Реферати українською » Экология » Утилізація хімічної промісловості


Реферат Утилізація хімічної промісловості

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>Зміст

>Вступ

>Розділ 1. Короткийісторичнийоглядсоціально-економічногорозвиткутехнологій

>Розділ 2.Основнівидивідходівхімічноїпромисловості

>Розділ 3. Проблемаутилізаціївідходівхімічноїпромисловості

3.1Використанняосадівстічних водхімічноїпромисловості

3.2Методиутилізаціївуглецевовміснихвідходів

>Висновки

>Використаніджерела


 

>Вступ

Проблемазахистунавколишньогосередовища виниклалюдством порівняно недавно. Алі уже в нашомустолітті, якуознаменувало собімасштабнимвиснаженнямприроднихресурсів,величезноюкількістюшкідливихвикидів у повітря й океан,знищеннямлісів йбезліччюіншихчинників, щопосилюють становище ізекологією на нашійпланеті,екологічна катастрофанаблизиласянадзвичайно. ">Озоновадіра",радіоактивнезабруднення,глобальнепотепленняклімату, станповітрянихбасейнів великімістах наочносвідчать про ті, що нашесередовище проживаннявиснажене домежі.Віднашоїактивності в сферіохоронинавколишньогосередовищазалежитьрозв'язання запитання провиживання,збереженняздоров'я людей йствореннянормальних умів їхньогожиттєдіяльності.

На всіхстадіях свогорозвитку людина бувтіснопов'язана ізнавколишнімсвітом. Алі із тихийпір, якз'явилосявисокоіндустріальне сус-пільство,небезпечневтручаннялюдини в природурізкопосилилося,розширивсяоб'єм цоговтручання, воно та сталорізноманітнішим й теперзагрожує статіглобальноюнебезпекою длялюдства.Витратаневідновнихвидівсировинипідвищується, все понадорних земельвибуває ізекономіки, нимибудуютьсяміста й заводі. Людиною доводитися все понадвтручатися вгосподарствобіосфери –тієїчастининашоїпланети, вякійіснує життя.Біосфера землі в даний годинупіддаєтьсянаростаючійантропогенній дії. При цьому можнавиділитидекільканайбільшістотнихпроцесів,будь-який із які непокращуєекологічнуситуацію напланеті.

>Найбільшмасштабним йзначнимєхімічнезабрудненнясередовищаневластивимиїйречовинамихімічноїприроди.Серед них –газоподібні іаерозольнізабруднювачіпромислово-побутовогопоходження.Прогресує йнакопиченнявуглекислого газу ватмосфері.Подальшийрозвиток цогопроцесупідсилюватименебажанутенденцію в бікпідвищеннясередньорічноїтемператури напланеті.Викликаєтривогу векологів йзабрудненняСвітового океанунафтою йнафтопродуктами, якудосягло уже 1/5 йогозагальноїповерхні.Нафтовезабруднення такихрозмірівможевикликатисуттєвіпорушення газо- йводообмінуміжгідросферою йатмосферою. Невикликаєсумнівів йзначенняхімічногозабрудненняґрунту пестицидами та йогопідвищенакислотність, що Веде дорозпадуекосистеми. Уцілому усірозглянутічинники,яким можнаприписатизабруднюючийефект,роблятьпомітнийвплив напроцеси, щовідбуваються вбіосфері.


>Розділ 1. Короткийісторичнийоглядсоціально-економічногорозвиткутехнологій

>Технологіїстародавніхцивілізацій йдосівражаютьсучасників, апротеїхня суть далеко ще не для всіхєдостатньозрозумілою.Піраміда Хеопса тапірамідиіншихволодарівЄгипту,зрошувальнісистемиНілу,астрономічніспоруди майя,виробишумерів, апізнішеремісничі цехиримських міст, деархеологічнідослідженнявиявилитканини,зброю,хірургічніінструменти,точніприлади (>терези) таін.,свідчать провисокийрівеньтехнологіїтієї доби. Аліцітехнології булидужеконсервативними.Основніритми йтехнологіяекономічного життяпомітно незмінювалися.Селяни кричали землю,сіяли йзбираливрожайпротягомдесятиліть й,навіть,століть заоднаковоютехнологією й іздопомогоюоднаковихзасобів роботи.Гончарівироблялигорщики на гончарномукрузівіками,ковалікувализалізо молотом,ткачівикористовувалипра-пра-прадідівськіверстати.Протягоммайже двохтисяч роківдоринковоїекономікизасобивиробництвамайже незмінювалися.Одяг,посуд,транспортнізасоби,будівельніматеріали на картинахкінцясередньовіччя –епохи Відродженнятакі сам, що і наантичних вазах [22, 191].

>Усеце означало, щоекономічне життя було бстабільним й,навіть, упевномурозуміннісоціальноспрямованим. Урабовласницькому чи феодальногосуспільствірозумний господарпіклувався про своювласність,щобзберегти раба чикріпака якзасібвиробництва. Консерватизмхарактеризувавенергетичніресурсисуспільства, котрімайже незмінювались.Наприклад, відстародавніх римлянпочинаючи аж докінцясередньовіччя вкінськійупряжі не було б хомута.Винахід хомута,який нестискавшиї коня,одразупідвищивпродуктивністьтягловоїхудоби на 30%.Протесуспільний уклад нестимулював ">винахідницькоїдіяльності"невільника-хлібороба, раба чискутоготрадиціямиремісника.

>Суспільнісилиобстоювалистабільність йпатріархальність укладу сім'ї,технологічнізмінилякали сус-пільство,навіть самспосіб життябазувався на точномувідтвореннітрадиційвстановленняжиттєвих засідок.Характерноюознакоюекономічноїстабільності життя бувмайжепостійнакількість населення землі із початкунашоїери досередньовіччя –близькочвертімільярда.

>Виникненняринковоїекономіки ставпожвавленнядіяльностіринків роботи,землі йкапіталу,тобтопояви тихийфакторіввиробництва, які неіснувало удоринковійекономіці.

>Технологіяпоєдналаціфактори в Єдинийвиробничий процесотриманняспоживноївартості узначнобільшомурозмірі, ніжце було бнеобхідно дляїївласників.

>Новітехнологіїзабезпечилишироківерстви населеннярідкіснимираніше промовами йзумовилипоступовезростаннярівня життя.

Друга зміну,зумовленатехнологією, –цепродуктивність роботи.

>Розмірдомни длявиплавкичавунузбільшився у десятьразів – від 10футів (3 т) до 100футів (30 т).Ткацьківерстати уже невміщувались ужитловійкімнаті йпотребувалимеханічного приводу.

>Змінився характер роботи,збільшиласяїїпродуктивність: одногофахівця –ремісниказамінилирізніробітникивідповідно достадійтехнологічногопроцесу.

>Головним чинником,якийвизначаємісцеіндивідуума всуспільстві йзабезпечуєйомувисокийрівень життя,стають неуспадкованістановіпривілеї, аволодінняновоютехнологією.З'являєтьсякласкапіталістів –допитливих,енергійних,вільних люди.

Свободавибору роботи,прагнення до творчости,постійнівинаходи все нових й новихзасобів роботи, новихтехнологій длянасиченняринкуспоживнимивартостямистаютьрушійними силамисуспільства.Здавалося б,цевідкривало передлюдствомновігоризонтинеобмеженогоматеріального забезпечення йполітичних свобод.Найбільшяскравоцепроявилося у двохзнаменнихявищах 1776 року.

1.ПрийняттяДеклараціїНезалежності США, Якапроголошувала декларація про життя, свободу тащастя.

2.Вихід здруку книжки АдамаСміта ">AnInquiryinto the Nature andCauses of theWealth ofNations" (">Дослідження про природу та заподійбагатстванародів"), щопояснювала, як сус-пільствомаєфункціонувати вринковійекономіці,девізякої –laissezfaire,laisserpasser (незаважай).

Алізміни векономічнихвідносинахсуспільства,породженірозвиткомтехнологій, малі йнегативнінаслідки. ">Невидима рука" – регуляторринку (>визначення А.Сміта) незавждиспрацьовувала:технологічніноваціїпризводили доперенасичуванняринкупевними видами товару, щопороджувалокризипопиту йзбуту,порушуваловиробничий циклпідприємств. Частоцезакінчувалося їхнізакриттям,масовимбезробіттям. Ос-кількифабричніробітникиздебільшого ужевтратилинавичкиремісничої (>кустарної) роботи, смердотізалишалися без жаднихзасобів доіснування.Причинисвоєїособистоїкатастрофитодішніробітникивбачалисаме у новихвинаходах й новихтехнологіях, котріпостійнозменшували потребу вробочих руках. До цогододаваласьностальгія застаримзвичнимпобутом: фабрики й заводіруйнувализнайомі людям іздитинстваприродніландшафти, нещадновирубувалисьліси,відчужувалисьсільськогосподарськіземлі,перекривалисьрічки,забруднювались вода йповітря.

>Проблемиранньогокапіталізмудуже детальнорозглядалися впрацях До. Маркса. Неаналізуючи йогоекономічних йполітичнихпоглядів,скажемо лише, що Маркс бувпроникливимдіагностиком ">болячок"капіталізму йпередбачавнавіть йогосаморуйнування.Відтоді багато чогозмінилося у світі.Капіталізм остаточновідмовився від хаотичного,неконтрольованогорозвитку.З'явиласябезлічекономічних систем,призначених длярегулюваннявиробництва іспоживання [22, 193].

як приклад вартоназвати одну ізнайпопулярніших донедавна –теоріюоновленогокапіталізму Д. Кейнса (JohnMaynardKeynes), ">змішаноїекономіки", що внійсаме урядвідіграєвирішальну роль регулятора. На шкода, не якщоперебільшеннямтвердження, що інині запитаннянайефективнішоїрегуляціїринкузалишаєтьсявідкритим,чомунаочнимсвідченнямєтривалаекономічна кризу в нашійдержаві. Коли жтакесучаснаекономічна наука?Яку роль урозвиткусуспільствавідіграєнауково-технічнийпрогрес? яквінвпливатиме наекологічний стан у XXIстолітті?

>Щодо Першого, тонесподівану длябагатьох, але йзначущувідповідь давшидиректор-розпорядникМіжнародного валютного фондуМішель Камдессю в інтерв'юукраїнськомутелебаченню: "...економіка –це понадмистецтво, ніж наука". І усе ж таки,проблемивзаємодіїтріади наук:економіки,технології таекології будутьнадзвичайноактуальними длялюдства XXI ст.

>Сучаснепоняттясистемитехнологій – із одного боцієекономічноюкатегорією,тобтозасобами роботи,спрямованими наперетворенняпредметів роботи наспоживнівартості, а ізіншого –позаприродноюскладовоюсучаснихурбанізованихекосистем. Урозділі І ми ужеспинялися насуттєвихсуперечностяхміждосягненнямбезпосередньоїпервинної мети,виробництва йтехноекономічною йприродоохоронноюдіяльністю людей за умів Сучасноїіндустріальноїекономіки.

>Зрозуміло, що як йвогонь до рукпервісних людей, то йсучаснінауково-технічнідосягнення системтехнологій неє сам пособі добром чи злом длясуспільства.Саме відсуспільствазалежить, як воно та їхнівикористає, на добро чи на зло.

>Щобприйнятиправильнірішеннявідносно того чи того напрямірозвиткупромисловості конкретногорегіону чиокремого підприємства, не лишеекономісти,екологи і технологимаютьволодітимінімальнимрівнемекологічних,економічних йтехнічних знань. У наш годинурізніверствисуспільстваможутьсправитивирішальнийвплив нарішенняурядівщодозахистудовкілля черезгромадськіформи протесту йпідтримки.Відтакелементарнізнання із цого запитанняниністаютьнеобхідними для всіх.

>Індустріальна революція XX ст. убільшостікраїн світу й в Україні буворієнтовананасамперед нанепропорційнопотужнийрозвитокпромисловості, щозавдавалозбитківіншимгалузямвиробництва примайжеповномуігноруванніекологічногоімперативу.Під годинуіндустріальноїреволюції бувздійсненаглибокатрансформаціяпромисловоговиробництва.Галузева йтериторіальна структурапромисловостінабулапріоритетного характеру,підкорившиінфраструктуруіншихгалузейекономіки.Відбулосястрибкоподібненарощуванняпотужностейпромисловоговиробництва. То вколишньому СРСРзагальнийобсягпромисловоговиробництва із 1913 по 1980p.збільшився у 157разів.Відбулосяце зарахунокпере-експлуатаціїприроднихресурсів йнехтуванняпроблемоюзнешкодженнявідходівпромисловихпідприємств,небезпечних для природногосередовища йздоров'ялюдини, Задосягненнянауково-технічногопрогресувидавався,наприклад,відкритийспосібвидобуткукам'яноговугілля й руд. При цьомупродуктивність роботи одногоробітникасправді був вшістьразіввищою, ніж при шахтномуспособівидобутку, але йвтрачалисятисячігектарівземлі йстворювалисьвеличезні територївідвалівпустоїпороди.Пересічновидобуток 1 млн. твугіллявідкритим способомспричинюєзнищення 20 гаприроднихугідь, авидобутоктакоїсамоїкількостівугілляшахтним способом – лише 5 га [24, 127].

>Конфліктність усистемілюдство –природнесередовищепосилюваласьупродовжостанньогостоліттянадзвичайнонизькимикоефіцієнтамивикористанняресурсів упромисловості. Томусировини доводитисявитрачатидуже багато. А. Кларка (1966) писавши, що для забезпеченняоднієї Сучасноїлюдини предметамипершоїнеобхідності й предметамирозкошущорічно знадр землівилучається понад 20 тсировини.

>Антагонізмміжпромисловимвиробництвом йприроднимсередовищемнаростав у дваетапи:першим бувпромислова революція XIX ст., іншим –індустріальна революціядругоїполовини XX ст.Деградаційнийвпливпромисловоговиробництва наприроднесередовище в глобальномумасштабінайяскравішевиявився удругійполовині XX ст., коливіннабувзагально-планетарного характеру.

>Промисловимзабрудненнямназиваютьнадходження внавколишнєприроднесередовищерізноманітнихнесприятливих дляньогоречовин, котрієпобічними продуктамипромисловоговиробництва.Традиційновважається, щопромисловевиробництвоє одним ізосновнихзабруднювачів природногосередовища.Незважаючи паіндустріалізаціюгалузі йчастковевпровадженнямаловідходнихтехнологій,цяоцінказалишаєтьсяактуальною й памежітретьоготисячоліття.

>Промисловезабруднення за видамиподіляють натакіосновніформи:

1)забруднення атмосферногоповітряпиловими йгазоподібнимивикидамипромисловихпідприємств;

2)забрудненняводойм йпідземних водстічнимипромисловими водами, щомістять широкий, спектртоксичнихречовин;

3)забруднення грунтуважкимиметалами таіншимишкідливимиречовинами;

4)тепловезабруднення природногосередовищавикидаминадлишківтеплоти у повітря чиводойми;

5)шумовезабруднення, щовиникає под годину роботипромисловихпідприємств [24, 127].

>Промисловістьє великимспоживачеменергії.Переважно дляїї потребспоруджувалисьвеликіГЕС й АЕС.Ціпромисловіоб'єктивикликаютьсерйозніекологічні йсоціальнізрушення.Підводосховищавідводятьвеликімасиви частонайцінніших земель, наобширній територїпідіймаєтьсярівеньґрунтових вод,здійснюєтьсяпереселеннявеликоїкількості населення, щосупроводжуєтьсяперенесеннямсіл й невеликих міст.

як вжезазначалось,найбільшпоширені ТЕСзначнозабруднюють атмосферу, із нимипов'язанеутвореннявеличезнихвідвалівгірськихпорід привидобуванніпалива їмшахтним чикар'єрним способом.Багато проблемстворюють АЕС.Екологічнонебезпечнийвидобуток урану та йогопереробка дляотримання ядерногопалива, не виправлена проблема похованнявідходів, а їхньогоперевезення, як й сама робота АЕС,загрожуєаваріями. Не виправлена проблема демонтажу йконсервації АЕС послезакінченнятерміну їхньогоексплуатації,якийниністановитьпересічно 30 років.

>Екологічнаоцінкатипівпромисловоговиробництвагрунтується нааналізі виду йрозміруречовин, щовилучаються із природногосередовища, та характеру йкількостівідходів.Вилучаються із природногосередовищанасампередгірськіпороди, щомістять рудійметалів,нафту, газ таіншіпотрібні дляпромисловоговиробництваречовини.Масштаби такихвилученьдоситьвеликі.Наприклад, под годинурозроблянняКурськоїмагнітноїаномалії було бвикопанокар'єрзавглибшки 500 м йзавдовжки 500 км.Відбуваютьсяаналогічніпроцеси под годинупромисловоговиробництва на територї України, тім понад, щокраїнабагата накориснікопалини –має понад 7 тис.родовищ й добророзвиненийгірничовидобувний комплекс.

>Тією чиіншоюміроюдаютьвідходиусівидипромисловоговиробництва.Відходністьпромисловостінастільки велика, що одноголише пилкувикидається у повітряпромисловимипідприємствами світу 200-250 млн. тщорічно.Найвищавідходністьметалургійної йхімічноїпромисловості. Уразіотриманняоднієїчавунноївиливки внавколишнєсередовищевикидається 10-30 кг пилку, 200300 кгчадного газу, 1-2 кгоксидівсірки і азоту, 0,15-1,5 кгфенолів таіншихорганічнихречовин й 3 м3стічних вод. Дужезабруднюєнавколишнєсередовищевиробництвопаперу.Йоговибілюваннясупроводжуєтьсяутвореннямблизько 1 тис.токсичнихречовин, утімчислі такихнебезпечних, якдіоксин,фурани тощо [24, 128].

У СШАщорічноформується 265 млн. текологічнонебезпечнихвідходів, українахЄвропейськоїспівдружності – 35 млн. т.Світовийобсягвідходів, за П.Бусоном (1989),становить 400 млн. т.ЕкібастузькаГРЕС-1 залише 1986 р.викинула вповітря 177 тис. т оксидусірки (IV), 48 тис. токсидів азоту і дала 1 млн. 281 тис. т золі.Згідно ізрозрахунками,витрати наліквідаціюзавданихзбитківвиявилисьбільшими, ніжотриманийприбуток відвиробленої наційГРЕСелектроенергії [24, 129].

>Промисловихвідходівепохинауково-технічноїреволюції стало це урозвиненихкраїнах світу їхнього вженеможливорозміщувати навласній територї. У 1987 р. зЗахідноїНімеччини в НДР було б завезено 870 тис. тпромисловихвідходів. У 1991 р.Організаціяафриканськоїпрофспілковоїєдностізаборонилаввезення в держави Африкивідходів ізекономічнорозвиненихкраїн.Робились йроблятьсяспробивикористати дляскладування й ">переробки"відходів йтериторію України.

Для потребпромисловостівпродовжостанньогостоліттясформуваласярозгалуженамережаназемних йводнихтранспортнихмагістралей. Транспорт,метоюякогоєдоставляннясировини напромислові підприємства,вивезеннявідходів йтранспортуванняпродукціїспоживачам, сам пособі ставшиважливимантропогеннимзабрудником природногосередовища.Упродовж XX ст.значногоміроюзбільшиласьмережаавтомагістралей (табл. 10.3), щозайняладужевеликутериторію.Загальний паркавтомобілів,включаючивантажні,автобуси таінші,досягнув 600 млн.одиниць. За прогнозом до 2010 р. числоавтомобілівперевищить 1 млрд. Усібільшийобсягпасажирських йтоварнихперевезеньбере у собіповітряний транспорт.Щорічнолітакамилітаєблизько 700 млн. Чоловік.

>Екологічнаоцінкатранспортноїсистемивиявила, що вонзавдаєістотнихзбитківнавколишньому природногосередовищу. Одинавтомобіль зарікпересічнопоглинає 1 ткисню йвикидає вповітря до 600-800 кгвуглекислого газу, 40 кгоксидів азоту й 200 кгвуглеводнів, котрі незгоріли. Не виправлена проблемаутилізаціївідпрацьованих масел. Так було воднійлишеКанадіщорічнозливається вканалізацію чизакопується 240 млн. лвідпрацьованих масел. На світілише 40 % таких маселнадходить нарециклінг чивикористовується якпаливо,решта маселпотрапляє увідходи [24, 130].

Однакособливуекологічнунебезпекустановитьсвинець,якийдобавляють доетилованого бензину.Пересічнийвмістсвинцю вбензинідосягає 0,4 г/л і под годинуспалювання його вдвигунах 75 %початковоїкількості цогометалунадходить уповітря.Підраховано, що на територїтакоїневеликої держави якАвстріясумарнийвикидсвинцюавтомобільним транспортом йлакофарбовогопромисловістюстановить 15 тис. тщорічно.

Умірурозвиткуцивільної йтранспортноїавіації вонастає все болееекологічнонебезпечною.Відомо,наприклад, щолише одинлітакБоїнг за 1 годинупольотуспалює 16 тгасу, а под годинузлітаннявінвитрачає його 7,8 т.Під годину шкірного стартулітаквикидає у повітря до 100 кг оксидувуглецю (IV) й 50 кгоксидів азоту.Пересічно в світі напереміщення 1пасажира навідстань 100 кмвитрачається 2,7 кггасу. УНімеччині одналишецивільнаавіаціящорічноспалює 3 млн. тгасу.Повітряний транспортспоживає 14%світовоговиробництвапалива.

>Особливонебезпечне ті, щопродуктизгорянняавіаційногопаливапотраплять уверхні шариатмосфери.Сюди відпролітаючихлітаківщорічнонадходить до 180 тис. т оксидусірки (IV) й 1,5 млн. токсидів азоту. Цеприскорюєруйнування озонового кулі, щовідбувається подвпливомфреонів.

 

>Розділ 2.Основнівидивідходівхімічноїпромисловості

>Хімічнапромисловість – комплекснагалузь, щовизначає, разом ізмашинобудуванням,рівень НТП, щозабезпечує усігалузі народногогосподарствахімічнимитехнологіями йматеріалами,зокремановими,прогресивними й що проводититоваримасового народногоспоживання.

>Хімічнапромисловістьєоднією ізпровіднихгалузейважкоїіндустрії,єнауково-технічною йматеріальною базоюхімізації народногогосподарства йграєвиключноважливу рольрозвиткупродуктивних сил,зміцненніобороноздатності держави й в забезпеченнюжиттєвих потребсуспільства.Вонаоб'єднуєцілий комплексгалузейвиробництва, в якіпереважаютьхімічніметодипереробкипредметівматеріалізованої роботи (>сировини,матеріалів),дозволяєвирішититехнічні,технологічні йекономічніпроблеми,створюватиновіматеріали із напередзаданимивластивостями,замінювати метав вбудівництві,машинобудуванні,підвищуватипродуктивність йекономитивитратисуспільної роботи.Хімічнапромисловістьвключаєвиробництводекількохтисячрізнихвидівпродукції, закількістю якіпоступається лишемашинобудуванню [27].

>Значенняхімічноїпромисловостівиражається впрогресивнійхімізаціївсьогонародногосподарського комплексу:розширюєтьсявиробництвоціннихпромисловихпродуктів;відбуваєтьсязамінадорогої йдефіцитноїсировинидешевшим йпоширенішим; проводитисякомплексневикористаннясировини;уловлюються йутилізуються багатовиробничихвідходів,зокремашкідливі векологічномувідношенні. Набазі комплексноговикористаннярізноманітноїсировини іутилізаціївиробничихвідходівхімічнаіндустріяутворюєскладну системузв'язків ізбагатьмагалузямипромисловості йкомбінується ізпереробкоюнафти, газу,вугілля, ізчорною йкольоровоюметалургією,лісовоюпромисловістю. З такихпоєднаньскладаютьсяціліпромисловікомплекси.

Уосновівиробничогопроцесу вхімічнійпромисловостінайчастішележитьперетвореннямолекулярноїструктуриречовини.Продукціюцієїгалузі народногогосподарства можнапідрозділити напредметивиробничогопризначення йпредметитривалого чикороткочасногоособистогокористування [27].

>Хімічнапромисловістьоб'єднує багатоспеціалізованихгалузей,різнорідних засировиною йпризначеннямпродукції, щовипускається, але й схожих затехнологієювиробництва.

До складу Сучасноїхімічноїпромисловості Українивходятьнаступнігалузі йпідгалузі.

>Галузіхімічноїпромисловості:

1)гірничо-хімічна (>видобуток йзбагаченняхімічноїмінеральноїсировини –фосфоритів,апатитів,калійних йкухонних солей,сірчаногоколчедану);

2)основна (>неорганічна)хімія (>виробництвонеорганічних кислот,мінеральних солей,лугів,добрив,хімічнихкормовихзасобів,хлору,аміаку,кальцинованої йкаустичноїсоди);

3)органічнахімія:

–виробництвосинтетичнихбарвників (>виробленняорганічнихбарвників,напівпродуктів,синтетичнихдубителів);

–виробництвосинтетичних смол йпластичних мас;

–виробництвоштучних йсинтетичних волокон й ниток;

4)виробництвохімічнихреактивів, особливочистихречовин йкаталізаторів;

–фотохімічна (>виробництвофотокіноплівки,магнітнихстрічок таіншихфотоматеріалів);

5)лакофарбова (>отриманнябілил,фарб,лаків,емалей,нітроемалей й т.п.);

6)хіміко-фармацевтична (>виробництволікарськихречовин йпрепаратів);

–виробництвохімічнихзасобівзахистурослин;

7)виробництвотоварівпобутовоїхімії;

–виробництвопластмасовихвиробів,скловолокнистихматеріалів,склопластиків йвиробів із них.

8)мікробіологічнагалузь.

>Галузінафтохімічноїпромисловості:

–виробництвосинтетичногокаучуку;

–виробництвопродуктів основногоорганічного синтезу,включаючинафтопродукти йтехнічнийвуглець;

–резиноазбестова (>виробництвогумотехнічних,азбестовихвиробів) [27].

>Крім тогобазігазів, щовідходять, йпобічнихпродуктівпевначастинахімічноїпродукціївиробляється вкоксохімічнійпромисловості,кольоровійметалургії,целюлозно-паперовій,деревообробній (>лісохімія) таіншихгалузях. Затехнологічноюознакою дохімічноїпромисловості можнавіднестивиробництво цементу ііншихв'яжучих,кераміки, порцеляні,скла, рядупродуктівхарчової, атакожмікробіологічноїпромисловості.

>Охоронанавколишньогосередовища йраціональневикористанняприроднихресурсіввідноситься дооднієї ізглобальних проблемсучасності.Хімічна йнафтохімічнапромисловістьєзначнимджереломзабрудненнянавколишньогосередовища. Заваловимивикидамишкідливихречовин у повітряхімічний комплексзаймаєдесятемісцесередгалузейпромисловості, заскиданнямстічних вод уприродніповерхневіводоймища – одномумісце.

У 2002роцівикидихімічнихпідприємств у повітрясклали 428 тис. тонн.Основними видамизабруднювачівє (у % відзагальноїмаси): оксидвуглецю (30%),леткіорганічнісполуки (21%),діоксидсірки (14%),оксиди азоту (10%),оксидивуглеводнів (9%) [29].

Зарівнемвикористанняводнихресурсівхімічна йнафтохімічнапромисловістьвипереджаєчорну йкольоровуметалургію,поступаючисьлишеелектроенергетиці.Значначастина водивикористовується втехнологічномупроцесі, що приводити дохімічногоїїзабруднення. У 2002році уводнібасейнихімічнимипідприємствамискинуто 1660 млн. куб.метрівстічних вод.

Ухімічномукомплексігостростоїть проблеманакопичення іутилізаціївиробничихвідходів.Щорічно напідприємствахгалузіутворюєтьсяблизько 14,2 млн. тоннтоксичнихречовин (безурахуваннявідходів 5 класу), із якізнешкоджується лишеблизько 20відсотківречовин.Типовими видаминакопичуванихвідходів 1 й 2класє ртуть,третього класу –нафтошлами,лігнін йін., четвертого –фосфогіпс,піритові недогарки.

>Ліквідаціявідходівутрудненавідсутністюрентабельнихтехнологій їхньогопереробки.Останнімирокамивикористовується перспективнатехнологіяутилізаціїдистилерноїрідинисодовихвиробництв ізотриманням хлористогокальцію, хлористогонатрію йбудівельнихматеріалів.

>Важливовідзначитинезавершеністькодифікування йкласифікаціївідходіввиробництва вхімічній йнафтохімічнійпромисловості. У годинудіє системакласифікації,заснована насистематизаціївідходів заприналежністю докласівхімічнихз'єднань, тоді якбільшістьвідходівмаютьзмішаний склад. Так,наприклад,хромовміснівідходивідносяться до Першого й іншого класунебезпеки.

>Іншими проблемами вхімічномукомплексієтакожусунення ртутногозабрудненнянавколишньогосередовища,наявністьнезакладених порожнин, щоутворилися врезультатівидобутку рудійшахтним способом длявиробництвакалійнихдобрив [29].

>Враховуючинадзвичайновеликезначення роботи пооздоровленнюекологічної обстановки, що проводитисяпідприємствамигалузі, вумовахобмеженихвласнихзасобів, дляпідвищенняїїефективності йдосягнення необходимихмасштабів,необхіднореалізувати заходь понаданню державноїпідтримки увиглядінаданняпідприємствам рядупільг.

>Досягненняекологічної безпеки вхімічномусекторіпередбачаєвдосконаленнянормативно-правовоїбазистосовноприродоохоронноїдіяльності, атакожстворення Державою умів йпередумов длявпровадженняхімічнимипідприємствамиресурсозберігаючих йекологічночистихтехнологій. Це дозволитимінімізуватинегативнудію нанавколишнєсередовище йполіпшитиекологічну обстановку взоні діїпідприємствхімічного комплексу.

>Відповідно до єдиної державної політики вобластіекології,направленої наохоронунавколишньогосередовища йраціональневикористанняприроднихресурсів,необхідно забезпечити:

–зниженнятоксичнихвикидівзабруднюючихречовин (>аміак, хлор, ртуть йін.) йвідходів призбільшенніоб'єміввиробництва зарахуноквпровадженняпередовихтехнологічнихпроцесів, новогоустаткування йматеріалів;

–вироблення необходимихкритеріївоцінкизбитку відзабрудненьхімічнимиречовинами;

–безаварійну роботуустаткуванняхімічнихпідприємств, що дозволитиуникнутинадзвичайнихситуацій;

–приведеннявітчизняних правил йнормативівпромислової безпеки доміжнароднихстандартів;

–реконструкціюводооборотного циклу нагірничо-збагачувальнихпідприємствах;

–зниженнянавантаження наземельніплощі відгірничодобувних йгірничо-збагачувальнихпідприємств (>використаннявідходівзбагачення на закладкувиробленогопростору, збільшеннявисотихвостосховищ для збільшення їхнімісткості,використаннярозкришнихгірськихпорід вякостівторинноїмінеральноїсировини,рекультиваціяоб'єктівзберіганнявідходів йін.);

–вдосконаленнясистемиуправлінняохороноюнавколишньогосередовища вгалузі таїїадаптація доміжнароднихстандартів;

–проведенняекологічноїекспертизипроектноїдокументації привведенні новихоб'єктів;

–встановлення правил й нормповодження ізполімернимивідходами;

–підвищенняекологічної культурипрацівниківхімічноїгалузі [29].

>Основоюрегулюванняякості атмосферногоповітряміських йсільськихпоселенняхєдержавністандарти йтехнічнірегламентизабруднюючих атмосферухімічних йбіологічнихречовин,дотримання якізабезпечуєвідсутність прямого чи непрямоговпливу наздоров'я населення йумови його проживання.

>Підприємствахімічноїпромисловостієджереламибагатокомпонентнихвикидів внавколишнєсередовищехімічнихдомішок (>контамінантів) I – II – III – IVкласівнебезпеки (>організованітехнологічнівикиди,вентиляційнівикиди,відкритімайданчики ізустаткуванням) [28].

>Навантаженняспецифічнимиречовинами наатмосфернеповітря,водоймища,ґрунтзалежить від видухімічнихвиробництв, їхніпотужності йступенязосередження.

У атмосферномуповітріміськихпоселень, разом ізконтамінантами,типовими длябільшості міст (азоту оксид йдіоксид,вуглецю оксид,сіркидіоксид,формальдегід, сажа,зваженіречовини),містятьсяспецифічні видухімічноїпромисловостіречовини (бензол, толуолу,аміак, стирол,диметиламін, ацетон, 1, 3бутадієн й т.д.).

>Концентраціїшкідливиххімічнихдомішокперевищуютьустановленігігієнічнінормативи ватмосферіжитловоїзониміськихпоселень від 1 до 5разів.

Увикидаххімічнихпідприємствпереважаютьречовинидратівливої,нейротоксичної,гепатотропного,канцерогенної дії, атакожтакі, щовикликаютьвіддаленінаслідки в нащадка.

>Рівнізабруднення атмосферногоповітряшкідливимиречовинами,властивимивикидамхімічнихвиробництв вжитлових зонахмістазалежать від їхньоговідстані до СЗЗхімічнихпідприємств.

>Згідно ізданимилабораторнихспостережень заякістю атмосферногоповітря, що проводитися органамидержсанепідслужбиконцентраціїшкідливиххімічнихдомішок урядівипадківперевищують ГДК навідстані до 10 км від підприємства.

>Середньорічніконцентрації 0,6-0,05 ГДКвиявляються навідстані до 30 км відпромисловихоб'єктів.

>Перевіркахімічнихпідприємстввиявила, щоступіньуловлюванняшкідливихречовин відджерелорганізованихвикидівскладаєблизько 92,0% [28].

>Згідно ізданими IIетапусоціально-гігієнічногомоніторингухімічнапромисловістьвідноситься допріоритетнихгалузей.

Допріоритетнихзабруднювачів,специфічних дляпідприємствхімічноїпромисловості,відносяться: бензол, ксилол, толуолу,меркаптан, 1, 3бутадієн,акролеїн,анілін,ацетальдегід, ацетон, бензин,бутилацетат,дихлоретан, кислотасірчана, кислотасоляна,нафталін,етилацетат.


 

>Розділ 3. Проблемаутилізаціївідходівхімічноїпромисловості

>хімічнийпромисловістьвідходиутилізація

3.1Використанняосадівстічних водхімічноїпромисловості

>Хімічнапромисловістьспоживаєвеликукількість води йєджереломвеликотоннажнихвідходівстічних вод. Так,наприклад, привипуску 1 ткальцинованоїсодиутворюється 110 м3стічної води, 1 тсинтетичногокаучуку – 250 м3 води, 1 т капронового волокна –всього 5600 м3стоків. З 780різнихвидівосадівстічних водлише 250знаходятьчастковезастосування,іншівикидаються увідвали, щозавдаютьчималогозбиткунавколишньомусередовищу. На тому годинуорієнтовніпідрахунки показали, що ізосадівстічних водхімічноїпромисловості можнаотриматидодатковоїпродукції більше, ніж на 1 млн. грн. нарік [13, 143].

>Отриманняв'яжучихматеріалів ізосадівстічних вод содовоговиробництва.Осадистічних вод содовоговиробництва (>шлами)щорічно по странеутворюютьмільйони тонн сухихвідходів.Цівідходидотепервикористовуються мало,хочамістять багатокориснихречовин. Так,наприклад,шламовівідходидестилерноїрідини, котріутворюються привиробництвісодиаміачним методом,містять (%) [13, 143]:

>CaO 43-50 >Al2O3 2,2-4
>MgO 1,8-2,5 >SO3 1-4,5
SiO2 4,7-12 >Cl 1-7
>Fe2O3 0,6-2,8 ППП 28-35

>Дослідження показали, що із цогошламу послетермообробки можнаприготуватив'яжучийбудівельнийматеріал,який можнавикористовуватизамістьвапна приотриманні цементу.

Уіншихдослідженнях було б показано, що приспільномувикористаннішламустічних вод содовоговиробництва йшлаківчорноїметалургії после роботидоменних ймартенівських печей можнаотриматибезклінкерніцементи.

>Вказані напрями увикористанніосадівстічних вод содовоговиробництвадозволяють не лишевивільнитидефіцитніматеріали –вапно йклінкерніцементи, але й ісуттєвозменшитинебезпекузабрудненнянавколишньогосередовища.

Привиробництвісодиаміачним методом на 1 т продуктувиділяється 200250 кгшламовихвідходів приперерахунку на абсолютносухуречовину.Цівідходи послезневодненняпіддаютьсявипаленню притемпературі 900-1000 °З.Післядодавання кварцевогопіскусумішрозтирається вмлині,перетворюючись таким, наєднальнийбудівельнийматеріал,якийможеуспішнозастосовуватися дляприготуваннябудівельнихрозчинів йдеякихбетонів, авиробництвасилікатноїцеглини [13, 143].

>Однією із умівотриманняматеріалухорошоїякостієнаявністьхлоридів увідходах (уперерахунку наіонихлору) не понад 7%. У цьомувипадкуотримуванийматеріал заосновнимипоказникамивідповідаєвимогам ГОСТ 9179-77, щопред'являється догідравлічноговапна.

>Використанняфосфогіпсу ізвідходівстічних водхімічнихзаводів.Фосфогіпсвідноситься донайбільшвеликотоннажнихвідходівхімічноїпромисловості.Вінвиділяється приотриманніфосфорноїкислоти,екстракції, присірчанокислотнійпереробціприроднихфосфоритів.

>Фосфорна кислота – основавиробництваконцентрованих йкомплекснихдобрив.Масштаби цоговиробництвабезперервноростуть. разом з тім привиробленні 1 тфосфорноїкислотиутворюєтьсяблизько 5 твідходуфосфогіпсу. [13, 144]

>Фосфогіпсутворюєтьсятакож зекстракційноїфосфорноїкислоти приотриманнібагатьохфтористихпродуктів зфосфатних руд.Ціпродукти великікількостяхвикористовуються вчорній йкольоровійметалургії, вхімічній,будівельній йсклянійпромисловості, вмашинобудуванні, вядернійенергетиці, аобробкипитної води принестачі внійфтору.

>Деякакількістьфосфогіпсувикористовується всільськомугосподарстві якдобриво й дляхімічноїмеліораціїсолонцевихґрунтів.Невелика йогокількістьвикористовується вцементнійпромисловостізамістьгіпсу, при цьомувитрачається не понад 15%відходів, щоутворюються.

Тім годиноюєможливістьзначнорозширитимасштабивикористанняфосфогіпсу увиробництвігіпсовихв'яжучихматеріалів йвиробів із них. Зфосфогіпсу якосновноїсировини можнатакожотримуватисірчану кислоту, цемент,вапно.

Великийінтереспредставляєспільнапереробкафосфогіпсу ізнефеліном. Тутз'являєтьсяможливістьвикористовувати усікорисніелементипочатковихпродуктів дляотриманнявисококонцентрованихдобрив, атакож цемент, поташ, соду.

Нахімічномузаводівиробництваподвійного суперфосфатуостаннійвиходить врезультатіобробкиапатитусірчаноюкислотою йпромивання його длявідокремленняфосфорноїкислоти.

Урезультатіосадженнявиробничихстоків,згущування й сушіннятвердоїфазивиходитьфосфогіпс, щоє тонким порошком, вякомуміститьсяблизько 75%гіпсу (>CaS04-2H20) й до 3%фосфорноїкислоти.Кількістьцихмаловикористовуванихвідходівстічних вод, на окремиххімічних заводахвимірюється сотнямитисяч тонн й понад. Так,наприклад, на одномуУваровськомухімічномузаводікількість абсолютно сухогофосфогіпсу вякостівідходудосягає 300 тис. т нарік. Тут 80%фосфогіпсупередбачаєтьсяпереробляти на алебастр длябудівельних потреб, арештукількостівикористовувати якмеліорант дляполіпшеннясолонцюватих йсолонцевихґрунтів.

Урезультатіпроведенихдосліджень повикористаннюфосфогіпсу вагрономічнихціляхрекомендуєтьсяцейвідхідутилізувати в двохнапрямах:перший – вякостідобрива назвичайнихґрунтах (несолонцевих) привирощуванніголовним чиномбобових культур (нормавнесенняфосфогіпсуобмежується – 34 ц на 1 га врік),другий – вякостіхімічногомеліоранту длясолонцевихґрунтів (нормавнесенняфосфогіпсу – 5-10 т на 1 га врік) [13, 145].

Задосліднимиданими,кожен центнергіпсу,використовуваний якдобриво длязвичайнихґрунтів,підвищує врожайконюшинових трав всередньому на виборах 4 ц, а окремихвипадках – до 10 ц на 1 га.

Заданими А.М.Грінченко (1963 р.),внесеннягіпсу по 3 ц на 1 гапідвищиловрожайозимоїпшениці начорноземнихґрунтах України на 3,5 ц/га (із 33,1 до 36,6 ц/га),цукровогобуряка – на 21 ц/га (із 229 до 250 ц/га), акукурудза – на 3,3 ц/га (із 34,5 до 37,8 ц/га) [13, 145].

НакафедріґрунтознавстваВоронезькогосільськогосподарськогоінститутупроводилисяпорівняльнідосліди повикористаннюокремофосфогіпсу,дефекату йкрейди якхімічнихмеліорантів длясолонцевихґрунтів.Досліди показаливисокуекономічністьмеліорантів.

>Використанняосадівстічних водзаводів, щовиробляютьдвоокис титану йзалізоокісніпігменти. На заводах, щовиробляютьдвоокис титану йзалізоокісніпігменти,витрачається до 500 м3 води на 1 тпродукції, щовиробляється.

Приутилізаціїгипсовмісногошламу в цементномувиробництві йшламу, щоміститьсульфатамоній увиробництвімінеральнихдобрив,є реальнаможливістьвідмовитися відшламонакопичувачів.Така схемаздійснена напідприємстві, щовиробляє у 50 тис. тдвоокису титану й

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація