівденної України

Удругійполовині XVIII ст.найважливішимизавданнямизовнішньої політикиросійського уряду було бвідвоюванняспоконвічнихслов'янських земельПівнічногоПричорномор'я,ліквідаціяпостійноїтурецько-татарськоїзагрози й забезпеченняміцної оборонипівденних українських йросійських земель.Виходу доЧорного моря, а ізнього – доСередземномор'я йЄвропи,постійновимагавтакожрозвитокекономіки,інтересирозширенняторгівлі.

>Підбурюванаанглійськими дипломатами,Туреччина у 1768 р.почалавійнупротиРосії.Російськаарміяздобула рядперемог, щозмусилоТуреччинупідписати 10 июля 1774 р.,мирнийдоговір.Вихід уЧорне море бувздобутий.Російськіторгові судутепер могливільнопроходити через Босфор йДарданелли.ТуреччинавизналанезалежністьКримського ханства.

8 апреля 1783 р. Катерина IIпідписаламаніфест,якийоповіщав, щопівострівКримський,півострів Тамань, всякубанська сторона «>прийняті под державуВсеросійську».Назавждиприпинилисяспустошливітурецько-татарськінабіги напівденні укра-їнські іросійськіземлі,швидше сталирозвиватисяпродуктивнісилиПівдня.

>Слідтакожвідзначити, що послеліквідаціїЗапорізькоїСічі йвідвоюванняЧорноморськогоузбережжя,царський уряд ставшироздаватиземліПівденної Україниросійським йукраїнськимпоміщикам,урядовцям,офіцерам.Всьогопротягом 9 років – від 1795 до 1784 рр.поміщикам було б роздано 4,5 млн. десятинземлі.Ці своїволодінняпоміщики заселялиголовним чиномвтікачами ізрізних місць.Основну рольвідігравала народнаколонізація –переселення напівдень ізрізних місць селян,козаків,міщан.Основнийпотікпоселенцівйшов ізПравобережжя;поселялися йвтікачі ізЛівобережної України таросійськихгуберній; й,нарешті,переселенці,яким уряддававофіційнийдозвіл напереселення й якінаділявземлею.Водночассюдийшли ііноземніколоністи, котрівтікали відгнітуТуреччини йАвстрії (>болгари, греки,серби,молдовани таін.).

Наоснові рескриптуКатерини II від 9березня 1778 р. «Про переселення всіх християн завезеними на територію південноросійської села» Про. Суворов закількадніввиселив із Кріму впівденну Україну на бережиАзовського моря 32 тис.осібчоловічоїстаті –греків тавірмен.

>Південна Українашвидкозаселялася. разом ізвиникненнямбагатьохсілзакладалисятакожміста,зокрематакі, якОлександрівськ (1770 р.),Катеринослав (1776 р.), Херсон (1778 р.),Маріуполь (1779 р.),Миколаїв (1789 р.).Розбудовувалосястародавнєпоселення,назване у 1783 р.Одесою.

Напівдні, встепах України,швидкорозвивалосясільськегосподарство,зокрематваринництво.Поміщики переходили доінтенсивнихспособівгосподарства, заводилибагатопільну систему,тонкорунниховець –мериносів тощо.Засновувалисятакожпромислові підприємства, йпередусім тих, котрізадовольняливійськовіпотреби й котрі належаликазні:ливарний завод уМиколаєві (>гармати та ядра),Луганськийчавунно-ливарний завод,верфі вМиколаєві йХерсоні, котрібудуваливійськовікораблі йторгові суду.

>Требазвернутиособливуувагу тих, що Визволення відтурецько-татарськогогнобленняпівденних земель маловеликезначення.Назавжди було бпокінчено ізпостійноюнебезпекоюагресії. Черезморськіпортирозгорталасяторгівля ізПівденною йЗахідноюЄвропою тасхіднимикраїнами. Усіцесприяло болеешвидкомуекономічномурозвитку України.

4. ТриподілиПольщі та частка українських земель

>СкориставшисьослабленнямПольщі,правлячі колаПрусії,Австрії іРосії провелиїїподіли,переслідуючи своїкорисливіцілі.

>Після ПершогорозподілуПольщі (1772 р.) у складАвстрійськійімперії буливключені Галичина,частина Волині йПоділля.Після іншогоподілуПольщі (1793 р.) до Ро-сійськоїімперіїперейшлаПравобережна Україна (>Київщина,СхіднаВолинь,Поділля,Брацлавщина).Післятретьогоподілу (1795 р.) – под уладовіРосіївідійшлаЗахіднаВолинь.Польська держава пересталаіснувати.Незабаром наПравобережжі було бутвореноКиївську,Подільську таВолинськугубернії.

