Реферати українською » Экология » Екологічна Оцінка природніх умів басейнів річкі Рудка (Волинська область)


Реферат Екологічна Оцінка природніх умів басейнів річкі Рудка (Волинська область)

Страница 1 из 4 | Следующая страница

>Вступ

>Значенняводнихартерійважкопереоцінити.

>Річки,наприклад,забезпечують водоюгосподарську діяльністьлюдини,їїповсякденнийпопит,відіграютьважливу роль уфункціонуваннісуспільства. При цьому смердоті все понадпереходять із сутоприродноїкатегорії вкатегоріюприродно-технічну.Життярічок та їхніеволюціятіснопов’язані ізжиттямсуспільства, ізсоціальнимиперетвореннями, томусучаснірічковісистемизначноюміроюстаютьще ікатегорієюсоціальноекономічною.

>Басейн р.Рудкарозташований уВолинськійобласті. Стан окремихфакторів природногосередовища йнаправленістьдіючих вньомупроцесівобумовлюють, вцілому, недужесприятливуекологічнуситуацію вбасейнірічки.

>Інтенсивневикористанняприроднихресурсівпризводить дозначнихпорушень урежиміприроднихкомплексів, йпоявинебажаних, частошкідливихпроцесів.Господарськийтиск наландшафтидоситьзначний, цьомусприяє великарозораність земель,значнаурбанізація,наявністьпромисловихоб’єктів.Ще понадцейтисквпливає наумовиіснування таособливостіповерхневих вод, щопроявляється як черезнепродуманізмінигідрографічноїмережі таводоформуючихтериторій то й череззростаючезабрудненняводостоківпромисловими,сільськогосподарськими тапобутовими стоками.

>Детальна характеристика окремихпроцесів йявищ, котрівпливають наекологічний стан та заходь по їхніпокращеннюнаведені вданомудипломномупроекті.

>Об’єктомдослідження уданомупроектієбасейн р.Рудка. Предметомдослідженняєкількісна йякіснаоцінка станубасейнурічки ізметоюуправлінняекологічним станом.

>Питанняохоронинавколишньогосередовища, взв’язку ізінтенсивнимантропогеннимнавантаженням нанього,набулидосить актуальногозначення,враховуючи, що в окремихрегіонахекологічнаситуаціяоцінюється яккатастрофічна.

>Середекологічних проблем на територї р.Рудка можнавиділити: великарозораністьтериторій,забрудненняповерхневих йпідземних вод, малаплощаекологічностійкихтериторій.

Уданомудипломномупроектіпередбачаєтьсяпроведення низькізаходівнаправлених на покращаннясамецихпоказників, котрізнаходяться внайбільшзагрозливомустані.

Упроекті передбачене рядгідротехнічних,лісомеліоративних,протиерозійних,агротехнічних таводоохороннихзаходів, атакож проводитисяоцінкаекологічної,економічної тасоціальноїефективностіприродоохороннихзаходів.


1.Екологічна характеристикаприродних умівбасейнурічки

 

1.1      >Фізико-географічна характеристика

>БасейнрічкиРудкарозміщений вмежахлісовоїзони.РічкаРудканалежить добасейнурічкиСтир йявляєтьсяїїправоюпритокою Першого порядку.Протікаєрічка по територїВолинськоїобласті, а й уМаневицькомурайоні, дебересвій вухо зачотирикілометри від селаДомашів, та уКіверцівськомурайоні, девпадає урічкуТурія.

>Ландшафтиданихрайонів належати до двохтипів:поліського, ізперевагоюболіт,луків.дубово–соснових йдрібнолистихлісів талісостепового, ізпоширенням вдоісторичномуминуломулучнихстепів тадубово–грабовихлісів, а наш годинупереважно –орних земель.

ХочаповерхняВолинськоїобластієзагаломрівнинною,проте вондоситьвиразноподіляється надекількаорфографічнихчастин, асаме:Волинськегорбисте пасмовиявленеокремими (>моренними)горбами, котріпростягаються від Любомля на Ковель,Маневичі й даліпереходячи наРівненську область.Середнявисотапасма175м, а окремихгорбівподекудиперевищує200м,зокрема завитікрічкиприйнята точказемноїповерхні ізвідміткою205м.

АтакожТурійськаденудаційнарівнина, щолежить напівдень відВолинськогогорбистогопасма ймаєсереднювисоту190м.

>Волинськійобластіпритаманнідеякірисиприроди,якими вонавідрізняється відінших областей України.Вонамаєнайбільшіплощіболіт йзаболочених цибулю. Великаплощаприпадає наперегнійно–карбонатніґрунти, чи „>поліськічорноземи ”, котрівідзначаються великоюприродноюродючістю.Нарешті уВолинськійобласті багатоджерел ізнапірнимивисхідними водами;деякі із нихмаютьвеликійдебіт, якнаприклад,джерелобіля з.ОконськМаневицького району.

>Розподіллісовоїплощі по територїобластідуженерівномірний.Залісненістьбасейну р.Рудкастановить 35%, щоєоптимальним дляданоїзони.Головнимилісоутворюючими породамиєялинаєвропейська, сосназвичайна, дубзвичайний, липаєвропейська, грабзвичайний, жимолостьпухнаста,калини таінші.Типовимиємішаніліси

із дубазвичайного, граба йсоснизвичайної.Лісичергуються ззаболоченимиділянками, луками. [>Л-1,2,3]

1.2Кліматичніумови

>Кліматбасейну р.Рудкапомірноконтинентальний ізм’якою зимою йтеплимивологимлітом.Пересічна температура января від -4.40 до -5.10, июля +18.80.абсолютниймінімумтемператури -390,абсолютний максимум +390.період ізтемпературою понад +100становить 150 -160днів. Сумаактивних температур 2495 – 25800.найбільшеопадіввипадаєвлітку,найменшевзимку, асередня сумаопадівстановить 550 -640 мм. нарік.

>Висотасніговогопокривустановить 11-13 див. Знесприятливихкліматичнихявищбуваютьатмосферніпосухи,суховії,пиловібурі,влітку –>зливи, град.Взимкунизькітемпературитривають до 25днів,ожеледь –до 15днів й понад,паморозь від 10 до 20днів. Частобуваютьвідлиги, под годину якіутворюєтьсяльодовакірка.Значноїшкодизавдаютьпізнівесняні йранніосінні заморозки.

>Середнімісячні тарічнізначенняосновнихкліматичних характеристикприведені утаблицях.

>Таблиця 1.1 -Середнімісячні йрічні (>tсірий.),максимальні(t>max.) ймінімальні (>t>min.)температуриповітря

0З

I II III IV V VI VII VII IX X XI XII >Рік

>tсірий.

-5.1 -3.8 0.3 7.8 13.5 17.1 18.4 17.5 13.4 7.6 2.7 -2.0 7.3

>t>max

-2.2 -0.8 4.1 12.9 19.1 22.7 24.0 23.3 19.0 12.2 5.3 0.4 11.7

>t>min

-7.9 -6.8 -2.8 3.4 8.1 11.7 13.0 12.2 8.4 3.9 0.2 -4.2 3.3

якпоказуютьданітаблиці максимальна температураспостерігається улипні йстановить 240З, амінімальна –у лютому йстановить -7.90З.

>Таблиця 1.2 -Середнімісячні йрічні величинпарціальноготискуводяної парі (е,гПа),відносноївологостіповітря (>f, %), тадефіцитунасичення (>d,гПа)

У I II III IV V VI VII VII IX X XI XII >Рік
e 3.9 4.3 5.2 7.7 10.6 13.7 15.2 15.0 11.7 8.4 6.8 5.0 8.9
>f 85 84 80 72 68 70 72 76 78 82 88 88 79
>d 0.7 0.7 1.5 3.5 5.9 7.0 7.3 5.9 4.0 2.1 1.0 0.7 3.4

Зтаблиці можназробитивисновки, щонайбільша величинапарціальноготискуводяної паріспостерігається улітнімісяці, а максимальна улипністановить 15.2гПа.Високоювологістюповітрявідзначаютьсязимовімісяці, анайменша утравні –>червні 68 й 70%відповідно. Колистосуєтьсядефіцитунасиченняповітрявологою, тонайменшенасичення угрудні –лютому, анайбільша учервні йлипні.

>Таблиця 1.3 -Місячна йрічнакількістьопадів (мм) ізпоправкою назмочування

I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII >Рік
33 34 34 43 56 89 92 87 52 45 50 43 658

Зтаблиці видно, щонайбільшакількістьопадіввипадає улітнімісяці й максимум їхніприпадає намісяць –>липень.Меншакількістьопадівприпадає на весну йосінь, анайменшакількістьопадівприпадає на 1 -3місяць.


>Таблиця 1.4 -Середнябагаторічнаповторюваність напрямівітру(%)

>Пн >Пн.Сх. Сх. >Пд.Сх. >Пд. >Пд.Зх. >Зх. >Пн.Зх. >Штиль
9 6 11 17 8 16 18 15 11

>Переважаючимивітрамиєзахідні тапівденно –>східнівітри. [>Л-2]

Розавітрівзображена на малюнку 1.

1.3Інженерно-геологічні тагрунтово-меліоративніумовибасейнурічки

>ТериторіяВолинськоїобластірозташована умежахВолино –>ПодільськоїокраїниСхідноЄвропейськоїплатформи, фундаментякоїскладенийінтенсивно-дислокованимикристалічними породамипротерозою (>гранітами,гремодіоритами,граносієнітами,біотитово –>амфіболітовимисланцями таін.),розбитимисистемоюкрупнихрозломів наокремі блоки, щоопущені чипідняті околицяхобласті нанеоднаковувисоту.Поверхня фундаменту насхилікристалічного щитаповільно(підкутом 1 -20)занурюється узахідному напрямідосягаючимаксимальноїглибини(до1500м)поблизуЛьвівськогопрогину.

Наінтенсивно –>розмитійповерхнікристалічного фундаментуВолино-ПодільськоїокраїниРуськоїплатформизалягаєпотужна(до700м)товщаосадовихутворень, убудовіякоївиділяютьсявідкладиверхньогопротирозою,кембрію,родовика,силуру,девону,карбону кору,крейди йпалеогену,перекриті опадамиантропогенузмінноїпотужності.

УМаневицькому таКіверецькому районах, дерозташованийбасейн р.Рудкапоширенняпалеозойських йверхньопротирозойськихвідкладів подверхньоюкрейдою:валдайськасерія,кембрій, силур йродовик.

>Валдайськасерія унижнійчастинірозрізуосадовогочохлаВолинськоїобластіутворенааркозовимипісковиками ізпідпорядкованими проверсткамигравелітів таконгломератів, уверхній –>пісковиками із тонкимипрошаркамиалевролітів йаргілітів.ПотужністьВалдайськоїсерії200-375м.

>Кембрійськівідклади умежахВолинськоїобластіпоширенівсюди.Нижній їхньоговідділскладенийморськимипіщано–глинистимиутвореннямибалтійськоїсерії(товщина300м), котріпокриваютьсясвітло–сірими,майжебілими,пісковиками,алевролітами та глинамибережнівськоїсвіти,товщиною400м.

>Ордовицьківідкладипредставленіголовним чиномгладкомітовимипісковиками,потужністю до50м.

Сілурзалягає нарозмитійповерхнікембрію йордовіка ймаєпотужність до1000м й понад. Унижньомусилуріутвориласьтовщаголовним чиномкарбонатнихпоріднеглибокого моря, котріпоступово напівденнийзахідзмінюютьсяосадовими болееглибоководними. Уверхньомусилуріпереважаютьглинисто–карбонатніпороди, атакожглини ізпоодинокимипрошаркамивапняків.

>ЧетвертиннийпокривВолинськоїобластімаєвинятковонеодноріднубудову ймінливіпотужності. Убудові антропогенногопокривубасейну р.Рудка можнавиділититакісмуги ізпереважанням:

·власнельодовикових(моренних)відкладів;

·елювіальнихутворень наверхнійкрейді,місцямиперекритих водно –>льодовиковимипісками;

Коли докориснихкопалин тоВолинська областьє порівнянонебагатою. Умежахбасейну р.Рудкавиявленізапаси торфу,пов’язаніпереважно ззаплавами тапершими надзаплавнимитерасамиПрип’яті,Стоходу,Турії,Стиру та їхнього приплив.

>Цементнасировина тасировина длявипалюваннявапнаспостерігаються увиглядікрейдяно–мергельнихпорідверхньоїкрейди.

>РозміщенняґрунтовогопокривуВолинськоїобластічіткопідпорядкованапевнимгеографічнимзакономірностям. То вполіськійчастиніобласті, дезокрема йрозміщенийбасейн р.Рудка,переважаютьазональні тагігроморфніґрунти,пов’язані ізїїнизиннимрельєфом йпоширеннямпіщаних йсупіщанихвідкладів легкогомеханічного складу, котріпредставленідерново –>підзолистими,дерновими,лучними йболотнимиґрунтами таторфовищами.

>Найбільшогопоширення на територїмаютьлучно –>глеєві йлучно –>болотнісупіщані йлегкосуглинковіґрунти, смердотістановлять 23.4% територї.Глибинаґрунтового обрію20-50см,вміст гумусу 1.3-9.3%.Колір його ясно –>сірий, за складомпухкий, розсипчаста,безструктурний.

Іншим запоширеннямєдерново–підзолисті,глеєві–піщані йглинисто-піщаніґрунти, смердотізаймають 22.3% територї.Глибинаґрунтового обріюсягає18-25см,вміст гумусу 1.9-7.4%.реакціяґрунтовогорозчинусередньокисла, pHстановить 4.7-5.4.

>Такожзначнучастину територї, 15%займаютьторфовища.Глибина гумусового кулістановить0.5-1.5см.розташовані смердоті на заплавахрічок,прохідних долинах тазамкнутихлуговинах.

>Однакову поплощі величинузаймаютьдерново–підзолистіпіщані йдерново–підзолистіглеюватісупіщані й легкосуглинисті, асаме 9.7% територї.Глибинаґрунтового обрію йвміст гумусустановить15-18см й 0.6-1.8% та20-28см й 0.6-3.6%відповідно.

>Лучні –>супіщані йлегкосуглинковіґрунтистановлять 6.9% територї.Глибина гумусового обрію –50-60см,вміст гумусу -1.9-7.4%.профільлучнихґрунтівмаєчорноземнийгабітус.Реакціяґрунтовогорозчину нейтральна,рідко слабкокисла чи слабколужна.Ціґрунтибагаті напоживніелементи, аструктурність гумусового обріюстворюєсприятливийводно–повітряний режим.

>Рештавидівґрунтівзаймаютьневеликі територї.Дерново–підзолисті йдерново–глеєвісупіщані йлегкосуглинковістановлять 2.7-8.6%.

>Дерново–підзолистіглеюваті йглинисто–піщанізаймають 3.8% територї.Глибина гумусового обрію18-25см,вміст гумусу 0.7-2.2%

>Найменшуплощу, асаме 2.0%займаютьдернові йлучнікарбонатнісупіщані й легкосуглинистіґрунти.Глибина гумусового обріюстановить20-50см, авміст гумусу 1.4-3.9%.

Уданих районахрозвиненавітрова йводнаерозія. Рівеньпроявуерозії:водна –>середня,вітрова –>середня. [>Л-1,3]

1.4Умовиформуванняповерхневого стоку

>Волинська областьбагата наповерхневі води:ріки, озера, ставки.Рікиобластіпереважно належати добасейну р.Прип’ять.найбільшимирічкамиобластіє р.Прип’ять із притокамиТурція,Стохід йСтир.

УмежахВолинськоїобласті добасейну р.Прип’ятьналежить 59рікдовжиною від 10 до50км,чотири – від 50 до100км, йчотири понад100км –>Прип’ять,Турія,Стохід,Стир.РічкаРудкавідноситься домалихрічок,їїдовжина25.5км,площаводозбору187.0км2.річкаРудкамає 14 припливдовжиною10км й менше.Довжинарічковоїмережі разом із протокамистановить104.5км/км2.

>РічкиВолинськоїобласті за своїм режимом належати дорівнинного типу,переважносніговогоживлення. Усередньому зарікталіснігові води врічномустоцізаймаютьблизько 60-70%,решта стокумаєдощове йпідземнепоходження,причомупідземнеживленнястановить 12-32%річного стоку. Характерживленнярічокобластіобумовлює їхнірівневий режим й режим стоку.

>Річному ходурівніврічокобластівластиваяскравовраженависокавеснянаповінь йнизька межень, якоїпорушуютьлітні йзимові повені.

>Веснянаповіньпочинається впершійполовиніберезня(часом ізкінця лютого),закінчується – удругійполовині апреля чи на початкутравня.Веснянаповіньтриваєпівтора–двамісяці йзалежить віддовжиниріки йзалісненнябасейну.Високірівні як правило,пов’язані ізвесняноюповінню йспостерігаються вкінціберезня –на початку апреля.

 >Під годинуповеніінколинаявні два чи трипіки.Під годинувесняноїповенізаливаються водоюзаплави,частковонадзаплавнітераси.

>Під годинулітньоїмеженібуваютьневеликідощові повені.

>Середнярічнаамплітудаколиваннярівнів води намалихрічкахдосягає0.7-2.6м.Найменшаамплітудаколиваннярівня води намалихрікахстановить0.1-1.3м.

>Літні повеніутворюютьсязливовимидощами.Високі повені, котріформуються намалихрічках, под годинузлив,приносятьвелику шкодугосподарству, бозмивається грунт,руйнуютьсягідротехнічніспоруди,замулюютьсястави.

У зимовищ, а й улітнійбездощовийперіодрікиживлятьсяпідземними водами.

>Тривалістьмеженногоперіоду нарічкахобласті втеплийперіодстановить120-140днів, анайбільшмаловодного20-30днів.Початоклітньогомеженногоперіодуприпадає на вухотравня йзакінчується втретійдекаді листопаду –>першійдекадігрудня.

>Середнятривалістьзимовоїмеженістановить60-80днів, анайбільша ->100-120днів.Вонапочинається втретійдекаді листопаду –>першійдекадігрудня, азакінчується вберезні.

>Твердийстікрічокхарактеризуєерозійну діяльністьповерхневих вод, наносиутворюються на окремихерозійнихділянкахводозборіврік. Убасейні р.Рудкаводнаерозіянезначна йстікмінеральнихнаносів невеликий.

 

1.5Гідрологічний режимрічки

Дляпобудовиграфіканаростанняплощіводозбору взалежності від збільшеннядовжинирічки,крімплощводозбору приплив йміжприточнихділянококремо для правого йлівогоберегівголовноїрічки, винна бутивимірянавідстань відвитоку довпадіння приплив. Наосновіданихвиміріввідстаней йвласнихплощводозборубудуєтьсяграфік, наякому погоризонтальнійосівідкладаєтьсядовжинаголовноїрічки, а, повертикальній-площіводозборівміжприточнихділянок йплощіводозбору приплив умісцяхвпадіння їхні вголовнуріку.Кінцівідрізківз’єднуютьсяпрямимилініями, котрі,маючидеякийпохил догоризонтальноїлінії наміжприточнихділянках, в пунктахвпадіння припливстворюють уступи,відповіднірізкомузбільшеннюплощіводозбору зарахунокплощіопадаючих у притоку.Графікинаростанняплощіводозборубудуютьсяокремо для правого йлівогоберегів. На рис. 2 приведеньграфікнаростанняплощіводозбору р.Рудка. [>Л-4]

>Таблиця 1.5 -Основнігідрографічні характеристики р.Рудка

>Найменування характеристик >Розмірність >Основнарічка
>Кудивпадає р.Стир
Права чиліва припливу Права
>Довжина км 25.5
>Відмітка:витоку гирла

>м.абс

>м.абс

205.0

167.5

>Падіння М 37.5

>Нахил:середній

>середньозважений

>м/км

>м/км

2.5

2.3

>Площаводозбору

км2

187.0
>Середнявисотаводозбору >м.абс 182.0
>Середнійнахилводозбору >м/км 1.65
>Лісистість % 35.0
>Заболоченість % 5.8
>Озерніть % 0
>Розораність % 30.7
>Еродованість %
>Урбанізованість % 6.7
>Зрошених земель ізпостійноюводопровідноюмережею >тис.га -
>Осушених земель ізпостійноюводопровідноюмережею >тис.га 4.04

>Кількістьпритоків:

>довжиною понад 10 км

>довжиною 10 км й менше

прим

прим

14

>Довжинарічковоїмережі:

ізврахуваннямрічок >10 км

ізврахуваннямрічок <=10 км

км

км

25.5

104.5

>Коефіцієнтгустотирічковоїмережі:

ізврахуваннямрічок >10 км

ізврахуваннямрічок <=10 км

>км/км2

0.14

0.56

>Звивистістьрічки

>км/км2

1.06

1.6Рослинність,тваринний світло,природно–заповіднізони

>ТериторіяВолинськоїобласті входити у складСхідно –>ЄвропейськоїпровінціїшироколистихлісівЄвропейськоїшироколистяноїзони.

>Залісненістьбасейну р.Рудкастановить 65.45 км2, чи 35.0% відзагальноїплощі.Головноюлісоутворюючоюпородоює дуб, ясний, липа, котрістановлять 37.2% відзагальноїплощі.Хвойніліси, щоскладаються зялини тапіхтистановлять 0.5%, асоснизвичайної -29.4% відзагальноїплощі.Значніплощізаймаютьвільхачорна та березабородавчата 16.5 та 13.2%відповідно.Такіпороди, як тополі,вільхасіразаймають 2.6% йзовсімнезначнуплощузаймаютьбукові,грабові йвербовіліси, смердотістановлять 0.6% відзагальноїплощі.

Колистосуєтьсялучноїрослинності, то воназаймаєплощу 45.18 км2 чи 24.2% відзагальноїплощі.Більшачастиналуків насьогоднірозорана. Тому луки неутворюютьсуцільнихмасивів, азбереглисяневеликимиділянкамисередорнихплощ, полісовихгалявинах, напідвищенихокраїнахболіт, поузліссях.Особливопоширенірізнотравно –>злаковіугрупування ізпереважаннямкострицічервоної,митницітонкої,тонконогалучного,гребінниказвичайного,пахучої труйзвичайної,тонконога болотного,суничника наземного,митницібілої таінші.

>Площаболітбасейнустановить10.85км2 чи 5.3% відзагальноїплощі.Типовимиєнизиннітрав’яні йтрав’яно –>мохові болота,місцями впоєднанні ізлісовими болотами й луками.Трав’яні болотавідзначаються добророзвиненими,переважносуцільнимпокривом ізгіпсових чисфагновихмохів.Трав’яно–моховізаймаютьпереважностічні йбезстічніулоговини намежиріччях йтерасахрічок.Єдифікаторамиє осокипухнастоплода,здута,двотичинкова,багнова.

>Лісово–болотнарослинністьоб’єднуєтакіболотніформації: чорновільхову,березову тасоснову.

Загеографічними параметрамиВолинська областьналежить до бірсально–лісовоїзоогеографічноїзони,поліськоїзоогеографічної округи,західно–волинськогозоогеографічного району.

Наїї територїналічується 301 видхребетних,зокрема 64ссавці, 183гніздових тазимуючихптахів, 8плазунів, 12земноводних, 34видириб.

>Своєріднимипредставникамихребетних єропухаочеретяна, рябчик,лелекачорний,вовчоксадовий,щуроголоваполівка чиполівка –>економка, ондатра, лось. Досутолісовихтварин належати:глухар, вальдшнеп,білказвичайна,припутень,полівкапідземна,борсук, оленьзвичайний, лось,ластівкасільська,заєць –русак,лисиця,козуля.

Убасейні р.Рудказнаходитьсяботанічнапам’яткаприроди „Ясензвичайний „розташована у з.Журавичі,площею0.01км2. тутохороняєтьсяодиноке деревовіком понад320р.

>Заповідне урочищі „Лопатень” –>цесосново –>листянінасадженнявіком 50-60 років. Улісіпобудованиймеморіальний комплекспартизанськоїслави.

>Басейн р.Рудкабагатий навидирослин котрізанесені доЧервоної таЗеленої книжки України.

УЗелену книжкузанесенівисокобонітетнінасадження дубазвичайного,високобонітетнінасадженнясосни, тависокобонітетнісосново –>дубовінасадження.

УЧервону книжку Українизанесенірідкіснівидибулаткачервона,черевичкизозулинісправжні,зозулинецьсаленовий,зозулинецьшоломоносний,плаун колючий,корячкаболотена,корячкаморозниковидна,шпажникчерепитчастий,ліліялісова, любкадволиста.

>Рідкісні труй щозаписані до книги Українирозповсюдженірівномірно повсійзаплаві р.Рудкависокобонітетнінасадження дубазвичайного йсоснирозповсюджені вЛопатинськомулісництвіУманськоголісгоспу. [>Л-2].


2.Аналіз техногенногонавантаження вбасейнірічки

 

2.1Урбанізація (>наявність великихнаселенихпунктів,щільність населення,соціальні тамедичніаспекти)

 

>Освоєннябасейнурічкиєдоситьвисоке. У йогомежахрозміщено 11населенихпунктів. З великихнаселенихпунктів вбасейнірозміщенолишесмт.КолкиМаневицького району. А із великихсілтакі якКалинівка,Мар’янівка,Макаровичі,Журавичі,Домашов,Миково,Клубочин.

На територїбасейнупроживає 8.4 тис.чол.Населеннясмт.Колкискладає 5000чол. Усмт.Колкирозташованідвізагальноосвітні школи, таоднепрофесійно–технічне училище №24,здобувають тутпрофесіїводіїв,трактористів, швачок,повари таоператориЕОМ.

УселищірозміщенаМаневицькарайоннаполіклініка №2 таМаневицькарайонналікарня №2, працює двастоматологічнікабінети, 3 аптеки, 1ветеринарна аптека,дитячий садок. Усмт.Колки працює 7магазинів, де можнапридбатитовари нелишеповсякденноговжитку, але й ймеблі,будівельніматеріали,ювелірнівироби,продуктовийринок,який працюєщоденно, 3бари, заправка.

>СМТ.Колкиєасфальтованим,функціонує тут й автовокзал. Селищеєчастковоканалізованим, але йочисніспорудипотребуютьневідкладноїреконструкції та ремонту. Унайближчі рокта селищемає перспективу бутигазифікованим,бо одну годинудеякіжитловібудинки йорганізаціїопалюютьсяелектроенергією.

>Урбанізованістьбасейнустановить 6.7% йєдуженезначною.Переважноведетьсябудівництвоприватнихбудинків. У 2004 р.Відкриласьприватнамеблева фабрика,функціонуєдвіпилорами,лісгосп, де проводитисязаготівлягрибів,ягід,заготовляєтьсяберезовийсік.

Умежахбасейнурозташованеджерелолікувальноїмінеральної води тасанаторій у з.Журавичі.

>Всінавколишні селамаютьмедичніпункти, школи,клуби,магазини. Не усі селаєасфальтованими. У всіхсільськихпоселенняхповністювідсутнєгазопостачання.Каналізація, удеяких немає телефону. Ос-кількиопалення проводитисявугіллям та дровами, те ватмосфернеповітрянадходить великакількістьзабруднюючихречовин.Будівництво усільськіймісцевості практично неведеться, нелише черезвіддаленістьсільськихпунктів відміста, але й й черезсоціальніаспекти,відсутністьперспективи уселі длямолодих людей,відсутністьробочих місць. [>Л-20,19]

2.2Основніджерелазабруднення вбасейнірічки

Ос-кільки вбасейні р.Рудка немаєрозміщених великихпромисловихоб’єктів, тоосновнимиджереламизабрудненьґрунтів таповерхневих йпідземних вод будутьвиступатитваринницькіферми талітнітаборитварин,відстійникипромислових такомунально–побутовихпідприємств,складиміндобрив таядохімікатів,сміттєзвалища,складипаливно–мастильнихматеріалів.

>Основнимизабруднюючимиречовинамитваринницьких фермєрізнісполуки азоту, котріприсутні увипарах, доти ж смердотімаютьвисокуконцентрацію йтоксичність.Літнітабори –цеспеціальнівипаси на якіперебуває худорба, їхнірозміщують на цибулях, аперіодичнідощізмиваютьзабруднення з пасовиськ й всецепотрапляє урічку чи упідземні води.

>Значнийвплив нанавколишнєсередовищездійснюєсільськегосподарство.Розораність вбасейністановить 30.7%, йце в основномуземлі, котрі належатиколективнимгосподарствам чипаї. Так як уданомубасейнірозташованітваринницькіферми, тозабруднення якщо нелише відмінеральнихдобрив,пестицидів,засобівзахистурослин але й й якщовідбуватисяорганічнезабруднення,бо городи йсільськогосподарськіугіддядоходять аж доурізу води. Зталимиснігами чидощовими водами проходитизмив із територї йзабруднюючіречовинипотрапляють уповерхневі води.

>Актуальною одну годинує проблемаутилізаціїсміття. Убасейні р.Рудказнаходитьсясміттєзвалище,основнимизабруднюючимиречовинами тутєаміак тазависліречовини, котрівпливають нагрунтові води йрічку.

Так як уданомубасейні немаєжодного великогоміста, аєлишеодне селищеміського типу на тевиносзабруднюючихречовин із територїнаселенихпунктів якщослідуючим.

>Таблиця 2.1 -Виносзабруднюючихречовин із територїнаселенихпунктів

>Ділянкарічки

>Чисельність

>Населення, тис.чол..

>Річнийоб’ємповерхневого стоку.тис.м3

>Виносзабруднюючихречовин,г/с
>Зваженіречовини >БПК >Нафтопродукти
р.Рудка 8.4 819 19.5 0.99 0.051

Зданоїтаблиці видно, щонайбільшевиноситьсязавислихречовин. Ос-кількисільськамісцевістьє неканалізованою, ахатнівигріби, котрізбираються усептиках,транспортуються на поліфільтрації.

Колистосуєтьсясільськогосподарськихугідь, товиносзабруднюючихречовин із їхні територї уявлень утаблиці №2.2.

>Таблиця 2.2 -Виносзабруднюючихречовин із територїсільгоспугідь

>Ділянкарічки >Виноскомпонентів, кг
>Меліорованіземлі >Богарніземлі
Азот фосфор >пестициди азот фосфор >пестициди
р.Рудка 14122 6487 18 3414 1877 8

якпоказуютьданітаблиці, товинесення такихкомпонентів, як азот, фосфор,пестицидибільший намеліорованих ніж набогарних землях. Це на свійчергусвідчить пронеправильне танераціональневикористаннямінеральнихдобрив.

>Проаналізувавшиданівищевказанихтаблиць повинесеннюзабруднюючихречовин,зведемозагальні характеристикивинесення утаблицю №2.3.

>Таблиця 2.3 -Зведені характеристикивинесеннязабруднюючихречовин

>Ділянкарічки Характеристика >Виносречовин,г/сек.
Азот >Фосфор >Пестициди >Зависліречов. >БПК

>Нафто-

>прод.

>Загалом

побасейні

р.Рудка

>Сумарнийвинос наділянці 0.56 0.23 0.0008 19.5 0.99 0.051
>Допустимийвинос встворі 6.2 0.31 0 12.5 1.87 0.031
>Перевищення припустимоговиноса 0.0008 7.0 0.02
>Орієнтованізбиткі відвиноса,тис.грн 239.3

Зцієїтаблиці видно, щовинесеннядеякихречовинперевищуєдопустимевинесеннявзагалі. Таквинесеннязавислихречовин у 7.0разівперевищуєнорми припустимоговинесення,нафтопродукти йпестицидиперевищуютьцю норму у 0.02 й 0.0008г/сек.відповідно.Самеціперевищення, яківзагалі не винне було б б бутиприсутніх у створахстворюютьзбитки длягосподарств.

>Також доджерелзабруднення вбасейніслідвіднестипідприємство „>Журавичторф”, що у з.ЖуравичіКіверецького району,хлібокомбінат таконсервний завод, що усмт.КолкиМаневицького району, котрі взагальномускидають 54.2тис.м3/>добу нормативночистих вод, без очищення.

Устічних водахорганічнаречовинаскладає 58%,мінеральніречовини 42%.Мінеральніречовини –>цепісок,глинистічастинки, котріпотрапляють у воду послемиттяовочів.Органічніречовиниподіляються нарослинні татваринні.Рослинніорганічнізабруднення –>цезалишкирослин,плодів,овочів тазлаків,олії, тощо.Забрудненнятваринногопоходження –>клейковіречовини,залишкитканинтварин,фекалії. Водузабруднюютьсинтетичніповерхневоактивніречовини, особливо ускладімиючихзасобів. [Л-1]

2.2.1Забрудненняповерхневих тапідземних вод

>Забрудненняповерхневих тапідземних водвідбуваєтьсявнаслідокскиданнянеочищених чи недоочищенихстічних вод, атакож под годинуповеней чипаводків колирічкавиходить ізберегів,змиву зповерхневим стоком.

>Забрудненняповерхневих водвідбувається череззмив із територї.Річнийоб’ємповерхневого стокустановить 819тис.м3.основнимизабруднюючимиречовинами тутєзависліречовини,БПК5,нафтопродукти,аміак, фосфор,пестициди.

>Таблиця 2.4 -Хімічний складповерхневихстоків, щовідводяться із територїсмт.Колки

>Показники >Концентрація мг/л.
>Дощовістічні води >Талістічні води
>Зависліречовини 300-2500 2000-4000
ГПК 400-750 500-3500
>БПК 50-100 100-300
>Нафтопродукти 5-15 10-30
Азот 2.5-6 3-8
>Фосфор 0.5-1 0.5-2
>Сухийзалишок 250-450 250-450

>Існуючими тапотенційнимиджереламизабрудненняпідземних водє поляфільтраціїкомунально –>побутових тапромисловихстоків,тваринніферми талітнітабори,складипаливно –>мастильнихматеріалів,складиміндобрив таотрутохімікатів,сміттєзвалища.Основнізабруднюючіречовини таприродніоб’єкти у котріздійснюєтьсяскидпредставлені утаблиці №2.5.

>Таблиця 2.5 -Існуючі тапотенціальніджерелазабрудненняпідземних вод

>Ділянкарічки >Найменуванняджерелазабруднення >Забруднюючаречовина

Вигляд

(>найменування)

>Природнийоб’єм вякийздійснюєтьсяскид

р.Рудка

21.5

Поляфільтраціїкомунально –>побутових тапромисловихстоків >Зависліречовини,аміак,БПК >Грунтові води,канали.

р.Рудка

>25.5-0.4км

>Тваринніферми талітнітабори >Аміак >Грунтові води,канали.

>19км

>11км

>5-1км

>СкладиПММ >Нафто –>продукти >Грунтові води

>18-15км

>11км

>Складиміндобрив таядохімікатів

>NH4,P2>O5, H2P.S, таінші

>Грунтові води

р.Рудка

>0.5км

>Сміттєзвалище >Аміак,зависліречовини. >Грунтові води,річка.

>Якістьпідземних вод та їхньогодинаміка показано утаблиці №2.6.

 

>Таблиця 2.6 -Якістьпідземних вод та їхнідинаміка

>Індекс водоносного обрію >Якістьпідземних вод >Захищеність водоносного обрію
Тип води поіонному складу >Мінералізація г/л >Біогеннікомпоненти мг/л

>Загальнажорсткість

>мг-екв/л

рН >Колі –>індекс

>NО2

NO3

Fe2+

Fe3+

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
УІY >ГК,ГСК,ГМК,ГКН,ГНС,ГН 0.35-1.0 0-13.6 0-3.8 3.2-12.1 6.3-7.6 >незахищений

AIII

>ГК,ГХК,ГКМ 0.52-0.79 0-2.9 0-40.5 0-13.6 0-4.4 5.6-14.9 6.6-7.0 <3-29 >незахищений
>f II

>ГК,ГСК,ГК,

ДХК

0.20-1.02 0-21.6 0-53.2 0-11.2 0-8.6 1.4-15.8 6.3-7.4 <3-43 >незахищений
a I-II >ГК,ГКН 0.5-0.7 5.0-12.0 6.5-7.1 >незахищений

K2

ДК 0.18-0.52 0-0.34 0-3.0 0-0.1 0-0.1 2.2-6.4 7.0-7.3 <3-9 >Умовнозахищений

P.S1-2

>ГК,ГКМ 0.20-0.98
Страница 1 из 4 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація