Реферати українською » Экология » Ландшафтний моніторинг


Реферат Ландшафтний моніторинг

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>ЗМІСТ

>Вступ

>РОЗДІЛ 1.Теоретичніпередумови ландшафтногомоніторингу

>РОЗДІЛ 2.Мережа державногоекологічногомоніторингу уЧернігівськійобласті

>РОЗДІЛ 3.Питанняпрактичноїреалізації ландшафтногомоніторингу

3.1Моніторингрекреаційнихтериторій

3.2 Концепціюствореннягеоекологічного атласу

3.3Дешифруванняаерокосмознімків

4.Організація ландшафтногомоніторингузаповіднихтериторій

>ВИСНОВКИ

СПИСОКВИКОРИСТАНИХДЖЕРЕЛ


>ВСТУП

>Ландшафтниймоніторинг якпідсистема єдиної державноїсистемиекологічногомоніторингупідрозділяється нагеоботаніческий,кліматичний (>мезо- ймікрокліматичний),геохімічний,ґрунтовий й т.д. (>Проблеми..., 1984).Об'єднуючоюосновоювиступаєсерія карт, дляякоїобов'язковимиє схема природногорайонування йландшафтнікартирізного масштабу, у томучислітопологічнихполігонів великого масштабу (Семенов, Суворов йін., 1993). Убазовусеріювключаютьсяландшафтно-геохімічнікарти, картаздатностігеосистем досамоочищення,створювана наосновіґрунтовоїкарти йданихобстеження станугеосистем.Геохімічний аспект особливоважливий усучаснихумовах широкомасштабногозабрудненнянавколишньогосередовища.

яквідзначає О.Г.Ісаченко (1991),розподілландшафтів на ">природні" й ">антропогенні"маєумовний,штучний характер.Немаловажну роль дляреконструкціїгеосистемивідіграютьпалеогеографічніметоди,моделювання. Натопологічномурівніоб'єктивнаскладністьсубстратноїорганізаціїгеосистемвиглядаєдосить ясно. Наданомурівнідослідженняпроступає болеевисоказдатністьпізнання, щопоказуєвзаємозв'язки угеокомплексі чи,іншими словами,вибудовується модель із болеевисокимрівнем (Бредлі, 1971). У цьому зв'язку, яквідзначає В.М.Солнцев, "тонкий кулюповітря йпоступовозмінюючий його тонкий кулюґрунту,міцно ">скріплені" йщільнозаповненіживою йвідмерлоюбіомасою, - що всукупностіскладає тієїціліснийконтактний кулюречовини" (1981, з. 186), вариднихумовахднищміжгірнихулоговинмаєзазначений характер.

>Особливояскраводанеположеннявиглядаєстосовнопухкоїповерхнірухливихеоловихпісків.Об'єктивновиниклийприродоохоронний аспектземлекористуванняспричиниввведенняособливого режимуприродокористування, боантропогеннезпустошення встеповихулоговинах Веде доскорочення земельніугідь. Упросторовообмеженихможливостяхгірських умівРеспублікитакий процесмаєвизначений характер.Необхіднекерування станом природногосередовища йзбереженняїїресурсноїфункціїможутьздійснюватисяландшафтним (>геосистемним)моніторингом. Нарівні ландшафту врегіональнихумовахмоніторингпокинездійсненний, але врівні урочищацілкомреальний,причомуприкладів такихдосить -зрошувальна чилісомеліоративнасистеми,внесеннядобрив навизначеній територї й т.д.

>Загальний станландшафтноїсфери землізалежить відустановлення правильногоспіввідношенняміжактивізацієюгосподарськоїдіяльностілюдини,обумовленої зростанням йогочисельності, йобмеженимиможливостями природно-ресурсногопотенціалу рядурегіонів. Проблемасумісностігосподарськоїдіяльностізі станом природногосередовищапостаєповсюдно, йнеобхідночіткоуявлятисобіце вдодатку доконкретної територї. Для комплексного прогнозу стану природногосередовищапотрібна конкретнапросторово-тимчасова характеристикаландшафтних умів територї. яквідомо,негативніаспектиприродокористуванняє результатнедостатньоїнауковоїобґрунтованостіплануванняприродокористування,відсутностірегіональнихландшафтнихпрогнозів.

>Потрібнотакож матір наувазі, щокоженрегіонрізноготаксономічного рангу йландшафтноїскладностімає своюмісцевуспецифікувзаємодії "людина -ландшафти" - складногоісторичногопроцесу.Відомірізніспособипрогнозування стануприроднихкомпонентів йприроднихкомплексів:екстраполяція,експертніоцінки,моделювання іін. (>Миланова,Рябчиків, 1986). Уданомувипадку при ландшафтномупідході переносити рядпитань повизначеннюоптимальнихвидів й формприродокористування.Від йоготочності іобґрунтованостізалежатьдеякіаспектирозвиткусуспільства, у томучислізапобіганняекологічнихпроблемнихситуацій йареалів.

Таким чином, докінця XX ст. запитаннявзаємодіїсуспільства йприродипридбаливизначенугостроту, вонипозначилисячисленніконфліктиточкового ймайданчиковогопоширення.Наприклад, у сферіземлекористування, яквідзначаютьД.Л.Медоуз йін. (1991), "залічені рокталюдинперемістивсязі стану великого статкуземельними ресурсами до лав великогодефіциту".Виниклігеоекологічніпроблеми встанівирішитинасампередгеографічні науки й, на думкуІ.П. Герасимова, "...болееінших наукпідготовлені доекологічнихдосліджень наміждисциплінарнійоснові" (1978). У залишковомупідсумкуконфліктніприродно-господарськіситуаціїрозв'язні в одному напрямі - устворенні продуктивногонавколишньогосередовища,мозаїкуякоїскладаютькультурніландшафти.


>РОЗДІЛ 1ТЕОРЕТИЧНІПЕРЕДУМОВИЛАНДШАФТНОГОМОНІТОРИНГУ

>Поняттямоніторингввійшло внауковулітературу порівняно недавно, на початку 70-х рр.Сучаснезначення цого слова можнавизначити якспостереження й контролю надзмінами станубіосфери подвпливомприродних йантропогеннихфакторів,попередження пронесприятливі для життя,здоров'я йвиробничоїдіяльності людейнаслідків,викликанихцимизмінами.

Система контролю занавколишнімсередовищемвключає триосновнихвидидіяльності: 1)спостереження й контроль -систематичніспостереження за станомнавколишньогосередовища; 2) прогноз -визначенняможливихзмінприроди подвпливомприродних йантропогеннихфакторів; 3)керування - заходженнющодорегулювання станунавколишньогосередовища.

Образноекологічниймоніторинг можнауподібнитиспостереженням ізнориховрашка, ізвершинистепового кургану й ізвисотиширяючоговисоко внебі орла. Незаперечуючиважливостідетальнихдосліджень (>спостереження ізнориховрашка),візьмемо доуваги слованайбільшогофахівця вобластізастосуванняаерокосмічнихметодіввивчення йкартографуваннярослинностіБ.В. Виноградова про ті, щоподібно тому, якмиша, щобігає поповерхніперського кіліма, нездатнасприйняти всю красу йскладність йогомалюнка,геоеколог, що працює наземлі, небачитьцілісноговізерункабиогеоценотическогопокриву великихпросторів.

>Цюможливістьвідкрилизасобидистанційногозондування,установлювані налітаках йорбітальнихсупутниках землі.Зображенняземноїповерхні,отримані ізрізнихвисот,безмежнорозширюють полізорудослідника.Аерокосмічніметоди далитакий жмогутнійпоштовхрозвитку наук про Землю, як усвій годинувинахідмікроскопа вбіології.

>Відзначаютьсянаступніособливості йдостоїнствакосмічногомоніторингу:

-спостерігаються йреєструютьсявідомості провеликіпростори, аж доусієївидимої в останній моментзйомкичастиниЗемноїкулі;завдякивеликійоглядовості назнімкахвиднівеликірегіональніособливостігосподарськоговпливу наприродніландшафти;

-космоснимкидаютьоднотипну йдетальнуінформацію проважкодоступнірайони із такою жточністю, як й для добровивченихрегіонів, щодозволяєефективнозастосовувати методекстраполяціїдешифровочнихознак наосновівиділенняландшафтів-аналогів;

-миттєвістьзображення великихплощзводить домінімумувпливпереміннихпогодних йсезоннихфакторів;можливість регулярногопроведенняповторнихзйомокдозволяєвибратикращізображення; заматеріаламиповторнихзйомоквивчаєтьсядинамікаприроднихпроцесів;

-комплексний характерінформації, щоутримується накосмоснимках,дозволяєвикористовувати них длявивченняскладнихпроцесіввзаємодіїсуспільства йприроди;

- назнімках ізвисокимдозволом можнарозпізнатиособливостіморфологічноїструктуриландшафтів йтехногеннихутворень. Разом із тім,завдякиприроднійгенералізаціїзображення, накосмічнихзнімкахвідображаютьсянайбільшвеликі іістотніелементигеографічноїоболонки йсліди антропогенноговпливу.

>Головноюособливістюсучасногоетапурозвиткудистанційногомоніторингуєрозробка йвикористання новихтехнічнихзасобівзбору іобробкиінформації.Геоекологическиймоніторинг у силу великогообсягу йскладності завданьобробкиданихповиннийспиратися наефективнітехнології. У годину смердотізв'язуються ізрозробкою йвпровадженнямрізного родугеографічнихінформаційних систем (>ГІС), у томучисліінтегрованихГІС, щосинтезуєметодиобробкитрадиційнихГІС із методамидистанційногозондування.


>РОЗДІЛ 2МЕРЕЖАДЕРЖАВНОГОЕКОЛОГІЧНОГОМОНІТОРИНГУ УЧЕРНІГІВСЬКІЙОБЛАСТІ

Програмумоніторингудовкілля чернігівськоїобластіспрямована нареалізацію державної політики України угалузіохоронинавколишнього природногосередовища,використанняприроднихресурсів та забезпеченняекологічної безпеки. Системамоніторингудовкілля чернігівськоїобластієрегіональноюсистемоюмоніторингу, котраохоплюєландшафтнірайони вмежахадміністративнихкордонівобласті таіснуючоїсистеми державногоуправління, щобазується за принципамисамостійностіїїсубєктів уприйняттіприродоохороннихуправлінськихрішень йналежить докомпетенціїорганівуправліннявідповідногорівня [33].

Станнавколишнього природногосередовища вобластіоцінюється неоднозначно:просторовіпереваги йперспективністьрозвиткуприроднихкомплексів,здатність досамоочищенняпоєднюється ззначнимантропогеннимтиском нанього. Зметоюудосконаленняіснуючоїсистемимоніторингудовкілля іззалученнямновітньоїматеріальноїбази,інформаційнихтехнологійстворюєтьсясучаснапрограмамоніторингудовкілляЧернігіськоїобласті, Яка якщовідображати стандовкілля, атмосферногоповітря,водних та земельніресурсів,біологічнихресурсів,джерелзабрудненнядовкілля (>викиди у повітря,стічні води,промпобутовівідходи,радіаційнезабруднення),існуючоїсистемиприродоохоронноїдіяльності длявизначенняорганізаційної,функціональної таінформаційноїструктурисубєктівсистемимоніторингу.Моніторингдовкілляявляє собоюбагатоцільовуінформаційну систему,основнимизавданнямиякоїє:

1) організаціясистематичнихспостережень за станомскладовихдовкілля;

2)виявлення ступеня антропогенноговпливу надовкілля,факторів таджерел такоговпливу;

3)виявлення зонпідвищеноїнебезпеки;

4)розробкакритеріївдопустимих такритичнихрівніввпливу;

5)оцінкаекологічного,економічного таестетичногозбитків;

6)прогнозування станудовкілля та йогозмін [1].

>Регіональна системамоніторингудовкілляскладається ізлокальних,відомчих,обєктових системмоніторингу запредметнимискладовимидовкілля.Локальнісистемимоніторингуорганізуються на окремихділянках,зокрема:моніторинг м.Черніговавключаємоніторингполігонутвердихпобутовихвідходів,ставків-накопичувачіврідкихтоксичнихпромисловихвідходів,моніторингКЕП „Чернігівська ТЕЦ “,ТОВфірми „ТерНова” .Окремимзавданням локальногомоніторингуєспостереження затериторією, котрапотерпіла відЧорнобильськоїкатастрофи [26].

>Відомчиймоніторингздійснюєтьсявідомствами, котрієсубєктамисистемимоніторингу (>Міністерствоохоронинавколишнього природногосередовища України,Міністерствоохорониздоровя,інші), аобєктовий – на окремихобєктах чи їхньогосукупності,наприкладмоніторингсховищрадіоактивнозабрудненихвідходівдезактивації,утворенних под годинупроведенняробіт ізліквідаціїнаслідківаварії наЧорнобильській АЕС („>Корюківське”, „>Семенівське”,Ріпкинське”) [5].

>Субєктамиобласноїсистемимоніторингудовкілляє:

-Держуправлінняекології таприроднихресурсів вЧернігівськійобласті;

-Управління ізпитаньнадзвичайнихситуацій чернігівськоїобласноїадміністрації;

-Обласнеуправління земельніресурсів;

-Чернігівськадержавнаобласнасанітарно-епідеміологічнастанція;

-Чернігівськийобласний центр ізгідрометеорології;

-Чернігівськеобласневиробничеуправліннямеліорації та водногогосподарства;

-Деснянськерегіональнеуправлінняводнихресурсів;

-Чернігівськийобласнийдержавнийпроектно-технологічний центрохорониродючості йякостіґрунтів;

-Чернігівськаобласнастанціязахистурослин;

-Чернігівськедержавнелісогосподарськеобєднання „Чернігівліс”;

-Комунальнепідприємство „Чернігівводоканал” (>табл.1.1) [19].

Зметоюкоординаціїдіяльностісубєктівмоніторингу 2004-гороці бувстворенаМіжвідомчакомісія ізпитаньмоніторингудовкілля чернігівськоїобласті. До складукомісіївходятьпосадові особини всіхорганізацій тапідприємств, щоєсубєктамимоніторингу,комісіявирішуєпоточні запитаннящодомоніторингуекологічного стану чернігівськоїобласті [38]

>Таблиця 1.1

>Об’єкти державногоекологічногомоніторингу,середовище та числоточокспостереження

>Суб’єктимоніторингудовкілля >Середовище, щоконтролюється такількістьточокспостережень
>Ґрунти
1 >Міністерствоохоронинавколишньго природногосередовища: ->Державнеуправлінняекології таприроднихресурсів вЧернігівськійобласті;

-Чернігівськийобласний центр ізгідрометеорології

126 2 >Міністерствоохорониздоров’я:

->Чернігівськаобласнасанітарно-епідеміологічнастанція

304 3 >Міністерствоаграрної політики:

->Чернігівськийобласнийдержавнийпроектно-технологічний центрохорониродючостіґрунтів йякостіпродукції “>Облдержродючість”

7 4 >Держводгосп:

->Деснянськерегіональнеуправлінняводнихресурсів;

->Чернігівськагідрогеологомеліоративнаекспедиція

35 5 >Держбуд:

-КП “Чернігівводоканал”

>Слідвідмітити, щоґрунтовийпокривобласті уявленьздебільшогомалогумусними легкими загранулометричним складомґрунтами, котрімаютьнизькубуфернуздатність, щообмежує їхньогоможливості доінактиваціїтехногеннихважкихметалів. Томувміст вґрунтахнавітьвідносно невеликихкількостейважкихметалівможепризвести донебезпечногозабруднення нимисільськогосподарськоїпродукції [53].

>Вмістзалишковихкількостей ДДТ,ГХЦГ та 2,4-Дамміноїсолі у 2005році вґрунті буввизначений у 401зразкахґрунту натериторіх, щоприлягають доскладівпестицидів. У 2005році пестицидами було бзабруднено: ДДТ- 5%,ГХЦГ – 1%.Залишковихкількостей цого пестициду невиявлено.Такезменшенняпояснюєтьсяскороченням востанні роктавикористаннязасобівзахистурослин вгосподарствахобласті, атакожрозпадомвнесених впопередні роктахлороорганічнихпестицидів вґрунті [17].

У 459зразкахґрунтувизначаливмістпестицидівсимм-тріазиновоїгрупи. Так було бвиявленозабрудненняпрометрином – 3%зразків, 1 із які ізперевищенням ГДК,атразином – 4%,симазином – 8%, 2зразки ізперевищенням ГДК.

У 8зразкахрослинницькоїпродукціївідібраних наконтрольнихділянкахвизначавсявміст ДДТ,ГХЦГ та 2,4 - Дамміноїсолі,залишковихкількостейпестицидів невиявлено.Булопроведенедослідження 22зразків зерна,вмістузалишковихкількостей ДДТ,ГХЦГ, 2,4-Дамміноїсолі невиявлено [17].

>Чернігівськаобласнасанітарно-епідеміологічнастанція проводитиспостереження за станомґрунту в 22 районах тамістахобласті, до тогочислі впостійних точках:

- вмісцяхвиробництвапродукціїрослинництва – 60точок,

- на територїпромисловихпідприємств – 26точок,

- на територїсанітарно-захисних зонпромпідприємств – 32 точки,

- взонівпливупромпідприємств – 23 точки,

- взонівпливутранспортнихмагістралей – 29точок,

- вмісцяхзастосуванняпестицидів таміндобрив – 25точок,

-ґрунт вмісцяхзберіганнятоксичнихвідходів:

- на територїполігонів ,звалищТПВ – 121 точка,

- на територїпромпідприємств – 47точок;

- вжитловійзоні–379точок, до тогочислі:

-дитячізаклади – 89точок;

-дитячімайданчики – 117точок;

- взоніпляжів – 111точок;

- вмісцяхзрошеннястічними водами – 2 точки.

>Держуправліннямекоресурсів вЧернігівськійобластівибірковообстежено 126 пробґрунту земельприродоохоронного,оздоровчогопризначення,населенихпунктів,промисловості,сільськогосподарськогопризначення,автошляхів навмістважкихметалів,нафтопродуктів та навідповідністьагрохімічнимвимогам, девиконано 401показників. У 39 пробахґрунту було бвстановленоперевищеннявмістунафтопродуктів впорівнянні ізфоновими пробами.Зафіксованоперевищеннявмістунафтопродуктів на землях, що належатинаступнимпідприємствам: ВАТ „>Чернігівнафтопродукт”,територіянафтобази м.Чернігів;НГВУ „>Чернігівнафтогаз”, ВАТ „ Укрнафта”,м.Прилуки;АГРС „Южне”,НГВУ „Чернігівнафтогаз”,Ічнянський р-н,трубопровідТалалаївка-Софіївка, з.Сільченкове,Талалаївського р-ну (>НГВУ „>Чернігівнафтогаз”ВАТ „ Укрнафта”) [17].

>Чернігівськимобласнимдержавнимпроектно-технологічним центромохорониродючостіґрунтів йякостіпродукції “>Облдержродючість” із 1976 рокупроводятьсяспостереження защільністюзабрудненняґрунту.

>Дослідженняостанніх 6 роківвказують настабільністьщільностізабрудненняґрунтурадіонуклідами наконтрольнихділянках. Так, по 7контрольнихділянкахсереднящільністьзабрудненняґрунтуцезієм-137становила у 2000-му – 0,52, 2001 – 0,45, 2002 – 0,58, 2003 – 0,44 , 2004 – 0,44Кі/км2, в січні 2005 – 0,38Кі/км2..Щільністьзабрудненняґрунтустронцієм-90 увищеназвані роктадорівнювала,відповідно, 0,17; 0,20; 0,20; 0,17 й 0,16, 0,11Кі/км2.Незначніобсягидосліджень недаютьзмогизробитиналежні,об’єктивнівисновки, але йзагальнанаправленістьпроцесівпростежується

У 2005році вґрунтахсільгоспугідьСеменівського,Щорського,Прилуцького таКорюківськогорайоніввизначаливмістнайбільшнебезпечних длядовкілляважкихметалів -свинцю йкадмію.

>Найвищийсереднійрівеньвмістурухомих формсвинцю вґрунті,виявлений уПрилуцькомурайоні, – 5,20 мг/кгґрунту, щооцінюється поградації якслабкийрівеньзабруднення.Найвищиймаксимальнийвмістсвинцювиявленотакож вКорюківськомур-ні – 11,20 мг/кгґрунту, щооцінюється якпомірнийрівеньзабруднення.Середнійвмістсвинцю вґрунтах 4 –xрайонівстановить 4,19 мг/кгґрунту, щоблизько допоказників вцілому по 22 районахобласті.Мінімальнийвмістсвинцю почотирьох районах, як й вцілому пообласті,маєфоновезначення [48].


>РОЗДІЛ 3ПИТАННЯПРАКТИЧНОЇРЕАЛІЗАЦІЇЛАНДШАФТНОГОМОНІТОРИНГУ

3.1Моніторингрекреаційнихтериторій

>Інформаційним базисомконцепціїзбалансованого (>стійкого)регіональногорозвиткурекреаційногоприродокористування (РП), атакожпочатковоюфункцієюуправлінського циклуємоніторинг. Угеографічнійлітературізатвердилосяуявлення промоніторинг як про системуспостереження загеографічнимиоб'єктами йявищами ізметоювстановленняїхньоївідповідностібажаному результату.Найбільшрозробленийзміст йметодичнийапаратекологічногомоніторингу, подякимрозуміється виднауково-практичноїдіяльності,спрямованої наодержанняданих про станнавколишньогосередовища ізметою,насамперед, контролю заїїантропогеннимзабрудненням [3].Територіальнийсоціально-економічниймоніторинг в Україніпокирозробленийнедостатньо, щооб'єктивнозв'язанозіслабкимрівнемрегіональної статистики [1].Багатьма географамиусвідомлюєтьсянеобхідність комплексного,геосистемногомоніторингу, приякомуоб'єктомспостереженнястає стангеосистем прирізномурівніучастілюдини в процесівформуванняїхньоїструктури і уїхньомуфункціонуванні.Відзначаєтьсяособлива рольаерокосмічнихметодів,Гис-технологий йкартографічногомоделювання взборі,систематизації,обробці йпредставленнірезультатівмоніторингу [2;4;5;6].Метоюданої з статтеюєобґрунтуванняролі ймісцямоніторингу всистемірегіональногокеруваннярекреаційнимприродокористуванням,розгляд йогозмістовних йпросторово-тимчасовихпараметрів наприкладі Кріму.

>Підмоніторингомрекреационогоприродокористування мирозуміємоскладну системузбору,обробки,збереження йпередачіінформації про стансуб'єктів йоб'єктіврекреаційногоприродокористування йїхнійвзаємодії ізметоюнаступноїоцінки (контролю), прогнозу йкерування. Уходімоніторинговихдослідженьвідслідковуєтьсяпротіканнярекреаційнихпроцесів,зміни увикористанні йстаніприродно-рекреаційнихресурсів,якостірекреаційногосередовища,виявляєтьсявпливрізнихфакторів напсихо-физиологическое стан рекреантів.

У годинуєдина системамоніторингу РП у Кріму несформована черезнерозробленістьзаконодавчо-правовоїбази,науково-методичногообґрунтуванняпросторово-тимчасовихпараметрів ймеханізмівмоніторингу,відсутностіцільовогофінансування.Маютьмісцеслабкеінтегрованіспостереження окремихвідомств, результатом якієприродоориентированнаярекреаційнаінформація. Уданомуконтекстінеобхіднозгадатинаступнівідомства:

>Міністерство по курортах й туризму АРК:моніторингрекреаційногопопиту тапропозиції;завантаженнярекреаційнихпідприємств;кон'юнктуритуристськогоринку й т.д.;

>Республіканськасанітарно-епідеміологічнастанція:моніторингджерелзабрудненняповітря, води,ґрунтів,обсягіввикидів йякостіприроднихсередовищ урекреаційних районах, у т.ч.хімічного йбактеріологічногозабрудненняморської води,зміступестицидів, солейважкихметалів йгельмінтів узоніпляжів, місцьзбереженнятоксичнихвідходів;

>Кримськийреспубліканський центр погідрометеорології:моніторингзабрудненняприбережнихморських йповерхневих вод,спостереження на 12 посадах (із них 5 урекреаційних центрах) зазмістом уповітрішкідливихречовин;

>Державнийкомітет ізохорониприроди АРК:моніторингзмістушкідливихречовин удимових газахкотлоагрегатів й увихлопних газахавтомобілів укурортнихмістах; контрольякостіповерхневих вод умісцяхвипусківстічних вод міст;

АТлікувально-оздоровчихустановпрофспілок України "Укрпрофздоровниця":моніторинг набазі Сакської, Євпаторійській йФеодосійськоїгідрогеологічнихрежимно-експлуатационнихстанцій станугідромінеральнихресурсів,лікувальнихбрудів,морської води,ґрунтових вод, контрользабруднення атмосферногоповітря;

>ПротизсувнекеруванняЖКГ:моніторингабразійних йзсувнихпроцесівпляжноїзони (162 репера ізперіодичністюспостережень 7разів урік урайоні відАлушти до Фороса; 3 рази врік наділянціЄвпаторі-Піщане; 2 рази врік - урайоніАршинцевської коси - селаМорське; 1 якщо врік околицяхузбережжя);

>Державнийкомітет ізлісовогогосподарства:моніторингрекреаційнихвідвідуваньзаповіднихоб'єктів;лесопаталогическойситуації;

>Кримськереспубліканське сус-пільствомисливців йрибалок:моніторингобсягіввидобутку йстанипромисловихугідь,таксаціяохотфауни;

>ВідділсейсмологіїІнститутугеофізики НАНУ:геофізичниймоніторинг урекреаційних центрах (>станції Ялта, Алушта, Судак,Феодосія, Севастополь), а й у пунктахЧервоніпечери,Чорні води (>Гірський Крім), Нікітськийботанічний сад;

>Кримськийпідрозділ ДержінспекціїохорониЧорного моря:моніторингконцентрації 9інгредієнтів на 39 створах Ялтинського,Севастопольського йКерченськогорегіонів умісцяхвипускустічних вод йморськихпортів;

>Республіканськийкомітетзі статистики:моніторинггосподарськоїдіяльностірекреаційнихпідприємств.

За характеромекологічнозначимоїінформаціївиділяються тривидивідомчихінформаційних систем -ресурсно-середовищні,санітарно-гігієнічні йсоціально-економічні. Уціломувідомчийпідхідрізкопереважає надтериторіальним;науково-методичне забезпеченнясистемизбору іобробкиданих,розроблене в 1970-80-х рр., нецілкомвідповідаєсучасним завданням;відсутнянормативна базаміжвідомчоїінтеграції; структура й регламентінформації, щозбирається,слабкоув'язані ізприйнятимиуправлінськимирішеннями, щознижуєефективністьусієїсистемиприродокористування.Головноюпроблемоюєзмістовнапросторово-тимчасовакоординаціявідомчих системмоніторингу йперехід доінтегрованоготериторіальногомоніторингурекреаційногоприродокористування.

>Географічнеобґрунтуваннятериторіальногомоніторингу РПвимагаєформулювання рядупринциповихположень.

1. Принциптаксономічноїієрархіїпередбачаєпросторовусупідрядність йвзаємодіюлокальних йрегіональнихмоніторинговихмереж.Якщолокальнимиоб'єктамиспостереженьможутьвиступатирекреаційніугіддя, підприємства йпункти, торегіональномурівнювідповідаютьрекреаційнірайони Кріму, щорозрізняютьсяприродно-ресурсними характеристиками йрекреаційнимвпливом.Особливийінтерес ізпоглядузборугеоекологічноїінформаціїпредставляєімпактниймоніторинг, щоорієнтований навиявлення антропогенноговпливувизначенихджерел наякістьрекреаційногосередовища (>зокрема,підприємствЧервоноперекопськогохімічноговузла,промисловихоб'єктів м.Керчі іін.).Імпактниймоніторингздійснюється в особливонебезпечних длястійкогорозвитку РПмісцях.

2. Уструктурно-змістовномупланірегіональниймоніторингрекреаційногоприродокористування винен матіркількарозділів.Доцільнарозробка йналагодженнясинхроннедіючихмережмоніторингуп'ятитипів, у т.ч.рекреаційний,економічний,ландшафтний,екологічний ймедико-біологічний.Отримана впроцесіїхньогофункціонуванняінформація вкомплексі виннавідбивати всерізноманіттяявищ йвідносин, щовиникають упроцесівзаємодіїсуб'єктіврекреації ізприроднимсередовищем.Важливоюзадачеюмоніторинговихдослідженьєвизначенняпараметричного складуспостережень,включаючипошук необходимихдостовірнихпоказників дляоцінки стануоб'єктів, щоспостерігаються.


3.2 Концепціюствореннягеоекологічного атласу

>Картографічна формаузагальненнязібраноїінформаціїскладає основубудь-якихгеографічнихдосліджень.Об'єктомгеоекологічногокартографуванняєелементигеосистем,екосистем йсоціально-виробничих систем,їхнійвзаємозв'язок йдинаміка. Зогляду накомплексний характердосліджень,найбільшпродуктивнимпредставляється шляхаерокосмічногомоніторингу станунавколишньогосередовища йствореннягеоекологічнихатласів.

>Підсумкомгеоекологічнихдослідженьєкарти, уназві які частоєприсутнім слово ">екологічна". Однакстрогікритерії нового видутематичнихробітдотепер невизначені. Зогляду наважливістькартографічного методу вкомплексігеоекологічнихдосліджень,спробуємосформулювативимоги,сукупність якінаближає нас дорозуміння предмета й завданьгеоекологічногокартографування.

>Першавимога -біоцентризм.Екологічнимиможутьназиватися лишетакікарти, на які показань станбіоти.Іншіфакторинавколишньогосередовищапоказуються нимилише втімобсязі, щонеобхідний для характеристики умів проживанняорганізмів, у томучислі йлюдини.Об'єктомекологічногокартографування частоєрослинність.Фітоекологічнікартинайбільшеповновідбивають зв'язкурослинності ізумовами проживання йможутьвикористовуватися дляіндикаціїпараметрівнавколишньогосередовища.

Другавимога - антропоцентризм.Людство -частина біоти, але йчастина, щоволодієвідмітнимирисами, щограєособливу роль ужиттігеографічноїоболонки уфазітехногенезу.Геоекологіярозглядаєлюдину, населення,людство не лише якджерелоруйнуванняприроди, але й йжертвивпливу якнезмінної (>стихійніпроцеси,нещастя), то й особливозмінюваноїїм ж самимприроди.

>Третявимога -факторність. У комплектгеоекологічних картвходятьспеціальнікарти, на якіпоказується стан окремихкомпонентівнавколишньогосередовища –літогенноїоснови,рельєфу,ґрунтовогопокриву,поверхневих йпідземних вод,атмосфери, техногенногопокриву йджерелзабруднення,геохімічних умів йін.Биота картаминайчастіше непоказується. Сувороговорячи,такікарти неєекологічними. Цеособливийклас карт станунавколишньогосередовища.

>Четвертавимога -оцінність йпрогнозність. Узадачігеоекологічнихдослідженьобов'язково входитиоцінкасучасного стануландшафтів, окремихкомпонентівприроди й прогноздинамікинавколишньогосередовища: угарному чи поганомустані воназнаходиться, усприятливому чинесприятливому напрямізмінюється.

3.3Дешифруванняаерокосмознімків

>Дистанційнізображенняземноїповерхні (>аерокосмознімків)з'являються передочимадослідника унезвичнихмасштабі,проекції йкольорі.Щобвикористовуватизнімки длявивчення йкартографування станунавколишньогосередовища,необхіднонавчитися їхньогодешифрувати.Повноціннігеоекологічнідослідженняповинніґрунтуватися навикористанніматеріаліваерофотознімання йкосмічнихзнімківвисокоїякості.

>Дешифрування - процесрозпізнаванняоб'єктів по їхнізображеннях,визначенняякісних йкількісних характеристикцихоб'єктів,вивченняландшафтоутворюючої йекологічноїролірізнихфакторів.

>Технологічна схемадешифруваннявключаєзбіраналітичнихданих прокомпонентиприроди, видахгосподарськоїдіяльності й їхньоготипізацію;виявлення йтипізаціюприродно-територіальнихкомплексів йприродно-господарських систем.

>Застосовуєтьсяпредметне йлогічнедешифрування.Першевиконується шляхомпорівняннязображень йоб'єктів унатурі. Останніорієнтуються запрямимидешифрувальнимиознаками: заформою,розміром, тоном,малюнком йструктурнимзображенням. Другазасновано навикористаннізакономірнихвзаємозв'язківкомпонентів ландшафту. Через характеристикуоб'єктів,безпосередньозображених назнімках,логічним шляхомроблятьвисновок пронаявність йвластивостіоб'єктів йявищ, щосховані, але йзв'язані ізпершимизакономірнимизв'язками.Об'єкти, щоспостерігаються, по якідешифрируютсяіншікомпоненти ландшафту,називаютьсяіндикаторами, а сам метод -ландшафтним методомдешифрування.

>Досвід показавши, щонайбільш продуктивнодешифрування до тоговипадку,якщо доінтерпретаціїзображеньпідходять неаналітично,виходячи ізіндикаторнихздібностей окремихкомпонентівприроди, а системно,ґрунтуючись наіндикаторнихвластивостяхландшафтно-екологічнихкомплексів уцілому.Існуєзакономірнийзв'язоктектонічноїбудови,типів й формрельєфу,літологіїповерхневихвідкладень,рослинності йтваринного світу,видівгосподарськоїдіяльності із ландшафтами йморфологічнимиПТК.

>Дешифруванняздійснюється зазагальноприйнятоюсхемою:

>попереднєдешифрування польовідослідження камеральнедешифрування контроль. Напершомуетапі назнімкахвиділяютьсяосновнітипималюнків йстворюєтьсяконтурна основа. Упольовихдослідженняхвикористовується методвивченняключовихділянок йпроведенняландшафтнихпрофілів.

>Робота наключовихділянках. У основускладаннягеоекологічних карткладеться процеспоконтурногодешифрування.Важливимпоказникомкондиційності картє числоключовихділянок, ставленнязайнятої нимиплощі дозагальноїплощізйомки, атакож число йдовжиналандшафтнихпрофілів.

Методключівзаснований натипологічнихвластивостяхПТК.Завдяки ключамскорочуєтьсяобсягробіт:дослідникові немаєпотребизатримуватися наописі шкірного контуру,якщо за низкоюознак його можнавіднести до вжевідомого типу.Описведеться поповнійпрограмігеоекологічнихдосліджень.Виявляютьсяіндикатори.Надалітакіознаки, якелементигеологічноїбудовиформирельєфу,рослинність,дозволяютьдізнаватисяоднотипніприроднікомплекси іекстраполювати ними характеристики,отримані на ключах.

>Складаннякомплекснихпрофілів.Головним методомпольовогодешифруванняєкомплекснеландшафтно-екологічнепрофілювання.Роботупроводять по маршрутах,прикріплених долінійсполученоїзміниПТК, йзв'язують природумісцевості із характеромзображення. Основускладаєгіпсометричнийпрофіль (як правило,вінспрямованийвкрест горизонталей).Умовними знаками напрофіліпоказуються:четвертиннівідкладення,ґрунти йрослинність.ВертикальнимилініямипозначаютьсяграниціПТК. Узалежності від масштабузйомкирекомендуєтьсяпроводитипрофілінаступнихтипів.

>Ландшафтніпрофіліеколого-топологічноїрозмірностіпрокладають под годинувеликомасштабнихдосліджень.Довжинапрофілівколивається відодиниць досотеньметрів. Задопомогоювеликомасштабних аерофотознімківвибираютьмісце йнапрямокпрофілю. Упольовихдослідженняхвиконуєтьсяповнапрограмабиогеоценотическихописів.

>Ландшафтніпрофілірегіональноїрозмірностіперетинаютьзображення ландшафту внайбільш характерним напрямі.Довжинапрофілюможедосягатидекількохкілометрів. Крапкиспостереженнязакладають, як правило, умісцях,зіспецифічнимзображенням, але вхарактернихперегинахрельєфу, награницях й вцентріПТК.Усіці точкинаносяться нафотосхему, карту йпрофіль.

Наключових точкахописупроводяться поповнійпрограмі, напроміжних - поскороченій.КонтуриПТКміжзнімальними маршрутами (>профілями) й точкамиспостереженьпроводять методамиекстраполяції іінтерполяції.

>Еталоннізображенпостає завданнявідобразитинайбільшістотнірисиландшафтно-екологічноїструктуридосліджуваної територї.

>Вартовраховуватибагатоцільовуспрямованістьеталонів: тієїсамийзразокзображенняможевикористовуватися для характеристики якбіотичних, то йабіотичнихкомпонентівПТК.

>Застосовуютьсянаступнівзаємнодоповнюютьформиеталонів.

>Елементарніеталони -вирізкизізнімків, щохарактеризуютьзображеннячітковиділяютьсяоб'єктів йявищ.Вонисистематизуються увиглядітематичнихтаблиць йможутьрозташовуватися в порядку, щовідбиваєкласифікаційніпідрозділиструктурниходиниць ландшафту.Елементарніеталониоформляються увиділегенди йприкладаються доматеріалівзйомки.

>Еталоннийпрофільявляє собоюсмужкузображення, наякійвідобразилосяхарактернесполученнясполученихприроднихкомплексів.Йомусупроводжуєдетальнийландшафтнийпрофіль.

>Значенняеталонівполягає до того, що ізїхньоюдопомогоюздійснюєтьсякамеральнедешифруваннядистанційнихзображень нових, невідвіданихтериторій методомекстраполяції.Вірогідністьекстраполяціївизначається контрольнимиперевірками.

>Внутріконтурнаекстраполяціязастосовується вмежах одного контурузображення.Розмірключової ділянки меншеплощівсього контуру.Цей видекстраполяціїзастосовується длядешифрування іоконтуривания окремихПТК.

>Внутріландшафтнаекстраполяціяздійснюється шляхом переносудешифровочнихознак ізвивченого контуру наконтуриоднотипнихприроднихкомплексів. Для цоговибираєтьсянайбільшхарактерниймалюнокякого-небудьоб'єкта, у йогомежахзакладаєтьсяключоваділянка йрозробляютьсядешифровочниеознаки. Ареалекстраполяціїобмежуєтьсяграницями одного ландшафту.

>Межландшафтнаяекстраполяціяздійснюється шляхомвиявленняоднотипнихконтурів уландшафтах-аналогах. Ареалекстраполяціїзв'язаний із рубежамифізико-географічногорайонування.Вірогідністьекстраполяції тімвище, ніжближче вкласифікаційнійсистемі і усітцірайонування лежатиландшафти-аналоги.


4.Організація ландшафтногомоніторингузаповіднихтериторій

Умежах ЦентральногоЧернозем`язнаходитьсясімдержавнихзаповідників:Воронезький (>площею 31,1 тис. га),Хоперский (16,2 тис. га),Центрально-Чорноземний (4,9 тис. га),Воронинський (10,3 тис. га), ">Ліс-на-Ворсклі" (1,04 тис. га), "Галича гора" (0,2 тис. га) ймузей-заповідник ">Дивногір`я" (1400 га).

>Заповідникизнаходяться врізнихфізико-географічнихумовах. Структура шкірного із нихоригінальна йсвоєрідна,відбиваєспецифікуприродирегіону. Тутохороняютьсятиповіекосистемигеографічних зон йпідзон, умежах якірозташованізаповідники, багатоунікальнихоб'єктів,рідкісніспівтовариства,види йпідвидирослин йтварин.

>Функціїзаповідниківрізні,науковідослідженняпроводяться взалежності відособливостейзаповідного режиму й віднауковогопрофілю шкірногозаповідника.

>Стратегічнимнапрямкомнауковихдосліджень узаповідникахєдовгостроковевивченнядинаміки йвзаємозв'язківприроднихпроцесів вохоронюванихекосистемах.Такаінформаціяможе бутиотримана лише шляхомстаціонарнихспостережень.

>Стаціонарнідослідження вобластігалузевихдисциплін (>кліматологічні,гідрологічні іін.)існують віддавна.Зараз усеактуальнішезростаєнеобхідністькомплекснихстаціонарнихспостережень. Цеможливо лише наоснові ландшафтногопідходу довивчення територї.

>Науковідослідження,проведені взаповідниках,повинні бутинацілені намоніторинговуфункцію, щовиражається вспостереженні зазмінами в ландшафтах на комплексному йкомпонентномурівнях.Особливуактуальністьздобуває запитанняорганізації ландшафтногомоніторингузаповіднихтериторій ізоблікомїхньоїзональної йпровінційноїособливостей.

>Створення єдиноїсистемимоніторингуландшафтів умежахзаповідниківЦЧО давноназріла завдання. У основупринципіворганізаціїмоніторингупокладенінайбільшустоянітеоретичніположеннягеографічної науки, щостосуютьсяпитаньвивчення стану,динаміки,прогнозування йкеруваннярозвиткомландшафтів (>Михно В.Б., 1995).Найважливішіпринципибазуються наобліку: 1 -типологічнихознакландшафтів; 2 -регіональних (>індивідуальних)чортландшафтів; 3 -структуриландшафтів; 4 -динамічнихвзаємозв'язківландшафтів; 5 -стійкостіландшафтнихкомплексів; 6 -екологічного стануландшафтів.

До числапершочергових завданьмоніторингу належати:спостереження за станом йдинамікоюгеосистем;прогнозування йкеруваннярозвиткомландшафтів. Длявиконанняцих завдань на територїзаповідниківнеобхіднествореннямережімоніторингових майданчиків,ландшафтнихтрансектов,контрольно-обліковихсмуг,станцій,крапокспостереження,об'єктівособливоїуваги.

Доосновнихметодівдослідженьзаповіднихтериторій ізметоюорганізаціїсистеми ландшафтногомоніторингу вартовіднести,насамперед ,проведеннявеликомасштабного ландшафтногокартографуванняоб'єктівмоніторингу,створення банкуданих проприроднуспецифікуландшафтів,проведеннябалансовихдосліджень,вивченняпросторової йтимчасовоїдинамікиприроднихкомплексів.

>Початкова ланкабудь-якихробіт ізмоніторингу -інвентаризаціяприроднихоб'єктівдосліджуваногозаповідника.Наступниметапом роботиможе бутипереписвищихрослин,хребетнихтварин, атакожландшафтне,геоморфологическое,ґрунтове йгеоботаническое картуванняділянокзаповідника.Важливоюланкою вланцюзімоніторинговихспостережень, на думкуA.M.Гріна, В.Д.Утехина (1981)євідновленняісторіїприроди йгосподарстваданої територї -палеогеографічнідослідження, без якінеможливий прогноз.

Один з самихосновнихетапіворганізаціїмережі ландшафтногомоніторингу вмежахзаповіднихтериторій -добіроб'єктівмоніторингу. До числанайважливішихкритеріївдобору вартовіднести: 1 -ступіньрепрезентативностіприроднихландшафтів; 2 -типовість чихарактерністьоб'єктів длярегіону йзони; 3 -унікальність; 4 -наявністьпогрозизникнення; 5 -цінністьоб'єкта якпритулку длязбереженнягенофондуфлори йфауни; 6 -ступінь біорізноманіттяландшафтів.

Длязручностіведенняспостережень уструктурі ландшафтногомоніторингу А. А.Чибилев (1994)виділяєнаступні блоки:геологічний,геоморфологічний,гідрологічний,мікрокліматичний,ґрунтовий,ботанічний,зоологічний.

Убільшостізаповідниківтрадиційнопроводятьсябагаторічністаціонарнідослідження,ведеться "Літописуприроди". Цедужеважливаскладовачастинапрограми ландшафтногомоніторингу.

У системумоніторинговихспостереженьзалученіЦентрально-Чорноземнібіосферні йВоронезькийбіосфернийзаповідники.

Велика робота із комплексноговивченняприродигеосистемдолини р.Хоперведеться вХоперськомудержзаповіднику.

Уостанні роктавченимикафедрифізичноїгеографії іоптимізації ландшафту факультетугеографії йгеоекології ВДУ (>МильковФ.Н.,Михно В.Б., Бережний А.В., 1994)виділені йзакартированиосновніоб'єкти ландшафтногомоніторингу музеюзаповідника ">Дивногір`я".

Удержзаповідниках ">Ліс-на-Ворсклі" й "Галича гора"науководослідницька роботаведеться в основному занаступними напрямами:флористичний,фітоценотичний,біоекологічний,біогеоценологічний. Тому на територїцихзаповідниківбагаторічнимиспостереженнямизакладеніосновимоніторинговихдослідженьботанічного йзоологічногоблоків.

У годинунеобхіднакоординаціямоніторинговихдослідженьзаповідників.Основна завданняполягає ворганізаціїрегіональноїмережі ландшафтногомоніторингузаповіднихтериторійЦЧО.

У цьому зв'язкунеобхіднепроведеннярегіональнихнарадлісостеповихзаповідників ЦентральногоЧорнозем`я ізметою розробки єдиноїцільовоїпрограмимоніторингузональнихландшафтів, у рамкахякої представитисяможливимвідслідковувати,прогнозуватитенденціїзміниекопара-метров як умежахзаповідників, то йфоновихприродно-господарськихгеосистем йантропогеннихландшафтів.


>ВИСНОВКИ

>Основним документом,якийпередбачаєрозвитокприродно-заповідної справ в УкраїнієЗагальнодержавнапрограмаформування національноїекологічноїмережі України на 2000–2015 рокта.Згідно ізцієюпрограмою,запланованостворити 29національнихприроднихпарків,сімбіосфернихзаповідників,розширитиіснуючі територїприродно-заповідного фонду.Дотепер умежахпрограмистворенолише тринаціональніприродні парки.

Дляпроведеннямоніторингугеосистемнеобхіднізнання протимчасову структуругеосистем - зміну їхні учасі, дерозрізняють дватипизмін:оборотні йнеоборотні (>прогресивні). З нимизв'язанітаківажливіпоняття, яксаморегуляція йстійкістьгеосистем.Оборотнізмінимаютьперіодичний чиритмічний характерзмінистанів в однієїінваріанта, щоскладаютьвласнединаміковігеосистем.Зміни іншого типуприводять донеоборотнихпоступальнихзмінгеосистем ізкорінноюперебудовоюїхньоїструктури - доеволюції врозвиткугеосистем (>Сочава, 1978; Ісаченка, 1991).Вивченнязакономірнихпереходів однихстанів вінші дозволилоН.Л.Беручашвили (1986) відвестипоняттязмін ">природно-територіальнихкомплексів (>ПТК)", щопідрозділяються задинамічним станом накороткочасні (до 1 доби),середньочасові (від 1 доби до 1 року) йдовгочасові (понад року).


СПИСОКВИКОРИСТАНИХДЖЕРЕЛ

1.Авессоломова І.А.Геохимические показники щодо ландшафтів. — М.: Вид-во МДУ, 1987. — 108 з.

2. Андрєєв П. М.Иллюстративний путівник по Південно-Західним казенним дорогах. — До., 1999. — 111 з.

3. Антропогенні ландшафти: структура, методи лікування й прикладні аспекти вивчення. — Воронеж: Вид-во Воронезькогониверситета, 1988. — 141 з.

4. Аржанова В.С.,ЕлпатьевскийП.В.Геохимия ландшафтів ітехногенез. — М.: Наука, 1990. — 186 з.

5. АрмандД.Л. Наука про ландшафті. - М.: Думка, 1975. - 158 з..

6.Армашевский П.,Геологический нарис Чернігівської губернії: / з розгорнутою картою і 5-ту таб. рис./ - До., 1883. - 139 з.;

7.АхмедоваЕ.А. Регіональний ландшафт: історія,зкология, композиція. //>Ландшафтное дослідження, у містобудуванні. - Самара:Самарское вид-во, 1991. — 245 з.

8.Барановська О.В.,Ландшафтно-екологічнийаналіз територї чернігівської обл..:Авторефератдис…канд. географ. наук. 11.00.01 / НАН України,Інститутгеографії. - До., 1997. -24 з.;

9. Бєлкін О.Н. Міський ландшафт. - М.: Вищу школу, 987. - 111 з.

10.Бенедюк У. таін.Ландшафти України тафізико-географічнерайонування України //>Географія таосновиекономіки вшколі. — 1999. — № 2. — З. 10-14.

11.БеручашвилиН.Л.Геофизика

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація