Реферати українською » Экология » Суб'єкти права власності на Природні ресурси


Реферат Суб'єкти права власності на Природні ресурси

>Реферат:

>Суб’єкти прававласності наприродніресурси

 

План

 

>Вступ

1.Суб’єкти права державноївласності на грішну землю таіншіприродніресурси

2.Суб’єкти правакомунальноївласності на грішну землю таіншіприродніресурси

3.Суб’єкти праваприватноївласності на грішну землю таіншіприродніресурси

>Висновок

>Джерела


>Вступ

 

>Суб’єктом прававласності наприродніресурсивиступає народ України,якийпоклавздійсненняправомочностейвласника наВерховну Раду України,Верховну РадуАвтономноїРеспубліки Крім,органи місцевого самоврядування (>обласні,районні,міські,селищні,сільські).

>Природніресурсиможутьналежати направіколективноївласностігромадянам України. Однаксуб’єкт праваколективноївласностічітковизначено лише у земельномузаконодавстві (>колективнісільськогосподарські підприємства,кооперативи,садові товариства тощо).

яксуб’єкти прававласності наприродніресурсиможутьвиступатигромадяни України:

• котрібудуютьжитловийбудинок йгосподарськіспоруди;

• котріведутьособистепідсобнегосподарство;

•власники дач;

•власникигаражів.

>Основніпоресурсовізаконодавчіакти непередбачаютьможливостіприватизації йвідповіднихприроднихоб’єктів. титану із них, котрі булиприйняті донабуттячинностіКонституцією України,включаючиВодний,Лісовийкодекси, Кодекс законів пронадра,містятьположення провиключне правовласності держави (народу України) навідповідніприродніресурси.Поресурсовізакони,прийняті посленабуттячинностіновимОсновним Законом країни,наприклад Закон «Протваринний світло» тощо,містятьположення проможливістьперебуваннявідповіднихоб’єктівприроди як удержавній, то й вкомунальнійвласності. Так, згіднозі ст. 6 Закону «Протваринний світло»об’єктитваринного світу, котріутримуються (>зберігаються)підприємствами,установами таорганізаціями державної чикомунальноїформивласності,єоб’єктом прававідповідно державної чикомунальноївласності.

>Виняток ззагальногопідходу дорегулюваннявідносинвласності наприродніресурсимістить Земельний Кодекс (ЗК) України.Відповідно дозакріпленихКонституцією України формземельноївласностісуб’єктами прававласності наприродніресурси в нашій стране ЗКвизнає державу,територіальнігромадисіл, селищ й міст,юридичнихосіб тагромадян.Крім цого, в окремихвипадкахсуб’єктами прававласності на грішну землю в Україніможуть бутиіноземні держави таміжнародніорганізації.

>Правовий статус шкірного ізвидівсуб’єктів прававласності наприродніресурсимаєпевніособливості.Вонипов’язані ізналежністюсуб’єктів допублічної чиприватноїсферисуспільнихвідносин, видамиприроднихресурсів якоб’єктами прававласності та порядкомреалізаціїправомочностей їхньоговласників.


>1.Суб’єкти права державноївласності на грішну землю таіншіприродніресурси

 

 >Суб’єктом права державноївласності наприродніресурсиє держава. Однак державаявляє собоюскладниймеханізмреалізації влади всуспільстві іхарактеризуєтьсянаявністюсистемиорганів, котріздійснюють тих чиіншіфункції держави.Відповідно доздійснюванихфункційоргани державної владиподіляються наорганизаконодавчої,виконавчої тасудової влади.Здійсненняправомочностейвласникаприроднихресурсів, котріперебувають удержавнійвласності,покладено, як правило, наоргани державноївиконавчої влади, адеякихвипадках — й наоргани місцевого самоврядування.

Колистосується права державноївласності на грішну землю, то згіднозі ст. 84 ЗК воно танабувається йреалізується Державою вособіКабінету міністрів України, Заради МіністрівАвтономноїРеспубліки Крім,обласних,Київської таСевастопольськоїміських,районнихдержавнихадміністраційвідповідно до закону. Отже,суб’єктами права державноївласностієКабінет міністрів України, Рада МіністрівАвтономноїРеспубліки Крім,обласні,Київська таСевастопольськаміські, атакожрайоннідержавніадміністрації.

>Слідпідкреслити, щозазначеніорганистановлятьєдину системуорганів державноївиконавчої влади, котріперебувають вієрархічномупідпорядкуванні.Вищим органом державноївиконавчої влади в УкраїнієКабінет міністрів України. Отже, урядмає правоздійснюватифункціїсуб’єкта права державноївласностіщодобудь-яких земель, котріперебувають удержавнійвласності.Проте в цьому немаєпотреби,оскількиКабінет міністрів Українивирішуєнайбільшважливідержавні запитання,віднесені докомпетенціїорганіввиконавчої влади. Тому ЗК Українирозмежував їхнікомпетенціющодоздійсненняправомочностейсуб’єкта права державноївласності на грішну землю. Так, згіднозістаттями 122 та 149 ЗКрайоннідержавніадміністрації на їхнього територїрозпоряджаються шляхомнадання впостійнекористуванняюридичним особамземельні ділянки державноївласності тавилучення воницих земельніділянок, котріперебувають упостійномукористуванні, державноївласності умежахсіл, селищ, міст районногозначення для всіх потреб та за межаминаселенихпунктів для: а)сільськогосподарськоговикористання; б)веденнялісового й водногогосподарства,крімвипадків,передбаченихчастиноюсьомою ст. 122 тачастиноюдев’ятою ст. 149; в)будівництваоб’єктів,пов’язаних ізобслуговуваннямжителівтериторіальноїгромади району (>шкіл,закладів культури,лікарень,підприємствторгівлі тощо).Крім цого,районні,Київська таСевастопольськаміськідержавніадміністраціїмають праворозпоряджатися землями державноївласності шляхомпередачі їхні воренду (ст. 124), увласністьгромадян (ст. 118) та продажюридичним особам (ст. 128).

>Обласнідержавніадміністраціїнадаютьземельні ділянки на їхнього територї з земель державноївласності впостійнекористування та воренду вмежах міст обласногозначення та за межаминаселенихпунктів для всіх потреб,крімвипадківнадання земель упостійнекористування напідставірішеннярайонної державноїадміністрації таКабінету міністрів України.Київська таСевастопольськаміськідержавніадміністраціїнадаютьземельні ділянки з земель державноївласності впостійнекористування та воренду вмежах їхнітериторій для всіх потреб,крімвипадків, колитакенаданняздійснюється зарішеннямКабінету міністрів України. Рада МіністрівАвтономноїРеспубліки Крімнадаєземельні ділянки з земель державноївласності впостійнекористування та воренду вмежах містреспубліканського (>АвтономноїРеспубліки Крім)значення та за їхнього межами для всіх потреб,крімвипадківнадання земель упостійнекористування напідставірішеннярайонної державноїадміністрації таКабінету міністрів України.

>Нарешті,Кабінет міністрів Українирозпоряджаєтьсяземельнимиділянками з земель державноївласності шляхомнадання їхнього упостійнекористування таоренду увипадках, колитакіземлі: а)являють собоюріллю чибагаторічнінасадження тавилучаються зпостійногокористування длянесільськогосподарських потреб; б)вкритілісамипершоїгрупиплощею понад 10гектарів йвилучаються дляінших потреб; в)єземельнимиділянкамиприродоохоронного,оздоровчого,рекреаційногопризначення тавилучаються дляінших потреб (ст. 149 ЗК).

>Крім цого,лишеКабінет міністрів України, запогодженням зВерховноюРадою України,має праворозпоряджатисяземельнимиділянками особливоцінних земель, щоперебувають удержавнійвласності, шляхомвилучення танадання їхнього длябудівництваоб’єктівзагальнодержавногозначення,доріг,лінійелектропередач тазв’язку,трубопроводів,осушувальних йзрошувальнихканалів,геодезичнихпунктів,житла,об’єктівсоціально-культурногопризначення,нафтових йгазовихсвердловин тавиробничихспоруд,пов’язаних із їхніексплуатацією (ст. 150 ЗК).

Колистосуєтьсяоб’єктів права державноївласності на грішну землю, то ЗК Україниміститьпрезумпціюперебування земель удержавнійвласності.Згіднозі ст. 84 ЗК удержавнійвласностіперебуваютьусіземлі України,крім земелькомунальної таприватноївласності.

Одним знапрямівземельноїреформи, Яка проводитися в Україні,єприватизація земель державноївласності та їхні передача вкомунальнувласність. Отже,кількість земель, щоперебувають удержавнійвласності, упроцесіпроведенняземельноїреформизменшується.

Однак ЗК Українивизначенийперелік земель, котрі непідлягаютьпередачі вкомунальну таприватнувласність.Згіднозі ст. 84 ЗК України до земель державноївласності, котрі неможутьпередаватись уприватнувласність, належати: а)земліатомноїенергетики такосмічноїсистеми; б)землі поддержавнимизалізницями,об’єктами державноївласностіповітряного йтрубопровідного транспорту; в)землі оборони; р)землі подоб’єктамиприродно-заповідного фонду,історико-культурного таоздоровчогопризначення, щомаютьособливуекологічну,оздоровчу,наукову,естетичну таісторико-культурнуцінність,якщоінше не передбачене законом; ґ)землілісового фонду,крім земельніділяноклісового фондузагальноюплощею до 5гектарів,якщотакі ділянкизнаходяться ускладіугідьселянських,фермерських таіншихгосподарств (ст. 56 ЗК); буд)землі водного фонду,крімзамкненихприроднихводоймзагальноюплощею до 3гектарів (ст. 59 ЗК);є)земельні ділянки, котрівикористовуються для забезпеченнядіяльностіВерховної Заради України, Президента України,Кабінету міністрів України,іншихорганів державної влади, Національноїакадемії наук України,державнихгалузевихакадемій наук;є)земельні ділянки зонвідчуження табезумовного (>обов’язкового)відселення, щозазналирадіоактивногозабрудненнявнаслідокЧорнобильськоїкатастрофи.

>Протезазначеніземлі державноївласності неє такими, щовзагалі неможутьпередаватися укомунальну чиприватнувласність.Якщо напідставіприйнятихвідповідно до закону органами державноївиконавчої владирішеньцільовепризначення таких земельзміниться, то ми невиключаєтьсяможливістьпередачі таких земель увласністьтериторіальних громад чинавіть їхньогоприватизація.Наприклад,якщо наземельнійділянцізонивідчуження табезумовного (>обов’язкового)відселення, щозазналирадіоактивногозабрудненнявнаслідокЧорнобильськоїкатастрофи,рівень такогозабрудненнязнизиться до припустимого дляпроживання людейрівня, то таказемельнаділянкаможе бутиприватизована.

>Дещоіншийсуб’єктний складреалізації права державноївласності наводніоб’єктипередбаченийВодним кодексом України. Так, згідно із його ст. 6 води (>водніоб’єкти)євиключновласністю народу України йнадаються лише укористування. Народ Україниздійснює правовласності на води (>водніоб’єкти) черезВерховну Раду України,Верховну РадуАвтономноїРеспубліки Крім ймісцеві заради.Окреміповноваженнящодорозпорядження водами (>воднимиоб’єктами)можутьнадаватисявідповідним органам державноївиконавчої влади.

>Аналогічновирішене запитання просуб’єктний склад права державноївласності налісовіресурси уЛісовомукодексі України.Статтею 6 кодексу передбачене, щоусіліси в Українієвласністю держави.Відімені державилісамирозпоряджаєтьсяВерховна Рада України.Вонаделегуєвідповіднимрадам своїповноваженнящодорозпорядженнялісами,визначеніцим кодексом таіншими актамизаконодавства.

Таким чином, ззазначенихзаконодавчихактіввипливає, що державаздійснює своїфункції не через один, а ще через низкудержавнихорганів, котрі належати дозаконодавчої тавиконавчоїгілок влади, атакож доорганів місцевого самоврядування.Відповідно досистемиадміністративно-територіального улаштуюзазначеніорганиподіляються назагальнодержавні,обласні тарайонні.Враховуючиспецифікуприроднихресурсів якоб’єкта прававласності держави,якийхарактеризується «>розпорошеністю»,розташуванням нарізнихчастинах територї країни,жоден ізорганів державиоб’єктивно неможе бутимонопольнимсуб’єктом прававласності держави набудь-якийприродний ресурс.

>2.Суб’єкти правакомунальноївласності на грішну землю таіншіприродніресурси

 

 >Суб’єктами правакомунальноївласності на грішну землю таіншіприродніресурсиєтериторіальнігромадисіл, селищ та міст.Територіальна громада села, селища чимістаявляє собоюсукупністьжителіввідповідногонаселеного пункту.Згідно ізКонституцією України (ст. 140)місцеве самоврядуванняздійснюєтьсятериторіальноюгромадою якбезпосередньо (>наприклад, шляхомприйняттярішення насходціжителів села), то й черезоргани місцевого самоврядування:сільські,селищні,міські заради та їхньоговиконавчікомітети. Однакзаконодавчіакти, котріпередбачаютьперебуваннявідповіднихприроднихресурсів укомунальнійвласності (ЗК та Закон «Протваринний світло»), немістять нормщодоздійснення такогоповноваження, якрозпорядженняприродними ресурсамикомунальноївласностібезпосередньотериторіальноюгромадою.Здійсненняповноваженьсуб’єкта правакомунальноївласності назазначеніприродніресурсипокладене наоргани місцевого самоврядування —сільські,селищні таміські заради. Зарадиєсуб’єктами правакомунальноївласності навідповідніприродніресурси йздійснюютьрозпорядження ними шляхомвідчуження напідставіцивільно-правовихугод,передачі впостійнекористування таоренду.

>Найбільшповно запитання правакомунальноївласностіврегульовані у ЗК.Згіднозі ст. 83 ЗК укомунальнійвласностіперебуваютьусіземлі вмежахнаселенихпунктів,крім земельприватної та державноївласності, атакожземельні ділянки за їхнього межами, на якірозташованіоб’єктикомунальноївласності. Отже,земельні ділянки якоб’єкт правакомунальноївласностіможутьзнаходитись як умежах, то й за межаминаселенихпунктів.Суб’єктами правакомунальноївласності наземельні ділянки за межаминаселенихпунктівтакожєвідповіднісільські,селищні таміські заради.

Однак ЗК Українинадав правотериторіальним громадамсіл, селищ та містоб’єднувати надоговірних засідкахналежніїмземельні ділянкикомунальноївласності.Управліннязазначенимиземельнимиділянкамиздійснюютьрайонні чиобласні заради.Відповідносуб’єктами прававласності натакіземельні ділянкивиступатимутьрайонна чиобласна заради.

землікомунальноївласності якрізновид земельпублічної (>суспільної)власностієоб’єктомземельноїреформи. Цеозначає, щотакіземліпідлягаютьприватизації,тобтопередачі увласністьгромадян таюридичнихосіб у порядку,визначеному ЗК України. Однак кодексомвстановленийцілий ряд земелькомунальноївласності, котрі непідлягаютьприватизації.Згіднозі ст. 83 ЗК до таких земель належати: а)землізагальногокористуваннянаселенихпунктів (>майдани,вулиці,проїзди,шляхи,набережні,пляжі, парки,сквери,бульвари,кладовища,місцязнешкодження таутилізаціївідходів тощо); б)землі подзалізницями,автомобільними шляхами,об’єктамиповітряного йтрубопровідного транспорту; в)землі подоб’єктамиприродно-заповідного фонду,історико-культурного таоздоровчогопризначення, щомаютьособливуекологічну,оздоровчу,наукову,естетичну таісторико-культурнуцінність,якщоінше не передбачене законом; р)землілісового фонду,крімвипадків,визначенихцим кодексом; ґ)землі водного фонду,крімвипадків,визначенихцим кодексом; буд)земельні ділянки, котрівикористовуються для забезпеченнядіяльностіорганів місцевого самоврядування.Законодавчіакти, що набраличинності доприйняття довведення 1996-го р.Конституції України, непередбачаютьможливостіперебуванняприроднихресурсів укомунальнійвласності. В частности, перед тим належатиЛісовий таВоднийкодекси. Однакприйняті уже посленабуттячинностіОсновним Законом країниправовіакти ізпитаньрегулювання земельнівідносинпередбачаютьможливістьвиникнення правакомунальноївласності і назазначеніприродніресурси. Так, Закон України «Пророзмежування земель державної такомунальноївласності» (2004 р.)визначаєземлі державноївласності, котрі неможутьпередаватися вкомунальнувласність.Згіднозі ст. 6 закону прирозмежуванні земель державної такомунальноївласності неможутьпередаватися до земелькомунальноївласностітакіземлі, як:землі подоб’єктамиприродно-заповідного фонду таісторико-культурнимиоб’єктами, щомаютьнаціональне тазагальнодержавнезначення;землі подводнимиоб’єктамизагальнодержавногозначеннявідповідно в Україну, атакожземлі подбереговимисмугамиводнихшляхів,водоохоронних зон,прибережнихзахиснихсмуг, зон санітарноїохорониоб’єктів водного фондузагальнодержавногозначення за межаминаселенихпунктів;землілісового фонду за межаминаселенихпунктів. На своючергуозначає, щоякщотакіземлі державноївласностімають незагальнодержавне, амісцевезначення чи жперебувають умежахнаселенихпунктів, то смердотіможутьпередаватися із державної вкомунальнувласність.

>3.Суб’єкти праваприватноївласності на грішну землю таіншіприродніресурси

 

 >Суб’єктами праваприватноївласності на грішну землюєгромадяни таюридичні особини. Зазагальним правилом, громадянинможевизнаватисясуб’єктом прававласності на грішну землю таіншіприродніресурси,якщовінмаєцивільнуправоздатність.Поняттяцивільноїправоздатностіфізичної особинивизначенеЦивільним кодексом (ЦК) України.Згіднозі ст. 25 ЦКцивільноюправоздатністювизнаєтьсяздатність матірцивільні права таобов’язки. До таких прав йобов’язків належати й права таобов’язкивласниказемельної ділянки.Цивільнаправоздатністьфізичної особинивиникає у моментїїнародження. Отже, уже посленародженняфізична особаможе статівласникомземельної ділянки тощо.

Однакнаявність уфізичної особинилишеземельноїправоздатностідаєїйможливість статівласникомземельної ділянки «>пасивним» чином. Цеозначає, щофізична особаможе набути правовласності на грішну землю,наприклад, шляхомуспадкування. Однак така особа неможе статівласникомземельної ділянки напідставі договорукупівлі-продажу,оскількинабуття прававласності на грішну землю напідставікупівлі-продажупотребує скоєнняактивнихдій, котріохоплюютьсяцивільноюдієздатністю.Цивільноюдієздатністюфізичної особиниєїїздатністьсвоїмидіяминабувати для собіцивільних прав йсамостійно їхніздійснювати, атакожздатністьсвоїмидіямистворювати для собіцивільніобов’язки,самостійно їхньоговиконувати та нести відповідальність уразі їхньогоневиконання (ст. 30 ЦК України). Таким чином,цивільнудієздатністьмаєфізична особа, Якаусвідомлюєзначеннясвоїхдій таможекерувати ними.Лише занаявностіцивільноїдієздатностіфізична особаможе набути правовласності шляхомвласнихактивнихдій —укладення договорукупівлі-продажу,міни тощо.

Колистосуєтьсянабуття тареалізації прававласності на грішну землю, тотакі діїможевчинятифізична особа, Якамаєповнуцивільнудієздатність.Повнуцивільнудієздатністьмаєфізична особа, котрадосягла 18 років (>повноліття) чи вступив ушлюб (ст. 34 ЦК).

Земельний кодекс України заобсягомнаданих прав на грішну землюподіляєфізичнихосіб нагромадян України,іноземнихгромадян таосіб безгромадянства.Найбільшповнимобсягом правщодонабуттяземлі увласністьнаділенігромадяни України.Вониможуть матір увласностібудь-якіземлі, котрі Земельний кодекс Українидозволяєпередавати увласністьгромадян.Іноземнігромадяни та особини безгромадянства яксуб’єкти прававласності на грішну землю помиляюсянабувати увласністьземлісільськогосподарськогопризначення. землісільськогосподарськогопризначення,прийняті ними успадщину,протягом рокупідлягаютьвідчуженню. А із земельнесільськогосподарськогопризначенняіноземнігромадяни та особини безгромадянстваможутьнабуватилишеземлі, на якірозташованіоб’єктинерухомогомайна, що належатиїм направіприватноївласності (ст. 81 ЗК). Отже,іноземнігромадяни та особини безгромадянстваєсуб’єктами прававласностілише наземельні ділянки, на якірозташованабудівля,споруда чиіншанерухомість. До таких земель належатиземельні ділянки,призначені дляжитлового, дачного та гаражногобудівництва, атакожземліпромисловості, транспорту,зв’язку тощо.

>Юридичні особини яксуб’єкти праваприватноївласності на грішну землюмають правонабуватиземельні ділянки увласність дляздійсненнястатутноїдіяльності.Цивільний кодекс України (ст. 81)поділяєюридичнихосіб на двавиди:юридичні особинипублічного права таюридичні особини приватного права. Доюридичнихосібпублічного права належатиюридичні особини,створенірозпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу владиАвтономноїРеспубліки Крім чи органу місцевого самоврядування.Юридичними особами приватного прававважаютьсяюридичні особини,створенігромадянамита/абоюридичними особами приватного права.Суб’єктами праваприватноївласності на грішну землюєюридичні особини приватного права.Юридичні особинипублічного праваможутьволодітиземлею направіпостійногокористування таоренди.

>Крім цого,юридичні особини яксуб’єкти прававласності на грішну землюподіляються наюридичнихосіб України таіноземнихюридичнихосіб. Зазагальним правилом,юридичними особами Українивважаютьсяюридичні особини,створені (>зареєстровані) в Українівідповідно доїїзаконодавства. Однак із цого правилаєвинятки. ,Згіднозі ст. 117 господарського кодексу (ДК) України,якщозасновниками (>учасниками)створеної в Українівідповідно доїїзаконодавстваюридичної особиниєлишеіноземці (>іноземнігромадяни, особини безгромадянства,іноземніюридичні особини), то такаюридична особавважаєтьсяіноземною. Аспільні підприємства,засновані заучастюіноземнихюридичних йфізичнихосіб,можутьнабувати правовласності наземельні ділянкинесільськогосподарськогопризначення увипадках та в порядку,встановлених ЗК України дляіноземнихюридичнихосіб (ст. 82).

>Поділюридичнихосіб яксуб’єктів прававласності навітчизняні таіноземнімаєважливезначення.Юридичні особини Українимають правонабувати увласність усівиди земель, котріможутьзнаходитись уприватнійвласності,крім земельніділянок, котрінадаються длязадоволенняособистих потребгромадян. Доостанніх належати:земельні ділянки,призначені дляіндивідуальногожитлового, дачного й гаражногобудівництва таведенняособистогоселянськогогосподарства.


>Висновок

>Земельнаправосуб’єктністьіноземнихюридичнихосібєзначновужчою. Так, згіднозі ст. 82 ЗК Українинабуття ними увласність земельніділяноксільськогосподарськогопризначення недопускається, завиняткомвипадківотримання їхні успадщину. Однакземлісільськогосподарськогопризначення,отриманііноземнимиюридичними особами вспадщину,підлягаютьвідчуженнюпротягом одного року. Колистосується земельнесільськогосподарськогопризначення, тоіноземніюридичні особиниможутьнабувати правовласності натакіземлілише ізметоюздійсненняінвестиційноїдіяльності: а й умежахнаселенихпунктів уразіпридбанняоб’єктівнерухомогомайна та дляспорудженняоб’єктів,пов’язаних зздійсненнямпідприємницькоїдіяльності в Україні; б) за межаминаселенихпунктів уразіпридбанняоб’єктівнерухомогомайна.

Колистосуєтьсяможливостінабуття уприватнувласністьінших,крімземлі,природнихресурсів, то смердоті,по-перше,поки щоістотнообмеженічиннимизаконодавчими актами та,по-друге,тіснопов’язані ізнабуттям уприватнувласність земельніділянок, на якірозташованівідповідніприродніресурси. Так, згіднозі ст. 56 ЗКземлілісового фондуможутьперебувати вдержавній такомунальній, а й уприватнійвласності. Однакцією жстаттею передбачене, щогромадянам таюридичним особам зарішенняморганів місцевого самоврядування таорганіввиконавчої владиможуть безоплатно чи за платупередаватись увласністьзамкненіземельні ділянкилісового фондузагальноюплощею до 5гектарів,якщо смердотіперебувають ускладіугідьфермерських таіншихгосподарств.Крім того,громадяни йюридичні особинимають правонабувати увласністьземельні ділянкидеградованих ймалопродуктивнихугідь длязаліснення,тобто длявирощуваннялісу,якийперебуватиме уприватнійвласностізазначенихосіб. землі водного фондутакожможутьперебувати удержавній,комунальній таприватнійвласності. Однак, як передбачене ст. 59 ЗК,громадянам таюридичним особам зарішенняморганіввиконавчої влади чиорганів місцевого самоврядуванняможуть безоплатнопередаватись увласністьзамкненіприродніводоймизагальноюплощею до 3гектарів.


>Література

 

1.  >Баб’як Про. З,Біленчук П. Д., Чирва Ю. Про. >Екологічне право України:Навчальнийпосібник. - До.:Атіка, 2000.- 216 з.

2.  БалюкГ.І. >Екологічне право України.Конспектлекції у схемах (>Загальна йОсобливачастина):Навч.Посібник. – До.:ХрінкомІнтер, 2006. – 192 з.

3.  >Екологічне право.ОсобливачастинаПідручник. Длястудентівюридичнихвузів йфакультетів. Заредакцієюакадеміка АПрН України,В.І.Андрейцева. До.:Істина, 2001

4.  >Екологічне право України Заредакцієюпрофесорів У. До. Попова й А. П.Гетьмани.Харків, «Право». 2001

5.  >Екологічне право України. >Академічний курс:Підручник / Зазаг. ред. Ю. З.Шемшученка. — До.:ТОВ «>Видавництво «>Юридична думка», 2005. - 848 з

6.  Закон України “Проохоронунавколишньогосередовища”. – До., 1991.

7.  >СафрановТ.А. Екологічніосновиприродокористування:Навчальнийпосібник длястудентіввищихнавчальнихзакладів. -Львів: “>НовийСвіт-2000”, 2003. - 248 з.


Схожі реферати:

Навігація