Реферати українською » Экология » Самоочищення ландшафтів


Реферат Самоочищення ландшафтів

>Державнийекологічнийінститут

>Міністерстваохоронинавколишнього

>Природногосередовища України

Кафедраекології

>Самоочищенняландшафтів

(>контрольна робота)

>Київ 2010


>Зміст

>Вступ

>Поняттядинаміки ландшафту

>Саморозвитокландшафтів

>Природназдатністьагроландшафтівбасейнур.Росі досамоочищення

>Перелікпосилань


>Вступ

>Загальноютенденцієюпоступовогорозвиткуприроди земліє рух від простого до складного, віднижчого довищого.Підтвердженням цогоєдинамікаприродно-територіальнихкомплексів. Так,фація впроцесірозвиткуперетворюється в болеескладний комплекс – урочищі,потім – умісцевість й ландшафтвищого рангу.Наприклад, відфаціїулоговини – до ландшафтуерозійноїрівнини. Отже,можемостверджувати, щорозвитокландшафтівпростежується взникненні старих йвиникненні новихвидівморфологічниходиниць.

Упроцесірозвиткуприроднихкомплексів,зв’язаних ізерозійними формамирельєфу,спостерігаєтьсяпостійне їхньогоускладненнядоти,покиціформи недосягають станузрілості. Уційстадіїпочинається їхньогопоступовеспрощення. Аліцеспрощеннявідносне й неєпрямимповерненням до старого.Згідно з законом «>запереченнязаперечення»,розвиток віднижчого довищогойде поспіралі,тобтоприпускаєтьсядеякевидимеспрощення, але йценовий, болеевисокийрівеньрозвитку,маємісцеперехідкількості вякість. Колікількіснізмінидосягаютьпевних між,відбуваєтьсяшвидкийперехід уновуякість.Цейперехід уприроді ми незавждиможемофіксувати,вказати, колисаместарий комплекс переходити уновий.


>Поняттядинаміки ландшафту

Ландшафт неєстатичним,застиглим участіутворенням.По-перше,вінє «продуктом» години,тобтостворенийсукупністюдинамічнихпроцесів, котрісформували йогосучаснівертикальні татериторіальніструктури.Палеоландшафтознавство таісторичнеландшафтознавствовивчаютьзміниландшафтів уминулому,закономірності їхніформування в масштабахеволюційного таісторичного години (>останнім годиною його частоназиваютьеволюційнимландшафтознавством).По-друге, ландшафтзазнававзмін надминулому,вінбезперервнозмінюється ітепер.Йогосучаснізмінизнаходятьвияв унадзвичайномурізноманіттіфеноменів.Зміна дня та ночі,пір року,ерозіягрунтів йнакопичення у якихважкихметалів,вимираннявидів та їхньогозаміщенняновими видамирослин йтварин,утворенняякрів,висиханняболіт,обміліннярічок,спорудженняавтостради,осушення тазрошення земель,природні ітехногеннікатастрофи ландшафту – тажбезлічіншихявищєзмінами, котріпротікають уньому насьогодні.Змінюютьсягуманістичнасутність ландшафту,зміст й ваги йогорізнихзначень, атакож із годиноюзмінюється йсприйняттялюдиною ландшафту тощо.

Отже, ландшафтєдинамічним феноменом, йсамезавдяки йогоздатності дозмінвінзберігає своюцілісність.Водночас,певнізміни ландшафту несутьзагрози для йогоіснування якцілісного комплексу.Такізміниможуть бутиспричиненікатастрофічнимиприроднимиявищами тапроцесами.Проте насьогоднінайбільшазагрозацілісностіландшафтівпов’язана ізгосподарськоюдіяльністюлюдини.Реалізаціянеобґрунтованих уландшафтознавчомуаспектівпроектів ізмеліорації земель, їхнісільськогосподарського,гірничопромислового,рекреаційного таіншоговикористанняпризводять дозмін, котріруйнують не лишеприроднускладову ландшафту, але й і негативнопозначаються нафізичному та духовномужитті уньому.

Таким чином,дослідженнядинамічнихзмінландшафтівмаєвеликенаукове тапрактичнезначення ісучасненауковеландшафтознавствоприділяєйомуналежнуувагу. Уньомусформувавсявідповіднийрозділ –динамічнеландшафтознавство (рядученихназиває йогоструктурно-динамічнимландшафтознавством).Його заподіяння –пізнати ландшафт якскладнудинамічнуцілісність.

>Динаміка ландшафтуподіляється нафункціональну,етологічну,добову,сезонну табагаторічну.

>Функціональнадинаміка ландшафту –цесукупністьпроцесівпереміщення,обміну татрансформаціїречовини іенергії вньому.Основнимипроцесами, щовизначаютьфункціонування,вважаютьтрансформаціюсонячноїенергії,вологообіг,обігмінеральнихречовин уландшафті.

>Етологічнадинаміка ландшафтурозуміється якпослідовністьзмінстанів ландшафту. Ландшафт убудь-який момент годиниперебуває впевномустані.Цістани неєсталими, азмінюються впевному напрямку,можутьциклічноповторюватися,відновлюватись тощо, й заподіянняетології ландшафту –з’ясуватизакономірностіцихзмін.

>Відмінністьфункціонування відетологічноїдинамікиполягає до того, що прианалізіфункціонуванняголовнаувагазосереджується на процесів, котрівідбуваються вландшафті, а придослідженні йогодинаміки – назмінах ландшафту якцілого.Такедослідженняздебільшогопов’язане звиділеннямстанів ландшафту тапростежуваннямпослідовності їхнізмін. Отже,основнимпоняттямфункціональноїдинамікиє процес, аетологічної – стан ландшафту.

Затривалістюдинамічнихпроцесів уландшафтірозрізняють йогодобову,сезонну табагаторічнудинаміку.Добовадинамікавключаєзміни ландшафту, якпростежуютьсяпротягом доби.Основнимїїчинникомєобертання землі насвоїйосі.Сезоннадинаміка –цезміни ландшафтупротягом року,спричиненіпереважнообертанням землінавколоСонця тадеякимиіншимипроцесамиатмосферноїциркуляції.Багаторічнадинаміка –цепроцеси тазміни вландшафті, дляреалізації якіпотрібен годину, щозаймаєдекілька років.Прикладами такихзмінєзаболочуванняландшафтнихкомплексів, їхньогозасолення, змінулісовоїрослинності натрав’яну, чинавпаки – процес їхнізаростаннялісом,деградація ландшафтувнаслідок йогопоступовогозабрудненнятехногеннимиелементами,використання подріллю,рекреаційніугіддя тощо.

>Крімвидівдинаміки ландшафту, котрівиділяються затривалістюпроцесів,прийняторозрізнятиміждинамічними таеволюційнимизмінамиландшафтів йвідповідновідрізнятидинаміку відеволюції.Динамікоювважаютьзміни ландшафту, котрієзворотними, навідміну віднезворотних, котрірозглядаються якеволюція чирозвиток ландшафту. У рамкахдинаміки ландшафтзалишається «самим собою», йогоструктури кардинально незмінюються тоді якеволюціясвідчить про їхнінезворотнізміни,заміну одного ландшафту наінший.

>Варто матір наувазі, щопереліченівидидинаміки ландшафтутіснопов’язані тапереходять як одного,отож їхнірозрізненнямаєдещоумовний характер. Так було восновізміни стану ландшафтулежитьпосилення,послаблення чипоява новихпроцесів уньому.Наприклад,перехід ландшафтного комплексу зпізньозимового стану вранньовеснянийстаєможливимзавдяки такимпроцесам, яктаненняснігу,стіканняталої води доповерхнісхилів таїїфільтраціякрізьпедо- талітогоризонти,прогріванняґрунту та приземного куліповітря, вушкопроцесу фотосинтезу,активізаціяямікробіологічнихпроцесів угрунті тощо.

ландшафтрозвитоксамоочищення

>Саморозвитокландшафтів

Рівеньрозвитку ландшафтувідображає йоговік. Укожномуландшафтіпредставленіелементирізноговіку:реліктові,консервативні йпрогресивні.Реліктовізберігаються відминулихепох,можутьзустрічатися в одному зкомпонентівприроди чицілими комплексами (>фації, урочища).Наприклад,древнідолини стоку наПодільськійвисочині,еоловіформи вПрибалтиці таін..Похованігрунтиможуть багато «>сказати» проісторіюрозвитку ландшафту.Консервативніелементиперебувають уповнійзалежності відсучаснихприродних умів.Вонипереважать уландшафті йвизначають йогоморфологічну структуру. Апрогресивніелементипідкреслюютьдинамічність ландшафту,тенденцію йогоподальшогорозвитку. Томуціелементиможуть бутиосновою для прогнозу.

>Поступове збільшення вландшафтікількостіпрогресивнихелементів йвитіснення нимиконсервативних чиреліктових напевнійстації приводити доперетворення ландшафту вінший. Таким чином,будь-який ландшафтвиникає,розвивається йвмирає,даючи вушко новому ландшафту,тобто,кожний ландшафтмаєпевнийвік.

>Встановитивік ландшафту проблематично,оскільки мище неможемо конкретновизначити,який годинувважатипочатком йогонародження, смерти таін.. Для цоговикористовуютьсяпалеогеографічнімоменти (>наприклад,відходульодовика, моря і т.п.), щоважливо длявисвітленняісторіїрозвитку ландшафту.А.Г.Ісаченковважає, щоісторія конкретного ландшафтупочинається із того моменту, коли наданій територїз’являєтьсявідповідний тип ландшафту (>тундровий,степовий й т.д.).

Уеволюціїбудь-якого ландшафтурозрізняють фазуформування й фазу нормальногорозвитку, але йграниціміж нимивстановитиважко.Відомо, що в молодомуландшафтіщезберігається багатореліктовихелементів; узрілому – багатоконсервативних, у старому –паростки нових,прогресивнихелементів.Н.А.Солнцевзазначав, щонаявність (>бідність,багатство)реліктовихелементівєнадійнимкритерієм длявизначеннявідносноговіку ландшафту,змінувікуякого можнапростежити наприкладімореннихландшафтіввалдайського (>молодше),московського йдніпровського (старше)зледенінь.

>Щобзрозумітидинамікуландшафтів,необхідноз’ясувати заподій, котрізумовлюють їхнірозвиток.Вониможуть бути йзовнішніми, йвнутрішніми. Дозовнішніх належати змінусонячноїактивності ітектонічнірухиземної кору, котрівносятькорективи вдинаміку всіхландшафтів землі.

>Існуютьтакож заподій, котрікриються в самомуландшафті,всередині його.Внутріландшафтні заподійсприяютьсаморозвитку цого комплексу.Прикладомсаморозвитку природного комплексуєзаростання озера.Навіть припостійнихзовнішніхумовах озеро впроцесірозвиткуперетворюється в болото.

Сутьпроцесусаморозвитку добровисвітлена В.М.Сукачовим у з статтею «>Ідеярозвитку вфітоценології» (>рослинніугруповання,пристосовуючись до умівсередовища,змінюються сам йзмінюютьцесередовище –маємісцесаморозвиток).

Ландшафт усвоємурозвиткунамагаєтьсянаблизитись доповноївідповідностіміжусіма його компонентами, догармонійності. Алівінніколицієїгармонійності недосягає.Досягаєтьсялишевідноснагармонійність. «>Гармонійні»періоди вжитті ландшафтувідповідаютьеволюційномурозвиткові йзавжди болеетривалі, ніж «>дисгармонійні».Багатопитаньсаморозвиткущенедостатньовивчені. Надопомогуприйшлитакі науки, якгеохімія йгеофізикаландшафтів.Саморозвиток ландшафтупов'язаний ізобміном (>міграцією)речовин йенергії. Великогозначення увивченніцихпроцесівнабуваютьстаціонарніландшафтнідослідження.

Рольприроднихкомпонентів уформуванні ісаморозвиткуландшафтнихкомплексів, яквідомого,неоднакова.Літогеннікомпоненти (>геологічнабудова,літологія,рельєф)єведучими за силоювпливу одного одного й за їхніроллю уформуваннякомплексів.Вони «>змушують» живу природу (>біогеннікомпоненти)змінюватисьглибше.Ніжзмінюються сам подвпливомживихорганізмів.Біогеннікомпонентиреагують нанайнезначнішізміни вландшафті й томуєіндикаторами ландшафту. Будучинайбільшмінливими, смердотінайслабші приформуваннікомплексів. Алітогенна група ландшафтунайсильніша,бо воннайбільшінертна, через щоїївплив на той комплексєнайбільшстійким.

яквідомо.Довготривалийвплив в одному і того самого напрямкувикоикаєглибокізміни в всіх компонентах.Такізміни вживихорганізмахзакріплюютьсяспадковістю.

Таким чином,функціонування,динаміка,еволюція йрозвиток –цевзаємозв’язаніпроцеси, котріхарактеризуютьландшафтнікомплекси,їхнюіндивідуальність,еволюційніцикли,ступіньперетворюваності, щомаєприкладнезначення.

>Ландшафтний прогноз –важливийетап удинаміці йрозвиткуландшафтів.Віннеобхідний у тому,щобнайбільшраціональновикористовувати їхніприродніресурси,перетворюватиландшафти вкультурні.Географиповинніпередбачати тихнаслідки, до якіприведевтручаннялюдини вхідприроднихпроцесів. Цескладна проблема, прирозв’язанніякоїтребавраховувати багаторізнихзв’язків уприроді йвпливсуспільства на природу.

>Ландшафтний прогнозґрунтується напорівняльно-географічномуаналізіприроди йвзаємодіїприроди ісуспільства впросторі ічасі.Слідпам’ятати при цьому, щозміненалюдиною природарозвиваєтьсязначношвидше, ніжнепорушена. Томуосновним методом ландшафтного прогнозумає бути метод «>ланцюговихреакцій», котрівиникають у природногосередовищі таміжприродною йсуспільством.Цей методдозволяєвизначитиланцюгсучасних ймайбутніхпроцесів й,переходячи відоднієї його ланки доіншої,розкрити сув'язьприроднихпроцесів йявищ.

>Ландшафтний прогноз винен бутиконструктивним,тобтопередбачатипроцеси йкерувати ними.

>Природназдатністьагроландшафтівбасейнур.Росі досамоочищення

>Актуальність тимиконтрольної роботизумовленапостійнозростаючоюінтенсивністюантропогеннихнавантажень на природу України, до тогочислізбільшеннямобсягівекологічношкідливихречовин, щовикидаються внавколишнєсередовище.

>Захиснімеханізми ландшафтного комплексу повідношенню до техногенноговпливупроявляються врозкладі ітрансформаціїзабруднюючихречовин татранспортуванні їхньогогеохімічними потоками замежі ландшафтного комплексу;тобто вздатності ландшафтного комплексу досамоочищення.Вивченняздатностіландшафтнихкомплексів досамоочищенняспрямоване навизначенняформи таінтенсивністьприроднихгеохімічнихпроцесів та їхніаналіз із точкизоругеохімічноїстійкості дотехногеннихнавантажень.

>Актуальноює дана проблема й длябасейну р.Росі – територїісторичнодавньогогосподарськогоосвоєння,якийрозміщений улісостеповійзоні України.Басейнхарактеризуєтьсяскладноюландшафтною йландшафтно-геохімічною структурами,значноюплощеюагроландшафтів.

>Вперше запитанняздатностіландшафтнихкомплексів досамоочищення ізландшафтно-геохімічної точкизорурозглянутоМ.А.Глазовською (1972).Вонавиділяєвідноснесамоочищенняосновнихландшафтнихкомплексів шляхомвинесення йрозсіюваннязабруднюючихречовин вгеохімічнозалежніландшафтнікомплекси, що приводити доочищення одних йзабрудненняіншихландшафтно-геохімічних систем.Повнесамоочищення відзабруднюючихречовин всіхкомпонентів ландшафтного комплексу таландшафтно-геохімічноїсистеми (ЛМР) вціломувідбувається прирозкладізабруднювачів донетоксичнихречовин чи до їхньогоповноїмінералізації йзалежить,крімприроднихфакторів, відвластивостей самогозабруднювача, характеру йогометаболізму вмісцевихумовах, форм йрезультатіввзаємодії із компонентамисередовища (>Глазовська, 1979).

>Здатністьландшафтнихкомплексів досамоочищенняслідрозуміти яксукупністьландшафтно-геофізичних,ландшафтно-геохімічних йбіогеохімічнихпроцесів, щообумовлюютьрозклад,нейтралізацію таіммобілізаціюзабруднюючихречовин й їхнівиведеннягеохімічними потоками замежі ландшафтного комплексу.Наведеневизначенняздатностіландшафтнихкомплексів досамоочищеннявідповідає йогорозумінню М.А.Глазовською (1979),Є.І.Нікіфоровою (1985),Ю.М.Семеновим (1991), В.А.Снитком (1992),Л.Л.Малишевою (1988).

>Ландшафтознавчо-геохімічнийаналіз йякіснеоцінюванняздатностіагроландшафтів досамоочищенняпобудовані за принципами.

>Структурно-функціональний принцип:Здатністьагроландшафтів досамоочищення,динамікавинесеннязабруднюючихречовин йпоширення їхньогоореоліврозсіюваннязалежить, впершучергу, від типуструктуриландшафтно-геохімічних систем.Цей принципвиходить із системногопідходу довивченнягеосистем,достатньорозробленого вландшафтознавстві.

>Ландшафтно-геохімічнісистемизв'язанієдинимміграційним потоком, щоспрямований віделювіальноїчастини досубаквальної йвизначає характерміграції йперерозподілу якприродних, то йтехногеннихречовин. У зв'язку ізцимречовини, котрінадходять до ЛМР,нерівномірнорозповсюджуються;формуютьсязонистійкоговиносу йзониакумуляції.Елювіальні ЛМРєгеохімічноавтономними, болеестійкими, ніжіншітипи, котрієгеохімічнопідпорядкованими. Тому, потокизабруднюючихречовинрівноїнапруги й складунебезпечні вбільшій чименшіймірізалежно від того, чинадходять смердоті уверхні ланкикатени (й таким чиномможутьохоплювати всюкатену) чилокалізуються вїїнижніхланках йутворюютьменші заобсягомтехногенніаномалії.Геохімічнопідпорядкованоюпозицією, атакожрозвиткомкомплекснихландшафтно-геохімічнихбар’єрівобумовленаслабказдатність досамоочищенняландшафтно-геохімічних системрічкових заплав,давніхводно-льодовиковихпрохідних долин, балок,западин.

