Реферати українською » Экология » Ландшафтно-екологічна основа Києва


Реферат Ландшафтно-екологічна основа Києва

Страница 1 из 3 | Следующая страница
>Вступ

>Актуальність.Місто –цеантропогеннаекосистема, щоявляє собоюконцентрованерозміщенняпромислових йпобутовихспоруд, та населення, якузнаходиться на його територї. Навідміну відсільськихнаселенихпунктів жителі містзайнятітрудовоюдіяльністюпереважно у сферіпромисловості,управління,освіти, культури йсфериобслуговування. Для міст характерначисельність населення не менше 5–10тисяч йбагатоповерховазабудова.Ємністьміськогосередовищазалежить відінфраструктуриміста йрозвиткутранспортнихмереж.

>Процесрозвиткунаселенихпунктів типумістаназивають >урбанізацією. >Способивиникнення міст вісторіїлюдства булирізними.Міставиникали яксумісніпоселенняремісників, щополегшувалоїхнювиробничу діяльність, якцентриторгівлі, яквоєнніукріплення (>фортеці), щозабезпечувало захистсконцентрованого у яких населення від нападу ворога.Вплив міст наприроднесередовищепоширюється за їхнімежі.Вониоточені более чименшпротяжними зонами двохтипів:сільськогосподарськими ізвиробництвом, щовизначаєтьсяпотребамиданогоміста, тарекреаційними, котрівикористовуються жителямиміста длявідпочинку.

>Питаннявивченняміськихландшафтівпотребуєпостійногодослідження,оскільки насучасномуетапірозвиткутехносфери людинапостійнонамагаєтьсяякомога понадполегшитивласне життя. Цевиявляєтьсянасамперед узростаннікількості антропогенногонавантаження наприродніекосистеми.Міські територї, на котріздійснюєтьсяпостійненавантаженняперебуває вдосить зграбномуекологічномустані йпотребуєпостійногооновлення.

>Об`єктдослідження –функціональніландшафти м. Києва.

Мета роботи –проаналізуватизначеннябіоценотичнихугрупованьрослин вжиттіміськихбіоценозів.

>Дослідженняданого запитанняпотребуєвирішенняпевного колапитань:

1)проаналізуватиосновніетапи розбудовіміста таформуванняландшафтно-архітектурних систем Києва;

2)охарактеризуватиландшафтну структурутериторій м. Києва;

3)дати характеристикукомплекснихзелених зонміста;

4)проаналізуватиландшафтно-архітектурнірисипокриву м. Києва;

5)проаналізувати тасистематизувативідомості,щодоособливостейрослинногопокриву м. Києва.


1.Етапи розбудовіміста таформуванняландшафтно-архітектурних систем Києва

>Київ –це сплав славногоминулого йсучасного. Уобразіміста зримовимальовуютьсярисинадійногомайбутнього.Аджесамесьогоднівизначається,яким якщоКиїв втретьомутисячоліттіновоїери.

>Формуваннянаселеного пункту йрозширення його територївизначаєтьсяполітичноюобстановкою,притаманнимилишейомусоціально-економічнимифункціями нарізнихісторичнихетапах йреалізується уконкретнихприроднихумовах, котрівиступають чи яксприятливі, чи яктакі, щообмежують йогорозвиток.Територіяміста неможезростативипадково чимеханічно.Місто у зв'язку здинамікою йогофункціональноїструктуризавждиповинне матірпевний резервприродних умів йресурсів [1].

Утісному зв'язку ззміноюісторичних умів йсуспільно-економічнихвідносинзмінювалисьфункції Києва якміста уцілому та йогоскладовихчастин;відповіднозмінювались йкритеріїоцінкитериторій, котрі включалися доміськоїмежі.Водночас,упродовжсотень роківзберігається багатоіндивідуальнихособливостейміставідповідно дотрадиційнихфункцій йогоісторичнихрайонів, щозбігаються восновнихрисах зландшафтноюструктуроюстародавнього ядра.

З зазначеноговипливаєнеабиякацікавість доаналізумістобудівногоосвоєнняландшафтів наголовнихетапахрозвиткуміста,з'ясуваннязакономірностей йтенденцій цогопроцесу.Аджеетапирозвиткубудь-якогоявищаозначаютьякіснузмінупевноїтенденціїрозвитку. В частности, дляпівторатисячолітньогомістаетапизнаменуютьвідчутнізміни уякісномустані йогоекологічноїсистеми [18].

>Під ландшафтамизазвичайнауковцірозуміютьцілісні ділянкиземноїповерхні (>довкілля, уякомурозрізняютьчисленніскладники), щохарактеризуютьсяоднорідністю,походженням,взаємозв'язкамикомпонентів.

>Компонентамиландшафтівєгірськіпороди,рельєф,поверхневі тапідземні води,повітрянімаси,ґрунти тарослини йтварини.

>Ландшафтивиступаютьжиттєвимсередовищемлюдини,єїїресурсною базою,головноютериторіальноюосновою длярозміщеннявиробничих йневиробничихоб'єктів.Вонивиступають яксередовищевідпочинку йджерелоестетичногозбагачення.

>Відповідноспіввідношення йвзаємовідносиниосновнихландшафтоутворюючихчинників, укласифікаціяхландшафти Києвавідносять досхідноєвропейськихрівнин:знижених тапідвищених, щотяжіють допівнічно-східноїчастини Українськогокристалічного щита йДніпровсько-Донецькоїзападини таїхніхсхилів. Зазонально-біокліматичнимположенням, щовизначає баланс тепла йвологи, смердотіділяться на дваосновнихтипи –змішано-лісовий йлісостеповий тадолиниДніпра, Якаявляє собоюзниженуалювіальнурівнину,дужестрокату за типамигрунтово-рослинногопокриву (>лучні,болотні,дернові тощо).

Насучасномуетапі, у тому,щобвирішити заподіянняреконструювання стародавніхландшафтів, їхньогопослідовноїзміни при розбудові Києва,вивченнянаслідківгосподарськогоосвоєннярізнихландшафтнихкатегорійкиївськоїстаровини,доцільнимєвикористання двох групметодів:історико-ландшафтнихкартографічнихреконструкцій такартометричних,тобтометодівпошукуспільних рис урізних компонентахдавньої й Сучасноїприроди за картамирізнихмасштабів йрізнихчасів.Вихіднимиматеріаламиєтакожрезультатисучаснихландшафтнихдосліджень таопублікованіісторичні іархеологічнівідомості.

Для ландшафтногоаналізу цогопроцесу булискладенісередньомасштабнікартивідтворених йсучаснихландшафтів на теренах Києва та у районах йогоперспективноїзабудови звиділенняммісцевостей та їхньогоугрупувань. Ос-кільки,дослідженнюпідлягаютьперіоди зрізнимикритеріямимістобудівноїоцінкиландшафтів, то, прискладанні карт буливрахованіелементи природногосередовища,життєвонеобхідні як дляархаїчногогосподарства Ітисячоліттян.е., то й длясучасногоміста [1].

>Київ якторгівельний таадміністративний центрсхідних слав'янвиник умісціперетинумежі двохприродно-господарських зон тадніпровськоготоргівельного шляху. як показалиісторико-ландшафтнідослідження,починаючи зенеоліту (трипільська культура), колипанівноюгалуззюгосподарства сталоземлеробство,освоєннюпідлягали,головним чином,ландшафтилісостепового типу.Лісостепова зона на багатотисячолітьстаєнайбільшзаселеною йосвоєноющодоземлеробства.Найбільшугосподарськувартість малі територїзіскладноюландшафтноюструктурою,найбільшсприятливою для комплексногогосподарства, щоспостерігається умісці контактуландшафтівлісостепового типу з ландшафтамиполіського типу тапотужноїдніпровськоїзаплави.Місця дляпоселень такимоптимальнихтериторій оббирали,також, зурахуваннямнаявностіприроднихукріплень йрубежів, що малівиконуватиобороннуфункцію.

>Переліченіумови,представлені урайоні Києва,найкращим чиномсприялизаснуванню націй територїпоселень всіхархеологічних культурСередньогоПодніпров'я.Археологічніматеріалисвідчать пронаявністьзначноготорговельногоосередку урайонімайбутнього Києва уже нарубежінашоїери.Становлення Києва якадміністративного центрупочалось усередині Ітисячоліттян.е. у зв'язку звиникненням Першого державногооб'єднаннясхідних слав'ян йзбільшеннямвнутрішньоїторгівліподніпровському водного шляху. ЧерезКиїввідбувавсяторговельнийобмінміжхлібнимЛісостепом ймисливсько-промисловимПоліссям.Київконтролювавторгівлюміж районами Балтики таЧорного моря,ЗахідноюЄвропою таСходом.Одне ізпровідних місцьпосіларемісничафункціяміста.Почалосяпоступоверозширення його територї, щовідбувалосяпотімупродовжбагатьохвіків.

>Півторатисячолітняісторіяміста –невпинний процесчергування йогозанепадів тавідроджень.

>Щобвиявитизакономірності йтенденції цогопроцесу,необхіднообґрунтувати системучасових (>хронологічних)зрізів, котрі бвисвітлювалиголовніетапирозвиткуміста та йогофункцій.Такідані,окрімпізнавальногоінтересу для шкірногомешканця Києва,маютьщеважливезначеннящодооцінювання стануекологічнихситуацій умісті напевнихетапах його розбудові,надаютьісторичнотриваломупроцесу ландшафтногоосвоєннятеренівстолицісхідних слав'янпевнихкласифікаційних рис.

До X ст.формується ядростародавнього Києва,диференційованого наверхніукріпленучастину (>Старокиївська гора) танижнюнеукріпленуторгівельно-ремісничу (>Поділ). З X по XII ст.Київ –столицяДавньоїРусі. Уцейперіодпосилюєтьсяполітична рольміста, йогоадміністративна таідеологічнафункції,досягаютьрозквіту ремесло,торгівля,будівництво.Київзначнорозширює своїмежі. З XIII поХVІІ ст., уперіодфеодальноїроздробленості,іноземнихпанувань, народнихрухів,частихвійн,руйнувань таепідемійКиївмайже незростаєтериторіально. ЗХVІІІ досередини XIX ст.містобудівнеосвоєння територївідбувається шляхом,характерним для всіх великих міст.Будуютьсявійськовіукріплення,адміністративні тагромадськіспоруди,палацовікомплекси. Зсередини XIX до початку XX ст.зростаєзначення Києва як центрувнутрішньоїторгівлі.Спостерігаєтьсяінтенсивне збільшення населення та територїміста. 3 1918 р.розпочинаєтьсяетап так званогосоціалістичногобудівництва. УКиєвірозгортаєтьсяжитлове,промислове,адміністративне такультурнебудівництво, щоведеться ізупровадженняміндустріальнихметодів.Після 1945 р.швидкими темпами булиусунутіруйнуванняперіодувійни.Сучаснебудівництвоведетьсяпосиленими темпами на новихтериторіях,реконструюютьсястарікварталиміста [7].

Таким чином,складнийдовготривалий процесмістобудівногоосвоєння таформування територї Києваможе бутивисвітлений таким поручхронологічнихзрізів: серединаXVІІІ ст.,кінець XII ст.,кінецьХVІІ ст., середина Х ст., середина XIX ст., вушко XX ст., середина XX ст.,сучаснийперіод.Картометричнаобробка йаналізісторичних таландшафтнихданих показали, щоландшафтна структура Києва йприлеглихтериторій, котріможуть бутипотенціалом дляподальшогозростанняміста,доситьскладна в зв'язку ізприуроченістю досмуги контакту двохландшафтних зон таширокоїдолиниДніпра.

Доландшафтівмішано-лісового (>поліського) типувіднесеніпідвищеніморенно-водно-льодовикові йзниженітерасовірівнини здерново-підзолистими,піщаними йсупіщанимиґрунтами, котрісформувалися под борами тасуборами (49,2%всієї територї) [3].

>Ландшафтилісостеповоїзони (>широколистяно-лісового типу)представленіпідвищенимиакумулятивно-денудаційнимирозчленованимилесовимирівнинами ізсірими, ясно – татемно-сіримисуглинковимиґрунтами, котрісформувалися подсвіжимидібровами (19,9%).Межіміжзональними типамиландшафтівмаютьскладний характер. 25,3% територїприпадає нависокі танизькізаплавиДніпра та йогопритоків.Площаводнихоб'єктівстановить 5,6% територї.

>ПриродніумовипівнічноїчастиниКиївськогоПодніпров'ясприяливиникненню в йогомежах на початкунашоїеризначноготоргово-адміністративного центру.Ландшафтнаприуроченістьрозміщенняпервинного ядра Києватакожвказує наневипадковістьвиборумісця йогозаснування.Стародавнійторговий центрдніпровського шляхувиник нависокійзаплавібіляпідніжжялесового плато, здрібнимиземлеробськимипоселеннями,білявпадінняПочайни, гирлоякої було бприродноюгаванню.Появаадміністративноїфункціївикликаланеобхідністьбудівництвафортеці («граду''). Дляякоїобов'язковоюумовою бувнаявністьприроднихукріплень.Розчленований край плато звідноснимивисотамиблизько 100 м, із ярами,мисами таостанцями, щопанував наднижньоючастиноюміста таДніпром, бувідеальниммісцем для Першого городища Кия наЗамковій горі (>урвистийостанець) й плацдармом длязростанняВерхньогоМіста – городище наСтарокиївській горі (>виступ плато).

До X ст. булиповністюзаселенірозчленованісхили таостанціміжверхньою танижньоючастинамиміста;з'явиласьнеобхідність в йогорозширенні. Укінці X ст.площаверхньоїчастинизначнозбільшується зарахунокзабудовимістаВолодимира йспорудження йогоукріплень,однак нацючастинуміста,розташовану налесовому плато, припадало не понад 6%міськоїзабудови, а понадполовини (61,0%) територї – нанижнючастину –Поділ,розташовану нависокійзаплавіДніпра [14].

У ХІ-ХІІ ст. в зв'язку зпосиленнямполітичного іадміністративногозначенняміста тапоширеннямгромадськогобудівництва (>спорудженняСофіївського собору,багатьох церков,монастирів,палаців)збільшуєтьсяверхнячастина йстворюютьсяновіфортечніспоруди –Місто Ярослава – 72 га,МістоІзяслава – 6 га;Копирівкінець – 40 га.ЗагальнаплощаВерхньогоМістазбільшується до 130 га йдосягає 34%загальноїплощізабудови.Водночасзростає до 180 ганижня (>подільська)частина,з'являютьсяоборонніспоруди впівнічно-західнійчастині. Уцейперіодзростаєзначеннястарокиївськоїагломерації, щоскладалась іздрібнихпоселень (Берестові,Дорогожичі),монастирів (>Печерський,Видубицький,Кловський,Кирилівський);усі смердоті булирозташовані вмежахпідвищеноїлесовоїрівнини ззначнимземлеробськимосвоєнням.

Здругоїполовини XII ст., врезультатіборотьбиудільнихкнязів заКиїв таруйнування його у 1169 р. містовтрачаєзначнучастинуполітичних йадміністративнихфункцій.Взяття йогоБатиєм у 1240 р. йнаступніподії,пов'язані ізіноземнимпануванням,багаторазовимируйнуваннями (1416, 1482, 1651, 1679, 1687 рокта),пожежами таепідеміями, несприялизначномурозширенню територїміста. ОднакКиївзалишаєтьсяважливим центромрозвиткуекономіки, культури,передовоїгромадської думи,освіти,соціальногопрогресу. Уцейперіодбільшачастинагромадськогобудівництва припадала навідновлення тареконструкціїпошкодженихспоруд й військовихукріплень [8].

ЗпершоїполовиниXVIІІ ст. в зв'язку ізбудівництвомфортеці зростанні інабираєадміністративнихфункцій новачастинаміста –Печерськ – вмежахпідвищеноїлесовоївисочини. Досередини XIX ст.печерськачастинасполучається ізосновним ядром Києва.ЗабудовуєтьсялесоварівнинанавколоПечерськоїфортеці,вздовждолини Либіді такруто-схиловихділянокхрещатицькоїдолини.РозширюєтьсяНижнєМісто направобережнійвисокійзаплаві. Зацей годинуплощазабудовизростаємайжеутричі,переважно зарахунокпідвищеноїлесовоїрівнини тазаплави.Впершепочинаєтьсязабудоваландшафтівзмішано-лісовоґо типу –зниженихрівниндавньоалювіальнихтерас.

>Рис. 1.1.Ландшафти територї Києва та їхніміськазабудова

>Ландшафти територї Києва таїхняміськазабудова:ландшафтизмішано-лісового типу зпіщаними тасупіщанимидеревно-підзолистимиґрунтами: 1 –підвищеніморенно-водно-льодовиковіхвилястірівнини здерновимисередньо таслабко-підзолистимисупіщанимиґрунтами подсвіжимисуборами і борами; 2 –зниженідавньоалювіальнітерасовідрібнохвилястірівнини здерновимислабко тасередньо-підзолистимипіщанимипіщаними йсупіщанимиґрунтами под сухими борами тасвіжимисуборами;ландшафтишироколистяно-лісового типупідвищеноїлесовоїакомулятивно-денудаційноїгорбисто-хвилястоїрівнини зсіримилісовимиґрунтами; 3 –горбисто-хвилястіпривододільнірівнини зтемно-сірими тасіримилегкосуглинковимиґрунтами, котрісформувалися подсвіжимидібровами: 4 –слабко-хвилястірівнини зрозлогимисхиловими балками, зсірими ітемно-сіримилегкосуглинковимилісовимиґрунтами, щосформувалися подсвіжими івологимидібровами: 5 –розчленованіостанцево-яружно-балочнісхилирівнини зсвітло-сірими,сірими ідерновимилегкосуглинковими ісупіщанимиґрунтами, котрісформувалися подсвіжимидібровами ірізнотравно-злаковоюрослинністю;ландшафтизниженихалювіальнихтерасовихрівнин здерновими,лучними іболотнимиґрунтами; 6 –зниженіалювіальніслабкохвилястірівнини (>висока заплаву) здерновими ілучнимипіщаними ісупіщанимиґрунтами, котрісформувалися подзаплавними луками тавологимидібровами; 7 –низькозаплавніслабкостічнізаболоченізниження злучно-болотними,болотними,торфово-болотнимиґрунтами іторфовищами, котрісформувалися подвологими луками іболотноюрослинністю;лісоварослинністьзеленоїзони Києва

Увісімдесяті роктаминулогостоліттяналічувалось 5906садиб, на які було брозташовано 20тисячдерев'яних йблизько 3тисячкам'янихбудинків.Вулиць йпровулків –півторисотні.Проживало тутблизько 250тисяч Чоловік.

У 20–30pp.містобудівнеосвоєння територївідбуваєтьсяголовним чином зарахунок порівняномалопродуктивних усільськогосподарськомувідношенніландшафтівмішано-лісового типу.Продовжується йзабудоваландшафтівпідвищеноїлесовоївисочини направобережжі Либіді тазаплавнихмісцевостей,забудовуютьсявільні ділянки йущільнюєтьсязабудова центральнихкварталів.Відбуваєтьсяреконструкція старихбудинків. З початку XX ст. до 1941 р.площаміськоїзабудовизросла вп’ятьразів (9,7 тис. га). У 1921 р. вКиєві було бутворено рядадміністративнихрайонів.Крімцентральноїчастини,виділялисьПечерський,Шулявський,Солом'янський,Подільський,Деміївськийрайони.Щешвидше уцей годинузростаєзагальнаплоща Києва. Ужовтні 1923 р. уряд УСРРприйнявухвалу пророзширення територїміста більше, ніж удвічі рази зарахуноквключення доміськоїсмуги окремихтериторій таприміськихсіл. До 1927 р. вміськусмугу Києваувійшло 20населенихпунктів:Микільська таВоскресенськаслобідки,Дарниця, Нивки,Відрадний,Совки,Корчувате,Мишоловка,Теличка таінші. якнаслідок,територіяміськоїзонисягнуламайже 40тисячгектарів,утворивсязелений пояснавколо Києва, й вміськусмугуувійшло 12,3тисячлісовихнасаджень. Упередвоєнний годинуплощаміста разом іззеленоюзоноюдосягає 68 тис. га.

>Під годинуДругоїсвітовоївійни було бзруйновано понад 40%житлового фонду ймайже усі підприємстваміста. Уповоєннийперіоджитлові таіншіспорудивідбудовувалисьшвидкими темпами, уже до 1950 р. було бстворено понад 1000000 м2житловоїплощі йвідбудовано 2250приватнихбудинків. У 1952 р.починаєтьсязабудова новихжитловихмасивів:Першотравневого,Відрадного,Нивок умішано-лісових ландшафтахпідвищеноїморено-водо-льодовиковоїрівнини. У 1967 р. бувзатвердженийновийгенеральний планрозвиткуміста. У основу плану,реалізаціяякогопочалась вже унаступномуроці, було бпокладеноідеюрозміщенняжитловихмасивів нанамитихґрунтах, намісцічастковозаболочених,малоцінних длясільськогогосподарстватериторій взаплавіДніпра,якийстаєголовноюархітектурно-планувальноювіссюміста. Це дозволилозберегтипридатні дляземлеробстваземлі,зробити місто болеекомпактним й перейти відрадіальної дорадіально-кільцевоїструктури його територї. Нанамитихґрунтахбудуютьсямасиви:Русанівка, Березняки, Оболонь. Напіскахдавньоалювіальноїзниженоїтерасовоїрівнини –Лісовий,Воскресенський,Лівобережний,Комсомольськиймасиви. Наморенно-водно-льодовиковійрівнині –Виноградар,Вітряні міські,Академмістечко таін.Новітнітехнічнізасобибудівництва дозволили вестизабудовудужерозчленованих,крутосхиловихмісцевостейпідвищеноїлесовоїрівнини,частка які вландшафтнійструктурізабудованихтериторіймістазросла заповоєннийперіод від 2,5 до 7,0%.Зараз на територї Києвазабудованобіля 30 тис. га,тобтоутричі більше, ніж впередвоєнні рокта [8].

>Згідно згенеральним планом перспективногорозвитку Києва,житловебудівництвосконцентрованеголовним чином нанамивнихґрунтах взаплавних ландшафтахдолиниДніпра.Найбільшимижитловимимасивами сталиТроєщина, Осокорки,Лозняки таВигурівщина. Унайближчі 25–30 роківвиникненеобхідність впошукахтериторій подміськебудівництво.

>Ландшафтнийаналізмістобудівногозростання Києвавиявивпевнізв'язки цогопроцесу ізфункціональнимиособливостямиміста нарізнихетапах йогорозвитку.

>Відзаснування Києва до XIX ст.кожна йогочастинавиконувалапевніфункції.Містозросталозалежно відпридатностіландшафтів довиконанняцихфункцій.Торговельно-економічнуфункцію,пов'язану здніпровським шляхом,виконуваланижня (>подільська)частинаміста,розташована узаплавіДніпра.Розвитокверхньоїчастини Києва бувпідпорядкованийадміністративній,оборонній,культурно-ідеологічнійфункціям,якимнайкращевідповідалиаграрноосвоєніландшафтипідвищеноїрозчленованоїлесовоївисочини [6].

У ХІХ й на початку XX ст.функціональніролічастинмістапоступововирівнюються.Київзростаєпереважно зарахунокландшафтівпідвищеноїлесовоїрівнини.їхнязабудова, щопочаласьвибірково відстародавнього центруміста,захоплює вцейперіоднайбільшзручні ділянки вмежиріччіДніпра й Либіді навіддаль 5–7 кмвздовжіснуючихшляхівсполучення.

Упередвоєнний годинуКиївнабуваєфункційнайбільшого в Україніадміністративного,індустріального,наукового й культурного центру. Призагальномузначномузростанні територї Києвавипереджуючими темпамизабудовуютьсяменшцінні усільськогосподарськомувідношеннімішано-лісовіландшафти впівнічно-західному напрямі й наЛівобережжі. Незабудовуються ділянкиціннихлісовихмасивів, котрінабуваютьрекреаційнихфункцій.

Насучасномуетапі часткуландшафтівмішано-лісового типуприпадає понадполовиниміськоїзабудови. Останні 25 роківінтенсивнозабудовуютьсязаплавнімісцевості зперебудовою їхнілітогенноїоснови йвисотногорівня.Сучаснаміськазабудоваправобережноїчастини у межахзбігається зконфігурацієюагроландшафтноїзоничасівКиївськоїРусі, завиключенням сильнорозчленованихтериторій, щомаютьрекреаційнуфункцію. 25%забудови Києваприпадає у наше годину напідвищенулесовурівнину.Подальшуїїзабудовуслідобмежити в зв'язку зсільськогосподарськоюцінністюїїландшафтів.Будівництво тут можна вести зарахунокреконструкцій таущільнення ужеосвоєнихтериторій йосвоєння сильнорозчленованихкрутосхиловихділянок.Значнимпотенціалом длярозширеннямістаєпідвищені татерасовірівниниландшафтівзмішано-лісового типу,однак при їхніосвоєннісліддотримуватисьумовизбереженнязеленоїзони.Дальшазабудовазаплавнихландшафтів, понад ужезаплановані,недоцільна в зв'язку із їхньогорекреаційною тасанітарно-гігієнічноюцінністю.

>Заразтериторія Києвазростаєпереважно зарахунокосвоєнняТроєщини,Осокорків,Позняків таВишеньок. Навільнихтериторіях (у томучислі й нанамивнихґрунтах узаплавіДніпра) якщорозташовано 57%загальногообсягубудівництва, нареконструйованихтериторіях 38%.

Прискладанніперспективнихпланіврозвиткуміста вмайбутньомунеобхідновраховуватиаспектидоцільноговикористанняландшафтнихресурсів йзбереженняфункційзелених тасанітарно-гігієнічних зон вумовахзростаючогонавантаження наповітряний таводнийбасейни [22].


2.Ландшафтна структура територї м. Києва:давні тасучасніландшафти

2.1 Основиформуваннясучаснихландшафтно-архітектурних систем

>Територія Києварозташована наважливому природногорубежіСхідноєвропейськоїрівнини, умісцісусідства двохприродно-географічних зон –змішанихлісів йлісостепової таширокоїдолиниДніпра.Зазначеніприроднікатегоріївизначаютьскладність йконтрастністьландшафтноїструктури його територї.

>Формуваннясучаснихландшафтно-архітектурних системміставідбувалося поддієюприродних таантропогеннихчинниківпроцесуміськогоформуванняландшафтів.Серед них одними ізнайважливішихєморфолітогенні. Цеозначає, щотаківажливіознакиземноїповерхні, якїїзовнішнійвигляд (>рельєф,формирельєфу) та складгірськихпорід, щовизначаєвнутрішнєнаповненняземноїповерхні (>літологічнірисиверхньоїчастинигеологічногорозрізу) чи ненайбільшоюміроювизначаютьформування тихийзакономірнихпоєднань окремихскладниківдовкілля, щонадаютьусійсукупності (>системі)природних рисвластивостейєдиногоорганізму,чогосьматеріальноцілісного, чи,кажучи просто-ландшафту [8].

>Зазвичай,термін ландшафтвживають у двохголовних йогозначеннях.Загальновживанетрактування, що широкозастосовуєтьсяосвіченоюлюдиною,означаєїїсуб’єктивнуоцінку того чиіншогокраєвиду, щовикликаєзамилуванняпереважноестетичнимвиглядом. У такомурозуміннітермін «ландшафт»асоціюється зпоняттям «>краєвид».

>Науковегеографічнезначенняпоняття «ландшафт»означаєціліснеприроднеутворення,складенечималоюкількістюскладниківдовкілля –рельєфом тагеологічноюбудовою,грунтово-рослиннимпокривом, станомповерхневих тапідземних вод,сукупністюживихорганізмів тощо, щобезперервнообмінюютьсяміж собою потокамиречовини,енергії таінформації й, таким чином,існують якєдиначастка (>складовачастина) природногосередовища – ландшафту, чиприродно-антропогенногосередовищаміста –ландшафтно-архітектурноїсистеми.

>Особливостібудовиміцноїкристалічноїоснови,осадовихвідкладіврізноїщільності,складніпроцесиформуваннясвоєрідногорельєфуземноїповерхні, про щойшлосявище,визначилизагальнірисиповерхнікиївськихтеренів.Орографічно,тобто,щодоперевищення однихділянокземноїповерхні надіншими,територіямістарозділяється наПридніпровськувисочину,Поліську йПридніпровськунизовини.Межіміж нимирельєфівиявляютьсянеоднаково. Так,Придніпровськависочина йПридніпровськанизовинарозмежовуютьсявисоким (до 100 м)стрімким правимо берегомДніпра (рис. 2.1).

>Рис. 2.1.Орографічнабудова територї Києва

>МежаміжПоліськоюнизовиною йПридніпровськоювисочиною ворографічномувідношенні незавждипростежується, убільшостівипадківїїпроводять залітологічнимиознаками – попівнічніймежі поширенняхарактерних для цогорегіонулесовихпорід.

Зпоглядумікрокліматичнихособливостейміста йоголандшафтно-архітектурнісистемирозглядаються якдіяльніповерхні здекількомарівнями. При цьому уКиєвіформуєтьсяскладнийдіяльний кулю, умежахякого можнарозрізнитичотирирівніповерхонь, щохарактеризуютьвертикальну структуруландшафтно-архітектурних систем (>ЛАС): 1 –рівеньвулиць таплощ,поверхоньгазонів,водойм; 2 –рівеньодноповерховоїзабудови,кущів й невеликихдерев; 3 –рівеньверхньоїмежідерев йдахів 3–5поверховихбудівель, щоскладаютьбільшучастинустароїзабудови; 4 –рівеньдахів 9–16поверховихбудівель Сучасноїзабудови. УієрархічнійструктуріЛАСдіяльніповерхні ізвертикальнимрівням: 1 –ландшафтно-архітектурнихелементів й груп; 2 –ландшафтно-архітектурних груп ймасивів; 3 й 4 –ландшафтно-архітектурнихмасивів,комплексів й систем [11].

>Забудоваміставирізняється великоюрізноманітністютипів та форм – відодноповерховоїсадибної одне-,дво- табагаторядної йареальної (>реліктсільської)забудови до Сучасноїбагатоповерховоїквартально-периметральної,квартально-радіальної тавільноїзабудови наштучнихґрунтах. Умежах Києвачастковозбереглисяелементидавньоїзабудови (>споруди тапланувальніформи)Х-ХVстоліття,найкращезбереглисяелементи йформизабудови XIXстоліття.Щодоповнотипредставленихтипів й формзабудовирізнихчасовихзрізів,територіяміста Києваєпоказовою для України.

2.2Ландшафтна структура територї Києва до початку активногомістобудівногоосвоєння

>Картометричнийаналіз Сучасної територїміста Києва показавши, щоплощатериторій,підпорядкованихКиївськійміськійадміністрації,включаючизеленізони,складає 1318 км2,забудованатериторія (>ландшафтно-архітектурнісистеми)становить 391,5 км2.

>Аналіз такартометричнаобробкакартивідновленихландшафтів показали, щоландшафтна структура територї Києвадужескладна: унійрозрізнено 4типи, 7підтипів, та 46видів урочищ.

Доландшафтівзмішано-лісового (>поліського) типу (аце – 39,8%усієїдосліджуваної територї)віднесенопідвищеніморенно-водно-льодовикові,зниженіозерно-водно-льодовикові,зниженідавньоалювіальнітерасовірівнини йсхили іздерново-підзолистими тадерновимипіщаними,супіщаними йпилувато-піщанимиґрунтами, щосформувались подсвіжими борами ісуборами.Характернимирисамигеосистем цого типуєзагальнавирівненістьповерхні,високийрівеньзаляганняґрунтових вод,переважаннядерново-підзолистихґрунтів насуглинкових тапіщанихморенно-водно-льодовиковихвідкладах,піщанихозерно-водно-льодовикових йдавньоалювіальнихвідкладах.Природнарослинність представленапереважнососновими йдубово-сосновимилісами зназемнимпокривомлісовогорізнотрав'я чисвіжими борами йсуборами закласифікацієюПогребняка-Воробйова [11].

>Рівнинні урочищаморенно-водно-льодовиковоїрівнини (>це – 5,9% територїМіста)єфоновими упівнічно-західній йпівнічнійчастині (>масивиБіличі,Новобіличі,Берковець,Пуща-Водиця,Виноградар,Вітряні Горі, Нивки,Сирець). Це –підвищеніхвилястіморенно-воднольодовиковірівнини,складеніпісками ізпрошаркамиоглиненихпісків тавалуннихсуглинків іздерново-середньо- йслабопідзолистимипіщаними йсупіщанимиґрунтами, щосформувались подсвіжими борами тасуборами.Моренно-зандроварівнинаскладенапотужною (25–30 м)товщеюпісків; тутпоширеніеоловіформи:гряди, горб,кучугури, вали тощо.Піщаніпідвищеннямаютьзаокругленіобриси йвиположенісхили в окремихвідслоненняхсередпісківспостерігаютьсянапіврозмитізалишкиморени.Товщинамореннихвідкладівколивається вмежах 2–10 м. На грядах, валах,кучугурах таіншихпозитивних формахповерхні ізглибокимзаляганнямґрунтових вод йнедостатнімзволоженнямсформувалисьпереважнодерново-слабопідзолистіпіщаніґрунти, котріхарактеризуютьсяслабкоюструктурою,значноюводопроникністю танизькоюродючістю. Наслабкохвилястих йрівниннихділянкахсформувалисьдерново-середньопідзолистісупіщаніґрунти. Зприродноїрослинності тутпоширенісвіжі бори йсубори. Упершомуярусі,зазвичай,переважає сосна, у іншому – усуборів – дуб й береза.Третій ярус, як правило,слабкорозвинений, уньомузрідказустрічаютьсязаростіліщини, у четвертомуярусі уборовихформаціяхдужерозвинутулісоверізнотрав'я тапокрив знапіврозкладеноїглиці, усуборахпапороть-орляк,грушанка,суниця, атакожкількавидів моху,глицевийопадсуцільногопокриву неутворює.Фрагментилісових (>борових йсуборовихмасивів) в урочищахморенно-зандровоїрівнинизбереглися донашого години. Про їхнізначнепоширення удавнинусвідчатьлітописнідані тадавнікартографічніматеріали.

Упівнічно-західній йзахіднійчастиніміста (Святошин,Жовтневе,Борщапвка)домінують урочищазниженихвирівненихозерно-водно-льодовиковихрівнин,складенихпісками, щопідстелюютьсясуглинками здерново-середньо- йслабкопідзолистими,частковоглеюватими,пилувато-піщаними йпіщанимиґрунтами,сформованими подвологими йсиримисуборами.Породи, щоскладаютьлітогенну основу урочищозерно-водно-льодовиковоїрівнини,різноманітні ймаютьмінливий характер поширення у вертикальному й горизонтальномунапрямах. Цепереважнопіскирізноїпотужності, котрімістять усобі прошаркисуглинків йглини. Нарівнинних йпідвищенихділянкахслабохвилястихрівнин тутсформувалисьдерново –слабко- йсередньопідзолистіпилувато-піщані йпіщаніґрунти. Упідурочищахрівниннихзниженьслабкохвилястихрівнин тазападин –глеюваті таглейові. Тут булирозповсюдженіпереважновологісубори зназемнимпокривомлісовогорізнотрав'я йширокотрав'я тасирісуборизізначнимидомішкамиберези йвільхи зназемнимпокривомлісовоговологотрав'я.

>Схилові урочища уполіських ландшафтахце –розчленованівідлогі,пологі,округлі,стрімкі йспадистіструктурні таяружно-балковісхилиморенно-водно-льодовикової йозерно-водно-льодовиковоїрівнин,складеніпісками зпрошаркамисуглинків іздерново-слабкопідзолистими тадерновимипіщаними,пилувато-піщаними йсупіщанимиґрунтами, щосформувались подсвіжимисуборами тарізнотравно-злаковоюрослинністю.Північначастинамістахарактеризуєтьсязначнимпоширеннямсхилових урочищ (>Вітряні Горі,Сирець,частковоКуренівка) умежах структурногосхилу відПридніпровськоївисочини дозаплавиДніпра, дедоситьпоширеніерозійніпроцеси [14].

Наерозійнумережу (>яри та балки) у ландшафтахзмішано-лісового типуприпадаєблизько 1,0% територї. Це –підурочищаднищ балок таярів,вистеленіопіскованимиделювіальнимисуглинками йпісками здерново-середньопідзолистими тадерновимиглеюватими йглейовимисупіщаними,глинисто-піщаними тапіщано-легкосуглинковимиґрунтами, щосформувалися подвологими йсиримисуборами тарізнотравно-вологотравноюрослинністю. Це,переважно, урочищаверхів'яСирецької балки,верхів'я Либіді, правіверхів'я Кучминого (Мокрого) яру таінших.

>Слабкодреновані йбезстічнізниження тазападини звиположенимисхиламискладеніделювіальними іозернимисупісками йсуглинками, іздерновимиглейовимисупіщаними йпіщанимиґрунтами, котрісформувалися подширокотравно-вологотравноюрослинністю,березняками тавільшняками.Вонирозповсюджені,переважно, упівнічнійчастині (>Пуща-Водиця).Значнучастину урочищландшафтівзмішано-лісового типузаймаютьнадзаплавнітерасиДніпра та Либіді (17,6% територїміста).Першанадзаплавнатераса уКиєвіпоширена налівомуберезі,її ширинасягає 10 – 13 км (>масивиТроєщина,Воскресенський, Комсомольський,Дарниця). На правомуберезі вонпоширена фрагментарно: напівночі (>частково Оболонь йМінськиймасив),півдні (>північначастинаКорчуватого,ур.Бичок); уцентральнійчастині (>вул. Антоновича)розташованапершанадзаплавнатераса Либіді. Це – урочища –зниженихдавньоалювіальнихтерасовихдрібнохвилястихрівнин,складенихпотужнимитовщамипісків здерново –слабко – тасередньопідзолистимипіщаними йпилувато-піщанимиґрунтами, щосформувалися под сухими тасвіжими борами.Поверхнятерасигорбиста,доситьзначніїїпростори уминулому буливкритіпіщанимикучугурами й грядами.Терасаскладенапотужнимидавньоалювіальнимипісками,нижнячастинатерасовоїтовщіперемитихпісківмаєводно-льодовиковепоходження. Уумовахнедостатньогозволоження йвідноснонизькогорівнязаляганняґрунтових вод тутсформувалисядерново –слабко- йсередньопідзолистіпіщані йпилувато-піщаніґрунти,зіслабкоюструктурністю танизькимигосподарськимипоказниками.Природнарослинність представлена тут сухими йсвіжими борами упершомуярусі зсосни таназемнимпокривом зглицевого кулі тасухотравно-злаковоїрослинності (зпереважаннямкостриціовечої) у сухих борах тазлаково-різнотравноїрослинності усвіжих (урочищіБичок) [25].

>Низькозаплавні тапритерасніслабкодренованізаболоченізниження йзападини ізлучно-болотними,болотними,торфово-болотнимиґрунтами йторфовищами подвологотрав'ям,болотноюрослинністю тавільшнякамипоширеніпереважно налівобережжі упівнічно-східнійчастиніміста (>Вигурівщина,Троєщина),східній тапівденно-східній (>масивиЛісовий,Харківський), направобережжі смердотізустрічаються упівнічнійчастині (>масиви Оболонь,Мінський).

Друганадзаплавнатерасазаймаєпереважнолівобережнучастину (>масивиКуликове,Лісовий,Биківня). На правомуберезі вонвиявленаневеликоюсмугою наПодолі таОболоні, уцентрі (друганадзаплавнатераса Либіді), атакожміжЛисою горою йКорчуватим. Це – урочищадавньоалювіальнихтерасовихдрібнохвилястихрівнин (3,6% територїміста),складенихпісками ізпрошаркамиглинистихпісків тадерново –слабко – тасередньопідзолистимипіщаними йсупіщанимиґрунтами, щосформувалися подсвіжими борами тасуборами. Убудовітераси,крімдавньоалювіальнихпісків, багатоверствуватихсуглинків йсупісківпереважноделювіального генезису.Середприродноїрослинностінайбільшпоширеними булисубори зназемнимпокривомлісовогорізнотрав'я.Борові йсуборовіформаціїтерасзаймализначнутериторіюміста йскладали одну зосновнихсировинних баз длямістобудування, про щосвідчатьлітописніматеріали,давнікарти та роботиархеологів.

Так,літописний «>Шелвов бір (>борок)» перебував нанадзаплавнихтерасах Либіді, «>Городецький бір» – нанадзаплавнійтерасіДніпрабіляпівнічно-західноїоколиці з.Вигурівщина (>давнєпоселенняГородець) тощо.

>Лісостепова зона представлена ландшафтамишироколистяно-лісового типу (39,4% територїміста),підвищенимиакумулятивно-денудаційнимилесовимирівнинами йсхилами ізсірими, ясно – татемно-сіримилісовимисуглинковими талегкосуглинковимиґрунтами, котрісформувалися подсвіжимидібровами,судібровами тарізнотравно-злаковимиформаціями.Ландшафтилісостепового типупоширені уцентральній,південній йпівденно-західнійчастинахміста (>Лук'янівка,Замкова Гора,Старокиивська Гора,Печерськ, Чорна Гора, Лисиця Гора,Батиєва Гора, Байкова Гора,Голосіїв, Теремки).

Настрімкихдужееродованихсхилахспостерігаютьсявідслоненнявалуннихсуглинків (>морени) йвалунів.Особливістюбудовипокривнихпорідє широкийрозвиток тутделювіальнихвідкладів, котріпредставленіпереважнолесовиднимисуглинками. Тамсформувалисятемно-сірі,сірі йясно-сіріпилувато- йкрупно-пилуватолегкосуглинкові,інодісупіщанілісовіґрунти, щовідрізняютьсядоброюструктурою тависокоюродючістю.Природнарослинність представленасвіжимивологимидібровами таусіма типамилісу, котріутворюютьгрупугрудів. То впершомуярусісвіжоїграбової діброви зростанні дубчерещатий, атакож ясний, липа, кленгостролистий. До іншого ярусувходятьтіньовитривалішіпороди: граб, клен,в'яз, дика груша, дикаяблуня іінші. Утретьомуярусі (>підліску)ростутьліщина,глід,бруслина,грушанка таінші.Трав'янистийпокрив (>четвертий ярус)міститьтипові дляшироколистянихлісіввиди:фіалку,тонконіг, осокуволосисту йлісову,суниці,копитняк,кропиву,папоротеві,декількавидів моху.

>Сиріграбові дібровипоширені упониззях знадмірнимзволоженням, по днищах балок тощо. Тутростутьосика,чорнавільха тавологотрав'янарослинність [10].

>Фоновимисередшироколистяно-лісовихландшафтівє урочищапідвищенихслабкохвилястихлесовихрівнин,утворенихлесовиднимисуглинками зясно-сірими тасіримилісовимилегкосуглинковимиґрунтами, щосформувались подсвіжимидібровами йсудібровами (>Лук'янівка,Замкова Гора,Старокиївська Гора, Липки,частково –Солом'янка, Байкова Гора).Дужепоширенівирівнені тагорбисто-хвилястілесовірівнини,складенілесовиднимисуглинками зсірими йтемно-сіримилісовимилегкосуглинковимиґрунтами, котрісформувались подсвіжимидібровами (>Печерськ,Батиєва гора, Чорна гора, Лисиця гора,Голосіїв,Китаєве).

>Слабкохвилясті йгорбисто-хвилястілесовірівнини,утворенілесовиднимисуглинками, котріпідстелюютьсявалунними ізясно-сірими,сірими ітемно-сіримилісовими фрагментамиглеюватимилегкосуглинковимиґрунтами, щосформувались подсвіжими йвологимидібровами,поширені впівденно-західнійчастиніміста (>Жуляни, Теремки).

>Наявністьпіддатливих длярозмивулесовихпорід тазливовий характеропадіввліткусприялизначномурозвиткуводноїерозії.Інтенсивніерозійніпроцесипризвели доутвореннязначноїкількостіостровів-останців,розділених долинами балок таярівзісхиламирізноїкрутизни таскладноюекспозицією.

>Урочища >розчленованихвідлогах, положистих,округлих,стрімких йспадистихостанцево-яружно-балочнихсхилівлесовоїрівнини, >складенихлесовимисуглинками, щопідстеляютьсявалуннимисуглинками йпісками зясно-сірими,сірими ідерновимилегкосуглинковими ісупіщанимиґрунтами, котрісформувались подсвіжимидібровами ірізнотравно-злаковоюрослинністюпоширені лише направобережжі:смугоювздовжДніпра (>структурнийсхилПридніпровськоївисочини) та вбалкових системахшироколистяно-лісовихландшафтів.

>Ерозійнамережа вшироколистяно-лісових ландшафтахзаймає 1,4% територї Києва. Це урочищаднищ балок таярів,врізаних влесовиднісуглинки,вистеленихделювіальними таалювіально-делювіальнимисуглинками ізсіримилісовимиоглеєними йдерновимиглейовимилегкосуглинковимиґрунтами подширокотравно-вологотравноюрослинністю йвологими тасиримидібровами.Найбільшебалкових урочищ цого видузосереджено вцентральнійчастиніміста (>Кожум'яки,Гончарі,Клов, Кучмин Яр,Протасів Яр,Совки) тапівденній (>Мишоловка,Пирогів).

>Урочищаслабодренованихзнижень йбезстічнихзападин із >виполаженимисхилами, >складеніделювіальними йозернимисуглинками йсупісками із >прошарками глин, ізсіримилісовими тадерновимиглейовимилегкосуглинковими йсупіщанимиґрунтами подширокотравно-вологотравноюрослинністю тавільшнякамирозповсюдженіпереважно упівденно-західнійчастиніміста (>Жуляни, Теремки).

Нависокі інизькізаплави >Дніпра та його припливприпадає 15,2% територїміста. Тутпереважаютьдернові йлучніпіщані йсупіщані,глеюваті йглейовіґрунти подзаплавнимирізнотравно-вологотравними луками,осокірниками тавільшняками.Домінуючимиє урочищаслабохвилястихвисоких заплав,утворенихпісками ізпрошаркамисуглинків іздерновими ілучними фрагментамиглеюватими йслабооглеєнимипіщаними,пилувато-піщаними ісупіщанимиґрунтами, котрісформувались подрізнотравно-злаковими луками із фрагментамивологихдібров іздомішкамивільхи,берези,осокору (Оболонь,Поділ,Теличка,Лівобережний,Русанівка, Березняки, Осокорки).

>Доситьпоширенітакож урочищаслабкохвилястихнизьких заплав (>руслова заплаву),складенихпісками,слабозадернованими зслаборозвинутимидерновимиглейовимипіщаними ісупіщанимиґрунтами (подрізнотравно-вологотравними луками,береговимвологотрав'ям ташелюгою ізпіонернимрізнотрав'ям) [10].

>Слабохвилястізаплавнірівнини (>заплависередньогорівня),утвореніпісками іздерновими ілучними фрагментами,оглеєннимипіщаними ісупіщанимиґрунтами, котрісформувались подвологотравно-різнотравними луками (1,9% територїміста),осокорниками тавільшняками,поширеніпереважно упівнічнійчастині та на островахДніпра (Оболонь,Поділ, о-виТруханів,Долобецький,Ольжин таінші).

>Дужепоширені вмежахзаплавиеоловікучугури,дюни йгряди,складенітонкозернистимипісками,незадерновані танапівзадерновані із >слаборозвинутимидерновимипилувато-піщанимиґрунтами, щоутворилися подрізнотравно-злаковими йпіонернимирослиннимиугрупованнями (Оболонь,Лівобережний,Русанівка, Березняки, Осокорки та на островах).

>Низькозаплавніслабостічнізаболоченізниження, >западини тастариці ізлучно-болотними,болотними,торфово-болотнимиґрунтами іторфовищамисформувались подвологотрав'ям,болотноюрослинністю йвільшанниками.Урочища цого

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація