Реферати українською » Издательское дело и полиграфия » Функціонування фразеологічних одиниць на газетних статтях


Реферат Функціонування фразеологічних одиниць на газетних статтях

де раки зимують, благим матом, дерти цапа та інші.

Ця група фразеологізмів характеризується яскраво вираженої емоційністю частіше вони теж мають негативного забарвлення: неодобрительности, наприклад: дрібна сошка, совати носа, чухати мову; зневажливості, наприклад: канцелярська преса, кропив'яне насіння, гайка слабка; бранности, наприклад: продувном бестія, дурень царя небесного, стара перечниця та інші.

Категориальными ознаками фразеологізмів вважаються три: лексичне значе-ние; компонентний склад; наявність граматичних категорій. Два з цих ознак - лексичне значення і граматичні категорії зближують фразеологізм і слово. Наприклад, можуть виступати у ка-честве синонімів: заморити черв'ячка - перекусити, одностайно - од-новременно, пустити бульки - потонути. Фразеологизмы, як і сло-ва, здатні розпочинати будь-які види синтаксичної зв'язки з іншими членами пропозиції: узгодження (Моя, твою справа маленьке). Не чув, аби такі терті калачі, такі собі стріляні горобці ис-правлялись. До. Федин), управління (Дідусь дасть тобі спеку. І. Арамилев; Я на тебе серце не тримаю, ти прямо мені не тримай. Р. Николае-ва), примикання (Це була запальність у поєднанні з його старою гусарскою звичкою давати волю руках. Л. Толстой; Не де-лаем, працюємо абияк. З. Антонов).

Більше вузьке розуміння фразеологізмів найчастіше зводиться до визнання такими лише ідіом, тобто. фразеологічних зрощень і фразеологічних єдностей. Наприклад, В.І. Мокиенко в предисло-вии до "Словарю російської фразеології" (історико-етимологічний довідник) пише: "У корпус словника включені у своє чергу фразеологізми у вузькому значенні слова, тобто. російська ідіоматика й ті інтернаціональні обертів, які характеризуються относитель-ной сталістю, воспроизводимостью в готовому вигляді. цілісним значенням і экспрессивностью".[5,33] Проте в прибічників вузького, "иди-оматического" підходи до фразеології не простежується последова-тельность. Так було в продовження наведеного вислови щодо призна-нии фразеологізмами лише ідіом В.М. Мокиенко додає: "У довідник ввійшли й деякі прислів'я, стійкі складові терміни, номенклатурні словосполучення, перифрази і крыла-тые слова, що або певною мірою зазнали фразеологизацию, або стали підвалинами освіти фразеологізмів у вузькому значенні слова".[7,33] Наприклад, веселие Русі є пити, краще ворог хоро-шего, володар дум, влада пітьми, зелена хвиля, ніщо вічне на землі.

Отже, теорія "идиоматиков" у її практичної реали-зации, наприклад, під час упорядкування словників, наштовхується на сопро-тивление конкретного матеріалу, підтримане різними экстра-лингвистическими чинниками.

За всієї неузгодженості серед лінгвістів у сенсі фразе-ологизмов, при різному тлумаченні семантики пов'язаних словосоче-таний і від пропозицій, відтворювальних у мові в фіксованому со-стоянии, все їхнє сукупність, що є у мові, називається фразе-ологией. Тепер звернімося до до розгляду тих «прикордонних зон», складові яких немає ніколи й не усіма зізнаються фразеоло-гизмами. Але наша погляд, у контексті теми цього дослідження ці «прикордонні зони» ми також мають проаналізувати.

1. Пословицы і приказки. Прислів'я - це «стійке в рече-вом побуті, ритмічно і граматично організоване изрече-ние, у якому зафіксовано практичного досвіду народу та її оцінка певних життєвих явищ. Виступає у мові як само-стоятельное пропозицію» (9,62). Наприклад: По одежі стрічають, розумно проводжають. Не народися вродливою, а народися щасливою; З особи води не пити.

Приказка - це «стійке в мовному побуті вислів, образ-но що б якесь життєве явище, насамперед із точ-ки зору її эмоционально-экспрессивной оцінки» (Саме там). Напри-мер: хоч не пишно, так над образі; одного поля ягода; в пух і прах.

Різниця між прислів'ям і приказкою більшість лингвис-тов бачить у тому, нібито прислів'я виступає у мові зазвичай як самосто-ятельное судження, а приказка - як фрагмент його й остаточне оформлення отримує лише контексті. Так, наведені поговор-ки можуть бути лише у пропозиції: Ці одного од-ного поля ягоди. Вони побили глеки в пух і прах.

І все-таки різницю між багатьма прислів'ями і приказками бувають такі незначні, що часто отождествляют-ся, і деякі мовознавці виділяють особливий розряд пословично-поговорочных висловів. Одні слова у яких вживаються у сенсі, інші - в переносному: Мати і дочка - темна ніч. Следова-тельно, пословично-поговорочные висловлювання поєднують у собі осо-бенности прислів'їв і приказок.

Щодо останніх до фразеологизмам існують різні погляду. Одні вчені визнають прислів'я і приказки фразе-ологизмами виходячи з їх стійкості й відтворюваності. Інші, не визнаючи стійкість і сприйнятливість як катего-риальных ознак, виводять прислів'я і приказки далеко за межі фра-зеологизмов. Треті вирішують питання компромісно. Поговорки зараховують до фразеологизмам, тому що ці мовні одиниці мають як стійким складом компонентів і воспроизводимостью, а й значеннєвий цілісністю; будучи синтаксично нечленимыми, виступають на пропозиції, подібно словами, у певному функції. Наприклад: З цих людей - одного поля ягода, де виділена курсивом приказка виконує роль присудка; на тобі зійшовся клином бе-лый світло, тут приказка виступає у ролі головних членів предло-жения.

Пословицы цими лінгвістами не входять у склад фразе-ологизмов, оскільки, володіючи сталістю і воспроизводимостью, вони семантично, ні синтаксично є цілісними еди-ницами. Так, прислів'я Не місце прикрашає людини, а человек-место є складносурядна пропозицію. Перша частину - у ньому є двусоставным повним пропозицією, у якому имеет-ся підлягає місце, присудок прикрашає, пряме доповнення челове-ка; друга частина - двусоставное неповне речення з підлягає людина, прямим доповненням місце і опущеним присудком кра-сит. Семантично і синтаксично ділені, сутнісно, все посло-вицы: Якби сто рублів, а май друзів доволі; Краще пізно, ніж коли: У гостях добре, а вдома краще; По одежі стрічають, розумно проводжають.

2. Мовний штамп (стандарт, кліше) - це «стилістично окра-шенное засіб мови, яке зізнається розмовляючими як «готова», стійка і найчастіше употребляющаяся формула» (9,72). Структур-но стандарти можуть становити слово, словосполучення, пред-ложение. Так було в радянські часи визначення всемирно-историчес-кий додавалося що майже до кожного рішенню партійних з'їздів.

У горбачовські ж таки роки широко використовувалося стандартне сло-восочетание соціалістичний вибір, вживання якого треба було пов'язані з дискусіями у справі її подальшого розвитку политичес-кой та його економічної системи країни: «Ми попрощались із глядачами фільмів про життя радянських шахтарів. Зняли 1100 хвилин - відібрали їх 80, але правди. То справді був наш некролог з того що называ-ют "соціалістичним вибором". Некролог системі, з покоління до покоління плодившей безправних рабів» (Моск. новини, 1991).

"Відгуки трудящих" в газетах починалися так: "Я Пастернака не читав..." тощо. Проте, все критикували неосвічений ро-ман, але, головне, вимагали розіп'яти письменника. І які є притчею у язицех "відгуки трудящих", нерідко які готувалися редакціях газет та часописів самими співробітниками, і закрепившаяся в употреб-лении штампуйте: "Я такого-то не читав, але" - усе це на-глядные приклади мовних стандартів, кочевавших сторінками тог-дашней друку.

Мовні стандарти (штампи) найчастіше трапляються в ділових документах, де їх потрібні (переконливо просимо, враховуючи вышеиз-ложенное, відповідно до законом, вважаємо за потрібне повідомити) й у публіцистиці, де бувають зайві (всіляко підтримуємо, охва-ченные єдиним поривом). Проте вжиті у тих стилях промови стандартні висловлювання можуть перекочовувати в повсякденну мова но-сителей мови та отримувати у ній стала вельми поширеною. Більшість лінгвістів мовні стандарти до фразеології не от-носят, вважаючи, що вони, хоч і характеризуються сталістю і вос-производимостью. немає найважливіших ознак фразеологізму - семантичної цілісності і синтаксичної неподільності його компо-нентов. Лише дають можливість словосполученням высту-пать у ролі єдиного члена пропозиції.

3. Гасла, заклики неможливо знайти за тими самими причин віднесено до фразеологизмам. Тим більше що гасла і заклики оточували совет-ских людей починаючи з 1917 р. зусебіч. Наведемо приклади:

"Пролетарі всіх країн, єднайтеся!", "Хай живе 7-часовой робочого дня - дітище Жовтня", "Плани партії, у життя!", "Немилосердно розчавимо знехтуваних наймитів буржуазії з зиновьевско-троцкистской зграї!". "Хай живе у століттях ім'я і йдеться Леніна!", Слава рідному і коханому Сталіну - вождю всіх часу і наро-дов!".

З останнього часу у її слововжиток було запущено слово, заим-ствованное з англійської мови, - слоган. Воно означає короткий гасло, заклик, виражає будь-якої погляд чи представляю-щий рекламу товару; стиснуту, ясну і легко сприйняту форму-лировку рекламної ідеї. Наприклад: Її [фінської компанії] основ-ной слоган "По сусідству - чудове якість'". Основний реклам-ный слоган компанії "Думай інакше" закликає користувачів ПК [персональних комп'ютерів] "змінити ориента-цию" (З газет).

Слоган, як гасло чи заклик, характеризуясь сталістю і воспроизводимостью, до того ж час немає семантичної і синтак-сической цілісності, тому його віднесення до фразеологизмам бы-ло також невиправданим.

4. Крилаті слова. У русистиці для позначення різних за структурі образних слів (Іуда) і стійких синтаксичних конст-рукций {пара гнідих, любові будь-який вік підвланий}, котрі за про-исхождению пов'язані із будь-яким літературним джерелом чи об-щественным діячем, з середини ХІХ століття вживається термін крилаті слова, запроваджений німецьким ученим Бюхманом у книзі під аналогічною назвою (1864 р.). Енциклопедія "Російську мову" до крилатим словами беззастережно відносить лише "стійкі изре-чения, які у мові з певного літературного, публи-цистического і наукового джерела", і навіть "висловлювання истори-ческих діячів, отримали стала вельми поширеною у мові". У ЛЭС до крилатим словами теж відносять лише афоризми і сентенції, структурно рівні пропозиції, що і приведен-ными прикладами типу Бути чи бути - ось у чому питання.

Повернення до бюхмановскому розумінню крилатих слів можна простежити на роботах С.Г. Шулежковой. у яких є предметом спеціального дослідження. Визнаючи неразработан-ность термінологічного апарату крылатологии і спираючись на ма-териал, вибравшись з кола джерел, автор виводить на науковий обіг термін крилаті одиниці як родової для обозна-чения власне крилатих слів (Венера, Скалозуб), і навіть крыла-тых висловів, структурно які мають словосполучення (пара гнідих) і пропозиції (Молодим скрізь ми дорога). Це определен-ный крок уперед у розробці термінологічного апарату крылато-логии.

Чи можна крилаті висловлювання відносити до фразеологизмам? Ду-мается, лише ту значна її частина, представленої словосполученнями.

