Реферати українською » Языковедение » Ненормована лексика в романі І. Ільфа та Є. Петрова Золоте теля


Реферат Ненормована лексика в романі І. Ільфа та Є. Петрова Золоте теля

Запровадження

Глава 1

§1 Мова і йшлося

- Мова і йшлося

- Мовна діяльність

- Індивідуальний стиль промови.

§ 2Ненормированная мова

- Норми

- Літературний мову

-Ненормированная лексика

§ 3Ненормированная лексика у романі І. Ільфа та О. Петрова «Золоте теля». 6

-Ненормированная лексика у мові авторів

-Ненормированная лексика у мові героїв роману.


Запровадження

Об'єктом вивчення є лексика. Предметом вивчення є ненормована лексика у романі І. Ільфа та О. Петрова «Золоте теля». Метою роботи є підставою вивчення причин введення авторами ненормованою лексики на свій і мова героїв роману.Уникальностью роботи те що ніхто з відомих учених-лінгвістів не розглядав цю проблему цієї погляду.

Глава 1

§1 Мова і йшлося

- Мова і йшлося

«Щоб користуватися мовою треба її знати, але це результат виховання і навчання, зокрема у ході спостереження за промовою інших у процесі мовноїдеятельности»[1]. Цим висловом вчений-лінгвіст У. І.Кодухов показав своє ставлення до проблеми взаємодії мови та промови. Інший вчений-лінгвіст Т. І.Вендина висловлює свою думку до цієї проблеми як «Мова і йшлося утворюють єдиний феномен людськогоязика»[2], але він показує те, що мову мають особливості: «Мова засіб спілкування, мова – вироблений цим засобом видобщения»[3], «Мова абстрактний, формальний, тоді як моваматериальна»[4], «Мова стабільний, пасивний і є статичною, мова ж активна ідинамична»[5], «Мова є надбанням суспільства…, тоді як моваиндивидуальна»[6], «Для мови характернауровневая організація, для промови -линейная»[7], «Мова незалежний від цієї ситуації і обстановки спілкування, мова жконтекстно і ситуативнообусловлена»[8]. Також потрібно привести думку закордонного лінгвіста Ф. деСоссюра «Мова необхідний щоб йшлося зрозуміла, мова необхідна, щоб встановивсяязик»[9]. Зблизька точок зору, можна зрозуміти, що вони близькі й того мінімальні. За безпосередньої взаємодії мови та промови виникає мовна діяльність.

- Мовна діяльність

Коли мову виражається, у мові виникає мовна діяльність. У. І.Кодухов давав їй таке визначення: «Мовна діяльність активним використанням мовиговорящим»[10].

Кожен що виробляє мовну діяльність, вона індивідуальна. Індивідуальність залежить від створення низки причин: освіти говорить, віку, соціального становища. Через це в кожного людини, володіє мовою, виникає індивідуальний стиль промови.

- Індивідуальний стиль промови.

>Учение-лингвисти називають індивідуальний стиль промови стилем. Склад з визначення У. І.Кодухова складається з «відборуобщеязикових явищ і загальностильових коштів, їх комбінування за умов мови і жанру на розкриттятеми.»[11] Так було в стилі мовної діяльності говорить відкривається вміння грамотно знати мову, знання мовних норм, куди і спирається стиль. Відповідно людина використовує нормовану мова, який провіщає переважно літературною мовою (див. далі) має чудовим стилем промови, а людина, яка має у мові зустрічається дуже багато ненормованої лексики (див. далі) таким чудовим стилем не відрізняється. Так далі розбиратися ненормована лексика у романі І. Ільфа та О. Петрова «Золоте теля» і введення її туди авторами.

§ 2Ненормированная мова

- Норми

Перш ніж звернутися безпосередньо до ненормованою промови, треба розібрати поняття норми, саме норми літературно-мовний. Т. І.Вендина дала їй таке визначення: «>литературно-язиковая норма – це традиційно що склалася система правил використання мовних коштів, визнані суспільством, у роліобязательних»[12]. Норми можна умовно розділити на норми письмового мови та норми мовлення. Однак у сучасних мовами цей поділ проявляється незначно, тому далі норма розглядатиметься самотужки поділу. Норма – є основним характеристикою літературної мови. Як доказ можна навести висловлювання лінгвіста Р. І.Аванесова «Важливою особливістю літературної мови служить наявністьнорм»[13].

- Літературний мову

Вчені лінгвісти дають літературному мови схожі один на друга визначення. Т. І.Вендина: «Літературний мову – це найвищий (>наддиалектная) форма існуванняязика»[14]. Р. І.Аванесов: «Вищої формою національного мови є мовулитературний»[15]. Л. А. Вербицька: «Літературний – мову зразковий,нормализированний»[16].

З положень цих визначень слід те, що літературну мову – мову нормований, отже інших форм мови будуть ненормованою лексикою. Тоді слід подивитися на склад літературної мови.

По Т. І.Вендиной в літературну мову входять мову красного письменства, мову науки, офіційно-діловий язик, і таке інше.

-Ненормированная лексика

Зі сказаного вище слід, що ненормованої лексиці можна віднести:внелитературное просторіччі – «розмовні слова, виступаючі синонімами нейтральнихслов»[17],обиходно-разговорную мова, територіальні і соціальні діалекти, «слова, які в розмовної мови окремих місцевостей і соціальнихслоев»[18], вульгаризми і жаргонізми, «слова, службовці передачі експресії ігрубости»[19] й професіональну лексику.

§ 3Ненормированная лексика у романі І. Ільфа та О. Петрова «Золоте теля»

-Ненормированная лексика у мові авторів

Автори використовують невнормовану лексику передусім на передачі колориту. При описі сільській місцевості вживаєтьсявнелитературное просторіччі. При описі критичних ситуацій використовується жаргонізми. Для описи побуту героїв І. Ільф та О. Петров використовуютьобиходно-разговорную мова. Також ненормована лексика застосовується в описах самих героїв. У описах селян городян використовуються діалектизми івнелитературное просторіччі.Профессионализми зустрічаються як характеристик людей, котрі займаються у романі чиновницької діяльністю.

-Ненормированная лексика у мові героїв роману.

>Ненормированная лексика у мові головних героїв роману служить показником їх розумових здібностей. Так було в промови Остапа Бендера ненормативна лексика майже зустрічається. Лише хвилини крайнього роздратування він використовує жаргон. Тоді як в Паніковського протягом роману зустрічаються майже всі види ненормативної промови. У другорядних персонажів ненормована лексика служить передачі їх характеристик.

Йдеться селян переповнена діалектизмами, а мова шоферапрофессионализмами іжаргонами. Так під час аналізу використання ненормованої лексики кожного персонажа можна зробити висновок про освіті, соціальному становищі, професійних навичках.



[1] У. І.Кодухов Введення у мовознавство. – М.: 1987. із 42-го

[2] Т. І.Вендина. Введення у мовознавство. – М.: Вищу школу, 2002. з. 28

[3] Т. І.Вендина. Введення ЄІАС у мовознавство. – М.: Вищу школу, 2002. з. 28

[4] Т. І.Вендина. Введення ЄІАС у мовознавство. – М.: Вищу школу, 2002. з. 28

[5] Т. І.Вендина. Введення у мовознавство. – М.: Вищу школу, 2002. з. 28

[6] Т. І.Вендина. Введення у мовознавство. – М.: Вищу школу, 2002. з. 28

[7] Т. І.Вендина. Введення ЄІАС у мовознавство. – М.: Вищу школу, 2002. з. 28

[8] Т. І.Вендина. Введення у мовознавство. – М.: Вищу школу, 2002. з. 28

[9]Соссюр Ф. Курс загальної лінгвістики. М., 1933, із 42-го

[10] У. І.Кодунов. Введення у мовознавство. – М. 1987. з. 42-43

[11] У. І.Кодунов. Введення ЄІАС у мовознавство. – М. 1987. з. 43

[12] Т. І.Вендина. Введення у мовознавство. – М.: Вищу школу, 2002. з. 60

[13] Р. І.Аванесов. Російське літературну вимову. М.: Просвітництво, 1984. з. 8

[14] Т. І.Вендина. Введення у мовознавство. – М.: Вищу школу, 2002. з. 56

[15] Р. І.Аванесов. Російське літературну вимову. М.: Просвітництво, 1984. з 7-8-го

[16] Л. А. Вербицька. Російська орфоепія. Ленінград. 1976. з п'ятьма

[17] У. І.Кодухов. Введення ЄІАС у мовознавство. – М. 1987. з. 186

[18] У. І.Кодухов. Введення ЄІАС у мовознавство. – М. 1987. з. 186

[19] У. І.Кодухов. Введення ЄІАС у мовознавство. – М. 1987. з. 186


Схожі реферати:

Навігація