Реферати українською » История » Грузія: Особливості історічного розвітку от найдавнішіх часів до сьогодення


Реферат Грузія: Особливості історічного розвітку от найдавнішіх часів до сьогодення

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>Грузія


План

>Вступ.........................................................................................................................3

>Основначастина

1.Первіснообщинний лад на територїГрузії.Становленнякласовогосуспільства………………………………………………………………………...4

2.Зародження йрозвитокфеодальнихвідносин уГрузії (2 – 18ст.)................7

3.Грузія послеприєднання доРосії.Розпадання феодального ладу тазародження новихкапіталістичнихвідносин (1 половина19ст.)....................10

4.Грузія вперіодкапіталізму (60 – 90 рр. 19ст.).........................................12

5.Грузія вперіодімперіалізму табуржуазно-демократичнихреволюцій вРосії),Громадянськівійни тавійськовіінтервенції (1900 – 1921)...................14

6.Грузія вперіодсоціалістичногобудівництва в 1921 – 1940роки...............16

7.Грузія вперіодВеликоїВітчизняноївійни 1941-1945 років та впіслявоєннийперіод..............................................................................................18

8.НезалежнаГрузія..............................................................................................20

>Висновки................................................................................................................21

Списоквикористаноїлітератури.........................................................................22


УАзії таневеликійчастинієвропейського континенту, демайже вся землявкриталісистими горами, але впікахнайвищихгір завісьсяріклежить світлознаходиться один ізнаймальовничішихкуточків світу –Грузія...Країна іздавньоюісторією табагатоюсамобутньоюкультурою,культурою,товщіякоїзалягаютьще вглибиністоліть. Знання пронеї йвизнанняїїбагатства давноподолали усінаціональнікордони тавийшли наміжнароднийрівень,аджеєкультурнимидосягненнями таспадкомвсьоголюдства.

>Грузинська монументальнаархітектура,загальновизнанийспів ймузика,книжковамініатюра,багата духовна йсвітськалітература,яскравітанці, роботиювілярів,чеканників тахудожників, йзвичайно самнадзвичайногостинний тахлібосольнийгрузинський народ, всецеєневід’ємнимичастинамистародавньої країни.

>ВивченнямісторіїГрузії ізунікальнимирисами культури тамистецтвагрузинського народу, якоївінстворювавпротягомтисячоліть, йвсього того, що із нимпов’язано,займаютьсявчені ізбагатьохкраїн світу.

Однакбагатограннийнаціонально-культурнийспадокгрузинського народу,якийвінпродовжує бережноплекати, давно й далековийшов замежіуваги таінтересу із боцілишевчених.Вінкористуєтьсяглибокимвизнаннямсеред всіх тихий, комутрапиласянагодазустрітися ізгрузинським народом,по-справжньомупознайомитися,пізнати тапалкополюбити.

Ісправді, – цьому прекрасному народуєчимпишатися,пишатисясвоєюісторією такультурою,пишатисякраїною, Яка нагрузинськіймовізвучить такмелодійно, такзагадково... Сакартвело... „>Країнагрузинів”...

ІсторіяГрузії таїї народуневичерпна. І в цьому самапереконалася,опрацьовуючилітературу упроцесінаписанняконтрольної роботи. Та усе ж таки яспробуюхоча бкраєм оказазирнути углибинувіків йдоторкнутися доісторії „>Країнигрузинів”.


>Первіснообщинний лад на територїГрузії.

 

>Становленнякласовогосуспільства

>Стародавній схід – один ізрегіонівпоряд ізЄгиптом,Індією,Китаєм, вякомусформувалися Перші держави йзародилися Першіцивілізації. УМалійАзії, насхідномуузбережжіСередземного моря, вМежиріччіпротягомвіківзмінювалисянароди та держави.Одні із нихмогутнішали,іншіслабшали, переживалиасиміляцію тазникали ізісторичноїарени. 

>Грузинський народпройшовдужедовгийетап свогорозвитку йє одним ізнайдавнішихнародів,існуючихсьогодні,який ізсивоїдавнинипоширений навеликій територї Кавказу.Найдавнішісвідчення прогрузинські племена таміжплеміннісоюзимістяться удавньосхіднихджерелах: вхетських,асирійських,урартськихнаписах.Знахідка вмістечкуУдабно (>східнаГрузія) у 1939роцізалишківлюдиноподібноїмавпи –удабнопітекадаєпідставипередбачати, щоЗакавказзя було б одним ізвогнищформуванняпервісноїлюдини. УГрузіївиявленопам’ятникиматеріальної культурикам’яноговікупочинаючи ізранньогопалеоліту – десяткипечер й стоянокашельського ймустьєрського годині наАбхазії,Імереті,Південно-Осетії,НижньоїКартлі,Кахеті.Пізньопалеолітичніпам’ятники було бвиявлено уЗахіднійГрузії –Девісхврелі,Сакажіа,Мгвімеві,Сагаварджіле,Самерцхлеклде,Свантасаване;мезолітичні – упечерахГварджіласклде,Саремі,Квачара,Яштхва,Джампала,Едзані, атакож стоянки навідкритихмісцяхЕнцері,Зуртакеті..

>Пам’ятникинеолітувідкриті в основному на територїЗахідноїГрузії (>Кістрик,Одиши,Тетрамица,Хуцубані,Сагварджіле,Анасеулі); УСхіднійГрузії –Цопі.Виокремлюютьсядокерамічнийнеоліт йнеоліт ізкерамікою талокальніваріанти укультуріпізньогонеоліту.Пам’ятникикам’яноговікуГрузіїдаютьможливістьпрослідкуватипослідовність урозвиткузнарядьвиробництва ізкаменю такістки, атакожзміни ужитті тапобутілюдини вцюепоху:перехід відкочового йнапівкочового доосілого способу життя, відзбиральництва ймисливства доземлеробства таскотарства,розвиток ремесел –гончарної справ,ткацтва таіншихвидівдомашньоговиробництва. Уепохунеоліту на територїГрузіїсформувалосярозвинутематріархально-родовесуспільства. У 5 – 4 ст. дон.е. на територїГрузії, як околицях Кавказу таБлизькогоСходу,поширюєтьсявисокорозвинутаенеолітична культура.Поселення цогоперіоду (>Шулаверіс-гора,Арухло,Іміріс-гора,Цопі,Дідубе) являли собоюскладний комплексбудівель –круглісирцевібудинки.Землеробська культурадосягаєвисокогорівня. Намежі 4 – 3 тис. дон.е.відбуваєтьсяперехід доепохибронзи.Поселенняранньоїбронзи (3 тис. дон.е.) в основномувиявлені уСхіднійГрузії (>Хізанаант-гора,Квацхелебі,Дігомі). УЗахіднійГрузії доепохиранньої йсередньоїбронзивідноситься дольмена культура (вАбхазії).Провіднимзаняттямпоряд зземлеробством таскотарствомстаєметалургія.Завершуєтьсяперехід допатріархально-родового ладу.

Уепохусередньоїбронзи (>кінець 3-го –перша половина 4-го тис. дон.е.)поглиблюється процесрозкладення родового ладу;утворюютьсявеликіоб’єднання племен. УТріалеті убагатихкурганнихпохованняхплеміннихвождів, а Самтавро, вПівденнійОсетії (>Квасаталі,Нулі), вРачі (>Брилі)виявленіунікальнізразкизброї,керамічноїпромисловості таювелірногомистецтва, щосвідчать провисокийрівеньсоціально-економічного та культурногорозвитку.

У3-омутисячолітті дон.е. на територїГрузіївизначаєтьсякартвельськаетнічна групазісвоєюмовою-основою, що вподальшомурозпалася наокремімови (>сванська,мергело-чанська,картська). Уепохупізньоїбронзи (2 половина 2 – вухо 1 тис. дон.е.)металургіябронзидосягаєнайвищогорозквіту,відрізняєтьсярізноманіттям форм тависокоювиробничою йхудожньоюмайстерністю. Зпосиленнямміжплемінногообмінуутворюютьсячітковираженігалузіоднорідноїматеріальної культури:західно-грузинська, щомає багатоспільного ізкубанськоюкультурою, тасхідно-грузинська.

Зкінця 2-го тис. дон.е.зароджуєтьсяметалургіязаліза, щоотрималашироке поширення у 9 – 7- ст. дон.е..Створюютьсяміцнісоюзи племен,поглиблюєтьсямайнова йсоціальнанерівність.Розпадупервіснообщинного ладу,зародженнюкласовихвідносинсприяютьтакожчастівійни,захопленняполонених таздобичі.Споруджуютьсяукріплення длязахисту тасховища населення та йогомайна.

>Першіранньокласовідержавніоб'єднанняГрузіївиникли вкінці 2-го та початку 1-го тис. упівденно-західних областях (>Діаохі таКолха). У 8 ст. дон.е.Закавказзя та країниБлизькогоСходупотрапили поднашестя із боцікіммерійців, азгодомскіфів, котріпришвидшилипадіння держав Урарту таАссирії. УПереднійАзіїпосилюєтьсяЛідійське царство, апотімАхеменідськаПерсія, щопоширюєсвій політичнийвплив й наЗакавказзя. З 6-го ст. до зв. е. на територїЗахідноїГрузіїутворюєтьсязахідно-грузинськаранньокласова держава –Колхідське царство, яку сталонаступникомстародавньогоКолху.УтвореннюКолхідського царствапередувалопоглибленняекономічної йсоціальноїдиференціаціїГрузії,пожвавленнязовнішніхторговихзв’язків,утворенняремесло-землеробськихпоселень та міст. У 6 ст. дон.е. уСхідномуПричорномор’ї було бзаснованогрецькіторговіфакторії таколонії (>Фасіс,Діоскурія), уполітичному таекономічномужитті якізначні рольвідіграло ймісцеве населення. У 6 ст. уКолхідіпочинається карбуваннясрібноїмонети –колхідок, ареалпоширення якіохоплює всюЗахіднуГрузію. Зкінця 5 – початку 4 ст. дон.е.колхивтрачають політичнийвплив насусідні племена,територіяКолхідського царстваобмежуєтьсядолиною р.Ріоні (>Фасіс).Східно-грузинськимранньокласовимформуванням було бІберійське (>Картлійське) царство, якувиникло до запланованих 4 ст. дон.е. (>столиця Мцхета).Вонопідпорядкувалосусідні донеїрайониЗахідноїГрузії (особливо доПівдня),частинасусідньоїКавказькоїАлбанії.