Вони просто є стійкими словосполученнями, имею-щими переносного значення і употребляющимися як один члена пропозиції, тобто. семантично і синтаксично неразложимыми. Наприклад, халіф одну годину - людина, наділений чи завладевший владою короткий час; вираз перегукується з арабської казці під аналогічною назвою зі збірки "Тисяча і жодна ніч". Напри-мер, "Керенський між двома жорнами, - інший, так інший со-трет... Він халіф одну годину (М. Шолохов). Летучий голландець -- леген-дарный образ капітана, приреченого разом із кораблем вічно носитися морем, не чіпляючись до берега; корабель цього капітана. Вислів є калькою з ньому., получи-ло популярність завдяки опері Р. Вагнера "Летучий голландець":

«Чув від Колі про Летучем голландце, звідси вічному блукачі морів, з "чорними вітрилами і мертвих екіпажем» (А. Купрін). У пер-вом з наведених пропозицій халіф одну годину виступає у ролі ска-зуемого, у другому пропозиції Летучий голландець - у ролі допол-нения.

5. Трохи окремо від розглянутих типів синтаксичних конструкцій, близьких за тими або іншим суб'єктам ознаками до фразеологизмам, стоять складові найменування, більшість із якого є термінами. Особливість їм надає сюжетові те, що вони, зазвичай, лише-ны экспрессивно-оценочных властивостей, будучи зазвичай стилістично нейтральними. У цьому плані вони більше всього подібні з фразео-логическими поєднаннями типу вплинути, ухвалити будь-яке рішення. Деякі лінгвісти розрізняють у яких чотири різновиду фразеологізмів, виділених свого часу академіком В.В. Виногра-довым: так, складові терміни "кесаревий розтин залізниця є (як семантично невмотивовані і бридкі) фра-зеологическими сращениями: білий гриб і сліпа кишка, обладаю-щие образністю, є фразеологическими єдностями; фрика-тивные звуки і питальний знак, які включають до свого складу слова з фразеологічним значенням, є фразеологическими поєднаннями, а політична економію та боротьбу соціалістичне соревно-вание, значення яких дорівнює сумі допомоги значень їхнім виокремленням їх слів, - фразеологическими висловлюваннями" (9, 64).

Звісно, ряд складових термінів, компоненти яких за ступеня семантичної спаяності аналогічні що становить фразеологиз-мы, може бути продовжений: швидкі голосні, непряма мова, новий рядок, одухотворені іменники; сонечко, братки тощо. Проте хочемо звернути увагу, основна мас-са складових термінів (які налічується нині десятки тисяч різних науках) утворюється не було за рахунок розвитку на них «образного стрижня», а з розширення які виробляють термінів розповсюджувачами, приєднаними до них справа чи зліва, що веде непросто до диференціації значення цих термінів, а до звуження, дета-лизации початкових понять, виявлення у яких нових отличи-тельных чорт, позначенню нових сутностей. Наприклад, деятель-ность: брокерська діяльність, депозитивная діяльність, дилерська діяльність, діяльність із ведення і збереження реес-тра акціонерів, діяльність із ведення реєстру власників цен-ных паперів та інших. Усі наведені складові найменування є термінами і мають у своєму федеральних законах офіційні дефініції.

Слід додати також, що головною функцією складових наиме-нований - на відміну власне фразеологізмів - не эмо-ционально-оценочная, а номинативная. Складові найменування ис-пользуются здебільшого для називання нових предметів і явищ, відкритих людиною у процесі пізнання навколишньої дійсності, що ні просто зближує його з звичайними словами (однокомпонентными термінами), а й прирівнює двухкомпонент-ные і багатокомпонентні найменування по цілісності семантики і синтаксичної ролі до однокомпонентным. Усе це свідчить про те, що складові найменування що така повинні рассматри-ваться у складі не фразеології, а лексики.

Узагальнюючи, можна буде усвідомити, що правове поняття фразео-логизма у науці неоднозначно і навіть суперечливо. Сам термін мо-же розумітись у вузькому і широкому значенні. У вузькому розумінні фра-зеологизмы включають лише идиоматику - фразеологічні зрощення і фразеологічні єдності. У розширеному розумінні сюди ж входять також фразеологічні поєднання, приказки і крылатизмы у вигляді словосполучення. До групи власне фразеологізмів їх об'єднують чотири ознаки: лексичне (фразеологічний) значе-ние, компонентний склад,

Схожі реферати:

Навігація