Реферати українською » Экология » Сутність екологізації розвітку продуктивних сил України


Реферат Сутність екологізації розвітку продуктивних сил України

Страница 1 из 2 | Следующая страница

План:

 

>Вступ

1.Сутністьекологізаціїрозвиткупродуктивних сил України

2.Екологічна точкаоприекологізаціїсуспільноговиробництва

3.Природоресурснийпотенціалпродуктивних сил України:надрокористування,водоспоживання тавикористанняповітряногобасейну

4.Проблемиекологізаціїелектроенергетики України

5.Перспективиекологізаційногопроцесурозвиткупродуктивних сил України

>Висновки

>Література


>Вступ

 

>Дослідженнявзаємозв’язкуекономічногорозвитку йекологічної безпекиєнадзвичайноактуальнимпротягомбагатьох років,оскількидедалінаростаючеантропогенненавантаження набіосферузумовлюєрізкезагостренняекологічноїситуації в глобальномумасштабі танаближає сус-пільство докритичноїмежі у йоговідносинах ізприродою [4.63]. Нарізнихщабляхприродно-історичногорозвитку людинамаєрізний статус увідношенні дооточуючоїдійсності.Спочаткуїї діяльністьперебувала упрямійзалежності від природногосередовища.Прагнучи максимальнозадовольнитивласніфізіологічніпотреби, людина нещадновикористовувала природу. Позаувагоюзалишалисянаслідкиекологічногорозвитку увиглядірізноманітнихзабруднень,деградаціїнавколишньогосередовища йресурсів. Невивчавсязворотнійвпливміжекологічноюдеградацією йекономічнимрозвитком, станомтрудовихресурсів,якістю життя населення.Інакшекажучи,людстводотримувалоськонцепціїфронтальноїекономіки, умежахякоїекономічна системарозглядається ізнеобмеженимитериторіями й ресурсами, щоєпритаманнимекстенсивному типусуспільноговідтворення.

Зрозвиткомцивілізаціїзростання потребвимагалотехнологійдедалідосконаліших із точкизорумаксимілізаціїприбутку длянарощування благ.Проте запитаннявласної безпеки та безпекинавколишньогосередовищаставилися надругий план.

Зрозвиткомпродуктивних силзростає йантропогеннийвплив нанавколишнєсередовище.Йогонаслідки сталивідчутними врегіональномуаспекті, а й у глобальному.Відповідно сус-пільство переходити на другусходинкуієрархії – “>екологічної тасоціальної безпеки йвпевненостісуспільства вмайбутньому”.Йогозанепокоїлипроблемибезпечногоіснування устворених нимумовах.Саме на цьомуетапівиникаютьтеорії, щоставлять за міткувирішеннядилеми - чинарощуватисоціально-економічнийпотенціал, чизупинитися надосягнутому [4. ст. 65-66].

>Сучасне життябагатьохрегіонів України вперше іде уумовахекологічнихпроцесів, котрівикликанідіяльністюлюдськогосуспільства йдедалічастішепроявляються із негативного боці. Несприятлива длярозвитку країни обстановка, щосклалася в цьомузв’язку,являє собою одну ізкардинальних проблем, котрарік урікстаєдедаліактуальнішою,вимагає широкомасштабноговирішення.Залежно від тогонаскільки населення,виробничі,владні таадміністративніструктури всіхрівнівусвідомлюютьгостротуіснуючогосередовища,складністьсупутніхситуацій йзгубністьнаслідків відповільності чи лишечастковорозв’язанняцієїпроблеми,їїактуальністьпідвищується [13 ст.4].

>Прогнозування перспектив угалузіекології невселяєреальнихнадій нараціональнеприродокористування,дійовуохоронурослинних йтвариннихорганізмів для забезпеченняохоронисередовищапроживання,гармонійногорозвиткувсього живого на землі,примноженняпотенціальнихможливостей дляїї безпроблемногопроцвітання.

>Нинілюдствоперетинаєневідомийрубіжтретьоготисячоліття, щообіцяє статівизначною (й не лишечасоплинною)віхою в йогоіснуванні тарозвитку. Неуникнутисоціальних,економічних,моральних йестетичнихзмін.Гострота проблем, котрінеможливорозв’язатиколишніми методами,вимагаєглибокоїперебудови усвідомості тасвітосприйманні,причому як віндивідуальних, то й всуспільних. Цестосується всіхсторіннашого життя, і впершучергу –системи “>економіка-екологія” [2 ст. 67].

Зогляду наце підприємстваповиннірозвивати абсолютноновийспосібмислення. Умайбутньому не виннетраплятися так,щоб задопомогоюнедосконалогозаконодавстващодоохоронинавколишньогосередовища як натеоретичному, то й на практичномурівнях, чикількохприродоохороннихзаходівці підприємства моглиприховати шкоду,заподіяну нимиприроді.Самепошук новихшляхів довирішення проблемекологічного характерупримусив менезвернутися до тими “>Екологізаціярозвиткупродуктивних сил України” ізметоюкращогонауковогодосвіду у сферісистеми “>економіка-екологія”.

>Науковцібагатьохкраїн (й до тогочислі - України)приділяютьзначнуувагуактуальним проблемамекономікинавколишнього природногосередовища як нетеоретичному, то й на практичномурівнях.Проблемизапровадженняпринципівекологічногорозвитку,становленняринковихекономічнихінструментівекологічногоуправління тареалізаціїекологічногорозвитку,становленняринковихекономічнихінструментівекологічногоуправління тареалізаціїекологічного менеджменту в Україні було бвисвітленопровіднимивітчизнянимифахівцями вгалузіекономікиприродокористування. Так, У.Трегобчук й Про. Великийрізнобічнообґрунтовуютьнеобхідністьзапровадженняеколого-економічноїмоделіринкових реформ в Україні,підкреслюючивигоди длякомпаній, котрітурбуються проохоронунавколишньогосередовища, тавизначаючивтрати убізнесі черезнедотриманняекономічнихвимог. З.Харичков й Т.Галушінадаютьвизначенняпоняттю “>екологічний менеджмент” якдисциплінарної науки, щорозробляєоптимальніваріантиконкурентоспроможнихуправлінськихрішеньщодоприродоохоронноїдіяльності.Заслуговують наувагупідходи дозастосуванняадміністративних йекономічнихметодіврегулюванняраціональноговикористання таохорониприроднихресурсів,подані І.Карагодовим [2ст.67].


1.Сутністьекологізаціїрозвиткупродуктивних сил України

>Продуктивнісили –фактори, котрізабезпечуютьперетворенняприродивідповідно до потреблюдини,створюютьматеріальні тадуховні блага йвизначаютьзростанняпродуктивностісуспільної роботи.

>Продуктивнісили –найважливішийелементекономічноїсистеми,їїматеріально-речовийносій. Разом зтехніко-економічнимивідносинами (>спеціалізаціякооперуваннявиробництва, йогоконцентрація таін.) смердотіформуютьтехнологічнийспосібвиробництва [1 ст.116].

>Продуктивнісиливнутрішньопоєднують усобідівлініїрозвитку,функціонування їхньоговизначаєтьсядвоїстим характером законів. Мовайде перед всім про систему законів, щорозкриваютьоб’єктивнулогікурозвиткутехніки йтехнології, чиінакшекажучи –технологічного способувиробництва, щостановитьчастинулогікиприродноїматерії. Цеекономічнізакони, щорегулюютьвнутрішнюорганізаціюпродуктивних сил,їхнєфункціонування яксоціальногоорганізму.Діюцих законів можназрозуміти наосновіаналізуспецифікипроцесу роботи,якийводночасєвзаємодієюміжлюдиною таприродою, йвідносинамиміж людьми впроцесі і із приводувиробництва.

Людиною таїї роботиналежитьцентральнемісце упродуктивних силах не лише якнайактивнішому чиннику, а йджерелуіншихфакторів, щовходять вїхню структуруматеріально-речовихелементів [5 ст. 56]. Отже,продуктивнісилиє чинниками, котрізабезпечуютьперетворенняречовинприродивідповідно людям,створюютьматеріальні йдуховні блага йвизначаютьзростанняпродуктивностісуспільної роботи.

>Рівеньрозвиткупродуктивних силхарактеризуютьсяякістюробочоїсили,технічноюозброєністю,ступенемоволодіння силамиприроди,рівнемрозвитку науки таіншихелементівсистеми.Під характером їхнірозвиткурозуміютьпередусімспосіб,яким людивживають своїпродуктивнісили. Вочевидь, щоневеликі зарозмірами,простізасоби роботиможутьзастосовуватись людьмирозрізнено,індивідуально.Потімвиникаютьтакізнаряддя роботи, котріможуть бутивикористанілишегрупою увзаємнійпідтримці один одного. Інарештіпродуктивнісилидосягають такерівня, коли їхніуживанняможливелише привзаємодіїсотень йнавітьтисячробочих рук. Такрозширюютьсямежісукупногоробітника, у складякого належатизайняті у сферіматеріального йнематеріальноговиробництва.Продуктивнісили, як йвиробництво,розривають таким чиномсвійсуспільний характер. Ос-кількипродуктивнісиливиражаютьставленнялюдини доприроди,географічногосередовища, іншим – досистемисуспільних,насампередекологічнихвідносин, ускладі яківиділятитехніко-економічні тасоціально-економічні (>тобтовиробничі)відносини.Техніко-економічніпоказникивизначаютьсярівнемприбуткутехніки,вдосконалення паралельно із неюіншимиелементамипродуктивних сил.Виробничівідносиниєсуспільноюформоюрозвиткупродуктивних сил упроцесівиробництва,обміну,розподілу таспоживанняматеріальних благ тапослуг.

>Продуктивнісиливиражаютьтакожставленнялюдини доприроди; процес роботиспільний для всіхсуспільнихспособіввиробництва.Узагальнюючимпоказникомє стантехнологічного способувиробництва, щобазується наавторизованій роботи, йзамінатехнологічнихспособіввиробництва [12 ст. 22].

>Екологізація –це процеспослідовноговпровадженняновоїтехніки йтехнології, нових форморганізаціївиробництва,виконанняуправлінськихрішень, котрідаютьзмогу підвищитиефективністьвикористанняприроднихресурсів ізодночаснимзбереженням природногосередовища та йогополіпшення нарізнихрівнях [1 ст. 116].


2.Екологічна точкаоприекологізаціїсуспільноговиробництва

>Еколого-економічніосновиприродокористування –організаційніформи,методи ймеханізми комплексного антропогенноговпливу наприродніекосистеми ізметоюпідвищенняпродуктивність земельвнаслідоквикористанняважелівдиференційноїренти правовогорегулювання.

>Недостатньонауковоосмисленні таекологічнонеобґрунтованімасштабиексплуатаціїприроднихресурсів,недосконаліпромислові,гідромеліоративні ісільськогосподарськітехнологіїпризвели дорізкогозабрудненняповерхневих вод йгрунтів,атмосфери,обміління йвисиханнярічок,втратипотенційноїпродуктивностіприроднихекосистем,перенасиченняпродуктивностіприроднихекосистем,перенасиченнярослинної татваринноїпродукціїнітратами,радіонуклідами,важкимиметалами тощо.Масштабиможливихекологічних катастроф та їхньогонаслідкиважкопередбачити.Провідними векономіцібудь-якогорегіону Україниєгалузі,тіснопов’язані ізвикористаннямприродноїсировинилісів,полів,воднихбасейнів,виробничіпроцеси, котрісупроводжуютьсявідчутнимиантропогеннимивпливами.Несприятливіприродно-антропогенніпроцесизначноускладниливиробничу діяльністьлюдини у сферілісового тасільськогогосподарства,будівельно-інженернихробіт.

>Природоохоронна діяльністьзначноскорочуєвихідготовоїпродукції,призводить дозростаннясобівартості тазниженняпродуктивності роботи. Томузамістьусталеноїдесятиліттямекономічноїефективностінеобхідновраховуватипринциписоціально-еколого-економічноїефективності, котра слова фундатораекологічноїекономіки Р.Дейлі,єствореноюлюдиноюекономікою, що “умурована” вприродну системубіосфери йповністю віднеїзалежить.Кількадесятилітьмасштабигосподарськоїдіяльності в Україні порівняно із масштабамиглобальноїекосистеми булинезначними, що давалопідставу невраховувати йпринципи векономічнійдіяльності,хочанеобхідністьекологізаціївиробництвапостала в60-ті рокта. Метееколого-економічногопідходу як новогонауковогонапряму –узгодженняекологічних (>зорієнтованих назбереженняцілісностікоріннихприроднихекосистем) таекономічноспрямованих наспіввимірвитрат роботипринципіврозвиткусистеми “>природа-виробництво”.

>Екологізаціювиробництварозглядають у двохнапрямах:

1)впровадженняумовночистихтехнологій (>поряд ізосновнимвиробництвомстворюютьсяспеціальніочисніспоруди длязнешкодженнявідходів та їхніпереробки), щодаєзмогузначнозбільшитивиробництвоосновноїпродукції;

2) малоліквіднітехнологічніпроцеси (>відходизавчасновключають у Єдинийвиробничийланцюгпослідовного їхнівикористання) [1 ст. 117-118].

>Традиційними “атрибутами “екологізаціїсуспільноговиробництваприйнятовважатиочисніспоруди,маловідходнітехнології, установки ізпереробкивідходів тощо. Малохтосумнівається до того, щонайсправедливішим принципомформуванняеколого-економічнихстимулівмає бути “>забруднювач платити”,найефективнішоюформою йогореалізаціїєплатежі зазабрудненнясередовища чивикористанняприроднихресурсів. Тім годиноютакийпогляд наречієознакоюсвоєрідногоатавістичногопережитку подвпливомякого всещеперебуває наше сус-пільство.

>Безумовно,названікомпонентиєдужеважливимискладовимимеханізмуекологізації. Однак смердоті далеко ще невичерпують його.Більше того – надньомувирішальнимиланками.

Уіндустріальномутехнократичномусуспільстві, якудосягло апогею вумовахкоманднихекономік,центральноюланкоюсуспільного життя буввиробнича сфера.Саме вонвизначалаполітичні,економічні тасоціальніпроцеси.Саме дляобслуговування цогопрацювала людина,найчастішезабуваючи, що втріаді “>організм –особистість –робоча сила”останній компонент такимає бутидопоміжним.Навітьмотиваціядіяльностібазувалася не так наперший двох компонентах –фізіологічнихпотребах чисоціальнихінтересах, але йадресувалася до “>трудолюдини” – доїїтрудовихподвигів,виробничихуспіхів тощо – часто на шкодуїїздоров’ю, духовномурозвитку,особистісномущастю.

>Перехіднашої країни доринковихвідносинзмушує у новійпереглянути проблемуекологізаціїсуспільноговиробництва,проаналізувати всю йогоскладність йрізноманітністьзв’язківповного циклувиробництва йсуспільногоспоживання. Уринкових системахпотреби людейєголовноюрушійною силою йсуспільногорозвиткувзагалі йвиробництвазокрема. У так званомупотязі ізназвою “>попит-пропозиція”самепопитє тіммогутнім мотивом,якийтягне за собоюдовгийланцюгпропозицій.

>Звичайно, “>економічний потяг”відрізняєтьсянасампередсильнимизворотнимиреакціями “>вагонів-пропозицій” на “тягупопиту”. Однак уціломуобидвімоделіхарактеризуютьсязовнішньоюподібністю:наприклад, пригальмуваннівагониможутьпідштовхувати локомотив, пришвидкомурозгоні смердоті,навпаки,починаютьпробуксовувати (>виробники невстигаютьнасичуватиажіотажнийпопит), йзвичайно,вагонипостійно “>перестукуються”,взаємодіюміж собою. Аголовневизначальноюрисоюнезміннозалишаєтьсяпровідна рольлокомотива-попиту.

>Розуміння того, щоспоживачєголовнимвинуватцемдрами подназвою “>екологічна кризу”почалоформуватися заЗаході в60-ті рокта.Тоді наЗаходівпершеспалахнулинауковідискусії на задану тему:хто передплачуватиекологічну шкоду –забруднювач чиспоживач.

У нашій стране за годинукипілигарячісуперечкиміж “>фізиками” й “>ліриками”.Першівіддавалиперевагупрозі життя,другі -поезії. Коли ж додругорядної тими –природокористування, то ізвиходом наекранифільму “У озера” запитаннянадовго було бзнято із порядкуденного.Екологічнонесвідомий директорпромислового підприємстваусвідомивнеобхідністьбудівництваочисних на радіополегшеннягромадськості. Про зазагибельсотень озер йморів,навіть такихгігантських, якЛадога,Біле море,Арал, Байкал, Азов –країнадізнається через 20-30 років [11 ст. 64-65].

>Ланцюжокпослідовнихпроцесівруйнуванняприроди,подовжуючись, Веде доспоживача.Аналізуючи уявленьвиробничийспоживчий цикл,неважкодійти довисновку, що дозниженняекологічноготискуможепризвестивідмова відсповивачанайбільшшкідливихвидівпродукції,замінапервиннихприроднихресурсівутилізованими ізвідходів,підвищенняефективностівиробництва йнарештізагальнезменшенняматеріально-енергетичногообсягуспоживаннятоварів.Перелічуючи напрямиекологізаціїспоживаннянеобхіднозазначитикількаобставин.По-перше,зниженняматеріально-енергетичногообсягуспоживання не винне нестизниженняякостіобслуговуванняжиттєвих потреблюдини. Уіншомуразіможевиникнутипрогнозованийкомпенсаційнийпотіквиробів йпослуг для забезпечення “>проривів” успоживчих стандартах.Виробництвоцихтоварівможезвестинанівецьочікуваніекологічніуспіхи.

>По-друге, відспоживанняекологічнонедосконалихтоварівпродукціяможекомпенсуватисязбільшеннямспоживанняекологічнихтоварів таким чином,щобзагальнийобсягвиробництвапослуг,отже й їхнівиробництво, незменшувалося. Ценадзвичайноважливо,оскількивиробництвозалишаєтьсяєдинимджереломперебування усучасному світі.Навітьнезначне йогозниження черезчисленнізв’язкиможепризвести довідчутнихсоціально-економічнихнаслідків,серед які –зниженняжиттєвогорівня населення,зростаннябезробіття таін.крім тогозменшеннявиробництванаціонального прибуткуможеослабитинауково-технічнийпотенціал, що вкінцевомупідсумку,можепризвести допогіршенняможливостейрозв’язанняекологічних проблем. Таким чином,відтворенняпопиту наекологічнітовари (>вироби тапослуги)єважливоюланкоюекологізаціїекономіки [11 ст. 67].

>Сьогодні малохтосумнівається до того, щонасущнимипотребамилюдиниєдихати незадимленимповітрям, чиста вода дляпиття,незабрудненіпродуктихарчування. Колі людинавідчуває, що потребапереселитися ізпромисловоїзони,купити додомуводоочисну систему, щобажановідмовитися віддешевихпродуктів, котріможутьміститиконсерванти чизалишкипестицидів, - миможемо говорити провиникненняінтересів дотоварівекологічноїспрямованості. Ілише коли людиз’являютьсякошти,щобреалізувати своїінтереси,виникаєпопит навідповідніекологічнітовари чипослуги. Цеможевідбутися лише за двох умів: чи людистанутьбагатшими, вониз’являтьсядодатковікошти, чи смердотівідмовляться відчастиниінших потреб накористьекологічних. Зметоюекологізаціїсуспільствамають бутипередбачені іреалізованіїїпередумови.

>Розвитоксферивиробництваекологічнихтоварів тапослугнадзвичайноважливі не лише ізекологічнихміркувань.Екологізація підприємствасприяєпосиленнюекологічногопотенціалу йрозв’язаннясоціальнихзавдань. У ФРН начасткуекологічнихтоварів тапослугприпадаєблизько 60-70%експортнихпродажів. Читреба говорити пророзвитокекологічного підприємства в Україні?Країна, щомаєколосальний науковий,інтелектуальний татехнічнийпотенціал й котраще ідосізаймає врядігалузейвиробництваочисногообладнання,моніторингових системмайжемонопольне становищесередкраїн СНР, могла б зарахунокактивної політики, зарахуноквиробництва й продажекологічнихтоварів тапослугрозв’язатизначнучастинуекономічних проблем,оживитивиробництво,зупинитизростаннявиробництва.

>Незважаючи назначнукількістьзгаданихекономічнихкатегорійхарактеризуютьрізністоронивиробничо-споживчого циклу,існуєзагальний їм чинник, щопов’язуєрозрізненніекономічніпроцеси.Цимєдиним чинникомє людина.Говорячи, проекологізаціюпопиту,пропозиції,торгівлі,комунікацій тощо, минасамперед, маємо наувазіекологізаціювідносинміж людьми,говорячи проекологізаціювиробництва йспоживання, мирозуміємо, що вонаможе бутиреалізована лишеконкретними людьми, їхньогопрацею,знаннями,навиками,бажаннями.

Узарубіжнихпублікаціях вужитокувійшовтермін “>екологізація людей”. Цепоняття врозширеномузначенні, очевидномаєвключатидеякіголовнімоменти.По-перше,відтвореннямотивів,спрямованих наактивневідтвореннятворчого,інтелектуального татехнічногопотенціалу людей,якийзабезпечив біможливістьдосягненняцілейеклогізації.Першеспрямоване настимулюваннябажання людейекологізувати життя. Це, на свійчергу,зачіпаємотивацію,адекватноїповедінкиспоживачів йствореннясвоєрідногопреса длявиробництвакомунікаційних сфер, щовикликає вонибажання наекологічноорієнтованізміни.

>Екологізаціявиконавчогопотенціалу людейпов’язана ізформуваннямнавиків,життєвих установокконкретних людей,причому якможливихвиробників, то йспоживачівпродукції. Цепотребуєствореннясистемивиховних.Інформаційних йосвітніхпрограм тазаходів.

>Щобпровадитибажання людейвиробляти йспоживатиекологічносприятливупродукцію,існують десяткиорганізаційних йосвітніхпрограм. В частности,розумнепоєднаннякредитних,податкових йціновихмеханізмівможезробитивипускекологічноїпродукції, порівняно ізїї “>брудними” альтернативами,соціальним йекономічновигідним заходом задлявиробництва, але й і дляспоживачів. “>Чисте”виявляється недорожчим, адешевшим “>брудного”. Це – дляокремогоспоживача, але й вкінцевомупідсумку сус-пільство зачистесередовищезмушенезаплатити понад. Часто –грошима,іноді – комфортом, урядівипадків –витраченим годиною.

якзмусити людей не лишезахотіти, але й ізумітианалізуватиекологічнумрію прочистеповітря,прозору воду.Тількибажання людей,поєднане ізїхнімивміннями,зможерозв’язати заподіянняекологізаціїсуспільства [11 ст. 69].

3.Природоресурснийпотенціалпродуктивних сил України:надрокористування,водоспоживання тавикористанняповітряногобасейну

Україна –високорозвинутаіндустріально-аграрна держава ізпотужним комплексомгалузейважкої талегкоїпромисловості, ізрозвинутимсільськимгосподарством.Основнимипромисловимигалузямиєгірничо-добувна,паливна,металургійна,хімічна йнафтохімічна,машинобудівна,електроенергетична йхарчова.Базуються смердоті навласнихбагатихмінералах йсільськогосподарських ресурсах.Основними із нихєкам’яневугілляДонбасу йЛьвівсько-Волинськогокам’яновугільнихбасейнів,залізна рудаКриворізького йКерченськогобасейнів,Кременчуцького йБєлозерськогозалізно-руднихбасейнів,сіркаРоздольського йЯворівськогородовищ,нафтаПрикарпатського йДніпрово-Донецькогорайонів. На Українівидобуваютьтакожтитанові,уранові,ртутні та горючий газ,кам’яну йкухоннусіль, торф та багатоіншихкориснихкопалин.Всього в Українірозробляється 8 тис.родовищрізнихкориснихкопалин. Наповерхніземлінагромаджено более як 12 млрд. тоннвідходів, подякимизайнятомайже 12 тис. гародючих земель. Присучаснихвидобуткахкориснихкопалин уже через 15-20 роківповерхневінагромадженнясягатимуть 20-25 млрд. тонн, для якітребавідвестище 15 тис. гародючих земель.Після шахтноговидобуваннякориснихкопалинзалишаютьсявеликіпідземніпустоти,внаслідок чого назначних теренахвідбуваютьсяосідання земель, котріпотімстаютьнепридатними длявиробництва. Там, демінеральнасировинавидобуваєтьсявідкритим способом,постійнопостаєплощапорушених земель, що ужедосягла 200 тис. га, із них 58 тис. га – давновідпрацьовані.Майже у всіх районахгірничорудноїпромисловостівідбуваєтьсяінтенсивнезабрудненнясільськогосподарськихугідьтвердимичастинкамирозривнихпорід,значнопогіршуєтьсяякістьпродукціїземлеробства йтваринництва.

>Розширеннямасштабіввидобуваннякориснихкопалин,розвитокпромисловості,сільського,гідротехнічного й транспортноговиробництвавимагаютьпостійноговилучення земель ізсільськогосподарського обороту. Азменшенняплощісільськогосподарськихугідьзбуджуютьсяпотенціальніможливості для забезпечення населення продуктамихарчування, апромисловості –сільськогосподарськоюсировиною.

>Розглядпитаньекономіко-екологічноїоцінкизбитків віддеградаціїдеградаціїгрунтів таефективностіземлеохороннихзаходівдозволяєпропонуватиметодичнийпідхід довизначенняінтегральногопока0зникаінтенсивності таефективностівикористаннясільськогосподарськихугідь.Цейпоказникхарактеризуєсумарнийвихідекологічного таекономічногоефектів урозрахунку наодиницюплощі.ЕкономічнийефектЯвляє собоючастинувартостіготовоїпродукціївиробництва (укадастровихцінах), якоїзумовилоструктурою таякістюсільськогосподарськихугідь.Екологічначастинаінтегральногопоказникаможе бути подано увиглядіекологічнихзбитків відерозіїгрунтів чи яквартістьнагромадження вгрунті гумусу й азоту.

Передсільськогосподарськимземлекористуваннямстоїть заподіяннязменшення йзведення домінімумувеличиниекологічнихзбитків ізодночасним збільшенняекологічного грунту. Цедастьможливість наосновірозширеноговідтворенняродючостігрунтів йпопередженнядеградаційнихпроцесів вагро-системі забезпечитивисоку йстабільнупродуктивністьземлеробства [8 ст. 90].

>Наслідкаминепродуманоїсистемиприродокористування всільськомугосподарствієпорушеннякругообігуречовин уприроді,розблокуванняхарчовихзв’язків йкатастрофічнезменшення гумусу в грунтах. Черезцю проблемувідтворення гумусу в грунтах тапідвищенняїхньоїродючостіслідрозглядати якнайважливішу в народномугосподарстві України.Інакше наша держава незможерозраховувати настабільневирощуваннявиробництвасільськогосподарськоїпродукції та забезпечення свого населення продуктамихарчування.

Зметоюпідвищенняпродуктивностісільськогогосподарства йреалізаціїпродовольчоїпрограми на Українірозпочалисяширокомасштабні роботи поосушеннюзаболочених йперезволожених земель узахідних областях й наПоліссі тазрошеннюосушенихрайонівПівдня.

Однакмеліораціявикликаєцілий ряднегативнихекологічнихнаслідків, котрі вбагатьохвипадкахперекреслюютьїїпозитивнийефект.Найефективнішимиекологічниминаслідкамиосушення земельєзагальнезниженнярівнягрунтових вод, змінугідрогеології та режиму не так на територїПоліськоїнизовини, але й іприлеглих перед тимрайонів,перерозподіл стокурічокпротягом року,загальнезменшення стоку вголовнихводнихартеріях України,погіршенняводогосподарського балансу,переосушенняторфовихгрунтів,появавітровоїерозії тапилових бур,погіршення умів длярослинного йтваринногосвітів,зменшення видового складудикорослихлікарських йягіднихрослин. Назрошувальних земляхвідбуваютьсяпроцесизаболочення,підтоплення йзасалення,деградації грунтовогопокриву,зменшення вньому гумусу,скам’яніннячорноземів,погіршеннягідрогеологічного режиму назначнихтериторіях йпідтопленнянаселенихпунктів [8 ст. 25-26].

>Щобподолатизгубнийвпливерозійнихпроцесів,нині в всіхприродних зонах Україниосвоюютьсяґрунтозахиснісистемизастосуваннядобривземлеробства, котрівключаютьконтурно-меліоративнуорганізаціюземлеробства,комплексипротиерозійнихзаходів,системизастосуваннядобрив, спе-ціальнутехнічнуобробку грунту,інтегрований захистрослин відшкідників йхвороб. Ос-кількивпровадженіелементи йсистемиземлеробства уціломудаютьнеоднаковийґрунтозахисний таекономічний результат,постаєнеобхідність в їхнікомплекснійеколого-економічнійоцінці.Причомудопущенівтратимають бутивраховані якдодатковізатрати, анедопущені – якпоказники новихпрямихрічнихзбитків (>втрат грунту) відводної тавітровоїерозії,нормативизапобіганняцимзбиткам за всіма видамипротиерозійнихзаходів йнормативи недоборупродукції наеродованих землях.Їхзастосовують упорівняльномуаналізірізнихваріантіввикористанняугідь, авизначеннярезервів, котрі можнавикористати длянейтралізаціїнегативнихнаслідківерозіїгрунтів таіншихвидівдеградації земель [31 ст. 48].

>Розвитокпродуктивних сил Українисупроводжується великими темпамиводоспоживання.

>Використаннягідросфери (>світового океану йконтинентальних вод)тіснопереплітається ізусіма видамитериторіального йгалузевогоприродокористування. У Україні воданалежить доприроднихресурсів, щопояснюється не лишеїї великимспоживанням, а ізабрудненням.

Зусьогорічкового стоку. Колиформується на Україні,майже 80%використовується в народномугосподарстві. Урядірайонівзабирання води ізрічокнабагатоперевищилоекологічниймінімум, йстворюється великийдефіцитводнихресурсів.Води уже невистачає над областяхДонбасу, але й і усхідних тапівнічних районах України, деводозабезпеченістьє в 3-4 разибільшою.Водночас багато води не можнавикористовувати в народномугосподарстві черезїїнадмірнезабруднення. Наколектористічних водперетворилисярікиДонбасу,Придністров’я, Прикарпаття.Понад 80%воднихресурсів Українирадіоактивнозабруднені.Радіоактивнозабруднена водавикористовується дляводопостачанняміським йсільськимнаселеним пунктах,тваринницьким фермам й комплексам, дляобводнення йзрошеннясільськогосподарськихугідь [8 ст. 26].

>Еколого-економічна політика державище сталачітковпорядкованоюсистемою, аекономічнерегулюванняводокористуванняще неорганізованоналежним чином. Для правильногоналаштування справсліднасампередукластиповніперелікиоб’єктівзагальнодержавного та місцевогозначення,користуванняякимипідлягатимерегулюванню на державномурівні.

Іншийкрок –визначеннясуб’єктіврегулювання, котрівідповідатимуть за станзакріплених по нихводнихоб’єктів.Досвідзахідноєвропейськихкраїнпереконує, що такимсуб’єктоммає бутиспеціальнийгоспрозрахунковий орган (>басейновеуправління).

>Третійкрок –відведення місць (>ділянок) наводнихоб’єктах, деможездійснюватисяконкретневодокористування.

>Четвертийкрок –укладанняпереліківводокористування уконкретнійприв’язці довидів та місцьводокористування йвидачаїмвідповіднихдозволів.

>П’ятийкрок –встановленнянормативів тарозміриплощводокористування, організаціяїїстягненнябасейновим Управлінням йн6аступногофінансування зарахунокцихкоштівзаходівщодоохорони івідтворення вод.

Інарешті,останній,шостийкрок –реалізація у необходимихвипадкахзаходівпримусу, у томучислі іекономічних, ізметою забезпеченнядотриманнязаконодавства йчиннихнормативів [9 ст. 85-86].

>Розвитокпромисловості таурбанізаціїсупроводжуєтьсяінтенсивнимзабрудненнямповітряногобасейну.Величезнутривогу у світівикликаєперезабрудненняшкідливими газамиатмосфери, щопризвело до збільшення “>озоновихдір” йрозвитку “парниковогоефекту” напланеті.Першеявищеспричинилозменшеннязахисної дії озонового кулі відсонячногоультрафіолетовогоопромінювання йрозвитку взв’язку ізцим людизахворюванняшкіри (>опік, рак),втратизору таін., а одному – допотеплінняклімату,таненняльодовиків,значного глобальногопідвищеннярівня океану,порушення нормальногофункціонування ідеградаціїекосистем.Основними інайбільшдійовими методамиборотьби іззабрудненняматмосфериєекономічні. Убагатьохрозвинутихкраїнахдіє продумано системузаохочувальних йзабороненихзаходів, котрідопомагаютьуникнутизабруднень.Існуютьтакожорганізаційні,технологічні ііншізасобиборотьби іззабрудненнямповітряногобасейну.

УкраїнськіКарпати – чимало ізнаймальовничішихкуточків України,цетакожрегіондужеважливогоекологічногозначення, одна ізнайціннішихсхідноєвропейськихоздоровчихрекреаційнихоб’єктів, зонаціннихлісовихмасивів, щоочищаєповітрянийбасейн надзначноючастиноюЄвропи, смердотіє “>легенямиЄвропи”.Карпатимістятьтретинулісовихзапасів України,лісистістьцієї територї одна ізнайбільших в Україні (53,5%). Тутростуть 2110видівквітковихрослин (50%фіто фонду України), багатоціннихвидівдерев йлікарськихрослин.

>ПротепротягомостанніхдесятилітьКарпатизазнають всебільшихвтрат відлюдськоїдіяльності.

>Карпатськілісиперебувають подзагрозоюзнищення нелише відлісорозробок,порушення грунтового йрослинногопокриву, перевипасу набільшості полонин, але й і відхімічного перезабруднення,кислотнихдощів, щонадходять якзі одразу ж, то й із заходженню, від великихпромисловихцентрів врезультатізнищеннялісівзначнопочастішаликатастрофічніповені наріках, щозавдаєлюдствукожний разбільшихзбитків.Якщоранішетакіповені ітраплялися разів замірялися вбити 50-80 років, тотеперкожні 4-6 років.

Людизабули, щоіншогоджерела,окрімбіосфери таїїресурсів, дляпідтримкиіснування життя на землі, до тогочислі ілюдини неіснує.Їмздається, що смердотіживуть вумовахдостатньоїкількостіприроднихресурсів. Направду жнавіть присучаснійенергоозброєності інайпередовішихтехнологіяхшвидкістьвикористанняресурсівнабагатоперевищуєможливості їхньоговідтворення.

>Довкілля –природнийкапітал, безякого неможливийрозвиток йзадоволення потреблюдини,створеннякомфортних умів дляіснування.Враховуючи тієї факт, щойдешвидкезрошення всіхвидівресурсів –лісів,грунтів,кориснихкопалин,чистоїпрісно води,повітря,риби,тварин,вихід зкритичноїситуації, щосклалася,може бутипопередження ізапровадження новихтехнологій, котрі несуперечать законам нормальногофункціонування [3 ст. 43].

4.Проблемиекологізаціїелектроенергетики України

>Головною причиноюзагостренняекологічнихсуперечностей йтяжкоїекологічної обстановки врядіпромисловихцентрів Україниєігноруванняекологічнихфакторів урозвитку йрозміщенніпродуктивних силсуспільства. До особливонеблагополучнихвнаслідок техногенногозабруднення можнавіднести територїрозміщення великих ТЕС.Якіспалюютьорганічнепаливо (>вугілля, мазут), атакожрайони, щопотерпіли відкатастрофи наЧАЕС. якстверджуютьспеціалісти-екологи,техносферна фазапідходить дозавершення, уже более як 2/2 територї несприятливими дляпроживання.Сюди можнавіднестиПолісся,Придністров’я,Донбас,Крив бас йПівнічний Крім, атакожокреміузбережжя йакваторіїЧорного йАзовського моря.

Уперіоднадмірногозахопленняатомноюенергетикою було бзроблено великийпрорахунок уреконструкції татехнічномуозброєнні ТЕС –скороченняобсягукоштів йресурсів настворенняекологічно чистого котельногоустаткування.

У базисномурежиміатомніелектростанції Українипрацюютьстабільно, але й череззниженняпотреби велектроенергіїтежпочинаютьманеврувати.Якщоядернуенергетикунеобхіднорозглядати якекологічноприйняту заумовипідвищенняїїрівня безпеки.

Коли ж доГЕС йГАЕС, то ізогляду надефіцитпотужності, смердотієнеобхідними.Міністерство Українипередбачає болееповневикористаннягідроенергетичногопотенціалу шляхомвведеннядодатковихпотужностей наДніпропетровській АЕС,освоєннябасейнівТиси йверхньогоДністра, атакожтехнічногопереозброєнняіснуючихГЕСДніпровського каскаду.Останнійвиконуєважливу роль упіковихелектростанцій удобованомуграфікуелектричнихнавантажень вперіодранкового йвечірньогомаксимумів. Стан основного йдопоміжногоустаткуванняГЕС,здебільшого,єзадовільним. Усі жє рядвузьких місць,зумовленихстарінням йспрацюваннямустаткування, щовідпрацювало від 22 (>Жанівська) до 38 (>Дніпровська) років.

>Національноюенергетичноюпрограмою України,прийнятою ВРУ в 1995 р.,визначенопершочергові заподіяння Сучасноїелектроенергетики.

>Сьогодніголовним чинникомїїрозвиткуєекономічнаефективність. При цьому йогооптимізаційнимзавданнямслідвважатидосягнення максимумурезультуючогоефекту якрізниціміжвираженою вгрошовомуобчисленнікорисністювикористаноїелектричноїенергії татепловоїенергії, із одного боці, а й за витратамивиробництво, передачу йрозподіленергії – ізіншого.

>Екологізація всіхланокенергетики винна матірвласнуекономічнуоцінку.Протесьогодні такаекономічнаоцінка неможе бутизробленадоситьповно – черезвідсутність необходимихданих про шкоду від негативноговпливу всіхвикидів нанавколишнєсередовище, а ще через невідпрацьованістьорганізму.Перехід доринковихвідносин,якийрозпочався,кризовий станконкурентно-спроможнихрізних альтернатив,тобто вєдиномуметоді таєдиному нормативномуметоді дорозрахункуекономікистанційрізного типу, щопередбачаються дореконструкції чи новогобудівництва нанайближчу перспективу. Метод,застосовуваний у світі, неєчимосьновим векономічнихрозрахункахенергетики:вінвідомий як методприведених витрат йобов’язковобере доля якекономічнаскладова.Досі йоговикористання малоакадемічний характер.Проте вумовах переходу країни доринковоїекономіки воно тастаєнеобхідним, й в цьомупостійнимиєістотнерозширення йуточненнявідповідноїінформаційної,нормативної тазаконодавчої баз.

>Реалізація курсу нарадикальну реформуенергетичноїгалузі таїїекологізаціюпов’язана ззміноюпаливного балансу,причомунеобхідновиходити із цього уструктурігеологічнихзапасівпервиннихпаливнихресурсів Українипровіднемісцезаймаєвугілля. Дляенергетики України одним ізефективнихнапрямківєполіпшенняпаливного балансуелектростанційєвикористання проектного твердогопалива,одержуваного зарахунокзбагаченняенергетичноговугілля.Ефективність цогонапрямупояснюється порівняномалимикапіталовкладеннями упрограмуреконструкціїзбагачування фабрик.

>Основниминапрямамимінімізаціївитрачаннягазо-мазутногопаливає:

-переведенняпиловугільнихкотлівенергоблоків напроектнепаливо,якістьякоговідповідаєвимогамдержстандарту;

-новітехнологіїспалюваннянеякісноговугілля в топках ізциркулючимкиплячим пором;

- повузловареконструкція ймодернізаціяпиловугільнихкотлів.

>Наступнимнапрямкомекологізаціїтребавважатиствореннявітчизняноїбазиенергетичногокотлобудування наосновітехнологійгоріннянизькосортноговугілля,газотурбінних установок ізвнутрішньоциклічноюгазифікацією твердогопалива.

>Ще одиннапрямекологізації –створеннябезпечнихатомнихреакторів новогопокоління, атакожбезпечневиведення ізексплуатації АЕС, котрівідпрацювалисвій рядків, йзахороненнярадіоактивнихвідходів.

>Проблемиекологізаціїелектроенергетики України ужесьогоднівимагають комплексногопідходу із боці держави йзначнихасигнувань.Необхіднимєрегіональнийпідхід доекологічногорегулюваннягалузі.

>Найважливішим заподіянняекологізаціїенергетикиєподальшийперехід на ресурсно- таенергозберігаючітехнології,створенняочиснихспоруд длязменшення характерногорадіусавпливузабруднювачів набіоту прилокальнихантропогеннихвпливахелектростанцій, атакож – якключовий моментзбалансованийрозвитоксуспільства вгармонії ізвихованнямприродоохоронноїсвідомості, новогоекологічного,формуванняякогоєнеобхідним ужетепер,яким біскладним воно та нездалося.Аджеце – шляхвиходу ізглобальноїекологічноїкризи [7 ст. 89].

5.Перспективиекологізаційногопроцесурозвиткупродуктивних сил України

>Входження України доринковоїекономіки,новереформуванняпромислового комплексупереміщуютьакценти усистеміпередумов йфакторів, котрівпливають нарозвиток йрозміщенняпродуктивних сил. Українаналежить до держав ізвисокимрівнемнегативнихнаслідківгосподарськоїдіяльності. Тому проблемаохоронинавколишньогосередовища йраціональноговикористанняприроднихресурсівнабуваютьпершорядногозначення,оскільки под їхньогобезпосереднімвпливомформується становищепродуктивних сил.

Тутособливуувагувідграє рольскороченняплощісільськогосподарськихугідь, щопевноюмірою негативнопозначається нарівнівиробництвасільськогосподарськоїпродукції, особливо в зонах із великоюгустотою населення йвисокопродуктивними грунтами. Так, із 1 января 1996 року до 1 января 2001 рокузміни вструктурі земельного фонду Українивизначилися тім, щоплощасільськогосподарських земель на 71,5 тис. га,сільськогосподарськихугідь – на 25,9 тис. га. За2000р. вцілому по Україніплощаріллізменшилась (порівняно із 1996 р.) на 106,3 тис. га.Якщорозглядатицейпоказник урегіональномурозрізі, тонайбільшучастинуріллівтратилаЧернігівська область (170,4 тис. га).Відповідно наЖитомирськійобластівтрачено 146,4 тис. гаріллі, поСумській – 69,9 тис. га,Полтавській –65,1 тис. йЛуганській – 50,5 тис. га. Заобстежуванийперіодплощазабудованих земель умежахнаселенихпунктів Українизросла на 77,7 тис. га.

>Понад 2/2сільськогосподарськихугідьєсхильними доерозії.Різкопідвищиласянапруженість уводопостачанні. Рядрегіонівпотерпає відекологічних лихий (>Донбас,Придніпров’я,Полісся, Закарпаття).Украйнеобхідноює нова “>технологія ”прийняттягосподарськихрішень ізурахуваннямвсесвітньо-практичногодосвідунавколишнього природногосередовища.

Однак,якщо сус-пільство,інтенсивнонарощуючивиробництво, незмінює свогоставлення доприроди, то воннеодмінно входити у сферуекологічноїкризи.Остання, у своючергу,спричиняєсоціально-економічну кризові.Завданнявсебічноїгармонізаціївзаєминприроди йсуспільствапостійновимагаєнаукової розробкиметодівекономічногопрогнозуваннярозвитку йрозміщенняпродуктивних сил.Йдеться про ті, щонавколишнєприроднесередовище йекономічнийрозвиток неєокремими проблемами – смердотіглибокопов’язані насвітовомурівні.Суспільневиробництворозглядається якскладнадинамічна системавзаємозв’язкузасобів, котріпереробляютькомпонентиприроди, й персоналу,якийобслуговуєцізасоби яктехнологічний процес.

>Екологізаціятехнологічногорозвиткувиробництваєструктурованимпроцесом, умежахякого можнавиділитидекількаальтернативних,взаємодоповнюючихнапрямків.Кожний із нихмає своїмежі тазмінюється за годиною подвпливомприродно-науковихпередумов йсоціально-економічнихпараметрів їхньогореалізації. Урезультатіформуютьсяпринциповоновівиробничітехнології, щобазуються наструктурнихзмінахпредметів роботи. Для такихтехнологій – навідміну відтрадиційних –характернимиє вищийресурсовіддача йбезвідходність. Цесприяєствореннюпередумов дляформуванняекологічно чистого таефективноговиробництва.Йоготехнологіїмають малуенергомісткість,достатнюзамкнутість йміцнувзаємозалежність:відходи одного видувиробництваєсировиною дляіншого.Такігрупивзаємозв’язанихвиробництвповиннізамінити собоюокремігалузівиробництва [6 ст. 65].

Уурбанізованихрегіонахекологічніфактористаютьумовою, щообмежуєтемпирозвитку йрозміщеннявиробництва.Найважливішими напрямамиврахуванняцихфакторів придовгостроковомупрогнозуванніє:

-визначення зонобмеженнярозміщенняпідприємств на територї ззаниженоюздатністю водногосередовища досамоочищення йдефіцитомводнихресурсів;

- змінурівняекологічнихпоказників

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація