Реферати українською » История » Франція 19 століття


Реферат Франція 19 століття

 

Франція 19 століття

Франція 19 столітті була свого роду еталоном суспільно- політичного розвитку Європи. Усі, властиві цього етапу, прийняли мови у Франції особливо драматичні гранично суперечливі форми. Багатюща колоніальна держава, обладавшая високим промисловим і торговим потенціалом, задихалася від внутрішніх суперечностей. Кричащие факти фантастичного багатства і гнітючою злиднів потрясли уяву і вони провідною темою найбільших письменників цього періоду А.Франса, Еміля Золя, Гі де Мопассана, Ромена Роллана, Альфонса Доде і багатьох інших. У творах цих письменників з'являються стереотипно- стійкі метафори і образи, узяті з живого світу і вжиті для позначення сутності "нових" панів і "героїв" франції. "Ми- огидні варвари, живуть життям тварин",- із жалем писав Мопассан. Надзвичайно показово, що й Мопассан, людина вкрай далека від активної політики, дійшов ідеї революції. Природно, що атмосфера духовного сум'яття породила саме мови у Франції безліч літературних рухів і сучасних напрямів. Були зокрема і чітко буржуазні, відкрито стали право на захист цілком благополучного буржуа, але все-таки безсумнівну меншість. Навіть письменники, близькі певними рисами до декаденству- символісти, кубісти, імпресіоністи та інші- здебільшого виходили з ворожості буржуазному світу, але вони шукали вихід далеко за межі буржуазного буття, прагнули вловити новизну скороминучих подій, наблизитися пізнання неймовірно расширившихся поглядів на людині.

Реалізм цього періоду теж притерпел ті величезні зміни- й не так зовнішнього, скільки внутрішнього порядку. У межах своїх завоюваннях цього періоду письменники- реалісти спиралися на колосальний досвід класичного реалізму 19 століття, але з могли не враховувати нових горизонтів життя людини і суспільства, нових відкриттів науку й філософії, нових пошуків сучасних їм течій і сучасних напрямів. Відкидаючи моральне байдужість натуралістів, намагалися перетворити письменника, у реєстратора фактів, в беземоційного "об'єктивного" фотографа, позбавленого уяви, ідеалу, мрії,- реалісти кінця століття беруть у свій арсенал наукову сумлінність, глибоке вивчення предмета зображення. Народжений ними жанр науково- популярної літератури грає величезну роль становленні літератури цього часу. Не приемля крайнощів інших напрямів, реалісти не залишалися байдужими до відкриттям письменників- символістів, імпресіоністів та інших. Глибока внутрішня перебудова реалізму пов'язана з експериментом, сміливим опробованием нових засобів, але з- колишньому зберігала характер типізації. Якісно заглиблюються основні досягнення реалізму середини століття- психологізм, соціальний аналіз,- розширюється сфера реалістичного відображення, нові художню висоту піднімаються жанри.

Гі де Мопассан

Мопассан (1850-1993), як та її вчитель Флобер, був суворим реалістом, будь-коли изменявшим своїм поглядам. Він пристрасно, до хворобливості ненавидів буржуазний в ньому, що пов'язані з ним. Якщо герой книжки, представник іншого стану, хоча у ніж- то поступався, прилучаючись до буржуазності, Мопассан не щадив його,- й усе кошти на письменника годилися. Він болісно шукав антитези цього світу- і знаходив у неповазі демократичних шарах суспільства, французькій народі.

твори: новели- "Пишка", "Стара Соваж", "Помешанная", "Полонені", "Плетельщица стільців", "Папа Симона".

Альфонс Доде

Доде (1840-1897)- певною мірою несподіваний явище і натомість літератури цього періоду разом із тим явище, тісно що з розвитком творчості побратимів за пером, зовні від цього далеких,- як Мопассан, Ролан, Франс. Людина м'який і добрий, Доде був у багатьох питань упертий. Він йшов власним шляхом, примудрившись не занедужати жодної новомодної літературної хворобою кінця століття і лише у останні роки життя- життя, виконаної вічного праці та потреби,- заплатив данина модному натуралізму.

твори: роман "Тартарен з Тараскона", кільком значно меншим оповідань.

Ромен Роллан

Творчість Ромена Роллана (1866-1944) займає цілком особливу увагу у тому періоді історії. Якщо Мопассан, Доде та й багатьох інших великі письменники кожен по- своєму болісно шукали позитивні запрацювала погано влаштованому світі, то тут для Роллана сенс буття й творчості изначално був у вірі на чудове, добре, світле, що не йшло зі світу,- його конче необхідно вміти бачити, почути і передати людям.

твори: роман "Жан Кристофф", повість "П'єр і Люс".

Гюстав Флобер

Його творчість опосередковано відбивало протиріччя французької революції середини дев'ятнадцятого століття. Прагнення правді і ненависть до буржуазії сочитались у ньому з соціальним песимізмом і невір'ям межи простих людей. Цю суперечливість і двоїстість можна знайти у філософських пошуках і розширення політичних поглядах письменника, стосовно нього мистецтва.

твори: романи- "Пані Боварі", "Саламбо", "Виховання почуттів", "Бувар і Пекюше" (триває), повісті- "Легенда про Юлиане Странноприимце", "Проста душа", "Іродіада", також створив кілька пьесс і феєрію.

Стендаль

Творчість цього письменника відкриває період класичного реалізму. Саме Стендалю належить першість в обгрунтуванні основних принципів і програми формування реалізму, теоретично заявлених у першій половині 19 століття, коли ще панував романтизм, і блискуче втілених у художніх шедеврах видатного романіста на той час.

твори: романи- "Пармська обитель", "Арманс", "Люсьєн Левен", повісті- "Виттория Аккорамбони", "Герцогиня ді Паллиано", "Ченчи", "Аббатиса з Кастро".

Схожі реферати:

Навігація