Реферати українською » Экология » Сукцесійні процеси в екосистемах


Реферат Сукцесійні процеси в екосистемах

>МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

>УЖГОРОДСЬКИЙНАЦІОНАЛЬНИЙУНІВЕРСИТЕТ

>БІОЛОГІЧНИЙФАКУЛЬТЕТ

Кафедраентомології

>Реферат на задану тему:

>СУКЦЕСІЙНІПРОЦЕСИ У >ЕКОСИСТЕМАХ

 

>Підготував студент 5 курсу

>Крон АрпадАрпадович

Ужгород 2005


>ЗМІСТ

>Вступ

1.Сингенетичні іендогенетичнісукцесії

2.Екзогенетичні та гологенетичнісукцесії

3.Деградаційнісукцесії

4.Сукцесії влісовихбіоценозах

5. Концепціюклімаксу

6.Практичнідослідження вгалузісукцесійнихпроцесів

>Література


>ВСТУП

>Прийняторозрізнятитакізмінирослинності яксукцесії -тривалінезворотнізмінирослиннихугруповань тафлуктуації - порівнянокороткочаснізміни,викликаніметеорологічними тагідрологічнимивідмінамирізних років,особливостямижиттєвого циклудомінуючихвидіврослин чидієютварин нарослини, послеприпинення якіфітоценозповертається до стану,близького довихідного.

>Випадковізміни, чисукцесії (відгрецьк. >сукцесія —наступність). — >цепослідовнізміни однихугрупованьорганізмів (>біоценозів)іншими папевнійділянцісередовища. Уприроднихумовахформуваннястійкоїстадіїугрупованнязавершуєтьсяклімаксом.

>Н.М.Чернова йА.М.Билова (1981),виходячи ізроліавтотрофів йгетеротрофів урозвиткубіоценозів,виділяють дваосновнихтиписукцесій: 1) ізучастю як автотрофного, то йгетеротрофного населення; 2) ізучастюлишегетеротрофів. Длясукцесій іншого типухарактерніумови, коли ужестворені чистворюютьсязапасиорганіки (>багаті наорганікуводойми,бурти гною йкомпостів тощо).

>Співвідношеннячисельностівидів вугрупованнізмінюється вчасі тапросторі.Популяція видуможезайнятисвоємісце вугрупованні,якщо: а) даний видздатнийдосягтиданемісце; б)умовипевногомісцяйомупідходять; в)вінвитримуєконкуренцію йпоїдання йогоіншими видами. Таким чином,числовапослідовністьпояви йзникненняпопуляційвидів убіоценозіє результатомзміни умів,ресурсів йвпливівіншихвидів одного одного.

>В.М.Сукачоввиділивчотиривидисукцесій: 1)сингенетичні; 2)ендоекогенетичні; 3)екзогенетнчні; 4)гологенетичні.


1.СИНГЕНЕТИЧНІЙЕНДОЕКОГЕНЕТИЧНІСУКЦЕСІЇ

>Сингенетичнісукцесіївідзначаютьсяпроцесомзмінирослинами новихмісцезростань:кар'єрів,насипів,звалищ,пісків,свіжихрічковихзаносів. Томуголовну рольційсукцесіївідіграютьпідбір йвзаємодіярослин, котрі заселилицюнезайманутериторію, атакожгрунтово-кліматичніумови.Взаємодіявсьогоугруповання ізоточуючимсередовищемлишерозпочинається.Елементисередовища (>фітоклімат йґрунт)лишепочинаютьформуватися йперебувають узародковомустані.Якщоділянка, Яказаселяється,ранішепіддаваласявпливуякихосьугруповань, тоцесвідчить пропервиннусукцесію (>наприклад, привідступільодовика,застигліймагмі, недавносформованійпіщанійдюні).Ці >піонернісукцесії >щеназивають >автогенетичними.

>Якщорослинністьмісцевостічастково чиповністюзнищена, але ймає добророзвиненийґрунтовий кулю, вякомузалишаютьсянасіння чиспори,наступнузміну видового складуназивають >вторинноюсукиесією (березняки,вільшняки послепіонерноїрослинностікар'єру чигірськогозсуву).Цівториннісукцесії В.М.Сукачовназивав >ендоекогенетичними. >Вонивідбуваютьсяслідом засингенетичнимисукцесіями уже после того, якпіонернеугрупованнястворилопевнесередовище й внаступномуперіоді свогорозвиткузмінюються разом ізподальшимизмінамисередовища, котрієнаслідкамивласнежиттєдіяльності цогоугруповання (>збагачуєтьсявидовий склад,ускладнюєтьсяпросторова структура).