>Близько 3 – 1 ст. дон.е.соціально-економічний ладГрузіїхарактеризувавсябагатоскладовістю.Збереглися пережиткипервіснообщинного ладу (особливо вгірськихмісцевостях);великучастину населенняскладализемлероби-общинники.Вільні общинники булиосновноювійськовою силою;іншачастиназнаходилась унапівзалежномустані від царського роду,родовоїаристократії,жерців.Застосовувалася йрабськапраця,головним чином намасштабнихбудівельних роботів, уремеслі, уцарському та храмовомугосподарствах табудинкахзнаті.Грузіяпідтримувалаполітичні такультурно-економічнізв’язки ізВірменією таелліністичними державамиСелевкідів,Понтійським царством. ЗацарюванняМітридата IVЄвпатораКолхіда бувпідпорядкованаПонтійському царству.

У 1 ст. дон.е. РимзробивспробипідкоритиГрузію. Узв’язку ізпосиленням у 2 ст.н.е. уСхіднійГрузіїІберійського царства, а 3 – 4 ст. вКолхіді –Лазького царства (>Егрісі)вплив Римупослабшав.

Прогрузинську культуру цього у основному можнасудити заматеріаламиархеологічнихзнахідок. Нависокомурівнірозвиткузнаходиласьархітектура, про щосвідчить великакількість міст: Мцхета,Уплісціхе,Урбнісі,Кутаіа,Родополіс,Фазіс,Діоскурія,Пітіунт,потужніфортецеві,храмові тапалацовіспоруди (Мцхета,Вані).Високо було брозвиненим йзолотоковальство.Виявленонеповторнівироби ізбронзи й золота впохованнях Сам тавро,Борі,Армазісхеві.Археологічнимирозкопкамизнайденостаровинніпам’яткигрецької таарамейськоїписемності. УМцхеті, вАрмазісмхевівиявленобілінгву 2 ст. іздвомовнимнадписом.

Коли ж дорелігії цогоперіоду, то , на мою думку, вартозазначити, що Першірелігійнівірування йуявленнязародилисяще вепохупалеоліту й ізрозвиткомсуспільстванабули остаточносформованоговигляду. Кожнаокрема громада,рід,плем’япоклонялисясвоєму божеству,причомупоступововстановлювалосяшанування божеств за принципом „>вищий-нижчий2.Вищими божествами угрузинів булимісяць,сонце йзорі.СвященноютвариноюМісяцявважавсябик. йце не чудово,аджепоширення культубика вГрузіїмаєдавнютрадицію, щосвідчить про ті, щоГрузіяздавна бувкраїноюземлеробства. УГрузіїтакож бувдоситьпоширеним культСонця, яку було бжіночим божеством,ВеликоюМатір’ю-богинею.

>Зародження йрозвитокфеодальнихвідносин уГрузії (2 – 18 ст.)

>Феодальнівідносини вГрузіїзароджуються у два – 4 ст. дон.е.. У 6 ст. смердотістаютьпанівними. У 3 – 4 ст. вГрузіїпоширюєтьсяхристиянство, якустаєдержавноюрелігією. З 4 ст.посилюєтьсянаступСасанідськогоІрану наКарлі, населенняякоїздійснювалостійкийсупротив ворогу, особливо уперіодцарювання Вахтанга ІГоргасала (2 половина 5 ст.). За Вахтанга І уКартліздійснюютьсявеликібудівельні роботи;значним центром ставшиТбілісі, що засина Вахтанга –Дачі (вушко 6 ст.) –перетворився настолицяКартлі. у 523роцііранці,спираючись напідтримкумісцевоїфеодальноїзнаті,скасувалицарську уладові. Начолі держави бувпоставлений правитель (>марзапан) ізрезиденцією уТбілісі. Заугодою 562 рокуміжВізантією таІраном,підписаною урезультаті20-річноївійни,Лазікавідійшла под уладовіВізантії. З початку 7 ст. і уКартлівстановивсявізантійськийвплив.

Зсередини7ст. до 9 ст.значначастина територїГрузії бувзахоплена арабами. Тією годинуІран ужемайже неіснував, авізантійськаімперія послесеріїпоразок вборьбі із арабами уже являла собоюсерйозну силу. УційситуаціїГрузіязалишиласянаодинці ізарабськимизавойовниками йборотьба із такоюмогутньою Державою не маласенсу,оскількигрузини було неможливостриматиарабськогонашестя, апоразкапогрожувала малочисельній стране тяжкиминаслідками.Протеспільнаборотьбагрузинів,албанців тавірменпоклала крайарабськомугосподарюванню.Цьомусприяло йвнутрішнєослабленняХаліфату (кінець 9 – вушко 10 ст.)ПізнішеГрузіязвільнилася й відвізантійськоїзалежності

Уцей жперіод 4 – 8 ст.закладаютьсяосновихристиянської культури, котра свогонайвищогорівнярозвиткудосягає внаступністоліття. Ос-кількихристиянство було бкнижноюрелігією, тоздійсненнябогослужіньпотрібна бувцерковналітература нагрузинськіймові. Це,звичайно,сприялорозвиткугрузинськоїлітератури й широкомувикористаннюгрузинськоїписемності.Введенняхристиянства представилоновівимоги й до архітектури. Так якдосвідубудівництва церков нового стилю угрузинів не було б, то "за прикладгрузинськіархітектори взялибазиліку, ізяскравовідображениминаціональнимирисами.Найдавнішоюбазилічноюспорудоює храмДзвеліШуамта. О 6-й ст.розпочинаєтьсябудівництвокупольниххрамів (>старовиннацеркваШіомгвімськогомонастиря тастародавніяГавазі). Уцейперіод вГрузіїрозвиваєтьсятакожсвітськаархітектура (>Уджарму,ТбілісскуюНарікала іЦіхе-Годжі) тарельєфна скульптура (храмБолнісськийСіоні).

У 8 – 10 ст. процесфеодалізації вГрузіїпоглиблюється –феодальна знатизахоплюєобщинніземлі,закріпачують селян. Укінці 8 – на початку 9 ст. уГрузіївиникливеликіфеодальнікнязівства –Кахеті,Ереті,Тао-Кларджеті іАбхазькекнязівство. КнязьАбхазії Леон ІІоб’єднав всюЗахіднуГрузію вєдинеЕгріз-Абхазьке царствозі столицею вКутаїсі.Подальшаборотьбаміжокремимикнязівствами завершилася у 2половині 10 ст. – на початку 11 ст.об'єднаннямгрузинських вєдинуфеодальну державу начолі із царемБагратом ІІІ (975 – 1014) іздинастіїБагратіоні.

якбачимо, о 9-й – 11 ст. ізполітичної точкизору вГрузіїсклаласядостатньоскладнаситуація .Окремігрузинські царства йкнязівства велижорстокуборотьбу запершість усправіоб'єднання країни. Тім над 9-11 ст.країнайшла шляхомпідйому, щовідобразилося наподальшому культурномурозвиткуГрузії.

11-12 ст. –періоднайбільшоїполітичноїмогутності йрозквітуекономіки та культурифеодальноїГрузії. У 1чверті 12століття за царя ДавидаБудівника (1089 – 1125)Грузія,успішновідбившинашестятурків-сельджуків,звільнилазначнучастинуЗакавказзя –Шірван таПівнічнуВірменію, котріввійшли у складгрузинської держави. ЗацарюванняГеоргія ІІІ (1156 – 1184) таТамари (1184 – 1213)впливГрузіїпоширився наПівнічний Кавказ йСхіднеЗакавказзя, Індійський Азербайджан,Вірменію йПівденно-ЗахіднеПричорномор’я (>Трапезундське царство).Грузія буводнією ізнаймогутніших державБлизькогоСходу.Зносинигрузинівзіслов'янами у 10 – 11 ст. носилиспорадичний характер, але й уже у 12 ст.міжГрузією таКиївськоюРуссювстановились болеетіснікультурно-економічні таполітичнівідносини; уприкрашеннімозаїкоюголовної церквиКиєво-Печерськоїлавринаприкінці 11 ст. брали доляживописці ізГрузії, усередині 12 ст. князьІзяславМстиславовичодружився нагрузинськійцарівні, в 1885році сінволодимиро-суздальського князяАндріяБоголюбського –Юрій йгрузинськацариця Тамара вступив ушлюб.

До 12 ст. вфеодальнівідносини вГрузіїдосягливисокого ступенярозвитку: завершилосязакріпаченняосновних масвиробників,відбуласяцентралізаціяполітичної влади, щоспиралася наскладнийдержавнийапарат. Політичнамогутність державиосновувалось нависокорозвинутомусільськомугосподарстві (>застосуванняпристосованих домісцевих умівзнарядь дляорання –важкого плуга;розвитокмережііригаційноїсистеми) тапроцвітаючомуміськомугосподарстві (ремесла,торгівля).

>Політичнеоб'єднання країни,посиленнягрузинської держави таїїекономічнийпідйомстворилисприятливіумови дляподальшогорозвиткугрузинської культури.Високогорівнядосяглафеодальна культура –філософія,історіографія,філологія,література,мистецтво, карбування пометалу, скульптура та монумент,живопис,мініатюра,кераміка. Доцієїепохивідноситьсяствореннябезсмертноготворіння ШотаРуставелі – „Витязь утигровійшкурі”.Грузинськікультурно-просвітницькіцентриіснували примонастирях як уГрузії (>Гелатська іІкалтойськаакадемії), то й заїї межами – наАфоні (вГреції), наЧорній горі (>Сирія), вПалестині (із 5 ст.н.е.), уБолгарії (>Петрицовськиймонастир).

У 2чверті 13 ст.Грузія бувпідкорена монголо-татарами, що завдаливеличезнийзбитокїїполітичнійєдності тагосподарству.Нашестя Тимура у 2половині 14 ст.ще болеерозориликраїну.Боротьбаміжцарськоювладою та великими феодалами у тяжкихзовнішніх йвнутрішніхобставинипризвела докінця 15 ст. дорозпадуГрузії нанезалежні держави –Картлійське царство,Кахетинське царство,Імеретинське царство такнязівствоСамцхе-Саатабаго (вПівденнійГрузії). До 16 ст. вІмеретинськомуцарствівиокремилисяфактичнонезалежнікнязівства –Мегрельськекнязівство таГурійськекнязівство, на початку 17 ст. –Абхазія.РозпадуГрузіясприяловиникненнясистемисатавадо (>сеньйорій) –напівзалежнихфеодальнихгосподарств начолі із великимикнязями (>дідебулітаваді), котрідомоглисьімунітету,зосередивши до рук уладові тасудновиробництво. у 16 – 18 ст.Грузія сталаареноюборотьбиІрану таТерції запанування вЗакавказзі.Особливозбитковими були походивійськ шаха Аббаса І вКартлі таКахеті у 1чверті 17 ст.,якийпрагнувповністювинищитигрузинське населення (лише вКахетізагинуло 100 тис. людей; 200 тис. було бвигнано доІрану),перетворитиГрузію в ханства йзаліситиїїкочівниками.Героїчнаборотьбагрузинського народузавадилаздійснитицізадуми. У 1625роцівідбулосявеличезнеповстанняпротиіранськийорди начолі із Р.Саакадзе. У 1659роціповстало населенняКахеті.Величезнийзбиток дляГрузіїявляловідторгнення турками до 16 – 17 ст.Самцхе-Саатабаго ізАджарією йЛазькі, де проводилася політикаотуречення; турки проводилимасовий продажів грузинів до рабства. У 17 – 18 ст.активізувалисьпрогресивнісилиГрузії, котрі виборювализвільнення йвідродження держави.

Отже, 16 – 17 ст. – один ізнайтяжчихперіодів вісторіїГрузії.Країна бувроздрібнена начастини. Урезультатіірано-турецькоїагресіїрізкоскоротилосянаселеня,економікаприйшла доповного спаду. Однакнедивлячися нанесприятливе становище в стране культурапродовжуваларозвиватися.Значноюподією вісторіїгрузинської культури цогоперіоду було бстволрекнняпершоїгрузинськоїдрукованої культури.     

ПриВахтанзі VI (1703 – 1724) проводилисяширокібудівельні роботи,відновлюваласьіригаційна система.Центральна владапрагнулавпорядкуватидержавнеуправління тафеодальні порядки,видавалисьзаконніакти.

З 2половини 18 ст.співвідношення наснаги в реалізаціїЗакавказзіістотнозмінилось.Об’єднана прицаріІраклії ІІКартлійсько-Кахетинська державазначнозміцнилась.Іраклій ІІпривів допокірностікнязів,турбувався провідновлення йрозвитокгосподарства,торгівлі,боровсяпротиграбіжнихнабігівдагестанськихфеодалів,заселявпустуючиземлі.ДанникамиІраклія ІІвизнали собізакавказькі царства.ВінперемігТаврі заАзат-ханом йдагестанськими феодалами.Створилисьсприятливіумови длясоціально-економічногорозвитку держави. У 2половині 18 ст.зростаєприватнепоміщицькеземлеволодіння.З'являютьсявідділигосподарства, якпоміщицькі, то йселянські, щовикористовувалинайманупрацю.Частиназемлеробськихпродуктівпотрапляє наринок.Відроджується йміське життя.Найбільшзначними сталиТбілісі (до 15 тис.жителів),Горі,Кутаїсі,Сігнахі,Телаві.Бувтакож й ряд „>малих міст” йторгівельнихмістечок.Деякігалузіремесловоговиробництва (особливотекстильне)підпорядковувалиськупецькомукапіталу.Зароджуютьсярозрізненімануфактури, после чоговиникаютьокремівеликі підприємства цого типу.Частина із них належалагрузинському царю чи членамцарськоїфамілії таздавалась воренду великимкупцям-мокалакам (городянам),частина ж буввласністюостанніх.Найбільшимимануфактурнимипідприємствами булиАлавердськімідні таАхтальськімідні тасрібніродовища. У 2половині 18 ст.значнопосилиласьцарська влада вІмеретинськомуцарстві. Соломон І (1752 – 1784)підпорядкувавнепокірнихфеодалів. Урезультатінеодноразовихпоразок,нанесених туркамгрузинськимивійськами, ворог буввигнаний із держави.

У 17 – 18 ст.відроджуєтьсягрузинська культура,розвиваєтьсякнигодрукування. Одним ізпровіднихнапрямківсуспільної думистаєпросвітництво.

>Грузія послеприєднання доРосії.Розпадання феодального ладу тазародження новихкапіталістичнихвідносин (1 половина19ст.)

У 1801 р.СхіднаГрузія бувприєднана доРосії;Картлійсько-Кахетинське царствоприпинилосвоєіснування. У 19 ст. у склад Ро-сійськоїімперії було б включено йЗахіднуГрузію (1803 – 1864). Урезультатіросійсько-іранських (1804 – 1813, 1826 – 1828) таросійсько-турецьких (1806 – 1812, 1828 – 1829), в які активно брали доля йгрузини, бувзвільнена великачастинавідчужених відГрузіїтериторій.ПриєднанняГрузії доРосії, недивлячись навстановлення в странеколоніального режиму, малопрогресивнезначення.Воно було бєдиним шляхомзвільненняГрузії відзасилляТуреччини таІрану.ПриєднанняГрузії догосподарськогоЖиттяРосії, що вступила на шляхкапіталістичногорозвитку,сприялосоціально-економічномупрогресу.Булаліквідованаполітична йсоціально-економічнароздробленістьГрузії.Зміцнювалисякультурнізв’язкигрузинського народу ізросійським народом таіншими народами Ро-сійськоїімперії.

>Колоніальна політика царизму та тяжкийгніткріпацтва стали причинамимасовихкріпацькихвиступів. У 1804роціповстало населенняКартлі, в 1812 – 1813 –Кахетії, в 1819 – 1820 –Імереті. Протестпротизагарбницької політики царизмувиразився узмовідворянськоїінтелігенції 1832 року.Реакційначастина дворянствапрагнула довідновлення престолуБагратіонів,представники демократичного напрямі,ідейнопов’язані із декабристами,боролися застворення вГрузіїреспубліки чи жконституційноїмонархії, що було б одним ізпроявіввизвольного руху вГрузії.

З 30 – 40 рр. 19 ст. ізвстановленнямвідносно-стабільного станустворилисьумови дляподальшогогосподарськогорозвиткуГрузії.Цьомусприялиінтенсивнесільськегосподарство,індивідуальне-подвірнеселянськеземлеволодіння (прирозвинутомуінститутіселянської „>купленоїземлі”), атакожрістіндивідуально-приватноїфеодальноївласності. На початку 19 ст. вГрузіїпомітноскорочуютьсяфамільно-родовіпомістя,поширюються ремесло тадрібнотоварнапромисловість умістах.Відбуваєтьсярозподіл роботиміжземлеробським таторгово-ремесленнимнаселенням, як то йгеографічнийподіл роботи,стимулюєрозширеннятоварно-грошовихвідносин.ЗміцненнявнутрішньогоринкутакожсприялогосподарськомурозвиткуГрузії.Розширювалосьторгівельнеземлеробство,головним чиномвиробництвохліба й вина на продажів,насаджувалисятехнічні культури.

>Відбувалосярозшарування селян. Зрозвиткомтоварно-грошовихвідносинзросталаексплуатація селян,пригнічення якіпоглиблювалосяколоніальноюполітикою царизму. У 1841роцівибухнуловеликеселянськеповстання вГурії, в 1857 – вМегрелії.Подальшийрозвитоквиробничих силпризвів дозмінисоціальноїструктурисуспільства.Збільшувалосягірське населення – в основному зарахунок селян, атакожприбулого населення ізсусідніхрайонівЗакавказзя,Росії,Ірану таТуреччини. У 1865роцігірське населенняСхідноїГрузіїскладало 18,8%, ацілому вГрузії – 10%.

Удореформенийперіодпереважнабільшістьгірського податного населення (>головним чиномналежне до казенноговідомства)фактично було б їх зараховано догірськогозіслів’я „>казеннихмешканців чигромадян”. Укріпоснійзалежностізалишалосялишеневелике числопоміщицьких йцерковних селян.Розшаровувалосяцехове ремесло,розвивалосьдрібнетоварневиробництво,виникалиневеликіпромислові підприємства (>шкіряні,цегельні,ковально-механічні,кравецькі,чоботні) та болеевеликі – із 10-15робітниками.Грузіяпоступововтягується дозагальноросійського та черезнього йсвітовийринок.

Коли ж до культури, топершійполовині 19 ст.грузинськалітературапереживаєбурхливийрозквіт. Угрузинськійпоезіїзароджується йутверджуєтьсяєвропейськатечія – романтизм.Яскравимипредставникамипрогресивноїчастиницієїлітературної школи були Олександр Чавчавадзе,ГріголОрбеліані іНіколозБараташвілі. Упершійполовині 19 ст.поповнилася йзбагатиласягрузинськаусна народнатворчість.Грузинський фольклорнабуває новогозмісту. Дотрадиційнихгероїчних йлюбовнихжанрівдодаєтьсянаціональна тасоціальна тематика.Розвиток архітектури цогоперіоду вГрузіїпов’язаний,основним чином , ізбудівництвом міст.Поширенідвоповерховібудинкималихрозмірів ізпласкимдахом. Узображувальномумистецтвіпоряд ізтрадиційними виламимистецтваотримуєрозвиток жанрпрофесіональногоживопису – портрет.

>Грузія вперіодкапіталізму (60 – 90 рр. 19 ст.)

 

>Суспільно-економічнийрозвиток,загостреннякласовоїборотьби вумовахнаростанняреволюційноїситуації вРосійськійімперіїзмусилицарську уладовівідмінити вГрузії в 1864 – 1871кріпацьке право.Селянська форма привсійсвоїйобмеженостіпришвидшиларозвитоккапіталізму вГрузії. Зсередини60-их роківпочалосябудівництвоЗакавказькоїзалізниці; в 1872 –відкрито рухміжТбілісі йПоті; в 1883 –закінчилосяпрокладаннязалізничноїмагістраліБатумі –Тбілісі – Баку.Будівництвозалізничнихшляхів, щопов'язувалиокремірайониГрузії тавсьогоЗакавказзязакінчилось у90-ихроках. У 1883році вТбілісіорганізованіГоловнімайстерніЗакавказькізалізничнішляхи, в які докінця 19 ст.працювало до 3 тис.робітників.Закавказьказалізничнамагістраль в 1900роціввійшла дозагальноросійськоїмережізалізниць.Виникливеликі підприємства врізнихгалузяхпромисловості (>текстильна,металообробна,шкіряна,лікеро-горілчана,тютюнова). УБатумі буливідкритінафтотарні заводі таналивністанції.Розвиваласьгірничоруднапромисловість –видобуванняткибульськогокам’яноговугілля,чіатурськогомарганцю. У90-ихрокахГрузія давалаблизько 50%світовогоекспортумарганцю.Відбуваласяконцентраціяпромисловості.Засновувалисьакційні товариства заучастюмісцевих,російських таіноземнихкапіталістів. До початку 20 ст. порівняно із60-мироками 19 ст.об’ємобробноїпромисловостізріс із 1 млн.рублів до 21 млн.рублів,фабричнапродукціяскладалаблизько 80%всієїпродукції. Однакпереважали підприємства із числомробітників до 15 людей.Міське населенняГрузії докінця 19 ст.складало 15,3%.

>Капіталістичнівідносини проникали йгрузинське село. У80-ихрокахорендувало землю 37%селянськихгосподарств, в90-ихроках –майжевдвічі понад.Поглиблюваласякласовадиференціація селянства; намежі 19 – 20 ст. кулаки, щоволоділи 10% всіхобробляючих земель,складали 5%сільського населення, анапівпролетарські прошарки – 55-60%.Розвитоккапіталістичнихвідносин,політична таекономічнаконсолідаціяГрузіїстворилипередумови длязавершенняформуваннягрузинськоїбуржуазноїнації.

У 70 –90-ихроках урезультатірозвиткукапіталізмуформувавсяробочийкласГрузії. Докінця 19 ст.нараховувалосяприблизно 36 тис.промисловихробітників (>включаючиробітниківгірничихвиробництв,залізничників табудівельників);загальнакількістьосібнайманої роботи – 120 тис..ПролетаріатГрузії, як йпролетаріатвсьогоЗакавказзя, із самого початкуформуваннявідрізнявсябагатонаціональним складом.Спільнапрацяробітниківгрізнихнаціональностей –грузинів,азербайджанців,вірменів,росіян, їхніспільнаборотьбапроти царизму такапіталістівзакладалиосновиінтернаціональноїтолерантностіпрацівників.

>Колоніальна політика царизму,притисненінаціональні культури тасоціальнийгнітвикликалисупротивпрацюючихГрузії.Ідеїросійськоговизвольного рухуздійснюваливплив нагрузинськупередовугромадськість.Національно-визвольний рух вГрузіїпосиливсь у60-ихроках 19 ст.. Начолі стоялипередовіписьменники,громадськідіячі –революційнідемократиІ.Г. Чавчавадзе, Г.Р.Церетелі, Н.Я.Ніколадзе,Г.Е.Церетелі, котріотрималиосвіту вРосії таприєдналися дореволюційнихідей В. Г.Бєлінського,А.І. Герцена, Н.А.Добролюбова,Н.Г.Чернишевського.Грузинські шістдесятники („>Тергдалеулебі”)боролисяпротисоціального танаціональногогнітугрузинського народу.

У 2половині 19 ст.швидкорозвиваласягрузинськанаціональна культура.ХудожнялітератураГрузії, вякійутверджуєтьсякритичнийреалізм,виступала засоціальне танаціональне Визволення.Тієї ж метипрагнулагрузинська таросійськапрогресивнаперіодичнапресаГрузії.Відроджуєтьсягрузинський театр,складаєтьсяреалістичнийживопис тамузична культура.

Зкінця60-их років напідприємствахГрузіїпроходять Першіекономічнібастування. У70-ихроках подвпливомросійськоїнародностізародивсянародницький рух вГрузії. Укінці70-их роківствореніробітничігуртки. До Першогопоколінняробітників-революціонерів. належатиМ.І. таЗ.І.Чодрішвілі,М.З.Бочорідзе, О.Г.Окуашвілі,І.Ф. Стуруа.ПролетаріатГрузіївключався взагальноросійськийреволюційно-визвольний рух. У 1887році вТбілісізасновано одну ізпершихорганізаційЗакавказзя – „>Робітничий союз”.Йогокерівником ставширобітник-слюсарів. Ф.А. Губенка,якийприбув із Ростова-на-Дону. У 80 –90-ихрокахзрослакількістьробітничихгуртків. Укінці 1892 року вТбілісісформуваласягрузинськамарксистська організація „>Месаме-дасі”. Рухбастівників вГрузії ізкінця90-их роківнабуваєорганізованого характеру. У 1898 – 1900 проходили ПершімаївкиробітниківТбілісі.

>Грузія вперіодімперіалізму табуржуазно-демократичнихреволюцій вРосії),Громадянськівійни тавійськовіінтервенції (1900 – 1921)

 

До початку 20 ст. вГрузіїсформувалася й укапіталістичногосуспільства новасоціальна структура.Суспільствоставалобагатошаровим.Робітничий рух вГрузіїстає нановийетап.Підкерівництвомреволюційних-соціальнихдемократівгрузинськийпролетаріатпочинаємасовуполітичнуборотьбу. У 1900 – 1902рокахвідбулисявеликістрайки напідприємствахТбілісі,Батумі таЧіатурськомупромислових районах.

УперіодРеволюції 1905 – 1907 років УРосії УГрузіїрозвернуласяреволюційнаборотьбаробітників та селян. 18травня 1905 року УТбілісірозпочавсястрайкзалізничнихробітників, що ставшивсезагальним.Озброєнізіткнення селян ізполіцією й лавами військовихвідбувалися в українських селахКахеті,Мегрелії.Почастішаливиступи селянГурії,пов’язаних ізробітникамиБатумі. УГурії владафактичноперейшла до рукселянськихкомітетів;землі упоміщиків буливідібрані;створеніозброєні „>червонісотні”. Улистопаді –грудні 1905 рокувиникли Першіпрофспілковіорганізації. Докінця 1905 рокумайже всяЗахіднаГрузіячастинаСхідноїзнаходили до рукповсталого народу.Повстання булижорстокоподавлені царатом. У 1912році вГрузіїзновупідняласяхвилястрайків.Масового характерунабулипершотравневідемонстрації 1912 – 1914 років. У роктаПершоїсвітовоївійни 1914 – 1918 роківпромисловістьГрузії переживалакризовий стан,значноскоротилисьпосівніплощі;відбулося до 40 великихстрайків.

УперіодЛютневоїбуржуазно-демократичноїреволюції 1917 року вРосії вТбілісі та віншихмістахГрузії на початкуберезняутворились Зарадиробітників,солдатських таселянськихдепутатів. Однаккерівництво у якихзахопилименшовики таесери. 22березня 1917 року вТбілісістворено орган буржуазногоТимчасового уряду –ОсобливийЗакавказькийкомітет (>ОЗАККОМ). УГрузіївстановилосядвовладдя.

Жовтневий революціяпоклала вухосоціальному йнаціональномузвільненнюгрузинського народу.Більшовикиочолилиборотьбупрацюючих заперемогусоціалістичноїреволюції вГрузії, але йїм невдалосявстановитиРадянську уладовіодночасно ізцентральними районамиРосії. Блокконтрреволюційних сил 28 листопаду 1917 рокуорганізувавзамістьОЗАККОМуЗакавказькийкомісаріат. Владузахопилименшовики. Запідтримкиіншихконтрреволюційнихпартій смердотістворилигрузинськінаціональнівійськовічастини,грузинськунаціональну Раду й „народнугвардію”. 12грудня 1917 рокуменшовикизахопилитбіліський арсенал, 21 – 22 лютого 1918 рокурозгромили тазакрилибільшовицькі газета, 23 лютогорозстрілялидемонстрацію протестутбіліськихробітників.Більшовики булизмушеніпродовжуватиборотьбу вумовахпідпілля. У лютому 1918 рокустворенийновийконтрреволюційний орган державної влади –Закавказький сейм, щопроголосивЗакавказзя „>незалежноюфедеративноюдемократичноюреспублікою”, Яка втравнірозпалася. 26травня 1918 рокуменшовикипроголосилиГрузію „>незалежноюреспублікою”.

За роктаправлінняменшовиківнароднегосподарствоприйшло доповного спаду. Не було бвирішеноаграрне запитання.Селянствозалишалося безземлі. У 1половині 1918 року вГрузіївідбулисьозброєніповстанняпрацюючихпротименшовицькогопанування. Зметоюборотьби ізреволюційним рухомменшовикипішли назгоду ізінтервентами.Наприкінцітравня – на початкучервня 1918

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація