Реферати українською » История » Жертви повоєнного голоду та епідемій


Реферат Жертви повоєнного голоду та епідемій

Страница 1 из 5 | Следующая страница

>Реферат

На тему:

Жертви повоєнного голоду і епідемій


1.Пагубное вплив війни 1941-1945 рр. на рух населення СРСР

Повоєнний голод і викликані ним епідемії дали дуже багато жертв, переважно завдяки тому, що лихо охопило майже половину населення. Там, де було посухи і хліб вродився хороший, голод була викликана насильницькими заготовки. Відмінність голоду 1946-1947 рр. від попереднього над силі його впливу, а масштабах охоплення території. Підрахувати точну цифру жертв поки що неможливо не оскільки всі інформацію проголодавших йшли під грифом "цілком таємно, лише особисто", а й просто підрахунком загиблих хто б займався. Найгірше облік був у Росії, трохи краще — в Україні й у Молдавії. Аналогічне сталося і з жертвами епідемій. Зведення містять інформацію з чисельності хворихсипним і поворотним тифом, а, по мертвим узагальнених даних немає. Тривалий час цю тему була забороненою, а матеріали з приводу голоду і епідеміям не доступні історикам, тому окремі заперечували факт голоду. Однак у пам'яті людей напевно повоєнний голод зберігся, а наші дні підтвердився відкритими на початку 1990-х років матеріалами архівних спецфондів.Отложившиеся в секретних сейфах документи, представлені статистикою, розпорядженнями, звітами закінчувався НКВС і МДБ і, листамиголодавших.

Вперше нами робиться спроба визначити зразкову померлих з голоду й хвороб. Звернімося до джерел з природного і механічному руху населення, записів актів громадського стану, наукових публікацій останніх. Наведені нижче дані про орієнтовною чисельності міського і сільського населення, народжуваності і смертності засновані на місцевому поточному обліку. Складанням зведень займалися районні та деякі міські інспектори ЦСУ. У тому розпорядженні були всі які були матеріали. У містах число людей визначалося з урахуванням даних реєстрації актів громадського стану, по хлібним картках і талонах, даним прописки, виписки і навіть із списками виборців. Для уточнення проводилася перевірка будинкових книжок. У сільській місцевості залучалисяпохозяйственние книжки, спискисельсоветского обліку із державною реєстрацією актів громадського стану. Джерелами розрахунків служили також дані бюро з урахування та розподілу робочої сили в, призову в ФЗН, ремісничі і залізничні училища, дані відділів репатріації та управлінь по евакуації. Отримані у такий спосіб відомості групувалися, узагальнювалися, коригувалися, погоджувалися із місцевими партійними і радянськими організаціями, остаточного варіанта вирушав центр.

Збором і обробкою даних про рух населення спеціально займалися два центральних державних відомства: відділ записи актів громадського стану (ЗАГС) головного управління МВС СРСР й відділення демографії ЦСУ при Держплані СРСР. Крім лідерів свою статистику вело Міністерстві охорони здоров'я СРСР. Між цими відомствами був співробітництва. Уся що проводилася робота була засекреченішою. По листуванні видно, що російське керівництво відділу ЗАГСів при МВС виражало у своїх донесеннях недовіру ЦСУ і стверджувало, що дає занижені інформацію про чисельності населення. Це підтвердився, але розбіжності виявилися незначні, а банк даних у ЦСУ був багатшими. Інформація всіх відомств, попередньопрофильтрованная до ВКП(б) і Радміні СРСР, надходила до Сталіна і його найближчому оточенню.

Перш ніж можливість перейти до огляду документів, треба кілька слів сказати про час їх створення. Статистичні звіти ЦСУ, Мінздоров'я та ЗАГСів містять багатющий матеріал, якого навряд чи зможе обійтися сучасний дослідник. Разом про те, звіти носять відбиток потужного ідеологічного тиску і потребують критичному переосмисленні. Ймовірно, що фальсифікація було одним із причин їх засекреченості. Розрахунок була проста — через десятиліття важче буде спростувати підробку. Попри це, матеріали звітів подаються нами без спотворень і правок, але з відповідними авторськими коментарями і висновками.

Почати з те, що у фінансових звітах обов'язково проходило порівнювати з даними 1940 р., тому необ-хідно дати зовсім коротку характеристикупредвоенним цифр. При порівнянні з 1940 р. треба враховувати, що коротка, але важка і з більшими на втратами зимова війну з Фінляндією 1939-1940 рр. спантеличила радянське уряд. Були вжито заходи у тому, ніж провалитиприближавшуюся війну з Німеччиною. Спішно поповнювалися мобілізаційні продовольчі резерви з допомогою скорочення споживання народу. Погіршення харчування негайно вдарило по природному русі населення. У СРСР 1940 р. було зареєстровано 5709 тис. народжень, що у 637 тис. менше, ніж у 1939 р. У тому ж року було 3216 тис. смертей — на 208,7 тис. більше, ніж у 1939 р. У дані щодо кількості померлих не входили втрати Червоною Армією, які враховувалися Народним комісаріатом оборони СРСР. У окремих галузях і республіках смертність 1940 р. проти 1939 р. дала ще більше збільшення, ніж загалом за Союзом: в Комі АРСР — на 48%, Киргизької РСР — на 43%,Дагестанской АРСР — на 32%,Молотовской обл. — на 28%, Кіровській — на 23%, Азербайджанської РСР — на 23%,Кабардино-Балкарской АРСР — на 22%,Чечено-Ингушской АРСР — на 21%, Архангельської обл. — на 21%. Збільшення смертності відбувалося у містах: Дніпропетровську — на 138%, Рязані — на 80%, Махачкалі — на 30%, Сталіно (нині Донецьку) — на 29%, Баку — на 28%, Горькому — на 25% та інших.

Незабезпеченість молоком і цукром дитячих установ викликала надзвичайний зростання і натомість високої загальної смертності людей місті й селі. 1939-го р. померлих дітей до 1 р. було зареєстровано 1,06 млн., що становило 35,3% від усіх померлих протягом року. Наступного 1940 р. смертність дітей до 1 р. збільшилася проти 1939 р. поки що не 15,3 тис. людина. А загалом два роки померло більш 2,1 млн. немовлят. У офіційному звіті головного управління ЗАГСів вибух дитячої смертності в передвоєнні роки пояснювався переважно зростанням епідемічних захворювань. 1939-го р. боліло грипом — 11,7 млн. людина, 1940 р. — 13,2 млн. Крім того СРСР ті роки повинна була висока захворюваність на кір ісипним тифом. Дані народжуваності і смертності населення передвоєнні останні роки були відразу "заарештовані" через те, що відбивали демографічний зрив. По закінченні війни статистики про неї пригадали і стали вводити в господарський оборот для підготовки зведених звітів для Держплану СРСР й уряду. Ці дані були дуже зручними порівнювати з військовою і повоєнної чисельністю народжених і, особливо, померлих, оскільки у тлі згладжувалися хвилі зростання смертності спади народжуваності під час війни і післявоєнний час. Ось як на початку ХХ століття В.І. Ленін оцінював небезпека такого маніпулювання цифрами: "Соціально-економічна статистика — одне з могутніх знарядь соціального пізнання — перетворюється отже, у каліцтво, до статистики заради статистики, до гри". Така гра у 30-ті і 40-ве роки завдала великої шкоди справі вивчення народонаселення СРСР.

