Реферати українською » История » Історична характеристика Дніпропетровська


Реферат Історична характеристика Дніпропетровська

Страница 1 из 3 | Следующая страница

>Історична характеристикаДніпропетровська


>Зміст

>Вступ

>Розділ 1.Історичніподії, котрісклалися дозаснуванняДніпропетровського краю

1.1Заселення йгосподарськеосвоєння краю

1.2Запорізькаспадщина

1.3 Друга половина XVIIIстоліття –добаПросвітництва

>Розділ 2.Катеринослав -Дніпропетровськ --етапистановлення

2.1ПершізабудовиКатеринослава

2.2Природніускладнення длязабудовиміста

2.3ПроектиКатеринослава

2.4 Новемісце длязабудовиКатеринослава

2.5Негативнітенденції урозвиткумістанаприкінціХVІІІстоліття

2.6 ВідродженняКатеринославу

2.7Природнийпотенціал

2.8 Відродженняпромисловостіміста (1945-1950 рр.)

2.9Промисловийпотенціалміста1950-1980-ті рр.

>Розділ 3.Дніпропетровськ унашідні

3.1Проблемирозвитку

3.2Шляхиподолання проблем

3.3Перспективирозвитку

>Висновок

>Література

Списокумовнихскорочень

>Додатки


>Реферат

>Науково-дослідницька робота на задану тему: «>Історико-географічна характеристикаДніпропетровська» написана на 43сторінках,містить 17додатків, до тогочислі 11діаграм, 2таблиці, 3карти, 3ілюстрації. Принаписанні роботивикористано 21першоджерел.

>Дніпропетровськ –це наша «мала Батьківщина»,історіюякої ми маємо знаті,цінуватись йпишатись.

>Об’єктомдослідженняданої роботиєісторичніподіїрозвиткуДніпропетровська, -етапиперетворення пересічнугубернськогоміста у великийпромисловий центр України.

>Метоюцієї роботиє характеристикасоціально-економічнихаспектіврозвиткуміста відпершихзабудов досучаснихднів.Висвітленняпроблемнихпитань та перспективподальшогоекономічногорозвитку.

Уроботі булизастосовані, яктеоретичні, то йпрактичніметодидослідження длявивченняісторичних,економічних йсоціальнихпроцесіврозвитку.

>Висвітленіпроблеми, котрівиникли призабудовіміста.

>Наведеніісторичніподіївідображаютьетапиперетворенняміста напотужнийметалургійний тамашинобудівний центр України.

>Особливемісцевідведено проблемам та перспективамрозвиткуміста всучаснічаси.

>Результати роботиможуть бутизастосовані прививченніісторіїрідного краю.

>Ключові слова:ЗАПОРІЖСЬКА Січ, Г.А.ПОТЬОМКІН, КАТЕРИНА ІІ, В.А.ЧЕРТКОВ,КАТЕРИНОСЛАВ,ПРИРОДНИЙПОТЕНЦІАЛ,ПРОМИСЛОВИЙПОТЕНЦІАЛ,ДНІПРОПЕТРОВСЬК,ДАЗ, ПМЗ.


>Вступ

Уційроботі, напідставівивченняопублікованихдокументів,науковоїлітератури,архівнихматеріалів представленобагатогранну картинуісторіїДніпропетровська відпоявинайдавнішихслідівлюдськогоіснування на теренахнашогоміста,виникнення тарозвитку козацтва доостанніхподійперших років IIIтисячоліття.

Усвоїйроботі авторзосередився наважливих йцікавих фактах таподіях,зупинився надіяльностівидатнихземляків, котрі багатозробили дляпромисловогопіднесенняПридніпров'я.

Уроботіврахованінадбання Сучасноїзарубіжної йвітчизняноїісторіографії,досягнення тапроблеми котрівиникли за 16 роківнезалежності України.

Проведеностислийоглядфізико-географічних умівДніпропетровщини.Наявністьбагатих йрізноманітнихпокладівкориснихкопалин на територїобластісприялиперетвореннюДніпропетровська вмогутнійпромисловий центр України.

Авторспинився наперших проектахзабудовиДніпропетровська.ПершіамбітніпланиспорудженняКатеринославаостанньоїчверті XVIII ст.розглядали його якновупівденнустолицю,збудовану по слову архітектури.Катеринославмислився непросто якновеадміністративне місто.Вінмав статіпівденною столицею новогорегіону Ро-сійської держави,вільного відкріпацтва тавідсталості старихімперських земель.

>Сміливіпроектикатерининських вельмож, на шкода, нездійснилися.Протеенергетика, якої несли всобімісцеві жителінащадкивідважнихкозаків йдіяльнихпереселенців,енергетика, Яка бувзакладена до нашого містопершимипроектувальниками,енергетика, якоїпороджувала сама наша земля - всецегарантуваловеликемайбуттяКатеринославу-Дніпропетровську.

першийперіодстрімкогозростаннямістаприпадає на1880-1910-ті рр. йпов'язанийзістановленнямметалургійної таметалообробноїпромисловості, ізінтенсивнимрозвитком новихшляхівсполучення,залізничного тапароплавного транспорту.Цейперіодзаклав основуславинашогоміста якметалургійногосерцяПридніпров'я.

Іншийперіоднайінтенсивнішого зростаннюохопив1950-1970-ті рр., й бувпов'язаний ізформуванням тарозвитком вДніпропетровськуракетно-космічноїіндустрії. Уцей годинуз'являютьсянові підприємства,науково-дослідніцентри,мікрорайони,зростаєчисельністьжителів - містовелетенськими темпамиперетворюється насучасниймегаполіс.

>Метоюцієї роботиє характеристикасоціально-економічнихаспектіврозвиткуміста відпершихзабудов досучаснихднів.Висвітленняпроблемнихпитань та перспективподальшогоекономічногорозвитку.

>ПостійнийрозвитокДніпропетровськапов'язаний ізоб'єктивноюнеобхідністюконцентрації таінтеграціїрізноманітних формвиробничої таінтелектуальноїдіяльності. Уумовахпостіндустріальногосуспільстванайбільшефективноціпроцесивідбуваютьсясаме великімістах, де особливорозвинутізв'язкиміжрізними сферамиекономіки, політики, науки й культури.


>Розділ 1.Історичніподії, котрісклалися дозаснуванняДніпропетровського краю

1.1Заселення йгосподарськеосвоєння краю

>Першісвідченняосілостілюдини на територїсучасногоміста належати додавньокам'яної доби -палеоліту.Близько 200 тис. років тому углибокому ярупоблизуСтарихКайдаківрозташовувавсятимчасовийтабірпервіснихмисливців.Цейперіодвіднесено донайбільшогоДніпровськогозледеніння. Уцей годинуіснували людинеандертальського типу, котріістотновідрізнялися від Сучасноїлюдини.Саменеандертальцям належализнаряддя роботи -ручні рубила,виготовлені ізкварциту, котрізнайдено наМонастирськомуострові.

4-5 тис. років дон.е. улісостепу направобережжіскладаєтьсяоб'єднанняземлеробських племен,відоме як трипільськаархеологічна культура, але в початку 1 тис. дон.е.місцевість понаддніпровськими порогамизаселяєтьсяскіфськими племенами.Саме напівдніДніпропетровськоїобластізнаходилосьлегендарнекладовищескіфськихцарів -- так званьГеррос звсесвітньовідомими курганами, котріщенерідконазивають ">пірамідами степу". З нимипов'язаневиникнення Першого державногоутворення на територї Сучасної України.

>Пізнішим годиною - 40-35 тис. років тому -позначенознахідкирештокмисливськихтаборів наберезіДніпра всучасномуж/м «>Придніпровськ» та «>Ігрень». Тутзнайденокістки мамонта йвеличезногобика - зубра,різноманітнікрем'янізнаряддя.Такі жзнахідки були й на територї парку ім. Т.Г.Шевченка,Аптекарської балки,Діївки. Люди гаялися у легкихназемнихбудівлях ізкістоктварин,обтягнутихшкірами,користувалисярізноманітними -близько 60типів -знаряддями,виготовлялиодяг задопомогоюкістянихголок йприкрашали собінамистами ізвикопнихмушлів тазубівхижаків. Зафізичнимиознаками смердоті належали допротоєвропейськогомасивного типу тавідрізнялися великимзростом тадовгиминижнімикінцівками (>кроманьйонський тип).

>Близько 11 тис. років тому, за добимезоліту,кліматичніумовиполіпшилися у зв'язку ізвідходомльодовика напівніч. НанизькихділянкахберегівДніпра таСамаривиникаютьстаціонарніоселімисливців,збирачів тарибалок,серед які одним ізнайцікавіших було бпоселенняІгрень-8. Люди жили уконусоподібних чумах із жердин,обтягнутихберестою,вхід у котрі був із боцірічки.Діаметржителстановив 4-5 м,висота - 2-3 м. Уцентрі -вогнище напіщанійпідсипці.Поруч ізжитламизнаходилисямайстерні ізобробкикременю.Полювали ізвикористаннямсписів тастріл ізкрем'янимивістрями.

>Далі були слов'янськепоселення (смердоті належалиісторичним антам),уличі,печеніги... ЗаприпущеннямісторикаД.І.Яворницького у 957 р. ухристиян наМонастирськомуострові (умежахсучасногоДніпропетровська)знайшлапритулоккиївська княгиню Ольгу (>додаток А).

У XIII ст. послетатаро-монгольської навали длянашого краю наставши годинузнелюднення йзанепаду,хоча влісах по р.Самарі й р.Вовчійщепродовжували житинащадкидніпровських слав'ян.Саме зацихчасівтериторіяДніпропетровськоїобластідісталаназву "Дикого поля". ТанаприкінціХV-ХVІ ст. тутпочалоформуватисьновезаселення,пов'язане ізвиникненням тарозвитком козацтва.

1.2Запорізькаспадщина

КнязьПотьомкін,знаходячись нависотісвоєїслави йсвоєїмогутності, подавши Катерина II ">сміливий дозухвалості"свій прожект провигнаннятурків ізЄвропи, чого було неможливозробити усієвропейські монархиЗахідноїЄвропи всередністоліття, под годинухрестовихпоходів.Потьомкінхотівпробитивікно на схід, вАзію, якцар Петро Іпрорубаввікно вЄвропу.Захоплена "прожектом" кн.Потьомкіна, Катерина IIвирішилапосадити назгаслий тронвізантійськихімператорів одногозісвоїхонуків йдатийомуім'яКостянтин, яку бнагадувалоімператораКостянтинаПалеолога, щогероїчнозахищавстолицю Константинополь у 1453 р. віднезліченнихтурецькихполків. Маленькій великому князюКостянтинові Павловичу дана бувнавіть угодувальницігрекиня ОленаКорданова.

>Росіяпрагнула забезпечитисвоєпанування на Балканах.Цяпрограма бувпідкріпленадипломатичними тавійськовимиакціями.Потрібно було б,насамперед,заволодітитурецькимифортецями, що стоялинизов'їДніпра, пообох його берегах, йзагороджувалиросіянам шлях уЧорне море. Це булиОчаків,Кизикермень,Арсланкермень,Мубереккермень, Кінбурн.

>Туди йнаправлені булинасампередросійськівійська. Разом ізросійськимивійськами там-такидіялопротягомчотирьох років (1771—1774) йзапорізькевійсько.

10 июля 1774 р.,важка йтриваларосійсько-турецькавійназакінчилася.Тепер, послезатвердження ізТуреччиною в 1774 р. ">вічного світу",запорізькевійськоповинне було б перейти на своїхліба. Апотрібно було бпоступовоперебудуватисвійвійськовий лад наземлеробський. Цевідразузрозумілиблагомислячі "батьки"запорізькоговійська, начоліякогостояврозумний йдалекогляднийкошовий отаман ПетроІвановичКалнишевський.Піддаючисьвійськовим старшинам, козаки все более й более стализмінювати своїшаблі на плуги й ">нахилятись дохліборобства".Запорізьськасічстановилася все болеезаможна. Це йтурбувалоцарицю Катерину.

>Крім того,самий крайзапорізький із його вневичерпнимбагатством, із йогорибальськимирікамиДніпром, Бугом йіншими, із йогороздольнимистепами,розкішнимипасовищами, усєце булизалучати до собіросійськихдворян-рабовласників.Вони давно ">зазіхали" назапорізький край ">зазіхаючи",намагалисявселити думкуцарицізнищитиЗапорізьку Сич й землю дарувати дворянства.Приводом дознищенняЗапорізькоїСічі послужилинескінченніскаргиКатерині II назапорожців із боцііноземнихвихідців, щовикликані були вРосіюще вцарюванняЄлизаветиПетрівни йзайнялисхідні йзахідніокраїнизапорізькихвільностей,заснувавши назаходіЄлисаветград, насходіЛуганськ. Ті булиболгари,румуни,угорці,серби,відомі подзагальнимнайменуваннямзеландско-сербів йслов'яно-сербів.Вониздавлювализапорожців з двохсторін.Неточнірозмежування земельніграницьміжприбульцями йзапорожцямивикликалисуперечки, що перейшли убійки йнавітьубивство як ізоднієї, то й ізіншоїсторони.Оберігаючи своївільності відзагарбників,запорожціпосилали встолицюскарги заскаргами. Алі де жїм,малим людям, було б боротися із такими людьми, якХорвати, Милорадовичі,Депрерадовичи,Шевичи ііншими, які,перейшовши іззакордону вРосію,незабаромодержували й землю, йвисокі лагодь й малі доступ впритул до царського престолу. Устолицізапорожцівтрактували як людей диких, якграбіжників, якубивць, щоповинніпідлягатиполітичнійкарі. Це й привело доти, що 4червня 1775 рокуЗапорізькоїСічі Герасимчука.

>ПісляпадінняСічіпристрійНоворосійського краюпокладено було б на генерал-губернатора кн.Потьомкіна.Вінпочав,насамперед ізроздачізапорізьких земельстороннім людям,винятково панства.КолишнєЗапорожжя ужеіменується неЗапорожжям, аСлавянскою йХерсонскоюпровінціями.

>Невідомо, колисамепочаласяроздачазапорізьких земель: чи у 1775, чи ж унаступному 1776році.Вартосказати ті, щовеликі лагодьодержували йвеликі ділянки,менші лагодь —менші ділянкиземлі.Давалися в самі рук ділянки на 500 гривень, 1000, 1200, 8000, 10 000, 15 000, 20 000, 21 000 десятин.Скількизахопивсобі самясновельможний князь Р. А.Потьомкін --невідомо.

>Усім тім, комудавалася земля,даваласяпільга на 10 років відусякихподатків, й лише после 10 роківпотрібно було бвносити вскарбницю плати за 2копійки за десятину. Землядавалася не лишеросіянам.Російський уряд ставзазивати вРосіюіноземнихколоністів "длярозширення внійторгівлі йпромисловості.”ПісляпадінняСічі, повалили вколишнєЗапорожжяіноземцірізнихнаціональностей. Це булиболгари, греки,грузини,вірмени,калмики,німці,молдавани,євреї. У 1776році,прийшлиболгари зСилистрії іоселилися потрьохрічкахТашликам, порічціВисочіні й по ВеликомуІнгулу. У 1801році,частина болгароселась й поДніпру.Далі в 1778роціприбули вколишнізапорізьківільності такназиванікримські греки, щовціліли в Кріму,потім дійснаанатолійські греки й греки із островаМінорки. Однихкримськихгреків було б не менше 20 000 Чоловік.Вонизаснували 20 селищ порічкахКалмиусу,Нальчику й Калці й попівнічномуберезіАзовського моря. НапівнічномуберезіАзовського моря смердотізаснували місто --Маріуполь. Греки, щовийшли із островаМінорки,оселилися напівденнійокраїні Павлоградськогоповіту.Їм бачилихліб, худорбу йгроші на першеобзаведення. У 1786році назапорізькіпопелищаприйшлапершапартіянімців-колоністів, прозалучення які особливоклопотався князьПотьомкін й Катерина.Німцямдавалисякращімісця вКатеринославськом,Олександрійськом,Новомосковськомуповітах. У1790р. поордері князяПотьомкіна від 23червняцимколоністам дозволено було б, наїхнєпрохання, перевезти ізміста Новомосковська, де смердотіранішоселись,двіневеликі церкви.Зникло йсамеім'яКатеринослав йзамістьньогометушніла в 1789-1790 рр.колоніяЮзефеталь. У 1793роціприйшла новапартіянімецькихпереселенців.Вонизаснували селищеЯмба в 17 верст від м.Катеринослава. У 1788, 1789 й 1792 рр. вКатеринославськугуберніюпереселилисямолдавани. Наземлікозаківкинулисятакожєвреї.Всіміноземнимпереселенцямвідпущено було бзіскарбниціспочатку надопомогу 250 000карбованців.

>Кріміноземнихпереселенців, уколишнійзапорізький крайпереводилисяпереселенці й ізВеликоїРосії.Іноді вНоворосійський крайвиселялися йзлочинці послепонесених нимипокарань. До 1784 року було б розданозапорізькоїземлівсього 4 470 302десятини.


1.3 Друга половинаХVІІІстоліття –добаПросвітництва

Друга половинаХVІІІ ст.,відома вЄвропейськійісторії якдобаПросвітництва,змінилаісторичну часткуПівнічногоПричорномор'я таСтепової України.1770–1790-ті рр.позначилися уПівденній Українізбільшеннямкількості населення,подальшимгосподарськимосвоєнням,розвиткомдуховної культури.

>Булиутворенігуберніївідповідно дозагальногоадміністративно-територіальногоподілутогочасноїРосії. У 1774 р.частинаПівденної України, котра уже тодізнаходилась под контролемРосії, бувподілена надвігубернії:Новоросійську таАзовську. ДоНоворосійськоїгуберніївідійшлиземліміж Бугом таДніпром, а доАзовської –міжДніпром та Доном. У 1775 р. у складцихгуберній буливключеніземліколишньоїЗапорозьськоїСічі.Змінилися подивися нафункціїміста йвимоги до його архітектури.ФілософиепохиПросвітництвавважали «>ідеальним» місто за канонамикласицистичного стилю, ізчіткимгеометричнимплануванням, без великихукріплень та ізчисленнимизелениминасадженнями.

>Акценти урозвитку містпочалишвидкозмінюватися: із військового наекономічний такультурний.Деяким чиномвплинув нарозвиток новогоміста й так звань «>грецький проект» -зовнішньополітичнапрограмаросійського урядудругоїполовини XVIII ст.


>Розділ 2.Катеринослав --Дніпропетровськ --етапистановлення

2.1ПершізабудовиКатеринослава

ПрограмурозвиткуКатеринослава наДніпрі,запропонованаГ.Потьомкіним,логічно входила у низкуакцій,пов'язаних із «>грецьким проектом» на теренахПівденної України.

>Одразу послестворенняАзовськоїгубернії губернатор, «генерал-майор й кавалер» Василь Чортковерозпочав діяльність позастосуванню новогогубернськогоміста. Задорученням генерал-губернатора князяГ.О.Потьомкіна Чортковевирушив уподорожтериторієюгуберніїї ізметоюзнайтимісце длягубернського центру.Існує думка, щоце заподіяннявінвиконавнедостатньокваліфіковано,бообрав длягубернськогомісталісисту ізаболоченумісцевість привпаданнірічкиКільчень уріку Самара, у вісім верст відлівого берегаДніпра, але йновегубернське містопроектувалось якмісто-фортецяпоблизуоборонноїНовоїУкраїнської чиДніпровськоїлініїфортець,котрапростягалася відАзовського моря доДніпра.

>Тобтомісце длярозташуванняКатеринослава було бобранодуже добро із точкизору безпеки уразі військовихконфліктів.

Основумістапоклав у 1777 р. губернаторВ.А.Чертков,місцесамезручне, на його думку, дляпідходу доньогорізнихсуднів. 10травня 1778 р. бувзакладенацерква впам'ятьзішесття святого духу наапостолів. На початкучервня 1778 р. губернаторВ.А.Чертковперебрався внове місто. У 1781 р. в м.Катеринославізнаходилося 2194 Чоловік, 4 церкви —російська,грецька,католицька йвірменська,діяло два училища длядітей дворян йрізночинців, щонавчалися у якихросійськійграматиці,катехізису,німецькій,французькій йтурецькіймовам,потімарифметиці,геометрії,історії,інструментальній йвокальніймузиці. Длярозширенняторговихвідносин буливідкриті 4 ярмарки.Крім того, понеділях дозволено було бвлаштовувати торги, на якіприїжджали непродавці ізКримськогопівострова.


2.2Природніускладнення длязабудовиміста

У 1783 р., послеприєднання Кріму,необхідність уновостворенихмістах, котрівиконувалифункціїфортець,відпала.Булоприйняторішенняціпоселенняназивативнутрішнімимістами.Місто-фортецяпоступається своїммісцем накористь нового типуміста --адміністративно-економічного центру.Катеринослав наКільчені, безсумніву, невідповідавновимвимогам:

-по-перше, воно тащорічнозатоплялосявесняною водою;весняні водизалишали вньому после собігнилі болота, що згубнодіяли наздоров'я людей;

-по-друге,судноплавність р.Самаривиявиласянастількислабка, що домісту моглипідходити лишезанадтомаліторгові судна. ПротакінезручностімісцярозташуванняКатеринослава було бповідомлено встолицю, й тоді дляоглядумістазістолиці буввідрядженийштаб-докторШенфогель.Шенфогель поприїздузробивоглядміста йзісвоєїсторонивказав на усінезручності й нашкідливу дляжителівмісцевість, наякій стояло місто.

>Тоді м.Катеринослав покарано було б перенести на болеепіднесенемісце доБогородичномуретраншементу, щотежСтара Самара,найменувати йогоповітовим м.Новомосковським.Вінсіл намісцеНовоселиці.

30березня 1783 р. буввиданий указ прооб'єднанняАзовської таНоворосійськоїгуберній таутворення на їхньогоосновіКатеринославськогонамісництва із 15повітів. Правителемнамісництвапризначено генерал-поручикаТ.І.Тутолмина.

Уберезні 1783 р. внове м.Катеринослав, за наказомімператриціКатерини II, послань був урозпорядження князяПотьомкіназнаменитий усвій годинухудожник-архітектор М. Ф.Козаків "длявиправленнядорученої справ".Козаківвідправився вКатеринославзі своїмпомічникомІваномЄготовим, адовіренуйому практику іархітекторську командувіддавіншомупомічнику, прапорщикуПоливанову. УКатеринославіКозаківпробув доти ж року, а й захворобою"знову буввідправлений у Москву. ПеребуваючиКатеринославі,Козаків бравшидіяльну доля впланізабудови новогоміста.

2.3ПроектиКатеринослава

>Місто, особливо после 1783 р.,треба було брозташовувати наперехрестіторговихшляхів,розширювати йоготериторію тарозбудовуватипромисловість.

ІсторіязберегладекількапроектівзабудовиКатеринослава (>додаткиБ,В,Г).Спочатку, запропозицієюакадеміка КлодаГеруа,виписаногоКатериною вПарижеві, містопередбачалосярозмістити нависочіні й уподальшомурозвивати напівдень, удругий бік відДніпра.Основні ідеїпотьомкінського «>Начертанія»втілив усобі проектКатеринослава,затверджений 10жовтня 1786 р. Авторомякого був КлодГеруа --видатнийфранцузькийархітектор,якийпрацювавдеякий годину уРосії. Уцентріміста, навершині великогопагорба,Геруаспроектуваввеликуплощу ізПреображенським собором таголовнимиадміністративними йгромадськимиспорудами.Генеральний план роботиГеруа,виконаний зазразкамиєвропейських міст, був злепристосований до місцевогорельєфу,ігнорувалисьвітчизнянімістобудівничітрадиції (>наприклад,відсутнітрадиційніринкова,соборна,сінна таін.площі). Проекттакож невраховувавбезводність міські,обраної длябудівництвацентральноїчастиниКатеринослава.Передбачалосяводопостачанняміста задопомогоюколодязів,водопідйомнихмеханізмів,басейнів тафонтанів, але йцепотребувалозначнихматеріальнихвитрат.ВидатнийМосковськийархітекторМатвійКозаків,який буврадником князяПотьомкіна впитанняхзабудови новогоміста, думавшиінакше, місто виннерозвиватисявздовжберегівДніпра.

>Саме життявирішилоцюсуперечку: місто,засноване наДніпрі,повиннеповноюміроювикористовуватиприроднеположення --дихати йогопрохолодою,милуватися його щедроюкрасою,черпати йогочисту,м'яку воду.

>Складання нового планумістаПотьомкіндоручиввидатномуросійськомуархітекторуІвануСтарову. НапланіСтаровапоряд ізпідвищеноючастиноюміста мибачимо йнизиннучастину. План у 1792році бувзатвердженийКатерино ІІ (>додаток Б).Цей планліг основою болеепізнішихпланівміста.ВидатнийархітекторросійськогокласицизмуІван Старовсклав триваріанти плануміста (>між 1787-1790; 1790;1792рр.). Упорівнянні із проектомГеруа, в проектахСтароватериторіямістазбільшувалася зарахунокпридніпровськоїчастини (>колишня слободаПоловиця). Одна ізвулиць, котрапочиналась відторговоїплощі таперетинала широкий яр,перетворювалась на «>велику дорогу» доНовихКодаків(сучасний проспект Карлу Марксу).Житловий районтакожотримавчіткупланувальну структуру.ПроектиІ.Старова, котрізначноюміроювтілилися в життя, малі великийвплив наформуванняархітектурно-планувальногообрисусучасногоДніпропетровська.

2.4 Новемісце длязабудовиКатеринослава

Удругійполовині XVIII ст.європейські «>новомодні»віяннядійшли доРосії.Південна Україна, край, де не було бзначних міст,розглядалася як полі дляекспериментівмайстрівмістобудівництва тихийчасів. Алідосить частотакіспроби вступали упротиріччя ізреальнимиумовамибудівництва. Не буввинятком йКатеринослав.

22 января 1784 року Катерина II бачилачерговий указ, вякомувказувала, щогубернськомумістутреба бути направійстороніДніпра.

>Більшпридатне ізцієї точкизорумісце дляКатеринослава було бобранеще у1783р. -- великийвисокийпагорб на правомубоціДніпра,біля лютомуріки,неподалікслободиПоловиці,нижче затечією відмістечкаНовий Кодак.Намісник краю князьГ.О.Потьомкінособистообравмісце длямайбутньогобудівництва.

Уперіод із 1784 по 1787 рр., колийшлапідготовка добудівництваКатеринослава на правомубоціДніпра, м.Новий Кодак сталопритулком дляпроживаннякупців,міщан,робітників,представниківадміністрації, котрічекали напобудовуміста.

>СлободаПоловиця перебувала на томумісці, де теперрозташованацентральначастинаДніпропетровська. як видно ізпроектівКатеринославакінця XVIII ст., депозначені реальноіснуючіспоруди,забудоваПоловицізосереджувалася від СучасноївулиціЛиварноївздовжДніпра досучасного театруопери та балету, завширшкиїїбудовидосягалилініїсучасного проспекту Карлу Марксу.

>Місцевість, де перебувалаПоловиця, буввкритадубовим,кленовимлісом,осокою,травою,міжлісомзнаходилися городи. На горі,вище берега, булизбудованівітряні таводянімлини,кузні. Сама слобода являла собоюсукупність хат.МешканціПоловицірозводили коней, косилисіно,розводилибджіл. У 1779 р. уПоловиціналічувалося 125дворів, у 1784 р. - 130дворів таблизько 800мешканців.

На схід відПоловиці,вищеКодацького порогу, всередині XVIII ст.виниклощеоднезапорозьке селище --ЛоцманськаКам'янка.ІнтенсивнезаселенняКам'янки проходило у1770-1780-х рр.

У 1786 р.Г.О.Потьомкін подавшиКатерині II документ подназвою «>НачертаніємістаКатеринослава». ПрограмурозвиткуКатеринослава,розробленанамісником краю,чітковизначилафункціїмайбутньогоміста тамасштабизабудови.Наприкінці XVIII ст.Катеринославпланувався яктретя,південнастолиця Ро-сійської держави,економічний,адміністративний йкультурний центрПівденної України.Гігантськірозміриміста,величність ймонументальністьспоруд вуявіПотьомкіна малісимволізуватинове життямешканцівпівденнихтериторій, які лише сталичастиною Ро-сійськоїімперії.Катеринославпроектувався як місто нового типу.

У 1787роціросійськаімператриця Катерина IIвирушила уподорож наПівденьРосії доЧорноморськогоузбережжя.Вона провела двадні у НовомуКодаку (7-8травня), а 9травнявідбуласяурочистацеремонія закладанняПреображенського собору -імператриця разом ізавстрійськимімператоромЙосифом II таГ.Потьомкінимпоклали Першікамені у його фундамент.

У 1789 р. ізКременчука доКатеринослава було бнарештіпереведене «>губернськеправління» йвінпочавфункціонувати якадміністративний центрнамісництва, яку включало у собімайже всюСтепову Україну (завиключенням Кріму таприлеглихтериторій). У Перші роктаіснуванняміста йогонамагалися будувати згідно ізпотьомкінськими проектами. Алізгодом сталозрозумілим, щогігантським «прожектів» несудилосявтілитися у життя.Потьомкін самприйшов довисновкузмінитипроектиодразу ж ізпочаткомросійсько-турецькоївійни1787-1791рр.Великікошти, якіпризначалися дляКатеринослава, буввідправлена на фронт.

2.5Негативнітенденції урозвиткумістанаприкінціХVIIIстоліття

>Протягом1790-х рр. місторозвивалосяповільно.Преображенський собор,закладенийКатериною II, то й не бувпобудований згідно ізпочатковим проектом. У 1787 р. за проектомІ.Старовапочализводитикам'янийПотьомкінський палац --резиденцію генерал-губернатора. Це бувєдиназначнабудівля на «горі», якоїпередбачалосяспочаткувіддати под центрміста. Фабрикивдалосявідкрити лише у 1794 р. й в болеескромнихрозмірах, ніжпередбачалося.Питання простворенняуніверситету йакадемії було бшвидкоусунене із порядкуденного.

>Труднощі, котрівиникли у Перші роктастановленняКатеринослава, показали, щозбудуватинове місто згідно іззадумомнеможливо. Усіце було б обумовлененизкою причин.Пішли із життяініціатори йнатхненникибудівництва -- у 1791 р. князьПотьомкін, а 1796 р. й Катерина II.Урядова політикащодоНоворосії (>Південної України)зазналазмін.Новийімператор, Павло І,змінивадміністративнийподіл таназви міст краю. Указ від 17грудня 1797 р.скасувавКатеринославськенамісництво,замістьньогостворюваласяНоворосійськагубернія із 12повітів.Катеринослав бувперейменований наНоворосійськ.Особливо негативновплинули крайукази від 18 та 20грудня 1797 р., згідно ізякимивимагалосязупинитибудівництво.Катеринославзалишивсятепер безурядовоїпідтримки,катастрофічно невистачало необходимихкоштів набудівництво. Гора, наякійпланувалосярозміститигубернський центр,виявиласябезводною, асусідні територїперетиналиглибокіяри.Дніпровські порогистановилиперешкоду нормальномусудноплавству, аотже, йторгівлі.Внаслідок цого востанньомудесятилітті XVIII ст.виявилисянегативнітенденції урозвиткуКатеринослава --замість того,щоб статі «>Південною столицею»,віншвидкоперетворився напересічнегубернське місто.Порівняно із проектамикінця XVIII ст.,реальнийКатеринославіснував у болеескромнихрозмірах. Аліпротягомпершоїполовини XIX ст.створювалосяреальнепідґрунтя у тому,щоб на йогооснові удругійполовині XIX ст.Катеринославзмігрозвинутися домасштабів великогопромислового центруПівдня України.

