>Аннушкин У. І. Оцінюючи дії імператриці Катерини Великої з організацією Академії Російської, >А.Красовский говорить про тому, що "славна своїм >царствованием самодержиця … визнавала вітчизняне слово його (народу – А.В.) необхідною умовою, найближчим і >вернейшим знаряддям поширення потрібних і благодійних росіянам >познаний".[1] Мова сприймається як умова існування народу, будучи поставлене центр уваги нашого суспільства та вченого стану. ...

(Читати…)

>Н.Хомский I. Методологічне запровадження. 1. >Порождающие граматики як теорії лінгвістичної компетенції. <…> Повністю адекватна граматика повинна приписувати кожному з безкінечною послідовності пропозицій структурне опис, що показує, як пропозиція розуміється ідеальним >говорящим-слушающим. Ця традиційна проблема описової лінгвістики, і граматики дають достаток інформації, яка причетна до структурним з описів пропозицій. Про...

(Читати…)

He потрібно відхрещуватися від іноземних слів, непотрібно ними і зловживати. Л. М. Толстой На планеті немає жодного мови, у якому >нe не знайшлося б запозичень. Частка запозиченої лексики може коливатися від >10°/о до >80-90°/о. Ставлення до запозиченим словами у суспільстві постійно змінюється. Бувають часи, коли до них відносяться терпимо, але у інші епохи вони оцінюються негативно. Попри або ту реакцію суспільства, друга запозичених с...

(Читати…)

Наша мова – найважливіша частина нашого спільного поведінки у життя… >Д.С. >Лихачев >Молодежная культура – це свій, на що не схожий світ. Він відрізняється від дорослого своєї експресивній, іноді навіть різкій і грубої, манерою висловлювати думки, почуття, якимось словесним абсурдом, який можуть вживати тільки молодики, сміливі і рішучі, налаштовані проти усього світу і створивши свій неповторний світ. Як наслідок – виникнення молодіжного жарго...

(Читати…)

З давнину. >Стенография - це швидкісний лист особливими знаками, настільки короткими, що вони можна встигнути записати живу мова чи що виникла думку. Слово "стенографія", те що у багатьох мовами, грецького походження (">стенос" - вузький, тісний; ">графо"- пишу) й у точному перекладі отже ">узкопись", ">теснопись". Його вперше запровадив у вжиток англієць Джон Вілліс. >Устное слово живе лічені ...

(Читати…)

Сучасний російську мову є продовженням давньоруського (східнослов'янського) мови. На давньоруському мові говорили східнослов'янські племена, які створили в ІХ ст. давньоруську народність не більше Київської держави. Ця мова володіла великим подібністю з мовами інших слов'янських народів, але вже настав вирізнявся деякими фонетичними і лексичними особливостями. Усі слов'янські мови (польський, чеський, словацький, се...

(Читати…)

Нікітін О.В. У вказаний період старий наказний мову вже діяв як злагоджений механізм, мав і >вирабативавший свої встановлення і >распространявший їх далеко межі адміністративно-правової області. Разом з нею зростали й розвивалися функції ділової писемності, чиї норми складалися з урахуванням московської наказовій традиції. >Судебники >XV–XVI ст. і Соборний звід уложень 1649 р. усталили становище ділового мови, притягаючи щодо нього які були діалектні ...

(Читати…)

Широков Про. З. >Евразийство – слово модне. >Модни стали різноманітних інтерпретацій ідей євразійців, пошуки нових обгрунтувань євразійства, вживання євразійських формул,, термінів та гасел. Наукові й білянаукові журнали часом досить безладно перевидають окремі забуті і загублені статті теоретиків євразійства, іноді забезпечуючи їх цікавими або дуже цікавими коментарями. Здається, що час відвіяти зерно від полови виявити у цій моді відродження істинно...

(Читати…)

>Николенкова М. У. Правила, прийняті 1956 >году[1], не регламентують написання вищих релігійних посад, у своїй вищі державницькі посади і почесні звання у СРСР мали писатися з великої букви (§ 95, Примітка 7). , не регламентують написання вищих релігійних посад, у своїй вищі державницькі посади і почесні звання у СРСР мали писатися з великої букви (§ 95, Примітка 7). Перші видання «Довідника з правопису і літературному виправленню» >Д.Э.Розента...

(Читати…)

>Николенкова М. У. Академічна граматика російської (>АГ-80) однозначно визначає, слова яких морфологічних розрядів можна використовувати як союзних слів: «Як союзних слів здатні вживатися лише >местоименние слова питального типу; це >местоимения-существительние (хто, що); >местоименние прикметники (який, який, якою, який, дідька лисого, чий); >местоименние прислівники (де, куди, звідки, коли, як, наскільки, чому, чому, навіщо) і >местоименное ...

(Читати…)

Назад 1 ... 6 7 8 9 10 11 12 13 14 ... 103 Вперед

Навігація