Реферати українською » История » Історико-культурна спадщина І.Мазепі. Історія та сучасний стан


Реферат Історико-культурна спадщина І.Мазепі. Історія та сучасний стан

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

>Історико-культурнаспадщинаІ.Мазепи. Історія тасучасний стан.


ПЛАН

>Вступ. 3

1.Походження І.Мазепи та йогорід. 4

2.Іван Мазепа яккультурнийдіяч. 5

3.БароковийуніверсумІванаМазепи. 9

>Висновок. 12

Списоквикористаноїлітератури. 14


>Вступ

“Кім для України йїї народуєІван Мазепа?Національнимгероєм чи зрадником?” — із такимпитаннямзвертається до собі та доінших кожен,хто знаком ізісторією України.

Неоднозначнаісторичнапостать Мазепазалишиланезгладимийслід надісторії України але й й вісторіївсьогосвіта.

>Йогоособистостіприсвятиливірші,повісті йпоеми Д. Байрон, У Гюго,Д.О.Рилєєв, Про.Пушкін, Б.Залеський, П.Меримо, Ю.Словацький, Б.Брехт, Р. фонРогтшаль, Вольтер (Ф. МАруе),створювали йогопортретиживописці М.Геримский, Про. Верна, Л.Буланже, Є. Делакруа, Р. Жеріко, У.Павлишак.оспівуваликомпозитори Ф. Ліст,П.Чайковський... У ">Новійбританськійенциклопедії" із более ніж 40гетьманів Українизгадані лише два — Б.Хмельницький та І. Мазепа.

>Багатосюжетівмайбутньомуписьменнику М. У. Гоголюнавіялирозповіді йогобабусіТетяниСеменівни -дружини полковогокозацького писаря й прапраонуки гетьмани, у томучислі й провіковий, учотири обхопидубі, подгалузямиякогозустрічалися МотряКочубеевна —18-літня дочка генерального судье зсивим68-літнімгетьманом І.Мазепою. Злегкої руки Я. X. Пасіка, щоопублікували в 1821році уВаршаві своїмемуари, І. Мазепаперетворився вневдачливогокоханцядружини польського шляхтича З.Фальбовского. Інавіть умузеї У. Гюгознаходитьсясьогоднімініатюра:прив'язаний доспини коня оголень І. Мазепа,покараний утакийспосіб за адюльтер.

А,щобзробити свою особистуоцінкуісторичноїпостаті І.Мазепи, я й узявшицю тему дляреферату.


1.Походження І.Мазепи та йогорід

>РідМазепистрічаємоще у 1544році, колиукраїнському ГетьманшляхтичевіМиколіМазепі-Колединському корольСигізмунд І давши був селоМазепинці на р.Кам’янці, втеперішнійКиївськійгубернії, свої, щовінодбуватимекінно-військову службу приБрацлавському старості (тоді,звичайно,давалисяземлі за службу увійську). Року1578-го засином Миколи — Михайломствердженіціземлі. Михайло Мазепамав двохсинів: Федора,котрий був отаманом укозацькомувійську йходив походами наПоляків ізКосинським,Лободою й Наливайком; із нимивінпопався до рук Поляків, із ними його іскарано до страти уВаршаві,—і іншого, Миколу; сін цого Миколи, Степан,мав, як тодіводилося,ще і одномуім’я—Адам. Так самеХмельницькиймав дваім'я: Богдан йЗіновій; князь КостянтинОстрожськиймавще одномуім’я—Василь.ЦейАдам—Степан Мазепа був Чоловікосвічений, але йдужепалкий;він зачасівВиговськогоналежав до партії,котрахотіла,щоб їхнього ридний край бувсамостій нию Державою,жінка його, Марина, із родуМокіевських,пішла после, учерниці йзробиласяігуменеюФроло-Вознесенськогоманастяря" уКиєві. якзвичайно,ім’яїй учервицяхперемінили, й вонапідписувались так: „>Марія МагдалинаМазепина,ІгуменьямонастиряДівочо-ВознесенськогоКиїво-ПечерськогоГлуховського".Вона був доброосвічена людина, малачималийвплив насина свогоІвана, яквін був Гетьманом, йвмерла у 1707році. У Степана йМарії був один сінІван й одна дочка, щовийшла заВойнаровського; вон залишилаВойнаровського через ті, щовінсилувавїї перейти накатолицтво, йпішла умонастир.