>Урядова політикастосовноНоворосії (>Південної України)сприяларозвитку ремесла тамануфактурноїпромисловості.Інтенсивнебудівництво міст,гостра потребапоселенців ужитлі,одязісприялирозвиткупромисловості. У 1794 р. уКатеринославіз'явилисяказенні підприємства --суконна ташовково-панчішна фабрики. Катерина II бачилавідповідний указ від 14травня 1792 р.,якийпередбачав перевестисюдисуконну,годинникову тапозументну фабрики ізДубровни, ташовкову -- ізКупавни.Ці фабрикипочалипрацювати вмістілише 1794 р.Вониутвориливеликуцентралізовану мануфактуру, наякійвироблялися сукна,каразея (>грубошерстнатканина) такаламенка (>кольороватканина).

Наобох фабрикахпрацювали в основномукріпосніселяни. Заданими 1797 р., насуконнійфабриці було б 819робітників, у томучислі 378жінок та 115дітей.Умови роботи намануфактурі буливкрайважкі.Робочий деньтривав не менше 15 часів.Працівники мешкали убудинках,пристосованих дляпроживання лише улітній годину,зарплатнюотримувалиневчасно,цевикликалопротести. У 1820 р. намануфактурірахувалось 2438робітниківрізнихкатегорій та 1372селяни, котрі увільний відпольовихробіт годинутакожпрацювали навиробництві.

>Катеринославські фабрикипрацювали на широкийринок,котрийвключав не лишеНоворосію, а іінші реґіони України.Частинатоварів,виготовлених фабриками,реалізовуваласясеред населенняКатеринослава.

>Крімвеликоїмануфактури, вКатеринославііснувалиневеликі підприємства,орієнтовані напереробкусільськогосподарськоїсировини.

Напротязідовгого годиниКатеринославзалишавсятиповим у тому годинипровінціальниммістом.Сільськогосподарський характергубернії наклавши печатку на характерпромисловості його центру:переважаючабільшістьпідприємств було бпов’язано ізпереробкоюпродуктівземлеробства таскотарства.

2.6 ВідродженняКатеринославу

У 1802 р.Катеринославу булиповернуті його права таназваміста.

>Тоді ж бувутворенаКатеринославськагубернія, у складякоїввійшла йтериторія СучасноїДніпропетровськоїобласті. Аліістотнихзмін невідбулося.Майже нерозвивавсявнутрішній укладКатеринослава.

>Оживив край й воскресившиКатеринослав, яксвідчатьсучасники, нашого землякаО.М.Поль.Відкриттявеличезнихпокладівкориснихкопалин,підтвердженеавторитетнимивисновкамиєвропейськихучених,завдякиклопотам О.М. Полявикликалишаленуруднулихоманку йприплив уцікраї нового населення.

>НаселенняКатеринославазросталонеймовірношвидко (>додаток Д). Закількістю населенняКатеринославпосів ужечетверте місто в Україні после Києва,Харкова йОдеси -- йперетворився на центрпромисловостіпівдня країни. На початку XX ст.Катеринославськагуберніязаймала першемісце ізконцентраціїпромисловості. На 1 января 1900 р. тутдіяло 8металургійнихзаводів-велетнів.

>ПеретворенняКатеринослава у великийпромисловий центрПівднясупроводжувалосязначнимизмінами в йогозовнішньомувигляді. Наокраїнахміставиросличисленнікорпуси новихпідприємств.З'явилисязаводські селища — Амур,Кайдаки,Нижньодніпровськ,Чечелевка, у якібудувалосьжитло длятисячробітників йчленівїхніх батьківщин.Перетворюваласяцентральначастинаміста: напроспекті,Новодворянській йіншійвулицях, щоприлягали доПотьомкинского саду, де мешкали заводчики,торговці,високопоставлені чиновники,зносилисястарі приміщення йзводилисяновікам'яні двох- йтриповерховібудинки.

>Катеринослав і стала однією ізпіонерівзастосуванняелектрики вміськомугосподарстві й натранспорті. У тієї годину, якмайже у всіхмістахРосії длявисвітленнязастосовувалисягазові йгасовіліхтарі, навечірніхвулицяхКатеринослава

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація