Реферати українською » Экология » Трагедія Аральського моря Як приклад недбалого користувань природніми ресурсами


Реферат Трагедія Аральського моря Як приклад недбалого користувань природніми ресурсами

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>Міністерствоосвіти й науки України

>Національнийтехнічнийуніверситет України

Київськийполітехнічнийінститут

Факультетприкладної математики

>РЕФЕРАТ

Здисципліни

Основисталогорозвиткусуспільства

Тема:

>ТрагедіяАральського моря як прикладнедбалогокористування ресурсами


>НечаєваТетянаЮріївна

>магістркафедриприкладної математики

групаКМ-51 м

>Перевірила:ДжигирейІ.М.

>Київ 2010


>ЗМІСТ

>ВСТУП

1.Загальна характеристикаАральськогорегіону

2.ДеградаціяАральського моря

3.Водний балансАральського моря

4.Причини >висиханняАралу

5.Вплив накліматичний режим, структуруґрунту такріосферу

6.Вплив насоціально-економічнесередовище

7.Подальшіперспективи

>ВИСНОВКИ

СПИСОКВИКОРИСТАНИХДЖЕРЕЛ


>ВСТУП

>ВисиханняАральського моря було б представленовсьому світу як хвацькосвітового масштабу, доякогопризвелобезвідповідальнерадянськепланування вп'ятдесяті йшістдесяті рокта, що послужилопідставою дляодержанняширокоїміжнародноїпідтримки. Не можна ізупевненістюсказати, чи було бтакепоясненняправильним чи ані, але йтрагедіяАральського моря по сьогоднієнаочним прикладом того, якнедбале, злеспланованевикористанняресурсівможе привести докатастрофічнихнаслідків.

А,щоброзібратись у причинахпроблеми, щовиникла тавсебічноописатимасштабипоточноїситуаціїнеобхіднорозглянутиісторіюАральськогорегіону тагосподарськіметоди, що уньомувикористовувались.

 


 

1.Загальна характеристикаАральськогорегіону

 

>ЦентральнаАзія (>площа - 1,7 млн. кв. км),розташована всереднійчастиніЄвроазіатського континенту наперетиністародавніхкараваннихшляхівміжЄвропою таАзією,Близьким й ДалекимСходом, в основномузбігається ізгеографічними кордонамиАральського моря йповністювключає територїТаджикистану, Узбекистану,більшучастину територїТуркменістану, Киргизстану йпівдень Казахстану. як один ізнайдавнішихцентрівсвітовоїцивілізації,цейрегіон уявленьвеличезнимимасивамипустельних йнапівпустельних зонплощею понад 1 млн. кв. км, в котрі наплощіблизько 5%вкрапленігустонаселеніоазиси.

>БасейнєвнутрішнімводозборомбезстічногоАральського моря,який до 1960 року бувчетвертимнайбільшим заплощею озером світу.

>ЗалежністьрозвиткуцивілізаціїЦентральноїАзії відводнихресурсівпростежується ізнезапам'ятнихчасів. Вода,зрошеннязавжди булиосновою життя,розвиткомвсього живого,головнимлімітуючим компонентомвсієї природногосередовищарегіону. До початку XXстоліття врегіоні мешкалоблизько 7-8 млн. Чоловік.Зрошуваніземлістановилиблизько 3,5 млн. га й булиоснащенізрошувальноїмережеюрізногорівнядосконалості. Усіце було босновоюекономічноїбазисуспільства. У годину населеннярегіонуперевищило 36 млн. Чоловік.Зрошуваніплощізросли практично у два рази - до 7,5-7,9 млн. га.

Наосновігеографічних,археологічних таіншихдослідженьвстановлено, щовідбуваєтьсяперіодична змінуплощідзеркалаАральського моря,тобтоповіньзмінюєтьсяосушенням. Цезалежить відзміниклімату й станунавколишньогосередовища врегіоні.

>Початок активногозрошуваногоземлеробства врегіоніпростежується із VI-VIIстоліть дон.е. йзбігається ізнайвищимрозквітомнайдавнішоїцивілізації, дезрошення було босновнимвирішальним чинникомісторичного тасоціально-економічногорозвитку. Зрозвиткомземлеробства наприродніперіодиколивання моряпочинаютьпомітновпливати таантропогеннийчинникзмінює стокирічокСирдар'ї таАмудар'ї.Особливопомітноцевідбивається в даний годину.Незважаючи тих, щоспостерігаєтьсяінтенсивнетаненняльодовиків, яку винне було б привести до збільшеннярівнядзеркалаАральського моряпротягомостанніх 25 роківвідбуваєтьсякатастрофічнезменшеннянайбільшого в світівнутрішньоговодоймища.СьогодніАрал йнавколишні його територї сталивсесвітньовідомимивнаслідокантропогенноїекологічноїкатастрофи. З зростаннямводоспоживання,пов'язаного ізосвоєнням новихзрошуванихплощ,зайнятих в основномубавовником й рисом;збільшенням населення,переважнозайнятогосільськогосподарськимвиробництвом,приплив води у морі із двохосновнихрічкових систембасейну -Амудар'ї йСирдар'ї -майжеповністюприпинився. [1]

>Клімат врегіонітакий, що беззрошенняосновнатериторіяпридатна лише длявипасукіз,овець,великоїрогатоїхудоби,верблюдів й коней. Церегіонстепів йкочівників.Кількість людей на кв. км, котріможутьіснувати вподібномусередовищі, обмежена.

>Зрошеннядозволяєвироблятипродуктихарчування вбільшомумасштабі, йкількість людей,проживання якіможе бутизабезпеченепродовольством, обмежена лишенаявноюкількістюводнихресурсів, атакожорганізаційним,політичним йтехнічнимпотенціалом населення.

Таким чином, врегіоні гаялисякочові племена, узрошуваних районахіснували селища,інодіміста. У 20-30-х рр..кочова культура був в основномузнищена й великачастинакочівниківзагинула. З тихийпіросновнаувага всільськомугосподарстві було бприділенорозвиткузрошення.

>Існуєще одна річ,якийнеобхіднорозглянути длярозуміннярегіону -розвитокгірничодобувноїгалузі йпромисловості под годинуДругоїСвітовоїВійни.Сибір йЦентральнаАзія булиєдинимирегіонами, щозбереглипродуктивність под годинувійни, й усікоштипромисловоговиробництва булиперенесені за Урал, позадосяжностінімців.Інженери тавчені,потрібні длявійськовоїекономіки,такожпереїхали врегіон. Таким чином, тут бувстворена добронавчена,високопрофесійнаробоча сила.

>Промисловийпотенціалзначнозріс, авиробництво було бпристосоване для потребвсьогоРадянського Союзу. ЗрозваломРадянського Союзуцейринокзник,головним чином черезвідсутністьузгодженоїсистемиплатежів йекономічнихтруднощів віншихчастинахРадянського Союзу.Згідно ізоцінками, в даний годинузруйновано 90%промисловогопотенціалу.

>Післяотриманнянезалежностіпошукизапасівнафти та газу булинадзвичайноуспішними.Прикаспійськийрегіонмаєнайбільшукількістькопалиненергетичнихзапасів 21століття.

>Починаючи із 1993 р.Світовий банк провівшиекономічнідослідження таоцінкигалузейекономікип'ятикраїн.Дослідженняпідтвердилинаступне:

1.Сильнепадіннясільськогосподарськоїпродуктивностіпочинаючи із 1990 р. (на 50%);

2.Впливпогіршенняекологічної обстановки на стансільськогосподарських земель,рибнихпромислів йводно-болотнихугідь, будучи причиною цогопадіння (упоєднанні ізпорушеннямміждержавнихугод);

3.Важлива рольсільськогогосподарства встратегіях ізвідновленняекономіки йпродовольчого забезпечення, особливо вдовгостроковійперспективі;

4. Ролькомандноїекономіки увиникненні йзбереженніпроцесівдеградаціїнавколишньогосередовища.

ЗаоцінкамиСвітового банку,перспективидовгостроковогосільськогосподарськогорозвитку будуть подсерйозноюзагрозою,якщометодиуправлінняводними ресурсами та солями не будутьвдосконалені. [2]

2.ДеградаціяАральського моря

>Аральське море - один ізнайбільшихвнутрішньоконтинентальнихзамкнутихсолонувато-воднихводоймземноїкулі.Розташоване вцентрісередньоазіатськихпустель, нависоті 53 м вище надрівнем океану,Аральське моревиконувалофункціїгігантськоговипарника. Зньоговипаровувалася йнадходило у повітряблизько 60 куб. км води. Моресприялополіпшеннюгідротермічного режимугеосистем,суттєвовпливало наводний режимпустельнихрослин,продуктивність пасовиськ,забезпечувавнормальнефункціонуванняартезіанськихсвердловин й т.д.

>Існує багато причинАральськоїкатастрофи, але й, як мизнаємо,головна із них -цедужерізкескороченнярічкового стоку.Раніше у морі поринало багаторічок, але йтепер багато водивитрачається на полив,зрошення земель лежатипоруч ізрічками, тому впритул доморя-озера не доходитидостатнякількість води.

>Якщоподивитися для чоговитрачається вода, узята ізрічок, то можнапобачити що не вся вонавитрачаєтьсяраціонально.Близькоїїполовинивитрачається на такзванупромивкуполів.Після поливу водавипаровується, аземлізалишаєтьсясолі, котрімістилися вційводі, тому воназасолюється йвтрачаєродючість.Вміст солей уводі,якоюпромивають землю, послепромиваннястаєзагрозливою до 5-10 г/л (максимально припустимаконцентрація солей упитнійводі -1г/л). Алі вґрунтіміститися не лишесолі, але й й ті, що людинавикористовує з полів дляполегшеннясвоєї роботи,тобторізнідобрива,такі якпестициди йдефоліанти, а,отже, усіціречовини водарозчиняє вґрунті (>якщозауважити, що вСереднійАзіїтакіречовинивикористовуютьвкрай щедро - в 5-7разів більше, ніж усередньому поРосії, те вводі їхніміститьсядуже багато).

Воду послепромиванняполівскидають унизини, де вонутворюєвеличезні озера. З них такабрудна водапросочується вкриниці таіншіджерелапитної води,звідки людиберуть воду.Внаслідок цого врайоніАралу заостаннідесятиліттясмертністьзрославдвічі (>наприклад,дитячасмертністьзросла із 4,47% до 7,15%, адеяких районах до 8-9%),вмираєкожна12-тадитина.Материнськасмертність в 4,3 разивище, ніж усередньому покраїнах СНР, у 90%жінок -різніхронічнізахворювання й т.д.,цей список можнапродовжуватидовго. Алі при цьому вбасейніАралу невистачаєнавіть йтакої води, боїїспоживання в 5-6разівнижченорми.

З цогоположення можнавийти, схоже, лише одним шляхом -цезнайтиспособи для повторноговикористання вод, тоді непотрібно якщобратиїї ізрічок чибратизначноменшукількість стоку, й меншескидатизабруднені води врічку.

Заостанні два десятки роківАральське моревтратило 640кубометрів води. Це сильновплинуло на стан моря, йогообсяг йплощакатастрофічнозменшилися,солоність водидосягла 27грамсолі налітр (>адже воно та було б колисяпрісним).[1]

>РівеньАральського моря до 1961 року бувстабільним, йогообсягстановив 1064 куб.Км, аплощадзеркала води - 66, 4 тис. кв. км . Черезвилученнярічкових вод для збільшеннязрошуванихплощекологічнарівновагапочаларуйнуватися. ДоАральського моря доходилалише половина відранішесформованогорічкового стоку. Алінавітьцієїкількості було бдостатньо дляпідтримкирівня моря напозначці 53 мабс. Однак, врезультатісутоаграрноїспрямованостірозвиткуекономікирегіону ізнестримнимнарощуваннямплощзрошуваних земель таобсягівбезповоротноговодоспоживання натлі низькімаловодних років,приплив води вдельтирічокАмудар'ї йСирдар'їрізкоскоротився,склавши,наприклад у 1982 й 1983 рр.усього 2,28 й 3,25 куб. кмвідповідно.Починаючи із 1961 р.рівень морязнижувавсязізростаючоюшвидкістю від 20 до 80-90 див /рік. За 35 років, із 1960 по 1995рік, моренедоотрималоблизько 1000 куб. кмрічкових вод, врезультаті чогорівень морязнизився на 17 м,площаакваторіїзменшилася более ніж наполовину, аобсягскоротився на 75%.

УкліматичнихумовахбасейнуАральського моря якщопотрібно 60 км3 урік дляпідтримкиплощіповерхніАральського моря нарівні 60тисяч км2, щоскладаєрівень 1960.

Длязаповненнявисохлого моря дорівня 1960 р.необхіднотисячакубічнихкілометрів води. Цеприблизнодорівнюєповномуобсягу стокуАмудар'ї йСирдар'ї за 10 років безводозабору длязрошення.[2]

>Приблизнийсереднійводний балансАральського моря длярізнихрівнівекономічногорозвиткувиглядає таким чином (>цифри подано в куб.Км нарік):

>Таблиця 1

>Середнійводний балансАральського моря врізніперіоди

 

>Об’ємнаявнихводнихресурсів убасейні >Природнівтрати води >Використання води >Приплив вАральське море
1930 115 36 25 54
1960 115 13 48 54
1990 115 7 103 5

>Зменшенийприплив води вАральське моревикликаний не лишезбільшеннямвимог на воду длязрошення,надлишок водинадходивпониження впустелі,дренажна вода іззрошуванихполів неповерталася врічки й,крім того, булизаповненівеликіводосховища.

>Таблиця 2

>Водний балансАральського моря

1912 - 1960 >Притік вАрал Вода, щозалишилась дляАралу >Дефіцит
>Річки,ґрунтові води,опади,втрати в дельтах,випаровування ізповерхні моря 63410 869
>ВСЬОГО 77 77 0

>Таблиця 3

>Водний балансАральського моря (>продовження)

1960 - 1990 >Притік вАрал Вода, щозалишилась дляАралу >Дефіцит
>Річки,ґрунтові води,опади,втрати в дельтах,випаровування ізповерхні моря 555 434
>ВСЬОГО 15 38 23

З 1960 по 1990 рр.площазрошуваних вЦентральнійАзіїзбільшилась із 4,5 млн. до 7 млн. га.Населення урегіонізросло із 14 млн. до 50 млн.Вимоги на води народномугосподарствізросли із 60 по 120 км3 врік, із які 90%необхідні длязрошення.

>Водозабірздійснювався,головним чином, із двохрічок, щоживлятьАральське море -Амудар'ї йСирдар'ї,причому в такомумасштабі, що досередини 80-х років вАральське моренадходилалише невеликачастина їхнього стоку.Надмірневикористання води длязрошенняпризвело допоступовоговисиханняАральського моря,опустелювання його дельт. Вода моря ізсолонуватою (10 г/л)перетворилася дужезасолену (40 г/л),зробившисьнепридатною дляпроживаннябагатьохвидівфлори йфауни, частоендемічних.

За 20 роківрівень озеразнизився на 17 м, щопризвело докатастрофічнихсоціально-економічнихнаслідків для населенняПриаралья (>чисельністьякогооцінюється в 3 млн. Чоловік).

Урезультаті вПриаральїсформувавсяскладний комплексеколого-соціально-економічних проблем, щомають запоходженням йрівнемнаслідків,міжнародний характер. Моревтратилоколишнєрибогосподарське йтранспортнезначення.Вонорозділилося надвічастини - Великий йМалий (>Північний)Арал йвідійшло відберегівмісцями более ніж на 100-150 км. [2]

Заостанні роктаспостерігаєтьсятенденція дозниженняводозабору,приблизно на 10%,усімареспублікамибасейнуАральського морякрімРеспубліки Узбекистан.

>Незважаючи нацерівеньАральського моряпродовжуєзнижуватися. Длястабілізаціїрівня насучасномурівнінеобхідний, зависновкомекспертів,щорічнийприплив водиоб'ємом 35 км3протифактичного 15 км3.

>Природновиникають запитання, девзятинеобхіднийобсяг води й як його довести доАральського моря?Аджепропускназдатність руселрічок унижнійтечіїдуженизька. Так, руслоСирдар'ї нездатнепропуститискиди ізТоктогульскоговодосховища,якщоостаннє працює взимовомурежимі.

>Крім того,наразіспостерігаютьсяпроблеми, котрі несприяютьпокращеннюситуації вАральськомуморі [4]:

а)практичні заходь ізпорятункуАральського морякраїнамирегіону чивзагалі невживаються, чиці заходьмалоефективні;

б)знижуєтьсяякість роботи ізмоніторингуобсягівзабраної йвикористаної води;

в)відсутнінадійніспостереження за стокомрічок взоні їхніформування, а й заскидами вАральське море.

>Нижче наведенькосмічнийзнімоквиглядуАральського моря наберезень 2010 року [7]:

>Рис. 1Аральське мореберезень 2010 року

 

3.Водний балансАральського моря

УкліматичнихумовахбасейнуАральського моря якщопотрібно 60 км3 урік дляпідтримкиплощіповерхніАральського моря нарівні 60тисяч км2, щоскладаєрівень 1960.

Длязаповненнявисохлого моря дорівня 1960 р.необхіднотисячакубічнихкілометрів води. Цеприблизнодорівнюєповномуобсягу стокуАмудар'ї йСирдар'ї за 10 років безводозабору.

>Нижчепредставленірезультати ізоцінкидинамікизміниплощіводноїповерхніАральськогоморя.[3]

>Таблиця 4

>ДинаміказміниплощіводноїповерхніАральського моря

Дата Джерелоінформації >Площа, кв. км. % відплощі моря в 1960 р.
>1960-і рр. >топографічнакарта,масштаб 1:1 000 000 68 900 100

1984 р.

>загальногеографічнакартазАтласуофіцера,масштаб 1:7 000 000 59 878 86,9
17 июля 1993 р. >зображення«Ресурс-О1» /МСУ-СК 36 182 52,5

7 июля 2001 р.

>зображенняTerra /MODIS 28 025 40,7
12вересня 2002 р. 20 687 30,0

1травня 2003 р.

20 628 29,9
16серпня 2004 р. 18 846 27,4

17серпня 2005 р.

19 192 27,9
29серпня 2006 р. 15 479 22,5

12 июля 2007 р.

14 183 20,5
5жовтня 2008 р. 10 579 15,4

14 листопаду 2009 р.

«>Метеор-М» №1/КМСС 11,8 15,4

Зоголеного,площею 35тис.кв.км,засоленогоколишнього днавидувається йвиноситься замежіАральського моря до 100 млн. т. наріксолоної пилку. Уїїскладіпереважаютьзваженічастинки увиглядіаерозолів іздомішкоюсільськогосподарськихотрутохімікатів,добрив таіншихшкідливихкомпонентівпромислових йпобутовихстоків.[1]

>Таблиця 5

>Розвитокекологічноїкризи вбасейніАральського моря (>період 1966-1996 рр.)

Характеристики >Од.вимір. 1966 1976 1996 2000
>Площа ">нової"сольовийпустелі, щовиникла врезультатівсихання моря кв. км Ні 130200 38000 42000
>Фізичнамасасолі, пилку йвідходів умежахсольовийпустелі млн. т Ні 500 2300 3300
>Площа, на якоїпоширюєтьсявинос солей й пилку >тис.кв.км Ні (>фактично маломісцепом'якшувальну йсприятливийвпливакваторіїАралу наплощі 68900 кв. км) 100-150 250-300 400-450
>Наростаннявиносу йвипадання солей й пилку >кг/га Ні 100-200 500-700 700-1100
>Чисельність населення взоні,схильній довпливуекологічноїкризи >тис.чол Ні 500-600 3000-3500 3500-7000

Зарахунокзменшеннярозмірів моря, збільшеннявипаровування йнадходженнядренажно-колекторних водзначнозросласолоність води, Якасклала в 1965році 9,94 р / л, а даний годинублизько 15 р / л. На 2000рік черезбагатоводність й, як результатдеякихзаходівраціональноговикористанняводнихресурсів,зниженнярівня моряскоротилося йнавітьспостерігаєтьсятенденція дозростання врайоні малогоАральськогоморя.[1]

4.ПричинивисиханняАралу

 

·Інтенсивнийзабір води наполивибавовнику.

>Починаючи ізчасів, коликерівництвопартієюкомуністів сталапроявлятися внайбільшпотворнійформі, в державахЦентральноїАзіївідбувалосянестримнеосвоєння нових земель длявирощування таких «>водолюбних» монокультурякимиєбавовник й рис.

Уумовахцих держав, деаграрний сектормайжеповністюбазується назрошуваномуземлеробстві,відбувавсяінтенсивнийводозабір ізєдинихджерелводопостачаннярегіону -басейнів,річокСирдар'я йАмудар'я. Страх передневблаганною й всебракує водою,починаючи ізкінця 70-х роківминулогостоліття,змусивреспублікиЦентральноїАзії все понадорієнтуватися наствореннязапасів «>своєї» води шляхомбудівництвачисленнихводосховищ,водозаборів,каналів,причомуйшлоцинічнезмагання до того,хтозумієперехопитиосновнийобсягрічкових вод уверхів'яхцих двохрічок.

>Природно,інерціяпартійно-радянського методууправлінняводними ресурсами,складна йгроміздка системаузгодженняінтересівцихреспублік (>п'ятьреспублікЦентральноїАзії) упитанняхперерозподілуводнихресурсів, приповнійвідсутностіводозберігаючихтехнологій узрошенні таземлеробстві,призвели доповноївідсутностіпопуску води вАрал, вокремі роктанавіть дляпитноговодопостачання.

>Ця думкає одним ізнайпоширенішихсеред причинвсиханняАралу. Президент Узбекистану І.Карімов, усвоїйкнизі «Узбекистан напорозі ХХІстоліття:загрози безпеки,умови тагарантіїпрогресу»,пише: «...найгострішоїекологічноюпроблемою, можнасказатинаціональним баскому, стала проблемазникненняАральського моря. ПроблемаАральського морякоріннямсягає в минулому минуле. Алізагрозливімасштабиприйняла востаннідесятиліття.Інтенсивнебудівництвозрошувальних систем повсій територїЦентральноїАзії разом із тім, що дало водубагатьомнаселеним пунктах тапромисловимпідприємствам, стало причиною йглобальноїкатастрофи -загибеліАралу.Ще нещодавно звучалипереможніфанфари ізнагодивідвойованих упустель йстепів новихполитих водою земель,забуваючи при цьому, щоця водавідібрано відАралу, ">знекровила" його.СьогодніПриаралля - зонаекологічного лиха.

·Підняттясуші врайоніАралу.

>ПричиноювисиханняАральського моря стало не лишевідведеннярічкових вод, назрошеннябавовнянихплантацій, а іпідняттясуші врайоніАралу, вякому люди, природно, невинні.Протеце незнімає ізлюдинивідповідальності за йогобагатостороннюприродоруйнівну діяльність.

>Починаючи із 1965 р.рівень моря ставшиінтенсивнопадати.Різкозросламінералізація води.Аралще 1983-го р.повністювтративсвоєрибогосподарськезначення.Якщо будутьпродовжуватисятенденціїостанніх років, колирівень моряпадає ізкатастрофічноюшвидкістю, морезникає,перетворившись на цілий рядмілководнихводойм ізгірко-соленою водою, неживутьнавітьмікроби ... якбачимо, процесвисиханняАральського морясупроводжуєтьсяцілим поручнегативнихчинників, котрі ужечітконамітилися ймаютьстійкутенденцію у бікзростання.

>Воістину, море мстити людям упродовж свого зазагибель йзвалює наїхні поля,пасовища, худорбу, та і навласні головипіщано-пиловібурі, заморозки,отруйнусіль йрізного видухімікати,якимизабруднювалися водиСирдар'ї таАмудар'ї.

·Деформаціяземної кору

Допояснення феноменасистеми «>Каспій -Арал» Бориса Павловича СерединапідштовхнуластаттянауковогоспівробітникаІнститутугеології йгеофізики АН УзбекистануЛ.І.Морозової, якої вонаопублікувала вжурналі «>Фізика землі» (№ 10, 1993).Назва з статтею «>Хмарнііндикаторигеодинамікиземної кору»зацікавило Середина. Івін непомилився,борозглядалиранішеневідоміявища вприроді:реакцію ватмосфері насейсмогенез,виражений у бохмарність надрозломамирозмивалася.Особливокрасномовно показалицезнімки ізштучнихсупутників.

Нафотографіях із космосурозмиванняхмарності надрозломами чивиражалося увиглядівузькоїтемноїсмуги (>безхмарний коридор), чи вконтрастнихпрямолінійнихмежаххмарності, щонасувається нарозлом. Івідображений назнімкаххмарний феномен бувнаслідкомактивізаціїтектонічних силтієї ділянкирозлому,який перебував под нею в тієї момент.

Наосновізнімківсерпня 1988 р., ясно видноактивнірозломи, щоз'єднуютьКаспій йАральське море. І далі,враховуючи ті, щорівеньАралузначновищеКаспію (перепад 7075 м), топеретікання водицілкомзакономірний.Крім того, водиАральського моря встародавнічасийшли занинібезводнійрічціУзбой доКаспія. якповідомлялосявище, ізстарозавітнихпірєспеціальна статистикаспостережень проколиваннярівняКаспію йАралу. Упідручнику із ">Загальноїгідрології» (В.М. Михайлов та А.Д.Добровольський. «>Вища школа», 1991рік, з. 216)наведенітаблицівікових йбагаторічнихколиваньрівняКаспійського йАральськогоморів. Зспостереженьчітко видно, щоспершу ставшипадатирівеньАралу, а ще черезп'ять років, водиКаспіюпочалиприбувати. Апотімрівніморів одночаснозмінювалися врізнихнапрямках. Так вісь,зазначенациклічністьрівнівсистеми «>Каспій -Арал» доброув'язується ізгіпотезою Середина,якийвважає, щомаємісце «>дихання»літосферних плит згідно із його «>приливноїмоделі». Урезультатівідбуваєтьсяутворення внадрахглибиннихканалівміж морямидесь удвокілометровійтовщісарматськихвапняків,поверхня які був колися дномємноговодойми (>судячи покарті 1496 р.), атеперцехарактернівідкладенняміжКаспійським йАральське морями. А водавнаслідок перепадурівнів за закономсполучених посудин,перетікає внижчих озеро. І миспостерігаємоцейкрасномовнийефектсьогодні. ЗаверсієюБ.П. Середина,спусковиммеханізмом понадзвичайноїзрушеннялітосферних плит могли бутиядернівипробування подземлею наполігоні подСемипалатинськом. [6]

 

5. >Вплив накліматичний режим, структуруґрунту такріосферу

ХарактернаособливістькліматуПриаралля -різкаконтинентальність. ЗарахунокпроцесувисиханняАралувідзначаєтьсяпомітне змінукліматичних умівПриаралля.РанішеАралвиступав уролісвоєрідного регуляторапом'якшуючихолоднівітри, котрі приходиливосени йвзимку ізСибіру йзменшуючинемоввеличезнийкондиціонер силуспеки влітнімісяці. Зжорсткістюкліматуліто врегіоні стало более сухим й коротким,зими -довгими йхолодними.Вегетативний сезонскоротився до 170днів.Продуктивність пасовиськзменшилася наполовину, а зазагибельзаплавнійрослинностізнизилапродуктивністьзаплави удесятероразів. НаприбережнихтериторіяхАральського моряатмосферніопадискоротилися вкількаразів.Їх величина всередньомускладає 150-200 ммзізначноюнерівномірністю по сезонах.Відзначаєтьсявисокавипаровуваність (до 1700 мм нарік) призменшеннівологостіповітря на 10%. Температураповітрявзимкузнизилася, авліткупідвищилася на 2-3°С. Улітнійперіодвідзначаютьсявисокітемператури (до +>49°С).

>ХарактерноюрисоюкліматуПриаралляєвисокаповторюваність йзначнатривалістьпилових бур йсніг. Часто врайоніАральського морядмутьсильнівітри.Найбільшінтенсивні йдоданих донього смердоті назахідномуузбережжі моря - понад 50діб.Максимальнашвидкістьвітруможедосягати 20-25 м/с.Зазначенікліматичніумовивизначилиумови, при якіземлеробство беззрошеннянеможливо.Наслідком цогоєінтенсивненакопичення солей угрунті, щотягне за собоюнеобхідністьвитрат води задля поливурослин, але й й дляпроведенняпромивок земель. [1]

Великачастина територїПриаралляскладенапісками йґрунтами легкогомеханічного складу, котрізалучаються довітрового переносу.ВисиханняАралувикликало до життя процесподвійногоопустелювання. Одинобумовленийпоявоюосушеного дна моря,другий -штучнимзаболочуваннямзрошуваних земель. Урезультаті вцентрі пояса великихпустельутвориласяще одна новапустеля ">Аралкум",небезпекаякоїполягає до того, що вонаявляє собоюсуцільний солоний, щоскладається іздрібнодисперснихморськихвідкладень йзалишківмінеральнихвідкладень,вимитих іззрошуванихполів.Наставякісноновийетапвпливуопустелювання напроцесидеградаціїекосистемиПриаралля,регіональний таглобальнийклімат,гірськістокоформуючісистеми й наводно-сольовий режимзониземлеробства.Морське дно було б у природногостанісвоєрідноїопріснювальноїфабрикою великоговодозбірногобасейну зарахунокжиттєдіяльностібагатого нагідробіоценози моря,тепердіє якштучнийантропогенний вулкан,викидаючи у повітрявеличезнімаси солей йтонкодисперсної пилку.Ефектзабрудненняпосилюється зарахунок того, щоАральське морерозташоване натрасіпотужноїструменевоїтечіїповітря із заходженню на схід. Цесприяєвиносуаерозолів увисокі шари йшвидкому їхніпоширенню ватмосфері землі. ТомупестицидиАральськогорегіонувиявлені вкровіпінгвінівАнтарктиди, ахарактернийАральський пивосідає нальодовикахГренландії, влісахНорвегії й поляхБілорусії,віддалених відЦентральноїАзії натисячікілометрів.[1]

>ВисиханняАралупризводить допосиленнявітровоїерозіїповерхнівисохлого днаАральського моря й дозагального збільшеннязапиленостіповітряногобасейнуСередньоазіатськогорегіону.Частинапіднятою вповітря пилкуможедосягати великихвисот йпоширюватися назначнівідстані.Осідання цого пилку наповерхнільодовиківПаміру іТянь-Шанюпризводить до їхнізабруднення, щовикликає болееінтенсивнетаненняльоду.Експериментальнаперевіркаподібногоприпущення буввиконанавченими Санкт-ПетербурзькогоУніверситету наосновіаналізуаерозольних проб нарізнихльодовикахПаміру іТянь-Шаню й біляАралу.Отриманідані не дозволилизробити однозначноговисновку просильнийвпливвисиханняАральського моря назапиленняповерхнільодовиківПаміру іТянь-Шаню,хоча йспостерігаєтьсяпостійне збільшення увідкладенняхльодуконцентраціїелементівNa,Cl,Baхарактерних для складуаерозолівморськогопоходження.

Доприроднихфакторіввідносятьсякліматичнізабрудненняльодовиківпилом, щоутворилася врезультатівивітрювання чипротіканняприроднихпроцесів. У атмосферу пивнадходить ізнавколишніх Тянь-Шанемпустельнихрайонів.Особливоїї багато приноситися под годинуімли, щоутворюється прирозвиткупилових бур впустеляхСередньої йЦентральноїАзії.Найбільш частоімлаповторюється впосушливі йтеплі рокта.Тільки захолоднийперіод нальодовикуосідає 2,5-4,4 р / куб.м, а й зарік - до 20 р / куб.м.Збільшеннязапиленостіповерхнільодовиків ймінералізаціївипадають нимиопадівзбільшуютьінтенсивність їхньоготанення.Іншою причиноювідбуваєтьсядеструкціїзаледенінняєглобальніпотеплінняклімату.

На думкуекспертівВсесвітньоїметеорологічноїорганізації востаннідесятиліттявідбуваєтьсяпідвищенняприземноїтемпературиповітря. Дотеперішнього години наПаміро-Алтаїзник 1081льодовик, наЗаїлійськом Алатау - 71льодовик,різкозменшивсяобсягльодовиківмасивуАкшірак. Усередньому зарікдолиннільодовикиТянь-Шанювідступають на 7,5-13,1 м,одночаснойде їхнісплощення. Ценебезпечний процес дляпосушливогорегіону, то вЦентральнійАзіїгірськільодовикиєєдинимивіковимикоморамизапасівпрісної води йосновниммісцемконденсаціїатмосферноївологи врегіоні. Приподальшомузбільшенні ">чохла"власнихмореннихвідкладень, смердотіперестануть бути конденсаторамивологи йпочнетьсярізкезменшення стокурічокАмудар'ї йСирдар'ї.[1]

6. >Вплив насоціально-економічнесередовище

 

>ПроцесприродноїдеградаціїАральськогорегіонуспричинив за собою активнопрогресуючий кризу всоціально-економічній сфері.Першими жертвамицієїкризи сталинайбільшвразливіверстви населення:діти,жінки,незаможнімешканці міст тасільськоїмісцевості.Регіонмаєнайвищіпоказникидитячоїсмертності вколишньому СРСР (75 на 1000народженихдітей),високийрівеньматеринськоїсмертності:близько

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Нові надходження

Замовлення реферату

Реклама

Навігація