П. Я. Скорик >Грамматический лад мови, як й усе язик у цілому, розвивається шляхом поступового розгортання і удосконалення його основних елементів за притаманними цій мові внутрішнім законам розвитку. Отже, для правдивого розуміння >грамматического ладу необхідно виявляти історію розвитку кожного досліджуваного мови, бо історія мови та є прояв внутрішніх законів його розвитку. Вивчення розвитку >бесписьменних мов, як і зв письмових, насамперед...

(Читати…)

>Реферат виконано студенткою 1 курсу при філологічному факультеті >ГОУ >ВПО >Пермский державний університет >Пермь-2008 Запровадження >Фразеология – особлива область до вивчення будь-якого живої мови. Вона потребує хорошого знання історії держави та побуту цієї країни, точного і вільного володіння реаліями мови, тобто. серйозних фонових знань, і проінвестували щонайменше точного і доречного вживання фразеологічних одиниць ...

(Читати…)

Р. >Якобсон >Афазия як лінгвістична проблема Якщо афазія, як випливає з сам термін, є мовленнєвий розлад, то будь-яке письмо речей та класифікація >афатических синдромів повинні починатися з порушення питання у тому, які саме мовні аспекти порушуються при різноманітних порушеннях такого роду. Ця проблема, поставлена дуже довго >Хьюлингсом Джексоном [17], може бути вирішена й без участі професійних лінгвістів, компетентних у питаннях будівлі ...

(Читати…)

У. М. >Ярцева Кельтські мови - група мов індоєвропейській сім'ї. У 1-му тис. е. кельтські мови поширено на чималої частини Європи (тепер це частина Німеччини, Франції, Великобританія, Ірландія, Іспанія, Північна Італія), доходячи Сході доі через Балкани до Малої Азії. Пізніше зона їх поширення сильно скоротилася: мови >менский, корнійська, >кельтиберский, >лепонтийский, галльський вимерли, живими кельтськими мовами є ірландський, гельський, валій...

(Читати…)

М. А. >Янко-Триницкая При >словоизменении в засадах іменників і дієслів спостерігаються регулярні і нерегулярні зміни, пов'язані з швидкими голосними в засадах іменників і дієслів, типу: корінь - кореня, сон - сну, терти - тру; чи з морфологічними >чередованиями згодних в засадах дієсловах, типу: піч - печу - печеш, водити - воджу - водиш, жити - живу - живеш, або ще з нарощенням основ, типу: час - часу й під. Усі такі варіанти основ могл...

(Читати…)

Л. П. >Якубинский «>En >un >certain >sens on >peut >parler > la >fois de >l’immutabilit et de la >mutabilit >du >signe (>linguistique)» «У даному разі можна одночасно казати про >неизменяемости і змінності мовного знака» [2]. Це зауваження >Соссюра видавці його «Курсу» — >Балли і >Сешей — супроводжують наступним приміткою, що руйнує, до речі, його що здається «>диалектичность»: «Було б помилково дорікати де >Соссюра у цьому, що він, пр...

(Читати…)

Дослідницька робота з краєзнавства Климівське середня загальноосвітньою школою №1 >Климово 2008 Запровадження На Брянській землі понад дві тисячі пам'яток, і їх подано в різної формі: від предметів архітектури та монументів до усної творчості народу, фольклору. І на відміну від перших, другі зберегти значно складніше. Бо те, що передається із різних вуст у вуста, зазнає низка змін. Мова жителів нашого краю дуже своє...

(Читати…)

Р. >Якобсон >Бертран Рассел якось зазначив: "Неможливо зрозуміти, що означає слово "сир", а то й мати >нелингвистическим знайомством із сиром" [1]. Але якщо, слідуючи основному філософському становищу тієї самої Рассела, ми "в традиційних філософських проблемах звертати особливу увагу саме у їх лінгвістичний аспект", доведеться визнати, що значення слова cheese (сир) можна, лише володіючи лінгвістичним знанням тог...

(Читати…)

>Н.Ф. Яковлєв Керівним принципом систематики звукових явищ служила мені теорія фонем, запропонована проф. І.А. >Бодуеном де >Куртене [1] і розвинена проф. Л. В. >Щербой [2], хоча я - не погодився з необхідністю тієї психологічної цієї теорії, яке пропонується зазначених роботах. >Согласние >Фонемологические дані. Цілком погоджуючись із проф. Л. В. >Щербой ("Росіяни голосні...", з. 19), що "при >диалектологических дослід...

(Читати…)

Р. >Якобсон Нагадувати сьогодні про тому, що мовознавство є соціальною, а чи не >естественноисторической наукою, - це що означає висловлювати банальну істину. І все-таки, як і це часто буває історія науки, застаріла теорія то, можливо спростована, здано у комп'ютерний архів, а досить численні пережитки її, вислизаючі контролю критичної думки, тим щонайменше залишаються. Давно вже відкинута доктрина А. >Шлейхера, заузятого натураліста у сф...

(Читати…)

Назад 1 ... 5 6 7 8 9 10 11 12 13 ... 103 Вперед

Навігація