Реферати українською » Языкознание, филология » Професійно важливі якості лінгвіста-перекладача та педагогічні засоби їх формування


Реферат Професійно важливі якості лінгвіста-перекладача та педагогічні засоби їх формування

>М.И.Прозорова

>Рассмотрена проблема підвищення якості професіональною підготовкою перекладачів. Особливого значення до цього процесу відводиться необхідність формування професійно важливих якостей майбутнього фахівця. Автор розкриває поняття професійно важливих якостей перекладача як психолого-педагогічного феномена, викладає педагогічні способу формування даних якостей устудентов-лингвистов у процесі навчання іноземних мов у вузі.

Thearticleconsiders theissue ofenhancing thequality ofinterpreterprofessionaltraining. Aspecialsignificance inthisprocessisattached to thenecessity ofdevelopinginterpreter’sprofessionalskills. Theauthordevelops theconcept ofinterpreter’sprofessionalskillsas apsychological andpedagogicphenomenon. Thedidacticmeansfordevelopingstudents’professionalskills in thecourse ofuniversitytrainingarediscussed.

Для успішного виконання професійного діяльностілингвист-переводчик повинен мати професійно важливими якостями (>ПВК). На думку головних вітчизняних учених (С.Я.Батишев [1] А.В. Карпов [6], В.Л.Марищук [7], О.К. Маркова [8], В.Д.Шадриков [11; 12]), у функціїПВК можуть виступати як власне психічні і особистісні, і біологічні властивості суб'єкта професійної діяльності — соматичні, морфологічні,нейродинамические та інших.

Ті чи інші біологічних якостей індивіда будучи недостатньо розвиненими можуть бути протипоказаннями до тій чи іншій професійної діяльності. А.В. Карпов [6, з. 190—191] називає дані якостіанти-ПВК. Структура фахову придатність припускає наявність мінімального кількостіанти-ПВК чи їх відсутність. Наприклад, людина, який потерпав сильним заїканням, навряд чи зможе працювати усним перекладачем. Доанти-ПВК перекладача, ще, слід віднести недорозвинення слухового аналізатора, серйозні дефекти зору. Якщо психічні і особистісніПВК майбутнього фахівця — це динамічний явище, вониформируеми, тоПВК, мають біологічну природу, піддаються формуванню ніяк не або піддаються взагалі.

Як визначити перелікПВК перекладача? Найпростішим способом був частиною їхнього визначення у межах основних видів перекладу: послідовного, синхронного, письмового, перекладу з аркуша" й т. буд. Проте, на думку О.Р.Поршневой [9], перелікПВК, встановлений в такий спосіб, є неповним, і це очевидним під час синтезуПВК шляхом глибшого й усебічного вивчення функціональної структури перекладацькій діяльності.

Тим більше що може й інший підхід до дослідження структуриПВК, обгрунтований А.В. Карповим [6, з. 76]. Суть логічних побудов цього вченого ось у чому: йти немає від діяльності до структури якостей особистості, що реалізують діяльність, як від структури особистості до виявлення тих із її якостей, котрі виступають професійно важливими для діяльності.

Для підходу А.В. Карпова під час проведення свого дослідження автор цієї статті звернулася на сім сферам людини, обгрунтованимО.С.Гребенюком іТ.Б. Гребенюк [5, з. 6—10]. У інтелектуальної, мотиваційної, емоційної, регулятивної, вольовий,предметно-практической і екзистенціальної сферах вони виділили ключові психічні і особисті якості людини. Розглянувши дані якості, ми визначили такі, що є професійно важливими у діяльності перекладача. Потім ми мали доповнити кожну із зазначених сферПВК, виявленими внаслідок вивчення функціональної структури перекладацькій діяльності. Отримана нами класифікаціяПВК перекладача, як за результатами проведеного експериментального дослідження, можна використовувати з метою ефективного формування даних якостей улингвистов-переводчиков.

Необхідність формування в студентівПВК перекладач у процесі професіональною підготовкою зажадала ми обгрунтування й застосування оптимальних педагогічних коштів. Що ж слід розуміти під педагогічними засобами?

Аналіз існуючих точок зору схиляє до думки у тому, що дослідники незалежно від характеру їх дефініцій єдині одному. Вони вживають поняття «педагогічні кошти» у значенні, співпадаючому з розумінням «знаряддя діяльності». Пригадаємо, що у сенсі застосовував поняття «засіб» Л. З. Виготський в дослідженнях в розвитку вищих психічних функцій. Він: «Прикладами психологічних знарядь злочину і їх складних систем можуть бути мову, різноманітні форми нумерації і числення,мнемотехнические пристосування, алгебраїчна символіка, витвори мистецтва, лист, схеми, діаграми, карти, креслення, різноманітні умовні знаки тощо. буд.» [3, з. 103]. З наведеної цитати випливає, що, по-перше, поняття «психологічне знаряддя» можна застосувати до управлінню людиною власною поведінкою і банківською діяльністю та такими іншим людям. По-друге, засоби управління і самоврядування поведінкою і діяльністю визначаються як проміжне ланка у процесі впливів особи на одне стан психіки іншу людину чи себе. Цей стан має розглядатись у разі як своєї діяльності.

До педагогічним засобам слід зарахувати й людину, суб'єкта діяльності. «Своєрідним знаряддям у діяльності людини, читаємо уТ.В.Габай, може бути інший. Він виступає знаряддям стосовно діяльності першої людини, якщо виконання ним співдії фактично належить до деякою іншій діяльності і нею мотивується. Але він поруч із першим може бути суб'єктом даної діяльності» [4, з. 51—52]. Отже, під педагогічними засобами формуванняПВК перекладача, з нашого погляду зору, розуміється усе, що може бути знаряддям психолого-педагогічної діяльності: зміст навчального матеріалу; методи лікування й форми навчання; якості викладача як особи і т. п.

Суть гуманної педагогіки, відзначаютьБ.З.Вульфов і В.Д. Іванов [2, із 25-ма], у цьому, що її кошти спрямовані й не так на пряме вплив на людини, скільки чи щодо його власної активності. Але така активність то, можливо спонукувана не ззовні, а зсередини людини, зокрема, через рефлексію. Це моральну діяльність, працю душі — «мислячого серця» (Гегель), реалізовану здатність аналізувати себе, свої почуття чи вчинки.Рефлексия як така не гарантує вірних педагогічних рішень, вважають згадані автори [2, з. 26], але вони без неї малоймовірні. У процесі формування в студентівПВК перекладача рефлексія може застосовуватися у ролі потужного педагогічного кошти.

Більшість завдань із формуваннюПВК перекладача устудентов-лингвистов може успішно вирішуватися на практичних занять із першому й другому іноземної мови. На жаль, обсяг цієї статті Демшевського не дозволяє нам викласти що існують педагогічні кошти. Перерахуємо окремі.

З метою формуванняПВК перекладача інтелектуальної сфери у зміст навчального матеріалу можна включити вправи, розширюють обсяг вербальної оперативної пам'яті, формують звичка перемикання з однієї мови в інший, спроможність до концентрації та переключенню уваги, розвиваючі мовну інтуїцію і мисленнєві операції — аналіз, синтез, узагальнення. Нижче наведено приклад вправ в розвитку стійкості йпереключаемости уваги.

Одне з студентів читає сторінку книжечки або уривок із листа газети, інші ж студенти активно заважають йому, намагаючись відвернути його від читання шумом, розмовами, дотепами та інших.Виполняющий вправу повинен зуміти захопитися об'єктом, зрозуміти сенс читаних сторінки настільки, щоб потім розповісти про прочитане.

Ось приклад чергового вправи. Три студента сідають обличчям до своїх товаришам. Викладач подає по газеті. За командою троє одночасно у протягом 2—3 хвилин читають свої статті вголос. Усі котрі слухають повинні заважати зрозуміти, що читає кожен.

Щоб сформуватиПВК емоційної і регулятивної сфер можна використовувати такікорректировочние кошти, як проблемні ситуації, гри, психологічний тренінг, прийоми аутогенним тренування. Дані кошти спрямовані, насамперед, в розвитку професійно важливого вміння управляти своїми емоціями й здійснювати самоконтроль.

Педагогічні способу формуванняПВК перекладачапредметно-практической сфери мають за мету, насамперед, розвиток ораторських здібностей та вербальній лабільності. Ефективними підтримки навичок риторичною техніки є, наприклад, вправи, які включають у собі завдання на завершення розпочатих фраз за дотримання норм граматики й у рамках певного стилю.

До засобам формуванняПВК перекладача мотиваційної сфери слід віднести професійно спрямоване зміст навчального матеріалу, ділові ігри робилися із застосуванням аудіовізуальних засобів.

Оптимальний засіб формування екзистенціальної сфери студента виступає, насамперед, метод рішення моральних дилем, розроблених з урахуванням дилем Л.Кольберга [10]. Реалізація цього методу передбачає проведення під час занять ділових ігор, основу яких вмостилися моральні ситуації, які стосуються реальної професійної діяльності перекладача і які б усвідомлення думки, вчинків, здібностей, вибору професійної позиції, вмінню будувати свої взаємини із людьми. Для ілюстрації наведемо свідчення однієї з моральних дилем.

Студентам пропонується осмислити проблемну ситуацію. Керівник підприємства, у якому Ви, хоче у всіх справ свого іноземного партнера, перекладачем якого Ви нині є. Для цього він він намагається одержати окрайчик від Вас всю його інформацію. Ви перебуваєте перед вибором: з одного боку — роботодавець, з іншого боку — професійна етика. Чи потрібно Ви надати власника/керівника всю його інформацію? Чи потрібно Ви зберігати конфіденційність? Чому? Як ви вчините у цій ситуації?

Результати проведеного нами педагогічного експерименту показали статистично значиму ефективність застосування запропонованих автором цієї статті педагогічних коштів формуванняПВК перекладача устудентов-лингвистов у процесі професіональною підготовкою. З іншого боку, ми встановили, що успішний розвитокПВК перекладач у процесі навчання у вузі єгетерохронную пульсацію прогресії висхідних і спадних величин. Протягом усього процесу формування рівні розвиткуПВК «плавають»: різночасно підвищуються, кілька знижуються і знову підвищуються, бо свідчить у тому, у цілому має місце прогрес. Ця закономірність була особливо неприхована з прикладуПВК мотиваційної сфери. Вона полягала у багаторазовому падінні і підвищення рівня мотивації навчальної таучебно-профессиональной діяльності.

Крім сказаного вище, було встановлено, у процесі формуванняПВК перекладача устудентов-лингвистов проявляється компенсація невисокого рівня розвиткуПВК емоційної і регулятивної сфери з допомогою належної сформованості подібних якостей впредметно-практической, вольовий і мотиваційної сферах, і навіть відзначені інші варіанти даного феномена. У процесі формуванняПВК можна спостерігати компенсацію недорозвинення студентам вербального інтелекту з допомогою високого рівня мотивації професійної діяльності, сильної волі й бажання працювати з себе. Психологічний ефект феномена компенсації у тому, що з різними рівнями розвиткуПВК перекладача, з диференційованими лінґвістичними й професійними здібностями у результаті досягають однаковою продуктивності у професіональній перекладацькій діяльності. РядПВК перекладача пов'язані з параметрами професійної діяльності нелінійної залежністю. Параметри професійної діяльності перекладача який завжди приймають найбільші значення на максимальних, інколи ж вже в середніх рівнях розвиткуПВК деяких сфер (наприклад, екзистенціальної). Примітно, що успішний розвиток студентамПВК перекладач у процесі навчання в оптимальному варіанті, як уучебно-профессиональних ситуаціях спеціально створюються протистояння між здібностями у студентів і перевищують їхню готівковий рівень вимогами професійної перекладацькій діяльності.

У читача цієї статті може запитати: наскільки ефективним виявиться процес створенняПВК устудентов-лингвистов за умов жорсткої обмеженості часу у вузі їхній професійній підготовки? Чи може єдиний іспит із іноземної мови гарантувати, що "молодий людина, вибравши собі професію перекладача, спочатку має відповідний рівень розвитку базовихПВК даного фахівця? Чи завжди цей вихідний рівень абітурієнта достатній, щоб у період навчання у вузі опанувати як знаннями, а й професією перекладача? У цьому мимоволі згадуються слова В.І. Немировича-Данченка. Відповідаючи на запитання, будь-який людина може бути режисером, відповів: «Будь-який, лише знадобиться при цьому 3 роки, іншому тридцять років, а третьому — років». Ми впевнені у цьому, що початкових рішенням проблеми ефективності професіональною підготовкою перекладача є професійний відбір абітурієнтів, тож необхідно збереження і моральне вдосконалення додаткових вступних іспитів.

Список літератури

1.Батишев С.Я. Професійна педагогіка. М.: Професійне освіту, 1997. 512 з.

2.ВульфовБ.З., Іванов В.Д. Основи педагогіки в лекціях, ситуаціях, першоджерелах: Навчальний посібник. М.:УРАО, 1997. 288 з.

3. ВиготськийЛ.С.Собр. тв.: О 6-й т. /Гл. ред. А.В. Запорожець. М.: Педагогіка, 1982. Т. 1. 487 з.

4.ГабайТ.В. Педагогічна психологія: Навчальний посібник. М.: МДУ, 1995. 160 з.

5. ГребенюкО.С., ГребенюкТ.Б. Основи педагогіки індивідуальності: Навчальний посібник. Калінінград: Вид-во КДУ, 2000. 572 з.

6. Карпов А.В. Поняття професійно важливих якостей діяльності // Психологія праці: Підручник для студентіввисш.учебн. закладів / Під ред. А.В. Карпова. М.:ВЛАДОС-ПРЕСС, 2003. 352 з.

7.Марищук В.Л. Психологічні основи формування професійно важливих якостей:Автореф.дис. … д-рапсихол. наук. Л., 1982. 36 з.

8. Маркова О.К. Психологія професіоналізму. М.: Знання, 1996. 308 з.

9.Поршнева О.Р. Базова лінгвістична підготовка перекладача: Монографія. Нижній Новгород:ННГУ, 2001. 148 з.

10.Фельдштейн Д.І. Психологія що розвивається особистості //Избр. психологічні праці. М.:Ин-тпракт. психології; Воронеж:МОДЭК, 1996. 512 з.

11.Шадриков В.Д. Проблемисистемогенеза професійної діяльності: Монографія. М.: Наука, 1982. 185 з.

12.Шадриков В.Д. Психологія діяльності та вміння людини: Навчальний посібник. М.: Логос, 1998. 320 з.

Список літератури

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайтуold.albertina/


Схожі реферати:

Нові надходження

Замовлення реферату

Реклама

Навігація