Реферати українською » Экология » Екологічна безпека літосфері


Реферат Екологічна безпека літосфері

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>ЕКОЛОГІЧНАБЕЗПЕКАЛІТОСФЕРИ

До складулітосфери входитисуходіл,якийзаймає 29,2 % (148 млн км2)поверхні землі йвключаєґрунтирізноїкатегорії такориснікопалини наповерхні і унадрах.Близько 10 %сушізаймаютьльодовики (Антарктида,Гренландія таін.).Сільськогосподарськимиугіддямизайнято 33,1 %поверхні землі, 30,1 —лісами й 36,8 %площіприпадає на міські, тундру, болота,пустелі,промисловіоб'єкти танаселеніпункти.Загальнаплощаорних земельстановитьблизько 1,5 млрд га (>приблизно 11 %площісуші).

>Нині на шкірногомешканцяпланетиприпадаєблизько 0,4 гаорноїземлі. Ос-кількичисельність населення земліпостійнозбільшується, тоцякількістьневпиннозменшується.Ґрунтиперерозподіляютьзначнукількістьатмосферноївологи й таким чиномрегулюютьводний баланссуші.Вониєбіологічнимфільтром йнейтралізаторомбагатьохантропогеннихзабруднень йздатні досамоочищення.Самоочищеннярослин відтоксикантівздійснюється як зарахунок їхнітранспірації ізповерхнілистя істебел, то йзавдякищорічному листопадові, щоможесприятивторинномузабрудненню грунту вмісцяхнакопиченнялистянаприкінціперіодувегетації.Встановлено, що передосіннім листопадом улистіміститься до 10 рсірки на 1 кгсухоїмаси.Редуценти,переробляючизмертвілелистя,здатніутворюватисірку таїїсполуки, щоможутьмігрувати задопомогоюҐрунтових вод, йгазуватийгалогенсульфід,якийможезновуповертатися у повітря.

>Забрудненнялітосферивідбувається якприродним шляхом, то й врезультатіантропогенноїдіяльності.Підвпливомприроднихпроцесів, котрівідбуваються вКосмосі таземнійкорі йсупроводжуютьсястихійнимилихами (>падінняметеоритів,землетруси,буревії,повені таін.),руйнуютьсяприродніландшафти,господарські приміщення,знищуютьсясільськогосподарськіугіддя тощо. Урезультаті увеличезнійкількостігинутьпредставникифлори іфауни,руйнуютьсягосподарськіоб'єкти, щопризводить дозначнихматеріальнихвтрат.

>194Відходи, щоутворюютьсявнаслідокантропогенноїдіяльності,умовноподіляють втричікатегорії:промислові,сільськогосподарські іпобутові.Основнамасапромисловихвідходівутворюється напідприємствах такихгалузей:гірничої ігірничо-хімічної (>відвалипорід, шлаки, «>хвости» послезбагачення таін.);чорноїметалургії (шлаки,шлами,колошниковий пив таін.);металообробної (стружка,бракованівироби,ливарнівідходи таін.);лісової ідеревообробноїпромисловості (>лісозаготівельнівідходи,відходилісопилення тапереробкидеревини);енергетичного комплексу (шлаки,попіл,ядернівідходи таін.);хімічної тасуміжнихгалузей (>фосфогіпс,галіт,цементний пив,пластмаса таін.);харчової (шерсть,кістки таін.),легкої ітекстильноїпромисловості.

>Останнім годиноювисокими темпамизростаєчисельність населення землі, щопризводить й дозростанняспоживанняенергетичних таіншихматеріальнихприроднихресурсів.Швидкістьвилученнядеяких із нихістотноперевищуєшвидкість їхньогопродукування, аекстенсивнийспосіб їхньогоосвоєння, щотриває,породжуєвеличезніобсягивідходів, котрінадходять унавколишнєсередовище.

>Особливовражаютьобсягивидобуткумінеральнихресурсів.Наприкінці 80-х років ізнадрпланетивидобувалося понад 8 •ІО^тсировини.

Уусьому світівнаслідокгірничодобувних йземлянихробіт наповерхню земліщорокувиноситьсяблизько 5 км3породи. Цеприблизновтричі менше від того, щовиносять в океанусірікинашоїпланети. Заостанні 500 років ізнадрвилученоблизько 50 млрд твуглецю, 2 млрд тзаліза та багатоіншихмінеральнихресурсів.Нині на шкірного жителя земліприпадаєлише 20 твидобутої заріксировини. При цьомувикористовуєтьсялише 2—6 %видобутого, арештанадходить увідвали,захаращуючиземлі, котрі могли б бутивикористані всільськогосподарськомувиробництві.

Так,щорічнийоб'ємвідходівгірничихпідприємствкраїн СНР ставитиблизько 2,5 млрд м3.Під годинувидобуткукам'яноговугілляутворюєтьсязначнакількістьвелетенськихтериконів, у якінакопичено понад З млрд м3 >пустоїпороди.

>Значніобсягивідходівутворюються врезультатіпромисловоїдіяльності —виробництва кислот,мінеральнихдобрив,пігментів,металів тощо.

Накожну тоннукалійнихдобривутворюється 3—4 тгалітовихвідходів, у якіпереважноміститься хлориднатрію. Умісцяхвидобуткукалійних руд їхньогонакопичилосяблизько 250 млн т.Великотоннажнимвідходомвиробництвафосфорнихдобривєфосфогіпс. Накожну тоннувиробленоїекстракційноїфосфатноїкислотиутворюється 4,3—5,6 тфосфогіпсу.