Принципвідповідності:кожнійгрупіпроцесівсамоочищеннявідповідаєпевна групафакторів, щовизначаєздатністьландшафтнихкомплексів (до тогочисліагроландшафтів) досамоочищення (табл.1). Кожна групавключаєбазовіфактори, котрі можнаохарактеризувати вчасізалежно від мети йрівнядослідження.Методичніопрацювання наДимерськомустаціонарідаютьможливістьаналізуватиціфактори набазівивченнястанівландшафтнихкомплексів (>Гриневецький, О.М. Маринич,Л.М. Шевченка, 1994).

Принципподібності. Прогнозімовірноїздатностіагроландшафтів досамоочищення відзабруднювачівможливийлише повідношенню доподібних завідповіддю натехногеннийвпливландшафтно-геохімічних систем. Тригрупифакторів, щовизначають тригрупипроцесівсамоочищення,дозволяютьоб’єднатиціландшафтно-геохімічнісистеми уландшафтно-геохімічнірайони (ЛМР). У нашихдослідженнях,ландшафтно-геохімічнісистеми, щовходять до одноголандшафтно-геохімічного району,повинні,по-перше, матірподібнийнапрямок таінтенсивністьпротіканняпроцесівсамоочищення, котрівходять дооднієї ізтрьох груп,по-друге, при “>пошкодженні”ландшафтно-геохімічноїсистемиутворюватиподібнітипитехногенниханомалій.

Принциппровіднихфакторів.Набірфакторів длявиділенняландшафтно-геохімічнихрайонів йоцінюванняздатностіагроландшафтів досамоочищеннязалежить від масштабудосліджуваної територї.Залежно відрівнявивченнясамоочищенняагроландшафтів (>локальний,регіональний таін.) основоюоцінюванняберутьсянайбільшзначимі на цьомурівніфактори, котрімаютьпросторовізміни йможуть бутизображені узаданомумасштабі.

>Визначенняреакції шкірного видуландшафтно-геохімічноїсистеми натехногеннийвпливпотребуєвивчення не лишефакторівсамоочищенняданої ЛМР, а іповедінки конкретногозабруднювача вцихумовах. Для цогонеобхідновикористати принципсумісності чинесумісності напрямі й складу техногенноговпливу ізнапрямкомсучаснихландшафтно-геохімічнихпроцесів (Солнцева, 1981).Цей принципвикористаний нами приоцінюванніздатностіагроландшафтівбасейну р.Росі досамоочищення відпестицидів йважкихметалів (>свинцю,кадмію,міді і цинку).

Принципімовірності:якіснеоцінюванняздатностіагроландшафтів досамоочищення носитиімовірний характер,оскількискладається іздекількохякіснихоцінок окремих группроцесівсамоочищення, котрі, на свійчергу,грунтуються наякісній чикількіснійоцінціфакторівсамоочищення.Кількіснеоцінюванняздатностіагроландшафтів досамоочищенняможливелише наосновістаціонарнихландшафтознвчо-геофізичних,ландшафтознавчо-геохімічних йбіологічнихдосліджень.

Урезультатіландшафтознавчо-геохімічногоаналізубасейну р.Росівиявленотакіособливості йоголандшафтно-геохімічноїпросторовоїструктури. Узахіднійчастинібасейну (>відповідаєверхнійтечії р.Росі таїїверхніх приплив)домінуютьелювіальні ітранселювіальніландшафтно-геохімічнісистеми ізокислювальнимиумовами,промивним йперіодичнопромивнимводним режимом класуслабокислихН+-Са2+ ізтемно-сіримилісовимипроградованими грунтами й ізчорноземамивилугованими. У заплавахрічок йструмків, атакож днищах балок ізпостійнимиводотокамирозміщуютьсясупераквальні ЛМР ізуповільненимводним режимом,постійнимперезволоженням,переважновідновлювальнимиумовами,гідрокарбонатно-кальцієвими водами ізмінералізацією 0,4-0,75 г/л класуслабокислихCa2+/H+-Fe2+ іздерновимиглеюватими грунтами подзлаково-бобово-різнотравними луками, вбасейні р.Кам’янки - ізболотяними грунтами подчорновільховимиболотнотравнимилісами.Днища балок й лощин ізтимчасовимиводотокамизаймаютьсупераквальні ЛМР ізактивнимводообміном,сезоннимводним режимом йокислювально-відновлювальнимиумовами,гідрокарбонатно-кальцієвими водами ізмінералізацією 0,4-0,75 г/л класуслабокислихН+-Са2+ іздерновими грунтами подрізнотравно-злаковими луками.

Напівночі йсходісередньоїчастинибасейнуРосі (>відповідаєсереднійтечії р.Росі йбасейну р.Росави)переважаютьелювіальні йтранселювіальні ЛМР ізокислювальнимиумовами,періодичнопромивним йнепромивнимводним режимом класунейтральнихCa2+-HCO3- ізчорноземамитиповими, нафоні яківиділяютьсяелювіальні ЛМРмежиріч ізвідновлювально-окислювальнимиумовами йперіодичнопромивнимводним режимом класуслаболужнихCa2+,H+-Fe2+/HCO3- ізлучно-чорноземнимисолонцюватими грунтами й класуслаболужнихCa2+/H+-Fe2+ ізлучно-чорноземними грунтами.Цячастинавиділяєтьсярозповсюдженнямсупераквальних ЛМРнапівзамкненихдепресій ізперіодичнимзволоженням,відновлювально-окислювальнимиумовами,періодичнимвиходом наповерхнюгідрокарбонатно-кальцієвих вод ізмінералізацією до 1 г/л класуслаболужнихCa2+/H+-Fe2+ ізлучно-чорноземними грунтами. У заплавахрік й днищах балок ізпостійнимиводотокамипереважаютьсупераквальні ЛМР ізуповільненимводним режимом,постійнимперезволоженням,переважновідновлювальнимиумовами,гідрокарбонатно-кальцієвими водами ізмінералізацією 0,4-0,75 г/л класуслабокислихCa2+/H+-Fe2+ іздерновимиглеюватими грунтами подзлаково-бобово-різнотравними луками й ізболотяними грунтами подчорновільховимиболотнотравнимилісами, в днищах балок ізтимчасовимиводотоками -супераквальні ЛМР ізактивнимводообміном,сезоннимводним режимом йокислювально-відновлювальнимиумовами,гідрокарбонатно-кальцієвими водами ізмінералізацією 0,4-0,75 г/л класунейтральнихCa2+-HCO3- ізчорноземамиолуговілими.

>Південьсередньоїчастинибасейнухарактеризуєтьсяскладнимпоєднаннямелювіальнихландшафтно-геохімічних системмежиріч ізокислювальнимиумовами, ізперіодичнопромивнимводним режимом класуслабокислихН+-Са2+ ізсіримилісовими грунтами,періодичнопромивного йнепромивного водного режиму класунейтральнихCa2+-HCO3- ізчорноземамитиповими,промивного водного режиму класуслабокислих М+ іздерново-підзолистими грунтами,місцями подсвіжимисуборами, атакожелювіальних ЛМРмежиріч ізвідновлювально-окислювальнимиумовами йперіодичнопромивним режимом класуслаболужнихCa2+/H+-Fe2+ ізлучно-чорноземними грунтами.Середтранселювіальних ЛМРпереважаютьтранселювіальні ззсувами ізвідновлювально-окислювальнимиумовами йпромивнимводним режимом класуслабокислихCa2+/H+-Fe2+ іздерновимиоглеєними грунтами подрізнотравно-злаковимиостепненими луками.Супераквальні ЛМР заплаврічок йструмків, балок й лощинподібні допівночіцієїчастинибасейну.

Усхіднійчастині (>відповідаєнижнійтечії р.Росі)домінуючимиєелювіальні ЛМР ізокислювальнимиумовами,періодичнопромивним йпромивнимводним режимом класуслабокислихН+-Са2+ ізсірими йтемно-сіримилісовими грунтами,чорноземамивилугованими.Середсупераквальних ЛМРвисокихтераспереважаютьландшафтнікомплекси ізглибокозалягаючимигідрокарбонатно-кальцієвими йкальцієво-магнієвими водами ізмінералізацією до 1 г/локислювальнимиумовами класуслабокислих М+ іздерново-підзолистими грунтами под борами йсуборами й класунейтральнихCa2+-HCO3- ізчорноземамитиповими. Наборовійтерасі р.Росі, щонакладається натерасу р.Дніпра,домінуютьсупераквальні ЛМРвисокихтерас ізглибокозалягаючимипідземнимигідрокарбонатно-кальцієвими йкальцієво-магнієвими водами ізмінералізацією до 1 г/л,переважноокислювальнимиумовами класу слабокислого М+ іздерново-підзолистими грунтами, под борами йсуборами, й класуслабокислихН+-Са2+ ізчорноземамиопідзоленими ,супераквальні ЛМРнизькихнадзаплавнихтерас ізнеглибокозалягаючимипідземнимигідрокарбонатно-кальцієвими йкальцієво-магнієвими водами ізмінералізацією до 1 г/л,відновлювально-окислювальнимиумовами класуслабокислихCa2+/H+-Fe2+ ізторфяно-болотяними грунтами подмокримисудібровами.

>Ландшафтно-геохімічнірайони за чинниками таінтенсивністюсамоочищення можнаоб’єднати у тригрупи:

1) заздатністю дорозкладузабруднювачіворганічногопоходження;

2) заздатністю догеохімічноїтрансформації йакумуляціїмінеральних таорганічнихзабруднювачів;

3) заздатністю доміграціїмінеральних йорганічнихзабруднювачівводними йповітряними потоками замежі ЛМР.

>Ландшафтно-геохімічнірайонихарактеризуютьпереважаючі околицяхландшафтно-геохімічніпроцесисамоочищення.Виділені ЛМРдаютьможливістьякіснооцінити, як якщойти процес їхнісамоочищення,зробитипопередній прогноз.

Зарозкладоморганічнихзабруднювачів на територїбасейнувиділено 13 ЛМР, котрівідрізняютьсяумовамирозкладу наповерхніагроландшафту й в грунтах.Використано 4показники: величинасумарноїсонячноїрадіації зарік, сумаднів ізтемпературою понад +>10оС зарік, сумаднів ізгрозою зарік,вміствуглецю у метровомушарі грунтуагроландшафтів. Ні в одному ізрайонів неспостерігаєтьсядужеслабкапотенційназдатність дорозкладуречовин наповерхніагроландшафтів й лише в одномурайоні, щоохоплює кабанутерасу р.Росі, котранакладається натерасу р.Дніпра,спостерігаєтьсядужеслабказдатність дорозкладуорганічнихзабруднювачів у грунтах.Сприятливіумови длярозкладуорганічнихзабруднювачівобумовленівисокоюенергетикоюландшафтно-геохімічнихпроцесів.

Заздатністюагроландшафтів доакумуляціїзабруднювачівмінерального йорганічногопоходження на територїбасейну р.Росівиділено 10ландшафтно-геохімічнихрайонів, котрівідрізняютьсяокислювально-відновлювальними йкислотно-лужнимиумовамиелювіальних ЛМР,кількостю гумусу в грунтахцих систем йємністюбіогеохімічно-сорбційнихбар’єрів.Більшістьрайонівхарактеризуютьсясильною,помірною йслабкоюздатністюагроландшафтів доакумуляціїзабруднювачів.

На територїбасейну р.Росівиділено 13ландшафтно-геохімічнихрайонів заздатністюагроландшафтів доміграціїзабруднювачівводними йповітряними потоками. Привиділенні ЛМРвикористані 8показників: густотарозчленування територї,річнийрічковийстік,річнакількістьопадів,різницяміжопадами йвипаровуваністю зарік,переважаючийводний режим уагроландшафтах,дні ізшвидкістювітру понад 10м/с2 зарік,переважаючі напрямивітру йпереважаючийнапрямокрічок.Самоочищенняландшафтнихкомплексів шляхомвинесеннязабруднювачів Веде, із одного боці, доочищенняагроландшафтів ЛМР ізсильною йдужесильноюздатністю до їхньоговинесення, а із іншого боці, вумовах ЛМР зслабкої йдужеслабкоїздатностіагроландшафтів довинесеннязабруднюючихречовин довторинноїакумуляціїзабруднювачів. Такихнебезпечнихрайонів убасейні р.Росівиділеноп’ять (>басейни р.Протоки,Росави,Порезовщини, кабанатераса р.Росі, котранакладається натерасу р.Дніпра).

На територїбасейну р.Росіспостерігаєтьсядуже сильназдатність досамоочищення відпестицидів назаході (>верхів’ябасейну р.Роставиці, районвитокуРосі,басейнирічокСамця,Смотрухи, Козі,Роськи) йсході (>басейнирічокНехворощу,Фоси,Порезовщини)басейну. Цепов’язано назаході зслабкоюздатністюагроландшафтів донакопиченняпестицидів тасильноюздатністю доміграціїзабруднювачівводними йповітряними потоками, що обумовленеслабкоюмікробіологічноюактивністю,невисокими величинамигідролітичноїкислотності івологоємкостігрунтівагроландшафтівцієїчастинибасейну. Насходідуже сильназдатність досамоочищення відпестицидівпов’язана здужесильноюздатністю дорозкладуцихзабруднювачів (>високаенергетикаландшафтно-геохімічних йбіохімічнихпроцесів) йпомірною таслабкоюздатністю до їхнінакопичення (>низькагідролітичнакислотність йвологоємкістьгрунтівагроландшафтів).

Убасейні р.Росави й натерасі р.Росі, щонакладається на кабанутерасу р.Дніпра,спостерігаєтьсяслабказдатністьагроландшафтівбасейну досамоочищення відпестицидів, щопов’язано з їхнісильноюздатністю донакопиченняцихзабруднювачів (>високийвміст в грунтахагроландшафтів гумусу ізпереважаннямгумінових кислот,глинистихчастин, великапоглинальназдатність йнизькакислотністьгрунтів,непромивнийводний режим,наявністьбіогеохімічно-сорбційних ілужно-сорбційнихбар'єрів).

>Самоочищенняландшафтнихкомплексів відважкихметалів носитивідносний характер, в зв'язку із тім що смердотідужеповільновиносяться ізландшафтнихкомплексів привилуговуванні,поглинаннірослинами,ерозії йдефляції, арезультатіпереведення їхні унеактивніформи,накопичення наландшафтно-геохімічнихбар'єрах й, таким чином,виведення ізбіологічногокругообігуречовин. Дляважкихметалівхарактерненакопичення у грунтах всорбційних йоргано-мінеральнихслаборухомих формах.Даніформиєнебезпечними,бонакопичуються вгумусових горизонтахґрунтів не лише принепромивномурежимі, а і при добропромивному.

>Більшістьагроландшафтівбасейну р.Росімаютьпомірну іслабкуімовірнуздатність досамоочищення відсвинцю ймідівнаслідок їхньогоздатності до сильногонакопичення цогозабруднювача.Особливонебезпечнимиєбасейни р.Протоки,Красної,Узину,Рокити,Гороховатки,Росавки,Росави, Поправки, Насташки,Жигалки,Порезовщини,тераса р.Росі, щонакладається на кабанутерасу р.Дніпра. Тутпереважаютьагроландшафти іздужеслабкоюздатністю досамоочищення відсвинцю йміді, щопов’язане ізпоширенням на територїцихрайонівландшафтнихкомплексів знейтральнимикислотно-лужнимиумовами,підвищенимвмістом у грунтахглинистихчасток й гумусу ізпереважаннямгумусових кислот,періодичнопромивним йнепромивнимводним режимом. Уверхів’яхбасейніврічокРоставиці іРосі,верхній йсереднійчастинібасейну р.Роськипереважаютьагроландшафти ізсильноюздатністю досамоочищення відцихважкихметаліввнаслідокдужесильноїздатностіландшафтнихкомплексів району доміграціїзабруднювачівводними йповітряними потоками.

Повідношенню до цинку йкадмію уверхів’яхрічокРоставиці йРосі,верхньої йсередньоїчастинбасейну р. Росьпереважаютьагроландшафти здужесильною тасильноюздатністю досамоочищення.БасейниКам’янки,Роставиці,Сквирки,Березянки,Горіхової,Торця,Таргану,нижньоїчастинибасейну р. Рось, внижнійтечіїРосіхарактеризуютьсяпереважаннямагроландшафтів зсильною йпомірноюздатністю досамоочищення. Убасейнах р.Молочної, Поправки, Насташки,Жигалки,Красної,Узину,Рокити,Гороховатки,Росавки,Котлуги,Киндюхи,СтароїСиниці,Хороброї,Порезовщини,північно-східних йсхідних приплив р.Росавипереважаютьагроландшафти зслабкоюздатністю досамоочищення відкадмію й цинку.ЕкологічнонебезпечнимиєбасейнирічокПротоки йРосави, атакожтераси р.Росі, щонакладається на кабанутерасу р.Дніпра,агроландшафти якіхарактеризуютьсядужеслабкоюздатністю досамоочищення відцихважкихметалів.

>Оцінюванняздатностіагроландшафтівбасейну р.Росі відважкихметалівдозволяєвиявитирайони,ландшафтнікомплекси якімаютьдужеслабкуздатність досамоочищення відцихзабруднювачів й їхньогонадмірненадходження уландшафтнікомплексиможе привести донесприятливоїекоситуації. До такихрайоніввідносятьсябасейнирічокПротоки, Поправки, Насташки,Жигалки,Красної,Узину,Рокити,Гороховатки,Росавки,Росави,Порезовщини,тераса р.Росі, щонакладається на кабанутерасу р.Дніпра.


>Перелікпосилань

1.Гродзинський М.Д.,Савицька О.В.Ландшафтознавство.ВЦП «Київськийуніверситет».Київ. 2008

2. Гуцуляк В.М.Ландшафтознавство:теорія й практика. «Книги – XXI».Чернівнці. 2008.

3. Гуцуляк Ю.Еколого-ландшафтна таекономічнаекологія в Україні. «Прут».Чернівці. 2009.

4.Єгорова Т. М.Ландшафтнаекологія України.Підручник.Міністерствоосвіти й науки України. Європейськийуніверситет.Кам’янець-Подільський. 2009

5.Автореф.дис.канд.геогр. наук: 11.00.01 /Я.І. Ющенка; НАН України.Ін-тгеографії. — До., 1999. — 19 з. —укp.


Схожі реферати:

Навігація