>Проходженнясингенетичної іендоекогенетнчноїсукцесії показано наприкладіспонтанноїклімаксовоїформації дуба уфранцузькомуСередземномор'ї:

Поле подкультурою

 >Переліг

>Brachiypodium >phoenicoides (>куцопіжка)

>Juniperus >virginiana (>ялівецьвіргінський)

>Сосняк із >Pinus >halepensis (соснаалепська)

>Дубняк із >Querсі>s >pubescens й >Q. >ilex (дубпухнастий й дубкам'яний)

>Дубняк,який завершившисукцесійннй ряд,слідназвати неклімаксом, а >дисклімаксом, >оскількивін,мабуть, не повторивши тогоклімаксу,який колисяіснував уціймісцевості.

2.ЕКЗОГЕНЕТИЧНІ ТА IV) >ГОЛОГЕНЕТИЧНІСУКЦЕСІЇ

 

>Екзогенетичнісукцесії >зумовлені причинами, котріперебувають за межамиданогоугруповання йзалежать відзовнішніхгеофізикохімічнпхфакторів. До нихВ.М.Сукачоввідноситьтакожзміни,зумовленідіяльністюлюдини (>пожежі,вирубки,випас,рекреаційнеперевантаження), атакожмасовепоширеннябудь-якихтварин (>комах,гризунів).

>Гологенетичнісукцесії >виникаютьвнаслідокзмінивсьогофізикогео-графічногосередовища чи його окремихчастин —атмосфери,літосфери,гідросфери. До такихсукцесійналежить змінуфітоценозів подвпливомглобальнихзмінклімату,висушення великихтериторійперезволожених земель, зміну русларічки йрозвитокновоїрічковоїдолини.

 

3. >ДЕГРАДАЦІЙНІСУКЦЕСІЇ

>Деякісукцесіївідбуваються припослідовномувикористаннірізнихвидівресурсів, котрірозкладаються.Такусукцесію >називаютьдеградаційиою. Це.наприклад,розкладсосновоїхвої,опадхвої,залежно від йоговіку,заселяютьрізніколоніїгрибів, а колисіро-чорніхвоїнкиутрамбовуються, аїхнітканинирозм'якшуються йстаютьнетривкими, подаліруйнуваннявнутрішніхтканинвиконуютьґрунтовікліщі.Приблизно після двох рокта, коли хвояспресовується йнабуваєякісно нового виду,руйнівну діяльністьзавершуютьчленистоногі.Приблизно черезсім роківхвоїнки в цьомушарістають структурноподібними доґрунту.

>Р.Дажоцей типсукцесій, котра незавершуєтьсякінцевимклімаксом,називає >деструктивним (>аналогічнодеградаційному). Тутспостерігається зміну умівсередовища,пов'язана ізбіотичними чинниками, вчому мипересвідчилися наприкладі зрозкладомсосновоїхвої.Подібний процесперебігає усінномунастої (мал.1)

>Розглянемокласифікаціюсукцесій,запропоновануМ.Д.Ярошенком (>I960,якийвиділяє: А —природнісукцесії (1 —послідовні, 2 —стійкі (>кліматогенні,ендогенні,біогенні); Б —антропогенні.

>Є.М.Лавренко (1940)поділявсукцесії навікові (>кліматогенні,едафогенні) йкоротко-часові (>пірогенні,кліматогенні,едафогенні,зоогенні,антропогенні).

>Сьогодні, коли ми маємосправу ізчисленнимиантропогеннимисукцесіями, їхніподіляють накультурні (>створення культурфітоценозів) йакультурні, чидеградаційні (мал.2).

Мал.1.Сукцесіїпростіших внастоїсіна.Змінакількостіособинзалежно відвіку культури, в днях: Поосі ординат —кількістьіндивідіврізнихвидів в див.

Рис.2.класифікаційна схемасукцесійбіогеоценотичного куліурбоекосистеми

 

4.СУКЦЕСІЇ УЛІСОВИХБІОЦЕНОЗАХ

>Дослідженнясукцесійлісовихбіоценозівмаєпрактичнезначення.Від їхньогоосмислення тавмінняпрогнозуватизалежитьпродуктивністьлісів. Ужиттілісу чинник годинивідіграєвелику роль, —зауважуєП.С.Погребняк (1968), — хоч й неочевидну длясторонньогоспостерігача.Темпизмін складулісунайчастішенастількиповільні, що їхні можнауявитилишескладним шляхомрізнобічнихдосліджень й задопомогою рядуабстракцій. При цьомунайважливішоюознакоюіснуваннязмінє зміну >головних >деревнихпорід. За масштабами годині налісіспостерігаютьсяпринаймні тритипизмін:

1. >Змінапорід якнаслідок онтогенезудеревостанів,тобторозвиток окремихпоколіньлісу,починаючи зсамосіву,підросту йзакінчуючистарими, щодосяглиприродноїспілості,деревостанами.

2. >Змінапорід якнаслідок >стихійного >втручаннялюдини таіншихзовнішніхфакторів ужиттілісу тапроцесувідновлення природного складу йструктурилісу.Ціпроцеситриваліші, ніжзгаданівище. –оскільки смердотіохоплюють внайкращомувипадкуодне, два чи трипоколіннядеревостанів.

3. >Змінапорід якнаслідоккрупномасштабнихподій типузмінклімату, котрівідбуваютьсяпротягомтривалихвідрізків години.

>КонцепціюзмінипорідстворивГ.Ф.Морозов,привівши в рухкатегорії, котріздавалисьранішенезмінними,розкриввнутрішнійзв'язокміжлісамирізного складу, показавши, що самі із нихєпохідними відінших.Г.Ф.Морозоврозкривлогікусукцесій йзмінупорід: смереки йсосни —березою йосикою, дуба —м'яколистяними породами,сосни — дубом,сосни й дуба —смерекою, дуба —супутніми породами (>грабом).

яквідомо,однією ізосновних причинзмінипорід под годину переходукоріннихдеревостанів упохіднівиступаєрізниця за темпами зростанню увисоту. Увипадкуодночасногопоселення й присумісномуростіцихпорідпануютьшвидкоростучі — береза іосика,пригнічуючи дуб,смереку, бук йялицю. Однакзгодомкорінніпороди, щозатримались урості, ">відвойовують"відведенеїмприродоюмісце йзаймаютьперший ярусбіоценозу.

>Оселившись под наметомсвітлолюбнихпорід із їхньогохарактерноюажурноюкроною,смерековийпідріст із годиноюзмикаєтьсязсередини (мал.2), щорізкозменшуєможливістьвідновленнянедовговічнихберези йосики. З годиною, колинастаєперіодїхньоїприродноїстиглості (50-60 років), смердотівипадають,утворюючиґрунт для смереки, Яказапанує навсій територїколишньоїгалявини.

Однак колисмерековікронипіднімутьсянастільки, щопочнутьпроникатикрізьлистяний намет, ">останній, —пишеП.С.Погребняк, —найденову ">зброю" дляборотьби ізсмерекою:листяніпородипочнутьобхльостуватисмерековікрони... І усе ж таки, Незважаючи наце, смерекапродовжуєрости й,нарешті,завдякизначнійтривалості зростанню увисотупереганяє березу йосику"

>Смеречняки, —відзначаєП.С.Погребняк, —господарібагатьохродючихмісцезростань улісовійзоні.Вони тут >корінні >насадження. Березняки іосичняки >похідні >насадження, котріз'явилися намісцікорінних, якце було б описановище. Однакнаявність їхні в всіхвипадкахсвідчить про ті, щотериторіяраніше належаласмереці. Березняки іосичнякиможутьз'явитися й намісцііншихкоріннихтипівнасаджень —сосняків,дібров,бучин,ялинників,модринників й т.д.

 

5. >КОНЦЕПЦІЯКЛІМАКСУ

КонцепціюклімаксуналежитьФредерікуКлементсу (1916),якийстверджував: вбудь-якійкліматичнійзонііснуєлише одиністиннийклімакс —кінцевийстабільний станрослинногоугруповання, щоперебуває врівновазі ізоточуючимсередовищем. До йоговиникненняведутьусісукцесіїнезалежно від того,почавсявін зпіщаноїдюни,перелогу чинавітьзаростаючого ставка, щопоступово переходити всуходільнеугруповання.Тенслі (1939) та йогооднодумцізаперечувалиКлементсу й говорили прополіклімакс,стверджуючи при цьому, щоклімакс наданійділянціможевизначатися одним чидекількома чинниками:кліматом,Ґрунтовимиумовами,топографією,пожежею тощо. Тому воднійкліматигчнійзоні, безсумніву,можеіснуватицілий рядспецифічнихтипівклімаксів (>наприклад,буковіпраліси,чорновільшняки Закарпаття), склад якієдоситьнезміннимпротягомтривалого години (>останніх двохстоліть).

>Рис. 3.Зміна видовогорізноманіття йчистоїпервинноїпродукції входісукцесії. Коли Веде довстановленняклімаксовогомішаноголісу зсосни та дуба: 1 —трав’янірослини, 2 —чагарники, 3 — сосна, 4 - луб.

>Появаклімаксовихбіоценозівпояснюєтьсяпередусімзміноюпануючихпопуляцій наосновіконкурентноївзаємодії, що приводити допоступовогоформуваннястійкішихугруповань, котрівідповідаютьіснуючимабіотичнимумовамсередовища, котрісклалися заісторичнийперіод.Такийланцюгбіоценозів, котрізмінюють один одного,називають >сукцесійним поруч, >кожнатимчасова ланкаякоюявляє собоюпевнустадіюформуваннякінцевогоклімаксовогоугруповання (>рнс.3).

>Які жетапи впроцесісукцесії проходитиекосистема доклімаксного стану? Ф.Клементс >визначивтакіфазисукцесії:

Фазаоголення –появанезаселеногопростору;

Фазаміграції –появаперших,піонерних форм життя;

Фазаецезису –заселенняживимиорганізмами живогопростору йпристосування їхнього доконкретних умівсередовищаіснування;

Фазазмагання –передбачаєконкуренцію ізвитісненнямдеякихпервиннихпоселенців;

Фазареакції –зворотнійвпливугруповання набіотоп йумовиіснування;

Фазастабілізації –останнястадіясукцесії, врезультатіякоїформуєтьсяклімакснийбіоценоз.

 

6. >ПРАКТИЧНІДОСЛІДЖЕННЯ УГАЛУЗІСУКЦЕСІЙНИХПРОЦЕСІВ

Черезтривалістьсукцесій одиндослідникможеспостерігати напевнійфіксованій територї лише їхніокреміфази,міжякимивін чихтосьіншийпізнішевіднаходитьпевнілогічніпослідовності. До цого годиниопубліковано лише описупочаткових фазсукцесій таспробипрогнозування їхніподальшого ходу.

>СпівробітниківІнститутубіологіїКомінаукового центру АН СРСР із м.Сиктивкар подкерівництвом А. І.Таскаєва у 1987 р. заклалипробнуплощу (ПП) длядослідження внійсукцесійнихзмін.Цю ПП було бзакладеногрупою. длядосліджень надзапущеноюсюдиекспериментальноюгрупоюмишоподібнихгризунів.Ділянказнаходилась 3 км назахід відЧАЕС.Булообгородженобетонними плитамиділянкубезлісої територїплощею 1 га (квадратзістороною 100 м, гуляйякогозорієнтовані по сторони світу).

 >Плитидвометровоїширинизакопували доглибини 1 м,отже, й надповерхнеюґрунтувиступаластіназаввишки 1 м. Набетоннустінувстановленосуцільнуметалевусіткузаввишки 2 м.Такаогорожа сталанездоланноюперешкодою длябагатьохтварин,завадилавипадковимгосподарськимдіям й т. п., що дозволилопроводитирадіологічні таіншіспостереження унайменшзмінюванихумовах.

Угеоморфологічномуплані ППзаймаєділянкувирівняноїцентральноїчастининадзаплавноїтераси р.Прип'ять.Мікрорельєфскладаютьвитягнутівиположенігриви тазамкнутізниження. Перепадівисоти насамій ПП неперевищують 1 м, але й іцевпливає нарослинний таґрунтовийпокрив.Найвищічастини ПП лежати нагривоподібномупідвищенні, якудоситьрізко переходити украйовучастинумезозниження,найнижчачастинаякогознаходиться за межами ПП.Бетоннастінаунеможливлюєстіканняопадів поповерхні донижчихчастинмезозниження.Утруднене йґрунтовестікання.