Величезні людських втрат на фронтах Великої Великої Вітчизняної війни були поповнені загибеллю цивільного населення з голоду і епідемій у радянському тилу.Очагом страшного голоду був блокадний Ленінград, дав з осені 1941 р. до липня 1942 р. приблизно млн. зайвих смертей. Протягом часу війни голод і епідемії відвідували багато республіки, краю й області радянського тилу. Сплеск смертності зафіксований у 1942 р., коли чисельність померлих становила 2,5 млн. людина, що у 0,5 млн. більше, ніж у 1941 р., зокрема мільйон дітей від 0 до запланованих 4 років. Висока смертність в 1942 р. був у містах Архангельську, Вологді, Казані, Кірова,Молотове, Рязані, Свердловську, Ярославлі.

Природний рух цивільного населення в 1943 р. загалом СРСР значно погіршився, навіть порівняно з 1942 р., тому смертність випереджала народжуваність на 241 тис. людина. У тому ж року з допомогою падіння народжуваності спад населення збільшилася проти 1942 р. поки що не 239 тис. людина. Сталося це виключно з допомогою Росії. На інших республікам хоч і був природний приріст населення, але, порівняно з 1941 р., вона значно знизився. Перевищення смертей над народжуваністю призвела до того, що неприродна спад населення 1942-1944 рр. становить понад 1 млн. людина. Скорочення серед населення частки дітей, що з зростанням смертності і зменшенням народжуваності, знизило відносний рівень загальної смертності.

Дані природному руху населення СРСР за 1945 р.,отложившиеся в відділах записи актів громадського стану, відбивали поворот на краще у порівнянні з 1944 р. Оскільки порівняння наполовину мирного 1945 р. з суто військовим 1944 р.виигришнее, тому станемо переоцінювати позитивні зрушення,намечавшиеся в 1945 р. По таким самим територіям СРСР 1945 р. було зареєстровано 1691 тис. народжень. Порівняно з 1944 р. народжуваність збільшилася на 353 тис. чоловік, або на 26%. По міським поселенням народжуваність збільшилася на 172,7 тис. чоловік, або 31-ий%, по сільській місцевості — на 180,7 тис. чи 23%. У 1945 р. проти 1944 р. збільшення народжуваності відбувалося у 60 республіках, краях і областях СРСР, а зниження народжуваності у Брянській обл. — на 11%, Краснодарському краї — на 8%, Орловської обл. — на 1%, Смоленської — на 0,4%.

>ЗАГСами в 1945 р. було зареєстровано 1931 тис. померлих, т. е. на 493 тис. людина менше, ніж 1944 р. У містах проти 1944 р. смертність знизилася на 30%, в українських селах — на 28%. За наявності загальносоюзного зниження смертності, в Мурманської обл. проти 1944 р. смертність збільшилася на 8%, а Туркменської РСР — на виборах 4%. Загалом числі померлих за СРСР за 1945 р. дітей до 1 р. зареєстровано менше, ніж у 1944 р. на 10,8 тис. людина. По містам смертність дітей збільшилася на 3,7%, а, по селах — скоротилася на 19%. При зниженні смертності дітей до 1 р. загалом СРСР можна говорити про її збільшення в Мурманської області — на 75%, Кемеровської — на 36%, Іванівській — на 35%, Московської — на 34%, Вологодської — 31-ий%, Комі АРСР — на 25%,Грозненской обл. — на 22%, Володимирській — на 20%, Вірменській РСР — на 17%. У 1945 р. за СРСР природний приріст становив 628,3 тис. людина, тоді як і 1944 р. приросту населення було, а кількість померлих перевищувало число народжених на 279,7 тис. людина.

З наведеного матеріалу можна дійти невтішного висновку, що відносне поліпшення демографічній ситуації у СРСР почалося на останньому року війни. Переважна більшість республік, країв, і областей відділи ЗАГСів зауважили зростання народжуваності, зниження смертності і природний приріст населення 1945 р. щодо 1944 р. Виняток становив зростання дитячої смертності в десятьох республіках і областях Росії та Вірменії. Проте, за даними ЦСУ, чисельність померлих 1945 р. не скоротилася проти 1944 р., як вказувалося в звіті ЗАГСів, а навпаки зросла на 104 тис. людина виборює рахунок сільського населення. Кому вірити?

У вересні 1945 р. за завданням Держплану СРСР демограф А.Я. Боярський підготувавпоквартальную динаміку природний приріст і убування цивільного населення СРСР без окупованих територій в 1940-1945 рр. Втрати населення 19421944 рр. загалом склали 1962 тис. людина. Найбільше скорочення було навесні і вони влітку 1942 р. Висока спад населення спостерігалися й у 1 півріччі 1943 р. З II півріччя 1944 р. почався перехід до стабілізації, а початку 1945 р. спостерігався невеличкий приріст населення, який надалі розвивався. Разом про те відзначимо, що обчислені з урахуванням передвоєнних цифр і розповсюдженінеоккупированную територію СРСР дані що неспроможні дати повного ставлення до людські втрати у нашій тилу.

Сьогодні як відомо, війна 1941-1945 рр. справила згубне вплив попри всі наступне стан народонаселення. По орієнтовним даним втрати СРСР склали 1315% від 196 млн. людина умовної довоєнної чисельності населення. Порівняйте зауважимо, що Росія результаті війни 1914-1918 рр. втратила вбитими, мертвими від ран в основному, котрі залишились у полоні 3,6% від 139 млн. чоловік населення 1913 р. Чисельність цивільного населення СРСР на 1 червня 1946 р. безспецпоселенцев і репатріантів по орієнтовним розрахунках становила 164,1 млн. людина, зокрема 56,6 млн. людина міського населення Криму і 107,4 млн. людина сільського. Найбільше від "війни постраждало населення союзних республік, піддавалися ворожої окупації: Росії, України, Білорусі, окремі втрати що у в процентному відношенні набагато вища середнього загальносоюзного показника. Сильне скорочення загальній чисельності населення відбулося Узбекистані, Азербайджані, Грузії.

Евакуація, втеча і зростання смертності сприяли обезлюднення областей, яких спіткало зону бойових дій в. Чисельність Ленінградській області за скоротилася вчетверо, Орловської — в 3 разу, Смоленської — в 2,2 разу, Вітебської та Могилевської — вдвічі, Київській областях і Сталінської — на 1 млн. людина. Численні мобілізації, висока смертність, і низька народжуваність становили причину для скорочення населення ряду галузей радянського тилу: Новосибірській, Іванівській — вдвічі; Московської,Куйбишевской, Омській — на 1 млн. людина; Горьковської, Рязанської, Ярославській — півмільйона у кожному. Природний і механічне скорочення населення відбувався за автономних республіках Росії: в Башкирії — на 412 тис. людина, Татарії — на 372 тис., Мордовії — на 177 тис., Удмуртії — на 169 тис. за рахунок евакуйованих і біженців із західних районів країни, хто перебував переважно жінки з дітьми і людей, помітно зросла чисельність населення Свердловській іМолотовской областей, Хабаровського і Приморського країв.

У містах, минулих на фронт чоловіків, на важких роботах заміняли жінок і підлітки. У селі

Страница 1 из 5 | Следующая страница

Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Давня Русь у X-XI століттях
    Давня Русь в >X-XII століттях План   Запровадження 1. >Социально-економический лад Київської
  • Реферат на тему: Давня Русь у період роздробленості
    Зміст Запровадження 1. Причини і психологічні чинники роздробленості  2. Освіта нових державних
  • Реферат на тему: Давня цивілізація Майя
    Майя - група індіанських народів, родинних з мови. Розвиток культури Майя. Період асиміляції
  • Реферат на тему: Друга Світова війна
    >Реферат на задану тему   ДРУГА >СВІТОВА >ВІЙНА ПЛАН   1. >ПОЧАТОК >ВІЙНИ. >ПОДІЇ
  • Реферат на тему: Друга світова війна і Україна
    >Реферат на задану тему   Друга >світова >війна й >Україна>Виконав студент 1-го курсу >Заочної

Навігація