Реферати українською » Экология » Антропогенний вплив на Довкілля


Реферат Антропогенний вплив на Довкілля

Предыдущая страница | Страница 2 из 2
задопомогоюковалентногозв'язування наполіакриламіднихмікрокульках.Крімцихмікрокульокусередину трубочкипоміщені такого жрозміру кульки ізполістиролу длякращогорозсіюваннясвітла. Черезодне волокносвітло відвольфрамовогоджерелавипромінювання входити, а ще черезіншевиходить.Інтенсивністьвихідного потокусвітлавимірюється детектором,настроєним галузьдовжинхвиль.Пробка наторці трубочкиутримуєРВФмеханічно йперешкоджаєїївзаємодії ізобумовленим компонентом уторцевійчастині.Подібнийоптродможе бутивикористаний й длявизначенняконцентраціїO2. У цьомувипадку сигналзв'язаний ізгасіннямфлуоресценції реагенту привзаємодії ізкиснем. Такого типуоптродиможуть бутивикористані й длявизначенняpН у живомуорганізмі.


3Техногенненавантаження наприроднесередовище.Медико-демографічніпроблеми Сучасної України,пов’язані ізцимнавантаженням

>Унаслідокзабруднення природногосередовищахімічною,металургійною йгірничодобувноюгалузямипромисловості,атомними йтепловимиелектростанціями,цукровими заводами, автотранспортом,меліоративними системамивідбуваєтьсятехногенненавантаження наландшафти України.Промисловістьвпливає наландшафтипереважно шляхом їхньогобезпосередньоїруйнації, особливовидобувна (>кар'єри,відвали,терикони), та врезультатівикидів у повітря ігідросферузабруднювальнихречовин, котрі через атмосферурозносяться навеликівідстані тапотрапляютьмайже у усіландшафти. У районах ізвисокоюконцентрацієюпаливно-енергетичнихпідприємствформуютьсятехногеннігеохімічніаномалії,зокрема,радіоактивні,такожзабруднюютьсяґрунти,поверхневі тапідземні води,відчужуютьсязначніплощіродючихсільськогосподарських земель.

>Основніджерела тафактори техногенноговпливу наприроднесередовище вумовахтехногенезу.

Один зважливихфакторів, щовизначаютьступіньекологічної безпеки територї, —антропогеннаперетвореністьсучаснихландшафтів України таїї окремихприродно-господарськихрегіонів.Певний вид антропогенноговпливу наландшафтивизначаєтьсямножиноюпараметрів,кожен із якібезпосередньохарактеризуєступінь антропогенногонавантаження. Такими параметрами,наприклад,є:

— длявпливуземлеробства —кількістьвнесенихдобрив,пестицидів наодиницюплощі зарік,кількістьпроходівсільськогосподарськоїтехніки полем зарік,питомийтисксільськогосподарських машин на фунт,глибина йогообробітку,масаґрунту, котращорокувтрачаєтьсязізбираннямкоренеплодів тощо;

— дляпромисловихвпливів —обсягивикидіврізнихзабруднень у повітря таповерхневі води (>середніразові,максимальніразові,загалом зарік),шумове йтепловезабруднення,об'єми води, щовводяться втехнологічніцикли тощо;

— длявпливурекреації —чисельністьвідпочиваючих наодиницюплощіпротягом року, максимальнакількістьвідпочиваючих за день (>піковеодночаснезавантаження),кількістьнаметів,вогнищ наодиницюплощі,витоптуваннятрав'яного ярусу (>кількістьпроходіврекреантів заодиницю години наодиницюплощі) таін.

Упроцесіаналізуантропогеннихнавантажень наприроднікомплексипотрібніузагальненіпоказники,щобз'ясуватизагальнізакономірностіформування тазмінекологічноїситуації подвпливомосновних групантропогеннихфакторів.Територія Українинадзвичайнорізноманітнащодо ландшафту. Алікоріннірослинніугруповання, котрігенетичновизначають ландшафт, набільшійчастині територїзведені,строкатістьґрунтовогопокривуспрощена їхнірозоренням,меліорацією таін.Унаслідок цогоприроднеландшафтнерізноманіття Українисуттєвозмінене.

>Антропогеннаперетвореністьландшафтів України.

>Особливузагрозу природногосередовищустановлятьвикиди тавідходихімічноїпромисловості,найрізноманітніші за складом.Підприємствацієїгалузі —джерелазабрудненняречовинами Першого та іншого класунебезпеки (>бенз(а)пірев, фосген,вінілхлорид,аміак,хлористийводень тощо).Рівеньзабрудненняповітря впромисловихмістах такимисполукамидосягає 4—10 ГДК.

>Комплекснийнегативнийвплив наприроднесередовищездійснюютьтакожоб'єктивійськово-промислового комплексу (ВПК), особливо у зв'язку ізнедотриманнямтехнологіїзберігання татранспортуванняпаливно-мастильнихматеріалів іексплуатації військовихоб'єктів.

>Головнимзабруднювачематмосфери вмістах йвздовжавтошляхівєавтомобільний транспорт,вінвикидає вповітря 39 %загальноїкількостіоксидіввуглецю,діоксидів азоту,сірки таважкихметалів.

Аліосновнийвнесок утрансформаціюландшафтівробитьсільськегосподарство ізнадмірнимвикористанняммінеральнихдобрив йзасобівзахистурослин, урезультаті чогомайжевсюдизмінюєтьсяфізико-хімічний складґрунтів йспостерігаєтьсядеградація земель.Наприклад,унаслідокрозораності територї України (35—60 % наПоліссі, 75—85 % — уЛісостепу та 90—95 % — устеповійзоні)посилюютьсяплощинна йлінійнаерозії,інтенсифікуєтьсяяружна діяльність,зменшуютьсяродючість земель йплощісільськогосподарських земель.Лише вПоліссі шкірного рокувтратигумусного кулістановлятьмайже 5 млн. т. У зв'язку ізосушенням тазрошеннямзмінюєтьсяприроднийводний режим;такіпроцесизумовлюють чиактивізуютьнесприятливіфізико-географічніявища (>вивітрюванняторфовищ,підтоплення тазасоленняґрунтів). У зонахвпливупромисловихпідприємств (урадіусі 8—-30 км)сільськогосподарськіземлізабруднюютьсяпромисловими токсикантами.Особливонесприятливимщодо цогоєДонецько-Придніпровськийрегіон.

>Післяаварії наЧорнобильській АЕС у 1986 р.виниклаще одне питання —радіаційнезабруднення територї України.

>Зонально-провінційнівідмінностіприродних умівє чинником нелишеекономічноїспеціалізаціїрегіонів, а і чинникомдиференціаціїприйомівведеннягосподарства тазаходів ізполіпшення станудовкілля. Алі, якце частобуває,добрінамірипризводять донегативнихнаслідків*176:

*176: {Трохимович О.М. Особливості гігієнічного картографування оточуючої людини середовища // Бюлетень ЗІ АМН СРСР. – 1985. - № 5. – З. 24. }

— наПоліссі урезультатіосушувальнихмеліораційінтенсифікувалисяпроцесидефляціїґрунтів (>охоплюютьмайже 28 % територї),збільшилисявтратиродючого куліґрунту у зв'язку із йогозмивом ймінералізацією, азменшенняплощілісів йзапасів торфузумовило дисбаланс водного режиму нелишеповерхневих вод, а іагроландшафтів, щовідобразилося й наврожайностісільськогосподарських культур;

— улісостеповійзонівнаслідокводноїлінійної таплощинноїерозійзменшивсягумусний кулю,збільшиласяеродованістьґрунтів,агротехнічні заходьзумовилизабрудненняґрунтівзалишковоюкількістюпестицидів (особливо налівобережжі),забрудненняпромисловими токсикантами,насамперед, урезультаті розробкиродовищкориснихкопалин (>нафти й газу).Виникненнятехногеннихландшафтів наПоділліпотребує розробки новихсільськогосподарськихтехнологій;

— устеповійзоніпогіршення стану земельпов'язане,насамперед, ізвітровоюерозією,забрудненнямзалишковимикількостямидобрив йпестицидів,похованнямпромисловихвідходів (>твердих,рідких, особливо вДонецько-Придніпровськомурегіоні),зрошенням,забрудненнямпромисловими токсикантами,промисловими йтваринницькими стокамирічкових вод,пиловими бурями, атакожвториннимзасоленням йзаболочуванням, особливо в зонахвпливузрошувальних систем.

Отже,нині незміненихгосподарськоюдіяльністюландшафтів в Україні практично незалишилося.Малозміненіландшафтистановлять 15—20 %її територї,цездебільшоговториннілісовінасадженнязаболочені ділянки, територїзаповідників. Заоцінкамифахівців, длякомпенсаціїзагального антропогенноговпливу такихландшафтівмає бути від 40 до 60 %.

>Аналіз техногенноговпливу наприроднесередовище —складний процес,зумовленийрізноманітними формамивпливулюдини. При цьомувідчуваютьсянеповнота йрізнаякістьвихідноїінформації, шлюбєдиних методик таоцінювання. Хоча в цьомупланінакопиченийціннийматеріал, але йрезультатидосліджень частонеможливозіставити.

>Дослідженняцієїпроблемипередбачає низкуетапів ізобов'язковимкартографуванням.Спочаткувиконуєтьсяінвентаризація всіхможливих длявивченняджерел йфакторів техногенноговпливу наприроднесередовище. Для цого смердотіподіляються надвігрупизалежно відспособівкартографування:фонові (>площинні) таточкові.Першіпов'язаніпереважно із тім, яквикористовуютьсяземлі (>сільськогосподарськевиробництво, до тогочисліштучнезрошення,внесеннядобрив,пестицидів тощо) йвідображаються вмасштабікарти контурами.Точковимивпливамивважають тих, щовідображаються накарті увиглядікрапки;пов'язані ізурбанізацією,промисловимвиробництвом,будівництвом тощо.Сюдитакож належатилінійнітехногенніаномалії,виникнення якізумовленевпливом транспорту,зокрема,нафто- йгазопроводів тощо.

>Фоновий йточковийвпливи наприроднесередовище за характеромподіляються напрямий таопосередкований.Прямийвпливздійснюютьгосподарськіоб'єкти йсистеми под годинубезпосереднього контакту ізприроднимсередовищем упроцесіприродокористування.Територіальна зона прямоговпливумайжезбігається ізмежею діївідповіднихгосподарських систем.Опосередкованийтехногеннийвплив наприроднесередовищезумовлюєтьсяприроднимизв'язками йвзаємодієюміжелементами та компонентами ландшафту.Наслідки прямого іопосередкованоговпливівназиваютьтехногенезом.

>Різноманітнівидиприродокористування йпов'язані із нимизасобивпливу наприроднесередовище умежахпевногорегіонуісторичноформувалисяпротягомтривалого години увизначенісистеми, щодаютьзмогурозглядатигосподарську діяльність якчинник,котрийзакономірноперетворюєприродний ландшафт.Глибина техногенноговпливу наландшафтизалежить від годинистановлення видуприродокористування вкожному конкретномурегіоні. Напочатковомуетапіосвоєнняприроднихресурсів ландшафтзазнаєрізнихвпливів, котрі убільшостівипадківспричинюютькорінне йогоперетворення, особливо впроцесімеліораціїзаболочених земель,гідротехнічногобудівництва,перетвореннялісовихмасивів вагроландшафти таін.

>Високийзагальний фон антропогенногоперетворення територї Українивизначається,насамперед,їїзначнимземлеробськимосвоєнням.Порівняно із такимикраїнами, як США,Англія, ФРН,Японія, Українамаєнабагато понадорних земель ускладісільськогосподарськихугідь.Землеробськийвплив,кріммеханічногозастосування,передбачаєхімічне (>добрива,пестициди таін.),фізичне (>землеробськатехніка),агротехнічне (>чергування культур,технологіяїхньогооброблення), атакожвіввиявляється шляхомосушення йзрошення земель,терасуваннясхилів, задопомогою контурного й розворотногоземлеробств,лісовихнасаджень тощо.Землеробськийвплив — один знайтриваліших.Вирішальнимичинникамивпливуєтехнологіяопрацюванняґрунтів задопомогоюсільськогосподарськихзнарядь,технологіявирощування йчергування культур усівозмінах.

Дляземлеробськоїосвоєності Українивластиві добровираженізональніознаки. У зонахмішаних йшироколистянихлісіворніземлізаймаютьблизько 40 % земельного фонду,лісостепові тастеповіландшафтирозорані на 75—80 % й понад.Іншаситуаціяспостерігається ізпоширеннямлісовихугідь: наПоліссі смердотізаймають 33,7 % територї,різкозменшуючись уЛісостепу (11,9 %) й степу (5,6—3,0 %).Меншим заплощеюєземлеробськийвплив угірськихкраїнах: вУкраїнських Карпатахплощаріллістановить 16,8 %, агірському Кріму — 21,4 % земельного фонду.Розорюваннястепів,зникненняприроднихакумуляторівталих йдощових вод (>блюдець),руйнаціядернини, щоможезатриматисніг та воду йзахищаєґрунт відморозів йвітру,втратазернистоїструктури,властивоїцілинномучорнозему — всецесприяло бостеповіприроднікомплекси сталиерозійно-чутливими.Наслідкамитакоїчутливостіє:

—посиленнявипаровування ізповерхніґрунту;

— збільшеннянічногоохолодження степу;

—зниженнярівняґрунтових вод;

—бурхливе й короткій нозівесняне тадощовеводопілля;

—зменшеннязагальнихзапасіввологи,збідненняводнихджерел;

—посиленнянесприятливоговітровоговпливу яклітом, то йвзимку.

>Землеробство встеповійзоні Україниспричинило втрачузначноїкількості гумусу.Наприклад,якщо дорозореннястепів його було б 8—10%, то, насьогоднізалишилося лише 4—5 %, щозумовилозниженняродючості істійкостіґрунтів й, якнаслідок,посиленнявпливу води йвітру. Заостанні 20—30 роківчорноземизвичайніпотужні (>Кіровоградська область)втратили 1,6—2,5 % гумусу.

Один знайголовнішихвпливівземлеробства на ландшафтвиявляється водноаспектнійвідчуженостіпоживнихречовин ззібранимврожаєм, щопотребуєбезупинноговідшкодування їхнього увидідобрив.Екстенсивнеземлеробство,внесеннясередніх йпідвищених дозмінеральнихдобривсприяютьпосиленнюбіологічногозбіднення гумусучорноземнихґрунтів,оскількинадземноїмасирослин послезбиранняврожаю незалишається. Дляпротидії цьому встепових районах востанні 15—20 роківзаміняють плугиплоскорізами,проводятьоранку без обороту кулі, щодаєзмогурегулювативодний балансорногоугіддя йзменшуватиповерхневийстік,збільшуватизапасивологи вґрунті,створюватиумови дляінтенсивнішогорозвиткукореневоїсистемирослин,накопиченняорганічноїречовини йструктурування гумусового куліґрунтів,підвищуючиїхнюстійкість доерозії.

>Меліоративнийвплив наприроднесередовище Українихарактеризуєтьсятенденцією дозростання, щопов'язано якзізбільшеннямплощ йтемпівзрошення,іригації,осушення, то й ізудосконаленнямтехніки поливу, дренажу,застосуванням машин дляплануванняугідь,обробленнясільськогосподарських культур. Най-більшийвпливосушувальнихмеліорацій у зонахмішаних йшироколистянихлісів, а й удолинних комплексахпівнічноїчастинилісостеповоїзони. Так званьмеліоративнийболотний фонд Україниоцінюєтьсяприблизно у 4465,9 тис. га.Осушувальнімеліораціїперетворюють структуруприроднихкомплексів шляхомзмінирівнівґрунтових йпідземних вод, характеруґрунтоутворювальнихпроцесів,рослинності ітваринного світу,стійкостіландшафтів догосподарськихнавантажень.Осушувальнімеліораціїпомітновпливають наболотнікомплекси, у томучисліунікальні.

>Найбільшевпливзрошувальнихмеліораційвиявляється встеповій йлісостеповій зонах.Впливзрошеннявідображається,насамперед, назмініводно-теплового балансу,рівняґрунтових вод,сольового режиму йпроявісупутніхнесприятливихпроцесів.Наприклад,плямисолонцівпоступовоперетворюються всолончаковізмінилучно-каштановихґрунтіврізногоступенязасолення.

>Лісомеліоративнийвпливздійснюється, як правило, наеродованихтериторіях.Загальнуплощулісозахиснихнасаджень в Україніпередбачаєтьсязбільшити до 711,5 тис. га,включаючиполезахисні таприбалковілісосмуги,лісосмуги насхилах пасовиськ,суцільнезалісенняеродованихбалкових йгірськихсхилів,ярів,лісівнавколоводойм,каналів,суцільне йкуліснезалісенняпісків таін.Лісомеліоративні заходьпроводятьмайже на всіхеродованих землях.Протеплоща лишедіючихяругстановить понад 320 тис. га.Пасовищнівплививиявляються у всіх зонахрівнинноїчастини іУкраїнських Карпатах,насамперед, на цибулях.Випасхудобибезпосередньовпливає нарослини (>ушкодженняпаростків йкоренів),ґрунти (>ущільнення, зміну водного режиму тощо),потраплянняпоживнихречовин,поширеннянасінь,змінузагальноїфітомаси таїї видового складу.Розвитокпасовищногогосподарствасупроводжуєтьсяновими видамивпливу на ландшафт:обводнювання пасовиськ, їхніповерхневе йкоріннеполіпшення.Такожпосилюєтьсявпливскотарства наприроднесередовище.

>Промисловийвплив наприроднесередовище,хоча йлокальний, але йвідрізняєтьсябільшоюінтенсивністю ймаєтенденцію до збільшення.Загальнаплощазмінених нимландшафтів в Україністановить усередньому 800 тис. га, у томучислікар'єрів — понад 122 тис. га,відвалів йтериконів — 38,6 тис. га,промислових майданчиків — 77,3 тис га.

>Впливгірничорудноїпромисловостіспричинюєутворення новихелементів уландшафті. Церізні заплощею,глибиною таобсягамивиробітки,відкритікар'єри,техногенніпросідання,техногенніакумулятивніформи (>терикони,відвали,шламосховища таін.).Їхньоювластивістюєвиведені наповерхнютоксичніпороди.Рослиннийпокрив нимирозвиваєтьсядужеповільно,біоценозизбіднілі танестійкі.Під годинуповноїрекультивації (>усуненнятоксичнихпорід,створенняґрунтовогопокриву,поновленняфітоценозів й, таким чином, природногофункціонуваннякомпонентів) тутформуютьсяповторніландшафти.

>Будівельнийвплив насередовищесупроводжуєтьсязрізаннямпозитивних йзасипаннямнегативних формрельєфу,намивомґрунтів,повноюруйнацієюрослинного йґрунтовогопокривів набудівельнихмайданчиках.Підрізкасхилів упроцесібудівництваактивізуєерозійні тазсувніпроцеси, щоспричинюєнеобхідністьвідповіднихстабілізуючихзахиснихзаходів. Це, у своючергу,потребуєвпровадження в ландшафт новихтехногеннихелементів.

>Сильнийперетворювальнийвплив наприроднесередовищемаємістобудування, щоздійснюється шляхом су-цільноїзабудови,планування територї,гідронамиву тощо. Характер,сутність таінтенсивність техногенноговпливу наприродний ландшафтможуть бутивідноснопостійними чизбільшуватися (>наприклад,меліорація,містобудування).Компоненти ландшафту і, власне ландшафтзмінюютьсявідповідно доособливостейтехнології одного чидекількохвидівприродокористування. Упроцесіексплуатаціїоб'єктівгосподарювання смердоті абипристосовуються до формприродокористування.Процесперетворення ландшафтуздійснюєтьсябезупинно;впливинакладаються одного одного, у зв'язку ізчимвизначитиетапи, щовідрізняються за силоювияву йнаслідків,досить проблематично.

>Водогосподарськийвпливпроявляється упроцесістворення новихоб'єктів (>водоймища,канали,випрямлені русла,антропогенні озера,заповненіулоговинитехногенно-ерозійногопоходження таін.), якіраніше уприродних комплексах не було б, узмінігідрологічного тагідрохімічногорежимівводойм,переформуванніландшафтноїструктуритериторій,розташованихпоряд,упровадженні вландшафтитехногеннихелементів.

>Гідроенергетичнийвпливзумовлюєпомітнізмінипараметріваквальних йтериторіальнихкомплексів,розміщенихпоряд.Середосновнихнегативнихнаслідків цоговпливувирізняютьтакі:

—утворенняводойм,параметри яківизначаються яквисотоюгребель, то йландшафтноюструктурою долин;

—змінируслового режиму,створенняпередумов длярозвитку такихпроцесів, як ">цвітіння води",замулення таін.;

—переформуванняландшафтноїструктуриприбережнихтериторій у зв'язку із їхньогозатопленням,переробленнямберегів,утвореннямболотнихкомплексів йпідтопленням усмузігідрогеологічноговпливу;

—змінирослинностізаплавнихкомплексів унижніхб'єфахводоймищ,пов'язані із тім, що немає режиму долин;

—зміни умівіснування тавідтворенняриб йведеннярибногогосподарства.

>Містобудівнийвпливвідображається на горизонтахпідземних вод, щозалягаютьглибоко, тавищих, ніж усільських йприродних ландшафтах, куляхатмосфери.Вертикальнийпрофільурбанізованого ландшафтувизначаєтьсяглибиноюспоживаного обріюпідземних вод йвисотоюпромисловихвикидів у повітря. Умежах цого вертикальногопрофілюрозміщенітакіяруси:

—природних йнамивнихпорід, дерозташованіфундаментибудинків,промисловихпідприємств,підземнікомунікації;

— ярусназемнихмалоповерховихбудівель,доріг,зеленихнасаджень,водойм,міськихшумів, щохарактеризуютьсянайбільшоюконцентрацією, атакожвикидівавтомобільного транспорту іінтенсивногопрогріванняповерхні;

—середньо- йвисокоповерховийяруси, вмежах яківпливзазначенихвищечинниківзменшується, але йістотнішу рольвідіграютьметеорологічніфактори (>вітровий режим таін.).

Отже, ізметоюствореннясинтезованоїкарти, котравідображаєсучасний станантропогенно-техногенногонавантаження наприроднесередовище України,потрібновикористовуватикомпонентнікарти.Шляхом їхніпослідовного синтезу істворюєтьсяподібна карта.

Шкалаоцінювання длякартирозрахована задопомогоюметодівматематичної статистики ймаєякісну такількіснуоцінки: величина техногенногонавантаження наприроднесередовищенижчасередньогозначення (від -0,40 й менше),середня (від -0,39 до +0,45), вищийсереднього (від +0,46 до +1,26),висока (від +1,25 до +2,10),дужевисока (+2,11 й понад). Шкалаоцінюваннямаєплюсові тамінусовізначення: знак плюсозначає понад,мінус — менше, ніжаналогічнісереднізначення в Україні. Зацієюшкалоюоцінюютьсясинтетичнівеличинипотенціалу техногенногонавантаження наприроднесередовище.Поділ територї згідно із такоюоцінювальноюшкалою —зонування територї зацимкартографічнимпоказником.

Накартічіткопростежуєтьсядекількарегіонівтехногенноїаномалії.Насамперед,цеДонецько-Придніпровськийрегіон,АвтономнаРеспубліка Крім, районвпливуЧорнобильськоїаварії, атакож територїнавколообласнихцентрів України. Уцентральній,західній йпівнічно-східнійчастинах Українипереважаютьнезначні (>вищесереднього)техногенніаномалії.


>Висновки

Отже, можназробититакийвисновок.Екологічна безпека неможезабезпечуватисялише задопомогоюприродоохороннихзаходів безурахуваннясоціальних,економічних,політичних йдемографічних проблем.Усі смердотінастількивзаємопов'язані, щорозв'язаннякожноїокремопотребуєзагального їхнірозгляду. У стране, девеликучастину територїзаймають сильноперетвореніландшафти, усітехногенні іпереважнабільшістьприродних катастрофпов'язані, як правило, ізнегативнимиекологічниминаслідками такихнесприятливихпроцесів, якзабрудненняґрунтів,погіршенняякості води,повітря,збідненнябіорізноманіття тощо, щозумовлюютьдеградацію природногосередовищазагалом.Несприятливенавколишнєсередовище, як йіншічинники, однозначнопризводить допогіршеннясуспільногоздоров'я та, якнаслідок, дозагостреннямедико-демографічних проблем.


>Перелікпосилань

1.Окоси Т. та інших.Волоконно-оптические датчики. Пер. зяпон.- Л.:Энергоатомиздат, 1990. - 256 з.

2.Бусурин Б.І., НосовЮ.Р.Волоконно-оптические датчики. М.:Энергоатомиздат, 1990.

3.Мировицкий Д.І.Мультиплексированние системи волоконно-оптичних датчиків //Измер. техніка. 1992. № 1. З. 40-42

4.Екологія -ДжигирейB.C.


Предыдущая страница | Страница 2 из 2

Схожі реферати:

Навігація