>Найвищий умікрорельєфіпівнічний кут ПП.Верхнійгумусований кулюдерново-підзолистогопіщаногоґрунту тутмаєтовщину 3 див.

Узахідномукуті ППгумусований кулюдерново-підзолистогоґрунтустановить 10-12 див, а ізглибини 15cмпомітніознакиоглеєння.Однорідністькольору татовщинагумусованого кулівказують на йогообробітоклопатою.

Схемарослинногопокриву напробнійплощі (>нумераціявиділів - втексті)

>Південна тацентральначастини ППєкрайовоючастиною замкнутогомезозниженнянадзаплавноїтераси,витягнутого усхідно-західному напрямі.Найнижча точка ППрозміщена уїїсхідномукуті.Прогумусованістьґрунтовогопрофілю тутстановить 40 див.Ґрунтдерновийглеюватийпилувато-піщаний. Узахідному напрямку,зізростаннямвідносноївисотиповерхні,товщинагумусованого куліпоступовозменшується й вцентрі ПП, де добропомітний краймезозниження, вонстановить 12 див.

>Ґрунтпівнічноїчастинимаєтипову дляніколи необроблюванихдерново-підзолистихґрунтівпрогумусованістьверхніх 3 див.

>Рослиннийпокрив ПП та йогозміни

>Сукцесійніпроцесипочинаються приствореннірегенераційнихніш длядіаспорвидів, котрідоставляються агентамипоширення -вітром, водою,тваринами.

З годиниспорудження су-цільноїогорожі на ППдіаспоримасово моглизаносити лишевітер та птахи.

На ППпровівспостереження 6серпня 1997 р. (>також описаноґрунтовіперетини доглибини 50 див), 20червня та 26серпня 1998 р., 2серпня 2002 р. та 18серпня 2004 р.

>Найбільшдиференційованимрослиннийпокрив був привідвіданні ПП 2 июля 2002 р.Основним чинникомдиференціаціїрослинногопокриву сталостояння води наповерхніґрунту увегетаційнийперіод 2001 року (>спостерігавтаке жявище й вчервні тасерпні 1998 р.).Підтопленнякореневих систембагатьохрослин,пристосованих до життя лише ваеробнихумовах,ставалосмертельним, йпротягом 1-2наступнихвегетаційнихсезонів (ЗС)межіекотопів з контрастнозмінюванимигідрологічнимиумовами добророзпізнавалися побадиллювідмерлихрослин. На територї ППзавдяки цьомувиділенітакіекотопи таугрупованнярослинності.

1 -найсвіжіша йнайнижча врельєфівимочка,площеюбіля 25-30 м2.Поверхняґрунтутемно-бура відзасохлихнитчастихводоростей.Проективнепокриттятравостану до приблизно 40-50 %.Домінуєзнітболотний (>Epilobiumpalustre).Єтакожгірчакпочечуйний (>Polygonumpersicaria) - 10 %,мітлицясобача (>Agrostiscanina), низка (>Bidenssp.),кореневищно-кущова осока (>Carexsp), осокапізня (>Carexserotina), осотгородній (>Cirsiumoleraceum),злинкаканадська (>Erigeron (>Conyza)canadensis),ситникичленистий (>Juncusatriculatus),бульбистий (>Juncusbulbosus тастиснутий (>Juncuscompressus),жовтецьвогнистий (>Ranunculusflammula), щавельгоробиний (>Rumexacetosella),фіалкасобача (>Violacanina),горошоквузьколистий (>Viciaangustifolia);

2 -загинула куртинакоренепаростковоїшипшинисобачої (>Rosacanina) йживийкущаґрусу (>Grossulariareclinata) наплощібіля 15 м2.

Унайнижчихчастинах ПП, намісцівимочок (ділянки 1 та 2 вописі 2002 р.) до 2004 р.з'явилисярослинивербипопелястої (>Salixcinerea) йкрушиниламкої,висотою до 0,8 м.Травостананалогічнийтравостану наоточуючомувиділі 3;

3 -зниженачастина ПП,біля 30-35 %загальноїплощі. У 1997 р. наділянці були лишедовгокореневищнікуничникназемний (>Calamagrostisepigeios) - до 70-80 % проективноговкриття,вербозіллязвичайне (>Lysimachiavulgaris) - 10 % й колисякультивовані малина (>Rubusidaeus),суницясадова (>Fragariaananasa) тапоодинокідеревцяяблунідомашньої (>Malusdomestica),кущіароніїчорноплідної (>Aroniamelanocarpa)

Привідвіданні 2 июля 2002 р.товстий кулю (3-5 див)полеглих йще нерозкладенихрослинутруднюваврозвитоктравостою у ВР, томупроективнепокриття йогодорівнювало 80-90 %.Більш-меншрівномірнорозміщені осокигостровидна (>Carexacutiformis) - 5 %, тапухирчаста (>Carexvesicaria) - 5%, ситникстиснутий - 10 %,вербозіллязвичайне - 10 %,куничниксіруватий (>Calamagrostiscanescens) - 10 %,гірчакзміїний (>Polygonumbistorta) - 10 %.Єтакожпоодинокіекземпляри такуртини,розподіленісередвищеперерахованих:мітлицясобача,куничникнепомічений (>Calamagrostisneglecta), осокигостра (>Carexacuta) та Гартмана (>Carexhartmanii (=З.buxbaumiiWahl. - [10]), осотгородній (>Cirsiumoleraceum),ехіноцистисшипуватий (>Echinocystislobata),знітболотний, крушиналамка (>Frangulaalnus),медова травашерстиста (>Holcuslanatus),нечуйвітерзонтичний (>Hieraciumumbellatum),підмаренникболотний (>Galiumpalustre),півникиболотні (>Irispseudacorus) тасибірські (>Irissibirica),м'ятапольова (>Menthaarvensis),перстачгусячий (>Potentillaanserina),чихавкахрящувата (>Ptarmicacartilaginea),паслінсолодко-гіркий (>Solanumdulcamara),веронікадовголиста (>Veronicalongifolia),горошоквузьколистий.Більшість ізперерахованихгігрофітівпоселилисявнаслідоквимокання тазагибелікуничника наземного у 1998 р.

Досерпня 2004 р.відновилосядомінування (понад 50 %участі)куничника наземного Утравостанізбереглисягігро- тагідрофіти, щовселилисявнаслідоквимокання: осокагостровидна - 5 %, осокапухирчаста - 5%, ситникстиснутий - 10 %,вербозіллязвичайне - 10 %,куничниксіруватий - 10 %,гірчакзміїний - 10 %.

Доперерахованихгігрофітіввселилисяплакуниверболистий (>Lythrumsalicaria) тапрутовидний (>Lythrumvirgatum),смовдьболотна (>Peucedanumpalustre),м'ятапольова.

4 - малинникМалинник,розростаючись,поглинувневелику куртинуожининесійської (>Rubusnessensis), Якаіснувала тутще 1997 р., йдосягнапівзасохлогокущаароніїчорноплідної.

6 -ділянкавздовжзахідноїстіни ПП,найвища урельєфі. Дотравостою ізучастюкуничника наземного - 35 %,мітлицітонкої - 30 %,вересузвичайного - 10 %,енотеридворічної (>Oenotherabiennis),полину Маршалла (>Artemisiamarschalliana),осотівпольового (>Cirsiumarvense) йгороднього,злинкиканадської,звіробоюзвичайного,агалик-травигірської (>Jasionemontana),мички (>біловусастиснутого -Nardusstricta),дивиниведмежої (>Verbascumthapsus),фіалкипольової (>Violaarvensis)вкрапленіпоодинокірослинисосни (>Pinussylvestris) - 5 %,березиповислої (>Betulapendula) - 5 %,осики - 5 %. Докущиківполину Маршаллаприуроченіземлянікуполимурашників родуLasius.

За роктаспостереженьз'являлисяновікущикивересу,розросталися й 2004-го р.займаютьбіля 20-30 %поверхні 5 -коренепаростковийосичник (>Populustremula) ізнерівномірнимрозміщеннямдерев призагальнійгустоті 4000екз/га йвисоті до 8 м напідвищенійчастині ПП. Упідліскукущікрушиниламкої,вербирозмаринолистої (>Salixrosmarinifolia).Травостій ізпроективнимвкриттям 70-80 % йучастювидів:куничникназемний - 70 %, вересзвичайний (>Callunavulgaris) - 15 %,безщитникжіночий (>Athyriumfilix-femina),мітлиця тонка (>Agrostistenuis),хамерій (>іван-чай)вузьколистий (>Chamerionangustifolium), ситникрозлогий (>Juncuseffusus),жабрійладанний (>Galeopsisladanum),звіробійзвичайний (>Hypericumperforatum),вербозіллязвичайне,віскаріязвичайна (>Viscariavulgaris).Мурашник родуFormica звключеннямрослиннихрешток вземляний куполгнізда.

7 -залишкинасаджень ізсливи (>Prunusdomestica),вишні (>Cerasusvulgaris) (>частинапагоніввсохла),смородиничорної (>Ribesnigrum),порічокзапашних (>Ribesodoratum -ознакикоренепаростковогорозмноження).Зберігся йдекоративнийтрав'янистий вид -куртинкалілійникажовтого (>Hemerocallisfulva)

8 -осичник,подібний до ділянки 5;

9 -загиблий березняк.Травостій зпроективнимвкриттям 100 %утворюютькуничникназемний - 80 %, ситникстиснутий - 10 %,вербозіллязвичайне - 5 %, осокапухирчаста - 5 %, атакожмолініяголуба (>Moliniacaerulea). Наділянціслідижиттєдіяльностітварин:полівки -погризи ситникастиснутого таенотеридворічної (>засохлі розеткилистків -отже,поїдаликоренівзимку) таптахів -розритімурашники зземляними банямигнізд.

>Висновки: УЗагородціспостерігаютьсятиповірезерватогеннісукцесіїрослинногопокриву.Продовжуєтьсязамінаантропогеннозумовленихтрав'янихтипіврослинності (>лучного йперелогового) назональнийлісовий. Унайбіднішихедафотопахвселяється сосназвичайна, усередньобагатихедафотопах - береза зависла тапухнаста, а й унайбагатших -осика тавільха клейкий.Запасинадземноїорганічноїмаси, до тогочислі йпідстилки,залежать відзмінипогодних тагідрологічнихпоказників,коливаючисьпротягом року та із року врік у 2-5разів.Найбільші їхньогозапаси танайбільшазабрудненістьрадіонуклідамивстановлена умісцяхнайстабільнішогозволоження (>зниження,улоговини).


>ЛІТЕРАТУРА

1. Балашов Л.,Гайченко У.,Крижанівський У., Францевич Л.Вторинніекологічнізміни наевакуйованихтериторіях //Ойкумена. - 1992. - № 2. - З. 31-43.

2.Бигон М.,Харпер Дж., Таунсенд До. Екологія.Особи, популяції і співтовариства. - М.: Світ, 1989. ->T.I-2

3.Давидчук В.С., Петров М. Ф., СорокінаЛ.С. Модель спонтанного відновлення ландшафтів зони відселення Чорнобильській АЕС разі мінімального антропогенного впливу //Чернобиль-90. Доповіді 2-го Всесоюзного науково-технічного наради за підсумками ліквідацію наслідків аварії на Чорнобильською АЕС. Чорнобиль, 1990. У шести томах / Під ред. Сеніна Є. У. - М., 1992. - Т. 6, год. 1. - З. 91-105.

4.Дідух Я.,Андрієнко Т.,Каркуцієв Р., Плюта П., Прядко Про.,Сипайлова Л.Формуваннярослинногопокриву взонівідчуженняЧорнобильської АЕС //Ойкумена. - 1993. - № 2. - З. 13-22.

5.Кучерявий В.П.Екологія. - Львів: Світ, 2000. -452с.

6. Ландшафти Чорнобильської зони та його оцінка в умовах міграції радіонуклідів /Давидчук У. З., ЗаруднаР.Ф.,Михели С.В., Петров М. Ф., СорокінаЛ.Ю., Ткаченко О.Н. (Під ред.Маринича А.М.). - До.: наук. думка, 1994. - 112 з.

7. ЛевінаР.Е. Способи поширення плодів і насіння. - М.: Вид-во МДУ, 1957. - 358 з.

8.Одум Ю. Екологія. -М.: Світ,1986.-Т. 1-2.

9.Пианка 3.Эволюционная екологія- М.: Світ, 1981. –326с.

10.Работнов Т. А.Фитоценология. - М.: 1978. - 384 з.


Схожі реферати:

Навігація