Реферати українською » История » Селянська революція 1917-1921 РОКІВ


Реферат Селянська революція 1917-1921 РОКІВ

Предыдущая страница | Страница 2 из 2
заявившиТроцький на XVконференції ВКП(б) в 1926 р., вКронштадтіселянин-середнякрозмовляв зрадянськимурядомкрізь дуламорськихгармат.

Зогляду попри всісказаневищезовсім не чудово, що 15березня 1921 р.Ленінвизнав на Хз'їзді РКП(б): “Миледветримаємося”.

Проруйнівністьселянськоївійни увисвітлюванічаси можнасудити із таких цифр.Навіть зрадянськихофіційнихданихзрозуміло, що в 1918—1920 рр.,напередодні великого голоду 1921—1922 рр. (>який забравши до 5млилюдськихжиттів), уціломузагинуло понад 9 млн Чоловік,— безурахування 2 млнубитих упершійсвітовійвійні, атакожналічувалосяприблизно 1 млнбіженців (за ФранкомЛорімером).Кількістьпомерлих у 1918—1923 рр. відвисипного ічеревного тифу,дизентерії,холеристановила,вочевидь,близько 3 млн (>головним чином відвисипного тифу).Чимало ізцих жертвсталося под годину голоду чи було бвіднесено на йогорахунок. Однакнавітьякщо мивізьмемолише 2 млнпомерлих відхвороб у 1918—1920 рр., тозалишається 7 млн, які вці роктазагинули несвоєюсмертю.

>Висновок

>Значнізмінисталися вдемографічній йсоціально-політичнійситуаціях. Великакількість людейзагинула чиемігрувала,мільйониіншихпереїжджали ізмісця намісце,тікаючи, слова МайклаКонфіно, “ізоднієївраженої голодоммісцевості доіншої, із одного театрувоєннихдій доіншого”. А тім годиноюгосподарство країни просторозвалилося. як мизазначаливище,економічна політикакомуністів населі вела додеградуванняостаннього.Заможніших селян чиграбували шляхомконфіскаціїмайна, чизнищувалифізично, але вбільшійчастиніорних земельповернулися достароїтрипільноїсистеми — там, де вон був ужевідмерла.

>Протекудистрашнішузагрозу ізогляду на своїнайближчінаслідкиприховував усобізагальний хаос.Сільськегосподарствопочалозанепадатилише в 1919 р., але в вушко 1922 р.поголів'яробочих конейзменшилося порівняно із 1916 р. на 35,1 %,великоїрогатоїхудоби — на 24,4, свиней — на 42,2,овець йкіз — на 24,8 % (>підрахунки М. Ясної зарізнимирадянськимиджерелами). У 1913 р.вживалиблизько 700 тис. тдобрив, а 1921 р.— лише до 20 тис.Загальнапосівнаплощаскоротилася від 85,6 млн га в 1916 р. до 53,2 млн у 1922 р. Уперіодміж 1909—1913 й 1921 рр. врожайзернових (разом зкартоплею)зменшивсяприблизно на 57 %. Удеякихвипадкахнашіоцінки ненастількиточні, як тоговимагає “мова цифр”,однак смердотідоситьблизькі дореальнихданих.

>Зрозуміло, великий голод 1921 р. неорганізовувавсясвідомо, ізметоюфізичноговинищення селянства. І усе ж такипояснити його лишезасухою ажніяк не було б бслушним.Хоч йпогані,метеоумови не переросли тоді вкатастрофічні.Вирішальним чинником тут стализастосовуванірадянськимурядомреквізиційніметоди —частково бо в селянинавідбирали понадхарчів, ніжвінпотребував длявиживання, ачастково бопротягомостанніхтрьох років селянствозначноюміроювтратилостимули до роботи. Усіцезробило голоднеминучим, йвипливаввін зрішення (якузбігалося ізвідвертоюдумкою леніна), щоселянськіпотреби неслідбрати доуваги.

>Особливолютував голод уПоволжі.Йогострахіття тут можнасміливопорівнювати із тім, щокоїлося в стране под годинущежахливішого голоду 1932—1933 рр. (процейтиметься далі), ізоднієюлишеістотноюрізницею: в 1921— 1922 рр. урядвизнавіснування голоду іусілякозаохочувавдопомогуз-за кордону. 13 июля 1921 р.Максимові Горькому було б дозволенозвернутисятуди запоміччю.Очолюванамайбутнім президентом США ГуверомблагодійнаАмериканськадопомоговаадміністрація (ПЕКЛА), котра того годину вжездійснилачималофілантропічнихзаходів уЦентральній йСхіднійЄвропі, после 20серпняпочалапересилати своїфонди вРосію. УгрудніКонгрес СШАвиділив 20млидоларів йзакликавприватнихосібжертвуватикошти наіндивідуальніпосилкиголодуючим. Запередплатою було бзібрано 6 млндоларів.ЗагаломгрошовадопомогаСполученихШтатівдосягала 45 млндоларів.

Уперіодміж 1918 й 1922рокамизагинуладесятачастина населенняколишньої Ро-сійськоїімперії. Голод ставшиостанньоюжертвою,покладеною в тихчаси навівтархибної тагнобительської політики режиму.Поки щоборотьбапротиспробцілковитогопідкорення селянства йзнищення йогоекономіки бувуспішною.Селянськіповстання йвиступкронштадтськихматросівурештіпримусилимосковський урядусвідомитинебезпеку, на якоївіннаразиться,якщо і даліпродовжуватименав'язувати своюлінію.Більшовикивирішиливідступити (>принаймнітимчасово) іпогодитися наперемир'я. Отже,селяни булисвоє декларація провільнегосподарювання.

>Аналізлітератури

Прометоди “роботи” продовольчихзагоніврозповідається,зокрема, укнизірадянськогодослідника У.Андреєва “Під прапором пролетаріату” (М., 1981).Спершупродзагонівцівідбирали зерно хто маєзапідозрювали в йогоприховуванні, арешту селян незачіпали.Незабаром,однак,з'ясувалося, що “безтиску із боці односельців [>куркулі]відмовлялисявіддатизалишки й, понад того,переховуваличастину зерна убідняків,обіцяючиїмвинагороду”. Посуті,сільськусолідарність то й невдалосяпорушити. Длярозгортанняновоїкласовоївійни декретом від 11червня 1918 р. булистворенікомбіди (про них ми ужезгадували). Заленінськимвизначенням, смердотізнаменували собоюперехід від атаки на систему великого приватногоземлеволодіння до початкусоціалістичноїреволюції.

На думкувсеукраїнськогогромадсько-політичноготижневика «>Інформаційнийбюлетень» | , вона незаслуговує напідвищенуувагу,якоюкористується,аджеце —звичайнавійнаміжорганізованимиарміями подкерівництвомвищогокомандування,міжурядами-суперниками,війна заоволодінняключовимипозиціями вдержавно-політичномужитті,головнимимістами тощо,їїкампанії табитвицілковитоясні,значенняїї в очах світуочевидне, хоч йдраматичне.

Укнижці “Війни і народонаселення Європи” (М., 1960)радянський автор У.Урланісвизначаєкількістьубитих ізобохсторін угромадянськійвійніприблизно в 300 тис. Чоловік (>включно із поляками тафіннами).Додамосюдимасовівбивства,розстрілиполонених тощо, але й і тоді навряд чи одержимо цифру один млн (щосправдівиглядаєзависокою).Інші 6 млн —цежертви голоду таселянськоївійни.Середостанніх,звичайно,переважаличоловіки.Перепис 1926 р.засвідчив: того одну годину на СРСР чоловіків було б п'ять млн менше, ніжжінок (>це в основномустосуєтьсявіковоїгрупи 25—65 років). Отже,крім 2 млн жертвпершоїсвітової та 1 млн (чи менше) —громадянськоївоєн, можнаназватищеблизько 2 млн (чи і понад) чоловіків йжінок, щопомерли відінших причин,тобтомайжеповністю вселянськійвійні. Не усі смердотіполягли фінансовий боєць і,бо ж саме собоюзрозуміло, що за тихийконкретно-історичних умівкількістьстрачених непоступаласякількостівбитих від годинувоєннихдій. Так, М.Лацисзгадує усвоїйкнижці “Два року боротьби на внутрішньому фронті” (М., 1920), що входіпридушеннякількохповстаньзагинули 3057повстанців, а 3437розстрілялипізніше.

 

 

 

 

 

 

>Література

  1. У.Андреєв “Під прапором пролетаріату” (М., 1981)
  2. >Всеукраїнськийгромадсько-політичнийтижневик «>Інформаційнийбюлетень» |
  3. У.Урланіс “Війни і народонаселення Європи” (М., 1960)

Предыдущая страница | Страница 2 из 2

Схожі реферати:

Навігація