Тутдоцільновідмітити, щооб’єднання вмежаходнієї держави –Росії –>більшості українських земель (>майже 80 %),етнічневозз’єднаннялівобережних таправобережнихукраїнців,поновленняпозицій усуспільствіправославної церквисприяликонсолідації українськоїнації. ОднакнаприкінціXYIII ст.автономіїЛівобережжя уже неіснувало, й томуПравобережжяз-під влади одногоіноземного урядупотрапило под уладовііншого, що були забезпечитиповноцінний,динамічнийрозвиток краю.

>Наприкінці XVIII ст.західноукраїнськіземлітакожзазналисуттєвихзмін.Австрійські Габсбурги сталиволодарямивеликоїчастини Україниплощею понад 70 тис. кв. км ізнаселенням понад 2,5 млн.осіб, із якіблизько 2 млн. –складалиукраїнці.

>Австріядістала Галичину встанізанепаду.Війни,російськаокупація довеликраїну дозубожіння.Міське населеннязанепалоодночасно іззанепадомторгівлі тапромисловості.Селянствостраждало подгнітомкріпацтва.Хліборобство малоекстенсивний характер.Ремісництволедвеживотіло.

Галичина разом ізчастиноюпольських земель буввиділена вокремийкоронний край — «>королівствоГаліції йЛодомерії (>Володимирії) із центром уЛьвові.Східний кордон нового краюпроліг по р. Збруч, котра стала более напівторастоліття символомрозчленованостіукраїнського народудвомаімперіями. Уадміністративномувідношенні «>королівство» було бподіленоспочатку на 6округів, у склад які входило 59дистриктів. У 1780 – 86 рр. було бзапровадженоновийподіл, згідно ізякимналічувалось уже 18округів, із них 12становилиукраїнськучастину краю —Східну Галичину. НачоліГаличинистояв губернатор,призначенийВіднем.

>Представникосвіченого абсолютизму,імператор Йосиф II,намагаючисьпіднестигосподарське йдуховне життяГаличинипровів ряд реформ. Вже 1774 р. було бзаснованонародні школитрьохтипів:однокласні, ізнавчанням російською мовою,трикласні тачотирикласні – ізвикладаннямнімецькою мовою. У 1784 р. уЛьвовіствореноуніверситет ізчотирма факультетами, а 1787 р.відкритоокремийбогословський факультет для українськихстудентів ізвикладанням російською мовою.

>Треба знаті, щоавстрійський урядзначнуувагуприділив навпорядкуванняекономічних тасоціальнихвідносин. У 1782році було б бачено наказ дляГаличини,якимобмежувалося правопанів над селянами:селянидістали правоодружуватися беззгоди пана,віддаватидітей дошкіл,шукатизаробітку дезавгодно.Було введенотакожновеоподаткування – 70%прибутку із роботийшлоселянинові, 18% –державі й 12% –панові.Нажаль, после смерти Йосифа IIнаступники його недбали про частку селян. Усі ж такиціреформи багатозробили для моральногопіднесенняукраїнців, далинадію накраще життя,розбудилиенергію дляборотьби замайбутнє.

У 1774 р.Австріяприлучила до собіпівнічнучастинуМолдавії ізмістами:Чернівцями, Серетом йСугавою.Деякий годину Буковинауправляласявійськовоювладою, але й у 1786 р.їїприєднали доГаличини, й такперебувала вон до 1848 р., колиїївідокремили вокремупровінцію.

Зпершихчасівавстрійської владипочаласяінтенсивнаімміграція доБуковинирумунів зМолдавії таСемигороду.Вонасприяла бо вавстрійцівсклалосяуявлення, аби Буковинавзагалієрумунськоюкраїною (тут було б 69%українців), до шкіл цого краюпочаливпроваджуватирумунськумову. Усіце малонегативнінаслідки дляукраїнців.

У XVIII ст. для Закарпаття було бдобоювідносногоспокою.ПравлінняМаріїТерезії та Йосифа IIпозначилисяпільгами для селян: у 1766 р. був обмежена панщина, а й у 1785 р. –скасованопідданство селян.Проте, после смерти Йосифа II, йогонаступник Леопольдвідновивкріпацтво.Посиленняпанщинивикликало рухопришків, котрі громилипоміщицькісадиби.

разом із тім,требапідкреслити, що убагатонаціональнійАвстрійськійімперіїжоднанація не малаабсолютноїбільшості, томужодна культура стає не могла статіпануючою (навідміну відРосії). Тому,захоплюючиновіземлі, Габсбурги незмінювалитрадиційних форм влади намісцях. Цевідбувалося боімперія нехотілапровокуватиопір й боїйбракувалосильних йцентралізованихустанов.

