Реферати українською » Языкознание, филология » Загадка для лінгвіста і нелінгвіста: розбір терміна «усунути»


Реферат Загадка для лінгвіста і нелінгвіста: розбір терміна «усунути»

>Николенкова М. У.

Матеріали за курсом «Російську мову й культура промови» длястудентов-нефилологов

Озвучений вранці 28.09 указ президента «Про дострокове припинення повноважень мера Москви» лінгвістів зацікавив насамперед слововживанням. Нагадаємо який звернув він увагу фрагмент документа:

«1.Отрешить Лужкова Юрію Михайловичу з посади мера Москви у зв'язку з втратою довіри президента Російської Федерації» (>kremlin/acts/9052).

Вочевидь не нейтральний стиль офіційного документа було не привернути до себе увагу як журналістів, і філологічної громадськості. І дуже швидко з'явилися відгуки. Так, на сайтіГрамота.Ру (>gramota/lenta/links/9_633) несподівано з'явилося посилання на статтю зmetronews. У цій статті цитуються слова ПрезидентаД.А.Медведева: «Це відмова з посади, що означає звільнення, і відбувається це не “досить нечасто”, а вперше», а далі наведено коментар фахівця - завідувача кафедри стилістики російської факультету журналістики МДУ Р.Солганика: «З погляду сучасної російської, “усунути” – повна архаїка. Слово зустрічається, але дуже не рідко. Можливо, вживаючи слова які у документі не стандартні “звільнити”, “усунути” тощо, саме застаріле “усунути”, президент хотів надати своїм словами відтінок поваги» (>metronews/news4/; все виділення наші – М.М.).

Ми категорично незгодніГ.Я.Солгаником. Відомий учений явно поквапився оцінку, не провівши досить докладного розбору самого слова. А нам здалося, що вживання у Указі такого цікавого з лінгвістичної погляду слова змушує всіх викладачів російської (і тепер студенти молодших курсів майже кожного вузу вивчають курс «Російську мову й культура промови») пояснити студентам і характеру його вживання, і те, чому слово привернула до себе увагу професіоналів.

Сталося так, що день виходу указу припала на роботою зі студентами, вивчають зазначений курс. І ми скористалися цим, щоб у повною мірою продемонструвати студентам етапи роботи з словом і обрати самостійно провести такі (майже наукові) дослідження. Ми ще хочемо запропонувати зібраний матеріал для ілюстрації можливої роботи з словом знає «Російську мову й культура промови».

1. Щоб пояснити увагу до дієслову «усунути», потрібно спочатку звернутися до словника. У розміщеному наГрамота.Ру «Великому тлумачному словнику російської» під ред.С.А.Кузнецова запропоновано таке значення:

>ОТРЕШИТЬ, ->шу, ->шишь;отрешенний; ->шен, ->шена, ->шено; св.Книжн. Позбавити в зв'язку зічем-л., зняти з кого-,чего-л. Потрясінняотрешило його від зовнішнього світу. Спорт, здавалося,отрешил його від життя. Про. від справ.

Отже, «усунути» у Словнику немає поносиарх., стоїть послідукнижн. Така сама послідукнижн. стоїть у словникової статті «Тлумачного словника російської із включенням даних про походження слів» (>ИРЯ РАН, відп. ред.Н.Ю.Шведова, М., 2007, з. 596).

Зазвичай, розбираючи лексичні особливості офіційно-ділового стилю, відзначають, що «лексичну основуофициально-делових текстів становить нейтральна,употребимая у кожному стилілексика»[i]. Щоправда, ніякого заборонити використання лексики книжкової (й у певної міри навіть архаїчної) вофициально-деловом стилі немає, навіть навпаки: приводи та спілки, мають більш книжковий тоді як нейтральним статус, широкоупотребими у різнихподстилях офіційних текстів.

Пояснення даного протистояння між позначкою у Словнику та вимогами стилю покаже студентам, чому в фахівців-філологів вживання дієслова «усунути» в юридичному тексті викликало певне спантеличення.

2. Велика частини носіїв мови слово «усунути» справді почули Указі від 28.09 вперше. Але електронні ЗМІ підказали нам, що «відмова» високого чиновника відбулося РФ не вперше. «Першим звільненим став губернаторКорякии Володимир Логінов <…>. Після цього рік у відставку відправили главаНенецкого округу ОлексійБаринов, який на цей момент вже сидів у СІЗО. Губернатор Амурської області Леонід Коротков, з якою було порушила кримінальну справу, був відправлений відставку у травні 2007 року» (>gazeta/politics/2010/09/28_a_3423585.shtml?incut4).

Природно, з погляду слововжитку цікаво подивитися формулювання указів про їхнє усунення. У першому випадку ми змогли знайти текст указу, але виявлено така офіційна посилання: «9 березня Володимир Путін своїм указомотрешил Володимира Логінова з посади губернатора "у зв'язку з втратою довіри президента Російської Федерації, за неналежне виконання їм своїх зобов'язань"» (>governors/). Текст указу про усунення другого з названих чиновників повністю з що ще 28.09 текстом: «З <…> ухвалюю: ...усунути Баринова Олексія Вікторовича з посади голови адміністраціїНенецкого автономного округи у зв'язку з втратою довіри президента Російської Федерації» (>rg/2006/07/22). Той-таки дієслово «усунути» вживають ЗМІ 11 травня 2007, розповідаючи про відставкуЛ.Короткова.

Вочевидь, щоД.А.Медведев, використовуючи «вперше», говорив лише себе, його застосував слово «усунути» тричі. Цілком імовірно, громадськість цих регіонів тоді також здивувалася, але сьогодні, коли «філологічно складний» дієслово дістався Москви, треба дати точне пояснення, у яких причиною його вживання і який в нього значення. По крайнього заходу нам вже стала очевидно, що «усунути» входить у юридичних термінів, чого ми змогли зрозуміти деякі журналісти й завідувач кафедри стилістикиГ.Солганик.

3. Далі ми простежили, як вживається шуканий дієслово, зауважили як досить широке його поширення юридичної літературі, і дуже конкретне значення, що, мабуть, жадає від лексикографів застосувати калу спец. юр. в словникових статтях.

Передусім дієслово знаходять у два істотних юридичних документах – статті 93 Конституції РФ і Федеральному законі "Про загальні принципи організації законодавчих (представницьких) і виконавчих органів структурі державної влади суб'єктів Російської Федерації" від 6 жовтня 1999 р.

У Конституції сказано: «Президент Російської Федерації то, можливо усунутий з посади Радою Федерації <..> 2. Рішення Державної Думи <..> і рішення Ради Федерації про відмові від <..>...»[>ii]. Закон 1999 року у статті 19 говорить: «Повноваження вищої посадової особи суб'єкта Російської Федерації <..> припиняються достроково разі <..> р) відмови його з посади Президентом Російської Федерації <..> 6. Рішення президента Російської Федерації про відмові <..> тягне у себе відставку <..>».

Отже, ми знову переконалися, що слово входить у юридичних термінів. Терміни в офіційному стилі позначають реалії соціального життя. Ми знаємо, терміни однозначні і мають словарні визначення. Отже, необхідно звернутися до словникам.

У Енциклопедичному словнику Ф.А. Брокгауза і І.А. Єфрона є стаття «>Отрешение з посади», де зазначено: «за чинним укладенню [це] одна з особливих покарань, т. е. таких, що застосовуються лише у особам, які перебувають державному чи громадської службі, за злочини і провини службовими щаблями <..>». Одне з найважливіших вимог до терміну виконано. Як термін, на початку слово було вжито в «Положенні про вибори до Державну Думу від 3 червня 1907 року» (>Именной найвищий указправительствующему сенатові від 3 червня 1907 р.). У ст. 10 Положення вказується, що «у виборах не беруть участь <…> 2) відчужені по судовим вироками з посади - протягом трьох років після відмови, <…> 3) котрі перебувають під слідством або судом за обвинуваченням у злочинні діяння, зазначених у пункті 1 цей статті чи манливих за собою відмова з посади» (>runivers/doc).

І словникове визначення, і вживання у царському указі підказують нам, що «відмова» має негативний зміст, пов'язані з покаранням чиновника, винного в непорядні вчинки.

Сучасні словники і довідники допомагають нам переконатися, що сьогодні термін використаний і з негативним здоровим глуздом і певною мірою став аналогом іноземного поняття: «відмова з посади» «у праві багатьох розвинених країн <…> іменується імпічментом» (>dic.academic/).

Термін зустрічається у роботах теоретиків права (у науковому стилі). Так, О.Н. Трубецькой (1863-1920) в «Енциклопедії права» пише: «...можна вказати безліч випадків примусу <…>. Припустимо, що якийсь міністротрешает з посади суддю <…>. У таких випадках бачимо примус <…>»[>iii]. Не вдаючись у юридичні тонкощі (ми свідомо прибрали частина міркувань О.Н. Трубецького), звернімо лише увагу до використанняразбираемого нами слова у науковому тексті, що підтверджує його термінологічнахарактер[iv].

У результаті дійшли висновку, що «усунути» = «звільнити, зняти з посади чиновника за непорядні вчинки; найвищий рівень адміністративного покарання з більш великого чиновника до меншому і навіть потім від держави до Президента» (спец., юр.).

4. Отже розбираючи зі студентами, вивчають предмет «>РЯ і "культуру промови», цікаве з філологічної погляду слово, досягли наступних цілей:

- Предмет, не що входить багатьом студентів до розряду основних, професійних, став співвідноситися із реаліями сучасності.

- Студенти отримали звичка роботи з словом – в словниках, в документах, за іншими джерелах.

- Студенти дізналися, що одне слово може обіймати свою досить багато часу й можуть бути не механічної («подивися у Словнику значення і вивчи його»), а творчої.

-Студенти-правоведи, ми, будуть уважніше ставитися згодом до слів, запропонованим ними на власних законодавчих творах.

>Студенти-юристи несподівано дізналися спеціальний термін до вивчення їх у спеціальному предметі.

Мабуть, можна навести ще багато позитивних моментів, що з кропіткої й лінгвістичної роботою у курсі «Культура промови». Ми вважаємо, що вироблення навичок такої роботи – багато в чомусоотносимая зі справжніми лінґвістичними пошуками – набагато корисніше, ніж виконання низки штучних і найчастіше нудних для студента вправ найбільш одного з найкращих підручників.

Список літератури

 [і] СидороваМ.Ю., Савельєв В.С. Російську мову. Культура промови:Конспект лекцій. М., 2005, з. 81.

[>ii] Ми прибираємо все юридичні формулювання. Наша стаття лінгвістична, просто хочемо показати, як і використовується слово.

[>iii] Ми використовуємо фрагмент обговорення Форумі порталуГрамота.Ру -newforum.gramota/. Зауважимо, що обговорення цієї теми на Форумі уникнути нашої участі, але (крім того) думати розкривати псевдонім, під яким автори фігурував в обговоренні.

[>iv] Для викладачів, використовують навчальних посібників: СидороваМ.Ю., Савельєв В.С. Російську мову й культура промови. М., 2008, - зауважимо, що зіставлення робіт Трубецького і тексту юридичних документів є у підручнику, зокрема як завдання – з. 303 – 306).

Список літератури

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайтуportal-slovo


Схожі реферати:

Навігація