Реферат Жанри журналістики

ІринаКадикова

Теорія журналістики, як будь-яка наука, має свої закони і намагається до класифікації матеріалу, який вивчає. Якщо зоологи, наприклад, класифікують тварин за класами, видам іподвидам, а мовознавці розкладають на полички всі складові досліджуваного мови, то фахівці теорії журналістики займаються розбором журналістських матеріалів, об'єднуючи в групи з жанрам.

>Журналисти-практики активно використав свою роботу багато різних жанрів. Відкрийте будь-яку газету: ви знайдете і хроніку, і замітки, і репортажі, та інтерв'ю, і, і огляди, і нариси, тощо. Людина, яка має відношення до журналістики, будь-який матеріал назве статтею чи заміткою – як уже він звик. Але професіонали мають чітко впізнавати в публікаціях ознаки чи іншого жанру, й в жодному разі іменувати замальовку, приміром, статтею. Поки що ж, коли ви невпевнені у цьому, що можете правильно класифікувати той чи інший текст, краще називайте свої твори нейтральним словом “матеріал”.

Суворе поділ щодо жанрів існує у теорії та, певною мірою, в інформаційних матеріалах. Взагалі жанрам властиво взаємопроникнення, на практиці кордони між ними часто розмиті (особливо у про “бульварних” виданнях). Зрозуміло, і що може існувати точного стандарту для журналістського матеріалу, інакше газету або часопис міг би повністю робити комп'ютер. Та все ж журналісти, тим паче, початківці, зобов'язані знати, які є жанри журналістики, які особливості кожного також у чому їхня відмінність. Як музикант повинен спочатку навчитися грати гами, як художник-абстракціоніст мусить уміти написати реалістичну картину, і журналіст, як вирушити у “вільний політ”, має навчитися писати у кожному жанрі.

Газетні жанри відрізняються одна від друга методом літературної подачі, стилем викладу, композицією і навіть числом рядків. Умовно їх можна розділити втричі великі групи: інформаційні, аналітичні і художньо-публіцистичні (див. схему). Початківці журналісти, передусім, повинні “набити руку” на інформаційних жанрах (до речі, з газети вони займають незгірш від половини площі), тому їм ми приділимо основну увагу.

Головна мета інформаційного матеріалу, він був газетним,радийним чи телевізійним, – повідомити факт (в щоденних виданнях і випусках на чільне місце ставиться “свіжий” факт – новина). Факт для журналістики як і важливий, як людина для анатомії. Це - базис, без фактів журналістика немислима.

Різні способи висвітлення фактів і призводять до створення різних жанрів.

Подивимося, як подається факт у конкретнихИНФОРМАЦИОННЫХЖАНРАХ .

Хроніка - факт без подробиць. Невеликі (часом з однієї – двох фраз) повідомлення, які мають заголовка. Частіше публікуються добірками.

Інформація - коротка інформація, чи замітка. Містить сам собою факт й деякі подробиці. Вона складається здесяти–тридцати рядків, має власний заголовок. Частіше публікується в добірці. Розширена інформація має широке й докладний виклад подій. Можливі: історична довідка, порівняння, характеристика героїв тощо.Включает у собі вступ і кінцівку. Містить 40-150 рядків, заголовок. Припустимо підзаголовок.

Інтерв'ю - виклад фактів від імені того, з ким ведеться розмова. Передбачає спільне творчість: журналіст передбачає питання читачів, старанно готується до інтерв'ю, неодмінно володіє ситуацією. Необхідно зазначити, з ким ведеться розмова (прізвище, ім'я, по батькові, службове або суспільне становище), розмову, як отримано інтерв'ю (у власній розмові, телефоном, факсом тощо.).

Звіт - за завданням редакції журналіст розповідає у тому, що і чув. Розмір матеріалу залежить від значимості події. Загальний звіт містить виклад фактів хронологічному порядку, тематичний – висвітлює 1-2 найважливіших питання, звіт з коментарями – виклад основних подій й висловлюваннясовей погляду.

>Зарисовка - узагальнення фактів і опис обстановки. Короткий, живий і образний оповідання про свої враження.

>Обозрение - найважливіших подій життя міста, заводу, зі школи і т.п. за певного періоду (зведення, підсумки).

Репортаж - наочне уявлення у тому чи іншій події через безпосереднє сприйняттяжурналиста-очевидца чи діюча особа. Репортаж поєднує у собі елементи всіх інформаційних жанрів (розповідь, пряма мова, барвисте відступ, характеристика персонажів, історичне відступ тощо.). Репортаж бажано ілюструвати фотознімками. Репортаж буває: подієвий, тематичний, постановочний.

>АНАЛИТИЧЕСКИЕЖАНРЫ - це широке полотно фактів, які трактуються, узагальнюються, служать матеріалом щоб поставити певної проблеми та її всебічного розгляду і тлумачення. До аналітичним жанрам ставляться: кореспонденція, стаття, оглядова рецензія. Кореспонденція аналізує групу фактів. Це з допомогою описи фактів, їх аналізу та відповідних висновків. Тут дуже важливі приклади, оперативність, конкретність теми, чіткий адресу. Стаття – це узагальнення і аналіз фактів і явищ. Якщо кореспонденції події розглядаються від приватного до спільного, то статті усе навпаки – від загального до окремого. Стаття бере факти в глобальні масштаби, аналізує їх, піднімаючи до науково обгрунтованих висновків.

>ХУДОЖЕСТВЕННО-ПУБЛИЦИСТИЧЕСКИЕЖАНРЫ - тут конкретний документальний факт відходить другого план. Головним стає авторське враження від факту, події, авторська думку. Сам факттипизируется. Дається його образна трактування.

У нарисі факти переломлюються у світі особистості автора. Важливий невідомо сам собою, яке сприйняття і трактування героєм чи автором. Факт переосмислений в образ, близький до малих формам красного письменства, конкретний, побудований на фактичний матеріал. Мета нарису – дати образне уявлення людей, показати в дії, розкрити істота явища. Нарис буває сюжетним (портрет, проблема) і описовим (подієвий, шляховий).

Фейлетон - це літературний матеріал, перейнятий духом гострої злободенної критики, з "особливими прийомами викладу. Для фейлетону обов'язкові: жвавість, легкість, образність, гумор, іронія, глузування.

>Памфлет – злободенне публіцистичне твір, мету і пафос якого – конкретне громадянське, переважно соціально-політичне викриття.

Нарис, фейлетон і памфлет не рекомендуються для практики учнів “>Мастер-классов”,т.к. це складні жанри, потребують як журналістського майстерності, а й життєвого досвіду.

Класифікація жанрів

Інформаційні:

Хроніка

Інформація (коротка, розширена замітка)

>Зарисовка

Інтерв'ю (монолог, діалог, колективне, анкета)

Звіт (загальний, тематичний, з коментарями)

Колійні нотатки

>Обозрение

Репортаж (подієвий, тематичний, постановочний)

Аналітичні:

Кореспонденція

Стаття (пропагандистська, проблемна, узагальнювальна, критична)

Огляд

Рецензія (літературна, кіно, театральна)

>Художественно-публицистические:

Нарис (сюжетний, описовий)

Фейлетон

>Памфлет

Список літератури

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайтуmediasprut/


Схожі реферати:

Навігація