>Зівстановленням уЗахідній Україні владиАвстрійськоїімперіїз'явилася такаспецифічнасоціальна група як чиновники.Переважнонімці чинімецькомовні чехи, смердотініколи не буличисельноюгрупою.Українці не малі доступу дополітичної влади черезвідсутність дворянства.Українцілишалисятакож позасфериторгівлі йпромисловості. Шляхтаскладалася ізполяків йнаприкінці XVIII ст.становила 3,4 %провінції.Більшістьзахіднихукраїнцівскладалиселяни-кріпаки (панщинадосягала 5-6днів натиждень).Виразнусоціальнугрупу, котранаближалася доеліти,становилогреко-католицьке духовенство.

>Етнічний склад населенняЗахідної України бувдоволістрокатим.Основну йогомасустановилиукраїнці,поряд із ними жиличималіетнічнігрупиполяків,румун,угорців,євреїв.Адміністративнепоєднанняетнічнозмішанихтериторійзгодом породилочималоскладних проблем.

Отже,наприкінціXYIII ст. Україназнову бувподіленаміжіноземними державами –Російською таАвстрійськоюімперіями, щопоглибилоособливостіполітичного,соціально-економічного, культурного тарелігійногорозвиткуїї окремихрегіонів.Більшачастина українських земель перебувала ускладі Ро-сійськоїімперії.


>Понятійнийапарат

>Інкорпорація —включення всвій склад,приєднання.

>Малоросійський наказ –центральнаустанова Ро-сійської держави,створена у 1663 р. для контролю наддіяльністюгетьманського урядуЛівобережної України (>т.з.Гетьманщиною).Ліквідовано у 1722 р.Замість М.П. було бствореноМалоросійськуколегію.

>Малоросія –назва України вофіційних актахцарськоїРосії таросійськійдворянськійісторіографії, котравідбивалавеликодержавнуполітику царизму.

>Олешківська Сич – послезруйнування в 1709 р.ЗапорізькоїСічі йперемоги над шведами подПолтавою Петро Ізаборонивзапорожцямселитисязнову вСічі.Значначастинакозаків іздозволукримського хана в 1711 р.поселилася вурочищі Олешки наКардашинськомулиманіДніпра, де іутворила Сич, котра влітературідісталаназвуОлешківської (>проіснувала до 1734 р.). У цьомуроціцарський уряд давшиофіційнийдозвіл на Поверненнязапорожців умежі Ро-сійської держави.Булазаснована нова Сич.

«>Ревізька душа» –одиницяобліку податного населення Ро-сійськоїімперії уXVIIІ –першійполовині ХІХ ст.Під годинуревізійскладалисят.з.ревізькіказки (списки).Особивнесені доревізькихказок,діставалиназву «>ревізьких душ».

>Слобідська Україна –історико-географічна область (XVII – XVIII ст.) ускладі Ро-сійської держави. ДоС.У. входилатериторіятеперішніхХарківської йчастинаСумської,Донецької,Луганської,Воронезької,Курської областей. З 30-х років XVII ст.їїпочализаселяти укра-їнськіселяни й козаки ізПравобережжя таЛівобережжя. Українськіпереселенцізасновувалислободи (>звідсиназва «>Слобідська Україна»).БулисформованіОстрозький,Охтирський,Сумський,Харківський таІзюмський (1685 р.)слобідськікозацькі полки, котрі булипідпорядкованіцарськомуурядові.


>Література

1.Аркас М. ІсторіяУкраїни-Русі. –Одеса: 2008. – З. 128 – 145.

2. БойкоО.Д. Історія України:Посібник. – До.: Вигляд. центр «>Академія», 2009. – З. 105 – 147.

3. БорисенкоВ.Й. Курс українськоїісторії. – До.: Ли-бідь, 2007. – З. 108 – 162.

4.Грушевський М.Ілюстрованаісторія України. – До.: наук. думка, 2008. – З. 146 – 223.

5. Історія України. Новебачення: У 2 т. / За ред. В.А.Смолія. – До.: Україна, 2009. – Т. 1. – З. 139 – 151.

6. Історія України в особах (>Редкол.:Войцехівська І. таін.). – До.: Україна, 2009. – 479 з.

7. Політичнаісторія України:Посібник / За ред.В.І.Танцюри. – До.: Вигляд. центр «>Академія», 2008. – З. 81 – 99.

8.Полонська-Василенко М. Історія України: У2-х т. – До.: Ли-бідь, 2007. –Т. 1. – З. 345 – 435.

Семененко В.І., Радченко А.А. Історія України. – Харків:Торсинг, 2008. – З. 106 – 128


Схожі реферати:

Навігація