Реферати українською » История » Вищі органи державної влади в СРСР


Реферат Вищі органи державної влади в СРСР

Предыдущая страница | Страница 2 из 2
комісії це постійно діючі допоміжні і підготовчі органи палат у завдання яких входила підготовка висновків і правок законопроектів, розробка законопроектів з власної ініціативи або навіть за дорученням палати, контролю над виконанням міністерствами й Конституції СРСР законів СРСР. Постійні комісії утворювалися на перших сесіях палат діяли протягом термінуполномочии палати. Їх чисельність визначали палати. Палати Верховної Ради перших 3 скликань (1937 – 1954) створювали такі комісії мандатні, законодавчих припущень, бюджетні, по закордонних справ.

Повноваження Верховної Ради розширювалися з розвитком нашої держави. Конституція 1936 р. не містила особливої глави, визначальною права Верховної ради СРСР У ньому була записана, формально Верховна Рада СРСР здійснює Законодавчу владу, обирає Президія, утворює Уряд, призначає Верховний Суд СРСР і Генерального прокурора.

Конституція 1936 р. проти першої союзної Конституцією розширила повноваження загальносоюзних органів. До компетенції СРСР тоді було віднесено затвердження освіти нових автономних республік і автономних областей і в складі союзних республік, організація державного страхування, встановлення основ законодавства про працю. У союзних республік було вилучено декларація про видання кодексів, законодавство суд, право вирішення питань про трудове законодавство, адміністративно-територіальний устрій. Всі ці повноваження передавалися загальносоюзним органам що означає посилення централізації управління.

Верховній Раді СРСР було привласнити важлива контрольна функція право утворювати слідчі і ревізійні комісії з кожному питання, що означає необмежене право контролю за діяльністю всього державної машини

Термін повноважень депутатів Верховної ради СРСР першого скликання минав восени 1941 р. У зв'язку з нападом фашистської Німеччини Президія Верховної ради СРСР 25 червня 1941 р прийняв вирішене відкласти вибори. Протягом років Великої Великої Вітчизняної війни відбулося 3 сесії Верховної Ради: у червні 1942 р., у лютому 1944 р у квітні 1945 р. У першій їх депутати ратифікувалиангло-советский договору про союзі у війні; другого було вирішено розширенні прав союзних республік у сферівнеших зносин й країни й прийнято бюджету на 1944 р, квітнева сесія 1945 р розглянула і ухвалила Закон про бюджет на 1945г[7].

Тож перші повоєнні вибори відбулись у березні 1946 р. На сесіях 1946—1953 рр. обговорювалися переважно бюджети СРСР і звіти про їхнє виконанні затверджувалися укази Президії Верховної Ради. Під час березневої сесії 1951 р Верховна Рада прийняв Закон про захист світу.

На сесіях Верховної ради СРСР 1954—1957 рр. відбилася низку заходів із розширенню прав союзних республік у справі господарського й культурного будівництва, з розширення зовнішньополітичної діяльності Верховної Ради. Вже у лютому 1955 р сесія Верховної Ради схвалила зовнішній політиці Радянського уряду та прийняла Декларацію із закликом вимагати до всіх народів і державам необхідність зміцнення міжнародного співробітництва, заборони атомної зброї. У грудні 1955 р, сесія ухвалила постанову про обмін делегаціями між Верховною Радою СРСР та парламентаріями інших держав.

Президія це орган, що забезпечував проведення виборів у Верховна Рада СРСР він знову розробляв і стверджував положення про вибори, встановлював день проведення виборів і навіть утворював виборчі округу, стверджував склад Центральну виборчу комісію встановлював єдині форми виборчих документів. Особливо великі повноваження Президії у питаннях державного будівництва. Він визначав систему і компетенцію центральних державні органи у керівництві народним господарством і соціально-культурним будівництвом, утворював і перетворював міністерства і відомства, відносив їх до загальносоюзним чисоюзно-республиканским. У період між сесіями Верховної ради СРСР він звільняв і призначав окремих міністрів8.

Починаючи з 1953 р Президія виконав величезну роботу з удосконалення радянського законодавства, підготував проекти нових союзних законів, посилив контролю над діяльністюПравительства[8].

1953 – 1978

Вищим органом структурі державної влади відповідно до Конституції СРСР 1936 р був Верховна Рада СРСР, де зосереджена всю повноту структурі державної влади. 7 жовтня 1977 р Верховна Рада СРСР прийняв нову Конституцію СРСР що закріпила основи суспільного устрою та принципи організації та мети держави, а 19 квітня 1979 р було прийнято Регламент Верховної ради СРСР.

Демократичний характер Рад у значною мірою визначається порядком їх створення. Ради формуються з урахуванням загальних рівних, саме таких виборів при таємне голосування. У Ради рівня можуть бути обрані з 8 років а Верховна Рада – з 21 року, Право висування кандидатів належить за трудовим колективом, кооперативним та інших громадських організацій, профспілкам, ВЛКСМ, КПРС.

Верховна Рада СРСР вищий орган структурі державної влади, правомочне вирішувати питання, віднесені до ведення СРСР тому числі, затвердження Кабміном і внесення змін до Конституції, прийняття у СРСР нових республік, освіту нових автономних республік і автономних областей, твердження державних планів економічного та розвитку, державного бюджету та взагалі звіту про виконанні, освіту підзвітних йому органів.

Верховна Рада СРСР і двох палат Ради Союзу, і Ради національностей. Двопалатна система забезпечує подання до ньому лише спільних, а й особливих національних інтересівтрудящихся[9].

Обидві палати наділені правом законодавчої ініціативи. Кожна з палат взаємно інформує про прийнятих його рішеннях нею законопроектів й з приводу. Кожна палата обирає голови і 4 заступників. Голова керує засіданнями палати, відає внутрішнім розпорядком. Спільні засідання палат по черзі ведуть голови. Кожна палата утворює Рада старійшин. Рада Союзу формує Рада старійшин із помітних представників груп депутатів, обраних по виборчим округах.

Основний організаційної формою діяльності Верховної Ради залишаються сесії Конституція передбачає чергові позачергові сесії. Останнісозиваются з ініціативи Президії на вимогу однієї союзної республіки чи з вимозі щонайменше 1/3 депутатів одній з палат. Верховна Рада обирає Президія, утворює Уряд, обирає Верховний Суд СРСР, призначає Генерального прокурора СРСР, утворює різні комісії10.

Президія Верховної Ради діючу вищий орган структурі державної влади, підзвітний Верховній Раді Конституція СРСР 1936 р не давала визначення його правового становища, записавши лише, що це орган, дає тлумачення законів і видає укази. Але діяльність Президії виходила ті рамки. Нова Конституція дала визначення Президії діючу орган Верховної Ради, йому підзвітний, здійснює функції вищого органу структурі державної влади СРСР період між сесіями».

>Подготовительная робота до видання законів зосереджується у допоміжних органах палат комісіях. Основне призначення постійних комісій — підготовка до засіданням аж палат, укладання на пропозиції громадян, і установ, розробка проектів законів за дорученням палат чи з власної ініціативи. Загальне керівництво комісіями здійснюють голови палат і Президія Верховної ради СРСР.

Крім постійних комісій до виконання окремих доручень Верховна Рада може створювати тимчасові комісії.

Кілька особливе становище займає Парламентська група Верховної ради СРСР. У 1889 р бив створеноМежпарламентский союз, являє собою міжнародну організацію, у якому на добровільній основі входили члени парламентів різних країн. Перед цією спілкою стояло завдання встановлення особистого контакту між парламентаріями для співдії у зміцненні співробітництва України з зміцненню світу.

Парламентська група — воно депутатів, який виник у 1955 р. Вже незабаром вона було прийнято вМежпарламентский союз. Членом Парламентської групи I може лише депутат Верховної ради СРСР Вищим органом Парламентської групи є загальні збори, у якому обирається Комітет групи голова, 2 заступника, секретар,члени)[10]. Комітет керує справами групи призначає 2 представників у РадуМежпарламентского союзу листується представляє звіт про діяльність в БюроМежпарламентского союзу. Для ведення поточних справ Комітет обирає Бюро. Діяльність союзу помітно пожвавилася із моменту набуття до нього СРСР інших країн соціалістичної співдружності. Парламентська група СРСР інформує союз про найважливіших політичних актах СРСР відгукується міжнародні подію, прагнучи привернути увагу ним парламентаріїв інших країнах. Парламентська група СРСР виїжджає до інші країни й у себе парламентаріїв. Такі безпосередні контакти сприяють кращому взаєморозумінню між народами.

За 1955 —- 1980 рр. Верховна Рада СРСР прийняв 220 парламентських делегацій зі ста країн, беручи до уваги неофіційних делегацій, а делегати Верховної ради СРСР побували в 95 країнах. Знайомство зарубіжних парламентаріїв досягнення нашої країни у економіці, науці, культурі виробляє ними величезне враження. Останніми роками Парламентська група СРСР значно активізувала своєї діяльності.

верховний рада з'їзд державна влада


Укладання

Верховна Рада СРСР - діючу законодавчий контрольний орган структурі державної влади СРСР. Верховна Рада СРСР обирається таємним голосуванням із числа народних депутатів СРСР З'їздом народних депутатів СРСР і його підзвітний. Верховна Рада СРСР і двох палат: Ради Союзу, і РадиНациональностей, рівних своєму чисельному складу. Палати Верховної ради СРСР рівноправні.

Палати обираються на з'їзді народних депутатів СРСР загальним голосуванням депутатів. Рада Союзу обирається у складі народних депутатів СРСР від територіальних виборчих округів і депутатів СРСР від громадських організацій з урахуванням чисельності виборців у союзної республіці чи регіоні. РадаНациональностей обирається у складі народних депутатів СРСР від національно-територіальних виборчих округів і депутатів СРСР від громадських організацій за нормами: 11 депутатів від транспортування кожної союзної республіки, 4 депутата кожної автономної республіки, 2 депутата кожної автономної області й один депутат від кожної автономного округу.

З'їзд народних депутатів СРСР щорічно оновлює до п'яту частину складу Ради Союзу, і РадиНациональностей. Кожна палата Верховного ради СРСР обирає Голову палати його заступників. Голови Ради Союзу, і РадиНациональностей керують засіданнями відповідних палат й відають їх внутрішнім розпорядком. Спільні засідання палат ведуть Голова Верховної ради СРСР або по черзі голови Ради Союзу, і РадиНациональностей. Позачергові сесіїсозиваются Головою Верховної ради СРСР з його ініціативи або за пропозиції Президента СРСР, союзної республіки до її вищого органу структурі державної влади, щонайменше третини складу одній з палат Верховної ради СРСР.


>Библиографический список

1.Коржихина, Т.П. Історія державних установ СРСР / Т.П.Коржихина. – М.: Вищу школу, 1986. – 399 з.

2.Правдина, І.В. Діловодство / І.В.Правдина. – Ленінград: Наука, 1990. – 241 з.

3. Воробйов, Г.Л. Діловодство / Г.Л. Воробйов. – М.: Просвітництво, 1987. – 373 з.



[1]Коржихина, Т.П. Історія державних установ СРСР. – М., 1986. – З. 50

[2]Коржихина, Т.П. Історія державних установ СРСР. – М., 1986. – З. 52

[3]Коржихина, Т.П. Історія державних установ СРСР. – М., 1986. – З. 54

[4]Коржихина, Т.П. Історія державних установ СРСР. – М., 1986. – З. 56

[5]Коржихина, Т.П. Історія державних установ СРСР. – М., 1986. – З. 57

[6] Воробйов, Г.Л. Діловодство. – М., 1987. – З. 180

[7] Воробйов, Г.Л. Діловодство. – М., 1987. – З. 182

[8] Воробйов, Г.Л. Діловодство. – М., 1987. – З. 183

[9]Правдина, І.В. Діловодство. – Ленінград, 1990. – З. 200

[10]Правдина, І.В. Діловодство. – Ленінград, 1990. – З. 203


Предыдущая страница | Страница 2 из 2

Схожі реферати:

Навігація