>Якогосаме рокуродивсяІван,напевне незнаємо; по од нихджерелах,це було б у 1629році, подругих—далекопізніш: у 1644, але й,здається,ближче якщо доправди перше


2.Іван Мазепа яккультурнийдіяч

>Цьомугетьмановінайбільшедісталося відісториків. Кім лише неназивали його! І зрадникомросійського народу, й зрадникомукраїнського народу, й великимзлочинцем, йдворушником, й …Зрештою, самперелік всіх тихийярликів забравши бі тутдуже багатомісця.Якщо образ БогданаХмельницькогоприйнято було бзмальовувативсуцільсвітлимибарвами,абcoлютнозідеалізовано, то образІванаМазепи – за принципом контрасту – лише в тонахтемних,похмурих,зловісних.Надто багато будь-якихідеологічнихспекуляцій у боподавалося нам заісторичний портретукраїнського гетьмани, одного ізнайвидатнішихсинів свого години. Мазепаніколи незраджував аніросійський народ, ані, тім более Український.Навпаки,своємународовіхотіввін добра йволі ізробив для цого все, що було б може.

ГетьманІван Степанович Мазепапоходив ізшляхецького православного родуМазепів –Колядинських, до які належало селоМазепинці колоБілої Церкви. УМазепинцяхнародився нашгетьман дня 20березня 1632 р.Його матір був схожий ізшляхецького родуМакієвських. ІМазепи, йМакієвські служили вкозацькомувійську гетьмани БогданаХмельницького.МайбутнійгетьманІванприсвоювавcoбі ідеї свого великогопопередника гетьмани ПетраДорошенка.Потім Мазепаопинився прилівобічномугетьмановіІвановіСамійловичеві, приякому после занепаду “>Сонця Руїни“схоронивсягуртоквиднішихдорошенківців. яккращі політики зайняли смердотівизначні стану при цьомугетьмані,врешті после його занепаду в1687р. один із них – Мазепа ставшигетьманом.

>Вже в Перші рокта свогогетьманства Мазепа багатозусильвіддає культурномувідродженню краю.Вінзарекомендовує собіщедрим меценатом.Відбудовуються йспоруджуються – часто на його кошт – церкви імонастирі. І – в великихмістах, а й у селах.ВінпостійноопікувавсяКиєво –Могилянськоюакадемією. Приньому було бспоруджено один зїї великихкорпусів, за йогогетьмануванняз’явилисячисленні школи.

Мазепа – один знайосвіченіших людей свого години,він здобувшиблискучуосвіту –вчився в Київськийакадемії, й за кордоном.Бувлюдиноюглибоконабожною,кохався вмистецтві ілітературі, сам писавшивірші, йдеякі із нихзгодом сталинароднимипіснями. Гетьман Мазепавизначався як великий книголюб й меценаттогочаснихвидань. як книголюбмаввін уБатуринівласнудобірнубібліотеку, вякий було б багатолатинських книжок. КнигамиобдарувавгетьманбібліотекукиївськоїAкадемії, яктакожрізні церкви йоcoби.Лубенськиймонастир здобувши від гетьманидвімайстерновиданіЄвангелії, приВознесенськомумонастиріПереcoпницькуЄвангелію; СтепанЯворськийподарувавніжинськомуБлаговіщенськомумонастиревіЄвангелію гетьманиМазепи.

У 1688 р. Мазепа і архімандрит ВарлаамЯсинський послалиВасилевіГаліцинові книжку “>ВънецХристовъ“ АнтонаРадивилівського.

Угетьманськомупочоті вчаси йогоподорожі доМоскви в 1689році бувбатуринськийігумен ДмитроТупталенко, авторжиттєписівсвятих “>ЧетьїхМиней”. ДмитроТупталопровів уМосквіпівторамісяця і здобувшидозвілпатріарха напродовженнясвоєї роботи.

Мазепаопікувався йсправоювидання “>ЧетьїхМиней“,першунадрукованучастину якіпривіз у1689р. вдарунокцариціСофії. Колі ДмитроТупталенковидав другучастинусвоїх “>ЧетьїхМиней”, Мазепа,посилаючиїїмосковськомупатріарху,просив його Дозволитипродовжуватиавторові йогопрацю. СвоюпрацюТупталенкозакінчив уже як митрополит уРостові в 1705році.

УприсвяченомуМазепі “>Зеркалі відписанія Божественного“зазначено, щощедрістьМазепи дляправославної церкви необмежувалася лишеУкраїною, але йвиявиласятакож й впівденно –східнихкраїнах.

Увівтарігрецького православногоcoборуВоскресіння приГосподньомуГробі вЄрусалиміпереховуєтьсяпоміжіншимицерковними дарамипрекрасний,виcoкоїмистецькоївартості образрізбленої насрібнійдошціплащениці – дар гетьманиІванаМазепи доБожого Гробу. Уоcoбливоважливихвипадкахкладутьцюплащеницю увівтарі напрестіл под чашу з Св.Дарами. Процей дарзгадав усвоємущоденникучигиринськийєпископПорфірійУспенський: “Від часткаМазепи, подумавши я; вРосії йогопроклинають, а ви тутмоляться заупокій йогодуші тапрощення іоставленняцогогріхів. Прикро, щоцінніше перед Богом: чи наше (>себтомосковське)торжественне,всенароднепрокляття, читутешнімолитви.Мабуть аніце, ані ті. Богвідплатив йвідплачуєйому за йогоділа, а чи невідповідно донашогобажання“.

І МазепапосприяввідкриттюКиєво –МогилянськоїAкадемії. У 1693році, ректорколегії ЙосифКроковський запосередництвом митрополита і гетьманипросив “>жалуваноїграмоти наудержанняпрежніхшкіл…, та намирненавчання у якихдітейросійськихжителів й будь-якихправославноївіриревнителів…”[2]. Увідповідь нацепроханняцаріІван й Петросвоєюграмотою із 21 января 1694 р. дозволяли взаснованих митрополитом ПетромМогилою школах прикиївськомуБратськомумонастиріправославнимпрефектам,профеcoрам йвчителямнавчати не лишепоетики іреторики, але й іфілоcoфії табогословіїслов’яно –руською,грецькою ілатинськоюмовами,застерігаючи притому,щобнавчання було б в православномудусі. Наутриманняколегії було бвизначенепостійнецарськежалуваннящорічно по 50рублів й по 50чверток житамосковськоїміри.

Титул «>Aкадемії»вистаравгетьман Мазепа разом зВарлаамомЯсинським йЙосифомКроковським (із 1694 р.).

У 1703 р.гетьманподарувавшколідеякий сад накиївськомуПодолі. У 1707 р. затвердившиБратськомумонастиреві декларація пропосідання м.Стайок.Відчасів гетьманиМазепи із військовогокозацькогоскарбуйшлощорічно наAкадемію по 200карбованців.

Гетьманпобудувавпапірню длячернігівськоїкатедри, щопостачала папір длятогочаснихвидань. Увірші –панегірику говоритися про роль гетьмани ворганізаціїчернігівськоїколегії, про ті, щосамеМазепізавдячувалачернігівськаколегія засвійрозквіт.

Мазепатакожмає низку заслуг прибудуванні іоздобленні церков.Коштом гетьмани буввибудована в 1690 р. великакаміннацерква св. Міколая вкиївськомупустинномумонастирі наПечерському, що сталазгодомвоєннимcoбором, татрапезнацерква в цьому жмонастиріПокровиПресвятоїБогородиці;келії длябратії. У 1695 р. було брозбудовано за його коштомкамінниймур уПечерськийлаврі, позолочено гору таприбудованобічніприділи ізпівнічного іпівденного боцівеликоїлаврської церквиУспенняПресв.Богородиці ізнадбудованими з них 5 лазнями.Далі в 1698 – 96р.р.відбудованоцеркву всіхСвятих надОконанськоюГорамоюЛаври, деіззовні буввиставленнийліпної роботи гербМазепи.

У тому жчасірозпочато набажання й кошт гетьманинадбудовуватибічніприділи нанижніх папертяхКиєво –Софіївського Собору із 6 лазнями з них, що далоційкатедрі тієївигляд,який вона мала донедавніхчасів.

Звеличавих церков,побудованих коштомМазепи позаКиєвом,згадаємокаміннуcoборнуцерквуВознесіння вПереяслові,вибудовану у1698р.Поміг Мазепатакожзапорожцямвибудуватиновуцеркву вСічі;він давшиїм тихпотрібнікошти іматеріали та своїмнемалимкоштам справивши доцієї церквирозмальованийіконостас.Дерев`янебудівництво вдобіМазепиприпиняєтьсямайжезовсім,з`являєтьсяхист добудування церков ізкаміння.

>Найвидатнішимявищеммазепинської архітектури,будування великих “>coборних”катедральних ймонастирських церков. Уїхнійбудовіпроглядається абиновевідродження старихвізантійськихтрадицій.Найбільшоїувагиприсвяченооздобленню головного входу чи порталу, де бувпомітнанадзвичайнарозкішскульптурноїорнаментації, іздекоративними щитами, ізрозірваними фронтонами,хвилястимилініямиволют,пілястрами такольонами ізрозкішнооздобленимикапітелями, завиткивиноградноїлози, аркуші аканту,дитячіфігуркиянголів,китиціквітів йовочів,яскравіфарби, золотаікон,золочені орлі та “>coнця” ізмонограмами Христа йДівиМарії.Деяківчені –дослідникивважають, щозразком дляп`яти церков,фундованихМазепою уКиєві, булизахідно –європейськібароковібазиліки.

ІЕрнст, й Антоновичзазначають, щомазепинськадоба вархітектурі необмежуєтьсязгаданимивищебудівлями.З`являються Першімурованідзвіниці, численніфортифікаційнібудови тапартеровіхатикозацькоїстаршини [3].

>Малярствомазепинської добидосяглопишногорозквіту таповного іяскравоговиявленнясвоєїсвоєрідності.Середзбереженихбагатьохчудовихзразківіконостасів, окремихікон,розписів йпортретів.Найкращимиіконостасамиєіконостаси Святе –Миколаївського військовогоcoбору вКиєві. Угалузіштихарствамазепинської добимісце старогодерев`яногоштиха заступила гравюра наміді.

3.БароковийуніверсумІванаМазепи

якдержавнийдіяч І. Мазепаобирає задомінантусвоєїдіяльностипоширенняправославної духовності й культури на всіх теренах України. У томучислі і на тихий, котрі непідлягали йогогетьманськійвладі.Обравшиодвічне длянаціїще ізчасівКиївської Русіправослав'я, Мазепа нелишевіддавданинуісторичнійосновіукраїнського культурного життя, але й ізважився наскладнийкрок,адже вепоху йогоправлінняправослав'я було бпереслідуванимвіросповіданням, якумайже немаловпливовихзахисників на українських теренах,підпорядкованихПольщі. НаЛівобережній Україні становищеукраїнськогоправослав'ятакож було б вельминесприятливим,якраз, якце не парадоксально, черезспільністьцієїгілкихристиянства для України таметропольногоМосковського царства.Незадовго доврученняМазепігетьманської державипопередникпогодився напідпорядкуваннясамостійноїУкраїнськоїПравославної Церкви,визнаноїще зачасівВолодимира СвятогоВізантією таВселенськимПатріярхом,Московськомупатріярхатові.Наслідки цогонепатріотичного таантидуховногокроку Самойловича ми добровідчуваємо і тепер.Запопадливазрадливанедалекоглядність українськихправителів передчужинцями був й допевноїмірилишаєтьсянайвірнішим йнайпотужнішим союзникомбудь-якогоантиукраїнськогозавойовника.

Страшно, колицевідбувається вматеріяльній сфері (продажівмайна тощо), але йнезмірно более страшно, коливідбуваєтьсяце в сферідуховній.

Мазепаотримавпогануспадщину, то жщебільшимє диворозквітубарокової духовності, доякогоспричинилась йогоуніверсальнаособистість.Особливістькультурницькоїдіяльности гетьманиполягає уконцепціївикористовуванняматеріяльнихнабутків,створеннявисоковартісної ізестетичногопоглядуматеріяльної культури, котра бзміцнювала йпоширювала ідеїправославної духовності.Єднання "духу" із ">тілом"призводило допоявиконцепції дару,тобтовиведенняматеріяльного нарівень духовного, колиматеріяльневимірюється інакшим самимматеріяльним, адуховноюсистемою координат, уякійпануєіншаградація.

>Категорія дару уМазепице, то й уМогили, несловеснаспадщина, адещо понад. Цетриваючий актдарування, актщоденного ібезнастанногожертвуваннявласних сил, любови таматеріяльного добра накористь духовногорозвоюПравослав'я та Вітчизни.Крізьтаку парадигму йслідпрочитувати ">діяруш"Мазепи, його духовний таматеріяльнийаспекти.ДіяльністьМазепи в цьомувипадкуце непростоматеріяльнесприяннярозвитку духовності, автілення ідеї дарубезкорисливогожертвуванняматеріяльного накористь духовного.

Длятодішньої Європивинесення уякостінаріжного принципухристиянськогодаруваннявласногоматеріяльного й духовногонабуткусвітові було бнеосновним,хоча ізавждидеклярованим.Українськийгетьманпокладав його основоюсвоєїдіяльностище і бочіткоусвідомлював потребуновітньоїорганізаціїнаціональногосуспільства насправдіранньохристиянських засідках, згідно ізякими, небагатствонації якщослужити одномумаєстатномуурядовцеві, анавпаки -накопичене одним якщо нимпожертвуване уякостіхристиянського дару усіміншим.Євангельськавимога добагатогороздатисвоєбагатство,щобздобути декларація про шлях до Царства Небесного, в йогодіяльностівиходить нарівеньбудівництвахрамів,відкриттяосвітніхзакладів,сприяннякнигодрукові задопомогоювикористаннявласногомайна.

>ОсобливоюсфероюкультурноїдіяльностиМазепи вгалузівідродження ірозвитку національноїсамоідентичности таПравослав'яє його широка іпослідовнапрацящодопобудови українськиххрамів.Цядуховно-культурнастратегіяМазепи буводнією із центральних,якоювінопікувався не всеменшнастійливо, ніжвідродженням українськоїдуховноїідентичностизагалом.Стратегіявідродженнядавніх церков тапобудови нових буводнієюзіскладовихренесансу української духовності. Гетьман нешкодував нацевласнихкоштів,повсякчасприносячи їхнього у дарпереслідуванійщирими недругами тафальшивимидрузямиУкраїнськійПравославнійЦеркві.


>Висновок

Отже, І. Мазепа – великийкультурнийдіяч. Ми наочнобачимо йоговеликепіклуваннязагальнимикультурнимипотребами доби.Іван Мазепа –справдігероїчна і одна ізнайзначнішихпостатейсередусьогоукраїнськогогетьманства. І не так наосуд йганьбу, але вглибокушанунащадківзаслуговуєвін.

>Відбудовахрамів тапобудова нових церков повсій Україні й бувтієюдуховно-національноюєднальноюконстантою, котраякоюсьміроюможепотрактовуватись якнаціональнастратегія.Вонаотрималазримевтілення уархітектурномуфеноменіМазепинськогоБароко. Феномен архітектури цогоперіоду, як й феномен меценатстваМазепи, якусприялопояві такогоявища,цетакожєхарактерним дляцієї доби мирногопоширення духовності вперіод "тихого"Бароко.

">Справдіважкоперелічити усі церкви іманастирі,фундовані,збудовані іперебудовані,оздобленіМазепою.Манастирі —київські (>Печерський, Лавра,Пустинно-Миколаївський,Братський,Богоявленський,Кирилівський,Золотоверхо-Михайлівський,Межигірський),Чернігівський.Троїцько-Іллінський,Лубенський,Мгарський,ПрилуцькийГустинський,БатуринськийКрупицький,ГлухівськийПетропавлівеький,Домницький,Макошинський,Бахмацький,Каменеький,Любецький,катедральнісобори вКиєві (св.Софії),Переяславі,Чернігові, церкви вБатурині,Дігтярах,навітьдеяких селах, а поза межами України – уВільні, уРильську й вкраїнах ПравославногоСходу – малі вгетьманіМазепі свого великогодобродія.Навіть вороги (Петро І)визнавали, що Мазепа "великий будівельник був церквам" – утверждаетпрофесор Оглоблін.

>Цейперелік нелишепереконливозасвідчуєбезглуздістьподальшихпереслідуваньімениМазепи (>зокрема -анатематствування із боціМосковськогопатріярхату, якудосітриваєвсуперечлогіці таісторичним фактам на теренахнезалежної уже України), але й ідемонструє туповсякчаснутурботу пропоширенняпрадавньо-національноговаріянтуправослав'я повсій Україні.

якправославний стратег Мазепа, доброусвідомлюючисакральністьКиїва длясвітовогоПравослав'я,робить,проте, усе,щобсакральнихцентрів в Україні стало більше,аджетаке збільшеннянеминучепризводить додуховно-культурноїавтономізаціїнаціонального життя.Манастирі,якими такприскіпливоопікувався Мазепа, були, яквідомо,осердями духовного опорусоціяльно-духовнійаґресії тазбереженнянаціонально-культурноїідентичности,вогнищамивисокоїосвіти табратськоїєдности.


Списоквикористаноїлітератури

1. Андрусяк Микола: Гетьман I ван Мазепа яккультурний буд іяч. – До.,:.Обереги, 1991. – з. 48

2. Гетьман Іван Мазепа: герой чи зрадник?// Валерій Семененко 2000 р. газета “Грані” № 2(54)

3.Мазепина книга / Наголос. тавступнастаття І.Ситого. НАН України,Інститут українськоїархеографії таджерелознавства ім. М. З.Грушевського,Чернігівськийісторичний музей ім. У. У.Тарновського,Канадськийінститут українськихстудійАльбертськогоуніверситету,Сіверськийінститутрегіональнихдосліджень. -Чернігів:ЦНТЕІ, 2005. - 524 з.

4. МиколаАркас. ІсторіяУкраїни-Русі // -1990р. “>Вища Школа” До.395с.

5.Полонська-Василенко М. Історія України: У2-х т. Т 2.// До:Либідь,1993. - 608 з.

6.Ю.Зайцев. Історія України //- Львів: світ, 1996. - 488 з.


Схожі реферати:

Навігація