Реферати українською » Экология » Інтродуценті північноамеріканської дендрофлори


Реферат Інтродуценті північноамеріканської дендрофлори

Страница 1 из 2 | Следующая страница
>ЗМІСТ

>ВСТУП

>РОЗДІЛ 1.ШЛЯХИ ІОСОБЛИВОСТІФОРМУВАННЯФЛОРИМІСТА

1.1 Рольрослинного світу вурбоекосистемі йжиттіміського населення

1.2 Роль міст вдинаміціареаліввидівфлори

1.3Шляхиформуванняфлори міст

1.4Властивостірослин, щовикористовуються ускладіміських йприміськихнасаджень

>РОЗДІЛ 2.ЕКОЛОГІЧНІОСНОВИІНТРОДУКЦІЇ

>РОЗДІЛ 3. ХАРАКТЕРИСТИКАНАЙБІЛЬШПОШИРЕНИХВИДІВПІВНІЧНОАМЕРИКАНСЬКОЇДЕНДРОФЛОРИ

>ВИСНОВОК

СПИСОКЛІТЕРАТУРИ


>ВСТУП

>Актуальність.Місто -цеантропогеннаекосистема, щоявляє собоюконцентрованерозміщенняпромислових йпобутовихспоруд, та населення, якузнаходиться на його територї. Навідміну відсільськихнаселенихпунктів жителі містзайнятітрудовоюдіяльністюпереважно у сферіпромисловості,управління чи культури. Для міст характерначисельність населення не менше 5-10тисяч йбагатоповерховазабудова.Ємністьміськогосередовищазалежить відінфраструктуриміста йрозвиткутранспортнихмереж.

>Процесрозвиткунаселенихпунктів типумістаназиваютьурбанізацією.Способивиникнення міст вісторіїлюдства булирізними.Міставиникали яксумісніпоселенняремісників, щополегшувалоїхнювиробничу діяльність, якцентриторгівлі, яквоєнніукріплення (>фортеці), щозабезпечувало захистсконцентрованого у яких населення від нападу ворога.Вплив міст наприроднесередовищепоширюється за їхнімежі.Вониоточені более чименшпротяжними зонами двохтипів:сільськогосподарськими ізвиробництвом, щовизначаєтьсяпотребамиданогоміста, тарекреаційними, котрівикористовуються жителямиміста длявідпочинку.

>Питаннявивченняміськихбіоценозівпотребуєпостійногодослідження,оскільки насучасномуетапірозвиткутехносфери людинапостійнонамагаєтьсяякомога понадполегшитивласне життя. Цевиявляєтьсянасамперед узростаннікількості автотранспорту.Фітомеліораціяміськихтериторій, на котріздійснюєтьсяпостійненавантаженняперебуває вдосить зграбномуекологічномустані йпотребуєпостійногопоновнення.

Предметдослідження –використанняінтродукованихпівнічноамериканськихрослин возелененні міст.

>Об`єктдослідження –інтродукованіпівнічноамериканськірослини.

Метаданої роботи –проаналізувативикористанняінтродуцентівпівнічноамериканськоїдендрофлори возелененніурботериторійпівнічноїчастини України.

>Дослідженняданого запитанняпотребуєвирішенняпевного колапитань:

1)проаналізуватиосновнішляхи йособливостіформуванняфлори міст;

2)розглянутиекологічніосновиінтродукції;

3)охарактеризувативикористанняінтродукованихрослин возелененнітериторій.


>РОЗДІЛ 1.ШЛЯХИ ІОСОБЛИВОСТІФОРМУВАННЯФЛОРИМІСТА

1.1 Рольрослинного світу вурбоекосистемі йжиттіміського населення

>Містоє не лишемісцемпроживанняпопуляціїлюдини, але й йнадаєумови дляіснуваннярізнихіншихвидівтварин,рослин,грибів,найпростіших,прокаріот,єневід'ємнимиелементамисередовищанезаселеногогородянина.

>Частинацихвидів (>перша група)існують лише вокультуреному (>рослини)стані йвикористовуютьсялюдиною длязадоволення йогожиттєвих потреб — влікарських препаратах,матеріалах длябудівництва йобробкижител,засобахпересування,спілкування.Значенняостанніх вжиттіміськоїлюдининабагатовище, азначеннясільськогосподарськихвидівтварин йрослин вмістахнабагато менше ніж вжиттісільського жителя [10].

Друга група —рослини, ненеокультурені вповномурозумінніцихслів, а щомешкають внеурбанізованомусередовищііншихприродно-кліматичних зон,відмінних відданої, вмістахможуть жити лише вжитлахлюдини чи вспеціальнихспорудах (>оранжереї,теплиці й т.п.), де по однійстворюються йпідтримуютьсяумовиіснування йрозмноженняорганізмівцихвидів. Доцієїгрупивідносятьсяекзотичнірослини, щостановлять основунаукових (>ботанічні сади,розплідники) йприватнихколекцій —кімнатні йоранжерейнірослини.Більш того,саме вмістах —починаючи ізДавньогоЄгипту йМесопотамії,пройшовши черезепохуантичності,випробувавши ">новенародження" вепоху Відродження й особливо за годину — йзародиласятрадиціявирощування такихрослин ізметоюзадоволеннявиключноестетичних йкомунікативних потреблюдини (апізніше — й потреб в "душевногокомфорті"). У годинуцятенденція неслабшає, й ізкожнимпоколінням все понад й понадгородянвводять в своїжитла на правахпостійнихжителів йнавіть свого роду ">членівсімей"рослин ізцієїгрупивидів,перетворюючиміста наподібність >Ноєва ковчегу. Ужиттісільськихжителівдекоративніекзотичнівидивідіграютьнезначну роль,оскільки, із одного боці, їхнімісце ужезайнятокультурнимирослинами, а ізіншою — ">середньостатистичнийсільський житель"має більше, ніжгородянин,можливостейрізноманітнихконтактівутиліт йнеутиліт іздикорослими видамирослин вбезпосередньомуоточенні йогопоселень.

>Третя групавидів —цетакожнеокультуренірослини, котрі людинасвідомо (>навмисно)розселяє чивирощує вмістах, але й уже наджитлах, априродно-антропогенних чиантропогеннихмісцепроживаннях. Уційгрупівиділяєдвіпівгрупи: I)нові длярегіонувиди (>інпродуценти) й 2)аборигенні (>автохтонні)види, щомешкають в нових чизміненихумовахсередовища.Інтродукованівиди в новихумовахпроходять процесакліматизації, после чого смердоті чинатуралізуються,тобтоможутьіснувати,зберігаючижиттєздатність безвтручаннялюдини, чи для їхнііснування (>розмноження)необхіднапостійнапідтримка із боцілюдини увиглядісистемиагротехнічних (длярослин)заходів. Уостанньомувипадкурослининазиваютьсяінтродуцентамивідкритого грунту (навідміну відтепличних чиоранжерейнихвидів —інтродуцентівзакритогоґрунту). З видами ізцієїгрупигородянитакожстикаються вповсякденномужитті — наміськихвулицях, стадіонах,садибах — але й вбільшостівипадків незнають їхньогоназв.

>Четверта групавидів —цененавмиснеінтрадуценти,види-прибульці,поява які вданомурегіоні чимісті непередбачаласялюдиною, але й котрірозповсюдилися йнатуралізувалисязавдякилюдині як агентуперенесенняорганізмів чи їхньогостадій, щопокояться, й врезультатіантропогеннихперетвореньландшафтів,супутніхурбанізації [5].

>П'ята групавидів —синантропні,тобтовиди, щоживуть вбезпосередньомусусідстві ізлюдиною: вжитлах йіншихспорудах,поблизужитла йтимчасовихспоруд й щорозповсюджуються уміру поширення ландшафтуданого класу.Сюдивходять: а)види,еволюція які,принаймні, ізнеоліту, проходила уконтакті ізлюдськимипопуляціями (>наприклад,польовібур'яни), й б)види,лише вновий йновітній годинуекологічнініші,параметри яківизначаютьсяжиттєдіяльністюлюдини, йогоокультуренихрослин, котріосвоїли даний ареал,наприклад,горобецьхатній,голубсизий, стрижчорний, щурсірий.Проте болеемолодісинантропнівиди не ">поривають"повністюзв'язок ізсвоїмипочатковимиприроднимимісцепроживаннями йвикористовують їхнізалежно відконкретнихситуацій разом ізантропогенними.

>Нарешті,шоста й,мабуть,найчисленніша групавидів —цедикорослірослини, щоживуть вмістах врізнихмісцях — від слабкопорушених йтрансформованихприродних доантропогенних. Тут мизнаходимовеликурізноманітністьвидів — від тихий, щозбереглися увиглядімалихзалишківніколиіснуючихжиттєздатнихпопуляцій, аниніприречених навимирання, до активно чипасивнопроникаючих вміста йпроцвітаючих у яких.Тобто усі тихвидирослин,тваринних,грибів — "союзники", ">небажанісусіди" чи ">шкідники", котрі, разом із видами ізп'ятої,четвертої йчастковотретьої групформують флору й фауну міст,це "життясеред життя" (А.Гапченко), щорозвиваєтьсяпоряд ізлюдиною,крім йоговолі йнавітьвсупереч йогобажанню.

Так,неможливопереоцінити рользеленихнасаджень вполіпшенніміськогоклімату,властивостейґрунтів,очищенніповітря відзабруднюючихдомішок йхвороботворнихагентів,шумопоглинанні,тобто увсьому боскладаєєствофітомеліорації. З іншого боці,рослинивиділяють воточуючулюдинусередуречовини чи своїчастини, щовикликають улюдиниалергічніреакції (ті жсамевідноситься й дотварин).Смітнірослинитакожєнебажаними,хоча йневід'ємнимелементомурбоекосистеми, а багатовидівтварин ймікроорганізмів, щомешкають вмістах,єзбудниками чипереносникамизахворювань. На тому годинудеякі із нихвиконуютьсанітарніфункції,беручи доля в процесіврозкладанняорганічноїречовинивиробничих йпобутовихвідходів.Важкособіуявитисучасне місто,позбавлене галасудерев йпрохолоди, якої смердотідають у спекотнийлітній день,запахівквітучихрослин, співиптахів,цвірчаннякомах —всього того, щоформуєдружнюлюдинісередовищенезаселеного,перш на вестетичномузначенні, йзавдякичому можнавиховуватипідростаючепокоління удусігармонії ізприродою. З іншого боці,недоглянуті,засихаючінасадження,чагарникисмітнихрослин в дворахгородян й поузбіччяхдоріг,гучні крики йпослідптахів чи,наприклад,мавп (вмістахтропічнихкраїн) вмісцях їхніскупченьєявнимиознакамипогіршеннясамеестетичної йсанітарно-гігієнічноїскладовихнавколишньогосередовищаміста.Крім того,живіорганізми,взаємодіючи ізоб'єктами штучногосередовищанезаселеноголюдини,можутьушкоджувати їхнього.Приведеніаспективзаємодіїлюдини йіншихживихорганізмів,складових флору й фауну міст,відображені на рис. 1.

Прианалізібудь-якихвзаємодійлюдини ізоб'єктамибіотичногосередовищамістанеобхіднопам'ятати, що якпозитивні, то йнегативні (ізпоглядулюдини)наслідки такихвзаємодійєзакономірноюреакцієюбіоти попри всі тихзміни, котрівін вносити вприродніландшафти йекосистеми впроцесістворення йрозвитку міст [22].


>Рис. 1. Рольфлори вурбоекосистемі


1.2 Роль міст вдинаміціареаліввидівфлори

>Перш ніжприступити дорозглядуаспектіввзаємодії "місто -біота",необхідно запровадитибазові дляданогорозділувизначення: ">рослинний світ", "флора", ">рослинність", котрі вмасовійсвідомостієсинонімічними.

Флора —цесукупністьвидіврослин, приурочена допевногогеографічногопростору, щоісторичносклалася,пов'язана із йогосучаснимиприроднимиумовами йгеологічнимминулим.Рослинність —цесукупність всіхрослиннихспівтовариств йсупутніхїмугрупуваньрослин, щонаселяють Землю чипевну областьземноїповерхні.Рослинний світло —цесукупність всіхрослинниханалогічнорослинному світувизначаєтьсятваринний світло.

Отже, впонятті "флора"відображаєякісніаспекти, тоді якпоняття ">рослинність"відображаютькількісніаспекти зрозуміти ">рослинний світло".Вивченняфлориполягає вповномувиявленні їхнього видового й родового складу, авивченнярослинностіприпускаєотриманнякількісних характеристик (>чисельність,густина населення,проектнепокриття й т.п.) всіхвидів, щовходять у складспівтовариств на територї, щомаєякі-небудьприродні (>наприклад,ландшафтно-географічні) чиадміністративнімежі. Отже,введеніпоняття можнавживатистосовноцілогорегіону й доокремогоміста. Уостанньомувипадкупереважновикористовуватипоняття ">урбанізована", а чи не ">міська флора",якщо вроботідосліджуєтьсярослинний світло навсій територїміста вадміністративнихмежах чи на територїміськоїагломерації.Терміни ">міська флора"слідуєвживати лише увипадках, колидосліджуєтьсярослинний світлосамеміського класуантропогеннихландшафтів [20].

>Такожнеобхідновідзначити, щорозділеннябіоти нарослинний світло (ЦарствоРослин й ЦарствоТварин), якувиникло вепохуантичності, в даний годину ужезастаріле.Проте, внауковійлітературітермін "флора"стійковикористовується повідношенню не дуже довищихсудиннихрослин, але й й домохоподібних,водоростей,грибів йнавітьмікроорганізмів (>тобтовсьому бо не ">тварина"), тоді як "фауна"використовується дляякісної характеристикитваринного світутериторій.

Флора,рослинністьхарактеризуютьсяструктурою,тобтокількіснимспіввідношеннямелементів, щоволодіютьпевнимивластивостями.Найбільш частовиділяютьнаступніаспектиструктури:

•таксономічна структура —співвідношеннярізнихтаксонів болеевисокої, ніжвигляд,категорії;

•хорологічна структура —співвідношенняелементів (>таксонів), котрігрупуються заознакамиспільностіареалів йгеографічногопоходження;

•біоморфологічна структура —співвідношенняелементів (>таксонів),згрупованих заознакамиспільностіжиттєвих форм (>біоморф);

•екологічна структура —співвідношенняелементів (>таксонів),згрупованих заознакамиспільності їхніекологічних характеристик —вимоги домісцепроживання, ставлення довибранихекологічнихчинників,особливостікормодобування йживлення й т.д. (>тобто до однієїгрупу —гільдію —потрапляютьтаксонизі схожими параметрамиекологічнихніш);

•ценотична структура —співвідношенняелементів (>таксонів),згруповані заознакамиспільності їхніфункцій ускладібіоценозів.

Структурафлори,рослинностінесе всобіінформацію проспецифіку якрослинного світу, то й проекологічніумови наданій територї,тобтоволодієпотенційноюіндикаторноюцінністю. Уекологічнихдослідженнях міст увсьому світіфлористчні характеристикизаймаютьзначнемісце ймають,мабуть,найтривалішуісторіювивчення, впорівнянні ізіншими компонентамиурбоекосистеми.

>Сукупністьособинбудь-якоговигляду,згрупованих йпопуляції,займаєпевну областьземноїповерхні — ареал, вмежахякогопроходять усіетапижиттєвого циклуособинпротягомвсієїісторіїіснуваннявигляду.

>Розрізняютьнаступніеволюційно-історичнітипи ареалу:

>первинний (>автохтонний) ареал — областьпоходження,початковогоформуваннявигляду (таксону);

>вторинний ареал — область,зайнятатаксоном впроцесірозширення чизмінипервинного ареалу;

>сучасний ареал —нинііснуюча областьнезаселеноговигляду;

>потенційний ареал – область,покинезаселенавиглядом (>таксоном),маєвідповідніекологічніумови йпередумови дляподальшогозаселення виглядом (>таксоном);

>Залежно відконфігураціїрозрізняютьнаступніпросторовітипи ареалу:

>суцільний ареал — безістотнихперерв вобласті поширення таксону;залежно від характерупросторовогорозподілупридатних виду (таксону) умівсуцільний ареалбуваєстрічковим (>наприклад,приурочений до долинрічок) ймозаїчним — щоскладається ізбагатьох невеликихділяноквідповіднихмісцепроживань;

>диз'юнктивний ареал —роз'єднаний через заподійісторичного характеру,пов'язані ізгеологічнимипроцесами, надещозначних,видалених один від одногоділяноксучасний ареал таксону (>наприклад,європейсько-далекосхіднірозривиареаліввидівшироколистянихлісів);

>переривистий ареал —сучасний ареалвигляду (таксону),роз'єднаний врезультатіантропогеннихзмін назначніізольовані ділянки;

>плямистий ареал —сучасний ареалвигляду (таксону),роз'єднаний врезультатіантропогенної дії наневеликіізольовані ділянки чиутворенийневеликимиділянкамиантропогеннихмісцепроживань (>наприклад,ареаливидів-синантропів) [14].

>Навіть вмежахсуцільнихареалівособинивидіврозподілені далеко ще незавждирівномірно, ачастішедемонструютьвипадковий чиплямистий (>агрегований) характерпросторовогорозподілу —залежно відрозподілу умівіснування й діїсумиекологічнихчинників врізнихчастинах ареалу. Так,скориставшисяданимиАтласуптахівЄвропи (>Hagemeijer,Blair, 1997), щокубляться, девперше в масштабах континенту булипривернутідані прочисельністьвидів для растровогокартування їхніареалів, можнапобачити, щонавітьчисельність такогопоширеного ймасовоговигляду, якгоробецьбудинковий (>Passerdomesticus L.),розподіленанерівномірно по континенту йдемонструє добрупозитивнукореляцію ізгустиною населеннялюдини.

>Протягом годиниіснування видумежі його ареалузазнаютьзміни, щодозволяєвиділятитакідинамічнітипи: ареал, щорозширяється; ареал, щоскорочується;пульсуючий (>флуктуючий) ареал — область, на якої ареалрозповсюджуєтьсяперіодично, внайсприятливіші виду рокта.

Дотеперішнього години уженакопиченічисленнідані прозмінуареаліввидіврослин,детальнийогляд які приведень,зокрема, вмонографії Б.Клаусницера (1990). Тому узагальнихрисах можназробитинаступнівисновки.

1.Найбільшсхильними донегативної діїурбанізаціїєареалиендемічнихвидів (>видів, котріможуть бутизнайдений лише вконкретних,частішевсього невеликих заплощеюобмежених областяхземноїповерхні).Чим меншеплоща ареалувиду-ендеміка, то тім болееспецифічнимиєвимоги домісцепроживань, тім понадвірогідністьскорочення видового ареалу подвпливомурбанізації, аж дозникнення.Протеурбанізація, вбільшостівипадків,єлишезавершальної уряді причинскороченняареалів. як правило,їйпередуєінтенсивнесільськогосподарськеосвоєння земель, щосупроводитьсякорінноюперебудовоюприроднихландшафтів йзнищеннямспецифічнихмісцепроживаньвидів-ендеміків.Відомі йзворотніприкладизбереженняпопуляційендемічних йнеендемічних щоскорочуються вчисельностівидіврослин,комах йптахів наурбанізованихтериторіях в тихийвипадках, колиземлі ізмісцепроживаннями такихвидів булививеденіз-підінтенсивноговикористовування длязабудови йзберігалися вмалозміненомувигляді.

2.Скороченняареалів чи,принаймні,зниженнячисельностіусередині ареалу поддією комплексупов'язаних ізурбанізацієючинниківспостерігається й у широкопоширенихвидів-"спеціалістів" врезультатіфрагментації,порушення чизнищеннямісцепроживань самихвидів чи їхньогохарчових жертв, атакож прямогознищення. Цеповноюміроювідноситься добільшостівидівденниххижихптахів йсовоподібних,крупнимссавцем,рибам (>наприклад,створенняводосховищ,забрудненняводнихоб'єктів вурбанізованихрегіонах, що приводити дозникненнянерестовищ чипогіршеннякормовоїбази окремихвидів).Подібнізміниторкаються не лишерепродукційних, але йзимуючих йтрофічнихареалів.

>3.Ареали широкопоширенихвидів-"генералістів" йвидів-кісмополітівєменшсхильнимизмінам йнавітьможутьрозширятися подвпливомурбанізації.Розширенняохоплює якрепродукційні, то йсезонні (>трофічні,зимувальні)частиниареалів задопомогоюосвоєння й ">включення"урбанізованихмісцепроживань увторинний ареал.

>4.Зростання міст, що приводити доформування нових умівіснування (>місце життя, іїжа) вконкретнійобласті землі,сприяєпроникненню вміста ізсусідніх областейвидів зспеціалізованимивимогами домісцепроживань,наприклад,скальнихвидів,видів-троглобіонтів (щомешкають впечерах),умови життя які вмістах максимальнонаближені до умів життя впервинномуареалі. Уданомувипадкуурбанізаціяє чинникомформування йрозширення (як правило, в масштабах континенту)вториннихареалів.Більшість ізцієїгрупивидівстають синантропами.

>5.Нарешті,міставідіграютьведучу рольінтерконтинентальному й трансконтинентальногорозширенні йформуванніплямистихсучаснихареаліввидів, котріосвоюютьновіобласті поширення лишезавдякинавмисній йненавмиснійдіяльностілюдини (>інтродуценти йадвентивнівиди).Більшістьвидівданоїгрупитакожєсинантропними.

 

1.3Шляхиформуванняфлори міст

Флорабудь-якогомістаскладається ізмісцевихвидів, що гаялися вконкретніймісцевості якмінімум із нового години (>архефіти), й ізвидів, щовселилися вданумісцевість вновий (>неофіти) йновітній (>адвентивнівиди) годину. При цьому, недивлячись тих, що числовидіврослин йтварин вмістіможеростизавдякивселенню новихвидів,частинуархефітів йнеофітів ізнизькоютолерантністю до умівурбанізованогосередовища зацей ж годинузникають.Різноманіттяшляхівформуванняфлори наурбанізованихтериторіяхможе бути представленонаступними схемами:

">Поглинання"містоммісцепроживаньвигляду вмежахіснуючого ареалу. Урезультаті цогопроцесу флорамістапоповнюються зарахунокавтохтонних (>аборигенних)видів, котріадаптуються до умівурбанізації йіснують вмісті зстабільною чизбільшуєтьсячисельністю, ачастинацихвидів, котрі неможутьадаптуватися до нових умів,зникають ізколишніхмісцепроживань.Вірогідністьзникнення прямопропорційна ступеняпорушеннямісцепроживань йоберненопропорційначисельностіпопуляційвигляду.

2. ">Змінабіотопів" йвселення в місторанішенеурбанізованихвидів.

У цьомувипадку флорамістатакожпоповнюються зарахунокмісцевихвидів, котрі, як правило, неєвузькоспеціалізованими ймаютьвисокийпотенціаладаптації до умів життя вмісті.Популяціїцихвидів вмістахстаютьбільшоюміроюсинантропними, ніжпочатковіпопуляції. Поцій жсхемі вмістапроникаютьсолелюбні йводно-болотянівидирослин,якщо врезультатівикористовуваннясолі длятаненняснігу йльоду йпідтопленняформуютьсяміськімісцепроживання ізвідповіднимиумовами.Вірогідністьпоповненняфлори міст видами поданійсхемівище в тихийвипадках, колипочатковімісцепроживаннязовнімістазв'язанісистемою ">коридорів" із їхньогоміськими аналогами [17].

3.Формування новихекологічнихніш, котрізаймаютьсявилами-переселенцями ізіншихгеографічних областейвідповідно до їхньогоекологічнихвимог.Поповненняфлори міст поційсхеміприпускаєнаявність увидівмеханізмів активного йпасивногорозселення.Активнерозселенняхарактерне для тихийрослин, у якієповзучі чи ">стелючі" погоні чиспеціальні (>гідропневматичні)механізмирозкиданнянасіння. Убагатьохвипадкахподібного поширеннявидів активномуосвоєнню новихтериторійпередує, як правило,випадковезанесення чицілеспрямованаінтродукція.Пасивнерозселенняхарактерне длябільшостівидіврослин.Агентамипасивногоперенесенняорганізмів чи їхнічастин (>насіння, плоди)євітер (в цьомувипадку процесперенесенняназиваєтьсяанемохорією), вода (>гідрохорія),тварини (>зоохорія), людина (>антропохорія).Повсюднопереважаючачастина новихвидів, щопотрапляють вмістах ізіншихгеографічнихрегіонів, булизанесені чизавезенілюдиною, йлише послевселеннявиди ізпасивнимрозселеннямвикористовуютьхарактерних їмагентівперенесення длязакріплення в новихмісцепроживаннях. Умонографії Б.Клаусницера (1990)наведені десяткиприкладівнавмисноїінтродукції.

4.Комбінована схема — результатпроцесівпасивногорозселення й ">змінибіотопів"ранішенеурбанізованихвидів.

1.4Властивостірослин, щовикористовуються ускладіміських йприміськихнасаджень

>Середрізнихвластивостейвидіврослин, щовикористовуються уфітомеліоративних системах,виділяютьнаступні характеристики, котрімаютьнайбільшезначення длядосягненнявисокоїефективностіфітомеліоративнихзаходів:

•здатністьвиростати в широкомудіапазоні умівґрунтовогобагатства,визначенихмеханічним складом й запасомпоживнихречовин;

• широкийдіапазонтолерантності до умівґрунтовогозволоження;

• урядівипадків, колифітомеліоративнісистемистворюються вспецифічнихедафічнихумовах, длядосягненнябажаногоефектунеобхідновикористовуватирослини,спеціалізовані ввиростанні надужебагатих чи,навпаки,дужебіднихмісцезростаннях чи вумоваходночасногозатоплення й засоленню;рослинизасоленихмісцезростаньпроявляють йвластивостівисокоїстійкості догазо-аерозольнихвикидів;

•високастійкість (>відповідно,низькачутливість) допромисловогогазо-аерозольногозабрудненням; як правило,листопадні деревапомірних широт йтрав'янистірослинипосушливихмісцезростаньдемонструють болеевисокустійкість до цогочинника, ніж,відповідно,хвойнірослини йрослини болеевологихмісцезростань;

•здатністьпоглинати >забруднюючіречовини ізатмосфери чи водного >середовища;

• добровираженіфітонцидні >властивості;

• добровираженаздібність доіонізації атмосферногоповітря;

•гіллястікрони ізгустимлистям чищільноюхвоєю, щоєнеобхідноюумовою длявикористовуваннярослин ізметоюшумопоглинання;

•високіестетичніякості:рослини ізкрасивими,декоративними кронами,пагонами,квітками, плодамивикористовуються вархітектурно-планувальнійфітомеліорації.


>РОЗДІЛ 2.ЕКОЛОГІЧНІОСНОВИІНТРОДУКЦІЇ

>Інтродукція —переселеннявидіврослин йтварин умісця, де смердотіраніше не жили.Наприклад,видипшениці, ячменю, горохузавезені вЄвропу зЗакавказзя,картопля — ізПівденної Америки,соняшник — ізПівнічної Америки,кукурудза — ізЦентральної йПівденної Америки.Інтродуктори, котрісерйознозаймалисявпровадженням очах вновімісцезростання,завжди булидобримиекологами.Вонинамагалися запровадити вид убіотоп,який бінагадував тієї, вякомувідбулася йогоеволюція. Для цого часто доводитисявикористовуватипотенційніможливостівиду-екзота — наакліматизаційних поляхупродовжзначноговідрізка години.

>Процесінтродукції неприпиняється.Негативнірезультатиодержані впроцесіінтродукціїдерев йчагарників ізрівниннихрайонівсубтропіків, атакожрівнинних йгірськихвидів заридних областей (кедратласький, кипарисвічнозелений таін.). Придоборі дляінтродукції ізметоюзбагаченняміськоїдендрофлорислідпередусімвводити в культуривидиданоїфлористичноїобласті (>Європейсько-Сибірської), атакож ізіншихобластей-аналогів йдещотермофільніших,географічно йекологічноблизькихїмрайонів-неаналогів.

>Людина,хоче вон цого чи ані,змінюєгеографічнепоширеннярослин,тварин ймікробів. На окремих островах й континентахвідбуласямайжеповназамінаендемічнихвидівінтродуцентами. НаГавайськихостровах,наприклад,більшістьспівучихптахів —інтродуковані.

>Екологічна політикамає бутиспрямована напідвищенняпродуктивностіекосистемпередусім зарахунокпоширенняпопуляціймісцевихвидів, котрівпродовжеволюціївиявилидовговічність йстійкістьпротинесприятливихфакторівсередовища. Улісовомугосподарствівпровадженняекзотівдоцільнепередусім длявирощуванняшвидкорослихпоріддерев шляхомстворенняплантацій (>тополі,модрини,дугласіїтисолистої,туїгігантської тощо).Водночасслід бутиобережним,щоб не занести вмісцевіекосистеми тихвидирослин йтварин,поширення якіможе негативновплинути наприродні чиштучнібіоценози.Середдерев йчагарників, котрівикористовують возелененнікрупних міст,виділено триекологічнігрупи:найстійкіші доурбогенних умів (тополі,в'яз гладкий. яснийзелений,робінія,айлант,аморфа тощо);середньоїстійкості (>біота, смерекаколюча,ялівець,модринаєвропейська, береза зависла,кизильники тощо);чутливі дозабруднення (смереказвичайна йЕнгельмана,модринасибірська, усівидиялиці,сосни —звичайна йВеймутова, букєвропейський,ялівецьвіргінський, жимолость таін.).


>РОЗДІЛ 3. ХАРАКТЕРИСТИКАНАЙБІЛЬШПОШИРЕНИХВИДІВПІВНІЧНОАМЕРИКАНСЬКОЇДЕНДРОФЛОРИ

>Починаючи із XVIIстоліття, у дитсадкахЄвропипоселивсяпівнічноамериканський ">емігрант" — >яловецьвіргінський (>J.virginiana L),доситьпоширений набатьківщині,якийбіляпівнічного кордону ареалусягаєвисоти 12—15 мзістовбуром понад 1 метрів задіаметрі, абіляпівденноговиростає до 24—30 мзаввишки,стовбурбуває до $1,5 метрів задіаметрі.Росте на сухих,виснаженихґрунтах награвійнихсхилахгір, нарічковихгальковихтерасах,уздовжберегів океану, наскелястихвиступах. Напівдніоселяється на болотах тавологихґрунтахрічкових долин, неминаєсвіжіглинисті,суглинкові,вапняні тапіщаніґрунти.

>Цей видялівцюславитьсясвоєюдеревиною, якоївикористовують длявиготовленняолівців, томуцюрослину іназиваютьолівцевим деревом.Підприємливінімці ізцієюметоюутримуютьціліялівцевіплантації.

У УкраїнуялівецьінтродукованийКременецькимботанічним садом, що на Волині, у 1811p., з того годинипоширюється повсій територї, вчомувелику рольвідігравНікітськийботанічний сад.

>Цікаво, щошвидкоросла порода ізнезвичайноефектноюкроною відприродисхильна дополіморфізму, мипочуваєтьсякраще, ніж набатьківщині. 24садовіформиялівцювіргінськогоможутьзадовольнитифантазіюнайвибагливішоговласниказемельної ділянки,квітникаря-аматора, дизайнераозеленення.Яловецьвіргінський йсправдіекзотичнестворінняприроди.Створенняконтрастів,стабільності імонументальності —основнепризначенняхвойних усадово-парковихкомпозиціях.

>Туяскладчаста,гігантська — >Thujaplicata D.Don. Дерево до 30 (60) мзаввишки й до 2 м удіаметрі ізвузько-пірамідальноюкроною,утвореною короткимигоризонтальнимигілками, котрі накінцяхзвисають. Коракоричнювата,складчаста,відстаєсмужками.Хвоялуската,розміщенахрестоподібне, послерозтирання ароматна,зверхутемно-зелена,знизу —світліша ізбілимисмужками. Шишкидовгасті,завдовжки 1 — 1,2 див.

>Природнопоширена наТихоокеанськомуузбережжіПівнічної Америки.Культивується в Україні. До шести років зростанніповільно.Потімрістзбільшується.Тіньовитривала,морозостійка, але ймолодірослини под годину морозупотребуютьзахисту. Засухувитримуєнезадовільно.Краще зростанні йрозвивається напотужних,багатих,вологих, але й добродренованихґрунтах.Можерости набіднихґрунтах.Доживає до 500 — 800 років.

>Ялинасиза (>канадська,біла) (Р.glauca (>Moench)Voss)деремо до 20-35 мвисоти й 60-120 див удіаметрі,tгустоюконусоподібноюкроною, яку уприроднихумовах зростанні ВДВ уПівнічнійАмериці,займає великий ареал - відАтлантичного до Тихого океану й відтундри достепів.

Добре зростанні,утворює багатонасіння, але й в основномунежиттєздатного.Єрослиноюдужезимостійкою (>витримуєнавітьсуворізими безушкоджень),доситьзасухостійкою, дородючостіґрунтів невимогливою;міськіумови переносити, добро.Особливокрасивоюцяялина з под годинупоявимолодоїхвої йшишок. Виглядрекомендується длястворення великихмасивів, невеликих груп, водиночних посадках й наскельнихгірках.

>Старінасадженняялиниканадської у дендропарку увіці 80-85 роківдосягливисоти 20-25 м й 55-60 див удіаметрі,цілкомзимостійкі,цвітутьщорічно,утворюютьнасіння.Особливоефектні в Першідесятиліття.Середня датапилкування12.V,тривалість 6-12днів.

>ФормиP.glauca внасадженнях дендропарку.

>СоеrиlеаБлакитно-сіра - дерево ізбілувато-блакитнуватоюхвоєю йкомпактноюкроною;старінасадження дендропарку увіці 94 роківдосягаютьвисоти 15 18 м й 20-25 див удіаметрі.Термінипилкування, як у основного виду.

>Сопіса -Карликоваконічнакарликова форма ізвузько-конічноюкроною.Екземпляри дендропаркудосягли 20річноговіку.

>Ялина E>нгельманна (>P.engelmanniiEngelm.) - деревовисотою до 30-50 м ізгустоюконусоподібноюкроною. У декоративномувідношенніблизька доялиниколючої,відрізняється віднеї болеевузькоюкроною,меншвираженоїярусністюгілок,меншколючою й болеем'якоюсизо-зеленою,блакитною чисріблястоюхвоєю.Цейпівнічноамериканський вид декоративноефектним особливо в молодомувіці,єцілкомзимостійким,засухостійким йзимостійким виглядом.Завдякисвоїйдекоративностізаслуговуєзастосування вгрупових йодиночних посадках. Уміськихнасадженнях у старомувіціочищається відсучків на 25-40%стовбура ймає потребу вдекоруваннівисокими кущами.

>Екземпляри дендропарку увіці 64-94 роківдосягливисоти 16 м йдіаметри до 42 див,зимостійкі,пилкують йутворюютьнасіння нещорічно.Більшмолодші посадкивіком 40-45 роківвирощені ізнасіння,одержаного зЛДСОСередня датапилкування16.V,тривалість 7-10днів.СоснаБанксанайбільшпівнічний вид із сосенПівнічної Америки,арсинякогопідходитьблизько до Полярного кола. Деревовисотою 10-15 (25) м придіаметрістовбура 0,6-1,5 м;інодікущовидноїформи; крона вмолодихдере»овальна, компактна, у старих - широкорозлога.Хвоясвітло-зелена, коручервонясто-бура.

>Ця соснаєнедовговічною,їїграничнийвік до 150 років,шкідникамиушкоджується мало.Вонапридатна для невеликих,невисоких груп,узлісь йдімвисаджувань ізлісомеліоративноюметою набіднихпіщанихґрунти годЕкземпляри дендропарку,вирощені знасіння,одержаного ізЛДСС, увіці І роківдосягливисоти 4,5 м йдіаметра 10 див,зимостійкі,утворюютьнасінин,упершецинкують на5-муроці життя.Середня датапилкування14.V (P.S V26.V);тривалість -7-14днів.

Сосна скручена (>РіпuscontortaDougl.) - дерево 2-5,рідко до 10 мвисотою,частішекущ, ізокруглоюкроною.Хвоятримається более 3 років, густа,дуже скручена,темно-зелена; гулібічні,сидячі,видовжено-яйцеподібні,дужекосі йнесиметричні,світло-жовто-бурі,дужедовгозалишаються надеревізакритими. У природногостані зростанні ВДВ узахіднійчастиніПівнічної Америки.

Сосна скрученаєморозовитривалою,невибагливою доґрунтурослиною; зростанніповільно; але й ані в декоративному, ані влісівничомувідношенні великоюінтересу непредставляє.

>Екземпляри дендропарку увіціблизько 18 роківдосягливисоти 5,2 м йдіаметру 12 див,морозостійкі,утворюютьнасіння із 7 років.Середня датапилкування22.V.

Соснагнучка чикаліфорнійськакедрова (>РіпusfiexilisJames) - дерево 20-25 мвисотою; зкроною вмолодихдереввузько-пірамідальною, у более старих ->широко-округлою. Кора старихдеревтемно-сіра,борозниста. У природногостанізустрічається назаходіПівнічної Америки. Здужехолодостійкою йневимогливою доґрунтурослиною, але й зростанніповільно.

>Екземпляри дендропарку увіці 15 роківдосягливисоти 5 м йдіаметра 11 див,морозостійкі,уперше пивкували йутворювали на 14-муроці життя;середня датапилкування29.V,тривалість- 5-10днів.

Соснажовтаорегонська (>P.ponderosaDougl.) -дужевисоке дерево набатьківщині (>західПівнічної Америки)висотою до 50 м придіаметрістовбура до 7,5 м. Крона вмолодихдереввузькопірамідальна,пізнішеширокопірамідальна,гілкимайжегоризонтальні чизлегкапохиловідходять відстовбура, накінцяхпідняті вгору.

До 10 років зростанніповільно,пізнішешвидко,єдоситьморозостійким,задовільно переносити насухо, зростанні нарізнихґрунтах, порівнянодимостійкий,дужедекоративний.

Соснажорстка (>P.rigidaMill.) - деревовисотою 10-15 м; умолодихекземплярів кронаширокопірамідальна, у старихнеправильноїформи,доситьрідка,широкорозлога,зверхуокругла. Корастовбуратовста,глибокоборозниста,сірувато-чорна. У природногостанізростає впівнічно-східнійчастиніПівнічної Америки.

>Екземпляри дендропарку,вирощені ізнасіння,отриманого ізБатумськогоботанічного саду, увіці 20 роківдосягливисоти 3,2 м йдіаметра 10 див,упершепилували на 12-муроці.Середня датапилкування14.V.

>ПсевдотсугаМензиса читисолиста -дужевисокевічнозелене дерево, щодосягає набатьківщині (>Північноамериканськеузбережжя Тихого океану)висоти до 100 м йдіаметрастовбура 4,5 м. Умолодихдерев кора тонка, гладка,сірогокольору; ізвікомстаєтовстою, малотріщинуватою, бурогокольору.

>Досягаєвіку до 500 років,частковостраждає від великихморозіввзимку йранніхвесняних йосінніхзаморозків, особливо в молодомувіці,єдоситьсвітлолюбною, але йвигримуєбічнезатінення, особливо в молодомувіці.

>Екземпляри дендропарку увіціблизько 104 роківдосягливисоти 28,5 м йдіаметра 55 див,доситьморозостійкі,пилкують йутворюютьнасіннямайжещорічно.Середня датапилкування27.IV,тривалість 5-10днів.

Здекоративних формпсевдотсугитисолистої у дендропаркузростаютьCaesia -Сіро-зелена;P.menziesiivar.glaucaFrancoрізн.блакитна; '>Argentea' -Срібляста.

>Тсугаканадська - деревовисотою до 25 мзістрункимстовбуром йширокоюконусовидноюкроною; у старихдерев кора бура,глибокоборозниста.Основнігілкикронирозташованімайже горизонтально;кінці їхнього, атакожтонкібічнігілкизвисають донизу.Хвоя плоска,дрібна,зверхублискуча,темно-зелена, ізпоздовжньоюборозенкою,знизу ізвузькимибілуватимипродиховимисмужками.

Зтіньовитривалою,маєсереднюшвидкість зростанню,відносноморозостійкою, на сухих,засолених йвапняковихґрунтах зростанні зле.Розмножуєтьсянасінням йживцями,декоративніформи -щепленням на основномувиді.

Дерева дендропарку увіці 94 роківдосягливисоти 23 м йдіаметра 67 див,зимостійкі,утворюютьнасіння,дужедекоративні тонкимигілками йзеленнюхвої.Середня датапилкування16.V.

>КипарисовикЛавсона дико зростанні ВДВ уприморських горахТихоокеанськогоузбережжяПівнічної Америки,переважно

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація