Реферат Сленг

>Асп.Агузарова До. До.

Кафедра лексики англійської.

Московський педагогічний державний університет

>Сленг визнається антиподом літературної мови та ототожнюється частково з жаргоном іпрофессионализмами, і з розмовним мовою.

У літературі відомі різні концепції сленгу, доцільність яких можуть звести ось до чого:

1.Сленг нерідко визнається антиподом з так званого літературної мови та ототожнюється частково з жаргоном іпрофессионализмами, а частково з розмовним мовою (у своїй деякі автори рішуче відкидають сленг якзасоряющийустно-литературний стандарт, інші, навпаки, вважає її ознакою життя і поступального розвитку мови);

2.Сленг сприймається як навмисне вживання певних елементів словника в доти чисто стилістичних цілях; деякі дослідники взагалі вважає можливим казати про сленгу як самостійної мовної категорії і відносять відповідні явища до різних категоріях лексики і стилістики;

3. З психологічної погляду сленг сприймається як продукт індивідуального мовного (і навіть «духовного») творчості окремих соціальних і фахових угруповань, службовець мовним вираженням суспільної свідомості людей, які належать до тій чи іншій середовищі.

>Сленг – це особливий історично сформований більшою або меншою мірою загальний всім соціальним верствам розмовляючих варіант мовних (переважно лексичних) норм, який існує переважно у сфері мовлення, і генетично і функціонально відмінний від жаргонних і фахових елементів мови. Основний і найстабільнішою частиною сленгу, його мовним кістяком єтерриториально-диалектние елементи. Це зрозуміло, бо, як відомо, початковими носіямисленгизмов були, з одного боку, селяни з різних галузей Великобританії, що у міста на заробітки, і навіть розорилися міщани (більшість їх це з селян), з другого – різноманітних декласовані елементи, більшість яких своєму також вийшли з селянського стану. У зв'язку з цим одній з специфічних чорт сленгу є змішання, конгломерат територіально різних діалектних елементів, зокрема і такі, у яких вийшли з ужитку у діалектах або є їм архаїзмами (власне діалектні елементи лише на рівні сленгу вже за межі певній території, якому вони притаманні).

Саме сленг є основним ланцюгом між територіальними діалектами літературною мовою, а деяких випадках та між місцевими словами, які входять у різніареальние варіанти сленгу, з одного боку, літературною стандартом – з іншого.

Проникненнятерриториально-диалектних слів в сленг є дуже тривалий процес, різний зі своєї інтенсивності щодо різноманітних періодів розвитку англійської мови та щодо різноманітних територій розповсюдження даного вірусу. Крім діалектних слів джерелом сленгової лексики стають різніареальние варіанти англійської (як місцеві стандарти, і місцевісленгизми), різноманітних неологізми й іноземні запозичення (часто як так званої народної етимології).

Кількість сленгових, професійних, жаргонних і взагалі соціальних явищ мови, цілком відділених від мовних особливостей певній території, немає. У межах кожного територіального діалекту завжди є певні соціальні градації, у яких неоднаково переломлюються мовні особливостіgeneralslang [1]. Наприклад, на цій території певне явищеgeneralslang то, можливо поширено тільки одному соціальному рівні; іншою соціальному рівні це явище то, можливо архаїзмом чи укладатиустно-разговорний стандарт.

Отже у кожному висловлюванні, що міститьсленгизми, можна побачити дію одного, а кількох чинників; використання саме даних сленгових лексем чи закономірностей. Ступінь насиченості висловлювання сленгізмами на певних мовних рівнях зазвичай обумовлена як соціальними, територіальними, віковими, освітніми,стилистическо-експрессивними (зокрема, тим чи іншим «рівнем» мовлення – діалог, інтимний, фамільярний розмова, доповідна й потрапила т.п. – у йоготерриториально-социальном переломленні) або будь-якими іншими чинниками, а всієї сукупністю цих моментів, діючих одночасно (звісно, по-різному: переважання чи слабке прояв однієї чи кількох із цих факторів може виглядати як посилити, і послабитисленговий елемент) [2]. Саме у цьому, зокрема, полягає функціональне відмінність сленгу від інших периферійних лексичних верств (жаргонізмів,профессионализмов тощо. буд.). Зазначимо, нарешті, що віднесення тієї чи іншої мовного явища до сленгу у кожному даному випадку залежить з його розбіжності чи збіги з певним явищем даноготерриториально-социального діалекту.

Укладання.Сленговая лексика, більшою чи меншою мірою притаманна промови усіх верств суспільства, може у різному граматичному і фонетичному оформленні, починаючи злитературно-разговорного стандарту закінчуючи різнимитерриториально-социальнимифонетико-грамматическими варіантами; застосування сленгової лексики неможливо пов'язаний із необхідністю використовувати суворо визначені фонетичним і граматичним законом тієї чи іншоїтерриториально-социального рівня. З іншого боку, застосування певних фонетичних і граматичних варіантів (>литературно-разговорних,территориально-социальних) неможливо тягне у себе відповідно більше чи менше використання сленгової лексики, причому з названих фонетичних і граматичних норм може оформляти яксленгизми, а й жаргонізми,профессионализми, вокабули літературного стандарту т. буд. Взагалі, у реальної розмовної практиці навряд можна уявити суто сленгову лексику, що використовується поза зв'язки й з літературою, поза зв'язки України із жаргонізмами,профессионализмами та ін лексичними верствами. З використанням сленгу зазвичай, у більшою мірою користуються фонетичними і граматичними нормами відповіднихтерриториально-социальних діалектів.

Список літератури

1.Kurath H.Interrelationbetween theregional andsocialdialects. />Preprints ofpapersfor the IX Internationalcongress oflinguists//Cambridge (Mass), 1962.

2.Sechrist F. K. Thepsychology ofunconventionallanguage. /Thepedagogicalseminary// XX, 4, 1913.

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайтуskgtu/



Схожі реферати:

Нові надходження

Замовлення реферату

Реклама

Навігація