Увиробництві титановогопігменту накожну тоннувироблюваного продуктуутворюється понад 12 тсульфатнихвідходів увигляді твердогосульфатуферуму тавідпрацьованихрозчинівсульфатної,кислоти.Під годинузбагаченнямідних руд увідходивідправляютьфлотаційнийсірчаний колчедан.Йоговикористовують длявиробництвасульфатноїкислоти.Прожарюваннясірчаногоколчеданупов'язане ізутвореннямвідходівколчеданногонедогарку вкількості 0,75 т на 1 тпіриту.Щороку йогонакопичується до 5 млн т.Недогаркивикористовують неповністю,хоча смердотімістять до 55 % оксидуферуму, атакожкольорові тадорогоцінні метали й завмістомзалізанаближаються доякісних руд. На заводахчорноїметалургіїкраїн СНРщорокуутворюєтьсяблизько 70 млн тшлаків.Приблизно скільки жшлаків йпопелуутворюється наелектростанціях. Длярозміщенняцієїмасивідходівщорокувиділяють 2000 гаорних земель.

>Значнакількістьтвердихвідходівутворюється внафтопереробномувиробництві,коксохімії,органічному танафтохімічному синтезах, увиробництвігумотехнічнихвиробів,пластмас таіншихполімернихматеріалів. Унафтопереробній йнафтохімічнійпромисловості яквідходиутворюютьсякислігудрони.Вониявляють собоюсмолоподібнімаси, щомістятьсульфатну кислоту, воду тарізніорганічніречовини вкількості від 10 до 93 %.Щороку вкраїнах СНР їхньогоутворюється понад 300 тис. т, апереробляється не более як 28 %.

Нанафтопереробних заводахутворюютьсянафтовішлами (>близько 0,007 т на 1 тперероблюваноїнафти).Нині такихвідходів українах СНРнакопичилося понад 4 млн т. Уцих шламахмітиться 10—56 %нафтопродуктів,ЗО—85 % води та 1,3—46 %твердихдомішок.

>Найбільшимивідходамивиробництвагумотехнічнихвиробівєневулканізовані тавулканізовані ігумотканинніматеріали, котріутворюються десяткамитисяч тонн. Доцієїкатегоріївідходів належатитакожспрацьованіпокришки,конвеєрністрічки тавзуття. То в 1980 р. вколишньому СРСРвироблялося понад 70 млн штукпокришок .

>Виробництвопластмасовоїпродукціїсупроводжуєтьсяутвореннямтвердихтехнологічнихвідходів тавідходівспоживання.Особливозагрозливими длянавколишнього природногосередовищаєвідходиспоживанняпластмас,кількість якіщорокуневпиннозростає. Так, задеякимиданими, в 1976 р. уколишньому СРСР було бвироблено 3 млн тполімернихвиробів,більшачастина якіпотрапила довідходів. У 1980 р. вАнглії довідходівпотрапилоблизько 1,35 млн тпластмас, США —близько 2,5 млн т.Пластмасихарактеризуютьсязначноюстійкістю вприроднихумовах, щопризводить доістотногозабрудненнядовкілля.

Наметалургійних заводахкраїн СНРщорокуутворюється понад 70 млн тметалургійнихшлаків йблизько 20 млн тшламів звмістомзаліза до 50 %.

>Загалом наметалургійнихвиробництвах на 1 тсталіутворюється 0,4 твідходів. Укольоровійметалургіїкількістьвідходівшлаків на 1 тметалустановить10—200т. Увідвалахшлаківкраїн СНРзнаходиться понад 27 млн тзаліза, 335 тис. тміді і 2 млн т цинку.Шламовівідвалисвинцевихзаводівмістять понад 3 млн тзаліза, понад 900 тис. т цинку, 150 тис. тсвинцю й 70 тис. тміді.Вміст окремихкомпонентів увідвальнихшлакахвищий, ніж увидобуваних рудах, томутакі шлакидоцільнопереробляти.

Упромисловихтвердих йрідкихвідходахтрапляютьсярізнітоксичніречовини, щонесприятливовпливають наздоров'я людей тарозвитокрослин йтварин. То ввідходахметалургійноїпромисловостінаявнісолі таоксидиферуму,кольорових йважкихметалів.Відходамимашинобудуванняєметалобрухт,вагранкові шлаки,травильнірозчини тагальванічні стоки, в якімістятьсяціаніди, хром,нікель,залізо,мідь, цинк, арсен,берилій тощо. Увиробництвіпластмас йсинтетичного волокнаутворюютьсявідходибензолу,фенолу,метанолу, скипидару,кубовізалишки —>відходицелюлозно-паперовоїпромисловості.

>Спалюваннякам'яноговугілля втеплоенергетиціпов'язане ізутвореннямзначноїкількостішлаків,попелу тасажі. Натепловихелектростанціях українах СНРщорокуутворюєтьсяблизько 70 млн твідходів, котрічастковопереробляють набудівельніматеріали.Відвалипотужноїелектростанціїзаймають 400—800 гародючих земель. Узначнихкількостяхвикидаються ватмосфернеповітряоксидисульфуру,нітрогену тарадіонукліди, котріврешті ізатмосфернимиопадамипотрапляють уґрунти.

>Відпрацьованігазидвигуніввнутрішньогозгоряннямістятьзначнукількістьоксидівкарбону,нітрогену, атакожсвинець тавуглеводні, котріосідають наповерхніГрунту.Вонипотрапляють урослини, далі черезланцюгиживлення — ворганізмитварин йлюдини,викликаючинебажанінаслідки.Радіоактивніречовинипотрапляють уґрунти под годинувидаленнярідких йтвердихвідходів із,промисловихагрегатів, атакож ізопадами послеядернихвибухів тааварій наатомнихелектростанціях.

>Підприємствагірничодобувноїпромисловостіщорокуутворюють 1 млн твідходів, 14металургійнихзаводівнакопичують 20 млн тшлаків, аобсягвідходіввугільноїпромисловостіперевищив 20 млрд т. Урядіпромисловихрегіонів, особливоДонецько-придніпровському,майжевичерпані усіможливостірозміщеннявідходів. Тутутворюєтьсяблизькополовини всіхпромисловихвідходів України.

>Значнимизабрудникамилітосфериєжитлово-комунальнегосподарство тавійськово-промисловий комплекс.Житлово-комунальнегосподарствоздійснюєінтенсивнебудівництвожитла,доріг таіншихгосподарськихоб'єктів, щопов'язано ізвідчуженнямродючих земель таутвореннямвеличезноїкількостібудівельногосміття.Середовищезабруднюютьпобутовесміття,харчовівідходи,фекалії,непридатніпредметидомашньоговжитку тощо.

>Кількістьпобутовихвідходівневпиннозростає. На шкірногоміськогомешканцящорокуутворюється 250—700 кгвідходів. Заоцінкамиспеціалістів, умістах світущорокуутворюється 400—500 млн тпобутовихвідходів.

До складупобутовихвідходів входити 40 %паперу і картону, 25 —харчовихвідходів, 8 —металу, по 5 % —скла,шкіри,пластмас тагуми. Начастку всіхіншихвідходівприпадає 12 %.Тільки СШАщорокувикидається понад ЗО млрдконсервнихбляшанок, 60 млрдрізнихметалевихмісткостей.Обсягсміття в Україністановитьщорокуприблизно 40 млн м3, якузахоронюють на 656міськихзвалищахплощею 2650 га таспалюють на виборах 4 заводах. Напочаток,ХХІ ст.прогнозуєтьсянакопиченнясміття, щодорівнює 1,5—1,9 м3 на свою душу населення зарік.

>Значнийобсягзабрудненьпотрапляє вґрунти таводойми ізтваринницьких ферм. У районахсвино- йптахофермприроднесередовищезабруднюється продуктамирозкладання ігниттяекскрементів (до 2,5 тис.мї/добу),шкідливими газами (>аміак,гідрогенсульфід) таорганічними кислотами. Проблемуефективноїутилізації гною тастічних вод такихкомплексівпоки що невирішено.

>Внаслідокконцентраціївеликоїкількостітварин,незадовільного догляду і умів їхніутримання,відсутностікваліфікованихлікарів йліків частовідбуваєтьсямасова зазагибельтварин.Виникаютьпроблеми їхньогозахоронення, котріпов'язані ізпоширеннямтоксичних йнебезпечнихзабруднень,виникненнямепідемій. До тяжкихнаслідківпризводятьтехногенніаварії, особливо тих, щопов'язані ізвиробництвом читранспортуваннямтоксичниххімічнихречовин.Високіконцентраціїзабруднювальнихречовин, щопотрапляють удовкілля,можутьспричинювати зазагибельусього живого вмісціаварії.

>Небезпечнимєзменшенняплощіродючихґрунтів.Грунти, щостворювалисяприродоюпротягомтисячоліть, урезультатінераціональноїгосподарськоїдіяльності людейвиснажуютьсязагрозливими темпами.

>Внаслідокрозорювання,меліорації та широкомасштабногозастосування всільськомугосподарствіхімічнихпрепаратів (>гербіцидів,інсектицидів тощо)ґрунтидеградують таперенасичуютьсяшкідливимиречовинами — фосфором, азотом, фтором,стронцієм, ураном таін. Уґрунтах світунинінагромадженоблизько 150 млрд т азоту,накопичуютьсятакож метали (>залізо, ртуть,мідь, цинк, хром,свинець таін.). Ртутьпотрапляє вґрунт з пестицидами тапромисловимивідходами.Щорокунеконтрольованівикидиртутістановлятьблизько 5 тис. т. До 25 кгсвинцю ізкожноїтоннивидобутогопотрапляє увиглядівідходів унавколишнєприроднесередовище. Урезультатізменшуютьсяплощіорних земель та їхніурожайність.

>Внаслідокгірничодобувнихробіт,промислової тажитловоїзабудови,будівництваавтомобільних йзалізничнихшляхівщорокувтрачається до70 тис. км2 >орноїземлі. Зарахунокзрошення вусьому світізаболочується ізасолюється від ЗО до 80 % земель, щопризводить довтрат длясільськогогосподарства 2—3 тис. км2ріллі.Кожні 10 роківлюдствовтрачаєблизько 7 %верхнього куліґрунтувнаслідоквітрової таводноїерозії.

>Ерозією (латів.егозіо —роз'їдання)називаютьпорушенняґрунту ігірськихпорід потоками води чивітру, атакожвнаслідокмеханічноговпливу.Ерозіюподіляють наводну,вітрову (>дефляцію),іригаційну,промислову,берегову таін.Ерозіяпризводить дозниженняродючостіґрунту, йогопорушення й вкінцевомупідсумку — доповногознищення.Залежно від характеру ішвидкостіпроцесуруйнуванняверхніхшарівґрунту йматеринськоїпородирозрізняютьгеологічну таприскоренуерозію.Геологічнаерозіяпов'язана ізеволюцією землі йвідбуваєтьсяповільно вприроднихумовах, незавдаючиособливоїшкодиродючостіґрунту.Прискоренаерозіязумовленапереважноантропогенноюдіяльністю.Вонаможе бутиспричиненабезконтрольнимвирубуваннямлісів,непомірнимвипасаннямхудоби,розорюваннямсхилів,ущільненнямґрунту под годинуобробітку,технологієювирощуванняпольових культур,будівництвомтрубопроводів ташляхів,незадовільноютехнологієюмеліоративнихробіт тощо.

>Щодня на землівнаслідокерозіївтрачається 3200 гародючихґрунтів.Внаслідокерозії вГрунтахзменшуєтьсявміст фосфору, азоту,калію таіншихмікроелементів.Під годинупиловихбуревіїв із шкірного гектараріллівиноситься ЗО кг азоту, 22 кг фосфору й понад ЗО кгкалію.Ерозія ізасоленняпризводять допосухи таспустелювання земель.Усецезумовлюєзменшенняврожайності та втрачуродючихґрунтів.Особливезанепокоєннявикликає стан українськихчорноземів. Українамаєнайбільші в світізапасичорнозему,якийєнаціональнимбагатством.Освоєність земельного фонду в странедосягла 70 %, чого немаєжодна ізпромисловерозвиненихкраїн.Розораністьсільгоспугідьстановить понад 80 %, тоді як уЄвропі — 31 %,Африці — 9,Франції — 48,Угорщині — 37,Англії — 25, США — 20,Китаї — 8,2,Канаді — 2,4,Австралії — 1,2 %.Внаслідоктакоїінтенсивноїексплуатації в Україні із 33,3 млн гаорних земель 10 млн га —еродовані,близько 17 млн гамаютьпідвищенукислотність.Відтворенняґрунтіввідбувається вприродівпродовжтривалого години. Так, дляутвореннячорноземузавтовшки один метр улісостеповійзоні Українипотрібноблизько 7000 років. Отже,втратаґрунтівєвеличезноюзагрозою дляіснуванняприйдешніхпоколінь, що ставити подсумнівподальшийрозвитокнашоїцивілізації.

>Внаслідокантропогенноїдіяльності тапосухвідбуваєтьсяспустелювання, щопризводить довиснаженняаридних танапівариднихекосистем.Спустелені територї несамовідновлюються.Щорокуплощіпустельзростають на 60 тис. км2, й до цого годиниспустелено ужеблизько 5 млрд га.Останнім годиною на територїколишнього СРСРспустеленнявідбулося врайоніАральського моря. Урезультатізначногозменшеннярічкового стокурікАмудар'я іСирдар'явнаслідоквикористання води длязрошеннябавовниковихплантацій навідстані до 250 км відАралурівеньґрунтової водизнизився п'ять м.Аральська катастрофазавершиласяаридизацієюклімату напівдень відАралу на 100—400 км.Цейнаочний прикладекологічноїкатастрофи, Яка бувнаслідкомнепродуманоїгосподарськоїдіяльності,має статі уроком йпересторогою длявсьоголюдства.

>Якщовзяти доуваги тієї факт, що усікомпонентибіосферитіснопов'язані йвзаємозумовлені, тостаєочевидним, щонепродумане ібезконтрольнезабрудненняґрунтів,повітря таприродних водксенобіотиками, щоздатнімігруватитрофічнимиланцюгами йнакопичуватися вживихорганізмах,може вкінцевомурезультатіпризвести донезворотнихзмін, котрізагрожуютьіснуваннюлюдини як виду.

>ПОВЕДІНКАЗАБРУДНЕНЬ УЛІТОСФЕРІ ТАВПЛИВЇХ НАЗДОРОВ'ЯЛЮДИНИ

Убіосфері земліпостійновідбуваєтьсявзаємодіяміж компонентамиїїкосної (космосу,атмосфери,гідросфери талітосфери) йживої (>рослини,тварини тамікроорганізми)речовин.Цявзаємодіявиражається вобмініречовини таенергії йсупроводжуєтьсярізнимифізичними,хімічними табіологічнимипроцесами. Урезультатіцихвзаємодій на земліформуютьсяпевніумови для забезпеченняпроцесівжиттєдіяльності (>клімат,хімічний складповітря, води іґрунту,морфологіяземноїповерхні тощо).Забрудненнябіосфери, щоутворилисяприродним шляхом чивнаслідокантропогенноїдіяльності,потрапивши у повітря,гідросферу чилітосферу,такожперебувають упостійнійвзаємодії:відбуваютьсяпевніхімічніперетворенняречовин ватмосферній таґрунтовійводі,окисно-відновніреакції,гідроліз йкомплексоутворення,хімічне табактеріальневилуження,сорбція,йоннийобмін й багатоінших. Привзаємодії зземноюповерхнеюгазуватізабрудникиможутьвиводитися ізатмосфери. Уґрунт ізатмосферищорокунадходить до З млн. т оксидусульфуру (IV), 3,1 млн. токсидівнітрогену, 8,2 млн. т оксидукарбону (II), 1,75 млн. торганічнихсполук, 7 тис. т цинку, 6,5 тис. тсвинцю, 80 ткадмію таблизько 600іншихзабруднювальнихречовин. Цепризводить доістотнихзмінсередовищаіснуванняживихорганізмів.

>Рослинний світлолітосфериможепоглинатиатмосфернігази, як йнеорганічніречовини, безподальшоїпереробки чи активновключати їхні упроцесиметаболізму,створюючисприятливийградієнтконцентрацій дляподальшогопоглинання. Завиняткомвуглекислого газу, усіосновнігази, щозабруднюютьповітря,значноюміроюберуть доля вметаболізмірослин.Проте длябагатьохрослинспостерігаютьсяпорушенняпроцесівжиттєдіяльності задужемалихконцентраційзабрудників.Взагалі росли нізазнаютьшкідливої діїгазуватихзабрудників уменшихконцентраціях, ніжтварини (особливо уразінаявності озону,оксидівнітрогену ісульфуру).Виняткомєлише оксидкарбону (II),якийзавдаєшкодирослинам узначнобільшихконцентраціях, ніж при дії натварин.

Урезультатіхімічноївзаємодіїзабруднювальнихречовинвідбувається їхньоготрансформація ізутворенням новиххімічнихсполук —ксенобіотиків, котрінерідкобуваютьщетоксичнішими, ніжвихіднізабрудники.Яскравим прикладом таких по однійстворених уприродісполукєнітрозаміни —продуктитрансформації вґрунтіазотнихдобрив.Забруднювальнісполуки (>зокрема,діоксини)можуть бутиканцерогенними,тобтоспричинюватираковізахворювання.Ціречовинипотрапляють ватмосфернеповітря,поверхневі іґрунтові води таґрунти, із якіпереходять урослини, а ще черезланцюгиживлення — ворганізмитварин й людей.Накопичуючись ворганізмів внадмірнійкількості, смердотіспричинюютьрізнізахворювання йнавіть смерть.

>Характерноюособливістюлітосфериє ті, щозабрудненняпереміщуються внійприродним шляхомзначноповільніше, ніж угідросфері іатмосфері. Томувідбуваєтьсяконцентруваннятоксичнихречовин йподальшаміграція їхнього урізнісередовища впроцесібіологічного тагеохімічногоколообігівречовин.Внаслідокінтенсивногонадходженняксенобіотиківпорушуєтьсядинамічнарівновагацихприроднихциклів, котріскладалисявпродовжбагатьохмільйонів років. Ацеврештіможепризвести й ужечастковопризводить донезворотнихкатастрофічнихзмін убіосфері землі.

Немаючиможливості детальнорозглянути усі тихпроцеси, щовідбуваються влітосфері ззабрудненнями антропогенногопоходження,зупинимося для приклада лише надеяких з них.Людство усвоїйповсякденнійдіяльностівикористовуєзначнукількістьметалів, особливозаліза. На землізалізоперебуває вокисненійформі увиглядіоксидів. Длядобуванняметалічногозаліза, якувикористовують урізнихконструкціях,застосовуютьрізніметалургійніпроцеси, щоґрунтуються навідновленніоксидівферуму дометалу задопомогоювідновників (>переважновуглецю

тасполуккарбону). Урезультатівідновної плавки вдоменних печахвиплавляютьчавун (сплавзаліза івуглецю), а ізнього врезультатіокисної плавки вмартенівських печах йбесемерівськихконверторахотримують сталь.

Зчавуну йсталівиробляютьрізнімашини,механізми табудівельніконструкції.Після їхньогоспрацювання тавиходу ізужитку смердоті увиглядіметалобрухтупотрапляють увідходи, котрінакопичуються влітосфері вдоситьзначнійкількості.Більшачастинацихвідходівзновузалучається впереробку шляхом їхньогопереплавляння, й таким чиномстворюєтьсятехногеннийколообігметалів угосподарськійдіяльностілюдини.Іншачастинацихвідходів неможе бутипереробленавідразу, томузнаходиться наземнійповерхні,зазнаючиокисненняатмосфернимповітрям.Відбуваєтьсякорозіяметалів.

>Прискореннякорозіїзаліза занаявності ватмосфері оксидусульфуру (IV)пов'язане ізнаявністюРе804 тавологи внижньомуоксидномушарі. Призменшеннівологостірозчинвисихає йелектрохімічний процеспризупиняється черезвідсутністьгідроксид-іонів.Сульфатферуму (II)розчиняється вповерхневих,зливових таґрунтових водах й увиглядірозчинуможепотраплятибезпосередньо врослини й черезланцюгиживлення — ворганізмитварин й людей чипереноситися впідґрунтові води та ізтечієюрік вокеани.Сульфатферуму (II)окиснюєтьсяатмосфернимрозчиненим уводікиснем досульфатуферуму (>III)засхемою

>2РЄ804 + 1/202 +Н2§04 =РЄ2(8С>4 )із +Н20.

>Сульфатферуму (III) таосновнісульфатиферумуРе(ОН)804,Ре(ОН)з таіншіважкорозчиннісполукиздатнінакопичуватися й таким чиномконцентрувативмістзаліза всередовищі,забруднюючиґрунт.

>Утвореннясульфатів йнітратівметалівможевідбуватися і заіншоюсхемою.Оксидсульфуру (IV)розчиняється вкрапляхатмосферної чиґрунтовоївологи,утворюючисульфітну кислоту, Якавзаємодіє ізрозчиненимкиснем уводі ізутвореннямсульфатноїкислоти засхемою

>2Н2§Оз + 02 ^2Н2804.

>Утвореннянітратноїкислотивідбувається за такоюреакцією:

>ЗМ02 +Н20 =2НМОз +N0.

>Сульфатна. танітратнакислотивзаємодіють ізметалобрухтом засхемою

>Ме +Н2804 =Ме804 +Н2Ї;Ме +2НКОз =Мс (>N03)2 +Н2Ї.

>Сульфати інітратирозчиняються уводі йнадходять урослини чиводойми, в які смердотіможутьнакопичуватися чигідролізуватися ізутвореннямважкорозчинних солей.Якщоутворені таким чиномкислотипотрапляють довідвалівгалургійнихвиробництв,зокремагалітових, щомістятьхлоридинатрію йкалію, смердотівзаємодіють ізцими солями засхемою

>НМОз +NаС1 =NаNОз +НСіТ;НМОз +КС1 =КМОз +НСіТ.

>Нітратирозчиняються уводі іпотрапляють ворганізмирослин,тварин й людей.Хлоридна кислота вгазуватомустаніможенадходити ватмосфернеповітря чивзаємодіяти ізіншимисполуками, щознаходяться уґрунті чи водногорозчині,утворюючихлоридиметалів таіншіречовини.Оксидсульфуру (IV) таутворенісульфатна інітратнакислотируйнуютькам'яну табетонну кладки.Вапняковийрозчин йцеглапоглинають оксидсульфуру (IV) ізутвореннямсульфатів засхемою

>СаСОз + 802 + 1/202 =Са504 +С02.

>Особливонебезпечнісульфати дляматеріалів, щомістять карбонаткальцію (>руйнування фресок таіншихстаровиннихмармуровихпам'яток).Нейлонові,бавовняні тавіскознітканини вповітряномусередовищі, якумістить оксидсульфуру (IV) вкількості 0,1—0,2 млн.,втрачаютьмеханічнуміцність. Цепов'язано, очевидно, ізкислотнимгідролізом.Кислотаутворюється наповерхнітканин приабсорбціїсірчистого газуплівкою води. Озон, щознаходиться ватмосфері,єсильнимокисником йдужеактивнимвідноснобагатьохорганічнихсполук.Цимпояснюється,вірогідно, йогорозкладання наповерхні твердоготіла. Озонруйнуєдеякіполімери тафарби,здатніокиснюватися.

>Залізобактеріїможутьсприятирозчиненнюміді увідходах тавідвалахмідних руд. Задопомогоюсульфатнихрозчинівферуму (III) йсульфатноїкислоти занаявностісульфатівалюмінію йферуму (II) татоновихбактерійсульфідимідіперетворюються наводнірозчинисульфатукупруму за такоюсхемою:

>2Ре2(804)з+2Си8+2Н20+302 ---2Си804+4Ре804+2Н2804.

>Цісполукинадзвичайнотоксичні й навідміну віднеорганічнихсполукмеркуріюміцнозв'язуютьсятканинамиорганізмівтварин й людей тадужеповільновиводяться ізорганізму.Диметилмеркурійлеткий й послевідмираннямікроорганізмів таіншихорганізмівнадходить в воду, а й уповітря. При цьомустворюютьсясприятливіумови для йогоподальшоїтрансформації таміграції.

>Біометилювання поддієюбактерійзазнають іінші метали —свинець, олово,кадмій,талій, селен,телур, золото. Уповітрі поддієюультрафіолетовоговипромінюванняметалоорганічнісполукирозщеплюються нанеорганічні таорганічніпохідні, котрі ізатмосфернимиопадамизновунадходять уГрунтилітосфери. Запідрахункамидослідників,щороку іздощемвипадає 100 тис. тртуті,тобто в 15—20разів більше, ніжїївидобувають.Мікроорганізми (>дріжджі,актиноміцети,бактерії тощо)ефективноочищаютьґрунти віднафти танафтопродуктів,використовуючицізабруднення для свогоживлення. Таким чином,споживаючизабруднювальніречовини,мікроорганізмисприяютьочищеннюГрунтів відполютантів.

>Значнакількістьпромисловихстічних водвиноситьтоксичніречовини уводойми таґрунти.Наприклад,стічні водиметалургійнихвиробництвмістятьсоліважкихметалів,феноли,ціаніди таін.Якщо водунавіть із невеликимвмістомфенолупрохлорувати дляотриманняпитної води, тофенолиперетворяться нахлорфенол йнададутьїйнадзвичайнонеприємного запаху.

>Мінеральнідобрива таіншіхімікати, котрізастосовують усільськомугосподарстві дляпідвищенняврожайностіугідь,змиваютьсязливовими водами вповерхневіводойми,завдаючиїмзначноїшкоди.Зростаннямасштабіввикористаннядобрив тавимивання їхнього зґрунтусприяємінералізаціїводойм.Вмістдобрив уріках, озерах йколодязях понад 50 мг/лнебезпечний дляздоров'я йзагрожуєжиттю людей. Азот й фосфорпризводять доінтенсивногорозвиткуводоростей. Останні,відмираючи,можутьповністюпозбавити водукисню (>евтрофікаціяводойм) й тім самимзменшитиїїздатність досамоочищення. При цьомупочинаютьінтенсифікуватисьанаеробніпроцесибіохімічногорозкладанняорганічнихречовин,зокрема мулу. Урезультатівиділяютьсягідрогенсульфід,аміак, метан,гідроксиламін таіншісполуки,забруднюючиатмосфернеповітря таґрунти.Навколо озер тарічокстоїтьсморід.

 

>БЕРЕЖЛИВЕСТАВЛЕННЯ ДОНАДР ІЗЕМНОЇПОВЕРХНІ

Надра —верхнячастиназемної кору віднижньоїмежі гумусового куліґрунту дорівня, дещеможливийвидобутоккориснихкопалин. Знадр землівидобуваютьвугілля,нафту, газ такориснікопалини. Останнівикористовують длядобуванняметалів, яксировину дляхімічноїпромисловості,виробництвадобрив длясільськогогосподарства,будівельнихматеріалів тощо. Унадрахмістятьсялікувальнітермальні тамінеральні води. Вонибудуютьрізнігосподарськіспоруди йтранспортнікомунікації.Їхвикористовують длязберіганнянафти, газу тарізнихматеріалів,захороненняшкідливихречовин йвідходіввиробництва. У Українідосліджено 90видівкориснихкопалин,зосереджених более як у 8000родовищ, із які 4000експлуатуються.Родовищакориснихкопалин характерризуються резервами, запасами таіндексомвикористанняприроднихресурсів.Резерви —цеобсягикориснихкопалин, котріможуть бутиефективновилучені ізнадр задопомогоюсучаснихтехнологій.Запаси —загальнийпередбачуванийобсягкопалин уродовищах землі.

>Майже усікориснікопалини належати доневідновнихресурсів, бо їхнівідтворення вземнійкорівідбуваєтьсядужеповільно.Інтенсивністьїхвидобування тавикористаннязначноперевищуєшвидкість їхніутворення.Використаннялюдствомкориснихкопалинподвоюється черезкожні 14—15 років.Щорічневикористаннявугілля,заліза,мангану інікелю заостанні 100 роківзбільшилося у 50—60разів,калію,алюмінію,молібденут і вольфрамові — у 200—1000разів.Щороку ізнадр землівидобуваютьблизько 120 млрд т рудій таіншихкориснихкопалин,майже по20—ЗО тнаоднулюдину.Тільки за 1991 р. у світі було бвидобуто 3,1 млрд тнафти,1,9 трлн м3 природного газу та 3,2—3,5 млрд ткам'яного й 1,2—1,5 млрд т буроговугілля.

>Якщовидобутоккориснихкопалинзбережеться в такомуобсязі, якнині, то багатородовищ будутьвичерпані черезкількадесятиріч. Уразів збільшеннявидобутку івикористаннямінеральнихресурсівкраїнами, щорозвиваються, дорівня США перевищив на початку 90-х років XX ст., заданими00Н,резервибокситів,нафти, газу,міді, цинку,свинцю будутьвичерпанівпродовж 5—15 років. Зусьоговидобутого зземнихнадробсягуречовин увиглядіпродуктіввиробництвавикористовується лише 2—6 %, щопояснюєтьсянедосконалістютехнологій.Рештапотрапляє увідходи, котрізабруднюютьнавколишнєприроднесередовище. Призазначених темпахвидобуткукориснихкопалинщорокуутворюватиметьсяблизько 400 млрд ттвердихвідходів.Значніобсягивидобуткусировини й на територї України.Видобутокнафтистановить 5,3 млн т, природного газу— 28,1 млрд м3,кам'яноговугілля —майже 137 млн т й бурого —близько 9,3 млн т. Україназадовольняє своїпотребимайже всімамінеральними ресурсами, завиняткомпаливно-енергетичних тадеякихінших.

>Освоєнняродовищмінеральнихресурсівохоплюєгеологорозвідувальні роботи,розробкуродовищ тапереробкумінеральноїсировини.Кожен ізцихетапівмаєпевнийвплив нанавколишнєприроднесередовище.

>Будівництвосвердловин, шахт такар'єрівпов'язане ізвідчуженнямродючих земель,зміноюприроднихландшафтів тапогіршеннямекологічноїситуації. У Україніщорокувідводитьсяблизько 5—7 тис. га земель дляскладуваннявідходів тастворенняшламонакопичувачів.

>Найістотнішіпорушенняпов'язані ізвідкритимирозробками, котріпотребуютьвідведення місць дляпокривнихпорід. При цьомувідбуваєтьсязниженнярельєфу.Створенняглибоких (до 800 м) йзначних заплощеюкар'єрівсупроводжуєтьсязсувами, обвалами і селями.Навколородовищоблаштовуютьвідвалипустоїпороди,терикони йшламосховища. Так,гірничозбагачувальнимикомбінатамиКриворізькогозалізорудного районустворенівелетенськікар'єризавдовжкикількакілометрів.Усіяри та балкизасипані десяткамимільйонів тоннвідходів послезбагаченнязалізної рудій. Ушламосховищахнакопичуєтьсязабруднена вода, Якапідтоплюєприлеглі територї тазабруднюєпідземні води. З їхньогоповерхнівітрамирозноситься пив навеликівідстані.Розробкародовищ задопомогоювибухівспричинюєзабруднення атмосферногоповітряпилом йшкідливими газами.Порушуєтьсяміцністьгрунтів,збільшуєтьсятріщинуватістьпорід йзникаютьпідземні води.Пилігазуватівикидигірничозбагачувальних фабрикрозносятьсявітрами надалеківідстані іосідають наповерхні грунту,знижуючиврожайністьугідь на 15—20%.

>Під годинупідземнихрозробокутворюютьсяпустоти,виникаютьтріщини вгірських породах,обвали тапросіданняпороди, дренажводоноснихгоризонтів та їхніосушення.Відбуваєтьсянабуханняпорід,виділенняшкідливихгазів (>гідрогенсульфіду, метану) тапроривипідземних вод.Тільки припідземномувидобуткувугілля на шахтах світущорокувиділяється 25—28 млрд м3 метану. Українах, де на шахтахвиділяється багато метану, йоговикористовують дляопаленняприміщень. Зметоюекономії природного газузамістьповітряногодуття укотливикористовуютьметаново-газовісуміші,навітьякщовміст метанустановитьменш як 2,5 %.

>Внаслідокпорушенняводоноснихгоризонтіввідбуваєтьсяприпливпідземних вод ушахти такар'єри.Щороку із шахт Українивідкачують понад 600 млн м3 >шахтних вод ізпідвищеноюмінералізацією (7,7—103,5 г/л), Якаінколидосягає 150 г/л.Такі води, котрівідкачують уставки-накопичувачі,спричинюютьзасоленнянавколишніхґрунтів йводоноснихшарів. У ЦентральномуДонбасівнаслідокзаглибленнядев'ятикар'єрів на 50—70 м відповерхні івідкачування із нихпідземних водвідбулосярізкезниження їхньогорівня навсійплощірегіону, а й у два-три разипідвищиласямінералізація, котрадосягла 2,5 г/л.

Длязменшеннявтраткориснихкопалин йохоронинадрпотрібнопроводитиповнерозвідуванняродовищ із тим, щоб територї, внадрах якізнаходятьсяродовищакориснихкопалин, не булизабудовані чи в їхньогозоні не булиствореніводосховища.Післязавершенняексплуатаціїродовищслідобов'язкововиконуватирекультиваційні роботи.

>Заощадитимінеральніресурси можна зарахунокістотноговдосконаленнятехнологіївидобуткукориснихкопалин:свердловиннегідродобування івилуження,підземнівиплавляннясірки тагазифікаціявугілля тощо.Потрібнозастосовуватитехнологіїкомплексноїпереробкисировини,вилучаючи усікорисніінгредієнти, апусту породувикористовувати якбудівельний чизакладнийматеріал.Пустіпороди ізвугільних таінших шахтвикористовують длябудівництвашляхів,гідротехнічних дамб,виробництвабудівельнихблоків,заповненнявідпрацьованихштолень,штреків йкар'єрів. Зпорід, котріранішескладувалися,почаливиготовлятищебінь, цемент,скло,силікатнуцеглу,вогнетриви іформувальніматеріали. Напідприємствахкольоровоїметалургії із рудпоряд ізосновнимиметаламипочалидодаткововилучатисполукище 60елементів (селен,індій,телур,бісмут, кобальт таін.).

>Суттєвозменшитиспоживання руд можна зарахуноквилученнякориснихречовин звикиднихгазів, пилку тастічних вод. Зцихвідходівдобуваютьсірку,ванадій, цинк,свинець,молібден тарідкісні метали.

У 1992 р.Верховна Рада Україниприйнялановізакони проохорону природногосередовища таресурси країни.Ними передбаченеконкретні заходьохоронинадр таземноїповерхні, атакожжорсткіпокарання за шкоду,заподіянуприроді.

>ОХОРОНАЛАНДШАФТІВ

 

>Ландшафти належати доключовихгеосистем локального йрегіональногорівнів. Їххарактернієдинепоходження,одноріднийгеологічний фундамент, Єдиний типрельєфу,однаковийклімат,специфічнепоєднанняґрунтів йбіоценозів,спільнаісторіярозвитку. У Українівиділяютьрізноманітнірівнинні (94,3 %загальноїплощі) тагірські (5,7 %)ландшафти.Середрівниннихландшафтівдомінуючимиєстепові талісостепові (понад 70 %).Ландшафтиподіляють наприродні таантропогенні.Природніландшафтиформуються подвпливомприроднихфакторів, й їмхарактерніпевнідинамічнізміни (>добові,сезонні,річні). Такихландшафтів на землімайже незалишилось.Переважна їхньогобільшістьперебуває подвпливомантропогеннихпроцесів (>утвореннязсувів на берегахморів,замуленняводосховищ,підвищення чизниженнярівняпідземних вод тощо).

>Деякіантропогенніпроцеси, яквирубуваннялісів,створення великихводосховищ такар'єрів,здатніістотнозмінюватиприроднесередовище.

>Подібніпроцесипороджуютьнегативні, частонепередбачуванілюдиноюнаслідки.Антропогенніпроцесипорушуютьдинамічнурівновагу тавзаємозв'язкиміж компонентамиекосистемзначношвидше, ніжцевідбувається подвпливом лишеприроднихпроцесів.

Заступенемзмінюваності і характером антропогенноговпливурозрізняютьзмінені,порушені таперетвореніландшафти. Узмінених ландшафтах, до які належатипасовища,сіножаті,згарища,антропогеннийвпливозначаєтьсялише на окремихприродних компонентах. Допорушенихландшафтів, щозазнаютьінтенсивного антропогенноговпливу, належатимісцязнищеннялісів, су-цільноїзабудови тарозорюваннякрутихсхилів.

>Перетвореніландшафти —це територї, на якісвідомозміненеприроднесередовище.

>Залежно відсоціально-економічнихфункційрозрізняютьтакожміські (>урбаністські),сільськогосподарські (>агрокультурні),промислові (>технологічні),рекреаційні (>зонивідпочинку) таіншіландшафти.

Зметоюраціональноговикористанняландшафтівпотрібновизначатимінімальний тамаксимальнийступеніекологічногонавантаження, за межами якілежитьнеможливістьінтенсивного природногорозвиткуекосистем чизагрозавиникненняекологічноїкатастрофи.Встановлення таких двохграничних міждаєзмогузорієнтуватись назастосуванняраціональногоприродокористування до того чиіншомурегіоні,оптимізувативзаємовідносинилюдськогосуспільства й природногосередовища.Створеннярізноманітних карт (>воднихресурсіврегіону,агрокліматичнихресурсів,факторівприродноїсталості,оцінкиприродних умів,ареалів антропогенноговпливу надовкілля

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація